Нексавар таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 112 шт Цена

Противоопухолевое средство. Сорафениб является мультикиназным ингибитором. Уменьшает пролиферацию опухолевых клеток in vitro.

Показано, что сорафениб подавляет многочисленные внутриклеточные киназы (с-CRAF, BRAF и мутантную BRAF) и киназы, расположенные на поверхности клетки (KIT, FLT-3, RET, VEGFR-1, VEGFR-2, VEGFR-3 и PDGFR-β). Полагают, что некоторые из этих киназ задействованы в сигнальных системах опухолевой клетки, в процессах ангиогенеза и апоптоза. Сорафениб подавляет рост опухоли при печеночно-клеточном раке и почечно-клеточном раке у человека.

Пігулки, покриті плівковою оболонкою

Таблетки, покриті плівковою оболонкою червоного кольору, круглі, двоопуклі, з одного боку таблетки видавлений логотип компанії, з іншого боку - "200".

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гіпромелоза (5 сР), магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

Склад оболонки: гіпромелоза (15 сР), макрогол 3350, титану діоксид, заліза оксид червоний.

28 шт. - блістери (1) - пачки картонні з контролем першого розтину.
28 шт. - блістери (2) - пачки картонні з контролем першого розтину.
28 шт. - блістери (4) - пачки картонні з контролем першого розтину.

L01XE05 Sorafenib

Протипухлинний препарат. Інгібітор протеїнтирозинкінази

сорафеніб

Протипухлинний засіб

Протипухлинний засіб. Сорафеніб є мультикіназним інгібітором. Зменшує проліферацію пухлинних клітин in vitro.

Показано, що сорафеніб пригнічує численні внутрішньоклітинні кінази (з-CRAF, BRAF та мутантну BRAF) та кінази, розташовані на поверхні клітини (KIT, FLT-3, RET, VEGFR-1, VEGFR-2, VEGFR-3 та PDGFR-β) . Вважають, що деякі з цих кіназ задіяні в сигнальних системах пухлинної клітини, процесах ангіогенезу і апоптозу. Сорафеніб пригнічує ріст пухлини при печінково-клітинному раку та нирково-клітинному раку у людини.

Метастатичний нирково-клітинний рак.

Печінково-клітинний рак.

Рекомендована добова доза сорафенібу становить 800 мг на 2 прийоми або в проміжках між їдою, або разом з їжею, що містить низьку або помірну кількість жиру.

Лікування продовжують доти, доки зберігається клінічна ефективність або до появи неприйнятної токсичної дії.

Розвиток побічних реакцій може вимагати тимчасового припинення та зменшення дози сорафенібу. При необхідності доза сорафенібу може бути знижена до 400 мг 1 раз на добу.

При розвитку шкірної токсичності потрібне зниження дози сорафенібу.

Індуктори ізоферменту CYP3A4 (в т.ч. рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, дексаметазон та препарати, що містять екстракт трави звіробою) здатні посилювати метаболізм сорафенібу і, таким чином, знижувати його концентрацію в організмі. Тривалий одночасний прийом сорафенібу разом з рифампіцином спричиняв зменшення AUC сорафенібу в середньому на 37%.

Клінічно значуща фармакокінетична взаємодія сорафенібу з інгібіторами CYP3A4 є малоймовірною.

Одночасний прийом сорафенібу та варфарину не призвів до зміни середніх значень протромбінового часу та MHO порівняно з плацебо. Однак рекомендується регулярне визначення MHO у всіх пацієнтів, які отримують поєднану терапію варфарином та сорафенібом.

В результаті одночасного застосування сорафенібу та паклітакселу мало місце збільшення, а не зниження експозиції 6-ОН-паклітакселу, активного метаболіту паклітакселу, який утворюється за допомогою CYP2C8. Ці дані свідчать про те, що сорафеніб in vivo може бути інгібітором CYP2C8.

Одночасне застосування сорафенібу та циклофосфаміду призводило до незначного зниження експозиції циклофосфаміду, проте при цьому не спостерігалося зниження системної експозиції 4-ОН-циклофосфаміду, що є активним метаболітом циклофосфаміду, який утворюється в основному за допомогою CYP2B6. Ці дані свідчать про те, що сорафеніб in vivo може бути інгібітором CYP2B6.

Одночасне застосування паклітакселу (по 225 мг/м 2 1 раз на 3 тижні) та карбоплатину (AUC=6) з сорафенібом (по 400 мг 2 рази на добу без перерви у застосуванні сорафенібу) призводило до збільшення експозиції сорафенібу на 35%, паклітакселу на 29% та 6-ОН похідного паклітакселу – на 50%. Фармакокінетика карбоплатину залишалася незмінною. Клінічне значення цих змін невідоме.

Одночасне застосування капецитабіну (по 750-1050 мг/м 2 з 1 по 14 днів через кожний 21 день) та сорафенібу (по 200 або 400 мг 2 рази на добу без перерв у прийомі) не призводило до істотних змін в експозиції сорафенібу. Однак експозиція капецитабіну збільшувалася на 15-50%, а експозиція 5-фторурацилу (метаболіт капецитабіну) зростала на 0-52%. Клінічне значення цих змін невідоме.

Одночасне застосування сорафенібу та доксорубіцину призводить до збільшення AUC доксорубіцину на 21%. При одночасному призначенні сорафенібу та іринотекану, активний метаболіт якого SN-38 надалі метаболізується за участю UGT1A1, відзначалося збільшення AUCSN-38 на 67-120% та збільшення AUC іринотекану на 26-42%. Клінічне значення даних спостережень невідоме.

Одночасне застосування доцетакселу (по 75 або 100 мг/м 2 одноразово через кожен 21 день) та сорафенібу (200 або 400 мг 2 рази на добу з 2-го по 19-й день протягом 21-денного циклу) з 3-х денними інтервалами до та після призначення доцетакселу супроводжується збільшенням AUC та C max доцетакселу відповідно на 36-80% та 16-32%. При цій комбінації необхідна обережність.

Одночасне застосування неоміцину, несистемного антибактеріального препарату, що застосовується для ерадикації шлунково-кишкової флори, впливає на ентерогепатичну циркуляцію сорафенібу, що призводить до зниження експозиції сорафенібу. У здорових добровольців, які протягом 5 днів отримували неоміцин, середня біодоступність сорафенібу знижувалася до 54%. Клінічне значення цих даних невідоме. Вплив інших антибіотиків не вивчався, але, ймовірно, залежатиме від здатності знижувати активність глюкуронідази.

Протипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

Слід уникати настання вагітності під час лікування сорафенібом. Під час та як мінімум протягом 2 тижнів після терапії сорафенібом необхідно використовувати надійні методи контрацепції.

З боку системи кровотворення: дуже часто – лімфопенія; часто - лейкопенія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія.

З боку серцево-судинної системи: дуже часто – кровотечі (включаючи кровотечі із ШКТ, дихальних шляхів та крововилив у головний мозок), підвищення артеріального тиску; часто – застійна серцева недостатність, ішемія міокарда та/або інфаркт міокарда; нечасто – гіпертонічний криз; рідко – подовження інтервалу QT.

З боку дихальної системи: часто – захриплість; нечасто – ринорея, явища, подібні до інтерстиціальних захворювань легенів (пневмоніт, променевий пневмоніт, гострий респіраторний дистрес-синдром, інтерстиціальна пневмонія, пульмоніт, запалення легень).

З боку шкіри та шкірних придатків: дуже часто – шкірний висип, алопеція, долонно-підошовна еритродизестезія, еритема, свербіж шкіри; часто - ексфоліативний дерматит, акне, сухість шкіри, лущення шкіри; нечасто – фолікуліт, екзема, багатоформна еритема, кератоакантома/плоскоклітинна карцинома шкіри; частота невідома – зворотний променевий дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку травної системи: дуже часто – діарея, нудота, блювання; часто – стоматит, сухість слизової оболонки ротової порожнини, глосодинію, диспепсія, дисфагія, анорексія, запор; нечасто - гастроезофагеальний рефлюкс, гастрит, панкреатит, прорив ШКТ, підвищення рівня білірубіну (включаючи жовтяницю), холецистит, холангіт; частота невідома – лікарський гепатит.

З боку нервової системи: часто – периферична сенсорна невропатія, депресія; нечасто – оборотний енцефалопатичний синдром.

З боку органу слуху: часто – дзвін у вухах.

З боку кістково-м'язової системи: часто – артралгія, міалгія; частота невідома – рабдоміоліз.

З боку сечостатевої системи: часто – ниркова недостатність.

З боку репродуктивної функції: часто – еректильна дисфункція; нечасто – гінекомастія.

З боку ендокринної системи: нечасто – гіпотиреоз, гіпертиреоз.

З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості (включаючи шкірні реакції та кропив'янку); частота невідома – ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.

Лабораторні показники: дуже часто – гіпофосфатемія, збільшення рівня ліпази та амілази; часто – транзиторне підвищення активності трансаміназ (АЛТ, АСТ), гіпокальціємія; нечасто – дегідратація, гіпонатріємія, транзиторне підвищення рівня ЛФ, відхилення від нормального рівня значень MHO та протромбіну.

Інші: дуже часто – підвищена стомлюваність, больовий синдром різної локалізації (у т.ч. біль у ротовій порожнині, біль у животі, біль у ділянці пухлини, головний біль, біль у кінцівках); часто – астенія, грипоподібний синдром, підвищення температури тіла, зниження маси тіла; нечасто – інфекції.

Вагітність, період лактації (грудного вигодовування), дитячий вік, підвищена чутливість до сорафенібу.

Лікування сорафенібом слід проводити під наглядом фахівця, який має досвід застосування протипухлинних препаратів.

З обережністю застосовувати при шкірних захворюваннях, при артеріальній гіпертензії, при підвищеній кровоточивості або кровотечах в анамнезі, при нестабільній стенокардії, перенесеному інфаркті міокарда, одночасно з іринотеканом та доцетакселом.

Під час терапії сорафенібом необхідно періодично контролювати показники периферичної крові (включаючи лейкоцитарну формулу та тромбоцити).

Найчастішими побічними реакціями при прийомі сорафенібу були шкірні реакції в області кінцівок (долонно-підошовна еритродизестезія) та висипання. Найчастіше вони були 1 і 2 ступеня тяжкості і виявлялися, переважно, протягом перших 6 тижнів лікування. Для лікування шкірних токсичних реакцій можна використовувати місцеві препарати із симптоматичною дією. При необхідності тимчасово припиняють лікування та/або змінюють дози сорафенібу або, у важких або повторюваних випадках шкірних реакцій, терапію сорафенібом скасовують.

У пацієнтів, які отримували лікування сорафенібом, зареєстровано підвищення частоти артеріальної гіпертензії. Артеріальна гіпертензія зазвичай мала легкий або помірний характер, спостерігалася на початку лікування та піддавалася лікуванню стандартними антигіпертензивними препаратами. Під час лікування сорафенібом слід регулярно контролювати артеріальний тиск і при необхідності коригувати його підвищення антигіпертензивною терапією. У разі розвитку тяжкої або стійкої артеріальної гіпертензії або з появою гіпертонічних кризів, незважаючи на проведення адекватної антигіпертензивної терапії, слід розглянути питання про припинення лікування сорафенібом.

Сорафеніб може призвести до збільшення ризику кровотечі. Тяжкі кровотечі виникають рідко. З появою будь-якої кровотечі, що потребує медичного втручання, рекомендується розглянути питання про припинення лікування сорафенібом. При сумісному призначенні варфарину та сорафенібу у деяких пацієнтів спостерігалися рідкісні епізоди кровоточивості або підвищення MHO. При сумісному призначенні варфарину та сорафенібу необхідно регулярне визначення протромбінового часу, MHO, клінічних ознак кровоточивості.

У разі проведення хірургічних втручань рекомендується тимчасове припинення терапії сорафенібом з позицій безпеки. Клінічні спостереження щодо відновлення прийому сорафенібу після хірургічних втручань дуже нечисленні. Тому рішення про відновлення терапії сорафенібом після хірургічних втручань має ґрунтуватися на клінічній оцінці адекватності загоєння рани.

У разі виникнення ішемії та/або інфаркту міокарда слід тимчасово або постійно припинити терапію сорафенібом.

Проведення шлунково-кишкового тракту зустрічається нечасто і описано менш ніж у 1% хворих, які отримували сорафеніб. У деяких випадках ці події були пов'язані з пухлинами в черевній порожнині. У разі прободіння ШКТ лікування сорафенібом слід відмінити.

Застосування сорафенібу у хворих з порушенням функції печінки класу С за шкалою Чайлд-П'ю не вивчено. Оскільки сорафеніб виводиться переважно печінкою, у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки можливе посилення дії препарату.

У пацієнтів з ризиком порушення функції нирок необхідно контролювати водно-електролітний баланс. Застосування сорафенібу у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, не вивчено.

З обережністю застосовують сорафеніб одночасно з препаратами, які метаболізуються/виводяться переважно за участю UGT1A1 (наприклад, іринотекан).

При одночасному застосуванні сорафенібу та доцетакселу необхідна обережність.

BAYER AG (Німеччина)

Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Нексавар таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 112 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Нексавар таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 112 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Присмотритесь еще к такому товару на нашем сайте. Хотите приобрести Нексавар таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 112 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Сорафениб-Натив таблетки покрытые пленочной оболочкой 200 мг 112 шт..