Небилонг АМ таблетки 5 мг+5 мг 30 шт Цена
-
Страна:Индия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:5 мг+5 мг
-
В упаковке:30 шт.
Комбинированный препарат, в состав которого входят амлодипин и небиволол.
Амлодипин
Блокатор медленных кальциевых каналов, производное дигидропиридина, оказывает антиангинальное и антигипертензивное действие. Блокирует кальциевые каналы, снижает трансмембранный переход ионов кальция в клетку (в большей степени в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты).
Антиангинальное действие обусловлено расширением коронарных и периферических артерий и артериол:
при стенокардии уменьшает выраженность ишемии миокарда; расширяя периферические артериолы, снижает ОПСС, уменьшает постнагрузку на сердце, снижает потребность миокарда в кислороде;расширяя коронарные артерии и артериолы в неизмененных и в ишемизированных зонах миокарда, увеличивает поступление кислорода в миокард (особенно при вазоспастической стенокардии); предотвращает спазм коронарных артерий (в т.ч. вызванной курением).У пациентов со стабильной стенокардией разовая суточная доза увеличивает толерантность к физической нагрузке, замедляет развитие стенокардии и "ишемической" депрессии сегмента ST, снижает частоту приступов стенокардии и потребления нитроглицерина и других нитратов.
Оказывает длительный дозозависимый антигипертензивный эффект. Антигипертензивное действие обусловлено прямым вазодилатирующим действием на гладкие мышцы сосудов. При артериальной гипертензии разовая доза обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч (в положении пациента лежа и стоя). Ортостатическая гипотензия при применении амлодипина встречается достаточно редко. Не вызывает снижения толерантности к физической нагрузке, фракции выброса левого желудочка. Уменьшает степень гипертрофии миокарда левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, увеличивает СКФ, обладает слабым натрийуретическим действием.
Не оказывает какого-либо неблагоприятного влияния на обмен веществ и концентрацию липидов плазмы крови и может применяться для терапии пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. Значимое снижение АД наблюдается через 6-10 ч, длительность эффекта - 24 ч.
Небиволол
Небиволол является липофильным, кардиоселективным бета-адреноблокатором с вазодилатирующими свойствами. Оказывает антигипертензивное, антиангинальное и антиаритмическое действие. Снижает повышенное АД в покое, при физическом напряжении и стрессе. Конкурентно и избирательно блокирует синаптические и постсинаптические β1-адренорецепторы, делая их недоступными для катехоламинов, модулирует высвобождение эндотелиального вазодилатирующего фактора оксида азота (NO).
Небиволол представляет собой рацемат, состоящий из двух энантиомеров: SRRR- небиволола (D-небиволола) и RSSS-небиволола (L-небиволола), сочетающий два фармакологических действия:
D-небиволол является конкурентным и высокоселективным блокатором β-адренорецепторов (сродство к β1-адренорецепторам в 293 раза выше, чем к β2-адренорецепторам);L-небиволол оказывает мягкое сосудорасширяющее действие за счет модуляции высвобождения релаксирующего фактора из эндотелия сосудов.Антигипертензивный эффект развивается на 2-5 день лечения, стабильное действие отмечается через 1 месяц. Данный эффект сохраняется при длительном лечении. Антигипертензивное действие обусловлено также уменьшением активности РААС (прямо не коррелирует с изменением активности ренина в плазме крови).
Применение небиволола улучшает показатели системной и внутрисердечной гемодинамики. Небиволол урежает ЧСС и АД в покое и при физической нагрузке, уменьшает конечное диастолическое давление левого желудочка, снижает ОПСС, улучшает диастолическую функцию сердца (снижает давление наполнения), увеличивает фракцию выброса. Снижая потребность миокарда в кислороде (урежение ЧСС, снижение преднагрузки и постнагрузки), уменьшает количество и тяжесть приступов стенокардии и улучшает переносимость физической нагрузки.
Небилонг АМ таблетки 5 мг+5 мг 30 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Пігулки
Опис
Плоскоциліндричні таблетки круглі двошарові (один шар білого кольору, інший шар жовтого кольору) з фаскою, на одній стороні ризику.
| 1 таб. | |
| амлодипін (у формі безілату) | 5.0 мг |
| небіволол (у формі гідрохлориду) | 5.0 мг |
7 шт. - блістери ПВХ/Алюміній (1) - пачки картонні.
7 шт. - блістери ПВХ/Алюміній (4) - пачки картонні.
7 шт. - блістери ПВХ/Алюміній (7) - пачки картонні.
10 шт. - блістери ПВХ/Алюміній (1) - пачки картонні.
10 шт. - блістери ПВХ/Алюміній (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери ПВХ/Алюміній (10) - пачки картонні.
Коди АТХ
C07FB Бета-адреноблокатори в комбінації з блокаторами кальцієвих каналів
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Блокатор кальцієвих каналів
Діюча речовина
амлодипін (у формі безілату)
небіволол (у формі гідрохлориду)
Фармако-терапевтична група
БМКК
Фармакологічна дія
Комбінований препарат, до складу якого входять амлодипін та небіволол.
Амлодипін
Блокатор повільних кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину, має антиангінальну та антигіпертензивну дію. Блокує кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід іонів кальцію в клітину (переважно у гладком'язові клітини судин, ніж у кардіоміоцитах).
Антиангінальна дія обумовлена розширенням коронарних та периферичних артерій та артеріол:
при стенокардії зменшує виразність ішемії міокарда; розширюючи периферичні артеріоли, знижує ОПСС, зменшує постнавантаження на серце, знижує потребу міокарда в кисні; запобігає спазму коронарних артерій (в т.ч. викликаної курінням).У пацієнтів зі стабільною стенокардією разова добова доза збільшує толерантність до фізичного навантаження, уповільнює розвиток стенокардії та "ішемічної" депресії сегмента ST, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.
Чинить тривалий дозозалежний антигіпертензивний ефект. Антигіпертензивна дія обумовлена прямою вазодилатуючою дією на гладкі м'язи судин. При артеріальній гіпертензії разова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин (у положенні пацієнта лежачи і стоячи). Ортостатична гіпотензія при застосуванні амлодипіну трапляється досить рідко. Не викликає зниження толерантності до фізичного навантаження, фракції викиду лівого шлуночка. Зменшує рівень гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Не впливає на скоротливість і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення ЧСС, гальмує агрегацію тромбоцитів, збільшує ШКФ, має слабку натрійуретичну дію.
Не надає жодного несприятливого впливу на обмін речовин та концентрацію ліпідів плазми крові та може застосовуватися для терапії пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Значне зниження артеріального тиску спостерігається через 6-10 год, тривалість ефекту - 24 год.
Небіволол
Небіволол є ліпофільним, кардіоселективним бета-адреноблокатором з вазодилатуючими властивостями. Чинить антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Знижує підвищений АТ у спокої, при фізичній напрузі та стресі. Конкурентно та вибірково блокує синаптичні та постсинаптичні β1-адренорецептори, роблячи їх недоступними для катехоламінів, модулює вивільнення ендотеліального вазодилатуючого фактора оксиду азоту (NO).
Небіволол являє собою рацемат, що складається з двох енантіомерів: SRRR-небівололу (D-небівололу) і RSSS-небівололу (L-небівололу), що поєднує дві фармакологічні дії:
D-небіволол є конкурентним і високоселективним блокатором β-адренорецепторів (спорідненість до β1-адренорецепторів у 293 рази вище, ніж до β2-адренорецепторів);Антигіпертензивний ефект розвивається на 2-5 день лікування, стабільна дія відзначається через 1 місяць. Цей ефект зберігається при тривалому лікуванні. Антигіпертензивна дія обумовлена також зменшенням активності РААС (прямо не корелює із зміною активності реніну у плазмі крові).
Застосування небівололу покращує показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки. Небіволол уріжає ЧСС та АТ у спокої та при фізичному навантаженні, зменшує кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка, знижує ОПСС, покращує діастолічну функцію серця (знижує тиск наповнення), збільшує фракцію викиду. Знижуючи потребу міокарда в кисні (ушкодження ЧСС, зниження переднавантаження та постнавантаження), зменшує кількість та тяжкість нападів стенокардії та покращує переносимість фізичного навантаження.
Показання
артеріальна гіпертензія (пацієнтам, яким показано комбіновану терапію).
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини.
На початку терапії слід приймати по 1 таб/сут. За недостатньої виразності терапевтичного ефекту через 2 тижні дозу можна збільшити до 2 таб.
Максимальна доза – 2 таб./добу.
Лікарська взаємодія
Амлодипін
Амлодипін може безпечно застосовуватися для терапії артеріальної гіпертензії разом з тіазидними діуретиками, альфа- та бета-адреноблокаторами або інгібіторами АПФ .
У пацієнтів зі стабільною стенокардією амлодипін можна застосовувати з іншими антиангінальними засобами, наприклад, з нітратами пролонгованої або короткої дії, бета-адреноблокаторами .
На відміну від інших блокаторів повільних кальцієвих каналів клінічно значущої взаємодії амлодипіну не було виявлено при сумісному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами, у т.ч. з індометацином .
Можливе посилення антиангінальної та антигіпертензивної дії блокаторів повільних кальцієвих каналів при спільному застосуванні з тіазидними та "петлевими" діуретиками, інгібіторами АПФ та нітратами , а також посилення їх антигіпертензивної дії при спільному застосуванні з альфа1-адреноблокаторами, нейролеп .
Бета-адреноблокатори при одночасному застосуванні з амлодипіном можуть спричинити загострення перебігу хронічної серцевої недостатності.
Амлодипін може безпечно застосовуватися з антибіотиками та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо .
Хоча при вивченні амлодипіну негативної інотропної дії зазвичай не спостерігали, проте деякі блокатори повільних кальцієвих каналів можуть посилювати вираженість негативної інотропної дії антиаритмічних засобів, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон і хінідин ).
Одноразовий прийом силденафілу в дозі 100 мг у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не впливає на параметри фармакокінетики амлодипіну. При одночасному застосуванні із силденафілом необхідний контроль АТ (ризик розвитку артеріальної гіпотензії).
Повторне застосування амлодипіну у дозі 10 мг та аторвастатину у дозі 80 мг не супроводжується значними змінами показників фармакокінетики аторвастатину.
Одночасне тривале застосування симвастатину в дозі 80 мг на добу та амлодипіну в дозі 10 мг на добу веде до 77% збільшення експозиції симвастатину. Рекомендується зменшити дозу симвастатину у пацієнтів, які приймають амлодипін, до 20 мг на добу.
Етанол (напої, що містять алкоголь): амлодипін при одноразовому та повторному застосуванні в дозі 10 мг не впливає на фармакокінетику етанолу.
Противірусні засоби (ритонавір) збільшують плазмові концентрації блокаторів повільних кальцієвих каналів, у т.ч. амлодипіну.
Нейролептики та ізофлуран – посилення антигіпертензивної дії похідних дигідропіридину.
Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів повільних кальцієвих каналів.
При сумісному застосуванні блокаторів повільних кальцієвих каналів з препаратами літію (для амлодипіну дані відсутні) можливе посилення прояву їхньої нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).
Дослідження одночасного застосування амлодипіну та циклоспорину у здорових добровольців та всіх груп пацієнтів, за винятком пацієнтів після трансплантації нирки, не проводилися. Різні дослідження амлодипіну з циклоспорином у пацієнтів після трансплантації нирки показують, що застосування цієї комбінації може не призводити до будь-якого ефекту, або підвищувати Cmin циклоспорину різною мірою до 40%. Слід брати до уваги ці дані та контролювати концентрацію циклоспорину у цієї групи пацієнтів при одночасному застосуванні циклоспорину та амлодипіну.
При одночасному застосуванні амлодипін може підвищувати системну експозицію тасонерміну у плазмі. У таких випадках необхідний регулярний контроль тасонерміну в крові та корекція дози за потреби.
Не впливає на концентрацію у сироватці крові дигоксину та його нирковий кліренс.
Не має істотного впливу на дію варфарину (протромбіновий час).
Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну.
У дослідженнях in vitro амлодипін не впливає на зв'язування з білками плазми дигоксину, фенітоїну, варфарину та індометацину .
Грейпфрутовий сік: одноразовий одноразовий прийом 240 мг грейпфрутового соку та 10 мг амлодипіну всередину не супроводжується істотною зміною фармакокінетики амлодипіну. Тим не менш, не рекомендується застосовувати грейпфрутовий сік та амлодипін одночасно, т.к. при генетичному поліморфізмі ізоферменту CYP3A4 можливе підвищення біодоступності амлодипіну та, внаслідок цього, посилення антигіпертензивної дії.
Алюміній - або магнійсодержащіе антациди: одноразовий прийом не істотно впливає на фармакокінетику амлодипіну.
Інгібітори ізоферменту CYP3A4: при одночасному застосуванні дилтіазему у дозі 180 мг та амлодипіну у дозі 5 мг у пацієнтів віком від 69 до 87 років з артеріальною гіпертензією відзначалося підвищення системної експозиції амлодипіну на 57%. Одночасно застосування амлодипіну та еритроміцину у здорових добровольців (від 18 до 43 років) не призводить до значних змін експозиції амлодипіну (збільшення AUC на 22%). Незважаючи на те, що клінічне значення цих ефектів до кінця неясно, вони можуть бути яскравіше виражені у літніх пацієнтів.
Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол) можуть призводити до збільшення концентрації амлодипіну в плазмі крові більшою мірою, ніж дилтіазем. Слід з обережністю застосовувати амлодипін та інгібітори ізоферменту CYP3A4.
Кларитроміцин: інгібітор ізоферменту CYP3A4. У пацієнтів, які приймали одночасно кларитроміцин та амлодипін, підвищений ризик зниження артеріального тиску. Пацієнтам, які приймають таку комбінацію, рекомендується перебувати під ретельним медичним наглядом.
Індуктори ізоферменту CYP3A4: даних про вплив індукторів ізоферменту CYP3A4 на фармакокінетику амлодипіну немає. Слід ретельно контролювати АТ при одночасному застосуванні амлодипіну та індукторів ізоферменту CYP3A4.
Такролімус: при одночасному застосуванні з амлодипіном є ризик збільшення концентрації такролімусу у плазмі. Щоб уникнути токсичності такролімусу при одночасному застосуванні з амлодипіном, слід контролювати концентрацію такролімусу в плазмі крові та коригувати дозу такролімусу у разі потреби.
Небіволол
Фармакодинамічна взаємодія
Протипоказано одночасне застосування небівололу з флоктафеніном , т.к. існує загроза розвитку тяжкої гіпотензії або шоку.
Протипоказано одночасне застосування небівололу та сультоприду , т.к. підвищується ризик виникнення шлуночкової аритмії, особливо шлуночкової тахікардії типу "пірует".
Нерекомендовані комбінації
При одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами І класу (хінідин, гідрохінідин, цибензолін, флекаїнід, дизопірамід, лідокаїн, мексилетин, пропафенон) можливе посилення негативної інотропної дії та подовження часу проведення через AV-вузол.
При одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів з блокаторами повільних кальцієвих каналів (верапаміл та дилтіазем) посилюється негативна дія на скоротливість міокарда та AV-провідність. Протипоказано внутрішньовенне введення верапамілу на фоні прийому небівололу.
При одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами центральної дії (клонідин, гуанфацин, моксонідин, метилдопа, рілменідин) можливе погіршення перебігу серцевої недостатності за рахунок зниження симпатичного тонусу (зниження ЧСС та серцевого викиду, симптоми вазодилатації). У разі різкої відміни даних препаратів, особливо до відміни небівололу, можливий розвиток "рикошетної" артеріальної гіпертензії.
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю
При одночасному застосуванні з антиаритмічними засобами III класу (аміодарон) може посилюватись вплив на час проведення через AV-вузол.
Одночасне застосування небівололу та засобів для загальної анестезії може викликати пригнічення рефлекторної тахікардії та збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
Одночасне застосування небівололу з інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо може маскувати симптоми гіпоглікемії (відчуття серцебиття, тахікардія).
Одночасний прийом небівололу з баклофеном, аміфостином призводить до посилення гіпотензії.
Комбінації, які слід брати до уваги
При одночасному застосуванні небівололу із серцевими глікозидами можливе уповільнення AV-провідності. Небіволол не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину .
Одночасне застосування небівололу та блокаторів повільних кальцієвих каналів дигідропіридинового ряду (амлодипін, фелодипін, лацидипін, ніфедипін, нікардипін, німодипін, нітрендипін) може підвищувати ризик розвитку гіпотензії. Не можна виключати зростання ризику подальшого зниження скорочувальної здатності міокарда у пацієнтів із серцевою недостатністю.
При поєднанні з гіпотензивними засобами нітрогліцерином може розвинутись виражена артеріальна гіпотензія (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином).
Одночасне застосування трициклічних антидепресантів, барбітуратів та похідних фенотіазину може посилювати антигіпертензивну дію небівололу.
Клінічно значущої взаємодії небівололу та НПЗП не встановлено.
Ацетилсаліцилова кислота як антиагрегантний засіб може застосовуватися одночасно з небівололом.
При одночасному застосуванні симпатоміметичні засоби пригнічують фармакологічну активність небівололу.
Фармакокінетична взаємодія
При одночасному застосуванні з препаратами, що інгібують зворотне захоплення серотоніну, або іншими засобами, що біотрансформуються за участю ізоферменту CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, тіоридазин, хінідин), метаболізм небівололу сповільнюється, підвищується його концентрація. вираженої брадикардії та небажаних явищ.
При одночасному застосуванні з циметидином концентрація небівололу в плазмі збільшується (дані про вплив на фармакологічні ефекти препарату відсутні).
Одночасне застосування ранитидину не впливало на фармакокінетичні параметри небівололу.
При одночасному застосуванні небівололу з нікардипіном концентрації активних речовин у плазмі крові дещо збільшуються, проте це не має клінічного значення.
Одночасний прийом етанолу, фуросеміду або гідрохлортіазиду не впливає на фармакокінетику небівололу.
Не встановлено клінічно значущої взаємодії небівололу та варфарину .
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування препарату під час вагітності та у період грудного вигодовування протипоказане.
Амлодипін
В експериментальних дослідженнях фетотоксична та ембріотоксична дія амлодипіну не встановлена, застосування при вагітності можливе лише в тому випадку, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Відсутні дані, що свідчать про виділення амлодипіну із грудним молоком. Однак відомо, що інші блокатори повільних кальцієвих каналів - похідні дигідропіридину, що екскретуються з грудним молоком. У зв'язку з чим при необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Небіволол
При вагітності препарат застосовують тільки за суворими показаннями у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода (у зв'язку з можливістю затримки росту плода, внутрішньоутробної загибелі плода, передчасних пологів, а також розвитком у новонародженої брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії та паралічу дихання).
Якщо застосування бета-адреноблокаторів під час вагітності необхідно, переважно застосовувати селективні бета1-адреноблокатори. Лікування необхідно переривати за 48-72 години до пологів. У тих випадках, коли це неможливо, необхідно контролювати матково-плацентарний кровообіг і ріст плода, а також забезпечувати строге спостереження за новонародженим протягом перших 3 діб після розродження.
Дослідження на тваринах показали, що небіволол виділяється з молоком лактуючих тварин. Немає даних про виділення небівололу у грудне молоко. Однак більшість бета-адреноблокаторів, особливо ліпофільні сполуки (наприклад, небіволол та його метаболіти), тією чи іншою мірою проникають у грудне молоко. Тому застосування препарату не рекомендується жінкам під час годування груддю. Якщо прийом препарату в період лактації необхідний, грудне вигодовування слід припинити.
Побічна дія
За даними ВООЗ, небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥10% призначень); часто (≥1% та <10%); нечасто (≥0.1% та <1%); рідко (≥0.01% та <0.1%); дуже рідко (<0.01%); частота невідома (недостатньо даних для оцінки частоти розвитку).
Амлодипін
З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, сонливість; нечасто – загальне нездужання, астенія, гіпестезія, парестезія, периферична невропатія, тремор, безсоння, лабільність настрою, незвичайні сновидіння, підвищена збудливість, депресія, тривога, спотворення смаку; дуже рідко – мігрень, апатія, ажитація, атаксія, амнезія, астенія, підвищене потовиділення; частота невідома – екстрапірамідні порушення.
З боку травної системи: часто – нудота, біль у животі; нечасто – блювання, запор або діарея, метеоризм, диспепсія, анорексія, сухість слизової оболонки порожнини рота, спрага; рідко – гіперплазія ясен, підвищення апетиту; дуже рідко – панкреатит, гастрит, жовтяниця (обумовлені холестазом), гіпербілірубінемія, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит.
З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття, "припливи" крові до шкіри обличчя, периферичні набряки (човник і стоп); нечасто – надмірне зниження АТ; дуже рідко - непритомність, задишка, васкуліт, ортостатична гіпотензія, розвиток або посилення перебігу ХСН, порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та фібриляція передсердь), інфаркт міокарда, біль у грудній клітці, набряк легень.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, риніт, носова кровотеча; дуже рідко – кашель.
З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку сечовивідної системи: нечасто – прискорене сечовипускання, хворобливе сечовипускання, ніктурія; дуже рідко – дизурія, поліурія.
З боку репродуктивної системи та молочної залози: нечасто – гінекомастія, еректильна дисфункція.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – судоми м'язів, міалгія, артралгія, біль у спині, артроз; рідко – міастенія.
З боку шкірних покривів: рідко – дерматит; дуже рідко – алопеція, ксеродермія, холодний піт, порушення пігментації шкіри.
Алергічні реакції: нечасто - свербіж шкіри, шкірний висип (в т.ч. еритематозний, макуло-папульозний висип, кропив'янка); дуже рідко – ангіоневротичний набряк, багатоформна еритема.
З боку органів чуття: нечасто – дзвін у вухах, диплопія, порушення акомодації, ксерофтальмія, кон'юнктивіт, біль в очах, порушення зору; дуже рідко – паросмія.
З боку обміну речовин: дуже рідко – гіперглікемія.
Інші: нечасто – озноб, біль неуточненої локалізації, збільшення/зниження маси тіла.
Небіволол
З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, слабкість, парестезія; нечасто – кошмарні сновидіння, депресія, зниження здатності до концентрації уваги, сонливість, безсоння; дуже рідко – синкопе.
З боку органу зору: нечасто – порушення зору (сухість очей).
З боку травної системи: часто – нудота, запор, діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота; нечасто – диспепсія, метеоризм, блювання.
З боку серцево-судинної системи: часто – периферичні набряки; нечасто - брадикардія, гостра серцева недостатність, посилення перебігу хронічної серцевої недостатності, уповільнення AV-провідності/AV-блокада, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, порушення ритму серця, кардіалгія, загострення хромоти, що перемежується.
З боку дихальної системи: часто – задишка; нечасто – бронхоспазм (у т.ч. за відсутності обструктивних захворювань легень в анамнезі), риніт.
З боку репродуктивної системи: нечасто – еректильна дисфункція.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто - свербіж шкіри, еритематозний висип; дуже рідко – загострення перебігу псоріазу, фотодерматоз, підвищене потовиділення; частота невідома – алопеція.
Алергічні реакції: частота невідома – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, гіперчутливість.
При застосуванні деяких антагоністів β-адренорецепторів також описані такі небажані реакції: галюцинації, психоз, сплутаність свідомості, похолодання/ціаноз кінцівок, синдром Рейно.
Протипоказання до застосування
Тяжкі порушення функції печінки; тяжка ниркова недостатність (КК менше 20 мл/хв) (відсутня досвід застосування); гостра серцева недостатність; шок (включаючи кардіогенний); хронічна серцева недостатність (ХСН) у стадії декомпенсації (що вимагає проведення інотропної терапії); СССУ, включаючи синоатріальну блокаду; AV-блокада II та III ступеня (без штучного водія ритму); брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв); тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.); нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметалу); обструкція виносить тракту лівого шлуночка (включаючи важкий аортальний стеноз); гемодинамічна нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда; бронхообстуктивний синдром при ХОЗЛ та бронхіальній астмі; важкі форми бронхіальної астми та ХОЗЛ в анамнезі; феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів); депресія; метаболічний ацидоз; тяжкі порушення периферичного кровообігу (переміжна кульгавість, синдром Рейно); вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальсорбція (препарат містить лактозу); одночасний прийом з флоктафеніном, сультопридом; підвищена чутливість до небівололу та інших бета-адреноблокаторів, амлодипіну та інших похідних дигідропіридину, а також до інших компонентів препарату.
З обережністю: порушення функції нирок (КК більше 20 мл/хв), легкі або помірні порушення функції печінки, цукровий діабет, дисфункція щитовидної залози, епізоди бронхоспазму в анамнезі, обтяжений алергологічний анамнез (можливе збільшення чутливості до алергенів, обтяження відповіді на адреналін), псоріаз, AV-блокада I ступеня, стенокардія Принцметала, ХОЗЛ, периферичний атеросклероз, феохромоцитома (на фоні терапії альфа-адреноблокаторами), артеріальна гіпотензія, аортальний стеноз, мітральний стеноз, ХСН неішем гострий інфаркт міокарда (після перших 28 днів), нестабільна стенокардія, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, при одночасному застосуванні з інгібіторами та індукторами ізоферменту CYP3A4; у пацієнтів похилого віку (старше 65 років).
особливі вказівки
У період терапії препаратом необхідно контролювати масу тіла та споживання кухонної солі, показано призначення відповідної дієти (до складу препарату входить амлодипін).
Необхідна підтримка гігієни порожнини рота та спостереження у стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
Контроль АТ та ЧСС на початку застосування препарату має бути щоденним.
У пацієнтів похилого віку необхідний контроль функції нирок (1 раз на 4-5 місяців).
Бета-адреноблокатори не слід застосовувати у пацієнтів з нелікованою хронічною серцевою недостатністю, доки стан не стабілізувався.
Пацієнтам з феохромоцитомою не слід призначати препарат доти, доки не призначено лікування альфа-адреноблокаторами. У цьому необхідно контролювати АТ.
Рекомендується припинити терапію препаратом при розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокатора (за рахунок вмісту в ньому небівололу).
Неприпустимим є різке припинення застосування бета-адреноблокаторів. Скасування бета-адреноблокаторів слід проводити поступово протягом 10 днів (до 2 тижнів у пацієнтів з ІХС).
Ефективність бета-адреноблокаторів у курців нижча, ніж у пацієнтів, що не палять.
При стенокардії напруги доза препарату повинна забезпечити ЧСС у спокої не більше 60-80 уд./мин, при навантаженні - трохи більше 110 уд./мин.
Бета-адреноблокатори можуть викликати брадикардію: дозу слід зменшити або відмінити препарат, якщо ЧСС менше 60 уд/хв.
Бета-адреноблокатори слід застосовувати з обережністю у наступних груп пацієнтів:
із порушеннями периферичного кровообігу, т.к. можливе посилення даних симптомів; з AV-блокадою І ступеня, т.к. бета-адреноблокатори негативно впливають на час проведення імпульсу; зі стенокардією Принцметала внаслідок безперешкодної опосередкованої α-рецепторами вазоконстрикції коронарної артерії (бета-адренергічні антагоністи можуть збільшувати число та тривалість нападів стенокардії).Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні застосування бета-адреноблокаторів можливе зниження продукції слізної рідини.
При проведенні хірургічних втручань слід попередити лікаря-анестезіолога про те, що пацієнт приймає препарат. Продовження бета-адреноблокади зменшує ризик виникнення аритмії під час проведення загальної анестезії та інтубації. Якщо підготовка до хірургічного втручання передбачає переривання бета-адреноблокади, слід припинити прийом бета-адренергічних антагоністів щонайменше за 24 години до хірургічного втручання.
Слід обережно застосовувати анестетики, які викликають пригнічення міокарда. Вагусні реакції у пацієнта можна запобігти внутрішньовенному введенню атропіну.
Небіволол не впливає на концентрацію глюкози у плазмі у пацієнтів з цукровим діабетом. Тим не менш, слід дотримуватись обережності при лікуванні цих пацієнтів, оскільки небіволол може маскувати певні симптоми гіпоглікемії (наприклад, тахікардію, відчуття серцебиття), спричинені застосуванням гіпоглікемічних засобів. Різка відміна препарату може спричинити загострення симптомів захворювання та розвиток тиреотоксичного кризу.
Контроль концентрації глюкози в плазмі слід проводити 1 раз на 4-5 місяців (у пацієнтів з цукровим діабетом).
Бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій. Небіволол може бути причиною тяжкої реакції на ряд алергенів при призначенні його пацієнтам, які мають в анамнезі важку анафілактичну реакцію на ці алергени. Такі пацієнти можуть не реагувати на звичайні дози епінефрину (адреналіну), який застосовують для лікування анафілактичного шоку.
Бета-адреноблокатори слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з ХОЗЛ, оскільки можливе посилення бронхоспазму.
При вирішенні питання застосування препарату пацієнтам з псоріазом слід ретельно співвіднести передбачувану користь і можливий ризик загострення перебігу псоріазу.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У період терапії необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказано застосування препарату при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 20 мл/хв) (відсутня досвід застосування).
З обережністю слід призначати препарат у разі порушення функції нирок (КК понад 20 мл/хв).
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказане застосування препарату при тяжких порушеннях функції печінки.
З обережністю слід призначати препарат у разі легких або помірних порушень функції печінки.
Застосування у пацієнтів похилого віку
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку (старше 65 років).
Застосування у дітей
Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення
MICRO LABS Limited (Індія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Небилонг АМ таблетки 5 мг+5 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Небилонг АМ таблетки 5 мг+5 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. А еще мы продаем в Украине этот товар. Хотите приобрести Небилонг АМ таблетки 5 мг+5 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!