Микосист капсулы 150 мг 4 шт Цена
-
Страна:Венгрия
-
Форма выпуска:капсулы
-
Дозировка:150 мг
-
В упаковке:4 шт.
Флуконазол, триазольное противогрибковое средство, является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов.
In vitro и в клинических исследованиях флуконазол продемонстрировал активность в отношении большинства следующих микроорганизмов: Candida albicans, Candida glabrata (многие штаммы умеренно чувствительны), Candida parapsilosis, Candida tropicalis, Cryptococcus neoformans. Была показана активность флуконазола in vitro в отношении следующих микроорганизмов: Candida dubliniensis, Candida guilliermondii, Candida kefyr, Candida lusitaniae; однако клиническое значение этого неизвестно.
При приеме внутрь флуконазол проявляет активность на различных моделях грибковых инфекций у животных. Продемонстрирована активность препарата при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp. (включая генерализованный кандидоз у животных с подавленным иммунитетом), Cryptococcus neoformans (включая внутричерепные инфекции), Microsporum spp. и Trichophyton spp. Установлена также активность флуконазола на моделях эндемических микозов у животных, включая инфекции, вызванные Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis (включая внутричерепные инфекции) и Histoplasma capsulatum, у животных с нормальным и подавленным иммунитетом.
Флуконазол обладает высокой специфичностью в отношении грибковых ферментов, зависимых от цитохрома Р450. Терапия флуконазолом в дозе 50 мг/сут в период до 28 дней не влияет на концентрацию тестостерона в плазме крови у мужчин или концентрацию стероидов у женщин детородного возраста. Флуконазол в дозе 200-400 мг/сут не оказывает клинически значимого влияния на уровни эндогенных стероидов и их реакцию на стимуляцию АКТГ у здоровых мужчин-добровольцев.
Механизмы развития резистентности к флуконазолу
Резистентность к флуконазолу может развиться в следующих случаях: качественное или количественное изменение фермента, являющегося мишенью для флуконазола (ланостерил 14-альфа-деметилазы), уменьшение доступа к мишени флуконазола или комбинация этих механизмов.
Точечные мутации в гене ERG11, кодирующем фермент-мишень, приводят к видоизменению мишени и снижению аффинности к азолам. Увеличение экспрессии гена ERG 11 приводит к продукции высоких концентраций фермента-мишени, что создает потребность в увеличении концентрации флуконазола во внутриклеточной жидкости для подавления всех молекул фермента в клетке.
Второй значительный механизм резистентности заключается в активном выведении флуконазола из внутриклеточного пространства посредством активации двух типов транспортеров, участвующих в активном выведении (эффлюксе) препаратов из грибковой клетки. К таким транспортерам относится главный посредник, кодируемый генами MDR (множественной лекарственной устойчивости), и суперсемейство АТФ-связывающей кассеты транспортеров, кодируемое генами CDR (генами резистентности грибов Candida к противогрибковым средствам группы азолов).
Гиперэкспрессия гена MDR приводит к резистентности к флуконазолу, в то же время гиперэкспрессия генов CDR может приводить к резистентности к различным азолам. Резистентность к Candida glabrata обычно опосредована гиперэкспрессией гена CDR, что приводит к резистентности ко многим азолам. Для тех штаммов, у которых минимальная ингибирующая концентрация (МИК) определяется как промежуточная (16-32 мкг/мл), рекомендуется применять максимальные дозы флуконазола.
Candida krusei следует рассматривать как резистентную к флуконазолу. Механизм резистентности связан со сниженной чувствительностью фермента-мишени к ингибирующему воздействию флуконазола.
Микосист капсулы 150 мг 4 шт инструкция на украинскомФорма випускукапс. 50 мг: 7 шт. капс. 100 мг: 28 шт. капс. 150 мг: 1, 2 або 4 шт.
Опис
Капсули тверді желатинові розмір №1 (Coni-Snap); верхня частина: синя, непрозора (54.038); нижня частина: біла, непрозора (L500); вміст капсул – білий або майже білий порошок, або щільна порошкоподібна маса.
| 1 капс. | |
| флуконазол | 150 мг |
Допоміжні речовини : кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, повідон K30, крохмаль кукурудзяний, лактоза (безводна).
Склад твердої желатинової капсули: нижня частина – титану діоксид (Цв.І.77891, Е171), желатин; верхня частина - індигокармін (Цв.І.73015, Е132), титану діоксид (Цв.І.77891, Е171), желатин.
1 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
1 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
1 шт. - блістери (4) - пачки картонні.
Коди АТХ
J02AC01 Fluconazole
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протигрибковий препарат
Діюча речовина
флуконазол
Фармако-терапевтична група
Протигрибковий засіб
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.
Термін придатності
Термін придатності – 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Флуконазол, тріазольний протигрибковий засіб, є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.
In vitro та у клінічних дослідженнях флуконазол продемонстрував активність щодо більшості таких мікроорганізмів: Candida albicans, Candida glabrata (багато штами помірно чутливі), Candida parapsilosis, Candida tropicalis, Cryptococcus neoformans. Була показана активність флуконазолу in vitro щодо таких мікроорганізмів: Candida dubliniensis, Candida guilliermondii, Candida kefyr, Candida lusitaniae; проте клінічне значення цього невідоме.
При внутрішньому прийомі флуконазол проявляє активність на різних моделях грибкових інфекцій у тварин. Продемонстровано активність препарату при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp. (включаючи генералізований кандидоз у тварин із пригніченим імунітетом), Cryptococcus neoformans (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Microsporum spp. та Trichophyton spp. Встановлено також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, спричинені Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції) та Histoplasma capsulatum, у тварин із нормальним та пригніченим імунітетом.
Флуконазол має високу специфічність щодо грибкових ферментів, залежних від цитохрому Р450. Терапія флуконазолом у дозі 50 мг на добу в період до 28 днів не впливає на концентрацію тестостерону в плазмі у чоловіків або концентрацію стероїдів у жінок дітородного віку. Флуконазол у дозі 200-400 мг на добу не має клінічно значущого впливу на рівні ендогенних стероїдів та їх реакцію на стимуляцію АКТГ у здорових чоловіків-добровольців.
Механізми розвитку резистентності до флуконазолу
Резистентність до флуконазолу може розвинутись у таких випадках: якісна або кількісна зміна ферменту, що є мішенню для флуконазолу (ланостерил 14-альфа-деметилази), зменшення доступу до мішені флуконазолу або комбінація цих механізмів.
Точкові мутації в гені ERG11, що кодує фермент-мішень, призводять до видозміни мішені та зниження афінності до азол. Збільшення експресії гена ERG 11 призводить до продукції високих концентрацій ферменту-мішені, що створює потребу у збільшенні концентрації флуконазолу у внутрішньоклітинній рідині для придушення всіх молекул ферменту клітини.
Другий значний механізм резистентності полягає в активному виведенні флуконазолу із внутрішньоклітинного простору за допомогою активації двох типів транспортерів, що беруть участь у активному виведенні (ефлюкс) препаратів з грибкової клітини. До таких транспортерів належить головний посередник, що кодується генами MDR (множинної лікарської стійкості), і суперродина АТФ-зв'язуючої касети транспортерів, що кодується генами CDR (генами резистентності грибів Candida до протигрибкових засобів групи азолів).
Гіперекспресія гена MDR призводить до резистентності до флуконазолу, водночас гіперекспресія генів CDR може призводити до резистентності до різних азол. Резистентність до Candida glabrata зазвичай опосередкована гіперекспресією гена CDR, що призводить до резистентності до багатьох азол. Для штамів, у яких мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) визначається як проміжна (16-32 мкг/мл), рекомендується застосовувати максимальні дози флуконазолу.
Candida krusei слід розглядати як резистентну до флуконазолу. Механізм резистентності пов'язаний зі зниженою чутливістю ферменту-мішені до інгібуючого впливу флуконазолу.
Показання
Лікування наступних захворювань у дорослих :
криптококовий менінгіт; кокцидіоїдомікоз; інвазивний кандидоз; кандидоз слизових оболонок, зокрема. орофарингіальний кандидоз, кандидоз стравоходу, кандидурія та хронічний шкірно-слизовий кандидоз; хронічний атрофічний кандидоз ротової порожнини (пов'язаний з носінням зубних протезів), коли дотримання гігієни ротової порожнини або місцевого лікування недостатньо; вагінальний кандидоз, гострий або рецидивуючий, коли місцева терапія не застосовується; кандидозний баланіт, коли місцева терапія не застосовується; дерматомікози, у т.ч. дерматофітія стоп, дерматофітія тулуба, пахова дерматофітія, різнобарвний лишай та шкірний кандидоз, коли показано системне лікування; дерматофітія нігтів (оніхомікоз), коли лікування іншими препаратами не прийнятне.Профілактика наступних захворювань у дорослих :
рецидиви криптококового менінгіту у пацієнтів із високим ризиком рецидиву; рецидиви орофарингеального кандидозу та кандидозу стравоходу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із високим ризиком рецидиву; зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу (4 або більше епізодів на рік); для профілактики кандидозних інфекцій у пацієнтів із тривалою нейтропенією (таких як пацієнти з гемобластозами, що проходять хіміотерапію, або пацієнти, які проходять трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин).Лікування та профілактика наступних захворювань у дітей :
кандидоз слизових оболонок (орофарингеальний кандидоз та кандидоз стравоходу), інвазивний кандидоз, криптококовий менінгіт та профілактика кандидозних інфекцій у пацієнтів з ослабленою імунною системою; як підтримуюча терапія для запобігання рецидиву криптококового менінгіту у дітей з високим ризиком рецидиву.Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо. Капсули ковтають повністю.
Терапію можна розпочинати до отримання результатів посіву та інших лабораторних досліджень. Проте протигрибкову терапію необхідно змінити відповідним чином, коли результати цих досліджень стануть відомими.
При переведенні пацієнта з внутрішньовенного перорального прийому препарату або навпаки, зміни добової дози не потрібні.
Добова доза Мікосист ® залежить від характеру та тяжкості грибкової інфекції. При інфекціях, що потребують повторного прийому препарату, лікування слід продовжувати до зникнення клінічних або лабораторних ознак активної грибкової інфекції. Хворим на СНІД і криптококовий менінгіт або рецидивуючий орофарингеальний кандидоз зазвичай необхідна підтримуюча терапія для профілактики рецидивів інфекції.
Дорослі
При криптококовому менінгіті та криптококових інфекціях іншої локалізації в перший день зазвичай застосовують 400 мг, а потім продовжують лікування у дозі 200-400 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування криптококових інфекцій залежить від наявності клінічного та мікологічного ефекту; при криптококовому менінгіті лікування зазвичай продовжують принаймні 6-8 тижнів. У випадках лікування загрозливих для життя інфекцій добову дозу можна збільшити до 800 мг. Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у пацієнтів з високим ризиком рецидиву після завершення повного курсу первинного лікування можна продовжувати терапію препаратом Мікосист ® у дозі 200 мг/добу протягом невизначеного періоду часу.
При кокцидіоідомікозі може знадобитися застосування препарату в дозі 200-400 мг на добу. Для деяких інфекцій, особливо з ураженням мозкових оболонок, можливе застосування препарату у дозі 800 мг на добу. Тривалість терапії визначають індивідуально, лікування може тривати до 2 років; при кокцидіоідомікозі становить 11-24 міс, при паракокцидіоідомікозі - 2-17 міс, при споротрихозі 1-16 міс і 3-17 міс - при гістоплазмозі .
При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза, що насичує, становить 800 мг у перший день, наступна доза - 400 мг на добу. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності. Загальна рекомендація щодо тривалості лікування кандидемії – 2 тижні після першого негативного результату посіву крові та зникнення ознак та симптомів кандидемії.
Лікування кандидозу слизових оболонок
При орофарингеальному кандидозі насичувальна доза становить 200-400 мг першого дня, наступна доза - 100-200 мг 1 раз/сут протягом 7-21 дня. При необхідності пацієнтам з вираженим придушенням імунної функції лікування можна продовжувати протягом тривалого часу.
При атрофічному кандидозі ротової порожнини, пов'язаному з носінням зубних протезів , препарат зазвичай застосовують у дозі 50 мг 1 раз на добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протезу.
При кандидурії ефективна доза становить 200-400 мг/сут при тривалості лікування 7-21 днів. У пацієнтів із тяжким порушенням функції імунної системи можна використовувати більш тривалі періоди терапії.
При хронічному шкірно-слизовому кандидозі застосовують 50-100 мг на добу до 28 днів лікування. Залежно від тяжкості лікування інфекції або супутнього порушення імунної системи та інфекції можна використовувати триваліші періоди терапії.
При кандидозі стравоходу насичує доза 200-400 мг першого дня, наступна доза - 100-200 мг/сут. Курс лікування становить 14-30 днів (до досягнення ремісії кандидозу стравоходу). При необхідності пацієнтам з вираженим придушенням імунної функції лікування можна продовжувати протягом тривалого часу.
Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з високим ризиком рецидивів препарат застосовують по 100-200 мг на добу або 200 мг 3 рази на тиждень протягом невизначеного періоду часу у пацієнтів із хронічно зниженим імунітетом.
Для запобігання рецидивам кандидозу стравоходу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з високим ризиком рецидивів препарат застосовують по 100-200 мг на добу або 200 мг 3 рази на тиждень протягом невизначеного періоду часу у пацієнтів із хронічно зниженим імунітетом.
При гострому вагінальному кандидозі, кандидозному баланіті препарат застосовують одноразово внутрішньо у дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат можна застосовувати в дозі 150 мг через кожні три дні - всього 3 дози (в 1-й, 4-й та 7-й день), потім підтримуюча доза 150 мг 1 раз на тиждень. Підтримуючу дозу можна застосовувати до 6 місяців.
Лікування дерматомікозів
При інфекціях шкіри, включаючи дерматофітію стоп, дерматофітію тулуба, пахову дерматофітію, і при кандидозних інфекціях рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень. або 50 мг 1 раз на добу. Тривалість терапії зазвичай становить 2-4 тижні, при мікозах стоп може знадобитися триваліша терапія до 6 тижнів.
При різнобарвному лишаї доза, що рекомендується, становить 300-400 мг 1 раз/тиж. протягом 1-3 тижнів. Альтернативною схемою лікування є застосування препарату по 50 мг 1 раз на добу протягом 2-4 тижнів.
При оніхомікозі рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень. Лікування слід продовжувати до заміщення інфікованого нігтя (виростання неінфікованого нігтя). Для повторного зростання нігтів на пальцях рук і стоп зазвичай потрібно 3-6 місяців і 6-12 місяців відповідно. Однак швидкість зростання може варіювати в широких межах у різних людей, а також залежно від віку. Після успішного лікування хронічних інфекцій, що тривало зберігалися, іноді спостерігається зміна форми нігтів.
Для профілактики кандидозу у пацієнтів зі злоякісними пухлинами рекомендована доза Мікосист ® становить 200-400 мг 1 раз на добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. Для пацієнтів з високим ризиком генералізованої інфекції, наприклад, з вираженою або тривалою нейтропенією, рекомендована доза становить 400 мг 1 раз на добу. Препарат Мікосіст ® застосовують за кілька днів до передбачуваного розвитку нейтропенії і, після збільшення кількості нейтрофілів понад 1000 мм 3 , лікування продовжують ще 7 днів.
Діти та підлітки віком до 18 років
Як і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного та мікологічного ефекту. Для дітей добова доза не повинна перевищувати таку для дорослих. Препарат Мікосіст ® застосовують щодня 1 раз на добу.
При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза препарату Мікосист ® становить 3 мг/кг 1 раз/добу. У перший день з метою швидшого досягнення Css можна застосовувати ударну дозу 6 мг/кг.
Для лікування інвазивного кандидозу та криптококового менінгіту рекомендована доза становить 6-12 мг/кг/добу залежно від тяжкості захворювання.
Для придушення рецидивів криптококового менінгіту у дітей, хворих на СНІД рекомендована доза препарату Мікосист ® становить 6 мг/кг/добу.
Для профілактики грибкових інфекцій у дітей з пригніченим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов'язаний з нейтропенією, що розвивається в результаті цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, препарат застосовують по 3-12 мг/кг/добу в залежності від вираженості та тривалості збереження індукованої нейтропенії ( · дозу для дорослих, для дітей з нирковою недостатністю – див. дозу для пацієнтів з нирковою недостатністю). При неможливості правильного застосування у дітей лікарської форми препарату Мікосіст ® у вигляді капсул слід розглянути можливість заміни на іншу лікарську форму препарату (на в/в розчин) на еквівалентні дози.
Особливі групи пацієнтів
У літніх пацієнтів (старше 65 років) за відсутності ниркової недостатності, препарат Микосист ® використовується у звичайній дозі. Пацієнтам із нирковою недостатністю (КК < 50 мл/хв) дозу препарату коригують, як описано нижче.
У пацієнтів із нирковою недостатністю при одноразовому прийомі зміни дози не потрібне. У пацієнтів (включно з дітьми) з порушенням функції нирок при багаторазовому застосуванні препарату слід спочатку ввести ударну дозу від 50 мг до 400 мг, після чого добову дозу (залежно від показання) встановлюють відповідно до наступної таблиці:
| Кліренс креатиніну (мл/хв) | % від рекомендованої дози |
| >50 | 100% |
| ≤50 (без діалізу) | 50% |
| Гемодіаліз | 100% після кожного гемодіалізу |
Пацієнти, які перебувають на регулярному діалізі, повинні отримувати 100% рекомендованої дози після кожного діалізу. У день, коли діаліз не проводиться, пацієнти мають отримувати зменшену (залежно від КК) дозу препарату.
У дітей із порушенням функції нирок добову дозу препарату слід зменшити у тій же пропорційній залежності, що й у дорослих відповідно до ступеня вираженості ниркової недостатності.
Передозування
Є повідомлення про передозування флуконазолу, і в одному випадку у 42-річного пацієнта, інфікованого вірусом імунодефіциту людини, після прийому 8200 мг препарату з'явилися галюцинації та параноїдальна поведінка. Пацієнта було госпіталізовано, його стан нормалізувався протягом 48 год.
Лікування: у разі передозування адекватний ефект може дати симптоматичне лікування (в т.ч. підтримуючі заходи та промивання шлунка). Флуконазол виводиться в основному через нирки, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу в плазмі крові приблизно на 50%.
Лікарська взаємодія
Одноразовий або багаторазовий прийом флуконазолу в дозі 50 мг не впливає на метаболізм феназону (антипірину) при їх одночасному прийомі.
Одночасне застосування протипоказане
Цизаприд: при одночасному застосуванні флуконазолу та цизаприду можливі небажані реакції з боку серця, у т.ч. поліморфна шлуночкова тахікардія типу "пірует" (torsade de pointes). Застосування флуконазолу в дозі 200 мг 1 раз на добу та цизаприду в дозі 20 мг 4 рази на добу призводить до вираженого збільшення плазмових концентрацій цизаприду та збільшення інтервалу QT на ЕКГ. Одночасний прийом цизаприду та флуконазолу протипоказаний.
Терфенадин: при одночасному застосуванні азольних протигрибкових засобів та терфенадину можливе виникнення серйозних аритмій внаслідок збільшення інтервалу QT. При прийомі флуконазолу в дозі 200 мг на добу збільшення інтервалу QT не встановлено, проте застосування флуконазолу в дозах 400 мг на добу і вище спричиняє значне збільшення концентрації терфенадину в плазмі. Одночасний прийом флуконазолу в дозах 400 мг на добу та більше з терфенадином протипоказаний. Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг на добу у поєднанні з терфенадином слід проводити під ретельним контролем.
Астемізол: одночасне застосування флуконазолу з астемізолом або іншими препаратами, метаболізм яких здійснюється системою цитохрому Р450, може супроводжуватись підвищенням сироваткових концентрацій цих засобів. Підвищення концентрації астемізолу в плазмі може призводити до подовження інтервалу QT і в деяких випадках до розвитку поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует" (torsade de pointes). Одночасне застосування астемізолу та флуконазолу протипоказане.
Пімозид: незважаючи на те, що не проводилося відповідних досліджень in vitro або in vivo, одночасне застосування флуконазолу та пімозиду може призводити до пригнічення метаболізму пімозиду. У свою чергу, підвищення плазмової концентрації пімозиду може призводити до подовження інтервалу QT і, в деяких випадках, розвитку поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует" (torsade de pointes). Одночасне застосування пімозиду та флуконазолу протипоказане.
Хінідин: незважаючи на те, що не проводилося відповідних досліджень in vitro або in vivo , одночасне застосування флуконазолу та хінідину може також призводити до пригнічення метаболізму хінідину. Застосування хінідину пов'язане з подовженням інтервалу QT і в деяких випадках з розвитком поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует" (torsade de pointes). Одночасне застосування хінідину та флуконазолу протипоказане.
Еритроміцин: одночасне застосування флуконазолу та еритроміцину потенційно призводить до підвищеного ризику розвитку кардіотоксичності (подовження інтервалу QT, torsade de pointes) та, внаслідок цього, раптової серцевої смерті. Одночасне застосування флуконазолу та еритроміцину протипоказано.
Одночасне застосування не рекомендується
Галофантрин: флуконазол може збільшувати концентрацію галофантрину в плазмі у зв'язку з інгібуванням ізоферменту CYP3A4. Можливий розвиток поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует" (torsade de pointes) при одночасному застосуванні з флуконазолом та іншими протигрибковими препаратами азолового ряду, тому спільне застосування їх не рекомендується.
Одночасне застосування вимагає дотримання обережності
Аміодарон: застосування аміодарону асоціювалося з подовженням інтервалу QT. Слід бути обережними при одночасному застосуванні флуконазолу та аміодарону, особливо при прийомі флуконазолу у високій дозі (800 мг).
Одночасне застосування вимагає дотримання обережності та, можливо, корекції дози.
Препарати, що впливають на флуконазол
Гідрохлортіазид: багаторазове застосування гідрохлортіазиду одночасно з флуконазолом призводить до збільшення концентрації флуконазолу у плазмі крові на 40%. Ефект такого ступеня виразності не потребує зміни режиму дозування флуконазолу у пацієнтів, які отримують одночасно діуретики, проте лікареві слід це враховувати.
Рифампіцин: одночасне застосування флуконазолу та рифампіцину призводить до зменшення AUC на 25% та тривалості Т 1/2 флуконазолу на 20%. У пацієнтів, які одночасно приймають рифампіцин, необхідно враховувати доцільність збільшення дози флуконазолу.
Препарати, на які впливає флуконазол
Флуконазол є помірним інгібітором ізоферментів 2С9 та 3А4 цитохрому Р450 (CYP). Флуконазол є також інгібітором ізоферменту CYP2C19. Крім того, крім перерахованих далі ефектів, існує ризик підвищення в плазмі концентрації та інших лікарських засобів, що метаболізуються ізоферментами CYP2C9, CYP2C19 і CYP3A4, при одночасному прийомі з флуконазолом. У зв'язку з цим, слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні перелічених препаратів, а при необхідності подібних комбінацій пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом. Слід враховувати, що інгібуючий ефект флуконазолу зберігається протягом 4-5 днів після відміни препарату у зв'язку з тривалим Т1/ 2 .
Алфентаніл: відзначається зменшення кліренсу і V d збільшення Т 1/2 алфентанила. Можливо, це пов'язано з пригніченням ізоферменту CYP3A4 флуконазолом. Може знадобитися корекція дози алфентанілу.
Амітриптілін, нортриптілін: збільшення ефекту. Концентрацію 5-нортриптиліну та/або S-амітриптиліну можна виміряти на початку комбінованої терапії з флуконазолом і через тиждень після початку. При необхідності слід коригувати дозу амітриптиліну/нортриптиліну.
Амфотерицин В: у дослідженнях на мишах (в т.ч. з імуносупресією) були відзначені наступні результати - невеликий адитивний протигрибковий ефект при системній інфекції, спричиненій Сandida albicans , відсутність взаємодії при внутрішньочерепній інфекції, спричиненій Cryptococcus neoformans , та антагонізм при систем Aspergillus fumigatus . Клінічне значення цих результатів не ясно.
Антикоагулянти: як і інші протигрибкові засоби (похідні азолу), флуконазол при одночасному застосуванні з варфарином, підвищує протромбіновий час (на 12%), у зв'язку з чим можливий розвиток кровотеч (гематоми, кровотечі з носа та ШКТ, гематурія, мелена). У пацієнтів, які отримують антикоагулянти кумаринового та індандіонового ряду та флуконазол, необхідно постійно контролювати протромбіновий час у період терапії та протягом 8 днів після одночасного застосування. Також слід оцінити доцільність корекції дози антикоагулянтів.
Азитроміцин: при одночасному застосуванні внутрішньо флуконазолу в одноразовій дозі 800 мг з азитроміцином в одноразовій дозі 1200 мг вираженої фармакокінетичної взаємодії між обома препаратами не встановлено.
Бензодіазепіни (короткої дії): після прийому внутрішньо мідазоламу флуконазол суттєво збільшує концентрацію мідазоламу та психомоторні ефекти, причому цей вплив більш виражений після прийому флуконазолу внутрішньо, ніж при його застосуванні внутрішньовенно. При необхідності супутньої терапії бензодіазепінами пацієнтів, які приймають флуконазол, слід спостерігати з метою оцінки доцільності відповідного зниження дози бензодіазепіну. При одночасному прийомі одноразової дози триазоламу флуконазол збільшує AUC триазоламу приблизно на 50%, max - на 25-50% і Т 1/2 на 25-50% завдяки пригніченню метаболізму триазоламу. Може знадобитися корекція дози тріазоламу.
Карбамазепін: флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепіну та підвищує сироваткову концентрацію карбамазепіну на 30%. Необхідно враховувати ризик розвитку токсичності карбамазепіну. Слід оцінити необхідність корекції дози карбамазепіну залежно від концентрації/ефекту.
Блокатори кальцієвих каналів: деякі антагоністи кальцієвих каналів (ніфедипін, ісрадипін, амлодипін, верапаміл та фелодипін) метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Флуконазол підвищує системну експозицію блокаторів кальцієвих каналів. Рекомендовано контроль розвитку побічних ефектів.
Невірапін: спільний прийом флуконазолу та невірапіну збільшує приблизно на 100% експозицію невірапіну порівняно з контрольними даними щодо окремого застосування невірапіну. Через ризик підвищеного виділення невірапіну при супутньому застосуванні лікарських засобів необхідні деякі обережності та ретельне спостереження за пацієнтами.
Циклоспорин: у пацієнтів з трансплантованою ниркою застосування флуконазолу в дозі 200 мг на добу призводить до повільного підвищення концентрації циклоспорину. Однак при багаторазовому прийомі флуконазолу в дозі 100 мг на добу, зміни концентрації циклоспорину у реципієнтів кісткового мозку не спостерігалося. При одночасному застосуванні флуконазолу та циклоспорину рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові.
Циклофосфамід: при одночасному застосуванні циклофосфаміду та флуконазолу відзначається збільшення сироваткових концентрацій білірубіну та креатиніну. Ця комбінація допустима з урахуванням ризику збільшення концентрацій білірубіну та креатиніну.
Фентаніл: є повідомлення про один летальний кінець, можливо пов'язаний з одночасним прийомом фентанілу і флуконазолу. Передбачається, що порушення пов'язані з інтоксикацією фентанілом. Було показано, що флуконазол значно збільшує час виведення фентанілу. Слід враховувати, що підвищення концентрації фентанілу може призвести до гноблення дихальної функції.
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази: при одночасному застосуванні флуконазолу з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (такими як аторвастатин та симвастатин) або ізоферментом CYP2D6 (такими як флуваді У разі необхідності одночасної терапії зазначеними препаратами слід спостерігати пацієнтів з метою виявлення симптомів міопатії та рабдоміолізу. Необхідно контролювати концентрацію креатинінкінази. У разі значного збільшення концентрації креатинінкінази або якщо діагностується або є підозра на розвиток міопатії або рабдоміолізу, терапію інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази слід припинити.
Лозартан: флуконазол пригнічує метаболізм лозартану до його активного метаболіту (Е-3174), який відповідає за більшу частину ефектів, пов'язаних із антагонізмом рецепторів ангіотензину ІІ. Необхідний регулярний контроль артеріального тиску.
Метадон: флуконазол може підвищувати плазмову концентрацію метадону. Може знадобитися корекція дози метадону.
НПЗП: З max та AUC флурбіпрофену збільшуються на 23% та 81% відповідно. Аналогічно Сmax і AUC фармакологічно активного ізомеру [8-(+)-ібупрофен] підвищуються на 15% та 82% відповідно при одночасному застосуванні флуконазолу з рацемічним ібупрофеном (400 мг). При одночасному застосуванні флуконазолу в дозі 200 мг на добу та целекоксибу в дозі 200 мг З max та AUC целекоксибу збільшуються на 68% та 134% відповідно. У цій комбінації можливе зниження дози целекоксибу вдвічі.
Незважаючи на відсутність цілеспрямованих досліджень, флуконазол може збільшувати системну експозицію інших нестероїдних протизапальних засобів, що метаболізуються ізоферментом CYP2C9 (наприклад, напроксен, лорноксикам, мелоксикам, диклофенак). Може знадобитися корекція дози нестероїдних протизапальних засобів. При одночасному застосуванні НПЗЗ та флуконазолу пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом з метою виявлення та контролю небажаних явищ та прояву токсичності, пов'язаних із НПЗЗ.
Олапариб: помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як флуконазол, підвищують концентрацію олапарибу у плазмі. Їх одночасне застосування не рекомендовано. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування, необхідно скоротити дозу олапарибу до 200 мг двічі на добу.
Пероральні контрацептиви: при одночасному застосуванні комбінованого перорального контрацептиву з флуконазолом у дозі 50 мг істотного впливу на рівень гормонів не встановлено, тоді як при щоденному прийомі 200 мг флуконазолу AUC етинілестрадіолу та левоноргестрелу збільшуються на 40% а 0 1 раз/тиж. AUC етинілестрадіолу та норетиндрону зростають на 24% та 13% відповідно. Таким чином, багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах навряд чи може вплинути на ефективність комбінованого перорального протизаплідного засобу.
Фенітоїн: одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну може супроводжуватися клінічно значущим підвищенням концентрації фенітоїну. У разі необхідності одночасного застосування обох препаратів слід контролювати концентрацію фенітоїну та відповідним чином скоригувати його дозу з метою забезпечення терапевтичної концентрації у сироватці крові.
Івакафтор: при одночасному застосуванні з ивакафтором, стимулятором муковісцидозного регулятора трансмембранної провідності (CFTR), спостерігалося збільшення експозиції ивакафтора в 3 рази та експозиції гідроксиметил-івакафтора (Ml) в 1.9 рази. Пацієнтам, які одночасно приймають помірні інгібітори ізоферменту CYP3A, такі як флуконазол та еритроміцин, рекомендується зниження дози івакафтору до 150 мг 1 раз на добу.
Преднізон: є повідомлення про розвиток гострої недостатності кори надниркових залоз у пацієнта після трансплантації печінки на фоні відміни флуконазолу після тримісячного курсу терапії. Імовірно, припинення терапії флуконазолом викликало підвищення активності ізоферменту CYP3A4, що призвело до збільшення метаболізму преднізону. Пацієнти, які отримують комбіновану терапію преднізоном та флуконазолом, повинні знаходитися під ретельним медичним наглядом при скасуванні прийому флуконазолу з метою оцінки стану кори надниркових залоз.
Рифабутин: одночасне застосування флуконазолу та рифабутину може призвести до підвищення сироваткових концентрацій останнього до 80%. При одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину описані випадки увеїту. Пацієнтів, які одночасно отримують рифабутин та флуконазол, необхідно ретельно спостерігати.
Саквінавір: AUC підвищується приблизно на 50%, max - на 55%, кліренс саквінавіру зменшується приблизно на 50% у зв'язку з інгібуванням печінкового метаболізму ізоферменту CYP3A4 та інгібуванням Р-глікопротеїну. Може знадобитися корекція дози саквінавіру.
Сиролімус: спостерігається підвищення концентрації сиролімусу в плазмі крові, імовірно у зв'язку з інгібуванням метаболізму сиролімусу через пригнічення ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну. Ця комбінація може застосовуватися з відповідною корекцією дози сиролімусу залежно від ефекту/концентрації.
Препарати сульфонілсечовини: флуконазол при одночасному прийомі призводить до збільшення Т 1/2 пероральних препаратів сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду). Пацієнтам з цукровим діабетом можна призначати спільне застосування флуконазолу та пероральних препаратів сульфонілсечовини, але при цьому слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії, крім того, необхідний регулярний контроль глюкози крові та, за необхідності, корекція дози препаратів сульфонілсечовини.
Такролімус: одночасне застосування флуконазолу та такролімусу (всередину) призводить до підвищення сироваткових концентрацій останнього в 5 разів за рахунок інгібування метаболізму такролімусу, що відбувається в кишечнику за допомогою ізоферменту CYP3A4. Значних змін фармакокінетики препаратів при застосуванні такролімусу внутрішньовенно не відмічено. Описано випадки нефротоксичності. Пацієнтів, які одночасно приймають такролімус внутрішньо і флуконазол, слід ретельно спостерігати. Дозу такролімусу слід коригувати залежно від рівня підвищення його концентрації в крові.
Теофілін: при одночасному застосуванні з флуконазолом у дозі 200 мг протягом 14 днів середня швидкість плазмового кліренсу теофіліну знижується на 18%. При призначенні флуконазолу пацієнтам, які приймають теофілін у високих дозах, або пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку токсичної дії теофіліну, слід спостерігати за появою симптомів передозування теофіліну та, за необхідності, скоригувати терапію відповідним чином.
Тофацитініб: експозиція тофацитинібу збільшується при його сумісному застосуванні з препаратами, які є одночасно помірними інгібіторами ізоферментів CYP3A4 та CYP2C19 (наприклад, флуконазол). Можливо, може бути потрібна корекція дози тофацитинібу.
Алкалоїди барвінку: незважаючи на відсутність цілеспрямованих досліджень, передбачається, що флуконазол може збільшувати концентрацію алкалоїдів барвінку (наприклад, вінкрістину та вінбластину) у плазмі крові і, таким чином, призводити до нейротоксичності, що, можливо, може бути пов'язане з пригніченням ізоферменту CYP3A4.
Вітамін А: є повідомлення про один випадок розвитку небажаних реакцій з боку ЦНС у вигляді псевдопухлини мозку при одночасному застосуванні повністю трансретиноєвої кислоти та флуконазолу, які зникли після відміни флуконазолу. Застосування цієї комбінації можливе, але слід пам'ятати про можливість виникнення небажаних реакцій з боку центральної нервової системи.
Зидовудин: при одночасному застосуванні з флуконазолом відзначається підвищення max і AUC зидовудину на 84% і 74% відповідно. Цей ефект, ймовірно, зумовлений зниженням метаболізму останнього до його головного метаболіту. До і після терапії із застосуванням флуконазолу в дозі 200 мг на добу протягом 15 днів хворим на СНІД та ARC (комплекс, пов'язаний зі СНІД) встановлено значне збільшення AUC зидовудину (20%). Пацієнтів, які отримують таку комбінацію, слід спостерігати з метою виявлення побічних ефектів зидовудину.
Вориконазол (інгібітор ізоферментів CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4): одночасне застосування вориконазолу (всередину по 400 мг кожні 12 год у перший день, потім по 200 мг кожні 12 год протягом 2-5 днів). потім по 200 мг/сут протягом 4 днів) призводить до збільшення max і AUC вориконазолу на 57% і 79% відповідно. Було показано, що цей ефект зберігається при зменшенні дози та/або зменшенні кратності прийому будь-якого препарату. Одночасне застосування вориконазолу та флуконазолу не рекомендується. Рекомендується контролювати розвиток пов'язаних із вориконазолом побічних ефектів при призначенні вориконазолу після флуконазолу.
Дослідження взаємодії пероральних форм флуконазолу при його одночасному прийомі з їжею, циметидином, антацидами, а також після тотального опромінення тіла для підготовки до пересадки кісткового мозку показали, що ці фактори не впливають на клінічно значущий вплив на всмоктування флуконазолу.
Перелічені види взаємодії встановлені при багаторазовому застосуванні флуконазолу; взаємодія з лікарськими засобами внаслідок одноразового прийому флуконазолу невідома.
Лікарям слід враховувати, що взаємодія з іншими лікарськими засобами спеціально не вивчалася, але вона можлива.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Адекватних та контрольованих досліджень застосування флуконазолу у вагітних жінок не проводилося. Під час вагітності застосування флуконазолу слід уникати, за винятком випадків тяжких та потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування для матері перевищує можливий ризик для плода.
Необхідно розглянути ефективні методи контрацепції у жінок дітородного віку протягом усього періоду лікування та приблизно протягом тижня (5-6 періодів напіввиведення) після останньої дози препарату.
Повідомлялося про випадки мимовільного аборту та розвитку вроджених аномалій у немовлят, чиї матері отримували флуконазол у дозі 150 мг одноразово або повторно у І триместрі вагітності. Описані випадки множинних вроджених вад у новонароджених, матері яких протягом більшої частини або всього І триместру отримували терапію флуконазолом у високій дозі (400-800 мг на добу). Були відзначені такі порушення розвитку: брахіцефалія, порушення розвитку лицьової частини черепа, порушення формування склепіння черепа, вовча паща, викривлення стегнових кісток, витончення та подовження ребер, артрогрипоз та вроджені вади серця.
Флуконазол виявляється у грудному молоці у концентраціях, близьких до плазмових. Т 1/2 препарату з грудного молока приблизно дорівнює Т 1/2 з плазми - 30 год. Передбачувана доза флуконазолу, що поглинається немовлям (з урахуванням того, що середня кількість споживаного молока становить 150 мл/кг щодня), і розрахована відповідно до середньої C max препарату в грудному молоці становить 0.39 мг/кг/добу, що приблизно дорівнює 40% рекомендованої неонатальної дози (для дітей молодше 2 тижнів) або 13% рекомендованої дитячої дози при лікуванні кандидозу слизових.
Годування груддю можна продовжити після одноразової дози флуконазолу в 150 мг. Не рекомендується годувати груддю після багаторазового прийому або прийому високої дози флуконазолу. При принятии решения о назначении препарата Микосист ® на фоне грудного вскармливания следует принимать во внимание следующие факторы: пользу грудного вскармливания для здоровья и развития младенца совместно с клиническими показаниями для назначения препарата Микосист ® и возможность развития любых потенциальных побочных эффектов у младенца или влияние сопутствующей патологии матери на здоров'я дитини.
Побічна дія
Критерії оцінки частоти: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та <10%); нечасто (≥0.1% та <1%); рідко (≥0.01% та <0.1%); дуже рідко (<0.01%), частота невідома (неможливо визначити з урахуванням наявних даних).
Переносимість препарату зазвичай дуже хороша.
У клінічних та постмаркетингових (відзначені *) дослідженнях флуконазолу відзначали побічні реакції, наведені нижче.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто - запаморочення, судоми, зміна смаку, парестезія, безсоння, сонливість; рідко – тремор.
З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея, нудота, блювання; нечасто – метеоризм, диспепсія*, сухість слизової оболонки порожнини рота, запор.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення сироваткової активності амінотрансфераз (АЛТ та ACT), ЛФ; нечасто – холестаз, жовтяниця*, підвищення концентрації білірубіну; рідко – гепатотоксичність, у деяких випадках з летальним кінцем, порушення функції печінки*, гепатит*, гепатоцелюлярний некроз*, гепатоцелюлярне ушкодження.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висип; нечасто - свербіж шкіри, кропив'янка, підвищене потовиділення, лікарський висип (включаючи стійкий лікарський висип); рідко – ексфоліативні ураження шкіри*, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, набряк обличчя, алопеція*; частота невідома - лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром).
З боку системи кровотворення*: рідко – лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенію, анемію.
З боку імунної системи: анафілаксія (включаючи ангіоневротичний набряк).
З боку серцево-судинної системи*: рідко – збільшення інтервалу QT на ЕКГ, поліморфна шлуночкова тахікардія типу “пірует” (torsade de pointes).
Порушення обміну речовин та харчування*: рідко – підвищення концентрації холестерину та тригліцеридів у плазмі крові, гіпокаліємія.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – міалгія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – слабкість, астенія, підвищена стомлюваність, лихоманка, вертиго.
У деяких пацієнтів, що особливо страждають на серйозні захворювання, такі як СНІД або рак, при лікуванні флуконазолом та подібними препаратами спостерігалися зміни показників крові, функції нирок та печінки, проте клінічне значення цих змін та їх зв'язок з лікуванням не встановлені.
Протипоказання до застосування одночасний прийом терфенадину (на фоні постійного застосування флуконазолу в дозі 400 мг на добу та вище); одночасне застосування з препаратами, що збільшують інтервал QT та метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4, такими як цизаприд, астемізол, еритроміцин, пімозид, хінідин; дефіцит лактази, непереносимість галактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми); підвищена чутливість до флуконазолу, інших компонентів препарату або азольних сполук з подібною структурою флуконазолу.
З обережністю: печінкова недостатність; ниркова недостатність; поява висипки на фоні застосування флуконазолу у пацієнтів з поверхневою грибковою інфекцією та інвазивними/системними грибковими інфекціями; одночасне застосування терфенадину та флуконазолу в дозі менше 400 мг на добу; потенційно проаритмічні стани у пацієнтів із множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприяюча розвитку подібних порушень супутня терапія).
особливі вказівки
Повідомлялося про випадки суперінфекції, викликаної відмінними від Candida albicans штамами Candida, які часто мають природну резистентність до флуконазолу (наприклад, Candida krusei ). У подібних випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.
В окремих випадках застосування флуконазолу супроводжувалося токсичними змінами печінки, в т.ч. з летальним результатом, головним чином, у пацієнтів із серйозними супутніми захворюваннями. У разі гепатотоксичних ефектів, пов'язаних із застосуванням флуконазолу, не відмічено їхньої явної залежності від загальної добової дози препарату, тривалості терапії, статі та віку пацієнта. Гепатотоксична дія препарату зазвичай була оборотною; його ознаки зникали після припинення терапії.
Пацієнтів, у яких під час лікування препаратом порушуються показники функції печінки, необхідно спостерігати з метою виявлення ознак серйозного ураження печінки. При появі клінічних ознак або симптомів ураження печінки, які можуть бути пов'язані із застосуванням флуконазолу, препарат слід відмінити.
Як і при застосуванні інших азолів, флуконазол у поодиноких випадках може викликати анафілактичні реакції. Під час лікування флуконазолом у пацієнтів у поодиноких випадках розвивалися ексфоліативні ураження шкіри, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у пацієнта під час лікування поверхневої грибкової інфекції висипки, яку можна пов'язати із застосуванням флуконазолу, препарат слід відмінити. При появі висипки у пацієнтів з інвазивними або системними грибковими інфекціями їх слід ретельно спостерігати та відмінити препарат при появі бульозних уражень або багатоформної ексудативної еритеми.
Одночасне застосування флуконазолу в дозах менше 400 мг на добу та терфенадину слід проводити під ретельним контролем.
Як і інші азоли, флуконазол може спричинити збільшення інтервалу QT на ЕКГ. Флуконазол викликає збільшення інтервалу QT за допомогою інгібування струму калієвих каналів внутрішнього випрямлення. Збільшення інтервалу QT, спричинене іншими лікарськими засобами (такими як аміодарон), може посилюватися інгібіторами ізоферменту 3А4 цитохрому Р450 (CYP). При застосуванні флуконазолу збільшення інтервалу QT та розвиток поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует" (torsade de pointes) відзначали дуже рідко у пацієнтів з тяжкими захворюваннями та множинними факторами ризику, такими як органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та що сприяє розвитку подібних порушень пут.Підвищений ризик розвитку загрозливого життя шлуночкової аритмії та поліморфної шлуночкової тахікардії може виникнути у пацієнтів із гіпокаліємією та прогресуючою серцевою недостатністю. Тому у таких пацієнтів із потенційно проаритмічними станами застосовувати флуконазол слід з обережністю.
Пацієнтам із захворюваннями печінки, серця та нирок перед застосуванням препарату рекомендується проконсультуватися з лікарем.
При застосуванні флуконазолу 150 мг з приводу вагінального кандидозу пацієнти повинні бути попереджені, що поліпшення симптомів зазвичай спостерігається через 24 години, але для їх повного зникнення іноді потрібно кілька днів. У разі збереження симптомів протягом декількох днів слід звернутися до лікаря.
Докази ефективності флуконазолу при лікуванні інших видів ендемічних мікозів, таких як паракокцидіоїдомікоз, споротрихоз та гістоплазмоз обмежені, що не дозволяє визначити конкретні рекомендації щодо дозування.
Флуконазол є помірним інгібітором ізоферменту CYP2C9 та помірним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Флуконазол є також інгібітором ізоферменту CYP2C19. При одночасної терапії лікарськими препаратами з вузьким терапевтичним профілем, що метаболізуються ізоферментами CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4, рекомендується бути обережними.
Повідомлялося про недостатність кори надниркових залоз у пацієнтів, які отримують терапію іншими азолами (наприклад, кетоконазолом). У пацієнтів, які отримують флуконазол, спостерігалися оборотні випадки недостатності кори надниркових залоз.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
При застосуванні препарату необхідно враховувати можливість розвитку запаморочення та судом.
Застосування у разі порушення функції нирок
З обережністю: ниркова недостатність.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю: печінкова недостатність.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Капсули 150 мг відпускаються без рецепта (для терапії гострого вагінального кандидозу).
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) за відсутності ознак ниркової недостатності препарат застосовують у звичайній дозі.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування у дитячому віці до 3 років (для цієї лікарської форми).
Нозологія (коди МКЛ)B20 Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини [ВІЛ], що виявляється у вигляді інфекційних та паразитарних хвороб B35.1 Мікоз нігтів B35.2 Мікоз пензлів B35.3 Мікоз стоп B35.4 Мікоз тулуба B35.6 Епідермофітія пахова B36.0 Різнокольоровий лишай B37 Кандідоз B37.0 Кандидозний стоматит B37.1 Легеневий кандидоз B37.2 Кандидоз шкіри та нігтів B37.3 Кандидоз вульви та вагіни B37.4 Кандидоз інших урогенітальних локалізацій B37.6 Кандидозний ендокардит B37.7 Кандидозний сепсис B37.8 Кандидоз інших локалізацій (в т.ч. кандидозний ентерит) B38 Кокцидіоідомікоз B39 Гістоплазмоз B41 Паракокцидіоідомікоз B42 Споротригосп B45 Криптококоз B45.1 Церебральний криптококоз Z29.8 Інші уточнені профілактичні заходи
Власник реєстраційного посвідчення
GEDEON RICHTER Plc. (Угорщина)
Вироблено
GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)
Власник товарного знаку
GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Венгрия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Микосист капсулы 150 мг 4 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Микосист капсулы 150 мг 4 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Рекомендуем присмотреться к этому товару. Хотите приобрести Микосист капсулы 150 мг 4 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Флуконазол-OBL капсулы 150 мг 2 шт., Флуконазол капсулы 50 мг 7 шт., Флюкостат капсулы 150 мг 1 шт., Флюкостат капсулы 50 мг 7 шт., Флуконазол-Тева Флуконазол капсулы 50 мг 7 шт., Флуконазол-Тева Флуконазол капсулы 150 мг 1 шт., Флуконазол капсулы 150 мг 1 шт., Флуконазол капсулы 50 мг 7 шт., Микосист капсулы 100 мг 28 шт., Микосист капсулы 150 мг 2 шт., Микосист капсулы 150 мг 1 шт., Микомакс капсулы 150 мг 3 шт., Дифлюкан капсулы 150 мг 12 шт., Дифлюкан капсулы 150 мг 4 шт., Дифлюкан порошок для приготовления суспензии для приема внутрь 50 мг/5 мл флакон 35 мл, Дифлюкан капсулы 50 мг 7 шт., Дифлюкан капсулы 150мг 1 шт., Дифлазон капсулы 150 мг 1 шт., Флуконазол капсулы 150 мг 4 шт., Флуконазол-OBL капсулы 150 мг 1 шт., Флуконазол капсулы 150 мг 1 шт. Сандоз, Флюкостат капсулы 150 мг 2 шт., Флуконазол ШТАДА Флуконазол капсулы 150 мг 1 шт., Флуконазол капсулы 150 мг 2 шт., Флуконазол капсулы 150 мг 1 шт., Флуконазол капсулы 150 мг 2 шт. Вертекс, Флуконазол капсулы 150 мг 2 шт., Микосист капсулы 50 мг 7 шт., Микомакс капсулы 150 мг 1 шт..