Метотрексат таблетки покрытые оболочкой 2,5 мг 50 шт Valenta [Валента Фарм] Цена

Противоопухолевое, цитостатическое средство группы антиметаболитов, подавляет дигидрофолатредуктазу, участвующую в восстановлении дигидрофолиевой кислоты в тетрагидрофолиевую кислоту (переносчик углеродных фрагментов, необходимых для синтеза пуриновых нуклеотидов и их производных).

Тормозит синтез, репарацию ДНК и клеточный митоз. Особо чувствительны к действию быстропролиферирующие ткани: клетки злокачественных опухолей, костного мозга, эмбриональные клетки, эпителиальные клетки слизистой оболочки кишечника, мочевого пузыря, полости рта. Наряду с противоопухолевым обладает иммунодепрессивным действием.

таб., покр. оболонкою, 2.5 мг: 50 шт.

Таблетки, покриті оболонкою від рожевого до темно-рожевого кольору, на поперечному розрізі видно два шари: оболонка від рожевого до темно-рожевого кольору та ядро білого з жовтуватим відтінком кольору.

Допоміжні речовини : цукор (цукроза) – 43.97 мг, крохмаль картопляний – 21.82 мг, тальк – 680 мкг, кальцію стеарат – 340 мкг, кросповідон – 340 мкг, повідон – 350 мкг.

Склад оболонки: цукор (цукроза) - 32.5865 мг, магнію гідроксикарбонату гідрат - 20.457 мг, борошно пшеничне - 16.144 мг, повідон - 166 мкг, желатин - 138 мкг, барвник азорубін (E122) 6 , титану діоксид – 450 мкг, віск – 27.9 мкг, тальк – 14 мкг.

10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні.
50 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.

L01BA01 Methotrexate

Протипухлинний препарат

метотрексат

Протипухлинний засіб, антиметаболіт

Препарат зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Протипухлинний, цитостатичний засіб групи антиметаболітів, пригнічує дигідрофолатредуктазу, що бере участь у відновленні дигідрофолієвої кислоти в тетрагідрофолієву кислоту (переносник вуглецевих фрагментів, необхідних для синтезу пуринових нуклеотидів та їх похідних).

Гальмує синтез, репарацію ДНК та клітинний мітоз. Особливо чутливі до дії швидкопроліферуючі тканини: клітини злоякісних пухлин, кісткового мозку, ембріональні клітини, епітеліальні клітини слизової оболонки кишківника, сечового міхура, порожнини рота. Поряд з протипухлинним має імунодепресивну дію.

гострий лімфобластний лейкоз і неходжкінські лімфоми; трофобластичні пухлини; грибоподібний мікоз у стадіях, що далеко зайшли; важкі форми псоріазу;

Метотрексат у таблетках застосовують внутрішньо. Дози та термін лікування встановлюють індивідуально залежно від схеми хіміотерапії.

Трофобластичні пухлини:

Гострий лімфобластний лейкоз (у складі комплексної терапії):

Неходжкінські лімфоми (у складі комплексної терапії):

Ревматоїдний артрит:

Початкова доза зазвичай становить 7.5 мг один раз на тиждень, яка приймається одномоментно або поділяється на три прийоми з інтервалом у 12 годин. Для досягнення оптимального ефекту тижнева доза може бути підвищена, при цьому вона не повинна перевищувати 20 мг. Коли досягається оптимальний клінічний ефект, слід розпочинати зниження дози до досягнення найнижчої ефективної дози. Оптимальна тривалість терапії не відома. При ювенільному хронічному артриті для дітей ефективними є дози 10-30 мг/м2/тиждень (0.3-1 мг/кг).

Псоріаз:

Терапія метотрексатом проводиться у дозах від 10 до 25 мг на тиждень. Дозу зазвичай збільшують поступово, при досягненні оптимального клінічного ефекту починають зниження дози до досягнення найнижчої ефективної дози.

Грибоподібний мікоз:

Специфічних симптомів передозування метотрексатом відсутні, діагностується за концентрацією метотрексату в плазмі.

Лікування: Введення специфічного антидоту - кальцію фолінату по-можливості негайно, бажано протягом першої години, у дозі, що дорівнює або перевищує дозу метотрексату; Наступні дози вводять при необхідності, залежно від концентрації метотрексату в сироватці крові. Для попередження преципітації метотрексату та/або його метаболітів у ниркових канальцях проводять гідратацію організму та підлуження сечі, що прискорює виведення метотрексату. Щоб звести до мінімуму ризик нефропатії в результаті утворення осаду препарату або його метаболітів у сечі, необхідно додатково визначати рН сечі перед кожним введенням та кожні 6 годин протягом усього періоду застосування кальцію фолінату як антидоту, доки концентрація метотрексату в плазмі не стане нижчою за 0.05 мкмоль. /л, задля забезпечення рН вище 7.

Підвищує аітікоагулянтну активність похідних кумарину або індандіону та/або підвищує ризик кровотеч за рахунок зниження синтезу в печінці прокоагулянтного фактора та порушення утворення тромбоцитів.

Підвищує концентрацію сечової кислоти в крові, тому при лікуванні хворих на супутню гіперурикемію та подагру може знадобитися корекція дози протиподагричних лікарських засобів (алопуринол, колхіцин, сульфінпіразон); застосування урикозуричних протиподагричних лікарських засобів може збільшувати ризик розвитку нефропатії, пов'язаної з підвищеним утворенням сечової кислоти на фоні лікування метотрексатом (переважно використовувати алопуринол). Одночасний прийом саліцилатів, фенілбутазону, фенітоїну, сульфаніламідів, похідних сульфонілсечовини, амінобензой /або зниження канальцевої секреції, що у ряді випадків може обумовлювати розвиток тяжкої токсичної дії, іноді навіть із летальним результатом.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) на фоні високих доз метотрексату збільшують концентрацію та уповільнюють елімінацію останнього, що може призвести до смертельного результату від тяжкої гематологічної та шлунково-кишкової інтоксикації. Рекомендується припинити прийом фенілбутазону за 7-12 днів, піроксикаму за 10 днів, дифлунізалу та індометацину за 24-48 год, кетопрофену та НПЗП з коротким T1/2 за 12-24 год до проведення інфузії метотрексату у помірних принаймні 12 годин (залежно від концентрації метотрексату в крові) після закінчення. Слід бути обережними при поєднанні НПЗЗ з низькими дозами метотрексату (можливе зниження виведення метотрексату нирковими канальцями). Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію (наприклад, пробенецид), підвищують токсичність метотрексату за рахунок зменшення виведення його нирками.

Антибіотики, що погано всмоктуються у шлунково-кишковому тракті (тетрацикліни, хлорамфенікол), знижують абсорбцію метотрексату і порушують його метаболізм внаслідок придушення нормальної мікрофлори кишечника.

Ретиноїди, азатіоприн, сульфасалазин, етанол та інші гепатотоксичні лікарські засоби підвищують ризик розвитку гепатотоксичності.

L-аспарагіназа знижує вираженість протипухлинної дії метотрексату за рахунок інгібування реплікації клітин.

Проведення анестезії з використанням динітрогену оксиду може призвести до розвитку непередбачуваної важкої мієлосупресії та стоматиту.

Застосування цитарабіну за 48 годин до або протягом 10 хв після початку терапії метотрексатом може обумовлювати розвиток синергідного цитотоксичного ефекту (корекцію режиму дозування рекомендується проводити на підставі контролю за гематологічними показниками).

Гематотоксичні лікарські засоби підвищують ризик розвитку гематотоксичності метотрексату.

Метотрексат знижує кліренс теофіліну.

Неоміцин для внутрішнього застосування може знижувати абсорбцію метотрексату. У кількох пацієнтів з псоріазом або грибоподібним мікозом, які отримували лікування метотрексатом у комбінації з PUVA-терапією (метоксален та ультрафіолетове опромінення (УФО)), був виявлений рак шкіри.

Поєднання із променевою терапією може збільшувати ризик пригнічення кісткового мозку. Метотрексат може знижувати імунну відповідь на вакцинацію живими та інактивованими вірусними вакцинами.

Лікарські засоби, що містять фолат (у тому числі полівітаміни) можуть знизити ефективність терапії метотрексатом.

Призначення аміодарону пацієнтам, які отримують терапію метотрексатом з приводу псоріазу, може спричинити виявлення шкіри.

Має тератогенну дію: здатний викликати смерть плода, вроджені потворності. У разі, якщо жінка завагітніла під час терапії метотрексатом, слід вирішити питання про переривання вагітності через ризик побічного впливу на плід. Метотрексат виділяється із грудним молоком, на період всього курсу лікування грудне вигодовування слід припинити.

З боку системи кровотворення: анемія (у тому числі апластична), тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, еозинофілія, панцитопенія, лімфопроліферативні захворювання, гіпогаммаглобулінемія, лімфаденопатія.

З боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, стоматит, гінгівіт, фарингіт, ентерит, ерозивно-виразкові ураження та кровотеча з ШКТ (у тому числі мелена, гематемезис), гепатотоксичність (гострий гепатит, фіброз та цироз печінки, , підвищення активності "печінкових" трансаміназ), панкреатит.

З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, сонливість, дизартрія, афазія, геміпарез, парез, судоми; при використанні у високих дозах – транзиторне порушення когнітивних функцій, емоційна лабільність; незвичайна краніальна чутливість, енцефалопатія (зокрема лейкоенцефалопатія).

З боку органу зору: кон'юнктивіт, порушення зору (зокрема минуща сліпота).

Серцево-судинна система: перикардит, перикардіальний випіт, зниження артеріального тиску, тромбоемболія (у тому числі артеріальний тромбоз, тромбоз церебральних судин, тромбоз глибоких вен, тромбоз вен сітківки, тромбофлебіт, легенева емболія).

З боку дихальної системи: рідко – фіброз легень, дихальна недостатність, альвеоліт, інтерстиціальний пневмоніт (у тому числі фатальний), хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), симптоми потенційно серйозної інтерстиціальної пневмонії – сухий непродуктивний кашель, віддишка.

З боку сечостатевої системи: тяжка нефропатія або ниркова недостатність, азотемія, цистит, гематурія, протеїнурія, порушення спермато- та овогенезу, транзиторна олігоспермія, зниження лібідо, імпотенція, дисменорея, вагінальні виділення, гінекома .

З боку шкірних покровів: еритематозний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, фоточутливість, порушення пігментації шкіри, алопеція, екхімоз, телеангіектазія, вугри, фурункульоз, мультиформна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний ексфоліативний дерматит. При лікуванні псоріазу – відчуття печіння шкіри, болючі ерозивні бляшки на шкірі.

Порушення з боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, остеопороз, остеонекроз, переломи.

Новоутворення: лімфома (у тому числі оборотна).

Загальні реакції: алергічні реакції аж до анафілактичного шоку, алергічний васкуліт, синдром лізису пухлини, некроз м'яких тканин, раптова смерть, що загрожують життю опортуністичні інфекції (у тому числі пневмоцистна пневмонія), цитомегаловірусні сепсис (у тому числі фатальний), нокардіоз, гістоплазмоз, криптококоз, інфекції, спричинені Herpes zosterи Herpes simplex (у тому числі дисемінований герпес), цукровий діабет, підвищена пітливість.

Застосування метотрексату протипоказане при вагітності та в період годування груддю, при виражених змінах функції нирок та печінки, при гематологічних розладах (таких як гіпоплазія кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія), при гострій стадії інфекційних захворювань, синдромі імунодефіциту, або іншим складовим частинам таблетки, дітям віком до 3-х років.

З обережністю. При асциті, випоті в плевральну порожнину, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, виразковому коліті, зневодненні, подагрі або нефролітіазі в анамнезі, що раніше проводилася променевою терапією чи хіміотерапією, інфекційних захворюваннях вірусною, грибковою.

Метотрексат є цитотоксичним препаратом, тому в поводженні з ним необхідно бути обережним. Препарат повинен призначатися лікарем, який має досвід застосування метотрексату та знайомий з його властивостями та особливостями дії. Зважаючи на можливий розвиток важких і навіть фатальних побічних реакцій, пацієнти повинні бути повністю поінформовані лікарем про можливі ризики та рекомендовані заходи безпеки. За пацієнтами, які проходять терапію метотрексатом, слід здійснювати належне спостереження з тим, щоб ознаки можливого токсичного впливу та побічних реакцій виявлялися та оцінювалися своєчасно.

Перед початком або поновленням терапії метотрексатом повинен бути виконаний повний загальний аналіз крові з визначенням рівня тромбоцитів, біохімічний аналіз крові з визначенням значень ферментів печінки, білірубіну, сироваткового альбуміну, рентгенологічне обстеження грудної клітки, дослідження функції нирок, при необхідності - тести на тест.

Для своєчасного виявлення симптомів інтоксикації необхідно контролювати стан периферичної крові (число лейкоцитів та тромбоцитів: спочатку через день, потім кожні 3-5 днів протягом першого місяця, потім 1 раз на 7-10 днів, у період ремісії – 1 раз на 1-2 нед.), активність "печінкових" трансаміназ, функцію нирок (азот сечовини, кліренс креатиніну та/або креатинін сироватки), концентрацію сечової кислоти в сироватці крові, періодично проводити рентгеноскопію органів грудної клітки, обстеження слизової порожнини рота та глотки на наявність застосуванням. Контроль за станом кістковомозкового кровотворення рекомендується проводити до лікування, 1 раз на період лікування та після закінчення курсу.

Метотрексат потенційно може призвести до розвитку симптомів гострої або хронічної гепатотоксичності (у тому числі до фіброзу та цирозу печінки). Хронічна гепатотоксичність зазвичай розвивається після тривалого застосування метотрексату (зазвичай протягом 2 або більше років) або досягнення загальної кумулятивної дози не менше 1,5 г і може призвести до несприятливого результату. Гепатотоксичний ефект може бути обумовлений обтяженим супутнім анамнезом (алкоголізм, ожиріння, цукровий діабет) і старечим віком. Зважаючи на токсичну дію препарату на печінку під час лікування, слід утримуватися від призначення пацієнтам інших гепатотоксичних препаратів за винятком випадків очевидної необхідності. За пацієнтами, які приймають інші гепатотоксичні препарати (наприклад, лефлуномід), необхідно здійснювати ретельне спостереження.

Для об'єктивізації функції печінки поряд з біохімічними параметрами рекомендується проведення біопсії печінки перед початком або через 2-4 місяці від початку лікування; при загальній кумулятивній дозі 1.5 г та після кожних додаткових 1-1.5 г. При помірному фіброзі печінки або будь-якого ступеня цирозу терапію метотрексатом скасовують; при фіброзі легкої форми рекомендують повторну біопсію через 6 місяців. Під час початкової терапії можливі незначні гістологічні зміни печінки (незначні портальне запалення та жирові зміни), що не є підставою для відмови або припинення лікування, але вказує на необхідність дотримання обережності при застосуванні препарату

При розвитку діареї та виразкового стоматиту терапію метотрексатом необхідно перервати внаслідок високого ризику розвитку геморагічного ентериту та прориву стінки кишечника, які можуть призвести до загибелі хворого.

Не слід піддавати незахищену шкіру занадто тривалому сонячному опроміненню або зловживати лампою УФО (можлива реакція фотосенсибілізації). Через вплив на імунну систему метотрексат може погіршувати реакцію на вакцинацію та впливати на результати імунологічних тестів. Необхідна відмова від імунізації (якщо вона не схвалена лікарем) в інтервалі від 3 до 12 місяців після прийому препарату; іншим членам сім'ї хворого, які проживають з ним, слід відмовитися від імунізації пероральною вакциною проти поліомієліту (уникати контактів з людьми, які отримували вакцину проти поліомієліту, або носити захисну маску, що закриває ніс та рот). Пацієнти дітородного віку обох статей та їх партнери повинні застосовувати надійні заходи контрацепції під час лікування метотрексатом та після лікування протягом як мінімум 3 місяців – чоловіка та не менше одного овуляційного циклу – жінки.

Після проведення курсу лікування високими дозами метотрексату для зменшення його токсичності рекомендується застосування фолінату кальцію.

Оскільки метотрексат здатний впливати на центральну нервову систему (відчуття втоми, запаморочення), пацієнтам, які приймають препарат, слід утриматися від керування транспортними засобами чи потенційно небезпечними механізмами.

Застосування метотрексату протипоказане у разі виражених змін функції нирок.

Виведення препарату у хворих із порушенням функції нирок значно сповільнене. При повторному введенні накопичується у тканинах у вигляді поліглутаматів.

Застосування метотрексату протипоказане у разі виражених змін функції печінки.

Препарат відпускається за рецептом.

Застосування метотрексату протипоказане дітям віком до 3-х років.

VALENTA PHARMACEUTICS ПАО (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Метотрексат таблетки покрытые оболочкой 2,5 мг 50 шт Valenta [Валента Фарм] с доставкой в любой город или село Украины. Купить Метотрексат таблетки покрытые оболочкой 2,5 мг 50 шт Valenta [Валента Фарм] можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Tot у нас есть такой товар со схожим действием. Хотите приобрести Метотрексат таблетки покрытые оболочкой 2,5 мг 50 шт Valenta [Валента Фарм] быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Метотрексат таблетки покрытые оболочкой 2,5 мг 50 шт., Метортрит раствор для инъекций 10 мг 1 мл (10 мг/мл) шприц, Метортрит раствор для нъекций 20 мг 2 мл (10 мг/мл) шприц, Метотрексат-Эбеве раствор для инъекций 20мг 2мл (10мг/мл) р-р д/ин. шприц, Методжект раствор для подкожного введения 20 мг 0,4 мл (50 мг/мл) шприц, Методжект раствор для подкожного введения 17,5 мг 0,35 мл (50 мг/мл) шприц, Методжект раствор для подкожного введения 15 мг 0,3 мл (50 мг/мл) шприц, Методжект раствор для подкожного введения 10 мг 2,5 мл (50 мг/мл) шприц, Метотрексат таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 50 шт., Методжект раствор для инъекций 20 мг 2 мл (10 мг/мл) шприц, Метортрит раствор для инъекций 15мг 1,5 мл (10 мг/мл) шприц, Методжект раствор для подкожного введения шприц 12,5 мг 0,25 мл (50 мг/мл) шприц, Методжект раствор для подкожного введения шприц 25 мг 0,5 мл (50 мг/мл) шприц, Метотрексат-Эбеве раствор для инъекций 7,5 мг 0,75 мл (10 мг/мл) шприц, Метотрексат-Эбеве раствор для инъекций 15 мг 1,5 мл (10 мг/мл) шприц, Методжект раствор для инъекций 10 мг 1 мл (10 мг/мл) шприц, Методжект раствор для инъекций шприц 7,5 мг 0,75 мл (10 мг/мл) шприц 1 шт., Метортрит раствор для инъекций 7,5 мг 0,75 мл (10 мг/мл) шприц, Метотрексат-Эбеве раствор для инъекций 500 мг/5 мл флакон 1 шт., Метотрексат-Тева раствор для инъекций 2,5 мг/мл флакон 2 мл, Метотрексат-Эбеве раствор для инъекций 50 мг 5 мл (10 мг/мл) флакон 1 шт., Метотрексат-Эбеве раствор для инъекций 10 мг 1 мл (10 мг/мл) шприц, Методжект раствор для подкожного введения 22,5 мг 0,45 мл (50 мкг/мл) шприц 1 шт., Веро-Метотрексат раствор для инъекций 5 мг/мл ампулы 2 мл 1 шт., Метотрексат-Эбеве раствор для инъекций 10 мг/мл 1 мл 10 шт., Метотрексат-Эбеве таблетки 2,5 мг 50 шт., Метотрексат-Тева раствор для инъекций 50 мг 2 мл (25 мг/мл) флакон, Метотрексат-Эбеве таблетки 10 мг 50 шт., Метотрексат-Эбеве таблетки 5 мг 50 шт., Метотрексат-Эбеве Метотрексат Эбеве концентрат для раствора для инфузий 5000 мг/50 мл флакон 50 мл, Методжект раствор для подкожного введения шприц 7,5 мг 0,15 мл (50 мг/мл) шприц, Методжект раствор для инъекций 15 мг 1,5 мл (10 мг/мл) шприц, Методжект раствор для инъекций 25 мг 2,5 мл (10 мг/мл) шприц 1 шт..