Мелоксикам ДС раствор для внутримышечного введения 15 мг/1,5 мл ампулы 3 шт Цена

НПВС, производное эноловой кислоты, оказывает противовоспалительное, анальгетическое и жаропонижающее действие.

Механизм противовоспалительного действия мелоксикама состоит в его способности ингибировать синтез простагландинов - известных медиаторов воспаления.

Мелоксикам in vivo ингибирует синтез простагландинов в месте воспаления в большей степени, чем в слизистой оболочке желудка или почках. Эти различия связаны с более селективным ингибированием ЦОГ-2 по сравнению с ЦОГ-1. Считается, что ингибирование ЦОГ-2 обеспечивает терапевтические действия НПВС, тогда как ингибирование постоянно присутствующего изофермента ЦОГ-1 может быть ответственно за побочные действия со стороны желудка и почек. Селективность мелоксикама в отношении ЦОГ-2 подтверждена в различных тест-системах, как in vitro, так и in vivo. Селективная способность мелоксикама ингибировать ЦОГ-2 показана при использовании в качестве тест-системы цельной крови человека in vitro. Установлено, что мелоксикам (в дозах 7.5 мг и 15 мг) активнее ингибировал ЦОГ-2, оказывая большее ингибирующее влияние на продукцию простагландина E2, стимулируемую липополисахаридом (реакция, контролируемая ЦОГ-2), чем на продукцию тромбоксана, участвующего в процессе свертывания крови (реакция, контролируемая ЦОГ-1). Эти эффекты зависели от величины дозы.

В исследованиях ex vivo показано, что мелоксикам (в дозах 7.5 мг и 15 мг) не оказывает влияния на агрегацию тромбоцитов и время кровотечения.

В клинических исследованиях побочные эффекты со стороны ЖКТ в целом возникали реже при приеме мелоксикама в дозах 7.5 и 15 мг, чем при приеме других НПВС, с которыми проводилось сравнение. Это различие в частоте побочных эффектов со стороны ЖКТ в основном связано с тем, что при приеме мелоксикама реже наблюдались такие явления как диспепсия, рвота, тошнота, абдоминальные боли. Частота перфораций в верхних отделах ЖКТ, язв и кровотечений, которые связывались с применением мелоксикама, была низкой и зависела от дозы.

розчин д/в/м введення 15 мг/1.5 мл: амп. 3 шт.

1.5 мл – ампули (3) – упаковки контурні пластикові (1) – пачки картонні.

M01AC06 Meloxicam

НПЗЗ

мелоксикам

НПЗП

НПЗЗ, похідне енолової кислоти, має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.

Механізм протизапальної дії мелоксикаму полягає у його здатності інгібувати синтез простагландинів – відомих медіаторів запалення.

Мелоксикам in vivo пригнічує синтез простагландинів у місці запалення більшою мірою, ніж у слизовій оболонці шлунка або нирках. Ці відмінності пов'язані з більш селективним пригніченням ЦОГ-2 порівняно з ЦОГ-1. Вважається, що інгібування ЦОГ-2 забезпечує терапевтичні дії НПЗЗ, тоді як інгібування постійно присутнього ізоферменту ЦОГ-1 може бути відповідальним за побічні дії з боку шлунка та нирок. Селективність мелоксикаму щодо ЦОГ-2 підтверджено у різних тест-системах, як in vitro, і in vivo. Селективна здатність мелоксикаму інгібувати ЦОГ-2 показана при використанні як тест-системи цільної крові людини in vitro. Встановлено, що мелоксикам (у дозах 7.5 мг та 15 мг) активніше інгібував ЦОГ-2, надаючи більше інгібуючого впливу на продукцію простагландину E2 , що стимулюється ліпополісахаридом (реакція, контрольована ЦОГ-2), ніж на продукцію тромбоксану, що бере участь у процесі згортання крові (реакція, контрольована ЦОГ-1). Ці ефекти залежали від величини дози.

У дослідженнях ex vivo показано, що мелоксикам (у дозах 7.5 мг та 15 мг) не впливає на агрегацію тромбоцитів та час кровотечі.

У клінічних дослідженнях побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту в цілому виникали рідше при прийомі мелоксикаму в дозах 7.5 та 15 мг, ніж при прийомі інших НПЗЗ, з якими проводилося порівняння. Ця різниця в частоті побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту в основному пов'язана з тим, що при прийомі мелоксикаму рідше спостерігалися такі явища як диспепсія, блювання, нудота, біль у животі. Частота перфорацій у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, виразок та кровотеч, які пов'язувалися із застосуванням мелоксикаму, була низькою та залежала від дози.

Симптоматичне лікування: остеоартрит (артроз, дегенеративні захворювання суглобів), у т.ч. з больовим компонентом; ревматоїдний артрит; анкілозуючий спондиліт; інші запальні та дегенеративні захворювання кістково-м'язової системи, такі як артропатії, дорсопатії (наприклад, ішіас, біль унизу спини, плечовий періартрит), що супроводжуються болем.

Парентерально застосовується як початкова терапія та короткострокове симптоматичне лікування.

Для прийому внутрішньо - 7.5-15 мг на добу; максимальна доза - 15 мг на добу.

Ректально - 7.5.мг 1 раз/сут, у тяжких випадках 15 мг 1 раз/сут.

Для внутрішньом'язового введення - 7.5 мг або 15 мг 1 раз на добу, залежно від інтенсивності болю та тяжкості запального процесу.

Сумарна доза мелоксикаму, що застосовується у вигляді різних лікарських форм, не повинна перевищувати 15 мг на добу.

Інші інгібітори синтезу простагландину, включаючи глюкокортикоїди та саліцилати – одночасний прийом з мелоксикамом збільшує ризик утворення виразок у шлунково-кишковому тракті та шлунково-кишкових кровотеч (внаслідок синергізму дії). Одночасний прийом з іншими нестероїдними протизапальними засобами не рекомендується.

Антикоагулянти для внутрішнього прийому, гепарин для системного застосування, тромболітичні засоби - одночасний прийом з мелоксикамом підвищує ризик розвитку кровотечі. У разі одночасного застосування необхідний ретельний контроль за системою згортання крові.

Антитромбоцитарні препарати, інгібітори зворотного захоплення серотоніну – одночасний прийом із мелоксикамом підвищує ризик розвитку кровотечі внаслідок інгібування тромбоцитарної функції. У разі одночасного застосування необхідний ретельний контроль системи згортання крові.

Препарати літію – НПЗЗ підвищують рівень літію у плазмі, за допомогою зменшення виведення його нирками. Одночасне застосування мелоксикаму із препаратами літію не рекомендується. У разі необхідності одночасного застосування рекомендується ретельний контроль концентрації літію у плазмі протягом усього курсу застосування препаратів літію.

Метотрексат - НПЗЗ знижують секрецію метотрексату нирками, тим самим підвищуючи його концентрацію в плазмі. Одночасне застосування мелоксикаму та метотрексату (у дозі понад 15 мг на тиждень) не рекомендується. У разі одночасного застосування необхідний ретельний контроль функції нирок та формули крові. Мелоксикам може посилювати гематологічну токсичність метотрексату, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Діуретики - застосування нестероїдних протизапальних засобів на фоні прийому діуретиків у разі зневоднення пацієнтів супроводжується ризиком розвитку гострої ниркової недостатності.

Антигіпертензивні засоби (бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, вазодилататори, діуретики). Нестероїдні протизапальні засоби знижують ефект антигіпертензивних засобів внаслідок інгібування простагландинів, що володіють вазодилатуючими властивостями.

Антагоністи рецепторів ангіотензину II, як і інгібітори АПФ, при сумісному застосуванні з НПЗП посилюють зниження клубочкової фільтрації, що, тим самим, може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Колестирамін, пов'язуючи мелоксикам в ШКТ, призводить до його швидшого виведення.

Пеметрексед - при одночасному застосуванні мелоксикаму та пеметрекседу у пацієнтів з КК від 45 до 79 мл/хв прийом мелоксикаму слід припинити за 5 днів до початку прийому пеметрекседу та можливо відновити через 2 дні після закінчення прийому. Якщо існує необхідність у спільному застосуванні мелоксикаму та пеметрекседу, то пацієнтів слід ретельно спостерігати, особливо щодо мієлосупресії та виникнення побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту. У пацієнтів з КК < 45 мл/хв застосування мелоксикаму разом із пеметрекседом не рекомендується.

НПЗЗ, діючи на ниркові простагландини, можуть посилювати нефротоксичність циклоспорину.

При одночасному застосуванні з мелоксикамом лікарських препаратів, які мають відому здатність інгібувати CYP2С9 та/або CYP3A4 (або метаболізуються за участю цих ферментів), таких як похідні сульфонілсечовини або пробенецид, слід брати до уваги можливість фармакокінетичної взаємодії.

При сумісному застосуванні з гіпоглікемічними засобами для внутрішнього застосування (наприклад, похідними сульфонілсечовини, натеглінідом) можлива взаємодія, опосередкована CYP2C9, яка може призвести до збільшення концентрації як гіпоглікемічних засобів, так і мелоксикаму в крові. Пацієнтам, які одночасно приймають мелоксики з препаратами сульфонілсечовини або натеглінідом, слід ретельно контролювати концентрацію глюкози в крові через можливість розвитку гіпоглікемії.

Протипоказане застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.

З боку системи кровотворення: нечасто – анемія; рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія, зміна числа клітин крові, включаючи зміни лейкоцитарної формули.

З боку імунної системи: нечасто – інші реакції гіперчутливості негайного типу; не встановлено – анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції.

Порушення психіки: рідко – зміни настрою; не встановлено – сплутаність свідомості, дезорієнтація.

З боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто – запаморочення, сонливість.

З боку органів чуття: нечасто - вертиго; рідко – кон'юнктивіт, порушення зору, включаючи нечіткість зору, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: нечасто - підвищення АТ, почуття "припливу" крові до обличчя; рідко – серцебиття.

З боку дихальної системи: рідко – бронхіальна астма у пацієнтів з алергією до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ.

З боку травної системи: часто – біль у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання; нечасто – прихована або явна шлунково-кишкова кровотеча, гастрит, стоматит, запор, здуття живота, відрижка; рідко – гастродуоденальні виразки, коліт, езофагіт; дуже рідко – перфорація ШКТ.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – транзиторні зміни показників функції печінки (наприклад, підвищення активності трансаміназ або концентрації білірубіну); дуже рідко – гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - ангіоневротичний набряк, свербіж, шкірний висип; рідко – токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, кропив'янка; дуже рідко – бульозний дерматит, багатоформна еритема; частота не встановлена ​​– фотосенсибілізація.

З боку сечовивідної системи: нечасто – зміни показників функції нирок (підвищення концентрації креатиніну та/або сечовини у сироватці крові), порушення сечовипускання, включаючи гостру затримку сечі; дуже рідко – гостра ниркова недостатність.

З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – пізня овуляція; не встановлено – безпліддя у жінок.

Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – біль та набряк у місці введення; нечасто – набряки.

Спільне застосування з лікарськими засобами, що пригнічують кістковий мозок (наприклад, метотрексат), може спровокувати цитопенію.

Шлунково-кишкова кровотеча, виразка або перфорація можуть призводити до смерті.

Як і для інших нестероїдних протизапальних засобів, не виключена можливість появи інтерстиціального нефриту, гломерулонефриту, ниркового медулярного некрозу, нефротичного синдрому.

Підвищена чутливість до мелоксикаму; підвищена чутливість (в т.ч. до інших НПЗЗ); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух, ангіоневротичного набряку або кропив'янки, спричинених непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ через існуючу ймовірність перехресної чутливості (в т.ч. в анамнезі); ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення або нещодавно перенесені; запальні захворювання кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт на стадії загострення); тяжка печінкова та серцева недостатність; тяжка ниркова недостатність (якщо не проводиться гемодіаліз, КК<30 мл/хв, а також при підтвердженій гіперкаліємії); активне захворювання печінки; активна шлунково-кишкова кровотеча,недавно перенесені цереброваскулярні кровотечі або встановлений діагноз захворювань системи згортання крові; супутня терапія антикоагулянтами, т.к. є ризик утворення внутрішньом'язових гематом; терапія периопераційних болів під час проведення шунтування коронарних артерій; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 12 років (для вживання), вік до 18 років (для внутрішньом'язового введення); запальні захворювання прямої кишки чи заднього проходу; недавня кровотеча із прямої кишки або заднього проходу, вік до 15 років (для ректального застосування).вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 12 років (для вживання), вік до 18 років (для внутрішньом'язового введення); запальні захворювання прямої кишки чи заднього проходу; недавня кровотеча із прямої кишки або заднього проходу, вік до 15 років (для ректального застосування).вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 12 років (для вживання), вік до 18 років (для внутрішньом'язового введення); запальні захворювання прямої кишки чи заднього проходу; недавня кровотеча із прямої кишки або заднього проходу, вік до 15 років (для ректального застосування).

З обережністю

Захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (наявність інфекції Helicobacter pylori); застійна серцева недостатність; ниркова недостатність (КК 30-60 мл/хв); ІХС; цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет; супутня терапія такими препаратами: антикоагулянти, пероральні кортикостероїди, антиагреганти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну; захворювання периферичних артерій; літній вік; тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів; куріння; часте вживання алкоголю.

Пацієнтам із захворюваннями ШКТ потрібне регулярне спостереження. При виникненні виразкового ураження шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкової кровотечі мелоксиками необхідно відмінити.

Виразки шлунково-кишкового тракту, перфорація або кровотеча можуть виникати в ході застосування НПЗЗ у будь-який час як за наявності насторожуючих симптомів або відомостей про серйозні шлунково-кишкові ускладнення в анамнезі, так і за їх відсутності. Наслідки даних ускладнень загалом серйозніші осіб похилого віку.

При застосуванні мелоксикаму можуть розвиватися такі серйозні реакції з боку шкіри, як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Тому слід приділяти особливу увагу пацієнтам, які повідомляють про розвиток небажаних явищ з боку шкіри та слизових оболонок, а також реакцій підвищеної чутливості до препарату, особливо якщо такі реакції спостерігалися протягом попередніх курсів лікування. Розвиток подібних реакцій спостерігається зазвичай протягом першого місяця лікування. У разі появи перших ознак шкірного висипу, зміни слизових оболонок або інших ознак гіперчутливості слід розглянути питання щодо припинення застосування мелоксикаму.

Описані випадки прийому НПЗЗ підвищення ризику розвитку серйозних серцево-судинних тромбозів, інфаркту міокарда, нападу стенокардії, можливо зі смертельним результатом. Такий ризик підвищується при тривалому застосуванні препарату, а також у пацієнтів із вищезазначеними захворюваннями в анамнезі та схильними до таких захворювань.

НПЗЗ інгібують у нирках синтез простагландинів, які беруть участь у підтримці ниркової перфузії. Застосування НПЗЗ у пацієнтів зі зниженим нирковим кровотоком або зменшеним ОЦК може призвести до декомпенсації прихованої ниркової недостатності. Після відміни НПЗЗ функція нирок зазвичай відновлюється до вихідного рівня. Найбільшою мірою ризик розвитку цієї реакції схильні до пацієнтів похилого віку, пацієнтів, у яких відзначається дегідратація, застійна серцева недостатність, цироз печінки, нефротичний синдром або гострі порушення функції нирок, пацієнти, що одночасно приймають діуретичні засоби, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину. також пацієнти, які перенесли серйозні хірургічні втручання, що призводять до гіповолемії.У таких пацієнтів на початку терапії слід ретельно контролювати діурез та функцію нирок.

Застосування НПЗЗ разом з діуретиками може призводити до затримки натрію, калію та води, а також до зниження натрійуретичної дії сечогінних засобів. Внаслідок цього у схильних пацієнтів можливе посилення ознак серцевої недостатності або артеріальної гіпертензії. Тому необхідний ретельний контроль за станом таких пацієнтів, а також підтримання адекватної гідратації.

До початку лікування потрібне дослідження функції нирок. У разі проведення комбінованої терапії слід контролювати функцію нирок.

При використанні мелоксикаму (так само як і більшості інших НПЗЗ) можливе епізодичне підвищення активності трансаміназ у сироватці крові або інших показників функції печінки. Найчастіше це підвищення було невеликим і минущим. Якщо виявлені зміни суттєві або не зменшуються з часом, мелоксикам слід скасувати та проводити спостереження за виявленими лабораторними змінами.

Ослаблені або виснажені пацієнти можуть гірше переносити небажані явища, тому такі пацієнти повинні ретельно спостерігатися.

Подібно до інших НПЗЗ, мелоксикам може маскувати симптоми основного інфекційного захворювання.

Як засіб, що інгібує синтез ЦОГ/простагландину, мелоксикам може впливати на фертильність, і тому не рекомендується жінкам, які мають труднощі із зачаттям. У жінок, які проходять обстеження з цього приводу, рекомендується скасувати мелоксикам.

У пацієнтів з нирковою недостатністю слабкого та середнього ступеня (КК>25 мл/хв) корекція дози не потрібна.

У пацієнтів з цирозом печінки (компенсованим) корекція дози не потрібна.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами механізмами

При керуванні автомобілем та роботі з механізмами слід брати до уваги можливість розвитку запаморочення, сонливості, порушення зору або інших порушень ЦНС. У період лікування пацієнтам необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Протипоказане застосування при нирковій недостатності тяжкого ступеня (якщо не проводиться гемодіаліз, КК < 30 мл/хв, а також при підтвердженій гіперкаліємії).

З обережністю застосовувати при нирковій недостатності (КК 30-60 мл/хв).

У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу.

Противопоказано застосування при печінковій недостатності тяжкого ступеня, активному захворюванні печінки.

У пацієнтів з цирозом печінки (компенсованим) корекція дози не потрібна.

З обережністю слід застосовувати у пацієнтів похилого віку.

Протипоказаний для вживання у віці до 12 років, для ректального застосування - у віці до 15 років, для внутрішньом'язового введення - у віці до 18 років.

DANH SON TRADING PHARMACEUTICAL COMPANY Limited (В'єтнам)

ZHANGJIAKOU KAIWEI PHARMACEUTICAL Co.Ltd. (Китай)

Страна производства (на момент написания) Китай.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Мелоксикам ДС раствор для внутримышечного введения 15 мг/1,5 мл ампулы 3 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Мелоксикам ДС раствор для внутримышечного введения 15 мг/1,5 мл ампулы 3 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Присмотритесь еще к такому товару на нашем сайте. Хотите приобрести Мелоксикам ДС раствор для внутримышечного введения 15 мг/1,5 мл ампулы 3 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Мелоксикам раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл 1,5 мл ампулы 5 шт., Генитрон раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 5 шт., Мелофлекс Ромфарм раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 5 шт., Артрозан раствор для внутримышечного введения 6 мг/мл ампулы 2,5 мл 10 шт., Мовалис раствор для внутримышечного введения 15 мг/1,5 мл ампулы 5 шт., Мовасин раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 5 шт., Мовасин раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 3 шт., Мелофлекс Ромфарм раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 3 шт., Амелотекс раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 5 шт., Амелотекс раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 3 шт., Мовалис раствор для внутримышечного введения 15 мг/1,5 мл ампулы 3 шт., Мелоксикам раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 5 шт. Славянская аптека, Мелоксикам-Солофарм раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 5 шт. Гротекс, Мелоксикам раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 5 шт., Мелоксикам раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 1,5 мл 3 шт., Мелоксикам-Тева раствор для внутримышечного введения 15 мг ампулы 1,5 мл 5 шт., Артрозан раствор для внутримышечного введения 6 мг/мл ампулы 2,5 мл 3 шт., Месипол раствор 15 мг/мл 1.5 мл 3 шт..