Лозартан Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт Канонфарма продакшн Цена

Антигипертензивный препарат. Селективный антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1). Ангиотензин II является мощным вазоконстриктором, главным активным гормоном РААС, а также решающим патофизиологическим звеном развития артериальной гипертензии. Ангиотензин II избирательно связывается с AT1-рецепторами, находящимися во многих тканях (в гладкомышечных тканях сосудов, в надпочечниках, почках и сердце) и выполняет несколько важных биологических функций, включая вазоконстрикцию и высвобождение альдостерона. Кроме этого, ангиотензин II стимулирует разрастание гладкомышечных клеток. Лозартан и его фармакологически активный метаболит (Е-3174), как in vitro так и in vivo, блокируют все физиологические эффекты ангиотензина II, независимо от источника или пути синтеза. В отличие от некоторых пептидных антагонистов ангиотензина II, лозартан не обладает эффектами агониста.

Лозартан избирательно связывается с АТ1-рецепторами и не связывается и не блокирует рецепторы других гормонов и ионных каналов, играющих важную роль в регуляции функции сердечно-сосудистой системы. Кроме того, лозартан не ингибирует АПФ, отвечающий за разрушение брадикинина. Следовательно, эффекты, напрямую не связанные с блокадой AT1-рецепторов, включая брадикинин-опосредованные эффекты и развитие периферических отеков (лозартан - 1.7%, плацебо - 1.9%), не имеют отношения к действию лозартана.

Снижает ОПСС, концентрацию в крови норэпинефрина и альдостерона, АД, давление в малом круге кровообращения; уменьшает постнагрузку, оказывает диуретический эффект. Препятствует развитию гипертрофии миокарда, повышает толерантность к физической нагрузке у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН). При приеме лозартана внутрь увеличивается плазменная активность ренина, что приводит к увеличению содержания ангиотензина II в плазме крови.

После однократного приема антигипертензивное действие (уменьшается систолическое и диастолическое АД) достигает максимума через 6 ч, затем в течение 24 ч постепенно снижается. В процессе лечения антигипертензивная активность и снижение концентрации альдостерона плазмы крови проявлялись через 2 и 6 недель терапии, что указывает на эффективную блокаду рецепторов ангиотензина II. Однако после замены лозартана активность ренина плазмы крови и уровень ангиотензина II через 3 суток снижались до исходных значений, наблюдавшихся до начала применения препарата.

И лозартан, и его активный метаболит имеют более высокий аффинитет к рецепторам типа АТ1, чем к рецепторам типа АТ2. Активный метаболит является в 10-40 раз более активным, чем лозартан.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – майже білого кольору.

Допоміжні речовини : крохмаль кукурудзяний – 50.8 мг, кроскармеллозу натрію – 11 мг, манітол – 60 мг, магнію стеарат – 2 мг, повідон – 6.2 мг, целюлоза мікрокристалічна – 50 мг.

Склад плівкової оболонки: опадрай білий – 8 мг (гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 2.7 мг, гіпоролоза (гідроксипропілцелюлоза) – 2.7 мг, тальк – 1.6 мг, титану діоксид – 1 мг).

7 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
7 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
7 шт. - упаковки осередкові контурні (4) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (6) - пачки картонні.
28 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
28 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.

C09CA01 Losartan

Антагоніст рецепторів ангіотензину II

лозартан калію

Ангіотензину II рецепторів антагоніст

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки.

Антигіпертензивний препарат. Селективний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (тип AT1). Ангіотензин II є потужним вазоконстриктором, головним активним гормоном РААС, а також вирішальною ланкою розвитку артеріальної гіпертензії. Ангіотензин II вибірково зв'язується з AT1-рецепторами, що знаходяться в багатьох тканинах (у гладком'язових тканинах судин, надниркових залозах, нирках і серці) і виконує кілька важливих біологічних функцій, включаючи вазоконстрикцію та вивільнення альдостерону. Крім цього, ангіотензин II стимулює розростання гладких клітин. Лозартан та його фармакологічно активний метаболіт (Е-3174), як in vitro так і in vivo, блокують усі фізіологічні ефекти ангіотензину II незалежно від джерела або шляху синтезу. На відміну від деяких пептидних антагоністів ангіотензину II, лозартан не має ефектів агоніста.

Лозартан вибірково зв'язується з АТ1-рецепторами і не зв'язується і не блокує рецептори інших гормонів та іонних каналів, які відіграють важливу роль у регуляції функції серцево-судинної системи. Крім того, лозартан не інгібує АПФ, який відповідає за руйнування брадикініну. Отже, ефекти, які безпосередньо не пов'язані з блокадою AT1-рецепторів, включаючи брадикінін-опосередковані ефекти та розвиток периферичних набряків (лозартан – 1.7%, плацебо – 1.9%), не мають відношення до дії лозартану.

Знижує ОПСС, концентрацію в крові норепінефрину та альдостерону, АТ, тиск у малому колі кровообігу; зменшує постнавантаження, має діуретичний ефект. Перешкоджає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН). При прийомі лозартану внутрішньо збільшується плазмова активність реніну, що призводить до збільшення вмісту ангіотензину II у плазмі.

Після одноразового прийому антигіпертензивна дія (зменшується систолічний та діастолічний АТ) досягає максимуму через 6 годин, потім протягом 24 годин поступово знижується. У процесі лікування антигіпертензивна активність та зниження концентрації альдостерону плазми крові виявлялися через 2 та 6 тижнів терапії, що вказує на ефективну блокаду рецепторів ангіотензину ІІ. Однак після заміни лозартану активність реніну плазми крові та рівень ангіотензину II через 3 доби знижувалися до вихідних значень, що спостерігалися до початку застосування препарату.

І лозартан і його активний метаболіт мають більш високий афінітет до рецепторів типу АТ1, ніж до рецепторів типу АТ2. Активний метаболіт є в 10-40 разів активнішим, ніж лозартан.

артеріальна гіпертензія; зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань та смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка; хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії, при непереносимості або неефективності терапії інгібіторами АПФ); у пацієнтів з цукровим діабетом уповільнення прогресування ниркової недостатності, що виявляється зниженням частоти гіперкреатинінемії, частоти розвитку термінальної стадії хронічної ниркової недостатності, що потребує проведення діалізу або трансплантації нирки, показників смертності, а також зниження протеїнурії.

Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, вранці (бажано в один і той же час), незалежно від їди. Таблетки слід ковтати, не розжовуючи та запиваючи водою.

При артеріальній гіпертензії початкова та підтримуюча доза становить 50 мг на добу. За потреби добова доза може бути збільшена до максимальної 100 мг. Якщо одноразовий прийом препарату не забезпечує цільового значення рівня АТ, добову дозу слід розділити на 2 прийоми: по 25 мг (можливе застосування лозартану у таблетках 25 мг або у таблетках 50 мг з ризиком) 2 рази на добу або по 50 мг 2 рази на добу. .

При призначенні препарату з метою зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань та смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка початкова доза препарату становить 50 мг 1 раз на добу. Надалі може бути доданий гідрохлортіазид у низьких дозах або збільшена доза препарату Лозартан Канон до максимальної 100 мг на 1 або 2 прийоми з урахуванням зниження артеріального тиску.

При хронічній серцевій недостатності початкова доза становить 12.5 мг (можливе застосування лозартану в таблетках по 25 мг із ризиком) 1 раз на добу. Доза титрується 2 рази, залежно від переносимості препарату пацієнтом з тижневим інтервалом, тобто. 12.5 мг на добу, 25 мг на добу, 50 мг на добу до середньої підтримуючої дози 50 мг на добу.

У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з протеїнурією для уповільнення прогресування ниркової недостатності початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу з подальшим підвищенням дози до максимальної 100 мг на добу (з урахуванням ступеня зниження АТ) в 1 або 2 прийоми.

У пацієнтів зі зниженим ОЦК (наприклад, при прийомі діуретиків у високих дозах) рекомендована початкова доза препарату Лозартан Канон становить 25 мг (можливе застосування лозартану у таблетках 25 мг або таблетках 50 мг з ризиком).

У пацієнтів похилого віку з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Пацієнтам з печінковою недостатністю (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), при проведенні процедури гемодіалізу, а також пацієнтам старше 75 років рекомендується нижча початкова доза препарату 25 мг (можливе застосування лозартану у таблетках 25 мг або у таблетках 50 мг з ризиком) 1 раз на добу.

Недостатньо досвіду застосування препарату у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю , тому препарат не рекомендований у даної категорії пацієнтів.

У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (КК 20-30 мл/хв) корекція дози не потрібна.

Симптоми: надмірне зниження артеріального тиску, тахікардія. Брадикардія може виникнути внаслідок парасимпатичної (вагусної) стимуляції.

Лікування: форсований діурез, симптоматична терапія. Гемодіаліз не є ефективним.

Лозартан можна застосовувати одночасно з іншими антигіпертензивними засобами.

Не відзначено будь-якої клінічно значущої лікарської взаємодії лозартану з гідрохлортіазидом, дигоксином, варфарином, циметидином, фенобарбіталом, кетоконазолом та еритроміцином.

За повідомленнями рифампіцин та флуконазол знижують концентрацію активного метаболіту у плазмі крові. Клінічне значення цієї взаємодії поки що невідоме.

Як і при застосуванні інших засобів, що блокують утворення ангіотензину II та його ефекти, супутнє призначення калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, амілорид), калієвих добавок та солей, що містять калій, може призвести до збільшення вмісту іонів калію у сироватці крові.

Антигіпертензивні засоби можуть посилювати гіпотензивну дію лозартану.

Трициклічні антидепресанти, нейролептики, баклофен, аміфостин, які знижують АТ як основний або побічний афект, можуть посилювати гіпотензивну дію лозартану та збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії.

При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. селективних інгібіторів ЦОГ-2, ацетилсаліцилової кислоти як протизапальний засіб), може знижуватися гіпотензивна дія лозартану. У пацієнтів з порушенням функції нирок одночасне застосування антагоністів ангіотензину II або діуретичних засобів та НПЗЗ може спричинити подальше погіршення функції нирок, у т.ч. гостру ниркову недостатність та збільшення вмісту калію у сироватці крові. Цю комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку.

При одночасному застосуванні літію з інгібіторами АПФ було зареєстровано оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвиток токсичності; у дуже поодиноких випадках таке спостерігалося при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. При одночасному застосуванні літію з лозартаном слід бути обережним. Якщо ця комбінація потрібна, рекомендується контролювати концентрацію літію в сироватці крові.

Взаємно посилює ефект бета-адреноблокаторів та симпатолітиків; сумісне застосування лозартану з діуретиками викликає адитивний ефект.

Подвійна блокада РААС (наприклад, шляхом комбінування антагоніста рецепторів ангіотензину II з інгібіторами АПФ або аліскіреном) у пацієнтів з встановленим діагнозом атеросклерозу, серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів мішеней асоційована з більш високою частотою розвитку артеріальної гіпотензії. (В т.ч. розвитком гострої ниркової недостатності) порівняно із застосуванням однокомпонентної блокади РААС. Питання про застосування подвійної блокади РААС має вирішуватися в кожному випадку індивідуально та при ретельному контролі АТ, водно-електролітного балансу крові та функції нирок.

Препарат Лозартан Канон протипоказаний при вагітності. При цьому ступінь ризику для плода в І триместрі нижчий порівняно з ІІ та ІІІ триместрами, оскільки ниркова перфузія у плода, що залежить від РААС, з'являється у ІІ триместрі.

У першому триместрі препарат Лозартан Канон не рекомендується призначати. Однак, у тих рідкісних випадках (менш ніж у 1 жінки з 1000), коли застосування всіх інших антигіпертензивних засобів неможливе, допускається призначення препарату під ретельним наглядом лікаря, включаючи щотижневе УЗД плода. У разі виявлення ознак олігогідрамніону лікування антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ слід припинити.

Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II у II або III триместрах вагітності чинить токсичну дію на плід (зниження функції нирок, розвиток олігогідрамніону, уповільнення осифікації кісток черепа) та новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).

Оскільки лікарські засоби, що діють на РААС, у ІІ та ІІІ триместрах вагітності можуть призвести до порушення розвитку та/або загибелі плода, при встановленні факту вагітності застосування препарату Лозартан Канон слід негайно припинити.

За новонародженими та грудними дітьми, які внутрішньоутробно зазнали впливу антагоніста рецепторів ангіотензину II, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії.

Невідомо, чи виділяється лозартан із грудним молоком, тому препарат Лозартан Канон протипоказаний у період годування груддю. За необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.

Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів: дуже часто – ≥1/10 призначень (>10%), часто – від ≥1/100 до <1/10 призначень (>1% та <10%), нечасто – від ≥1/ 1000 до <1/100 призначень (>0.1% та <1%), рідко - від ≥1/10 000 до <1/1000 призначень (>0.01% і <0.1%), дуже рідко - <1/10 000 призначень (<0.01%), частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.

З боку системи кровотворення: рідко – анемія, тромбоцитопенія.

З боку нервової системи: часто - запаморочення, біль голови, порушення сну, безсоння; нечасто – занепокоєння, сонливість, розлад пам'яті, периферична невропатія, парестезії, гіпестезії, мігрень, тремор, атаксія, депресія, синкопе, гостре порушення мозкового кровообігу.

З боку органу зору: нечасто – порушення гостроти зору, кон'юнктивіт.

З боку органу слуху: нечасто – дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: часто – відчуття серцебиття, тахікардія, брадикардія, аритмія; нечасто – стенокардія, ортостатична гіпотензія (дозозалежна).

З боку дихальної системи: часто – кашель, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів (фарингіт, риніт, синусит, бронхіт), набряк слизової оболонки носа; нечасто – диспное.

З боку травної системи: часто – нудота, діарея, біль у животі, диспептичні розлади; нечасто – порушення смаку, анорексія, сухість у роті, блювання, метеоризм, запор, гастрит, порушення функції печінки; рідко – гепатит.

З боку сечовивідної системи: нечасто – інфекції сечовивідних шляхів, порушення функції нирок, імперативні позиви на сечовипускання, гостра ниркова недостатність.

З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – зниження лібідо, імпотенція.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – сухість шкіри, еритема, гіперемія шкіри, фотосенсибілізація, підвищене потовиділення, алопеція.

З боку кістково-м'язової системи: часто – судоми у м'язах нижніх кінцівок, міалгії, біль у спині, грудній клітці, ногах; нечасто – артрит, артралгії, фіброміалгія, рабдоміоліз.

Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк (включаючи набряк гортані та язика), набряк Квінке, алергічний васкуліт, пурпура Шенлейна-Геноха.

З боку лабораторних та інструментальних даних: часто – гіперкаліємія; нечасто – помірне підвищення концентрації сечовини та креатиніну в сироватці крові, гіпоглікемія, гіпонатріємія, гіперурикемія; дуже рідко – підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія.

Інші: часто - астенія, підвищена стомлюваність.

артеріальна гіпотензія; печінкова недостатність тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); первинний гіперальдостеронізм; вигодовування); вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); підвищена чутливість до активної речовини або до інших компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат при порушеннях водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіпомагніємія, гіпокаліємія, гіперкаліємія); зниження ОЦК; двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки; ниркової недостатності; стан після трансплантації нирки (відсутня досвід застосування); аортальному та мітральному стенозі; гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії; серцевої недостатності з супутньою тяжкою нирковою недостатністю; тяжкою хронічною серцевою недостатністю (IV функціональний клас за класифікацією NYHA); серцевої недостатності з загрозливими для життя аритміями; ІХС; цереброваскулярних захворюваннях; печінкової недостатності (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); ангіоневротичному набряку в анамнезі.

У пацієнтів зі зниженим ОЦК (наприклад, які отримують діуретики у високих дозах) може виникнути симптоматична артеріальна гіпотензія, тому до початку лікування необхідно заповнити ОЦК або розпочати лікування препаратом Лозартан Канон у нижчій дозі.

У пацієнтів з цирозом печінки концентрація лозартану в плазмі значно збільшується, у зв'язку з чим при наявності захворювань печінки в анамнезі його слід призначати в нижчих дозах.

У період лікування слід регулярно контролювати вміст калію в плазмі крові та КК, особливо у пацієнтів похилого віку, пацієнтів з порушенням функції нирок, пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу, ускладненим нефропатією; особливо ретельно слід контролювати зазначені показники у хворих із серцевою недостатністю із супутнім порушенням функції нирок.

Препарати, що впливають на РААС, можуть збільшувати концентрацію сечовини у крові та сироваткового креатиніну у пацієнтів із двостороннім нирковим стенозом або стенозом артерії єдиної нирки.

Досвіду застосування лозартану у пацієнтів після трансплантації нирки немає.

У пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю застосування препаратів, що впливають на РААС, може призвести до тяжкої артеріальної гіпотензії та гострої ниркової недостатності. Є окремі повідомлення про розвиток олігурії та/або наростаючої азотемії та гострої ниркової недостатності, у т.ч. з летальним кінцем.

Немає достатнього досвіду застосування лозартану у пацієнтів із серцевою недостатністю із супутньою тяжкою нирковою недостатністю, у пацієнтів із тяжкою хронічною серцевою недостатністю (IV функціональний клас за класифікацією NYHA), у пацієнтів із серцевою недостатністю із загрозливими для життя аритміями. У зазначених групах з обережністю слід застосовувати препарат Лозартан Канон з бета-адреноблокаторами.

Як і всі препарати, що мають вазодилатуючу дію, препарат Лозартан Канон слід призначати з обережністю пацієнтам з аортальним або мітральним стенозом або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.

У хворих з цереброваскулярними захворюваннями ішемічного характеру надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інсульту. Рекомендується медичний контроль при титруванні дози.

Слід бути обережним при призначенні препарату Лозартан Канон пацієнтам, в анамнезі яких є вказівки на перенесений ангіоневротичний набряк, в т.ч. при прийомі інших лікарських засобів, включаючи інгібітори АПФ.

Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай не реагують на антигіпертензивні засоби, що діють через інгібування РААС. Тому не рекомендується застосовувати препарат Лозартан Канон для лікування таких пацієнтів.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Не проводилося досліджень для оцінки впливу препарату на керування транспортними засобами та механізмами. Слід мати на увазі можливість появи сонливості та запаморочення, тому необхідно дотримуватися обережності при виконанні робіт, що вимагають підвищеної уваги, особливо на початку лікування, при підвищенні дози препарату та при керуванні транспортними засобами.

З обережністю слід призначати препарат у разі ниркової недостатності; стан після трансплантації нирки (відсутня досвід застосування).

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам із печінковою недостатністю (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

Застосування препарату у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю протипоказано (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років протипоказане.

СANONPHARMA PRODUCTION ZAO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Лозартан Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт Канонфарма продакшн с доставкой в любой город или село Украины. Купить Лозартан Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт Канонфарма продакшн можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно прочитайте об этом товаре. Хотите приобрести Лозартан Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт Канонфарма продакшн быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 60 шт., Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 90 шт. Вертекс, Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт., Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 90 шт., Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Лозартан Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 60 шт., Лозартан Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 60 шт., Лозартан Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг 30 шт., Лориста таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 90 шт., Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Презартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Лозартан-Рихтер таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Лозартан таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт., Лориста таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг 30 шт., Лориста таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Лориста таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 90 шт., Лозартан-Рихтер таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Лориста таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 60 шт., Лориста таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 60 шт., Козаар таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 28 шт., Лориста таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Лориста таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт., Лозартан Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 90 шт., Вазотенз таблетки покрытые оболочкой 12,5 мг 30 шт., Лозартан-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Лозартан-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Вазотенз таблетки покрытые оболочкой 100 мг 30 шт., Лозап таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 60 шт., Лозап таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 60 шт., Лозарел таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Лозартан-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 30 шт., Лозап таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 90 шт., Лозап таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг 30 шт., Лозап таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 90 шт., Блоктран таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт, Блоктран таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 60 шт., Лозап таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг 90 шт., Лозап таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 30 шт., Лозап таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг 30 шт., Козаар таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг 14 шт., Вазотенз таблетки покрытые оболочкой 50 мг 30 шт..