Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 56 шт Цена

Механизм действия

Ривароксабан - высокоселективный прямой ингибитор фактора Ха, обладающий высокой биодоступностью при приеме внутрь.

Активация фактора X с образованием фактора Ха через внутренний и внешний пути свертывания играет центральную роль в коагуляционном каскаде. Фактор Ха является компонентом формирующегося протромбиназного комплекса, действие которого приводит к превращению протромбина в тромбин. В результате эти реакции приводят к формированию фибринового тромба и активации тромбоцитов тромбином. Одна молекула фактора Ха катализирует образование более 1000 молекул тромбина, что получило название "тромбинового взрыва". Скорость реакции связанного в протромбиназе фактора Ха увеличивается в 300000 раз по сравнению с таковой свободного фактора Ха, что обеспечивает резкий скачок в уровне тромбина. Селективные ингибиторы фактора Ха могут остановить "тромбиновый взрыв". Таким образом, ривароксабан оказывает влияние на результаты некоторых специфических или общих лабораторных исследований, применяемых для оценки свертывающих систем.

Фармакодинамические эффекты

У человека наблюдается дозозависимое ингибирование фактора Ха. Ривароксабан оказывает дозозависимое влияние на изменение протромбинового времени, которое тесно коррелирует с концентрацией ривароксабана в плазме крови (коэффициент корреляции 0.98), если для анализа используется набор Neoplastin. При использовании других реактивов результаты будут отличаться. Протромбиновое время следует измерять в секундах, поскольку MHO откалибровано и сертифицировано только для производных кумарина и не может применяться для других антикоагулянтов. У пациентов, которым проводятся большие ортопедические операции, 5/95-процентили для протромбинового времени (Neoplastin) через 2-4 ч после приема таблетки (т.е. на максимуме эффекта) варьируют от 13 до 25 сек.

Также ривароксабан дозозависимо увеличивает АЧТВ и результат HepTest; однако эти параметры не рекомендуется использовать для оценки фармакодинамических эффектов ривароксабана.

В период лечения препаратом Ксарелто® проводить мониторинг параметров свертывания крови не требуется. Однако, если для этого есть клиническое обоснование, концентрация ривароксабана может быть измерена при помощи калиброванного количественного теста анти-фактора Ха.

У здоровых мужчин и женщин старше 50 лет удлинение интервала QT на ЭКГ под влиянием ривароксабана не наблюдалось.

таб., покр. плівковою оболонкою, 2.5 мг: 14, 28, 56, 98, 100, 168 або 196 прим.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору, круглі, двоопуклі; з одного боку методом видавлювання нанесений трикутник з позначенням дозування "2.5", з іншого боку логотип компанії Байер як хреста.

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна - 40 мг, кроскармелоза натрію - 3 мг, гіпромелоза 5 cP (гідроксипропілметилцелюлоза 2910) - 3 мг, лактози моногідрат - 35.7 мг, магнію стеарат - 0.6 мг.

Склад оболонки: барвник заліза оксид жовтий – 0.015 мг, гіпромелоза 15 cP (гідроксипропілметилцелюлоза 2910) – 1.5 мг, макрогол 3350 (поліетиленгліколь (3350)) – 0.5 мг, титану діоксид – 0.

10 шт. - блістери (10) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (1) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (4) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (7) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (12) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (14) - пачки картонні з контролем першого розтину.

B01AF01 Rivaroxaban

Антикоагулянт - прямий інгібітор фактору Xa

рівароксабан (мікронізований)

Прямі інгібітори фактору Xa

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Механізм дії

Рівароксабан - високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що має високу біодоступність при прийомі внутрішньо.

Активація фактора X з утворенням фактора Ха через внутрішній та зовнішній шляхи згортання відіграє центральну роль коагуляційному каскаді. Фактор Ха є компонентом протромбіназного комплексу, що формується, дія якого призводить до перетворення протромбіну в тромбін. В результаті ці реакції призводять до формування фібринового тромбу та активації тромбоцитів тромбіном. Одна молекула фактора Ха каталізує утворення понад 1000 молекул тромбіну, що отримало назву "тромбінового вибуху". Швидкість реакції пов'язаного в протромбіназі фактора Ха збільшується в 300000 разів у порівнянні з такою вільного фактора Ха, що забезпечує різкий стрибок на рівні тромбіну. Селективні інгібітори фактора Ха можуть зупинити "тромбіновий вибух". Таким чином, ривароксабан впливає на результати деяких специфічних або загальних лабораторних досліджень, що застосовуються для оцінки систем згортання.

Фармакодинамічні ефекти

У людини спостерігається дозозалежне пригнічення фактора Ха. Рівароксабан має дозозалежний вплив на зміну протромбінового часу, який тісно корелює з концентрацією ривароксабану в плазмі (коефіцієнт кореляції 0.98), якщо для аналізу використовується набір Neoplastin. При використанні інших реактивів результати відрізнятимуться. Протромбіновий час слід вимірювати в секундах, оскільки MHO відкалібровано та сертифіковано лише для похідних кумарину та не може застосовуватись для інших антикоагулянтів. У пацієнтів, яким проводяться великі ортопедичні операції, 5/95-процентили для протромбінового часу (Neoplastin) через 2-4 години після прийому таблетки (тобто на максимумі ефекту) варіюють від 13 до 25 сек.

Також ривароксабан дозозалежно збільшує АЧТВ та результат HepTest; однак ці параметри не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних ефектів ривароксабану.

У період лікування препаратом Ксарелто проводити моніторинг параметрів згортання крові не потрібно. Однак, якщо для цього є клінічне обґрунтування, концентрація ривароксабану може бути виміряна за допомогою каліброваного кількісного тесту антифактору Ха.

У здорових чоловіків та жінок старше 50 років подовження інтервалу QT на ЕКГ під впливом ривароксабану не спостерігалося.

профілактика смерті внаслідок серцево-судинних причин, інфаркту міокарда та тромбозу стенту у пацієнтів після гострого коронарного синдрому (ОКС), що протікав з підвищенням кардіоспецифічних біомаркерів – у складі комбінованої терапії з ацетилсаліциловою кислотою або з ацетилдиаксілтиценсультіцилом інфаркту міокарда та смерті внаслідок серцево-судинних причин, а також профілактика гострої ішемії кінцівок та загальної смертності у пацієнтів з ІХС або захворюванням периферичних артерій (ЗПА) – у комбінованій терапії з ацетилсаліциловою кислотою.

Всередину.

Препарат Ксарелто 2,5 мг слід приймати по 1 таб. 2 рази/сут незалежно від їди.

Профілактика смерті внаслідок серцево-судинних причин, інфаркту міокарда та тромбозу стенту у пацієнтів після ГКС

Після ГКС рекомендований режим прийому для профілактики судинних подій становить 1 таб. препарату Ксарелто 2.5 мг 2 рази на добу. Пацієнтам також необхідно приймати добову дозу ацетилсаліцилової кислоти 75-100 мг або добову дозу ацетилсаліцилової кислоти 75-100 мг у поєднанні з добовою дозою клопідогрелу 75 мг або стандартною добовою дозою тиклопідину.

Лікування слід регулярно оцінювати з точки зору дотримання балансу між ризиком розвитку ішемічних подій і ризиком кровотечі. Тривалість лікування становить 12 місяців. Лікування може бути продовжено до 24 місяців для окремих пацієнтів, оскільки дані щодо лікування такої тривалості обмежені.

Лікування препаратом Ксарелто 2.5 мг слід розпочинати якомога раніше після стабілізації пацієнта під час поточного ГКС (включаючи процедури реваскуляризації). Лікування препаратом Ксарелто слід розпочинати мінімум через 24 години після госпіталізації. Прийом препарату Ксарелто 2.5 мг слід розпочинати тоді, коли парентеральне введення антикоагулянтів зазвичай припиняється.

Профілактика інсульту, інфаркту міокарда та смерті внаслідок серцево-судинних причин, а також профілактика гострої ішемії кінцівок та загальної смертності у пацієнтів з ІХС або ЗПА

Рекомендований режим дозування для профілактики судинних подій у пацієнтів з ІХС або ЗПА становить 1 таб. препарату Ксарелто 2.5 мг 2 рази на добу в комбінації з добовою дозою ацетилсаліцилової кислоти 75-100 мг. Лікування препаратом Ксарелто 2.5 мг має бути довгостроковим за умови, що одержувана користь переважує наявні ризики.

У пацієнтів з гострим тромботичним явищем або необхідністю втручання на судини, яким потрібна подвійна антитромбоцитарна терапія, слід оцінити необхідність продовження прийому препарату Ксарелто 2.5 мг 2 рази на добу в залежності від типу тромботичного явища або процедури, а також виду антитромботар. Безпечність та ефективність препарату Ксарелто 2.5 мг при прийомі 2 рази на добу в комбінації з ацетилсаліцилової кислотою та клопідогрелом або тиклопідином були вивчені тільки у пацієнтів, які недавно перенесли ГКС. Застосування подвійної антитромбоцитарної терапії у комбінації з прийомом препарату Ксарелто 2.5 мг 2 рази на добу у пацієнтів з ІХС або ЗПА не вивчалося.

Пацієнтам, яким діагностували ІХС або ЗПА, лікування препаратом Ксарелто® 2.5 мг 2 рази на добу в комбінації з ацетилсаліцилової кислотою 75-100 мг 1 раз на добу може бути розпочато будь-коли.

Якщо пропущена доза, пацієнт повинен продовжити прийом препарату Ксарелто 2.5 мг у звичайній дозі, тобто. у наступний запланований відповідно до рекомендацій прийом.

Якщо пацієнт не здатний проковтнути таблетку повністю, таблетка препарату Ксарелто може бути подрібнена або змішана з водою або рідким харчуванням, наприклад, яблучним пюре безпосередньо перед прийомом. Подрібнена пігулка препарату Ксарелто може бути введена через шлунковий зонд. Положення зонда в шлунково-кишковому тракті необхідно додатково узгоджувати з лікарем перед прийомом препарату Ксарелто. Подрібнену таблетку слід вводити через шлунковий зонд у невеликій кількості води, після чого необхідно ввести невелику кількість води, щоб змити залишки препарату зі стінок зонда.

Додаткова інформація для спеціальних груп пацієнтів

Пацієнти з порушенням функції печінки

Препарат Ксарелто протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що протікають з коагулопатією, що веде до клінічно значущого ризику кровотечі.

Пацієнтам з іншими захворюваннями печінки корекція дози не потрібна.

Обмежені клінічні дані, отримані у пацієнтів з помірним порушенням функцій печінки (клас B по Чайльд-П'ю), вказують на значне збільшення фармакологічної активності. Для пацієнтів з тяжким порушенням функцій печінки (клас C по Чайльд-П'ю) клінічних даних немає.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Корекція дози не потрібна, якщо препарат Ксарелто застосовується у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого (КК 50-80 мл/хв) або середнього (КК 30-49 мл/хв) ступеня тяжкості.

Обмежені клінічні дані, отримані у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 15-29 мл/хв), вказують на те, що концентрація ривароксабану в плазмі в даній популяції пацієнтів значно підвищена. Тому у таких пацієнтів препарат Ксарелто необхідно застосовувати з обережністю.

Застосування препарату Ксарелто не рекомендовано у пацієнтів з КК < 15 мл/хв.

Перехід з антагоністів вітаміну K (АВК) на препарат Ксарелто®

При переході пацієнтів з АВК на препарат Ксарелто значення МНО будуть помилково завищеними після прийому Ксарелто. МНО не підходить для визначення антикоагулянтної активності препарату Ксарелто, тому цей показник не слід використовувати з такою метою.

Перехід з терапії препаратом Ксарелто на терапію антагоністами вітаміну К (АВК)

Існує можливість виникнення недостатнього антикоагулянтного ефекту при переході з терапії препаратом Ксарелто на терапію АВК. У зв'язку з цим необхідно забезпечити достатній безперервний антикоагулянтний ефект під час подібного переходу за допомогою альтернативних антикоагулянтів. Слід зазначити, що при переході з препарату Ксарелто на терапію АВК препарат Ксарелто може сприяти підвищенню МНО.

У пацієнтів, які переходять з терапії препаратом Ксарелто на терапію АВК, останні слід приймати безперервно доти, доки значення МНО не складе ≥2.0. У перші два дні перехідного періоду АВК слід застосовувати у стандартних дозах, адаптуючи згодом дозу АВК відповідно до значення МНО. Т.к. пацієнти в цей період отримують одночасно і препарат Ксарелто і АВК, МНО слід оцінювати не раніше, ніж через 24 години (після першої дози, але до наступного прийому Ксарелто). Таким чином, після припинення застосування препарату Ксарелто МНО як надійну оцінку терапевтичного ефекту АВК може використовуватися не раніше, ніж через 24 години після останнього прийому препарату Ксарелто.

Перехід з терапії парентеральними антикоагулянтами на терапію препаратом Ксарелто®

Для пацієнтів, які отримують парентеральні антикоагулянти, застосування препарату Ксарелто слід розпочинати за 0-2 години до часу наступного планового парентерального введення препарату (наприклад, низькомолекулярного гепарину) або в момент припинення безперервного парентерального введення препарату (наприклад, внутрішньовенне введення нефракціонованого гепарину).

Перехід з терапії препаратом Ксарелто на терапію парентеральними антикоагулянтами

Слід відмінити препарат Ксарелто і ввести першу дозу парентерального антикоагулянту в той час, коли потрібно приймати наступну дозу препарату.

Діти та підлітки (з народження до 18 років)

Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків до 18 років не встановлені.

Пацієнти похилого віку

Корекція дози в залежності від віку не потрібна.

Підлога

Корекція дози в залежності від статі не потрібна.

Маса тіла

Корекція дози в залежності від маси тіла не потрібна.

Етнічна приналежність

Корекція дози в залежності від етнічної приналежності не потрібна.

Були зареєстровані рідкісні випадки передозування при прийомі ривароксабану до 600 мг без кровотеч або інших небажаних реакцій. Внаслідок обмеженого всмоктування очікується формування плато концентрації без подальшого підвищення середньої концентрації ривароксабану у плазмі при застосуванні у супратерапевтичних дозах (50 мг або вище).

Лікування: специфічний антидот рівароксабану невідомий. У разі передозування препарату Ксарелто для зниження всмоктування ривароксабану можна застосовувати активоване вугілля. У зв'язку зі значним зв'язуванням ривароксабану з білками плазми крові очікується, що ривароксабан не буде виводитись за допомогою гемодіалізу.

Лікування кровотеч

При виникненні ускладнення у вигляді кровотечі наступний прийом препарату слід відкласти або скасувати лікування препаратом. T1/2 ривароксабану становить приблизно від 5 до 13 год. Лікування слід підбирати індивідуально, залежно від тяжкості та локалізації кровотечі.

При необхідності можна проводити відповідне симптоматичне лікування, таке як механічна компресія (наприклад, при тяжких носових кровотечах), хірургічний гемостаз з оцінкою його ефективності (контроль кровотечі), інфузійна терапія та гемодинамічна підтримка, застосування препаратів крові (еритроцитарна маса або свіжаза від того, виникла анемія чи коагулопатія) або тромбоцитів.

Якщо вищезазначені заходи не призводять до усунення кровотечі, можна застосовувати специфічні прокоагулянтні препарати зворотної дії, такі як концентрат протромбінового комплексу, концентрат активованого протромбінового комплексу або рекомбінантний фактор VIIa. Проте в даний час досвід застосування цих препаратів у пацієнтів, які отримують Ксарелто, дуже обмежений.

Передбачається, що протаміну сульфат і вітамін К не впливатимуть на антикоагулянтну активність ривароксабану.

Є обмежений досвід застосування транексамової кислоти та відсутній досвід застосування амінокапронової кислоти та апротиніну у пацієнтів, які отримують препарат Ксарелто®. Наукове обґрунтування доцільності або досвід застосування системного гемостатичного препарату десмопресин у пацієнтів, які отримують Ксарелто®, відсутнє.

Фармакокінетична взаємодія

Рівароксабан в основному виводиться за допомогою опосередкованого цитохромом Р450 (CYP3A4, CYP2J2) метаболізму в печінці та нирковою екскрецією незміненого препарату за участю Р-глікопротеїну (P-gp)/системи транспортного білка Bcrp (білок стійкості раку молочної залози).

Слід бути обережними при одночасному застосуванні ривароксабану з дронедароном у зв'язку з обмеженістю клінічних даних про спільне застосування.

Інгібування CYP

Рівароксабан не пригнічує CYP3A4 або будь-які інші основні ізоферменти CYP.

Індукція CYP

Рівароксабан не індукує CYP3A4 або будь-які інші основні ізоферменти CYP.

Вплив на ривароксабан

Одночасне застосування ривароксабану з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну може призвести до зниження ниркового та печінкового кліренсу ривароксабану і, таким чином, значно збільшити його системний вплив.

Одночасне застосування ривароксабана з протигрибковим засобом з групи азолів кетоконазолом (400 мг 1 раз на добу), що є потужним інгібітором CYP3A4 і Р-глікопротеїну, призводило до збільшення середньої рівноважної AUC ривароксабана в 2.6 раза в 2 рази на 1. посиленням фармакодинамічних ефектів препарату.

Одночасне застосування ривароксабана з інгібітором протеази ВІЛ ритонавіром (600 мг 2 рази/добу), що є потужним інгібітором CYP3A4 і Р-глікопротеїну, призводило до збільшення середньої рівноважної AUC ривароксабана в 2.5 раза на 1000000000000000. ефектів цього препарату.

Тому ривароксабан не рекомендується застосовувати у пацієнтів, які отримують системне лікування протигрибковими препаратами групи азолів або інгібіторами протеази ВІЛ.

Інші активні речовини, що пригнічують хоча б один із шляхів елімінації ривароксабану, опосередкований або CYP3A4, або Р-глікопротеїном, ймовірно, меншою мірою підвищуватимуть концентрацію ривароксабану в плазмі крові.

Кларитроміцин (500 мг 2 рази на добу), потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4 та помірний інгібітор Р-глікопротеїну, приводив до збільшення середньої AUC ривароксабану в 1.5 рази та збільшення його середньої Cmax у 1.4 рази. Це збільшення, близьке до нормальної мінливості AUC і Cmax, розглядалося як клінічно незначне.

Еритроміцин (500 мг 3 рази на добу), помірний інгібітор ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну, призводив до збільшення середньої AUC та Cmax ривароксабану в 1.3 рази. Це збільшення знаходилося в межах величини нормальної мінливості AUC та Cmax та розглядалося як клінічно незначне.

У пацієнтів з легким ступенем порушення функції нирок (КК 50-80 мл/хв) еритроміцин (500 мг 3 рази на добу) викликав збільшення значень AUC ривароксабану в 1.8 рази та Cmax у 1.6 рази порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок, які не отримували супутньої терапії. У пацієнтів із середнім ступенем порушення функції нирок (КК 30-49 мл/хв) еритроміцин викликав збільшення значень AUC ривароксабану у 2.0 рази та Cmax у 1.6 рази порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок, які не отримували супутньої терапії.

Флуконазол (400 мг 1 раз на добу), помірний інгібітор ізоферменту CYP3A4, приводив до збільшення середньої AUC ривароксабану в 1.4 рази та збільшення середньої Cmax в 1.3 рази. Це збільшення знаходилося в межах величини нормальної мінливості AUC та Cmax та розглядалося як клінічно незначне.

Одночасне застосування ривароксабану та рифампіцину, що є потужним індуктором CYP3A4 та Р-глікопротеїну, призводило до зменшення AUC ривароксабану в середньому приблизно на 50% та паралельного зменшення його фармакодинамічних ефектів. Спільне застосування ривароксабану з іншими потужними індукторами CYP3A4 (наприклад, фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом або препаратами звіробою продірявленого) також може призвести до зниження концентрації ривароксабану в плазмі.

Потужні індуктори CYP3A4 слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ІХС, ЗПА або після ГКС, які отримують препарат Ксарелто 2.5 мг 2 рази на добу.

Фармакодинамічна взаємодія

Після одночасного застосування еноксапарину натрію (одноразова доза 40 мг) та препарату Ксарелто® (одноразова доза 10 мг) спостерігався підсумовований ефект, пов'язаний з значним впливом на активність фактора Ха без додаткового впливу на показники згортання крові (протромбіновий час, АЧТВ). Еноксапарин не впливає на фармакокінетику ривароксабану.

Клопідогрел (насичувальна доза 300 мг, за якою слідує підтримуюча доза 75 мг) не продемонстрував фармакокінетичної взаємодії (з препаратом Ксарелто® у дозі 15 мг), однак було зареєстровано значне збільшення часу кровотечі в підгрупі пацієнтів, яке не корелювало зі ступенем агрегації тромбо рецепторів до Р-селектину або GPIIb/IIIa

Після одночасного застосування препарату Ксарелто (15 мг) та напроксену в дозі 500 мг клінічно значущого збільшення часу кровотечі не спостерігалося. Тим не менш, можуть зустрічатися пацієнти з більш вираженою фармакодинамічною відповіддю.

У зв'язку з підвищеним ризиком кровотечі необхідно бути обережними при спільному застосуванні з будь-якими іншими антикоагулянтами.

Необхідно бути обережними при сумісному застосуванні Ксарелто® з НПЗП (включаючи ацетилсаліцилову кислоту) та антиагрегантними засобами, оскільки застосування цих препаратів зазвичай підвищує ризик кровотечі.

Перехід пацієнтів з варфарину (MHO від 2 до 3) на препарат Ксарелто® (20 мг) або з препарату Ксарелто® (20 мг) на варфарин (MHO від 2 до 3) збільшував протромбіновий час/МНО (Неопластин) більшою мірою, ніж цього можна було б очікувати при простому підсумовуванні ефектів (окремі значення MHO можуть досягати 12), тоді як вплив на АЧТВ, пригнічення активності фактора Ха та ендогенний потенціал тромбіну було адитивним.

У разі необхідності дослідження фармакодинамічних ефектів препарату Ксарелто® під час перехідного періоду, як необхідні тести, на які не впливає варфарин, можна використовувати визначення активності анти-фактору Ха, протромбіназо-індукований час згортання та Hep-тест. Починаючи з 4-го дня після припинення застосування варфарину всі лабораторні показники (в т.ч. ПВ, АЧТВ, інгібування активності фактора Ха та на ЕЛТ (ендогенний потенціал тромбіну)) відображають лише вплив препарату Ксарелто®.

Якщо необхідно досліджувати фармакодинамічні ефекти варфарину під час перехідного періоду, може бути використаний вимірювання величини MHO при Сtrough ривароксабану (через 24 години після прийому першої дози ривароксабану), т.к. в даний момент часу рівароксабан практично не впливає на цей показник.

Між варфарином та препаратом Ксарелто® не було зареєстровано жодної фармакокінетичної взаємодії.

Як і в разі застосування інших антикоагулянтів, необхідно дотримуватися обережності при сумісному застосуванні препарату Ксарелто з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норепінефрину (СІЗЗСН), оскільки застосування цих препаратів. Результати клінічних досліджень продемонстрували чисельне підвищення великих та невеликих клінічно значущих кровотеч у всіх групах лікування при сумісному застосуванні цих препаратів.

Продукти харчування та молочні продукти

Препарат Ксарелто® можна приймати незалежно від їди.

Взаємодія відсутня

Фармакокінетична взаємодія між ривароксабаном та мідазоламом (субстрат CYP3A4), дигоксином (субстрат Р-глікопротеїну) або аторвастатином (субстрат CYP3A4 та Р-глікопротеїну) відсутня.

Одночасне призначення з інгібітором протонового насоса омепразолом, блокатором гістамінових Н2-рецепторів ранітидином, антацидами алюмінію гідроксидом/магнію гідроксидом, напроксеном, клопідогрелом або еноксапарином не впливає на біодоступність та фармако.

Клінічно значущої фармакокінетичної або фармакодинамічної взаємодії при сумісному застосуванні препарату Ксарелто та ацетилсаліцилової кислоти у дозі 500 мг не виявлено.

Вплив на лабораторні параметри

Препарат Ксарелто впливає на показники згортання крові (протромбіновий час, АЧТВ, Hep-тест) у зв'язку зі своїм механізмом дії.

Вагітність

Безпека та ефективність застосування ривароксабану у вагітних жінок не встановлені.

Дані, отримані в експериментальних дослідженнях у тварин, показали виражену токсичність ривароксабана для материнського організму, пов'язану з фармакологічною дією препарату (наприклад, ускладнення у формі крововиливів), що призводить до репродуктивної токсичності. Первинного тератогенного потенціалу не виявлено.

Внаслідок можливого ризику розвитку кровотечі та здатності проникати через плацентарний бар'єр, ривароксабан протипоказаний при вагітності.

Жінкам із збереженою репродуктивною здатністю слід використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування ривароксабаном.

Період грудного вигодовування

Дані щодо застосування препарату Ксарелто для лікування жінок у період грудного вигодовування відсутні. Дані, отримані в експериментальних дослідженнях у тварин, показують, що ривароксабан виділяється із грудним молоком. Препарат Ксарелто® можна застосовувати лише після припинення грудного вигодовування.

Безпека препарату Ксарелто® оцінювалася у тринадцяти дослідженнях III фази, що включали 53103 пацієнтів, які приймали препарат Ксарелто®.

Таблиця 1. Число пацієнтів, які брали участь у дослідженні та прийняли щонайменше 1 дозу ривароксабану, сумарну добову дозу та максимальну тривалість лікування у клінічних дослідженнях III фази з використанням препарату Ксарелто®

* Пацієнти, які отримали щонайменше одну дозу ривароксабану.

Таблиця 2. Частота виникнення кровотеч та анемії у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Ксарелто® у клінічних дослідженнях ІІІ фази

* При зборі даних про небажані явища застосовувався встановлений вибірковий підхід.

З огляду на механізм дії застосування препарату Ксарелто може бути пов'язане з підвищенням ризику прихованих або явних кровотеч з будь-яких тканин та органів, які можуть призвести до розвитку постгеморагічної анемії. Ризик розвитку кровотечі може збільшуватися у пацієнтів з тяжкою неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при сумісному застосуванні з препаратами, що впливають на гемостаз.

Ознаки, симптоми та тяжкість (включаючи можливий летальний кінець) будуть варіювати в залежності від джерела та ступеня або вираженості кровотечі та/або анемії.

Геморагічні ускладнення можуть виявлятися у вигляді слабкості, блідості, запаморочення, головного болю або незрозумілих набряків, задишки або шоку, розвиток якого не можна пояснити іншими причинами. У деяких випадках, як наслідок анемії, спостерігаються симптоми ішемії міокарда, такі як біль у грудній клітці або стенокардія.

При застосуванні препарату Ксарелто реєструвалися і такі відомі ускладнення, вторинні щодо важких кровотеч, як синдром підвищеного субфасциального тиску (компартмент-синдром) та ниркова недостатність внаслідок гіпоперфузії. Таким чином, при оцінці стану будь-якого пацієнта, який отримує антикоагулянти, слід враховувати можливість розвитку кровотечі.

Частота народження НЛР (небажаних лікарських реакцій) при застосуванні препарату Ксарелто наведена в таблиці нижче. У межах кожної групи, виділеної за частотою, небажані явища представлені порядку зменшення їх серйозності. Частота народження визначається як: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/ 1000).

Таблиця 3. Усі небажані лікарські реакції, що виникли на тлі лікування, зареєстровані у пацієнтів у клінічних дослідженнях III фази (кумулятивні дані RECORD 1-4, ROCKET AF, J-ROCKET, MAGELLAN, ATLAS, EINSTEIN (DVT/PE/Extension/CHOICE) та COMPASS*)

A спостерігалися переважно після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках;

B спостерігалися при лікуванні ВТЕ як дуже часті у жінок віком <55 років;

C спостерігалися як нечасті у межах профілактики ускладнень при ГКС (після черезшкірних втручань).

* Застосовувався попередньо заданий вибірковий підхід до збору даних за небажаними явищами. Т.к. частота небажаних лікарських реакцій не підвищилася і т.к. ніяких нових небажаних лікарських реакцій не було ідентифіковано, дані з дослідження COMPASS не були включені для розрахунку частоти в даній таблиці.

Найчастішими НЛР у пацієнтів, які отримували препарат, були кровотечі. Найчастішими кровотечами (≥4%) були носова кровотеча (5.9%) та шлунково-кишкова кровотеча (4.2%).

Під час проведення післяреєстраційного моніторингу повідомлялося про випадки наведених нижче небажаних реакцій, розвиток яких мав тимчасовий зв'язок із застосуванням препарату Ксарелто®. Оцінити частоту таких небажаних реакцій у рамках постреєстраційного моніторингу неможливо.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, алергічний набряк. У рамках реєстраційних клінічних досліджень (РКІ) III фази такі небажані реакції були розцінені як нечасті (від >1/1000 до <1/100).

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: холестаз, гепатит (включаючи гепатоцелюлярне ушкодження). У рамках РКИ III фази такі небажані реакції розцінили як рідкісні (від >1/10000 до <1/1000).

З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія. В рамках РКІ III фази такі небажані реакції були розцінені як нечасті (від >1/1000 до <1/100).

підвищена чутливість до ривароксабану або будь-якого допоміжного компонента препарату; клінічно значущі активні кровотечі (наприклад, внутрішньочерепний крововилив, шлунково-кишкова кровотеча); захворювання печінки, що протікають з коагулопатією, що обумовлює клінічно значущий ризик кровотечі. цироз печінки та порушення функції печінки класу B і C за класифікацією Чайлд-Пью; важкий ступінь порушення функції нирок (КК <15 мл/хв) (клінічні дані про застосування ривароксабану у пацієнтів відсутні); лікування ГКС за допомогою антиагрегантів у пацієнтів, які перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку; супутня терапія будь-якими іншими антикоагулянтами, наприклад, нефракционированним гепарином, низькомолекулярними гепаринами (в т.ч. еноксапарин, далтепарин), похідними гепарину (в т.ч. фондапарінукс), пероральними антикоагуля. варфарин, апіксабан, дабігатран), крім випадків переходу з або на ривароксабан або при застосуванні нефракціонованого гепарину в дозах, необхідних для забезпечення функціонування центрального венозного або артеріального катетера; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий та підлітковий вік до 18 років пацієнтів даної вікової групи не встановлено); спадкова непереносимість лакто зи або галактози (наприклад, вроджений дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція), оскільки до складу цього лікарського препарату входить лактоза.

З обережністю

З обережністю слід застосовувати препарат:

Застосування супутніх препаратів

Застосування ривароксабану не рекомендується у пацієнтів, які отримують супутнє системне лікування протигрибковими препаратами групи азолів (наприклад, кетоконазолом) або інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад, ритонавіром). Ці препарати є потужними інгібіторами CYP3A4 та Р-глікопротеїну. Таким чином, ці препарати можуть підвищувати концентрацію ривароксабану в плазмі крові до клінічно значущих значень (у 2.6 рази в середньому), що може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Однак протигрибковий препарат групи азолів флуконазол, помірний інгібітор CYP3A4, менш виражено впливає на експозицію ривароксабану і може застосовуватися з ним одночасно.

Порушення функції нирок

Рівароксабан слід обережно застосовувати у пацієнтів із середнім ступенем порушення функції нирок (КК 30-49 мл/хв), які отримують супутні препарати, які можуть призводити до підвищення концентрації ривароксабану в плазмі.

У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК<30 мл/хв) концентрація ривароксабану в плазмі може бути значно підвищена (в 1,6 раза в середньому), що може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Тому внаслідок наявності зазначеного основного захворювання, такі пацієнти мають підвищений ризик розвитку як кровотеч, так і тромбозів. У зв'язку з обмеженою кількістю клінічних даних ривароксабан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із КК 15-29 мл/хв.

Клінічні дані щодо застосування ривароксабану у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК<15 мл/хв) відсутні. Тому застосування препарату Ксарелто не рекомендується у таких пацієнтів.

За пацієнтами з тяжким порушенням функції нирок (КК 15-29 мл/хв), підвищеним ризиком кровотечі, а також пацієнтами, які отримують супутнє системне лікування протигрибковими препаратами групи азолів або інгібіторами ВІЛ-протеаз, необхідно проводити ретельне спостереження щодо наявності ознак кровотечі після початку лікування. Спостереження може здійснюватися шляхом проведення регулярного фізикального обстеження пацієнтів, ретельного контролю над станом дренажу післяопераційної рани, і навіть періодичного визначення гемоглобіну.

Пацієнти з інсультом та/або ТІА в анамнезі

Прийом препарату Ксарелто в дозі 2,5 мг 2 рази на добу протипоказаний у пацієнтів з ГКС, які мають інсульт або ТІА в анамнезі. Було проведено дослідження лише кількох пацієнтів з ГКС, які мають в анамнезі інсульт або ТІА, але отримані обмежені дані демонструють відсутність клінічної вигоди від лікування ривароксабаном у таких пацієнтів.

Пацієнти з геморагічним або лакунарним інсультом

Пацієнти з ІХС або ЗПА з наявністю в анамнезі геморагічного або лакунарного інсульту не вивчали. Таким пацієнтам протипоказане лікування препаратом Ксарелто 2.5 мг 2 рази на добу в комбінації з ацетилсаліцилової кислотою.

Пацієнти з ішемічним нелакунарним інсультом

Пацієнти з ІХС або ЗПА, у яких спостерігався ішемічний нелакунарний інсульт протягом попереднього місяця, не вивчали. Таким пацієнтам протипоказане лікування препаратом Ксарелто 2.5 мг 2 рази на добу в комбінації з ацетилсаліцилової кислотою протягом першого місяця після інсульту.

Ризик кровотечі

Як і при прийомі інших антикоагулянтів, необхідно ретельно спостерігати пацієнтів, які приймають препарат Ксарелто®, для виявлення ознак кровотечі.

У разі тяжкої кровотечі прийом препарату Ксарелто® має бути припинено.

У клінічних дослідженнях кровотечі зі слизових оболонок (а саме: кровотеча з носа, ясен, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, включаючи аномальну вагінальну або посилену менструальну кровотечу) та анемія спостерігалися частіше при тривалому лікуванні ривароксабаном на додаток до монотерапії або подвійної антитромбоцитарної терапії. Таким чином, на додаток до належного клінічного спостереження, лабораторне дослідження гемоглобіну/гематокриту може бути значущим для виявлення прихованих кровотеч та кількісної оцінки клінічної значущості явних кровотеч, які будуть вважатися допустимими.

Препарат Ксарелто®, як і інші антитромботичні засоби, слід обережно застосовувати у пацієнтів, які мають підвищений ризик кровотеч, у т.ч.

Слід дотримуватись обережності, якщо пацієнт одночасно отримує лікарські препарати, що впливають на гемостаз, такі як НПЗП, інгібітори агрегації тромбоцитів, інші антитромботичні препарати або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та селективні інгібітори СНЗС

Пацієнти, які отримують препарат Ксарелто® у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою або препарат Ксарелто® у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою та клопідогрелом/тиклопідином, як тривале супутнє лікування можуть отримувати НПЗП, лише якщо позитивні ефекти лікування виправдовують наявний ризик кровотечі.

Пацієнтам із ризиком розвитку виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки може бути призначене відповідне профілактичне лікування.

При незрозумілому зниженні гемоглобіну або артеріального тиску необхідно шукати джерело кровотечі.

У пацієнтів після ГКС ефективність та безпека препарату Ксарелто 2.5 мг 2 рази на добу були вивчені в комбінації з антиагрегантним засобом ацетилсаліциловою кислотою або з ацетилсаліциловою кислотою та клопідогрелом/тиклопідином. Застосування у складі комбінованої терапії з іншими антиагрегантними засобами (наприклад, прасугрелом або тикагрелором) не було вивчено, тому не рекомендовано до застосування.

Спинальна анестезія

При виконанні епідуральної/спінальної анестезії або спинномозкової пункції у пацієнтів, які отримують інгібітори агрегації тромбоцитів з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень, існує ризик розвитку епідуральної або спинномозкової гематоми, що може призвести до тривалого паралічу.

Ризик цих подій надалі підвищується при застосуванні постійного епідурального катетера або супутньої терапії лікарськими засобами, що впливають на гемостаз. Травматичне виконання епідуральної або спинномозкової пункції або повторна пункція також можуть збільшувати ризик. Пацієнти повинні бути під наглядом для виявлення ознак і симптомів неврологічних порушень (наприклад, оніміння або слабкість ніг, дисфункція кишечника або сечового міхура). При виявленні неврологічних розладів потрібна термінова діагностика та лікування.

Лікар повинен зіставити потенційну користь та відносний ризик перед проведенням спинномозкового втручання пацієнтам, які отримують антикоагулянти або яким планується призначення антикоагулянтів з метою профілактики тромбозів. Досвід клінічного застосування ривароксабану в дозі 2.5 мг 2 рази на добу з ацетилсаліциловою кислотою та клопідогрелом або тиклопідином в описаних ситуаціях відсутній.

З метою зниження потенційного ризику кровотечі, асоційованого з одночасним застосуванням ривароксабану та епідуральної/спінальної анестезії або спінальної пункції, слід враховувати фармакокінетичний профіль ривароксабану. Встановлення або видалення епідурального катетера або люмбальну пункцію краще проводити тоді, коли антикоагулянтний ефект рівароксабану оцінюється як слабкий. Проте, точний час для досягнення досить низького антикоагулянтного ефекту у кожного пацієнта невідомий.

Слід звертати увагу на одночасне застосування інгібіторів агрегації тромбоцитів та у разі потреби припинити їх застосування.

Хірургічні операції та втручання

Якщо необхідно проведення інвазивної процедури або хірургічного втручання, прийом препарату Ксарелто 2.5 мг слід припинити принаймні за 12 годин до втручання, якщо це можливо, і на підставі клінічної оцінки лікаря.

Якщо у пацієнта, який отримує інгібітори агрегації тромбоцитів, якому проводиться планове оперативне втручання, відсутня потреба в антиагрегантному ефекті, застосування інгібіторів агрегації тромбоцитів слід припинити, як зазначено в інструкції із застосування препарату, що надається виробником.

Якщо процедуру не можна відкласти, необхідно провести порівняльну оцінку підвищеного ризику кровотечі та необхідності термінового втручання.

Прийом препарату Ксарелто слід відновити, як тільки це буде можливо після інвазивної процедури або хірургічного втручання, за умови, що клінічні показники будуть дозволяти, і буде досягнутий адекватний гемостаз.

Пацієнти із штучними клапанами серця

На основі даних рандомізованого контрольованого клінічного дослідження порівняно з терапією препаратом Ксарелто® та антитромбоцитарної терапії, застосування препарату Ксарелто® не рекомендується для профілактики тромбозів у пацієнтів, які перенесли недавню транскатетерну заміну аортального клапана.

Безпека та ефективність застосування Ксарелто® не вивчалися у пацієнтів з будь-якими іншими штучними клапанами серця або у пацієнтів після інших втручань на клапанах серця, отже, немає даних, що підтверджують, що застосування препарату Ксарелто® забезпечує достатній антикоагулянтний ефект у цих категорій пацієнтів.

Пацієнти з високим ризиком потрійного позитивного антифосфоліпідного синдрому

Застосування препарату Ксарелто® не рекомендується у пацієнтів, які мають тромбози в анамнезі, у яких діагностовано стійкий потрійний позитивний антифосфоліпідний синдром (наявність вовчакового антикоагулянту, антитіл до кардіоліпіну та антитіл до бета-2-глікопротеїну І). у порівнянні з терапією антагоністами вітаміну К (АВК).

Шкірні реакції

Під час проведення постмаркетингових спостережень повідомлялося про випадки виникнення синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу. При першій появі важкої шкірної висипки (наприклад, при її поширенні, інтенсифікації та/або утворенні пухирів) або за наявності інших симптомів гіперчутливості, пов'язаних з ураженням слизової оболонки, слід припинити терапію препаратом Ксарелто.

Жінки дітородного віку

Препарат Ксарелто® можна застосовувати у жінок дітородного віку лише за умови застосування ефективних методів контрацепції.

Подовження коригованого інтервалу QT

Впливу препарату Ксарелто на тривалість інтервалу QT виявлено не було.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

На тлі прийому препарату відзначалося виникнення непритомності та запаморочення, які можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Пацієнти, які мають подібні небажані реакції, не повинні керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

Протипоказано застосування препарату при нирковій недостатності тяжкого ступеня при КК < 15 мл/хв (клінічні дані щодо застосування ривароксабану у пацієнтів цієї категорії відсутні).

З обережністю слід застосовувати препарат при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК 30-15 мл/хв), оскільки внаслідок основного захворювання такі пацієнти схильні до підвищеного ризику як кровотечі, так і тромбоутворення; пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 50-30 мл/хв), які отримують одночасно препарати, що підвищують концентрацію ривароксабану в плазмі.

Ксарелто протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що протікають з коагулопатією, що веде до клінічно значущого ризику кровотечі . Пацієнтам з іншими захворюваннями печінки корекція дози не потрібна.

Препарат відпускається за рецептом.

Корекція дози в залежності від віку хворого не потрібна.

Протипоказання: дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека для пацієнтів даної вікової групи не встановлені).

BAYER AG (Німеччина)

BAYER AG (Німеччина)

BAYER AG (Німеччина)

Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 56 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 56 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно прочитайте об этом товаре. Хотите приобрести Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 56 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 98 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 28 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 15 мг 28 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 28 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 15 мг 100 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 100 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 15 мг 14 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 14 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 100 шт..