Ксалкори капсулы 200 мг 60 шт Цена
-
Страна:Германия
-
Форма выпуска:капсулы
-
Дозировка:200 мг
-
В упаковке:60 шт.
Противоопухолевый препарат. Кризотиниб является селективным низкомолекулярным ингибитором рецепторов тирозинкиназы (RTK), в т.ч. киназы анапластической лимфомы (ALK) и его онкогенных вариантов (т.е. продуктов слияния ALK и отдельных ее мутаций). Кризотиниб является также ингибитором рецепторов фактора роста гепатоцитов (HGFR, c-Met), представителей семейства RTK. Кризотиниб в зависимой от концентрации степени ингибирует активность ALK и c-Met в биохимических тестах, а также ингибирует фосфорилирование и модулирует киназозависимые фенотипы в рамках клеточных анализов. Кризотиниб обладает мощной и селективной ингибиторной активностью и индуцирует апоптоз линий опухолевых клеток, экспрессирующих продукты слияния ALK (в том числе EML4-ALK и NPM-ALK) либо демонстрирующих амплификацию ALK или MET. Противоопухолевый эффект кризотиниба дозозависим и коррелирует с выраженностью фармакодинамического ингибирования фосфорилирования продуктов слияния ALK (в том числе EML4-ALK и NPM-ALK) в опухолях in vivo.
Ксалкори капсулы 200 мг 60 шт инструкция на украинскомФорма випускукапс. 200 мг: 10 чи 60 шт. капс. 250 мг: 10 чи 60 шт.
Опис
Капсули тверді желатинові, розмір №0, з кришечкою та корпусом рожевого кольору, з написом чорного кольору "Pfizer" - на кришечці та "CRZ250" - на корпусі; вміст капсул – білий або злегка жовтуватий порошок.
| 1 капс. | |
| кризотиніб | 250 мг |
Допоміжні речовини : кремнію діоксид колоїдний – 2.5 мг, целюлоза мікрокристалічна – 103.75 мг, кальцію фосфат – 103.75 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 25 мг, магнію стеарат – 15 мг.
Склад корпусу желатинової капсули: желатин – 55.99 мг, титану діоксид – 1.14 мг, барвник заліза оксид червоний (E172) – 0.47 мг.
Склад кришечки желатинової капсули: желатин – 37.33 мг, титану діоксид – 0.76 мг, барвник заліза оксид червоний (E172) – 0.31 мг.
Склад чорнила: шеллак - 24-27%, етанол - 23-26%, ізопропанол - 1-3%, бутанол 1-3%, пропіленгліколь - 3-7%, барвник заліза оксид чорний (E172) - 24-28%, аміаку розчин концентрований – 1-2%, калію гідроксид – 0.05-0.1%, вода очищена – 15-18%.
10 шт. - блістери ПВХ/Алюміній (1) - пачки картонні.
10 шт. - блістери ПВХ/Алюміній (6) - пачки картонні.
Коди АТХ
L01XE16 Crizotinib
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протипухлинний препарат. Інгібітор протеїнтирозинкінази
Діюча речовина
кризотиніб
Фармако-терапевтична група
Протипухлинний засіб, інгібітор протеїнтирозинкінази
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки.
Фармакологічна дія
Протипухлинний препарат. Кризотиніб є селективним інгібітором низькомолекулярного рецепторів тирозинкінази (RTK), в т.ч. кінази анапластичної лімфоми (ALK) та його онкогенних варіантів (тобто продуктів злиття ALK та окремих її мутацій). Кризотиніб є також інгібітором рецепторів фактору росту гепатоцитів (HGFR, c-Met), представників RTK сімейства. Кризотиніб залежно від концентрації ступеня інгібує активність ALK та c-Met у біохімічних тестах, а також інгібує фосфорилювання та модулює кіназозалежні фенотипи в рамках клітинних аналізів. Кризотиніб має потужну та селективну інгібіторну активність та індукує апоптоз ліній пухлинних клітин, що експресують продукти злиття ALK (у тому числі EML4-ALK та NPM-ALK) або демонструють ампліфікацію ALK або MET. Протипухлинний ефект кризотинібу дозозалежний і корелює з вираженістю фармакодинамічного інгібування фосфорилювання продуктів злиття ALK (зокрема EML4-ALK та NPM-ALK) у пухлинах in vivo.
Показання поширений недрібноклітинний рак легені (НМРЛ), що експресує кіназу анапластичної лімфоми (ALK).
Спосіб застосування, курс та дозування
Ксалкорі ® застосовують внутрішньо незалежно від прийому їжі. Капсули слід ковтати повністю.
Перед застосуванням препарату Ксалкорі ® у пацієнтів з НМРЛ необхідно оцінити експресію пухлини ALK, оскільки, як було показано, відповідь на лікування досягається лише у цих пацієнтів.
Дане дослідження повинно виконуватись у лабораторії, що має відповідний досвід. Порушення методики даного аналізу може бути причиною отримання неправдивих результатів.
Рекомендована доза кризотинібу становить 250 мг 2 рази на добу.
Лікування препаратом проводять тривало, доки є позитивний ефект від терапії.
У разі пропуску прийому дози кризотинібу її слід прийняти відразу, як тільки пацієнт згадав про неї (якщо до моменту прийому наступної дози залишилося 6 годин або більше), або не приймати її зовсім (якщо до моменту прийому наступної дози залишилося менше 6 годин). Не слід подвоювати наступну дозу як компенсацію пропущеної.
Залежно від індивідуальної переносимості та безпеки може знадобитися тимчасове відміна препарату та/або зниження дози кризотинібу. При необхідності зниження дози слід зменшити до 200 мг 2 рази на добу. При необхідності подальшого зниження дози її зменшують до 250 мг 1 раз на добу.
Рекомендації щодо зниження дози при розвитку гематологічної та негематологічної токсичності наведені у таблицях 1 та 2.
Таблиця 1. Корекція дози кризотинібу при розвитку гематологічної токсичності а
| Ступінь виразності СТСАЕ б | Режим дозування кризотинібу |
| Ступінь 3 | Тимчасово відмінити препарат до роздільної здатності симптоматики до рівня ≤2 ступеня, потім відновити терапію у вихідному режимі дозування. |
| Ступінь 4 | Тимчасово припинити прийом препарату до зникнення симптомів до рівня ≤2 градусів, потім відновити терапію у дозі 200 мг 2 рази на добу c . |
а крім лімфопенії (у разі, якщо немає зв'язку з клінічними проявами, наприклад, опортуністичні інфекції).
б критерії оцінки ступеня тяжкості найчастіших небажаних явищ Національного інституту раку США (NCI Common Terminology Criteria for Adverse Events).
у разі розвитку рецидиву небажаного явища слід тимчасово відмінити препарат до вирішення симптоматики до рівня ≤2 ступеня, потім відновити терапію препаратом у дозі 250 мг 1 раз на добу. Рецидивні небажані явища 4 ступеня тяжкості вимагають повного скасування терапії.
Таблиця 2. Корекція дози кризотинібу у разі розвитку негематологічної токсичності.
| Ступінь виразності СТСАЕ а | Режим дозування кризотинібу |
| Підвищення активності АЛТ або ACT до 3 або 4 ступеня, асоційоване із підвищенням концентрації загального білірубіну до ≤1 ступеня | Тимчасово припинити прийом препарату до зникнення симптомів до рівня ≤1 ступеня або вихідного рівня, потім відновити терапію у дозі 200 мг 2 рази на добу b . |
| Підвищення активності АЛТ або ACT до 2, 3 або 4 ступеня, з супутнім підвищенням концентрації загального білірубіну до 2, 3 або 4 ступеня (без холестазу або гемолізу) | Повна відміна препарату. |
| Інтерстиціальна хвороба легенів (ІЛЗ)/пневмоніт будь-якого ступеня тяжкості в | Повна відміна препарату. |
| Подовження інтервалу QT з 3 ступеня | Тимчасово припинити прийом препарату до зникнення симптомів до рівня ≤1 ступеня, потім відновити терапію у дозі 200 мг 2 рази на добу b . |
| Подовження інтервалу QT з 4 ступеня | Повна відміна препарату. |
| Брадикардія 2, 3 ступеня г (проявляються супутні симптоми, що потребують медичного втручання) | Тимчасово відмінити препарат до вирішення симптоматики до рівня ≤1 ступеня або збільшення частоти серцевих скорочень до 60 уд/хв або більше. Оцінити коректність супутньої терапії препаратами, які можуть призвести до розвитку брадикардії та гіпотензивними препаратами. Якщо препарат супутньої терапії, що впливає на частоту серцевих скорочень, був визначений і скасований або його доза скоригована, то після вирішення симптоматики до рівня ≤1 ступеня або збільшення частоти серцевих скорочень до 60 уд/хв або більше слід відновити терапію кризотинібом у вихідній дозі. Якщо препарат супутньої терапії, що впливає на ЧСС, не був ідентифікований або не був скасований або доза не скоригована, то після вирішення симптоматики до рівня ≤1 ступеня або збільшення ЧСС до 60 уд/хв або більше слід відновити терапію кризотинібом у меншій дозі. |
| Брадикардія 4 ступеня г, д (життєзагрозливі наслідки, потрібне негайне медичне втручання) | Слід повністю скасувати прийом кризотинібу, якщо не був ідентифікований інший препарат, що впливає на частоту серцевих скорочень. У випадку, якщо пацієнт отримує інший препарат, який може впливати на ЧСС, і він або скасований, або його дозу скоригували, то після вирішення симптоматики до рівня ≤1 ступеня або збільшення ЧСС до 60 уд/хв або більше слід відновити терапію в дозі 250 мг 1 раз на добу. |
а критерії оцінки ступеня тяжкості найчастіших небажаних явищ Національного інституту раку США (NCI Common Terminology Criteria for Adverse Events).
б у разі розвитку рецидиву небажаного явища слід тимчасово відмінити препарат до вирішення симптоматики до рівня ≤1 ступеня, потім відновити терапію препаратом у дозі 250 мг 1 раз на добу. Рецидивні небажані явища 3 або більше ступенів тяжкості вимагають повного скасування терапії.
c не пов'язані з прогресуванням НМРЛ, іншими захворюваннями легенів, інфекціями або попередньою променевою терапією.
г 2 ступінь - виявляються супутні симптоми, необхідне медичне втручання; 3 ступінь - важка, необхідне медичне втручання; 4 ступінь - життєзагрозлива, потрібне термінове медичне втручання.
д постійне відміна препарату для відновлення.
Порушення функції печінки
Застосування кризотинібу не досліджувалося у пацієнтів з підвищенням активності АСТ або АЛТ більш ніж у 2.5 рази щодо ВГН (більш ніж у 5 разів щодо ВГН внаслідок злоякісного новоутворення) або з підвищенням концентрації загального білірубіну більш ніж у 1.5 рази щодо ВГН. Кризотиніб у хворих з порушенням функції печінки слід застосовувати з обережністю.
Порушення функції нирок
Не потрібна корекція дози препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого (КК 60-90 мл/хв) та середнього (КК 30-60 мл/хв) ступеня тяжкості.
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК < 30 мл/хв) концентрація кризотинібу у плазмі може зростати. Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю, яка не потребує гемодіалізу або перитонеального діалізу, дозу Ксалкорі ® 250 мг 1 раз/добу слід коригувати . Після прийому препарату щонайменше протягом 4 тижнів дозу можна збільшити з урахуванням індивідуальної переносимості та безпеки до 200 мг 2 рази на добу (див. розділ "Фармакологічні властивості"). Застосування кризотинібу у пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю не досліджувалося.
Літні пацієнти
У пацієнтів похилого віку не потрібно корекції початкової дози.
Передозування
У разі передозування слід проводити стандартну підтримуючу терапію. Специфічний антидот кризотинібу невідомий.
Лікарська взаємодія
У дослідженнях in vitro на гепатоцитах людини було показано, що клінічно значуща лікарська взаємодія в результаті опосередкованого кризотинібом інгібування метаболізму інших лікарських засобів, що є субстратами ізоферментів CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або CYP2D.
In vitro кризотиніб є інгібітором ізоферменту CYP2B6, тому він потенційно може підвищувати плазмову концентрацію препаратів, переважно метаболізованих ізоферментом CYP2B6.
У дослідженнях in vitro на мікросомах печінки людини було показано, що кризотиніб пригнічує активність ізоферментів CYP2B6 та CYP3A у мірі, залежній від часу.
Кризотиніб є субстратом ізоферменту CYP3A4/5 та помірним інгібітором ізоферменту CYP3A. У дослідженнях in vitro та in vivo було показано, що кризотиніб є інгібітором ізоферменту CYP3A.
Одночасне застосування з лікарськими препаратами, що є субстратами Урідін-5-дифосфат-глюкуронозілтрансферази (УДФГТ)
Дослідження in vitro показали, що взаємодія між препаратами, внаслідок кризотиніб-опосередкованого інгібування метаболізму субстратів УДФГТ, є малоймовірною.
Лікарські засоби, здатні підвищувати концентрацію кризотинібу у плазмі крові
Комбінування кризотинібу з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A може призводити до підвищення його концентрації у плазмі. Тому слід уникати комбінування кризотинібу з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A, в т.ч. атазанавіром, кларитроміцином, індинавіром, ітраконазолом, кетоконазолом, нефазодоном, нелфінавіром, ритонавіром, саквінавіром, телитроміцином, тролеандоміцином та вориконазолом.
Комбінований одноразовий пероральний прийом кризотинібу у дозі 150 мг та кетоконазолу у дозі 200 мг 2 рази на добу призводить до збільшення системної експозиції кризотинібу. При цьому значення AUC inf і C max зростають приблизно в 3.2 та 1.4 рази відповідно відповідно до прийому кризотинібу в монотерапії. Тим не менш, вираженість впливу інгібіторів ізоферменту CYP3A на значення експозиції кризотинібу у рівноважному стані не визначена.
Грейпфрут або грейпфрутовий сік також може підвищувати концентрацію кризотинібу в плазмі, тому слід уникати його вживання на фоні терапії цим препаратом. Слід бути обережними при одночасному застосуванні кризотинібу з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A.
Лікарські засоби, здатні знижувати концентрацію кризотинібу у плазмі крові
Комбінування кризотинібу з потужними індукторами ізоферменту CYP3A може спричинити зниження його концентрації в плазмі крові. Тому слід уникати одночасного застосування кризотинібу з потужними індукторами ізоферменту CYP3A, у т.ч. карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, рифабутином, рифампіцином та препаратами звіробою продірявленого.
Одноразове застосування кризотинібу в дозі 250 мг одночасно з рифампіцином (у дозі 600 мг 1 раз на добу) призводило до зниження значень AUC inf та C max кризотинібу на 82% та 69% відповідно, порівняно з прийомом останнього в монотерапії. Однак, вираженість впливу індукторів ізоферменту CYP3A на значення експозиції кризотинібу в рівноважному стані не визначена.
Лікарські засоби, концентрації яких у плазмі можуть змінюватися при їх комбінуванні з кризотинібом
Слід бути обережними при застосуванні кризотинібу в комбінації з препаратами, переважно метаболізуючими ізоферментом CYP3A, можливо, може знадобитися зниження дози цих препаратів. Слід уникати комбінування кризотинібу з субстратами ізоферменту CYP3A, що характеризуються вузьким терапевтичним діапазоном (такими як алфентаніл, циклоспорин, фентаніл, хінідин, сиролімус, такролімус), а також з препаратами, застосування яких може бути пов'язане з розвитком життєгрозом, а також астемізолом, цизапридом та терфенадином).
Після прийому кризотинібу в дозі 250 мг 2 рази на добу пацієнтами зі злоякісними новоутвореннями протягом 28 днів AUC мідазоламу (при його пероральному прийомі) була в 3.65 разів (90% ДІ: 2.63-5.07) вище, ніж така на тлі монотерапії мідазолом.
Комбінування кризотинібу з препаратами, що підвищують pH шлункового соку
Розчинність кризотинібу у воді залежить від pH: при низьких (кислих) значеннях рН розчинність його зростає. Одноразовий прийом 250 мг кризотинібу після застосування 40 мг омепразолу 1 раз на добу протягом 5 днів призводить до зниження загальної AUC inf кризотинібу приблизно на 10% та відсутності зміни Cmax кризотинібу в плазмі крові; ступінь збільшення експозиції препарату клінічно незначна. Таким чином, не потрібно корекції початкової дози кризотинібу при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що викликають підвищення pH шлункового соку (такими як інгібітори протонової помпи, блокатори H 2 -гістамінових рецепторів або антациди).
Комбінування із субстратами транспортерів
Кризотиніб є інгібітором P-глікопротеїну in vitro. Тому він може підвищувати концентрації в плазмі крові лікарських засобів, що спільно приймаються з ним, які є субстратами P-глікопротеїну.
In vitro кризотиніб є інгібітором транспортних білків OCT1 та OCT2. У зв'язку з цим кризотиніб потенційно може підвищувати концентрацію в плазмі препаратів, що є субстратами цих білків.
У дослідженнях in vitro кризотиніб у терапевтичних концентраціях не пригнічував транспортні білки печінки OATP1B1 або OATP1B3. Тому клінічно значуща лікарська взаємодія в результаті опосередкованого кризотинібом пригнічення печінкового або ниркового захоплення лікарських засобів, що є субстратами цих транспортерів, малоймовірно.
In vitro у клінічно значущих концентраціях кризотиніб не є інгібітором транспортних білків жовчних солей.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Адекватних та добре контрольованих досліджень застосування кризотинібу при вагітності не проводилося. Кризотиніб може спричинити ураження плода при застосуванні під час вагітності.
Жінок дітородного віку слід попередити про небажаність настання вагітності під час терапії кризотинібом. З цією метою протягом періоду терапії та не менше 90 днів після її завершення жінки дітородного віку або їхні партнери, які приймають Ксалкорі ®, повинні використовувати адекватні методи контрацепції.
При застосуванні препарату Ксалкорі ® під час вагітності або під час настання вагітності в період лікування цим препаратом пацієнтку або її статевого партнера необхідно проінформувати про потенційні ризики несприятливого впливу препарату на плід.
Невідомо, чи виділяється кризотиніб із грудним молоком. У період грудного вигодовування слід або відмінити кризотиніб, або припинити грудне годування залежно від необхідності застосування препарату у матері.
Відповідно до результатів доклінічних досліджень передбачається, що кризотиніб може впливати на фертильність чоловіків та жінок.
Побічна дія
Найбільш важкими небажаними реакціями були гепатотоксичність, ІЗЛ або пневмоніт та подовження інтервалу QT.
Найчастішими небажаними реакціями (що реєструвалися у ≥25% пацієнтів) були нудота, порушення зору, блювання, діарея, запор, набряки, підвищення активності трансаміназ, зниження апетиту, підвищена стомлюваність, запаморочення та невропатія.
Частота небажаних реакцій представлена за наступною класифікацією:
| Дуже часто | ≥10% |
| Часто | ≥1% та <10% |
| Не часто | ≥0.1% та <1% |
| Рідко | ≥0.01% та <0.1% |
| Дуже рідко | <0.01% |
З боку серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія (в т.ч. синусова); часто - зниження ЧСС, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, непритомність.
З боку органів чуття: дуже часто – порушення зору (диплопія, фотопсія, зниження чіткості зору, плаваючі помутніння склоподібного тіла, світлобоязнь, дефекти полів зору, наявність у полі зору райдужних кіл навколо джерела світла, порушення сприйняття яскравості світла).
З боку травної системи: дуже часто - нудота, діарея, блювання, запор, порушення з боку стравоходу (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дисфагія, біль при ковтанні, біль у ділянці стравоходу, спазм стравоходу, виразка стравоходу, езофагіт, рефлюкс-езофія) у животі, стоматит (глосодинію, глосит, хейліт, запалення та виразки слизової оболонки порожнини рота, орофарингеальний біль); часто – диспепсія; нечасто – печінкова недостатність, перфорація ШКТ.
Лабораторні показники: дуже часто – підвищення активності печінкових трансаміназ* (АЛТ, АСТ, ГГТ), порушення функції печінки; часто – підвищення активності лужної фосфатази.
З боку органів кровотворення: дуже часто – нейтропенія (фебрильна нейтропенія, зниження кількості нейтрофілів), лейкопенія, зниження концентрації білих кров'яних тілець; часто – лімфопенія, анемія, зниження гемоглобіну; нечасто – тромбоцитопенія.
З боку обміну речовин: дуже часто – зниження апетиту; часто – гіпофосфатемія.
З боку нервової системи: дуже часто - невропатія (відчуття печіння, невралгія, периферична нейропатія (в т.ч. моторна, сенсорна невропатія та мотосенсорна невропатія), нейротоксичність, дизестезія, відчуття повзання мурашок по тілу, порушення ходи, гіпотонія, , гіпестезія, гіперестезія, сенсорний розлад, моторний розлад, параліч малогомілкового нерва, поліневропатія), запаморочення, порушення рівноваги, постуральне запаморочення, переднепритомний стан, дисгевзія, головний біль, безсоння.
З боку дихальної системи: часто – ІЗЛ (гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмоніт, альвеоліт), інфекції верхніх дихальних шляхів (назофарингіт, риніт, фарингіт), задишка, кашель.
З боку шкірних покровів: дуже часто – висипання.
З боку сечовидільної системи: часто – множинні кісти нирок, кровотеча з кіст нирок, інфекція кіст нирок, абсцес нирки.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – біль у суглобах, біль у спині, кістково-м'язові болі у грудях, м'язова слабкість, м'язова атрофія.
Інші: дуже часто - набряки (периферичні набряки, набряки обличчя, генералізовані набряки, локальні набряки, періорбітальні набряки), підвищена стомлюваність, астенія, біль у грудях, дискомфорт у ділянці грудної клітки, лихоманка.
* Підвищення активності трансаміназ зазвичай спостерігалося протягом перших двох місяців терапії. Епізоди підвищення активності трансаміназ у більшості випадків були безсимптомними та купіювалися після тимчасового припинення терапії. Після відновлення прийому препарату, як правило, у меншій дозі, рецидив змін не реєструвався.
Протипоказання до застосування порушення функції печінки - підвищення активності ACT або АЛТ більш ніж у 2.5 рази щодо ВГН (більш ніж у 5 разів щодо ВГН внаслідок злоякісного новоутворення) або підвищення концентрації загального білірубіну більш ніж у 1.5 рази щодо ВГН; порушення функції нирок тяжкого ступеня або у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі; одночасне застосування з потужними індукторами або інгібіторами ізоферменту CYP3A, а також із субстратами ізоферменту CYP3A, що характеризуються вузьким терапевтичним діапазоном (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"); вагітність; період грудного вигодовування; дитячий та підлітковий вік до 18 років (недостатньо даних з безпеки та ефективності); гіперчутливість до кризотинібу або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату.
З обережністю
Препарат Ксалкорі® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають в анамнезі епізоди подовження інтервалу QT c , схильних до цього стану (пацієнти із застійною серцевою недостатністю, брадикардією, порушеннями електролітного балансу) або одержують лікарські засоби, які подовжують інтервал QT. особливі вказівки"), а також при порушенні функції печінки. Слід бути обережним при застосуванні препарату Ксалкорі® у комбінації з препаратами, переважно метаболізуючими ізоферментом CYP3A (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
особливі вказівки
Є повідомлення про розвиток лікарсько-індукованої гепатотоксичності з летальним кінцем у пацієнтів, які приймають кризотиніб. За даними клінічних досліджень частота цього ускладнення становить менше 0.5%. Характерні наступні симптоми: слабкість, підвищена стомлюваність, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, жовтяниця, потемніння сечі, генералізований свербіж, геморагічний діатез, особливо у поєднанні з лихоманкою та висипом).
На тлі терапії кризотинібом відзначалися випадки розвитку тяжких, життєзагрозливих або фатальних ІЗЛ або пневмоніту. Даний стан розвивався загалом протягом 3 місяців після початку терапії. Слід проводити постійний моніторинг стану пацієнтів щодо розвитку клінічних проявів із боку легких. При появі порушень, які можуть свідчити про розвиток ІЗЛ або пневмоніту, необхідно обстеження пацієнтів з метою виключення альтернативних причин даного стану. Після постановки діагнозу ІЗЛ або пневмоніту, пов'язаного з терапією, що проводиться, кризотиніб слід скасувати.
З появою чи посиленням порушень зору, зокрема. диплопії, фотопсії, зниження чіткості зору плаваючого помутніння склоподібного тіла слід оцінити необхідність виконання офтальмологічного обстеження. Ці порушення зазвичай з'являються протягом перших 2 тижнів прийому препарату. Слід враховувати, що розвиток плаваючих помутнінь склоподібного тіла та/або фотопсії тяжкого ступеня або погіршення цих порушень може бути ознакою розриву сітківки або загрози відшарування сітківки. Випадків необхідності тимчасового чи повного скасування кризотинібу або зниження його дози внаслідок розвитку порушень зору зафіксовано не було.
Найчастішими побічними реакціями з боку травної системи бувають нудота, діарея, блювання та запор. Нудота та блювання у середньому розвиваються протягом 2-3 днів. Більшість реакцій були слабкими чи середніми за ступенем тяжкості, які частота знижувалася після 3-4 тижнів терапії. При розвитку побічних ефектів з боку травної системи може проводитися стандартна підтримуюча терапія протиблювотними, протидіарейними та/або проносними засобами.
З огляду на терапії кризотинібом необхідний моніторинг значень функціональних проб печінки, зокрема. активності АЛТ, АСТ та концентрації загального білірубіну. Контроль слід проводити кожні 2 тижні протягом перших 2 місяців терапії, потім з періодичністю не рідше 1 разу на місяць або частіше за наявності відповідних клінічних показань щодо підвищення перерахованих показників до рівня 2, 3 або 4 ступеня токсичності за класифікацією CTCAE. Дозу слід коригувати відповідно до рекомендацій у розділі "Спосіб застосування та дози".
Під час терапії кризотинібом слід виконувати моніторинг клінічного аналізу крові (з підрахунком лейкоцитарної формули), частота якого має бути збільшена при розвитку відхилень від норми 3 або 4 ступеня за класифікацією CTCAE, підвищення температури тіла або інфекції. Моніторинг слід проводити за клінічними показаннями. Дозу слід коригувати відповідно до рекомендацій у розділі "Спосіб застосування та дози".
При застосуванні кризотинібу у пацієнтів, які мають в анамнезі епізоди подовження інтервалу QT c , схильних до даного стану або отримують лікарські засоби, які подовжують інтервал QT, слід розглянути питання про проведення періодичного моніторингу показників ЕКГ та концентрації електролітів у крові. Дозу слід коригувати відповідно до рекомендацій у розділі "Спосіб застосування та дози".
Рекомендується уникати застосування кризотинібу у пацієнтів із вродженим синдромом подовження інтервалу QT.
Є повідомлення про випадки брадикардії, зазначених у ході клінічних досліджень. Зазвичай у цих випадках брадикардія протікає безсимптомно. Повний ефект кризотинібу на частоту серцевих скорочень може не проявлятися протягом декількох тижнів після початку терапії. У зв'язку з можливим ризиком розвитку клінічних проявів брадикардії (непритомність, запаморочення, зниження АТ) слід по можливості уникати одночасного застосування кризотинібу та інших лікарських засобів, що знижують ЧСС (наприклад, бета-адреноблокаторів, недигідропіридинових блокаторів повільних кальцієвих каналів, таких як верапаміл та дилті клонідин, дигоксин). Рекомендується щомісяця контролювати ЧСС та АТ. У разі розвитку безсимптомної брадикардії корекція дози препарату не потрібна. При розвитку брадикардії, що супроводжується відповідними симптомами,слід призупинити терапію кризотинібом та оцінити коректність призначення супутньої терапії (див. розділ "Спосіб застосування та дози" та "Побічна дія").
На тлі прийому кризотинібу були відзначені випадки розвитку кістозного ураження нирок. У цих пацієнтів не спостерігалося клінічно значущих відхилень в аналізах сечі або порушення функції нирок, однак у деяких пацієнтів відзначалося поширення кісти за межі ниркової капсули. При розвитку кістозного ураження нирок рекомендується моніторинг, що включає лабораторні і функціональні методи обстеження.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Дослідження впливу Ксалкорі ® на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. Тим не менш, на тлі прийому кризотинібу можливий розвиток таких побічних ефектів, як порушення зору, запаморочення або підвищена стомлюваність, у зв'язку з чим пацієнтам при виникненні описаних небажаних явищ слід утриматися від виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. (Управління автомобілем, роботи з рухомими механізмами і т.д.).
Застосування у разі порушення функції нирок
Не потрібна корекція дози препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого (КК 60-90 мл/хв) та середнього (КК 30-60 мл/хв) ступеня тяжкості.
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК < 30 мл/хв) концентрація кризотинібу у плазмі може зростати. Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю, яка не потребує гемодіалізу або перитонеального діалізу, дозу Ксалкорі ® 250 мг 1 раз/добу слід коригувати . Після прийому препарату щонайменше протягом 4 тижнів дозу можна збільшити з урахуванням індивідуальної переносимості та безпеки до 200 мг 2 рази на добу (див. розділ "Фармакологічні властивості"). Застосування кризотинібу у пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю не досліджувалося.
Застосування при порушеннях функції печінки
Застосування кризотинібу не досліджувалося у пацієнтів з підвищенням активності АСТ або АЛТ більш ніж у 2.5 рази щодо ВГН (більш ніж у 5 разів щодо ВГН внаслідок злоякісного новоутворення) або з підвищенням концентрації загального білірубіну більш ніж у 1.5 рази щодо ВГН. Кризотиніб у хворих з порушенням функції печінки слід застосовувати з обережністю.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку не потрібно корекції початкової дози.
Застосування у дітей
Протипоказано призначення препарату дітям та підліткам віком до 18 років (недостатньо даних щодо безпеки та ефективності).
Нозологія (коди МКЛ)C34 Злоякісне новоутворення бронхів та легені
Власник реєстраційного посвідчення
PFIZER Inc. (США)
Вироблено
PFIZER MANUFACTURING DEUTSCHLAND GmbH (Німеччина)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Ксалкори капсулы 200 мг 60 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Ксалкори капсулы 200 мг 60 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите внимание на этот товар. Хотите приобрести Ксалкори капсулы 200 мг 60 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Ксалкори капсулы 250 мг 60 шт..
