Инсуман Базал ГТ суспензия для подкожного введения 100 МЕ/мл картридж 3 мл 5 шт Цена
-
Страна:Франция
-
Форма выпуска:суспензия
-
Дозировка:100 МЕ/мл
-
В упаковке:5 шт.
Гипогликемический препарат, инсулин средней продолжительности действия. Инсуман® Базал ГТ содержит инсулин, идентичный по своей структуре инсулину человека, полученный методом генной инженерии с использованием E.coli K12 135 pINT90d.
Инсулин снижает концентрацию глюкозы в крови, способствует анаболическим эффектам и уменьшает катаболические эффекты. Увеличивает транспорт глюкозы внутрь клеток и синтез гликогена в мышцах и печени, улучшает утилизацию пирувата, ингибирует гликогенолиз и глюконеогенез. Инсулин увеличивает липогенез в печени и жировой ткани и подавляет липолиз. Способствует поступлению аминокислот в клетки и синтезу белка, увеличивает поступление калия внутрь клеток.
Инсуман® Базал ГТ является инсулином длительного действия с постепенным началом действия. После п/к введения гипогликемический эффект наступает в течение 1 ч, достигает максимума через 3-4 ч, сохраняется в течение 11-20 ч.
Инсуман Базал ГТ суспензия для подкожного введения 100 МЕ/мл картридж 3 мл 5 шт инструкция на украинскомФорма випускусусп. д/п/до введення 100 МО/мл: фл. 5 мл 5 шт. сусп. д/п/до введення 100 МО/1 мл: фл. 5 мл 5 шт. сусп. д/п/к введення 100 МО/1 мл: картриджі 3 мл 5 шт., картриджі у шприц-ручках СолоСтар<SUP>®</SUP> 3 мл 5 шт. сусп. д/п/до введення 100 МО/мл: картриджі 3 мл 5 шт., картриджі у шприц-ручках СолоСтар<SUP>®</SUP> 3 мл 5 шт.
Опис
Суспензія для підшкірного введення білого або майже білого кольору, що легко диспергується.
| 1 мл | |
| інсулін-ізофан (людський генно-інженерний) | 3.571 мг (100 МО) |
Допоміжні речовини : протаміну сульфат - 0.318 мг, метакрезол (м-крезол) - 1.5 мг, фенол - 0.6 мг, цинку хлорид - 0.047 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 2.1 мг, гліцерол 85% - 18. ) – 0.576 мг, хлористоводнева кислота (для доведення рН) – 0.246 мг, вода д/і – до 1 мл.
5 мл – флакони безбарвного скла (5) – пачки картонні.
Коди АТХ
A10AC01 Insulin (human)
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Інсулін людський середньої тривалості дії
Діюча речовина
інсулін-ізофан (людський генно-інженерний)
Фармако-терапевтична група
Інсулін середньої тривалості дії
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 2°С до 8°С. Не допускати заморожування!
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Фармакологічна дія
Гіпоглікемічний препарат, інсулін середньої тривалості дії. Інсуман ® Базал ГТ містить інсулін, ідентичний за структурою інсуліну людини, отриманий методом генної інженерії з використанням E.coli K12 135 pINT90d.
Інсулін знижує концентрацію глюкози в крові, сприяє анаболічним ефектам та зменшує катаболічні ефекти. Збільшує транспорт глюкози всередину клітин та синтез глікогену у м'язах та печінці, покращує утилізацію пірувату, інгібує глікогеноліз та глюконеогенез. Інсулін збільшує ліпогенез у печінці та жировій тканині та пригнічує ліполіз. Сприяє надходженню амінокислот у клітини та синтезу білка, збільшує надходження калію всередину клітин.
Insuman ® Basal GT – це інсулін тривалої дії з поступовим початком дії. Після підшкірного введення гіпоглікемічний ефект настає протягом 1 години, досягає максимуму через 3-4 години, зберігається протягом 11-20 годин.
Показання цукровий діабет, який потребує лікування інсуліном.
Спосіб застосування, курс та дозування
Цільова концентрація глюкози в крові, препарати інсуліну, які слід використовувати, режим дозування інсуліну (дози та час введення) слід визначати та коригувати індивідуально, так, щоб вони відповідали дієті, рівню фізичної активності та способу життя пацієнта.
Відсутні точно регламентовані правила дозування інсуліну. Проте середня добова доза інсуліну становить 0.5-1 ME/кг маси тіла/сут, причому частку людського інсуліну пролонгованої дії припадає 40-60% необхідної добової дози інсуліну.
Пацієнту слід дати необхідні вказівки щодо частоти визначення концентрації глюкози в крові, а також відповідні рекомендації у разі будь-яких змін у дієті або в режимі інсулінотерапії.
Перехід з іншого типу інсуліну на Insuman ® Basal GT
При переведенні пацієнтів з одного виду інсуліну на інший може бути потрібна корекція режиму дозування інсуліну: наприклад, при переході з інсуліну тваринного походження на людський інсулін, при переході з одного препарату людського інсуліну на інший або при переході з режиму лікування розчинним людським інсуліном на режим, що включає інсулін більш тривалої дії.
Після переходу з інсуліну тваринного походження на людський інсулін може знадобитися зниження дози інсуліну, особливо у пацієнтів, які раніше велися на досить низьких концентраціях глюкози у крові; у пацієнтів, які мають схильність до розвитку гіпоглікемії; у пацієнтів, яким раніше були потрібні високі дози інсуліну у зв'язку з наявністю антитіл до інсуліну.
Потреба в корекції (зниженні) дози може виникнути відразу після переходу на новий вид інсуліну або розвиватися поступово протягом декількох тижнів.
При переході з одного виду інсуліну на інший і потім перші тижні рекомендується ретельний контроль концентрації глюкози в крові. Пацієнтам, яким були потрібні високі дози інсуліну через наявність антитіл, рекомендується переходити на інший вид інсуліну під медичним наглядом у стаціонарі.
Додаткова корекція дози
Поліпшення метаболічного контролю може спричинити підвищення чутливості до інсуліну, внаслідок чого може знижуватися потреба організму в інсуліні.
Зміна дози може також бути потрібна при зміні маси тіла пацієнта, зміні способу життя (включаючи дієту, рівень фізичної активності тощо), інших обставин, які можуть сприяти збільшенню схильності до гіпо- або гіперглікемії.
У пацієнтів похилого віку потреба в інсуліні може знижуватись. Тому початок лікування, збільшення дози та підбір підтримуючої дози у пацієнтів похилого віку з цукровим діабетом необхідно проводити з обережністю, щоб уникнути гіпоглікемічних реакцій.
У пацієнтів із печінковою або нирковою недостатністю потреба в інсуліні може знижуватися.
Введення препарату Інсуман ® Базал ГТ
Insuman ® Basal HT зазвичай вводять глибоко п/к за 45-60 хвилин до їжі. Місце ін'єкції в межах однієї області введення щоразу слід міняти. Зміна області введення інсуліну (наприклад, з області живота область стегна) повинна проводиться лише після консультації з лікарем, т.к. абсорбція інсуліну і, відповідно, ефект зниження концентрації глюкози в крові може варіювати в залежності від області введення (наприклад, область живота або стегна).
Інсуман ® Базал ГТ не слід використовувати у різноманітних інсулінових помпах (в т.ч. імплантованих).
В/в введення препарату абсолютно виключено!
Інсуман ® Базал ГТ не слід змішувати з інсулінами іншої концентрації, з інсулінами тваринного походження, аналогами інсуліну чи іншими препаратами.
Інсуман ® Базал ГТ можна змішувати з усіма препаратами людського інсуліну групи Санофі-авентіс. Інсуман ® Базал ГТ не можна змішувати з інсуліном, спеціально призначеним для використання в інсулінових помпах.
Необхідно пам'ятати, що концентрація інсуліну становить 100 МО/мл (для флаконів 5 мл або картриджів 3 мл), тому необхідно користуватися тільки пластиковими шприцами, розрахованими на цю концентрацію інсуліну у разі використання флаконів, або шприц-ручками ОптиПен Про1 або КлікСТА картриджів. Пластиковий шприц не повинен містити будь-якого іншого препарату або його залишкової кількості.
Правила використання Інсуман ® Базал ГТ у флаконах
Перед першим набором інсуліну з флакона необхідно зняти пластиковий ковпачок (наявність ковпачка – свідчення невикритого флакона). Безпосередньо перед набором суспензію слід добре перемішати, тримаючи флакон під гострим кутом між долонями та обережно повертаючи його (при цьому не повинна утворюватися піна). Після перемішування суспензія повинна мати однорідну консистенцію та молочно-білий колір. Суспензію годі було використовувати, якщо вона має якийсь інший вид, тобто. якщо суспензія залишилася прозорою, або утворилися пластівці або грудочки у самій рідині, на дні або стінках флакона. У таких випадках слід використовувати інший флакон, який задовольняє перерахованим вище умовам, а також слід проінформувати лікаря.
Перед набором інсуліну з флакона в шприц слід набрати об'єм повітря, що дорівнює призначеній дозі інсуліну та ввести його у флакон (не в рідину). Потім флакон разом із шприцом необхідно перевернути шприцом донизу та набрати потрібну кількість інсуліну. Перед ін'єкцією необхідно видалити із шприца бульбашки повітря. У місці ін'єкції необхідно зібрати складку шкіри, ввести голку під шкіру та повільно ввести інсулін. Після ін'єкції голку слід повільно витягнути та притиснути ватний тампон до місця ін'єкції на кілька секунд. Дату першого набору інсуліну із флакона слід записати на етикетці флакона.
Після розкриття флакони слід зберігати при температурі не вище 25°С протягом 4 тижнів у захищеному від світла та тепла місці.
Правила використання Інсуман ® Базал ГТ у картриджах
Перед встановленням картриджа (100 МО/мл) у шприц-ручку ОптиПен Про1 та КлікСТАР слід витримати його 1-2 години при кімнатній температурі (ін'єкції охолодженого інсуліну більш болючі). Після цього, м'яко перевертаючи картридж (до 10 разів), необхідно домогтися отримання гомогенної суспензії. Кожен картридж має три металеві кульки для більш швидкого перемішування його вмісту. Після встановлення картриджа в шприц-ручку перед ін'єкцією інсуліну слід кілька разів перевернути шприц-ручку для отримання гомогенної суспензії. Після перемішування суспензія повинна мати однорідну консистенцію та молочно-білий колір. Суспензію годі було використовувати, якщо вона має якийсь інший вид, тобто. якщо вона залишилася прозорою, або утворилися пластівці або грудочки в самій рідині, на дні або стінках картриджа.У таких випадках слід використовувати інший картридж, який задовольняє перерахованим вище умовам, а також слід проінформувати лікаря. Необхідно видалити будь-які бульбашки повітря з картриджа перед ін'єкцією.
Картридж не призначений для змішування Insuman ® Basal GT з іншими інсулінами. Порожні картриджі не підлягають повторному заповненню. Якщо сталася поломка шприц-ручки, можна ввести потрібну дозу з картриджа за допомогою звичайного шприца. Необхідно пам'ятати, що концентрація інсуліну в картриджі становить 100 МО/мл, тому слід користуватися лише пластиковими шприцами, розрахованими на цю концентрацію інсуліну. Шприц не повинен містити будь-якого іншого препарату або його залишкової кількості.
Після встановлення картриджа слід використовувати протягом 4 тижнів. Рекомендується зберігати картриджі при температурі не вище +25°С у захищеному від світла та тепла місці. У процесі використання картриджа шприц-ручку не слід зберігати в холодильнику (бо ін'єкції охолодженим інсуліном більш болючі). Після встановлення нового картриджа слід перевірити правильність роботи шприц-ручки до ін'єкції першої дози.
Правила використання та поводження з попередньо заповненою шприц-ручкою СолоСтар ®
Перед першим використанням шприц-ручку необхідно потримати при кімнатній температурі 1-2 години. Перед використанням слід оглянути картридж усередині шприц-ручки після ретельного перемішування суспензії в ній шляхом обертання шприц-ручки навколо своєї осі, тримаючи її під гострим кутом між долонями. Шприц-ручку слід використовувати лише в тому випадку, якщо після перемішування суспензія має однорідну консистенцію та молочно-білий колір. Шприц-ручку не слід використовувати, якщо суспензія в ній після перемішування має інший вигляд, тобто. якщо вона залишилася прозорою, або утворилися пластівці або грудочки в самій рідині, на дні або стінках картриджа. У таких випадках слід використовувати іншу шприц-ручку, а також проінформувати лікаря.
Порожні шприц-ручки СолоСтар не слід використовувати повторно; вони підлягають знищенню.
Для запобігання інфікуванню попередньо заповнена шприц-ручка повинна використовуватися тільки одним пацієнтом; її не слід передавати іншій особі.
Перед використанням шприц-ручки слід уважно прочитати інформацію щодо використання.
Інформація щодо використання шприц-ручки СолоСтар ®
Перед кожним використанням необхідно обережно приєднати нову голку до шприц-ручки та провести тест на безпеку.
Необхідно використовувати лише ті голки, які сумісні із СолоСтар ® .
Необхідно вживати спеціальні запобіжні заходи, щоб уникнути нещасних випадків, пов'язаних із застосуванням голки та можливістю перенесення інфекції.
Не слід використовувати шприц-ручку СолоСтар ® при її пошкодженні або в тому випадку, якщо немає впевненості, що вона працюватиме належним чином.
Необхідно завжди мати запасну шприц-ручку СолоСтар ® на випадок втрати або пошкодження основного екземпляра шприц-ручки СолоСтар ® .
Зберігання шприц-ручки
Якщо шприц-ручка СолоСТАР ® зберігається в холодильнику, необхідно вийняти її за 1-2 години до того, як передбачувана ін’єкція суспензії досягне кімнатної температури. Введення охолодженого інсуліну є болючим. Використану шприц-ручку SoloStar ® слід знищити.
Експлуатація
Шприц-ручку SoloStar ® необхідно захищати від пилу та бруду. Зовнішню сторону шприц-ручки SoloStar ® можна очистити, протерши її вологою тканиною. Не слід занурювати в рідину, промивати та змащувати шприц-ручку СолоСтар ® , оскільки її можна пошкодити.
Шприц-ручка SoloStar ® точно дозує інсулін і безпечна у використанні.
Шприц-ручка вимагає дбайливого поводження. Слід уникати ситуацій, коли може виникнути пошкодження шприц-ручки СолоСтар ® . При підозрі на пошкодження шприц-ручки СолоСтар ® необхідно використовувати нову шприц-ручку.
1. Контроль інсуліну
Необхідно перевірити етикетку на шприц-ручці SoloStar ®, щоб переконатися, що вона містить правильний інсулін. Для приготування інсуман ® Базал НТ шприц-ручка SoloSTAR ® біла із зеленою кнопкою для ін’єкцій. Після зняття ковпачка шприц-ручки необхідно перевірити зовнішній вигляд інсуліну, що міститься в ній: суспензія після перемішування повинна мати однорідну консистенцію і молочно-білий колір.
2. Приєднання голки
Необхідно використовувати лише ті голки, які сумісні зі шприц-ручкою СолоСтар ® . Для кожної наступної ін'єкції слід застосовувати нову стерильну голку. Після видалення ковпачка голку необхідно обережно встановити на шприц-ручці.
3. Виконання випробувань на безпеку
Перед кожною ін'єкцією необхідно проводити тест на безпеку для того, щоб переконатися, що шпірц-ручка та голка добре працюють і бульбашки повітря видалені.
Слід відміряти дозу, що дорівнює 2 одиницям. Зовнішній та внутрішній ковпачки мають бути зняті.
Розташовуючи шприц-ручку голкою вгору, слід обережно постукати пальцем по картриджу з інсуліном таким чином, щоб усі бульбашки повітря попрямували до голки.
Слід повністю натиснути кнопку введення ін'єкції.
Якщо інсулін з'являється на кінчику голки, це означає, що шприц-ручка та голка працюють правильно.
Якщо появи інсуліну на кінчику голки немає, то стадію 3 слід повторювати до того часу, поки інсулін не з'явиться на кінчику голки.
4. Вибір дози
Дозу можна встановити з точністю до 1 одиниці від мінімальної дози (1 одиниця) до максимальної дози (80 одиниць). Якщо необхідно ввести дозу, що перевищує 80 одиниць, слід провести 2 або більше ін'єкцій.
Дозувальне вікно має показувати "0" після завершення випробування на безпеку. Після цього може бути встановлена потрібна доза.
5. Введення дози
Пацієнта слід проінформувати про техніку проведення ін'єкції.
Голку необхідно ввести під шкіру. Кнопку введення ін'єкції слід повністю натиснути. До моменту вилучення голки кнопку слід утримувати в цьому положенні протягом 10 с. Таким чином, забезпечується введення вибраної дози інсуліну повністю.
6. Вилучення та знищення голки
У всіх випадках голку після кожної ін'єкції слід видалити та викинути. Цим забезпечується профілактика забруднення та/або внесення інфекції, потрапляння повітря в ємність для інсуліну та витоку інсуліну.
При видаленні та знищенні голки слід дотримуватися спеціальних запобіжних заходів (наприклад, техніка надягання ковпачка однією рукою) для того, щоб зменшити ризик нещасних випадків, пов'язаних із застосуванням голки, а також для запобігання інфікуванню.
Після видалення голки слід закрити шприц-ручку СолоСтар® ковпачком .
Передозування
Симптоми: передозування інсуліну, наприклад, введення надмірної кількості інсуліну в порівнянні зі спожитою їжею або енергетичними витратами, може призводити до важкого та іноді тривалого та загрозливого життя гіпоглікемії.
Лікування:Легкі епізоди гіпоглікемії (пацієнт знаходиться у свідомості) можуть бути куповані прийомом вуглеводів усередину. Може знадобитися корекція дози інсуліну, режиму прийому їжі та фізичної активності. Більш важкі епізоди гіпоглікемії з комою, судомами або неврологічними порушеннями можуть купуватися внутрішньом'язово або підшкірно введенням глюкагону або внутрішньовенним введенням концентрованого розчину декстрози. У дітей кількість декстрози, що вводиться, встановлюється пропорційно масі тіла дитини. Після підвищення концентрації глюкози в крові може знадобитися підтримуючий прийом вуглеводів та спостереження, т.к. після клінічного усунення симптомів гіпоглікемії можливий її повторний розвиток.У випадках тяжкої або тривалої гіпоглікемії слідом за ін'єкцією глюкагону або введенням декстрози рекомендується проводити інфузію менш концентрованого розчину декстрози для того, щоб запобігти повторному розвитку гіпоглікемії. У маленьких дітей необхідно ретельно стежити за концентрацією глюкози в крові у зв'язку з можливим розвитком тяжкої гіперглікемії.
За певних умов рекомендується госпіталізація пацієнта у відділення інтенсивної терапії для більш ретельного спостереження за їх станом та контролю терапії, що проводиться.
Лікарська взаємодія
Одновременное применение с пероральными гипогликемическими препаратами, ингибиторами АПФ, дизопирамидом, фибратами, флуоксетином, ингибиторами МАО, пентоксифиллином, пропоксифеном, салицилатами, амфетамином, анаболическими стероидами и мужскими половыми гормонами, цибензолином, циклофосфамидом, фенфлурамином, гуанетидином, ифосфамидом, феноксибензамином, фентоламином, соматостатином и його аналогами, сульфаніламідами, тетрациклінами, тритокваліном або трофосфамідом може посилити гіпоглікемічний вплив інсуліну і збільшує схильність до розвитку гіпоглікемії.
Одночасне застосування з кортикотропіном, глюкокортикостероїдами, даназолом, діазоксидом, діуретиками, глюкагоном, ізоніазидом, естрогенами та гестагенами (наприклад, присутніми в КПК), похідними фенотіазину, соматотропіном, симпатоміметичними засобами (наприклад, ебутеом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенітоїну, доксазозином може послабити гіпоглікемічну дію інсуліну.
Бета-адреноблокатори, клонідин, солі літію можуть або потенціювати, або послаблювати гіпоглікемічний вплив інсуліну.
Етанол може або потенціювати або послаблювати гіпоглікемічний вплив інсуліну. Вживання етанолу може спричинити гіпоглікемію або знизити низький вміст глюкози в крові до небезпечного рівня. Переносність етанолу у пацієнтів, які отримують інсулін, знижена. Лікарю слід визначити допустимі кількості споживаного етанолу.
При одночасному застосуванні з пентамідином можливий розвиток гіпоглікемії, яка іноді може переходити до гіперглікемії.
При одночасному застосуванні з симпатолітичними засобами, такими як бета-адреноблокатори, клонідин, гуанетидин і резерпін, можливе послаблення або повна відсутність симптомів рефлекторної (у відповідь на гіпоглікемію) активації симпатичної нервової системи.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Лікування Інсуманом ® Базал ГТ слід продовжувати на початку вагітності. Інсулін не проникає крізь плацентарний бар'єр.
Ефективна підтримка метаболічного контролю протягом усієї вагітності є обов'язковою для жінок, які мали цукровий діабет до вагітності, або у жінок, у яких розвинувся гестаційний цукровий діабет.
Потреба в інсуліні при вагітності може знижуватися в І триместрі вагітності і зазвичай підвищується у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. Відразу після пологів потреба в інсуліні швидко знижується (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії). При вагітності і особливо після пологів обов'язковим є ретельний моніторинг концентрації глюкози в крові.
При настанні вагітності або плануванні вагітності необхідно обов'язково проінформувати лікаря.
У період грудного вигодовування обмежень до інсулінотерапії немає, проте може знадобитися корекція дози інсуліну та дієти.
Побічна дія
Гіпоглікемія
Гіпоглікемія, найчастіший побічний ефект інсулінотерапії, може розвинутися, якщо доза інсуліну, що вводиться, перевищує потребу в ньому. Тяжкі повторні епізоди гіпоглікемії можуть призводити до розвитку неврологічної симптоматики, включаючи кому, судоми. Тривалі або тяжкі епізоди гіпоглікемії можуть загрожувати життю пацієнтів.
У багатьох пацієнтів симптомам і проявам нейроглікопенії можуть передувати симптоми рефлекторної (у відповідь на гіпоглікемію, що розвивається) активації симпатичної нервової системи. Зазвичай при більш вираженому або швидше зниження концентрації глюкози в крові феномен рефлекторної активації симпатичної нервової системи і його симптоми є більш вираженими.
При різкому зниженні концентрації глюкози в крові можливий розвиток гіпокаліємії (ускладнення з боку серцево-судинної системи) або розвиток набряку головного мозку.
Нижче перераховані небажані явища, що спостерігалися в клінічних дослідженнях, які класифіковані за системно-органними класами та в порядку зменшення частоти народження: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1 /1000 і <1/100), рідко (≥1/10 000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (за наявними даними визначити частоту побічної дії неможливо).
Алергічні реакції: нечасто – анафілактичний шок; частота невідома - генералізовані шкірні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, утворення антитіл до інсуліну (у поодиноких випадках наявність антитіл до інсуліну може вимагати зміни дози інсуліну для корекції тенденції до гіпер- або гіпоглікемії). Алергічні реакції негайного типу на інсулін або на допоміжні речовини препарату можуть загрожувати життю пацієнта та вимагають негайного вжиття відповідних невідкладних заходів допомоги.
З боку серцево-судинної системи: частота невідома – зниження артеріального тиску.
З боку обміну речовин та харчування: часто – набряки; частота невідома – затримка натрію. Подібні ефекти можливі при поліпшенні недостатнього метаболічного контролю за рахунок застосування більш інтенсивної інсулінотерапії.
З боку органу зору: частота невідома - минущі зорові розлади (внаслідок тимчасової зміни тургора кришталиків очей та їх індексу рефракції), тимчасове погіршення перебігу діабетичної ретинопатії (внаслідок більш інтенсивної інсулінотерапії з різким поліпшенням глікемічного контролю). особливо якщо вони не отримують лікування за допомогою фотокоагуляції (лазерної терапії)).
З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – розвиток ліподистрофії у місці ін'єкцій та уповільнення місцевої абсорбції інсуліну. Постійна зміна місць ін'єкцій у межах рекомендованої області введення може сприяти зменшенню або припиненню цих реакцій.
Загальні розлади та порушення у місці введення: частота невідома – почервоніння, біль, свербіж, кропив'янка, набряклість або запальна реакція у місці ін'єкції. Найбільш виражені реакцію інсулін у місці ін'єкції зазвичай зникають через кілька днів або кілька тижнів.
Протипоказання до застосування гіпоглікемія; підвищена чутливість до інсуліну або будь-якого з допоміжних компонентів препарату, за винятком випадків, коли інсулінотерапія є життєво важливою.
З обережністюслід призначати препарат при нирковій недостатності (можливе зниження потреби в інсуліні через зменшення метаболізму інсуліну); у пацієнтів похилого віку (поступове зниження функції нирок може призводити до зниження потреби в інсуліні, що постійно збільшується); у пацієнтів з печінковою недостатністю (потреба в інсуліні може знижуватися через зниження здатності до глюконеогенезу та зменшення метаболізму інсуліну); у пацієнтів з вираженим стенозом коронарних та мозкових артерій (у таких пацієнтів гіпоглікемічні епізоди можуть мати особливе клінічне значення, тому є підвищений ризик кардіальних або церебральних ускладнень гіпоглікемії); у пацієнтів з проліферативною ретинопатією, які особливо не отримували лікування фотокоагуляцією (лазерною терапією), т.к.у них при гіпоглікемії є ризик минущого амаврозу - повної сліпоти; у пацієнтів з інтеркурентними захворюваннями (бо підвищується потреба в інсуліні).
особливі вказівки
У разі недостатнього глікемічного контролю або появи тенденції до епізодів гіпер- або гіпоглікемії перед прийняттям рішення про корекцію дози інсуліну слід обов'язково перевірити виконання запропонованого режиму введення інсуліну, переконатися в тому, що інсулін вводиться в рекомендовану область, перевірити правильність проведення техніки ін'єкції та інші фактори, які можуть вплинути ефект інсуліну.
Т.к. одночасне застосування ряду препаратів може послабити або посилити гіпоглікемічний ефект Інсуман ® Базал ГТ; при його застосуванні не слід застосовувати інші препарати без спеціального дозволу лікаря.
Гіпоглікемія
Гіпоглікемія виникає, якщо доза інсуліну перевищує потребу у ньому.
Ризик розвитку гіпоглікемії високий на початку лікування інсуліном, при переході на інший препарат інсуліну, у пацієнтів із низькою підтримуючою концентрацією глюкози в крові.
Як і при застосуванні інших інсулінів, слід дотримуватися особливої обережності та проводити інтенсивний контроль концентрації глюкози в крові у пацієнтів, для яких гіпоглікемічні епізоди можуть мати особливе клінічне значення, таких як пацієнти з вираженим стенозом коронарних або мозкових артерій (ризик кардіальних або церебральних ускладнень) , а також у пацієнтів з проліферативною ретинопатією, особливо якщо їм не проводилася фотокоагуляція (лазерна терапія), т.к. у них є ризик минущого амаврозу (повної сліпоти) при розвитку гіпоглікемії.
Є певні клінічні симптоми та ознаки, які можуть вказувати пацієнту або оточуючим про гіпоглікемію, що розвивається. До них відносяться: підвищена пітливість, вологість шкірних покровів, тахікардія, порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску, загрудинні болі, тремор, занепокоєння, почуття голоду, сонливість, порушення сну, почуття страху, депресія, дратівливість, незвичайна поведінка, почуття занепокоєння, парестез рота та навколо рота, блідість шкірних покривів, головний біль, порушення координації рухів, а також минущі неврологічні порушення (порушення мови та зору, паралітичні симптоми) та незвичайні відчуття. При збільшенні зниження концентрації глюкози пацієнт може втратити самоконтроль і навіть свідомість. У таких випадках може спостерігатися похолодання та вологість шкіри, а також можуть виникнути судоми.
Кожному пацієнтові з цукровим діабетом, який отримує інсулін, слід навчитися розпізнавати незвичайні симптоми, що є ознаками гіпоглікемії, що розвивається. Пацієнти, які регулярно контролюють концентрацію глюкози в крові, рідше наражаються на ризик розвитку гіпоглікемії. Пацієнт може сам скоригувати відмічене їм зниження концентрації глюкози в крові шляхом прийому цукру або їжі з високим вмістом вуглеводів. З цією метою хворий завжди повинен мати при собі 20 г. глюкози. При більш тяжких станах гіпоглікемії показана підшкірна ін'єкція глюкагону, яку може зробити лікар або середній медичний персонал. Після достатнього покращення стану пацієнту слід поїсти. Якщо гіпоглікемію відразу усунути не вдається, слід терміново викликати лікаря. Необхідно відразу ж інформувати лікаря про розвиток гіпоглікемії,щоб він прийняв рішення про необхідність корекції дози інсуліну.
Недотримання дієти, пропуск ін'єкцій інсуліну, підвищена потреба в інсуліні внаслідок інфекційних або інших захворювань, зниження фізичної активності можуть призводити до підвищення концентрації глюкози в крові (гіперглікемія), можливо з підвищенням концентрації кетонових тіл у крові (кетоацидоз). Кетоацидоз може розвиватися протягом кількох годин чи днів. При перших симптомах метаболічного ацидозу (спрага, часте сечовипускання, втрата апетиту, втома, суха шкіра, глибоке і прискорене дихання, високі концентрації ацетону і глюкози в сечі) необхідно термінове лікарське втручання.
При зміні лікаря (наприклад, при госпіталізації щодо нещасного випадку, захворювання під час відпустки) пацієнт повинен повідомити, що має цукровий діабет.
Пацієнтів слід попереджати про умови, коли можуть змінюватися, бути менш вираженими або повністю відсутні симптоми, що попереджають про розвиток гіпоглікемії, наприклад:
при значному поліпшенні глікемічного контролю; при поступовому розвитку гіпоглікемії; у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів із вегетативною нейропатією; у пацієнтів із тривалим анамнезом цукрового діабету; у пацієнтів, які одночасно отримують лікування деякими лікарськими препаратами.Такі ситуації можуть призводити до розвитку тяжкої гіпоглікемії (можливо зі втратою свідомості) раніше, ніж пацієнт усвідомлює, що у нього розвивається гіпоглікемія.
У разі виявлення нормальних або знижених значень глікозильованого гемоглобіну слід розглядати можливість розвитку повторюваних нерозпізнаних (особливо нічних) епізодів гіпоглікемії.
Для зменшення ризику виникнення гіпоглікемії потрібно, щоб пацієнт точно дотримувався запропонованого режиму дозування і режиму харчування, правильно проводив ін'єкції інсуліну і був попереджений про симптоми гіпоглікемії, що розвивається.
Фактори, що збільшують схильність до розвитку гіпоглікемії, потребують ретельного контролю та можуть вимагати корекції дози. До цих факторів відносяться:
зміна області введення інсуліну; збільшення чутливості до інсуліну (наприклад, усунення стресових факторів); незвична (збільшена чи тривала) фізична активність; інтеркурентна патологія (блювання, діарея); недостатній прийом їжі; пропуск прийому їжі; вживання алкоголю; деякі некомпенсовані ендокринні захворювання (такі як гіпотиреоз та недостатність передньої частки гіпофізу або недостатність кори надниркових залоз); одночасне застосування деяких лікарських засобів.Інтеркурентні захворювання
При інтеркурентних захворюваннях потрібний інтенсивний метаболічний контроль. У багатьох випадках показано проведення аналізу сечі на наявність кетонових тіл; часто буває потрібна корекція дози інсуліну. Потреба інсуліну часто збільшується. Пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу слід продовжувати регулярно споживати як мінімум невелику кількість вуглеводів, навіть якщо вони можуть приймати лише невелику кількість їжі або якщо у них є блювання. Пацієнтам не слід повністю припиняти введення інсуліну.
Перехресні імунологічні реакції
У досить великої кількості пацієнтів із підвищеною чутливістю до інсуліну тваринного походження утруднений перехід на людський інсулін у зв'язку з перехресною імунологічною реакцією на людський інсулін та інсулін тваринного походження. При підвищеній чутливості пацієнта до інсуліну тваринного походження, а також до м-крезолу переносимість препарату Інсуман ® Базал ГТ слід оцінити в клініці за допомогою внутрішньошкірних проб. Якщо при внутрішньошкірному тесті виявляється підвищена чутливість до людського інсуліну (негайна реакція типу Артюса), то подальше лікування слід проводити під медичним контролем.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Здатність пацієнта до концентрації та швидкість психомоторних реакцій можуть бути порушені внаслідок гіпоглікемії або гіперглікемії, а також внаслідок зорових розладів. Це може становити певний ризик у ситуаціях, коли ці здібності (управління автотранспортними засобами чи іншими механізмами) важливі.
Пацієнтам слід дотримуватися обережності та уникати гіпоглікемії під час керування автомобілем. Це особливо важливо у пацієнтів, у яких знижено або відсутнє усвідомлення симптомів, що вказують на розвиток гіпоглікемії, або є часті епізоди гіпоглікемії. У таких пацієнтів слід індивідуально вирішувати питання щодо можливості керування автотранспортними засобами або іншими механізмами.
Застосування у разі порушення функції нирок
У пацієнтів із нирковою недостатністю потреба в інсуліні може знижуватися.
Застосування при порушеннях функції печінки
У пацієнтів із печінковою недостатністю потреба в інсуліні може знижуватися.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку потреба в інсуліні може знижуватись. Тому початок лікування, збільшення дози та підбір підтримуючої дози у пацієнтів похилого віку з цукровим діабетом необхідно проводити з обережністю, щоб уникнути гіпоглікемічних реакцій.
Нозологія (коди МКЛ)E10 Цукровий діабет 1 типу E11 Цукровий діабет 2 типу
Власник реєстраційного посвідчення
SANOFI-AVENTIS DEUTSCHLAND GmbH (Німеччина)
Вироблено
SANOFI-AVENTIS DEUTSCHLAND GmbH (Німеччина)
Власник товарного знаку
SANOFI_AVENTIS VOSTOK (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Франция.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Инсуман Базал ГТ суспензия для подкожного введения 100 МЕ/мл картридж 3 мл 5 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Инсуман Базал ГТ суспензия для подкожного введения 100 МЕ/мл картридж 3 мл 5 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно кликните сюда для просмотра рекомендуемого товара. Хотите приобрести Инсуман Базал ГТ суспензия для подкожного введения 100 МЕ/мл картридж 3 мл 5 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!