Каталог товаров

Иксел капсулы 50 мг 56 шт Цена

Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    Франция
  • Форма выпуска:
    капсулы
  • Дозировка:
    50 мг
  • В упаковке:
    56 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Антидепрессант широкого спектра действия, селективный ингибитор обратного захвата моноаминов (норадреналина и серотонина).

Милнаципран не связывается с м-холинорецепторами, α1-адренорецепторами, гистаминовыми Н1-рецепторами, а также с допаминовыми D1- и D2-рецепторами, бензодиазепиновыми и опиоидными рецепторами.

Не обладает седативным эффектом, физиологически улучшает ночной сон, не оказывает негативного влияния на когнитивную функцию.

Милнаципран практически не оказывает влияния на проводящую систему сердца и АД, что особенно важно для пациентов пожилого возраста, постоянно принимающих кардиотропные препараты.

Иксел капсулы 50 мг 56 шт инструкция на украинском

Форма випускукапс. 25 мг: 28 або 56 шт. капс. 50 мг: 28 або 56 шт.
Опис

Капсули тверді желатинові, розмір №3, кришечка - оранжево-рожевого кольору з відбитком "IXEL" чорного кольору, корпус - оранжево-коричневого кольору з відбитком "50" чорного кольору; вміст капсул - порошок від білого до майже білого кольору, допускається наявність конгломератів (грудочків), які при натисканні скляною паличкою легко перетворюються на порошок.

1 капс.
мілнаципрану гідрохлорид 50 мг

Допоміжні речовини : кальцію гідрофосфату дигідрат – 101.85 мг, кармелозу кальцію – 44.3 мг, повідон К30 – 4.2 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1.25 мг, магнію стеарат – 4.2 мг, тальк – 4.2 мг.

Склад кришечки капсули: титану діоксид – 0.392 мг, барвник заліза оксид червоний – 0.033 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0.049 мг, желатин – до 19.6 мг.
Склад корпусу капсули: титану діоксид – 0.294 мг, барвник заліза оксид червоний – 0.139 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0.132 мг, желатин – до 29.4 мг.

14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (4) - пачки картонні.


Коди АТХ

N06AX17 Milnacipran


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антидепресант


Діюча речовина

мілнаципрану гідрохлорид


Фармако-терапевтична група

Антидепресант


Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки.


Фармакологічна дія

Антидепресант широкого спектра дії, селективний інгібітор зворотного захоплення моноамінів (норадреналіну та серотоніну).

Мілнаципран не зв'язується з м-холінорецепторами, α 1 -адренорецепторами, гістаміновими Н 1 -рецепторами, а також з допаміновими D 1 - і D 2 -рецепторами, бензодіазепіновими та опіоїдними рецепторами.

Не має седативного ефекту, фізіологічно покращує нічний сон, не надає негативного впливу на когнітивну функцію.

Мілнаципран практично не впливає на провідну систему серця та АТ, що особливо важливо для пацієнтів похилого віку, які постійно приймають кардіотропні препарати.


Показання

великий депресивний епізод у пацієнтів віком від 18 років.


Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат Іксел приймають внутрішньо, під час їди.

Середня добова доза препарату становить 100 мг. Добову дозу слід ділити на 2 прийоми по 50 мг (по 1 капс. вранці та ввечері).

Пацієнтам з нирковою недостатністю потрібна корекція дози препарату. Добову дозу знижують залежно від ступеня порушення ниркової функції. Рекомендується наступна схема підбору дози:

КК (мл/хв) Добова доза
≥60 50 мг×2 рази
30-60 25 мг×2 рази
10-30 25 мг

Як і у разі застосування інших антидепресантів, ефективність мілнаципрану проявляється у середньому через 1-3 тижні постійного прийому. Для запобігання рецидиву лікування слід продовжувати протягом декількох місяців (зазвичай 6 місяців).

Тривалість застосування препарату встановлюють індивідуально.

Щоб уникнути розвитку синдрому відміни, припинення прийому препарату Іксел слід здійснювати поступово і при ретельному спостереженні за пацієнтом.


Передозування

Симптоми: при випадковому передозуванні одними з перших симптомів є нудота, блювання, посилення потовиділення, запор. Після прийому препарату у дозі понад 800-1000 мг – блювання, утруднене дихання, тахікардія. Після прийому препарату в надмірно високій дозі (1900-2800 мг) у поєднанні з іншими психотропними препаратами (найчастіше бензодіазепінами) до описаних вище симптомів додаються сонливість, гіперкапнія, порушення свідомості. Проявів кардіотоксичності при передозуванні мілнаципрану не відмічено.

Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії. Рекомендується спостереження за станом пацієнта щонайменше доби. Специфічного антидоту милнаципрана немає.


Лікарська взаємодія

Мілнаципран (навіть у концентраціях у 25 разів перевищують середньотерапевтичні) не впливає на систему мікросомального окислення в гепатоцитах (CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CY 3 та інгібіторами мікросомального окиснення.

Карбамазепін, флуоксетин, лоразепам: взаємодія з мілнаципраном не виявлена.

Кломіпрамін: при переведенні пацієнтів з кломіпраміну (75 мг на добу) на мілнаципран (100 мг на добу) суттєвої зміни фармакокінетичних параметрів останнього не виявлено. Разом з тим, у цих випадках за пацієнтами потрібне ретельніше спостереження, оскільки при подібному перекладі (без періоду "вимивання") відзначається почастішання нападів ейфорії та постуральної гіпотензії, посилюється ризик розвитку серотонінового синдрому.

Неселективні інгібітори МАО (іпроніазид): підвищується ризик серотонінового синдрому. Після закінчення лікування інгібітором МАО перед початком курсу терапії мілнаципраном необхідна перерва тривалістю 2 тижні, а перерва після закінчення лікування мілнаципраном перед початком прийому інгібітора МАО повинна становити не менше 1 тижня.

Селективні інгібітори МАО типу (селегілін): підвищується ризик різкого підвищення АТ. Після закінчення лікування селективним інгібітором МАО типу В перед початком курсу терапії мілнаципраном необхідна перерва тривалістю 2 тижні, а перерва після закінчення лікування мілнаципраном перед початком прийому селективного інгібітора МАО типу В повинна становити не менше 1 тижня.

Агоністи серотонінових 5-НТ1D-рецепторів (суматриптан та інші): підвищується ризик вираженого підвищення АТ, спазму коронарних артерій внаслідок кумуляції серотонінергічної дії препаратів. Слід робити перерву між закінченням лікування мілнаципраном та початком курсу терапії агоністами серотонінових 5-НТ1D-рецепторів терміном на 1 тиждень.

Серцеві глікозиди (дигоксин та інші): підвищується ризик посилення дії на серцево-судинну систему (особливо при парентеральному введенні дигоксину).

Діуретики: збільшується ризик розвитку гіпонатріємії.

Препарати літію: підвищується ризик розвитку серотонінового синдрому, при цьому мілнаципран не впливає на фармакокінетику препаратів літію.

Мілнаципран не рекомендується застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами:

з епінефрином, норепінефрином (для парентерального запровадження), т.к. зростає ризик різкого підвищення АТ з ймовірністю розвитку порушень ритму серця (пригнічення захоплення катехоламінів симпатичними нервовими волокнами); із клонідином та іншими препаратами з аналогічним механізмом дії, т.к. знижується гіпотензивний ефект клонідину (антагонізм з адренорецепторами); із селективними інгібіторами МАО типу А (моклобемід, толоксатон), т.к. Суттєво підвищується ризик розвитку серотонінового синдрому.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

З огляду на відсутність даних щодо ефективності та безпеки застосування мілнаципрану у вагітних жінок, не рекомендується призначати Іксел у період вагітності.

Мілнаципран виділяється із грудним молоком. Препарат Іксел протипоказаний у період грудного вигодовування.


Побічна дія

Побічні реакції класифіковані за системно-органними класами та перераховані відповідно до наступної градації: дуже часто – 1/10 призначень (≥10%); часто - 1/100 призначень (≥1% та <10%); нечасто - 1/1000 призначень (≥0.1% та <1%); рідко – 1/10 000 призначень (≥0.01% та <0.1%); дуже рідко – менше 1/10 000 призначень (<0.01%); частота невідома - поодинокі постмаркетингові повідомлення, частота може бути оцінена за наявними даними.

З боку системи кровотворення: частота невідома – екхімози.

З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість; рідко – анафілактичний шок.

З боку ендокринної системи: рідко – порушення секреції АДГ.

З боку обміну речовин: нечасто – гіперліпідемія; частота невідома – гіпонатріємія.

Порушення психіки: часто - збудження, занепокоєння, депресія, розлад їди, порушення сну, суїцидальна поведінка (спроби суїциду та суїцидальні думки); нечасто – панічна атака, сплутаність свідомості, марення, галюцинації, манія, зниження лібідо, кошмарні сновидіння, суїцидальна спрямованість мислення; рідко – дереалізація, патологічне мислення, психічний розлад.

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – мігрень, тремор, відчуття запаморочення, дизестезія, сонливість; нечасто - порушення пам'яті, акатизія, порушення рівноваги, порушення смакових відчуттів, непритомність; рідко – гостре порушення мозкового кровообігу, дискінезія, паркінсонізм, судоми; частота невідома - серотоніновий синдром (можуть спостерігатися наступні симптоми - психіатричні (збудження, сплутаність свідомості, гіпоманіакальний стан, кома), рухові (міоклонус, тремор, гіперрефлексія, ригідність, гіперактивність), вегетативні (гіпо- або гіпертензія, підвищене потовиділення), шлунково-кишкові (діарея)), судоми.

З боку органу зору: нечасто – відчуття сухості очей, біль в очах, мідріаз, порушення акомодації, нечіткий зір, порушення зору.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – відчуття шуму у вухах, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: часто – тахікардія, відчуття серцебиття, відчуття припливів крові до голови, артеріальна гіпертензія; нечасто – порушення серцевого ритму, блокада ніжки пучка Гіса, екстрасистолія, інфаркт міокарда, хвороба Рейно, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія; рідко – стенокардія.

З боку дихальної системи: нечасто – кашель, диспное, сухість слизової оболонки носа, фарингеальні розлади.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота; часто – запор, діарея, біль у животі, розлад травлення, блювання, сухість у роті; нечасто - коліт, гастрит, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, відчуття дискомфорту в шлунково-кишковому тракті, здуття живота, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, геморой, стоматит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності ферментів печінки; рідко – гепатит, гепатоцелюлярні порушення; Частота невідома – цитолітичний гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - свербіж, висипання, підвищене потовиділення; нечасто – кропив'янка, дерматит, дерматоз; рідко – реакції фотосенсибілізації.

З боку кістково-м'язової системи: часто – м'язово-скелетний біль; нечасто – ригідність м'язів, міалгія.

З боку сечовивідної системи: часто - утруднене сечовипускання, прискорене сечовипускання; нечасто – хроматурія, нетримання сечі, затримка сечовипускання.

З боку статевих органів та молочної залози: часто – порушення еякуляції, еректильна дисфункція, тестикулярний біль; нечасто – аменорея, гіперменорея, порушення менструації, маткова кровотеча, порушення функції передміхурової залози.

Інші: часто – відчуття втоми; нечасто – лихоманка, біль у грудях, озноб, погіршення самопочуття, відчуття нездужання, зниження маси тіла.


Протипоказання до застосування

одночасний прийом неселективних та селективних інгібіторів МАО типів А та В, а також агоністів серотонінових 5НТ1D-рецепторів (в т.ч. суматриптану), дигоксину; одночасне застосування з епінефрином, норепінефрином, клонідином та подібними до них сполуками; неконтрольована артеріальна гіпертензія, тяжка або нестабільна течія ІХС, оскільки ці стани можуть посилюватися внаслідок побічних ефектів препарату; супутня обструкція сечовивідних шляхів (головним чином, при гіперплазії передміхурової залози); період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років; підвищена чутливість до мілнаципрану та інших компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з нирковою недостатністю (може знадобитися зниження дози через подовження Т 1/2милнаципрана); закритокутовою глаукомою; артеріальною гіпертензією або захворюваннями серця, за яких небажане збільшення ЧСС; епілепсією (в т.ч. в анамнезі); цирозом печінки або порушеннями харчування; пацієнтам, які мають в анамнезі вказівки на порушення відтоку сечі (особливо у пацієнтів з гіперплазією передміхурової залози та іншими захворюваннями сечовивідних шляхів); пацієнтам, які мають в анамнезі порушення зсідання крові (при лікуванні інгібіторами зворотного захоплення серотоніну описані випадки розвитку кровотеч); пацієнтам, які приймають діуретики або інші препарати, які можуть спричинити гіпонатріємію (описані випадки розвитку гіпонатріємії на фоні прийому інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, що може бути пов'язане із синдромом неадекватної секреції АДГ); пацієнтам, які одночасно отримують непрямі антикоагулянти (наприклад, варфарин),антиагреганти (в т.ч. ацетилсаліцилову кислоту та інші НПЗЗ) або інші препарати, які можуть підвищити ризик виникнення кровотечі; пацієнтам похилого віку.


особливі вказівки

При одночасному застосуванні препаратів, що впливають на зворотне захоплення серотоніну, з препаратами, що пригнічують його метаболізм (в т.ч. інгібіторами МАО та нейролептиками) можливий розвиток серотонінового синдрому. Серотоніновий синдром (виявляється підвищеною нервовою збудливістю, розвитком галюцинацій, коми, тахікардією, лабільністю АТ, гіпертермією, гіперрефлексією, порушенням координації рухів, нудотою блювотою, діареєю) становить потенційну небезпеку для життя пацієнта. Препарат Іксел можна призначати не раніше ніж через 2 тижні після відміни інгібіторів МАО. Інтервал часу з моменту припинення прийому препарату Іксел до початку лікування інгібіторами МАО повинен становити не менше 1 тижня.

Препарат Іксел слід особливо обережно застосовувати у пацієнтів з гіперплазією передміхурової залози, при епілептичних нападах в анамнезі, а також у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або гіпертрофічною кардіоміопатією (особливо обструктивною).

У дітей, підлітків та пацієнтів віком до 24 років при призначенні антидепресантів підвищується ризик виникнення суїцидальних думок та суїцидальної поведінки, у зв'язку з чим при призначенні мілнаципрану даної категорії осіб слід співвіднести ризик суїциду та користь від застосування препарату.

У короткострокових дослідженнях у пацієнтів старше 24 років ризик скоєння суїциду не підвищувався, а в осіб старше 65 років навіть дещо знижувався. Під час лікування антидепресантами за всіма пацієнтами має бути встановлене спостереження з метою раннього виявлення порушень або змін поведінки, а також суїцидальних нахилів.

Препарати, що пригнічують зворотне захоплення норепінефрину та серотоніну (в т.ч. мілнаципран), можуть викликати підвищення артеріального тиску та почастішання серцевого ритму. Водночас необхідно зазначити, що виразність цих явищ на фоні прийому препарату в рекомендованих дозах буває зазвичай незначною, не відчувається пацієнтами та, як правило, не потребує медикаментозної корекції. Дослідження щодо впливу мілнаципрану на рівень АТ у пацієнтів із супутньою неконтрольованою артеріальною гіпертензією, а також на ЧСС у пацієнтів з порушеннями ритму серця досі не проводились. Тим не менш, перед початком лікування, у період підбору доз та під час лікування необхідно контролювати АТ та ЧСС. Особам,хворим на артеріальну гіпертензію або інші захворювання серцево-судинної системи перед призначенням мілнаципрана бажано підібрати ефективну терапію.

Описано випадки підвищення активності печінкових трансаміназ (до 3 разів вище від ВГН) у пацієнтів на фоні прийому мілнаципрану. Клінічно значущого збільшення білірубіну у своїй не відзначалося. У літературі є окремі повідомлення про розвиток токсичного гепатиту у хворих на фоні прийому мілнаципрана, водночас, за цими повідомленнями чіткий причинно-наслідковий зв'язок нині простежити не вдається (внаслідок одночасного застосування інших препаратів та попередніх захворювань органів гепатобіліарної системи). При появі ознак ураження печінки на фоні застосування мілнаципрану прийом препарату слід припинити. Небажане призначення мілнаципрану особам, які зловживають алкоголем та/або мають супутні захворювання печінки.

У період лікування не рекомендується вживати алкоголь (мілнаципран потенційно може посилювати негативний вплив етанолу на печінку).

При різкому скасуванні милнаципрана можливі лабільність настрою, збудження, слабкість, парестезії, тривожність, біль голови, сонливість, емоційна лабільність, судомний синдром. Виразність цих явищ зазвичай незначна, але за її розвитку слід зменшити швидкість відміни препарату.

Призначення милнаципрана пацієнтам, які мають в анамнезі вказівки на манію та/або гіпоманію, слід проводити з обережністю через потенційну можливість загострення цих станів.

Виходячи з механізму дії, можна припустити, що мілнаципран потенційно може викликати (підсилювати) порушення відтоку сечі (насамперед у пацієнтів із супутньою гіпертрофією передміхурової залози та простатитом), що потребує відповідного контролю.

Мілнаципран, викликаючи розширення зіниці, може сприяти підвищенню внутрішньоочного тиску (пацієнти з вихідно високим офтальмотонусом на тлі погано контрольованої глаукоми).


Застосування у разі порушення функції нирок

Протипоказано застосування препарату при супутній обструкції сечовивідних шляхів.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з нирковою недостатністю (може знадобитися зниження дози у зв'язку з подовженням Т 1/2 мілнаципрану), пацієнтам, які мають в анамнезі вказівки на порушення відтоку сечі (особливо у пацієнтів з гіперплазією передміхурової залози та іншими захворюваннями сечовивідних шляхів).


Застосування при порушеннях функції печінки

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам із цирозом печінки.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку.


Застосування у дітей

Протипоказання: дитячий та підлітковий вік до 18 років.


Нозологія (коди МКЛ)F31 Біполярний афективний розлад F32 Депресивний епізод F33 Рекурентний депресивний розлад F41.2 Змішаний тривожний та депресивний розлад
Власник реєстраційного посвідчення

PIERRE FABRE MEDICAMENT PRODUCTION (Франція)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Франция.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Иксел капсулы 50 мг 56 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Иксел капсулы 50 мг 56 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Среди всего ассортимента у нас еще есть такой товар со смежным действием. Хотите приобрести Иксел капсулы 50 мг 56 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Иксел капсулы 25 мг 56 шт..

(10965)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Антидепрессант широкого спектра действия, селективный ингибитор обратного захвата моноаминов (норадреналина и серотонина). Милнаципран не связывается с м-холинорецепторами, α1-адренорецепторами, гистаминовыми Н1-рецепторами, а также с допаминовыми D1- и D2-рецепторами, бензодиазепиновыми и опиоидными рецепторами.Не обладает седативным эффектом, физиологически улучшает ночной сон, не оказывает негативного влияния на когнитивную функцию.Милнаципран практически не оказывает влияния на проводящую систему сердца и АД, что особенно важно для пациентов пожилого возраста, постоянно принимающих кардиотропные препараты.