Гипотиазид таблетки 100 мг 20 шт Цена

Диуретик. Первичным механизмом действия тиазидных диуретиков является повышение диуреза путем угнетения реабсорбции ионов натрия и хлора в начальной части почечных канальцев. Это приводит к повышению экскреции натрия и хлора и, следовательно, воды. Также увеличивается экскреция других электролитов, а именно - калия и магния. В максимальных терапевтических дозах диуретический/натрийуретический эффект всех тиазидов приблизительно одинаков.

Натрийурез и диурез наступают в течение 2 ч и достигают максимального уровня примерно через 4 ч.

Тиазиды также уменьшают активность карбоангидразы путем увеличения выведения ионов бикарбоната, но это действие обычно проявляется слабо и не влияет на pH мочи.

Гидрохлоротиазид обладает также гипотензивными свойствами. Тиазидные диуретики не влияют на нормальное АД.

Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскі, з гравіюванням "Н" на одному боці та ризиком - на іншому.

Допоміжні речовини : стеарат магнію, тальк, желатин, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат.

20 шт. - блістери (1) - пачки картонні.

C03AA03 Hydrochlorothiazide

Діуретик

гідрохлортіазид

Діуретичний засіб

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°C.

Термін придатності – 5 років.

Діуретик. Первинним механізмом дії тіазидних діуретиків є підвищення діурезу шляхом пригнічення реабсорбції іонів натрію та хлору у початковій частині ниркових канальців. Це призводить до підвищення екскреції натрію та хлору і, отже, води. Також збільшується екскреція інших електролітів, а саме – калію та магнію. У максимальних терапевтичних дозах діуретичний/натрійуретичний ефект усіх тіазидів приблизно однаковий.

Натрійурез та діурез наступають протягом 2 год і досягають максимального рівня приблизно через 4 год.

Тіазиди також зменшують активність карбоангідрази шляхом збільшення виведення іонів бікарбонату, але ця дія зазвичай проявляється слабо і не впливає на рН сечі.

Гідрохлортіазид має також гіпотензивні властивості. Тіазидні діуретики не впливають на нормальний артеріальний тиск.

артеріальна гіпертензія (як для монотерапії, так і в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами); набряковий синдром різного генезу (хронічна серцева недостатність, нефротичний синдром, синдром передменструальної напруги, гострий гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність, портальна гіпертензія, лікування кортикостероїдами); переважно при нефрогенному нецукровому діабеті; профілактика каменеутворення у сечовивідних шляхах у схильних пацієнтів (зменшення гіперкальціурії).

Дозу слід підбирати індивідуально. При постійному контролі встановлюється мінімально ефективна доза. Препарат слід приймати внутрішньо після їди.

Дорослим

При артеріальній гіпертензії початкова доза становить 25-50 мг на добу одноразово, у вигляді монотерапії або комбінації з іншими антигіпертензивними засобами. Деяким пацієнтам достатньо початкової дози 12.5 мг (як у вигляді монотерапії, так і в комбінації). Необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу, що не перевищує 100 мг на добу. При комбінуванні Гіпотіазиду з іншими антигіпертензивними препаратами може виникнути необхідність зниження дози іншого препарату для запобігання надмірному зниженню артеріального тиску.

Гіпотензивна дія проявляється протягом 3-4 днів, але для досягнення оптимального ефекту може знадобитися 3-4 тижні. Після закінчення терапії гіпотензивний ефект зберігається протягом 1 тижня.

При набряковому синдромі різного генезу початкова доза становить 25-100 мг на добу одноразово або 1 раз на 2 дні. Залежно від клінічної реакції доза може бути знижена до 25-50 мг на добу одноразово або 1 раз на 2 дні. У деяких тяжких випадках на початку лікування може знадобитися збільшення дози препарату до 200 мг на добу.

При синдромі передменструального напруження препарат призначають у дозі 25 мг на добу та застосовують від початку прояву симптомів до початку менструації.

При нефрогенному нецукровому діабеті рекомендується звичайна добова доза препарату 50-150 мг (у кілька прийомів).

У зв'язку з посиленою втратою іонів калію та магнію в процесі лікування (рівень калію в сироватці може бути <3.0 ммоль/л) виникає потреба у заміщенні калію та магнію.

Дітям

Дози слід встановлювати, виходячи із маси тіла дитини. Звичайні педіатричні добові дози: 1-2 мг/кг маси тіла або 30-60 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на добу. Добова доза в дітей віком із 3 до 12 років становить по 37.5-100 мг.

Симптоми: у зв'язку з гострою втратою рідини та електролітів при передозуванні препарату можуть спостерігатися тахікардія, зниження АТ, шок, слабкість, сплутаність свідомості, запаморочення, спазми литкових м'язів, парестезії, порушення свідомості, втома, нудота, блювання, спрага, поліурія анурія (через гемоконцентрацію), гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, алкалоз, підвищення рівня азоту сечовини в крові (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю).

Лікування: штучне блювання, промивання шлунка, застосування активованого вугілля. При зниженні АТ або шоковому стані слід відшкодувати ОЦК та електроліти (в т.ч. калій, натрій). Слід контролювати стан водно-електролітного балансу (особливо рівень калію у сироватці) та функцію нирок до встановлення нормальних значень. Специфічного антидоту немає.

Одночасне застосування Гіпотіазиду з солями літію слід уникати, оскільки знижується нирковий кліренс літію та збільшується його токсичність.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з антигіпертензивними препаратами потенціюється їхня дія і може виникнути потреба у корекції дози.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з серцевими глікозидами гіпокаліємія та гіпомагніємія, пов'язані з дією тіазидних діуретиків, можуть посилювати токсичність наперстянки.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з аміодароном підвищується ризик виникнення аритмій, пов'язаних із гіпокаліємією.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з пероральними гіпоглікемічними засобами знижується ефективність останніх та може розвинутись гіперглікемія.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з кортикостероїдними препаратами кальцитоніном збільшується ступінь виведення калію.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з НПЗЗ послаблюється діуретична та гіпотензивна дія тіазидів.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з недеполяризуючими міорелаксантами можливе посилення ефекту останніх.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з амантадином можливе зниження кліренсу амантадину, що призводить до збільшення концентрації останнього у плазмі та підвищує ризик токсичності.

При одночасному застосуванні Гіпотіазиду з колістираміном зменшується абсорбція гідрохлортіазиду.

При одночасному застосуванні з етанолом, барбітуратами та опіоїдними анальгетиками збільшується ортостатичний гіпотензивний ефект тіазидних діуретиків.

Перед проведенням аналізів на функцію паращитовидних залоз тіазиди слід відмінити.

Протипоказано застосування препарату у І триместрі вагітності. У ІІ та ІІІ третьому триместрах вагітності застосування препарату можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода.

Гідрохлортіазид проникає крізь плацентарний бар'єр. Існує небезпека жовтяниці плода або новонароджених, тромбоцитопенії та інших наслідків.

Препарат виділяється із грудним молоком. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

З боку обміну речовин: гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіперкальціємія, гіпонатріємія (в т.ч. сплутаність свідомості, конвульсії, летаргія, уповільнення процесу мислення, втома, збудливість, м'язові судоми), гіпохлоремічний алкалоз (в т.ч. сухість у роті, , нерегулярний ритм серця, зміни в настрої або психіці, судоми та біль у м'язах, нудота, блювання, незвичайна втома або слабкість). Гіпохлоремічний алкалоз може викликати печінкову енцефалопатію або печінкову кому. Гіперглікемія (зниження толерантності до глюкози може спровокувати маніфест раніше латентного цукрового діабету), глюкозурію, гіперурикемію (з розвитком нападу подагри). При застосуванні препарату у високих дозах можливе підвищення рівнів ліпідів у сироватці.

З боку травної системи: холецистит, панкреатит, холестатична жовтяниця, діарея, сіалоаденіт, запор, анорексія.

Серцево-судинна система: аритмія, ортостатична гіпотензія, васкуліт.

З боку сечовивідної системи: порушення нирок, інтерстиціальний нефрит.

З боку ЦНС та периферичної нервової системи: запаморочення, тимчасово розпливчасте зір, головний біль, парестезії.

З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія.

Алергічні реакції: кропив'янка, пурпура, некротичний васкуліт, синдром Стівенса-Джонсона, респіраторний дистрес-синдром (в т.ч. пневмоніт, некардіогенний набряк легені), фотосенсибілізація, анафілактичні реакції аж до шоку.

Інші: зниження потенції.

анурія; ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК<30 мл/хв); печінкова недостатність тяжкого ступеня; важко контрольований цукровий діабет; хвороба Аддісона; рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія; дитячий вік до 3 років (для твердої лікарської форми); підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до похідних сульфонамідів.

З обережністю слід застосовувати препарат при гіпокаліємії, гіпонатріємії, гіперкальціємії, ІХС, цирозі печінки, подагрі, непереносимості лактози, серцевих глікозидах, а також у пацієнтів похилого віку.

При тривалому курсовому лікуванні слід ретельно контролювати клінічні симптоми порушення водно-електролітного балансу, насамперед, у пацієнтів групи підвищеного ризику: пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, порушеннями функції печінки, при сильній блювоті або появі ознак порушення водно-електролітного балансу (в т. ч. сухість у роті, спрага, слабкість, летаргія, сонливість, занепокоєння, м'язові болі або судоми, м'язова слабкість, гіпотензія, олігурія, тахікардія, скарги з боку шлунково-кишкового тракту).

Застосування калійвмісних препаратів або їжі, багатої калієм (в т.ч. фрукти, овочі), особливо при втраті калію внаслідок посиленого діурезу, тривалої терапії діуретиками, або одночасного лікування глікозидами наперстянки або кортикостероїдними препаратами, дозволяє уникнути гіпокаліємії.

Збільшення виведення магнію із сечею при застосуванні тіазидів може призвести до гіпомагніємії.

При зниженій нирковій функції потрібний контроль кліренсу креатиніну. У пацієнтів з порушенням функції нирок препарат може викликати азотемію та розвиток кумулятивних ефектів. Якщо порушення функції нирок є очевидним, при настанні олігурії слід розглянути можливість відміни препарату.

У пацієнтів з порушенням функції печінки або прогресуючим захворюванням печінки тіазиди слід застосовувати з обережністю, оскільки невелика зміна водно-електролітного балансу, а також рівня амонію у сироватці крові може спричинити печінкову кому.

Тіазиди здатні підвищувати концентрацію білірубіну у сироватці крові.

При тяжкому церебральному та коронарному склерозі застосування препарату потребує особливої обережності.

Лікування тіазидними препаратами може порушувати переносимість глюкози. Під час тривалого курсу лікування при маніфестному та латентному цукровому діабеті потрібний систематичний контроль метаболізму вуглеводів у зв'язку з потенційною необхідністю зміни дози гіпоглікемічних препаратів.

Потрібний посилений контроль стану пацієнтів із порушеним метаболізмом сечової кислоти.

У поодиноких випадках при тривалій терапії спостерігалася патологічна зміна паращитовидних залоз, що супроводжується гіперкальціємією та гіпофосфатемією.

Тіазиди здатні знижувати кількість йоду, що зв'язується з протеїнами сироватки, без прояву розладу функції щитовидної залози.

Слід враховувати можливість появи шлунково-кишкових скарг у пацієнтів з непереносимістю лактози.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

У початковій стадії застосування препарату (тривалість цього періоду визначається індивідуально) забороняється керувати автомобілем і виконувати роботи, що вимагають підвищеної уваги.

Протипоказане застосування препарату при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК<30 мл/хв).

Протипоказане застосування препарату при печінковій недостатності тяжкого ступеня.

З обережністю слід застосовувати препарат при цирозі печінки.

Тіазиди слід обережно застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції печінки або з прогресуючими захворюваннями печінки, т.к. невеликі зміни водно-електролітного балансу можуть викликати печінкову кому.

Препарат відпускається за рецептом.

З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів похилого віку.

Протипоказання: дитячий вік до 3 років (для жорсткої лікарської форми).

CHINOIN Pharmaceutical and Chemical Works Private Co. Ltd. (Угорщина)

Страна производства (на момент написания) Венгрия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Гипотиазид таблетки 100 мг 20 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Гипотиазид таблетки 100 мг 20 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Гипотиазид таблетки 100 мг 20 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Гидрохлоротиазид Гидрохлортиазид таблетки 25 мг 20 шт., Гипотиазид таблетки 25 мг 20 шт., Гидрохлортиазид таблетки 100 мг 20 шт., Гидрохлоротиазид Гидрохлортиазид таблетки 100 мг 20 шт., Гидрохлортиазид таблетки 25 мг 20 шт..