Гиотриф таблетки покрытые пленочной оболочкой 30 мг 30 шт Цена

Афатиниб - мощный, селективный и необратимый блокатор протеинтирозинкиназы рецепторов семейства ErbB (рецепторы эпидермального фактора роста). Афатиниб ковалентно связывается и необратимо блокирует передачу сигналов от всех гомо- и гетеродимеров, образованных семейством ErbB (EGFR (ErbB1), HER2 (ErbB2), ErbB3 и ErbB4).

Передача искаженного сигнала от ErbB, вызванного, например, мутациями и/или амплификацией EGFR, амплификацией или мутацией HER2 и/или избыточной экспрессией лиганда ErbB, способствует развитию злокачественного фенотипа у пациентов с различными типами рака.

На доклинических моделях опухолей, создаваемых путем нарушений регуляции системы ErbB, афатиниб, применяющийся в качестве единственного препарата, эффективно блокирует рецепторы ErbB, и приводит к ингибированию опухолевого роста или к регрессу опухоли. Особенно чувствительны к лечению афатинибом модели немелкоклеточного рака легкого, вызываемого мутациями EGFR (L858R или Del 19). Появление вторичной мутации Т790М является основным механизмом приобретенной резистентности к афатинибу; количественное содержание Т790М аллеля гена коррелирует со степенью резистентности in vitro. Мутация Т790М обнаруживается примерно в 50% случаев при прогрессировании заболевания на фоне терапии афатинибом, при котором таргетные ингибиторы тирозинкиназы рецептора эпидермального фактора роста, действующие на Т790М, могут рассматриваться в качестве опции последующей линии терапии.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою синього кольору, овальні, двоопуклі, з гравіюванням символу компанії Берінгер Інгельхайм на одній стороні та "Т50" на іншій стороні; на поперечному розрізі – ядро ​​майже білого кольору.

Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 309.65 мг, целюлоза мікрокристалічна – 46.2 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний – 2.25 мг, кросповідон – 9.0 мг, магнію стеарат – 9.0 мг.

Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910 – 5.0 мг, макрогол 400 – 1.0 мг, титану діоксид (E171) – 0.975 мг, тальк – 2.375 мг, полісорбат 80 – 0.3 мг, барвник індигокармін лак а1.

30 шт. - флакони поліпропіленові (1) - пачки картонні.

L01XE13 Afatinib

Протипухлинний препарат. Інгібітор протеїнтирозинкінази

афатиніб

Протипухлинний засіб, інгібітор протеїнтирозинкінази

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці у щільно закупореному флаконі, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Афатиніб – потужний, селективний та незворотний блокатор протеїнтирозинкінази рецепторів сімейства ErbB (рецептори епідермального фактора росту). Афатиніб ковалентно зв'язується та необоротно блокує передачу сигналів від усіх гомо- та гетеродимерів, утворених сімейством ErbB (EGFR (ErbB1), HER2 (ErbB2), ErbB3 та ErbB4).

Передача спотвореного сигналу від ErbB, викликаного, наприклад, мутаціями та/або ампліфікацією EGFR, ампліфікацією або мутацією HER2 та/або надмірною експресією ліганду ErbB, сприяє розвитку злоякісного фенотипу у пацієнтів з різними типами раку.

На доклінічних моделях пухлин, створюваних шляхом порушень регуляції системи ErbB, афатиніб, що використовується як єдиний препарат, ефективно блокує рецептори ErbB, і призводить до інгібування пухлинного росту або до регресу пухлини. Особливо чутливі до лікування афатинібом моделі недрібноклітинного раку легені, що викликається мутаціями EGFR (L858R або Del 19). Поява вторинної мутації Т790 є основним механізмом набутої резистентності до афатинібу; кількісний вміст Т790М аллеля гена корелює зі ступенем резистентності in vitro. Мутація Т790М виявляється приблизно в 50% випадків при прогресуванні захворювання на фоні терапії афатинібом, при якому таргетні інгібітори тирозинкінази рецептора епідермального фактора росту, що діють на Т790М,можуть розглядатися як опція наступної лінії терапії.

Як монотерапія для лікування:

Препарат приймають внутрішньо, натще, не менше ніж за 1 годину до їди або через 3 години після їди. Таблетки ковтають повністю, запиваючи водою.

У пацієнтів з НМРЛ та позитивним результатом тесту на мутації EGFR, які раніше не отримували терапію інгібіторами тирозинкінази EGFR , рекомендована доза становить 40 мг 1 раз на добу.

У пацієнтів з НМРЛ та позитивним результатом тесту на мутації EGFR, які раніше отримували терапію інгібіторами тирозинкінази EGFR , становить 50 мг 1 раз на добу.

У пацієнтів з плоскоклітинним НМРЛ, які раніше отримували терапію першої лінії на основі сполук платини , рекомендована доза становить 40 мг 1 раз на добу. Лікування має тривати до прогресування захворювання або розвитку ознак неприйнятної токсичності (див. таблицю 1).

Максимальна добова доза у всіх клінічних випадках становить 50 мг.

Підвищення дози

У разі переносимості препарату ГІОТРИФ у дозі 40 мг на добу протягом першого циклу лікування, тобто. у разі відсутності діареї, висипу на шкірі, стоматиту та інших викликаних препаратом небажаних явищ (ступінь тяжкості >1 за класифікацією СТСАЕ 1 ) доза препарату може бути збільшена до 50 мг на добу. Дозу не слід збільшувати в тих випадках, коли раніше вона була знижена.

Зміна дози у разі розвитку небажаних реакцій

Подолати небажані реакції організму (наприклад, важку безперервну діарею або висипання на шкірі) можна шляхом перерви в лікуванні або зменшення дози препарату (таблиця 1).

Таблиця 1. Інформація про зміну дози у разі небажаних реакцій

1 Єдині термінологічні критерії для небажаних явищ NCI (NCI Common Terminology Criteria for Adverse Events v 3.0).

2 У разі розвитку діареї слід негайно застосовувати протидіарейні засоби (наприклад, лоперамід). Їхнє застосування триває до припинення діареї.

3 Для діареї – понад 48 год, для висипу – понад 7 днів.

4 Якщо пацієнт не переносить дозу 20 мг на добу, слід мати на увазі остаточну відміну препарату.

Якщо у пацієнта розвиваються гострі або посилюються хронічні респіраторні симптоми, слід враховувати можливість розвитку інтерстиціальної хвороби легень (ІХЛ). У цих випадках ГІОТРИФ слід тимчасово скасувати до отримання результатів обстеження. Якщо наявність ІХЛ підтверджується, лікування препаратом слід відмінити. За потреби проводиться відповідне лікування.

Пропуск дози

Якщо доза препарату пропущена, її слід прийняти того ж дня, як тільки пацієнт згадає про це. Але якщо до прийому наступної запланованої дози залишилося не більше 8 годин, пропущену дозу не слід приймати.

Порушення функції нирок

Було встановлено, що експозиція афатинібу підвищена у пацієнтів із середньою або тяжкою нирковою недостатністю. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого, середнього або тяжкого ступеня (ШКФ 15-29 мл/хв) зміни початкової дози препарату не потрібні.

Необхідно здійснювати спостереження за пацієнтами з тяжкою нирковою недостатністю та проводити корекцію дози лікарського препарату ГІОТРИФ у разі непереносної токсичності. Не рекомендується проводити терапію з використанням лікарського препарату ГІОТРИФ у пацієнтів зі значенням СКФ <15 мл/хв або ж у пацієнтів, які перебувають на діалізі.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за шкалою Чайлд-П'ю) зміни початкової дози препарату не потрібні. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) афатиніб не вивчався. Лікування препаратом ГІОТРИФ у цих пацієнтів не рекомендується.

Вік, раса, стать

Зміна дози в залежності від віку, раси чи статі пацієнтів не потрібна.

Альтернативний спосіб прийому

Якщо прийом цілих таблеток препарату неможливий, вони можуть бути дисперговані приблизно 100 мл негазованої питної води. Інші рідини цього не використовуються. Таблетку слід помістити у воду, не розламуючи, і періодично розмішувати завись протягом 15 хв доти, доки таблетка не розпадеться на дуже дрібні частки. Отриману завись потрібно прийняти негайно. Склянку слід обполоснути приблизно 100 мл води, яку також потрібно випити. Дисперсія також може застосовуватись за допомогою шлункового зонда.

Симптоми: у клінічних дослідженнях у обмеженої кількості пацієнтів вивчалися дози 160 мг 1 раз на добу протягом 3 днів та 100 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів. Небажаними реакціями, які спостерігалися при прийомі препарату в цих дозах, були, перш за все, шкірні висипання (висипання/акне) та шлунково-кишкові розлади (в основному, діарея). Застосування препарату в дозі 360 мг разом з іншими лікарськими засобами супроводжувалося такими небажаними реакціями: нудота, блювання, астенія, запаморочення, біль голови, біль у животі і підвищення рівня амілази (що перевищував ВГН більш ніж у 1.5 рази).

Лікування: при підозрі на передозування необхідно відмінити ГІОТРИФ та проводити симптоматичну терапію. За наявності показань, видалити неабсорбований афатиніб можна шляхом промивання шлунка або індукції блювоти. Специфічного антидоту у разі передозування немає.

Взаємодія з індукторами/інгібіторами P-глікопротеїну

На підставі даних, отриманих in vitro, встановлено, що афатиніб є субстратом Р-глікопротеїну. Зміни концентрацій інших субстратів Р-глікопротеїну в плазмі під час застосування препарату ГІОТРИФ вважають малоймовірним. Клінічні дані вказують, що одночасне застосування сильних інгібіторів або індукторів P-глікопротеїну може змінювати вплив афатинібу.

ГІОТРИФ можна безпечно комбінувати з інгібіторами Р-глікопротеїну (такими як ритонавір) одночасно з прийомом або після прийому препарату ГІОТРИФ. Якщо ж сильні інгібітори P-глікопротеїну (включаючи, наприклад, ритонавір, циклоспорин, кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин, верапаміл, хінідин, такролімус, нелфінавір, саквінавір і аміодарон) застосовуються до прийому препарату ГІОТРІФ; у цих випадках ГІОТРИФ необхідно застосовувати з обережністю.

Сильні індуктори P-глікопротеїну (включаючи, наприклад, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал або продирявлений звіробій (Hypericum perforatum) можуть зменшувати експозицію афатинібу.

Лікарські транспортні системи

Дані, отримані in vitro, свідчать про те, що лікарська взаємодія з афатинібом внаслідок пригнічення транспортних молекул ОАТВ1В1, ОАТР1В3, ОАТР2В1, ОАТ1, ОАТ3, ОСТ1, ОСТ2 та ОСТ3 малоймовірна. Дослідження in vitro показали, що афатиніб є субстратом та інгібітором транспортера білка резистентності до раку молочної залози.

Вплив індукторів та інгібіторів ізоферментів CYP на афатиніб

Дані, отримані in vitro, свідчать про те, що лікарська взаємодія з афатинібом внаслідок інгібування або індукції ізоферментів CYP лікарськими препаратами, що одночасно застосовуються, малоймовірна. У людини встановлено, що метаболічні реакції, які каталізуються ферментами, грають у метаболізмі афатинібу незначну роль. Приблизно 2% від величини дози афатинібу метаболізувалися FМО3 і шляхом СYР3А4-залежного N-деметилювання вміст метаболітів був настільки низьким, що не визначалося кількісно.

UDP-глюкуронозилтрансфераза 1A1

Дані, отримані in vitro, свідчать про те, що лікарська взаємодія з афатинібом внаслідок інгібування UDP-глюкуронозілтрансферази 1А1 є малоймовірною.

Досліджень у вагітних жінок не проводилося, тому потенційний ризик для людини невідомий. У доклінічних дослідженнях афатинібу при використанні в дозах, що досягали та перевищували летальні дози для самок тварин, ознак тератогенності не відзначалося. Небажані зміни відзначалися тільки при використанні доз, що значно перевищували токсичні.

Жінкам із збереженою здатністю до зачаття слід рекомендувати уникати вагітності під час лікування. Під час терапії та протягом принаймні 2 тижнів після застосування останньої дози препарату слід використовувати адекватні методи контрацепції. Якщо ГІОТРИФ застосовується при вагітності або якщо вагітність розвивається під час використання препарату ГІОТРИФ, пацієнтку слід поінформувати про потенційну небезпеку для плода.

На підставі даних доклінічних досліджень проникнення афатинібу в грудне молоко вважається можливим. Не можна виключити наявність ризику для немовляти. Під час лікування пацієнткам слід рекомендувати відмовлятися від годування груддю.

Досліджень фертильності з використанням препарату Гіотріф у людини не проводилося. Існуючі доклінічні дані про токсикологію свідчать про вплив препарату на репродуктивні органи у разі застосування високих доз. Тому виключити негативний вплив терапії на фертильність у людини неможливо.

Частота побічних реакцій, наведених нижче, викладена відповідно до наступної градації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100; <1/10); нечасто (≥1/1000; <1/100); рідко (≥1/10000; <1/1000); дуже рідко (<1/10000).

З боку нервової системи: часто – порушення смакової чутливості (дисгевзія).

З боку органу зору: часто – кон'юнктивіт, сухість очей; нечасто – кератит.

З боку дихальної системи: дуже часто – кровотеча з носа; часто – ринорея; нечасто – інтерстиційна хвороба легень; задишка*, кашель*, пневмоніт*, дистрес-синдром*.

З боку травної системи: дуже часто – зниження апетиту, діарея, нудота, блювання, стоматит; часто – хейліт, диспепсія; нечасто – панкреатит, перфорації ШКТ, запор*.

З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення активності АЛТ, АСТ; підвищення концентрації загального білірубіну, цитолітичний гепатит, печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – висипання, акнеформний дерматит, свербіж, сухість шкіри; часто – долонно-підошовний синдром (еритродизестезія); зміни нігтів; рідко – синдром Стівенса-Джонсона**, токсичний епідермальний некроліз**.

Серцево-судинна система: серцева недостатність*.

З боку кістково-м'язової системи: часто – спазми м'язів, біль у спині*.

З боку сечовидільної системи: часто – порушення функції нирок/ниркова недостатність.

З боку обміну речовин: часто – зневоднення, гіпокаліємія.

Інфекції та інвазії: дуже часто – пароніхія; часто – цистит.

Загальні реакції: часто – пірексія; стомлюваність*.

Порушення, виявлені під час досліджень: часто - зменшення маси тіла; анемія, нейтропенія, підвищення активності ЛФ.

* Дані побічні реакції спостерігалися при проведенні клінічних досліджень, проте зв'язок із прийомом препарату ГІОТРИФ не доведений.

** Дані отримані у рамках постреєстраційного досвіду застосування.

Обережно: кератит; виразковий кератит; виражена сухість очей; інтерстиційна хвороба легень; порушення фракції викиду лівого шлуночка; супутні захворювання серця; непереносимість галактози, синдром порушення всмоктування галактози/глюкози або дефіцит лактази.

Оцінка статусу мутації EGFR

Для оцінки статусу мутації EGFR у пацієнта важливо використовувати добре апробований і надійний метод, щоб уникнути хибнонегативних або хибнопозитивних результатів.

Діарея

Профілактичне лікування діареї має важливе значення, особливо у перші 6 тижнів терапії з появою перших ознак. Лікування полягає у заповненні втрати води організмом та одночасному застосуванні протидіарейних засобів (лоперамід), дозу яких за необхідності слід підвищувати до максимально рекомендованої. Антидіарейні засоби повинні перебувати в розпорядженні пацієнтів, щоб лікування могло починатися при перших ознаках діареї і продовжуватися доти, доки рідке випорожнення не буде відсутнє протягом 12 годин. У разі розвитку зневоднення може знадобитися внутрішньовенне застосування електролітів і рідин.

Шкірні реакції

Пацієнтам, які змушені бути на сонці, рекомендується носити сонцезахисний одяг та/або використовувати сонцезахисні екрани. Своєчасне втручання у разі дерматологічних реакцій (наприклад, пом'якшувальні засоби, антибіотики) може дозволити продовжити лікування.

У пацієнтів з тривалими або вираженими шкірними реакціями можуть також знадобитися тимчасове переривання терапії, зменшення дози, додаткове терапевтичне втручання та консультація спеціаліста, який має досвід лікування таких дерматологічних реакцій. У разі розвитку у пацієнта серйозного бульозного висипу, пухирів або ексфоліативних змін лікування препаратом слід перервати або припинити.

Жіноча підлога, низька маса тіла та супутні порушення функції нирок

У жінок, у пацієнтів з нижчою масою тіла та при супутніх порушеннях функції нирок може підвищуватися ризик розвитку небажаних явищ, таких як діарея, висипання/акне та стоматит. За наявності цих факторів ризику рекомендується ретельніший контроль стану пацієнтів.

Інтерстиціальні хвороби легень

Досліджень у пацієнтів із наявністю ІХЛ в анамнезі не проводилося. Повідомлялося про розвиток ІХЛ або ІХЛ-подібних станів (такі як легенева інфільтрація, пневмоніт, гострий респіраторний дистрес-синдром, алергічний альвеоліт), включаючи фатальні, у пацієнтів, які приймали афатиніб для лікування НМРЛ. Асоційовані з препаратом ІБЛ-подібні небажані явища спостерігалися у 0.7% пацієнтів, які приймали ГІОТРИФ під час клінічних досліджень (включаючи 0.5% пацієнтів з ≥3 ступенем тяжкості за СТСАЕ). У всіх пацієнтів з гострим початком та/або з незрозумілим посиленням легеневих симптомів (задишка, кашель, лихоманка) має проводитися ретельне обстеження для виключення ІХЛ. До завершення цього обстеження прийом препарату слід перервати. Якщо діагноз ІХЛ встановлено, ГІОТРИФ слід скасувати.При необхідності має призначатись відповідне лікування.

Значні порушення функції печінки

У пацієнтів із супутніми захворюваннями печінки рекомендується періодична перевірка функції печінки. У разі погіршення функції печінки може знадобитися переривання лікування препаратом. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки лікування препаратом слід припинити.

Перфорації ШКТ

Під час терапії препаратом ГІОТРИФ у всіх рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях у 0.2% пацієнтів було виявлено випадки перфорації органів ШКТ, у т.ч. з летальним кінцем. У більшості випадків перфорація органів шлунково-кишкового тракту була пов'язана з іншими відомими факторами ризику у цих пацієнтів, у т.ч. застосування таких препаратів, як кортикостероїди, нестероїдні протизапальні засоби або антиангіогенні засоби, виразкові ураження ШКТ та дивертикульоз в анамнезі, вік або метастази в кишечнику в місцях перфорації. У пацієнтів, у яких розвивається перфорація органів ШКТ при застосуванні препарату ГІОТРИФ, лікування має бути остаточно припинено.

Кератит

У разі виникнення таких симптомів, що вперше виникли або посилилися, як запалення очей, сльозотеча, світлобоязнь, нечіткість зору, біль в очах та/або почервоніння очей, пацієнт повинен негайно проконсультуватися з офтальмологом. Якщо діагноз виразкового кератиту підтверджується, лікування препаратом Гіотріф слід перервати або припинити. Необхідно ретельно зважити користь та ризик продовження лікування. У пацієнтів з кератитом, виразковим кератитом або вираженою сухістю очей в анамнезі ГІОТРИФ слід застосовувати з обережністю. Фактором ризику виникнення кератиту та виразок рогівки також є використання контактних лінз.

Функція лівого шлуночка серця

Інгібування рецептора HER2 може призводити до дисфункції лівого шлуночка. Після одноразового та багаторазового застосування препарату в добовій дозі 50 мг у пацієнтів з рецидивуючими або рефрактерними солідними пухлинами не викликає суттєвого подовження інтервалу QT c F. Змін показників, які б викликали клінічне занепокоєння, не спостерігалося, що свідчить про відсутність суттєвого впливу наF. Однак у пацієнтів з порушеннями фракції викиду лівого шлуночка або у пацієнтів із серйозними супутніми захворюваннями серця ГІОТРИФ не вивчався. У пацієнтів з факторами ризику захворювань серця та захворюваннями, які можуть порушувати фракцію викиду лівого шлуночка, перед призначенням препарату ГІОТРИФ та під час лікування рекомендується оцінювати фракцію викиду лівого шлуночка. У разі розвитку під час лікування ознак/симптомів ураження серця слід проводити моніторування стану серця, включаючи оцінку фракції викиду лівого шлуночка.

У тих випадках, коли значення фракції викиду лівого шлуночка знижуються нижче за нижню межу норми, встановленої в даному медичному закладі, рекомендується консультація кардіолога та розгляд питання про переривання або припинення лікування препаратом.

Взаємодія з Р-глікопротеїном

Сильні інгібітори Р-глікопротеїну, що призначаються до прийому препарату ГІОТРИФ, можуть призвести до збільшення експозиції афанітібу і тому мають призначатися з обережністю. При необхідності інгібітори Р-глікопротеїну слід призначати одночасно або після прийому препарату ГІОТРИФ. Спільний прийом із сильними індукторами Р-глікопротеїну може знижувати експозицію афатинібу.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Досліджень щодо впливу препарату на здатність до керування транспортними засобами та іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилося.

У пацієнтів з легкими або середнім ступенем тяжкості порушеннями функції нирок зміни початкової дози препарату не потрібні. Лікування препаратом ГІОТРИФ пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК < 30 мл/хв) не рекомендується.

У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за шкалою Чайлда-П'ю) зміни початкової дози препарату не потрібні. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда-П'ю) афатиніб не вивчався. Лікування препаратом ГІОТРИФ у цих пацієнтів не рекомендується.

Препарат відпускається за рецептом.

Зміни дози в залежності від віку пацієнтів не потрібні.

Протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років.

BOEHRINGER INGELHEIM INTERNATIONAL GmbH (Німеччина)

BOEHRINGER INGELHEIM PHARMA GmbH & Co.KG (Німеччина)

Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Гиотриф таблетки покрытые пленочной оболочкой 30 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Гиотриф таблетки покрытые пленочной оболочкой 30 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. А еще мы продаем в Украине этот товар. Хотите приобрести Гиотриф таблетки покрытые пленочной оболочкой 30 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Гиотриф таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 30 шт., Гиотриф таблетки покрытые пленочной оболочкой 40 мг 30 шт..