Эменд В/В лиофилизат для приготовление раствора для инфузий 150 мг 1 шт Цена
-
Страна:США
-
Форма выпуска:лиофилизат
-
Дозировка:150 мг
Противорвотный препарат. Активным метаболитом фосапрепитанта является апрепитант - селективный высокоаффинный антагонист рецепторов нейрокинина 1 (NK1) субстанции Р. Изотопные исследования показали, что избирательность связывания апрепитанта с NK1-рецепторами по крайней мере в 3000 раз выше, чем с другими ферментами, транспортными белками, ионными каналами и рецепторами, включая допаминовые и серотониновые рецепторы, которые являются мишенями существующих препаратов для предотвращения тошноты и рвоты при химиотерапии.
В доклинических исследованиях показано, что антагонисты NK1-рецепторов предотвращают рвоту, вызванную химиотерапевтическими препаратами такими как цисплатин, за счет центрального механизма действия. По данным, полученным в исследованиях позитронно-эмиссионной томографией (ПЭТ), апрепитант проникает в головной мозг и связывается с NK1-рецепторами мозга. Центральное действие апрепитанта обладает большой продолжительностью, причем он ингибирует как острую, так и отсроченную фазы рвоты, вызванной цисплатином, а также повышает противорвотную активность антагонистов 5-НТ3-рецепторов (например, ондансетрона) и ГКС (дексаметазона).
Электрофизиология сердца
В рандомизированном двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании интервала QTc однократное введение фосапрепитанта в дозе 200 мг не влияло на величину QTc интервала.
Доля связанных мозговых NK1-рецепторов, оцененная позитрон-эмиссионной томографией
При однократном в/в введении фосапрепитанта в дозе 150 мг у здоровых молодых добровольцев связывание NK1-рецепторов головного мозга составляло 100% через 24 ч, не менее 97% - через 48 ч и от 41% до 75% - через 120 ч. Доля связанных NK1-рецепторов коррелировала с концентрацией апрепитанта в плазме.
Эменд В/В лиофилизат для приготовление раствора для инфузий 150 мг 1 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Ліофілізат для приготування розчину для інфузій
Опис
Ліофілізат для приготування розчину для інфузій від білого до майже білого кольору.
| 1 фл. | |
| фосапрепітанта димеглумін | 257.6 мг, |
| що еквівалентно фосапрепітанту | 157.5 мг |
Допоміжні речовини : динатрію едетат – 19.7 мг, полісорбат 80 – 78.8 мг, лактоза безводна – 393.8 мг, натрію гідроксид або хлористоводнева кислота – до pH 9.2 мг.
Флакони зі скла типу I місткістю 10 мл (1) – пачки картонні.
Коди АТХ
A04AD12 Aprepitant
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протиблювотний препарат. Антагоніст NK<SUB>1</SUB>-рецепторів
Діюча речовина
фосапрепітант
Фармако-терапевтична група
Протиблювотний засіб - нейрокінінові рецептори блокатор
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 2°С до 8°С.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Приготовлений розчин слід зберігати при температурі до 25 ° С і використовувати протягом 24 год.
Фармакологічна дія
Протиблювотний препарат. Активним метаболітом фосапрепітанту є апрепітант - селективний високоафінний антагоніст рецепторів нейрокініну 1 (NK1) субстанції Р. Ізотопні дослідження показали, що вибірковість зв'язування апрепітанту з NK1-рецепторами принаймні в 3000 разів вище, ніж з іншими ферментами, включаючи допамінові та серотонінові рецептори, які є мішенями існуючих препаратів для запобігання нудоті та блюванню при хіміотерапії.
У доклінічних дослідженнях показано, що антагоністи NK1-рецепторів запобігають блюванню, викликаному хіміотерапевтичними препаратами, такими як цисплатин, за рахунок центрального механізму дії. За даними, отриманими в дослідженнях позитронно-емісійної томографії (ПЕТ), апрепітант проникає в головний мозок і зв'язується з NK1-рецепторами мозку. Центральна дія апрепітанту має велику тривалість, причому він інгібує як гостру, так і відстрочену фази блювоти, викликаної цисплатином, а також підвищує протиблювотну активність антагоністів 5-НТ3-рецепторів (наприклад, ондансетрону) та глюкокортикостероїдів (дексаметазону).
Електрофізіологія серця
У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні інтервалу QTc одноразове введення фосапрепітанту в дозі 200 мг не впливало на величину інтервалу QTc.
Частка пов'язаних мозкових NK1-рецепторів, оцінена позитрон-емісійною томографією.
При одноразовому внутрішньовенному введенні фосапрепітанту в дозі 150 мг у здорових молодих добровольців зв'язування NK1-рецепторів головного мозку становило 100% через 24 год, не менше 97% - через 48 год і від 41% до 75% - через 120 год. NK1-рецепторів корелювала з концентрацією апрепітанту у плазмі.
Показання
для попередження гострої та відстроченої нудоти та блювання, обумовлених високо еметогенною або помірно еметогенною протипухлинною хіміотерапією (у поєднанні з іншими протиблювотними засобами).
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат Еменд® В/В (фосапрепітант) застосовують у 1-й день хіміотерапії у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю від 20 до 30 хв приблизно за 30 хв до проведення хіміотерапії. Препарат Еменд В/В слід застосовувати в комбінації з кортикостероїдами та 5-НТ3-антагоністами.
Рекомендований режим дозування для попередження нудоти та блювання, пов'язаних із застосуванням високоеметогенної протипухлинної хіміотерапії
| 1-й день | 2-й день | 3-й день | 4-й день | |
| Еменд® В/В | 150 мг внутрішньовенно | - | - | - |
| Дексаметазон* | 12 мг внутрішньо | 8 мг всередину | 8 мг 2 рази/добу всередину | 8 мг 2 рази/добу всередину |
| Антагоністи 5-НТ3-рецепторів | відповідно до режиму дозування відповідного антагоніста 5-НТ3-рецепторів | - | - | - |
* Дексаметазон слід приймати за 30 хв до початку хіміотерапії в 1-й день та вранці у 2-й, 3-й та 4-й дні. Дексаметазон слід приймати увечері в 3-й та 4-й дні. Доза дексаметазону вказана з урахуванням лікарської взаємодії.
Рекомендований режим дозування для попередження нудоти та блювання, пов'язаних із застосуванням помірно еметогенної протипухлинної хіміотерапії
| 1-й день | |
| Еменд® В/В | 150 мг внутрішньовенно |
| Дексаметазон* | 12 мг перорально |
| Антагоністи 5-НТ3-рецепторів | відповідно до режиму дозування відповідного антагоніста 5-НТ3-рецепторів |
* Дексаметазон слід приймати за 30 хв до хіміотерапії у 1-й день. Доза дексаметазону вибиралася з урахуванням лікарської взаємодії.
Приготування розчину для інфузії препарату Еменд В/В 150 мг
1. Вміст флакона необхідно розчинити в 5 мл 0.9% розчину натрію хлориду (щоб уникнути спінювання розчин слід направляти по стінці флакона). Слід обережно обертати флакон (не струшувати!).
2. Отриманий розчин необхідно додати в мішок для інфузії або флакон, що містить 145 мл 0.9% розчину хлориду натрію, для отримання підсумкового об'єму 150 мл. Слід обережно перемішати вміст мішка або флакона. Перед введенням розчин для інфузії необхідно оглянути наявність осаду або зміни кольору. Приготовлений розчин слід зберігати при температурі до 25 ° С і використовувати протягом 24 год.
Фосапрепітант несумісний з розчинами, що містять двовалентні катіони (наприклад Са, Mg), в т.ч. з розчином Хартмана та розчином Рінгера з лактатом. Препарат Еменд В/В не можна розводити або змішувати з розчинами, фізична та хімічна сумісність з якими не була доведена.
Додаткову інформацію про спільне застосування препарату з кортикостероїдами викладено у розділі "Лікарська взаємодія".
При призначенні препарату Еменд® В/В у комбінації з іншими протиблювотними препаратами необхідно дотримуватися інструкцій щодо застосування цих препаратів.
Не потрібна корекція дози залежно від віку, статі, расової приналежності, а також ІМТ.
Передозування
При одноразовому введенні добровольцям фосапрепітанту в дозі до 200 мг внутрішньовенно або прийому апрепітанту внутрішньо в дозі до 600 мг була відмічена хороша переносимість. У 3 із 33 добровольців, які отримували фосапрепітант у дозі 200 мг, відзначалися тромбози у місці ін'єкції слабкого ступеня вираженості.
У ході досліджень, не пов'язаних з вивченням індукованих хіміотерапією нудоти та блювання, була відзначена хороша переносимість апрепітанту при призначенні в дозі 375 мг 1 раз на добу протягом 42 днів. У 33 онкологічних пацієнтів була відзначена хороша переносимість апрепітанту при одноразовому застосуванні в дозі 375 мг на 1 день і 250 мг 1 раз на добу з 2 по 5 дні.
Повідомлялося про виникнення сонливості та головного болю у 1 пацієнта, який прийняв 1440 мг апрепітанту.
Лікування: спеціальна інформація щодо усунення симптомів передозування препаратом Еменд В/В відсутня. Препарат слід скасувати та забезпечити загальну підтримуючу терапію та контроль стану пацієнта. У зв'язку з протиблювотною дією апрепітанту лікарські препарати, що викликають блювання, можуть виявитися неефективними. При передозуванні апрепітанту гемодіаліз неефективний.
Лікарська взаємодія
Лікарська взаємодія після застосування фосапрепітанту найімовірніше відбувається з препаратами, які взаємодіють з апрепітантом. Подальша інформація отримана за даними досліджень, виконаних з апрепітантом для прийому внутрішньо та досліджень комбінованого застосування фосапрепітанту разом з дексаметазоном, мідазоламом або дилтіаземом.
Апрепітант є субстратом, слабким або помірним інгібітором та індуктором CYP3A4. Апрепітант також є індуктором CYP2C9. При одноразовому застосуванні препарат Еменд В/В 150 мг є слабким інгібітором CYP3A4 і не викликає індукцію CYP3A4. Передбачається, що препарат Еменд В/В 150 мг при внутрішньовенному введенні буде викликати меншу або аналогічну індукцію CYP2C9 порівняно з апрепітантом для прийому внутрішньо.
Вплив фосапрепітанту/апрепітанту на фармакокінетику інших лікарських препаратів
Зважаючи на те, що апрепітант є слабким або помірним інгібітором CYP3A4, а фосапрепітант є слабким інгібітором CYP3A4, при одночасному застосуванні лікарських препаратів, метаболізм яких відбувається за участю CYP3A4, їх концентрації у плазмі можуть підвищуватися.
Фосапрепітант не слід застосовувати одночасно з пімозидом, терфенадином, астемізолом або цизапридом. Інгібування CYP3A4 під впливом апрепітанту може призвести до підвищення концентрації цих препаратів у плазмі та потенційно серйозних або небезпечних для життя реакцій (див. розділ "Протипоказання").
Було показано, що апрепітант індукує метаболізм S(-) варфарину та толбутаміду, які метаболізуються CYP2C9. Одночасне застосування фосапрепітанту з цими або іншими препаратами, які метаболізуються ізоферментом CYP2C9 (наприклад, з фенітоїном), може призвести до зниження концентрації у плазмі цих препаратів.
Взаємодія фосапрепітанту з препаратами, що є субстратами переносника Р-глікопротеїну, малоймовірна, зважаючи на те, що в клінічних дослідженнях відмічено відсутність взаємодії апрепітанту з дигоксином при прийомі внутрішньо.
Антагоністи серотонінових 5-НТ3-рецепторів
У ході клінічних досліджень лікарської взаємодії було встановлено, що апрепітант при застосуванні в дозі 125 мг у 1-й день та 80 мг у 2-й та 3-й дні не викликає клінічно значущих змін фармакокінетики антагоністів серотонінових 5-НТ3-рецепторів – ондансетрону, гранісетрону та гідродоласетрону (активного метаболіту доласетрону).
Кортикостероїди
Дексаметазон: при одночасному застосуванні фосапрепітанту в дозі 150 мг і дексаметазону для прийому внутрішньо в дозі 8 мг у 1-й, 2-й та 3-й дні, введення фосапрепітанту в 1-й день викликало підвищення AUC дексаметазону приблизно в 2 рази на 1 -й та 2-й дні. Дозу дексаметазону (при його пероральному прийомі) у поєднанні з фосапрепітантом 150 мг (в/в у 1-й день) слід знизити в 1-му та 2-му дні приблизно на 50% для досягнення експозиції дексаметазону аналогічної такої при призначенні без фосапрепітанту 150 мг внутрішньовенно в 1-й день.
Метилпреднізолон: при одночасному застосуванні апрепітанту для прийому внутрішньо в дозі 125 мг в 1-й день і в дозі 80 мг на добу в 2-й і 3-й дні було відзначено збільшення AUC метилпреднізолону, субстрату CYP3A4, в 1.3 рази в 1-й день та у 2.5 рази на 3-й день, при внутрішньовенному введенні метилпреднізолону у дозі 125 мг у 1-й день та при пероральному застосуванні у дозі 40 мг у 2-й та 3-й дні.
Хіміотерапевтичні препарати
У клінічних дослідженнях після перорального прийому апрепітанту призначалися хіміотерапевтичні препарати, метаболізм яких головним чином або частково відбувається за участю CYP3A4: етопозид, винорелбін, доцетаксел, іфосфамід, циклофосфамід, іринотекан та паклітаксел. Дози зазначених препаратів не коректувалися з урахуванням потенційної взаємодії. Слід бути обережними і ретельно контролювати стан пацієнта при застосуванні хіміотерапевтичних препаратів, метаболізм яких головним чином або частково відбувається за участю CYP3A4. У постреєстраційних дослідженнях було зафіксовано випадки нейротоксичності, як можливу побічну дію іфосфаміду, що застосовується одночасно з апрепітантом.
Доцетаксел: в окремому дослідженні фармакокінетики при пероральному застосуванні апрепітанту (для попередження нудоти та блювання, індукованих хіміотерапією) будь-якого впливу на фармакокінетику доцетакселу не було відзначено.
Винорелбін: в окремому дослідженні фармакокінетики при пероральному застосуванні апрепітанту (для попередження нудоти та блювання, індукованих хіміотерапією) будь-якого впливу на фармакокінетику винорелбіну не було відзначено.
Імунодепресанти. Після прийому одноразової дози фосапрепітанту 150 мг очікується тимчасове помірне збільшення (протягом 2 днів) експозиції імунодепресантів, що метаболізуються CYP3A4 (таких як циклоспорин, такролімус, еверолімус та сиролімус), з її можливим подальшим легким зменшенням. Через невелику тривалість збільшення експозиції на підставі даних моніторингу терапевтичної дози не рекомендується зменшення дози імунодепресантів у день введення та наступного дня після введення препарату Еменд® В/В.
Варфарін
Апрепітант призначався здоровим добровольцям, які отримували тривалу терапію варфарином, одноразово в дозі 125 мг перорально в 1-й день і в дозі 80 мг на добу в 2-й та 3-й дні. Незважаючи на відсутність будь-якого впливу на AUC R(+) або S(-) варфарину в 3-й день при пероральному застосуванні апрепітанту, відзначалося зменшення мінімальної концентрації S(-) варфарину (субстрату CYP2C9) на 34%, яке супроводжувалося зменшенням протромбінового часу на 14% (MHO) через 5 днів після закінчення перорального прийому апрепітанту. У пацієнтів, які отримують тривалу терапію варфарином, слід ретельно контролювати протромбіновий час (MHO) протягом 2 тижнів при кожному циклі хіміотерапії та особливо через 7-10 днів після початку застосування фосапрепітанту.
Толбутамід
Апрепітант при застосуванні внутрішньо в дозі 125 мг на 1-й день і 80 мг на 2-й і 3-й дні викликає зменшення AUC толбутаміду (субстрат CYP2C9) на 23% на 4-й день, на 28% на 8-й день і на 15% в 15-й день, при цьому толбутамід в одноразовій дозі 500 мг призначали перед початком триденного режиму перорального застосування апрепітанту і в 4-й, 8-й, і 15-й дні.
Пероральні контрацептиви
При одночасному прийомі апрепітанту в капсулах по 100 мг 1 раз на добу протягом 14 днів і перорального контрацептиву, що містить 35 мкг етинілестрадіолу та 1 мг норетиндрону, відзначалося зменшення AUC етинілестрадіолу на 43% та зменшення AUC норетиндрону на 8%. В іншому дослідженні застосування перорального контрацептиву, що містить етинілестрадіол і норетиндрон, призначеного з 1-го по 21-й дні поєднувалося із застосуванням апрепітанту для прийому внутрішньо за схемою 125 мг на 8-й день і 80 мг/сут на 9-й та 10- й дні, ондансетрону - внутрішньовенно в дозі 32 мг на 8-й день і дексаметазону для прийому внутрішньо в дозі 12 мг на 8-й день і 8 мг на добу на 9-й, 10-й, 11-й дні. У дослідженні AUC етинілестрадіолу зменшувалася на 19% на 10-й день, і відзначалося зниження мінімальної концентрації етинілестрадіолу на 64% з 9-го по 21-й день. Незважаючи на відсутність впливу апрепітанту для прийому внутрішньо на AUC норетиндрону на 10-й день, відзначалося зниження мінімальної концентрації норетиндрону до 60% з 9-го по 21-й день. Ефективність гормональних контрацептивів у період застосування та протягом 28 днів після закінчення прийому фосапрепітанту може бути знижена. Під час лікування фосапрепітантом і протягом 1 місяця після закінчення застосування фосапрепітанту слід застосовувати альтернативні або додаткові методи контрацепції.
Мідазолам
При одночасному застосуванні фосапрепітанту внутрішньовенно у дозі 150 мг та мідазоламу одноразово перорально у дозі 2 мг на 1 день спостерігалося збільшення AUC0-∞ мідазоламу приблизно в 1.8 разів. При аналогічному режимі дозування в 4-й день не було впливу на AUC. Фосапрепітант для внутрішньовенного застосування в дозі 150 мг є слабким інгібітором CYP3A4, т.я. його застосування в одноразовій дозі в 1-й день не призводило ні до інгібування, ні індукції ізоферменту CYP3A4, що спостерігаються на 4-й день.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику апрепітанту
Апрепітант є субстратом ізоферменту CYP3A4, внаслідок чого одночасне застосування фосапрепітанту з препаратами, що інгібують активність CYP3A4, може призвести до збільшення концентрації апрепітанту в плазмі крові. Отже, необхідно з обережністю призначати фосапрепітант у комбінації з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, з кетоконазолом), але одночасне застосування апрепітанту з помірними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, з дилтіаземом) не спричиняє клінічного застосування. Апрепітант є субстратом ізоферменту CYP3A4, внаслідок чого одночасне застосування фосапрепітанту з препаратами, які є сильними індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, з рифампіцином), може призвести до зменшення його концентрації у плазмі та зниження ефективності.
Кетоконазол
При застосуванні апрепітанту внутрішньо одноразово в дозі 125 мг в 5-й день 10-денної схеми лікування кетоконазолом (400 мг/добу), що є сильним інгібітором ізоферменту CYP3A4, AUC апрепітанту збільшилася приблизно в 5 разів, а кінцевий 3 рази. Необхідно обережно призначати фосапрепітант у комбінації з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4.
ріфампіцин
При призначенні апрепітанту внутрішньо одноразово в дозі 375 мг в 9-й день 14-денної схеми лікування рифампіцином, що є сильним індуктором ізоферменту CYP3A4, AUC апрепітанту зменшилася приблизно в 11 разів, а кінцевий Т1/2 апреа. Одночасне застосування фосапрепітанту з препаратами, які є сильними індукторами CYP3A4, може призвести до зменшення концентрації в плазмі та зниження ефективності.
Додаткові дані про взаємодію
Ділтіазем
У пацієнтів з легкою та помірною артеріальною гіпертензією інфузія фосапрепітанту в дозі 100 мг протягом 15 хв у комбінації з дилтіаземом у дозі 120 мг 3 рази на добу призводила до збільшення AUC апрепітанту в 1.5 рази та збільшення AUC дилтіазему. Фармакокінетичні ефекти призводили до невеликого, але клінічно значущого зниження діастолічного АТ (зниження на 16.8 мм рт.ст. при застосуванні фосапрепітанту і на 10.5 мм рт.ст. без фосапрепітанту) і до невеликого, але клінічно значущого зниження 2 мм. рт.ст.(при призначенні фосапрепітанту і на 18.8 мм рт.ст. без фосапрепітанту), але не викликали клінічно значущих змін ЧСС, інтервалу PR у порівнянні зі зміною даних показників при застосуванні тільки дилтіазему. У тому ж дослідженні апрепітант призначався 1 раз на добу у вигляді таблеток у дозі, порівнянної з 230 мг препарату в капсулах, та дилтіазем у дозі 120 мг 3 рази на добу протягом 5 днів, що призводило до збільшення AUC апрепітанту в 2 рази та одночасного. збільшення AUC дилтіазему в 1.7 рази. Ці фармакокінетичні ефекти не призводили до клінічно значущих змін на ЕКГ, ЧСС або АТ порівняно зі змінами даних показників при застосуванні лише дилтіазему.
Пароксетін
Одночасний прийом апрепітанту 1 раз на добу у формі таблеток у дозі, порівнянної з 85 мг або 170 мг препарату в капсулах, і пароксетину в дозі 20 мг 1 раз на добу призводило до зменшення AUC приблизно на 25% і Сmах приблизно на 20% як для апрепітанта, так і для пароксетину.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Не було проведено контрольованих клінічних досліджень щодо застосування препарату у вагітних жінок та жінок у період грудного вигодовування. Застосування препарату при вагітності протипоказане.
Дані щодо виділення препарату з грудним молоком у людини відсутні. Зважаючи на те, що багато лікарських препаратів виділяються з грудним молоком і у зв'язку з ризиком небажаних явищ у немовляти, при проведенні терапії грудне вигодовування необхідно припинити.
Побічна дія
З огляду на те, що фосапрепітант метаболізується до апрепітанту, при застосуванні препарату можливі ті ж небажані реакції, що й для апрепітанту.
Апрепітант для прийому внутрішньо
Найчастіші небажані явища, пов'язані з високо еметеогенною хіміотерапією у пацієнтів, які отримували апрепітант у триденному режимі, що спостерігалися з більшою частотою, ніж при стандартній терапії: гикавка (4.6%), підвищення активності АЛТ (2.8%), диспепсія (2.6%), (2.4%), головний біль (2%) та зниження апетиту (2%). Найчастіше небажане явище, пов'язане з помірною еметеогенною хіміотерапією, у пацієнтів, які отримували апрепітант, яке відзначалося з більшою частотою, ніж при стандартній терапії: стомлюваність (1.4%).
При об'єднаному аналізі досліджень високоеметогенної та помірно еметогенної хіміотерапії у пацієнтів, які отримували лікування апрепітантом у триденному режимі, спостерігалися такі, пов'язані із застосуванням препарату небажані явища, причому з більшою частотою, ніж при стандартній терапії: часто (≥1/100, <1/10 ), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000).
Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко – кандидоз, стафілококова інфекція.
З боку системи кровотворення: нечасто – анемія, фебрильна нейтропенія.
З боку обміну речовин: часто – зниження апетиту; рідко – полідипсія.
Психічні порушення: нечасто – тривожність; рідко – ейфорія, дезорієнтація.
З боку нервової системи: нечасто – запаморочення, сонливість; рідко – когнітивні порушення, загальмованість, спотворення смаку.
З боку органу зору: рідко – кон'юнктивіт.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – прискорене серцебиття, нападоподібні відчуття жару (припливи); рідко – брадикардія, серцево-судинні порушення.
З боку дихальної системи: часто – гикавка; рідко – біль у горлі, чхання, кашель, синдром постназального затікання, подразнення глотки.
З боку травної системи: часто – диспепсія; нечасто – відрижка, нудота, гастроезофагеальний рефлюкс, блювання, біль у животі, сухість у роті, метеоризм; рідко – тверде випорожнення, перфоративна виразка дванадцятипалої кишки, нейтропенічний коліт, стоматит, здуття живота.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип, акне; рідко - фотосенсибілізація, підвищена пітливість, себорея, підвищення жирності шкіри, свербляча висипка.
З боку кістково-м'язової системи: рідко – м'язові спазми, м'язова слабкість.
З боку сечовидільної системи: нечасто – дизурія; рідко – півлакіурія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – стомлюваність; нечасто – слабкість, дискомфорт; рідко – набряки, відчуття дискомфорту в області грудної клітки, порушення ходи.
Лабораторні та інструментальні дані: часто – підвищення активності AЛТ; нечасто – підвищення активності ACT, ЛФ; рідко – збільшення діурезу, наявність еритроцитів у сечі, гіпонатріємія, зменшення маси тіла, глюкозурія, зменшення кількості нейтрофілів.
Профіль небажаних явищ при проведенні 6 циклів хіміотерапії в дослідженнях високоеметогенної та помірно еметогенної хіміотерапії із застосуванням апрепітанту був порівнянний з таким під час першого циклу хіміотерапії.
В іншому дослідженні із застосуванням апрепітанту для попередження нудоти та блювання, індукованих хіміотерапією, було отримано повідомлення про серйозне небажане явище – синдром Стівенса-Джонсона.
Фосапрепітант
Загальна безпека фосапрепітанту була оцінена приблизно у 1600 пацієнтів.
Попередження нудоти та блювання, зумовлених хіміотерапією
Помірно еметогенна хіміотерапія
В активно-контрольованому клінічному дослідженні у пацієнтів, які отримували помірно еметогенну хіміотерапію, безпеку було оцінено у 504 пацієнтів, які отримували одноразову дозу препарату Еменд® В/В у комбінації з ондансетроном та дексаметазоном (режим лікування фосапрепітантом) у порівнянні з 497 пацієнтами, та дексаметазон (контрольна група). Найчастіше застосовуваними помірно еметогенними хіміотерапевтичними препаратами були карбоплатин, оксаліплатин та циклофосфамід. Повідомлялося про наступні клінічно значущі небажані реакції у пацієнтів, які отримували лікування фосапрепітантом, з більшою частотою, ніж у контрольній групі: часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100).
З боку серцево-судинної системи: нечасто – прискорене серцебиття, нападоподібні відчуття жару (припливи).
З боку травної системи: часто – запор; нечасто – здуття живота, біль у животі, біль у верхній частині живота, диспепсія.
Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – кандидозний стоматит.
З боку обміну речовин: нечасто – зниження апетиту.
З боку дихальної системи: часто – кашель, біль у горлі, подразнення глотки.
Загальні розлади та порушення разом: часто - біль у місці введення; нечасто – слабкість.
Високоеметогенна хіміотерапія
У ході активно-контрольованого клінічного дослідження у пацієнтів, які отримували високоеметогенну хіміотерапію, що включала цисплатин (≥70 мг/м2), безпеку оцінили у 1143 пацієнтів, які отримували одноразову дозу препарату Еменд® В/В, порівняно з 1169 пацієнтами, які отримували препарат Еменд ® (апрепітант) у триденному режимі. Іншими часто застосовуваними супутніми хіміотерапевтичними препаратами були фторурацил, гемцитабін, паклітаксел та етопозид. Профіль безпеки можна порівняти з профілем безпеки в дослідженні помірно еметогенної хіміотерапії з фосапрепітантом.
Далі представлені додаткові, клінічно значущі, пов'язані із застосуванням фосапрепітанту в дозі 150 мг небажані явища, та не зазначені в описаних вище клінічних дослідженнях із застосуванням апрепітанту перорально або у дослідженнях помірно еметогенної хіміотерапії з фосапрепітантом: часто (≥1/10 ), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥14 0000, <1/1000).
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – еритема.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – нападоподібні відчуття жару (припливи), тромбофлебіти (переважно, тромбофлебіти у місці введення).
Загальні розлади та порушення разом введення: нечасто – еритема у місці введення, свербіж у місці введення; рідко – ущільнення у місці введення.
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – підвищення АТ.
Інші дослідження
Було вивчено одноразове застосування препарату Еменд® (апрепітант) у дозі 40 мг для запобігання післяопераційній нудоті та блюванню у пацієнтів (що не отримують хіміотерапію) після проведення загальної анестезії. У цих дослідженнях спостерігалися такі небажані реакції, частота яких була вищою, ніж при прийомі препарату порівняння (ондансетрон): збільшення активності АЛТ, біль у верхній частині живота, атиповий шум у кишечнику, дизартрія, диспное, гіпестезія, безсоння, міоз, нудота, порушення чутливості, дискомфорт у ділянці кишечника, зниження гостроти зору, свистяче дихання (хрип).
Додатково були отримані повідомлення про 2 серйозні небажані явища при вивченні застосування апрепітанту у більш високих дозах для запобігання післяопераційної нудоти та блювоти – 1 випадок запору та 1 випадок часткової кишкової непрохідності.
Одне повідомлення про ангіоневротичний набряк і кропив'янку було отримано як серйозне небажане явище при дослідженні застосування апрепітанту не для запобігання післяопераційної або викликаної хіміотерапією нудоти та блювання.
Дані постреєстраційних досліджень
У післяреєстраційний період було отримано повідомлення про побічні ефекти, наведені нижче. Внаслідок того, що звіти надходили від добровольців із груп населення з невизначеною чисельністю, неможливо достовірно визначити очікувану частоту або причинний зв'язок із застосуванням препарату.
З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання, кропив'янка, рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції/анафілактичний шок.
Спостерігалися реакції гіперчутливості негайного типу, такі як почервоніння, еритема та диспное, що виникали під час інфузії фосапрепітанту.
Протипоказання до застосування
підвищена чутливість до фосапрепітанту, апрепітанту, полісорбату-80 або будь-якому іншому компоненту препарату; печінкова недостатність важкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); до 18 років.
З обережністю
З огляду на те, що фосапрепітант швидко метаболізується в апрепітант (є слабким або помірним інгібітором ізоферменту CYP3A4), його слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які одночасно отримують лікарські препарати, які метаболізуються головним чином за участю ізоферменту CYP3A4; деякі хіміотерапевтичні препарати метаболізуються за участю ізоферменту CYP3A4. Слабка інгібуюча дія фосапрепітанту в дозі 150 мг на ізофермент CYP3A4 може призводити до підвищення концентрацій цих лікарських препаратів, що одночасно приймаються всередину (див. розділ "Лікарська взаємодія").
Реакції гіперчутливості негайного типу, включаючи почервоніння, еритему та диспное та анафілаксію/анафілактичний шок, виникали під час або одразу після інфузії фосапрепітанту. Ці реакції гіперчутливості зазвичай проходили після припинення інфузії та проведення відповідної терапії. Не рекомендується відновлювати інфузію препарату у пацієнтів, які мали реакції гіперчутливості.
Одночасне призначення фосапрепітанту перорально з варфарином може спричинити клінічно значуще зменшення протромбінового часу (МНО). У пацієнтів, які отримують тривалу терапію варфарином, слід ретельно контролювати MHO протягом 2 тижнів, особливо через 7-10 днів після початку прийому фосапрепітанту при кожному циклі хіміотерапії (див. розділ "Лікарська взаємодія").
Ефективність гормональних контрацептивів може знизитися протягом 28 днів після прийому фосапрепітанту. Під час лікування фосапрепітантом та протягом 1 місяця після прийому фосапрепітанту слід використовувати альтернативні або додаткові методи контрацепції (див. розділ "Лікарська взаємодія").
особливі вказівки
Застосування у пацієнтів з помірним та тяжким ступенем печінкової недостатності
Дані щодо застосування препарату у пацієнтів з помірним ступенем печінкової недостатності обмежені та дані щодо застосування препарату у пацієнтів з тяжким ступенем печінкової недостатності відсутні. Еменд В/В слід використовувати з обережністю у цих груп пацієнтів.
CYP3A4-опосередкована взаємодія
Препарат Еменд В/В слід використовувати з обережністю у пацієнтів, які одночасно приймають препарати, що містять діючі речовини, первинний метаболізм яких відбувається за участю CYP3A4 з вузьким терапевтичним діапазоном, такими як циклоспорин, такролімус, сиролімус, еверолімус, алфентаніл, похідні алкало фентаніл, хінідин (див. розділ "Лікарська взаємодія"). Також необхідно підходити з особливою обережністю до спільного застосування з іринотеканом через те, що така комбінація може призвести до збільшення токсичності.
Спільне застосування з варфарином (субстрат CYP2C9)
У пацієнтів, які отримують постійну терапію варфарином, MHO слід контролювати до 14 днів після прийому фосапрепітанту (див. розділ "Лікарська взаємодія").
Спільне застосування з гормональними контрацептивами
Ефективність гормональних контрацептивів може зменшуватися протягом 28 днів після прийому фосапрепітанту. Слід використовувати додаткові альтернативні негормональні методи контрацепції протягом 2 місяців після прийому фосапрепітанту (див. розділ "Лікарська взаємодія").
Реакції гіперчутливості
Реакції гіперчутливості негайного типу, включаючи почервоніння, еритему, диспное та анафілаксію/анафілактичний шок, виникали під час або одразу після інфузії фосапрепітанту. Ці реакції гіперчутливості зазвичай проходили після припинення інфузії та використання відповідної терапії. Не рекомендується відновлювати інфузію препарату пацієнтам, які мали реакції гіперчутливості.
Реакції у місці введення
Препарат Еменд® В/В не можна вводити у вигляді болюсної ін'єкції, його слід завжди розводити та вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії (див. розділ "Режим дозування").
Препарат Еменд® В/В не можна вводити внутрішньом'язово або підшкірно. Тромбоз незначного ступеня вираженості у місці ін'єкції спостерігався при введенні у високих дозах. Якщо спостерігаються симптоми місцевого подразнення, слід припинити інфузію та відновити введення до іншої вени.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Згідно з даними, отриманими в клінічних дослідженнях, ефективність та безпека апрепітанту у пацієнтів похилого віку (≥65 років) були порівняні з такими у молодших пацієнтів (<65 років). Корекції дози у пацієнтів похилого віку не потрібні.
Використання у педіатрії
Безпека та ефективність застосування препарату у дітей не вивчалися.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Дослідження про вплив препарату Еменд В/В на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. Однак деякі побічні ефекти, пов'язані із застосуванням препарату Еменд® В/В, можуть вплинути на здатність до керування автотранспортом та виконання інших видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Індивідуальні реакції при застосуванні препарату можуть бути різними.
Застосування при порушеннях функції нирок
Корекції дози у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня та пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, не потрібні.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказано застосування препарату при печінковій недостатності тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Згідно з даними, отриманими в клінічних дослідженнях, ефективність та безпека апрепітанту у пацієнтів похилого віку (≥65 років) були порівняні з такими у молодших пацієнтів (<65 років). Корекції дози у пацієнтів похилого віку не потрібні.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування препарату у пацієнтів віком до 18 років (безпека та ефективність застосування не вивчалися).
Нозологія (коди МКЛ)R11 Нудота та блювання
Власник реєстраційного посвідчення
MERCK SHARP & DOHME BV (Нідерланди)
Вироблено
Patheon Manufacturing Services LLC (США)
Власник товарного знаку
MERCK SHARP & DOHME BV (Нідерланди)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) США.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Эменд В/В лиофилизат для приготовление раствора для инфузий 150 мг 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Эменд В/В лиофилизат для приготовление раствора для инфузий 150 мг 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Так же, у нас можно купить и этот товар. Хотите приобрести Эменд В/В лиофилизат для приготовление раствора для инфузий 150 мг 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!