Каталог товаров

Эликвис таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 60 шт Цена

( 16 )
Наличие уточняйте
Вариант:
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    Пуэрто-Рико
  • Форма выпуска:
    таблетки
  • Дозировка:
    5 мг
  • В упаковке:
    60 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Апиксабан представляет собой мощный прямой ингибитор FXa, обратимо и селективно блокирующий активный центр фермента. Препарат предназначен для перорального применения. Для реализации антитромботической активности апиксабана не требуется наличия антитромбина III. Апиксабан ингибирует свободный и связанный FXa, а также активность протромбиназы. Апиксабан не оказывает непосредственного прямого влияния на агрегацию тромбоцитов, но опосредованно ингибирует агрегацию тромбоцитов, индуцированную тромбином. За счет ингибирования активности FXa апиксабан предотвращает образование тромбина и тромбов. В результате подавления FXa изменяются значения показателей системы свертывания крови: удлиняется протромбиновое время, АЧТВ и происходит увеличение МНО. Изменения этих показателей при применении препарата в терапевтической дозе незначительны и в большой степени вариабельны. Поэтому использование их с целью оценки фармакодинамической активности апиксабана не рекомендуется. В тесте генерации тромбина апиксабан снижал эндогенный тромбиновый потенциал - показатель образования тромбина в плазме крови человека.

Ингибирование апиксабаном активности FXa доказано с помощью хромогенного теста с использованием гепарина Rotachrom. Изменение анти-FXa активности прямо пропорционально повышению концентрации апиксабана в плазме крови, при этом максимальные значения активности наблюдаются при достижении максимальной концентрации апиксабана в плазме крови. Линейная зависимость между концентрацией и анти-FXa активностью апиксабана регистрируется в широком диапазоне терапевтических доз препарата. Изменения анти-FXa активности при изменении дозы и концентрации апиксабана более выражены и менее вариабельны, чем показатели свертывания крови.

В таблице 1 показаны предполагаемые равновесные концентрации и анти-FXa активность при применении препарата апиксабан по каждому из показаний. У пациентов, получающих апиксабан после планового эндопротезирования тазобедренного или коленного сустава, отношение максимального и минимального уровня анти-FXа активности в интервале между приемом доз препарата не превышает 1.6. У пациентов, получающих апиксабан по поводу профилактики инсульта и системной тромбоэмболии при неклапанной фибрилляции предсердий, данное отношение составляет менее 1.7, а у пациентов, получающих апиксабан по поводу лечения тромбоза глубоких вен и профилактики рецидивов тромбозов глубоких вен - менее 2.2.

Таблица 1. Предполагаемые равновесные концентрации (нг/мл) и анти-FXa активность (МЕ/мл)

Апиксабан
Cmax
Апиксабан
Cmin
Анти-FXa активность апиксабана
Max
Анти-FXa активность апиксабана
Min
Медиана [5-й, 95-й Перцентиль]
Профилактика венозной тромбоэмболии у пациентов после планового эндопротезирования тазобедренного или коленного сустава
2.5 мг 2 раза/сут77 [41, 146]51 [23, 109]1.3 [0.67, 2.4]0.84 [0.37, 1.8]
Профилактика инсультов и системной тромбоэмболии у пациентов с фибрилляцией предсердий
2.5 мг 2 раза/сут*123 [69, 221]79 [34, 162]1.8 [1.0, 3.3]1.2 [0.51, 2.4]
5 мг 2 раза/сут171 [91, 321]103 [41, 230]2.6 [1.4, 4.8]1.5 [0.61, 3.4]
Лечение тромбоэмболии
2.5 мг 2 раза/сут67 [30, 153]32 [11, 90]1.1 [0.47, 2.4]0.51 [0.17, 1.4]
5 мг 2 раза/сут132 [59, 302]63 [22, 177]2.1 [0.93, 4.8]1.0 [0.35, 2.8]
10 мг 2 раза/сут251 [111, 572]120 [41, 335]4.0 [1.8, 9.1]1.9 [0.65, 5.3]

* Коррекция дозы согласно критериям снижения дозы в исследовании ARISTOTLE.

На фоне терапии апиксабаном не требуется проведения рутинного мониторинга его антикоагулянтного эффекта, однако выполнение калиброванного количественного теста анти-FXa активности может быть полезным в ситуациях, когда информация о наличии апиксабана в крови может быть полезна для принятия решения о продолжении терапии. В сравнении с варфарином на фоне применения апиксабана отмечается меньшее число кровотечений, включая внутричерепное кровоизлияние.

Эликвис таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 60 шт инструкция на украинском

Форма випускутаб., покр. плівковою оболонкою, 2.5 мг: 10, 20, 60 чи 100 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 5 мг: 20, 56, 60 чи 100 шт.
Опис

Таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, овальні, двоопуклі, з гравіюванням "894" на одному боці і "5" на іншій стороні.

1 таб.
апіксабан 5 мг

Допоміжні речовини : лактоза – 100.5 мг, целюлоза мікрокристалічна – 82 мг, кроскармелоза натрію – 8 мг, натрію лаурилсульфат – 2 мг, магнію стеарат – 2.5 мг.

Склад плівкової оболонки: Опадрай II Рожевий – 8 мг (гіпромелоза 15 cps – 2.96 мг, лактози моногідрат – 2.48 мг, титану діоксид – 1.87 мг, тріацетин – 0.64 мг, барвник заліза оксид червоний – 0.046 мг).

10 шт. - блістери із ПВХ/ПВДХ плівки та алюмінієвої фольги (2) - пачки картонні××.
10 шт. - блістери із ПВХ/ПВДХ плівки та алюмінієвої фольги (6) - пачки картонні××.
10 шт. - блістери із ПВХ/ПВДХ плівки та алюмінієвої фольги (10) - пачки картонні××.
14 шт. - блістери з ПВХ/ПВДХ плівки та алюмінієвої фольги (4) - пачки картонні.
10 шт. - блістери перфоровані з ПВХ/ПВДХ плівки та алюмінієвої фольги (2) - пачки картонні.
10 шт. - блістери перфоровані з ПВХ/ПВДХ плівки та алюмінієвої фольги (6) - пачки картонні.
10 шт. - блістери перфоровані з ПВХ/ПВДХ плівки та алюмінієвої фольги (10) - пачки картонні.

×× з контролем першого розтину.


Коди АТХ

B01AF02 Apixaban


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антикоагулянт - прямий інгібітор фактору Xa


Діюча речовина

апіксабан


Фармако-терапевтична група

Антикоагулянт прямої дії – селективний інгібітор фактора згортання крові Xa (FXa)


Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.


Фармакологічна дія

Апіксабан являє собою потужний прямий інгібітор FXa, який оборотно і селективно блокує активний центр ферменту. Препарат призначений для перорального застосування. Для реалізації антитромботичної активності апіксабану не потрібна наявність антитромбіну III. Апіксабан пригнічує вільний і пов'язаний FXa, а також активність протромбінази. Апіксабан не безпосередньо впливає на агрегацію тромбоцитів, але опосередковано інгібує агрегацію тромбоцитів, індуковану тромбіном. За рахунок інгібування активності FXa апіксабан запобігає утворенню тромбіну та тромбів. Внаслідок придушення FXa змінюються значення показників системи згортання крові: подовжується протромбіновий час, АЧТВ та відбувається збільшення МНО. Зміни цих показників при застосуванні препарату в терапевтичній дозі незначні та великою мірою варіабельні. Тому їх використання з метою оцінки фармакодинамічної активності апіксабану не рекомендується. У тесті генерації тромбіну апіксабан знижував ендогенний тромбіновий потенціал – показник утворення тромбіну у плазмі крові людини.

Інгібування апіксабаном активності FXa доведено за допомогою хромогенного тесту з використанням гепарину Rotachrom. Зміна анти-FXa активності прямо пропорційно підвищенню концентрації апіксабану в плазмі, при цьому максимальні значення активності спостерігаються при досягненні максимальної концентрації апіксабану в плазмі. Лінійна залежність між концентрацією та анти-FXa активністю апіксабану реєструється у широкому діапазоні терапевтичних доз препарату. Зміни анти-FXa активності при зміні дози та концентрації апіксабану більш виражені та менш варіабельні, ніж показники зсідання крові.

У таблиці 1 показані передбачувані рівноважні концентрації та анти-FXa активність при застосуванні препарату апіксабан за кожним із показань. У пацієнтів, які отримують апіксабан після планового ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба, відношення максимального та мінімального рівня анти-FX активності в інтервалі між прийомом доз препарату не перевищує 1.6. У пацієнтів, які отримують апіксабан з приводу профілактики інсульту та системної тромбоемболії при неклапанній фібриляції передсердь, дане відношення становить менше 1.7, а у пацієнтів, які отримують апіксабан з приводу лікування тромбозу глибоких вен та профілактики рецидивів тром2.

Таблиця 1. Передбачувані рівноважні концентрації (нг/мл) та анти-FXa активність (МЕ/мл)

Апіксабан
Cmax
Апіксабан
Cmin
Анти-FXa активність апіксабану
Max
Анти-FXa активність апіксабану
Min
Медіана [5-й, 95-й Перцентиль]
Профілактика венозної тромбоемболії у пацієнтів після планового ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба.
2.5 мг 2 рази на добу 77 [41, 146] 51 [23, 109] 1.3 [0.67, 2.4] 0.84 [0.37, 1.8]
Профілактика інсультів та системної тромбоемболії у пацієнтів з фібриляцією передсердь
2.5 мг 2 рази на добу* 123 [69, 221] 79 [34, 162] 1.8 [1.0, 3.3] 1.2 [0.51, 2.4]
5 мг 2 рази на добу 171 [91, 321] 103 [41, 230] 2.6 [1.4, 4.8] 1.5 [0.61, 3.4]
Лікування тромбоемболії
2.5 мг 2 рази на добу 67 [30, 153] 32 [11, 90] 1.1 [0.47, 2.4] 0.51 [0.17, 1.4]
5 мг 2 рази на добу 132 [59, 302] 63 [22, 177] 2.1 [0.93, 4.8] 1.0 [0.35, 2.8]
10 мг 2 рази на добу 251 [111, 572] 120 [41, 335] 4.0 [1.8, 9.1] 1.9 [0.65, 5.3]

* Корекція дози згідно з критеріями зниження дози у дослідженні ARISTOTLE.

На тлі терапії апіксабаном не потрібно проведення рутинного моніторингу його антикоагулянтного ефекту, проте виконання каліброваного кількісного тесту анти-FXa активності може бути корисним у ситуаціях, коли інформація про наявність апіксабану в крові може бути корисною для прийняття рішення про продовження терапії. У порівнянні з варфарином на фоні застосування апіксабану відзначається менша кількість кровотеч, включаючи внутрішньочерепний крововилив.


Показання

профілактика венозної тромбоемболії у пацієнтів після планового ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба; профілактика інсульту та системної тромбоемболії у дорослих пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь (НКФП), що мають один або кілька факторів ризику старше, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, що супроводжується симптомами хронічна серцева недостатність (ФК ІІ та вище за класифікацією NYHA)). Виняток становлять пацієнти з важким та помірно вираженим мітральним стенозом або зі штучними клапанами серця; лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ), тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА.


Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат Еліквіс приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

У разі пропуску прийому препарат слід прийняти якнайшвидше, а надалі продовжити прийом 2 рази на добу відповідно до вихідної схеми.

Для пацієнтів, які не можуть проковтнути таблетку повністю, таблетку препарату Еліквіс можна подрібнити і розвести у воді або 5% водній декстрозі (5ДВ), або яблучному соку, або змішати з яблучним пюре і негайно прийняти внутрішньо. В якості альтернативи таблетку препарату Еліквіс можна подрібнити і розвести в 60 мл води або 5ДВ і негайно ввести отриману суспензію через назогастральний зонд.

Лікарська речовина в подрібнених таблетках препарату Еліквіс зберігає стабільність у воді, 5ДВ, яблучному соку та яблучному пюре до 4 год.

Після планового ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба: 2.5 мг 2 рази на добу (перший прийом через 12-24 години після оперативного втручання). При прийнятті рішення про час початку терапії лікарям слід взяти до уваги потенційний позитивний ефект від ранньої антикоагулянтної терапії у профілактиці венозної тромбоемболії нарівні з ризиком постопераційної кровотечі. У пацієнтів, які перенесли ендопротезування кульшового суглоба, рекомендована тривалість терапії становить від 32 до 38 днів, колінного суглоба - від 10 до 14 днів.

Пацієнти з фібриляцією передсердь: по 5 мг 2 рази на добу. Дозу препарату знижують до 2.5 мг 2 рази на добу за наявності поєднання двох або більше з наступних характеристик – віком 80 років і старше, маса тіла 60 кг і менше або концентрація креатиніну в плазмі крові ≥1.5 мг/дл (133 мкмоль/л). Терапію слід продовжувати тривалий час.

Лікування ТГВ та ТЕЛА: по 10 мг 2 рази на добу протягом 7 днів, потім 5 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування визначається індивідуально з урахуванням співвідношення очікуваної користі та ризику виникнення клінічно значущих кровотеч. Рішення про тривалість терапії має ґрунтуватися на оцінці наявності та оборотності факторів, що спричиняють рецидивування (тобто попереднє хірургічне втручання, травма, період іммобілізації тощо), а також проявів ТГВ та/або ТЕЛА, складаючи, як мінімум, 3 місяці.

Профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА: по 2.5 мг 2 рази на добу після, як мінімум, 6 місяців лікування ТГВ або ТЕЛА апіксабаном у дозі 5 мг 2 рази на добу або іншим антикоагулянтом, як зазначено в таблиці 2.

Таблиця 2

Дози Максимальна добова доза
Лікування ТГВ, ТЕЛА 10 мг 2 рази на добу протягом перших 7 днів 20 мг
Далі 5 мг 2 рази на добу 10 мг
Профілактика рецидивів ТГВ, ТЕЛА після 6 місяців лікування ТГВ або ТЕЛА 2.5 мг 2 рази на добу 5 мг

Загальну тривалість терапії слід підбирати індивідуально після ретельної оцінки співвідношення користі від прийому препарату та ризику кровотечі.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня застосовуються такі рекомендації:

не потрібна корекція дози при застосуванні апіксабану для профілактики ТГВ у пацієнтів після планового ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба, для лікування ТГВ, для лікування ТЕЛА та профілактики рецидивів ТГВ та ТЕЛА; при застосуванні апіксабану у пацієнтів з фібриляцією передсердій (133 мкмоль/л) у плазмі крові, у поєднанні з віком ≥80 років або масою тіла ≤60 кг, потрібне зниження дози препарату, як описано вище. За відсутності відповідності іншим критеріям зниження дози (вік, маса тіла) корекції терапії не требуется.

У пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (з КК 15-29 мл/хв) застосовуються такі рекомендації:

апіксабан слід застосовувати з обережністю для профілактики ТГВ у пацієнтів після планового ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба, для лікування ТГВ, для лікування ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА; у пацієнтів з фібриляцією передсердь слід застосовувати дозу апіксабану2.

Немає даних про застосування апіксабану у пацієнтів з КК < 15 мл/хв, а також у пацієнтів, які перебувають на діалізі . У зв'язку з цим застосування препарату Еліквіс у таких пацієнтів протипоказане.

Препарат Еліквіс протипоказаний у пацієнтів із захворюваннями печінки , що супроводжуються порушеннями в системі згортання крові та клінічно значущим ризиком розвитку кровотеч . Застосування препарату у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю протипоказане.

Слід дотримуватись обережності при прийомі препарату Еліквіс® пацієнтами з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (класу A або B за класифікацією Чайлд-П'ю), при цьому корекція дози не потрібна.

З клінічних досліджень були виключені пацієнти, у яких відзначали підвищення активності печінкових ферментів АЛТ/АСТ у 2 рази вище за ВГН або загального білірубіну в 1.5 і більше разів вище за ВГН. У зв'язку з цим слід обережно застосовувати апіксабан у пацієнтів цієї групи. Слід оцінити функцію печінки до початку лікування препаратом Еліквіс®.

Корекція дози препарату у пацієнтів похилого віку не потрібна (виняток становлять пацієнти, зазначені в пункті "Застосування при фібриляції передсердь").

Корекція дози в залежності від маси тіла пацієнта не потрібна (виняток становлять пацієнти, зазначені в пункті "Застосування при фібриляції передсердь").

Корекція дози препарату в залежності від статі пацієнта не потрібна.

Корекція дози препарату в залежності від раси або етнічного походження пацієнта не потрібна.

Перехід з або на терапію парентеральними антикоагулянтами

Переведення з парентеральних антикоагулянтів на препарат Еліквіс® і навпаки можна проводити в момент наступного запланованого прийому препарату, що скасовується (при цьому чергова доза препарату, що скасовується, не приймається).

Перехід з або на варфарин або інші антагоністи вітаміну К

Переведення пацієнтів з терапії варфарином або іншими антагоністами вітаміну К на терапію препаратом Еліквіс слід проводити при значенні МНО у пацієнта нижче 2.0.

При переведенні пацієнтів з терапії препаратом Еліквіс на варфарин або інші антагоністи вітаміну К слід продовжувати терапію препаратом Еліквіс протягом 48 годин після прийому першої дози варфарину або інших антагоністів вітаміну К. Через 48 годин слід проконтролювати МНО перед прийомом наступної дози препарату Еліквіс. Спільний прийом варфарину (або іншого антагоніста вітаміну К) та препарату Еліквіс слід продовжувати до досягнення МНО ≥2.0. При досягненні МНО ≥2.0 прийом препарату Еліквіс слід припинити.

Кардіоверсія

Пацієнти з фібриляцією передсердь, яким потрібне проведення кардіоверсії, можуть розпочати або продовжити застосування препарату Еліквіс.

Пацієнтам, які не проходили лікування антикоагулянтами, перед проведенням кардіоверсії необхідно призначити принаймні 5 доз препарату Еліквіс® по 5 мг 2 рази на добу (по 2.5 мг 2 рази на добу для пацієнтів, які потребують зменшення дози) для досягнення адекватної антикоагуляції.

Якщо проведення кардіоверсії потрібно до призначення 5 доз препарату Еліквіс®, необхідно прийняти дозу навантаження в 10 мг з наступним прийомом 5 мг 2 рази на добу. Слід зменшити дозу навантаження до 5 мг з наступним прийомом 2.5 мг 2 рази на добу, якщо пацієнт підходить під категорію для зниження дози. Необхідно прийняти навантажувальну дозу принаймні за 2 години до проведення кардіоверсії.

Перед проведенням кардіоверсії необхідно отримати підтвердження про належний прийом препарату Еліквіс. При прийнятті рішення про призначення та тривалість лікування необхідно спиратися на встановлені рекомендації щодо застосування антикоагулянтів у пацієнтів, яким потрібне проведення кардіоверсії.

При тимчасовій перерві у лікуванні препаратом (випадковим чи навмисним) зростає ризик тромбозу. Пацієнти повинні бути проінструктовані про необхідність уникати перерв у лікуванні препаратом. При тимчасовому припиненні антикоагулянтної терапії з будь-яких причин вона має бути відновлена якнайшвидше.


Передозування

Симптоми: при передозуванні зростає ризик кровотечі. В рамках контрольованих клінічних досліджень апіксабан приймався перорально здоровими добровольцями у дозах до 50 мг на добу протягом від 3 до 7 днів (25 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 50 мг 1 раз на добу протягом 3 днів); клінічно значимих небажаних ефектів у своїй не відзначалося.

Лікування: у разі передозування препарату можна розглянути питання про застосування активованого вугілля. При введенні здоровим добровольцям активованого вугілля через 2 і 6 годин після прийому апіксабану в дозі 20 мг, AUC для апіксабану зменшувалася на 50% та 27% відповідно (Cmax не змінювалася). T1/2 апіксабану зменшувався з 13.4 до 5.3 та 4.9 год відповідно. Антидот невідомий. Не очікується, що застосування гемодіалізу при передозуванні апіксабану буде ефективним заходом.


Лікарська взаємодія

Вплив інших препаратів на фармакокінетику апіксабану

Інгібітори ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну

Комбінація апіксабану з кетоконазолом (у дозі 400 мг 1 раз на добу), що є потужним інгібітором як ізоферменту CYP3A4, так і Р-глікопротеїну, призводила до підвищення середнього значення AUC апіксабану в 2 рази та середнього значення Cmax - в 1.

Не рекомендується застосування препарату Еліквіс у пацієнтів, які отримують одночасно системне лікування потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та P-глікопротеїну, такими як антимікотики групи азолів (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, вориконазол та позаконазол) та інгібітори протеази ВІЧ.

Препарати, що не відносяться до потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 та P-глікопротеїну (наприклад, дилтіазем, напроксен, кларитроміцин, аміодарон, верапаміл, хінідин), мабуть, призведуть до підвищення концентрації апіксабану в плазмі. Корекція дози апіксабану при комбінуванні з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та/або Р-глікопротеїну не потрібна. Наприклад, дилтіазем (помірний інгібітор ізоферменту CYP3A4 та слабкий інгібітор P-глікопротеїну) у дозі 360 мг 1 раз на добу, призводив до підвищення середніх значень AUC апіксабану в 1.4 рази та середніх значень Cmax – у 13 разів. Напроксен (інгібітор Р-глікопротеїну, але не ізоферменту CYP3A4) при застосуванні в дозі 500 мг у здорових добровольців викликав підвищення середніх значень AUC та Cmax апіксабану в 1.5 та 1.6 рази відповідно. Кларитроміцин (інгібітор P-глікопротеїну та потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4) у дозі 500 мг 2 рази на добу призводив до підвищення середніх значень AUC та Cmax апіксабану в 1.6 та 1.3 рази відповідно.

Індуктори ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну

Поєднання апіксабану з рифампіцином (потужним індуктором ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну) призводило до зниження середніх значень AUC та Cmax апіксабану приблизно на 54% та 42% відповідно. Очевидно, поєднання апіксабану з іншими потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну (зокрема, фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом або препаратами звіробою продірявленого) може також призводити до зниження концентрації апіксабану в плазмі крові. Корекції дози апіксабану при його комбінуванні із засобами даної групи не потрібні при призначенні за показаннями: профілактика тромбоемболії після ендопротезування суглобів, профілактика інсультів та системної тромбоемболії при неклапанній фібриляції передсердь та профілактика рецидивів . Під час застосування для лікування ТГВ та ТЕЛА спільне застосування апіксабану та потужних індукторів ізоферменту CYP3A4 та P-глікопротеїну не рекомендується, т.к. при цьому ефективність може бути знижена.

Антикоагулянти, інгібітори агрегації тромбоцитів та НПЗП

У зв'язку з високим ризиком виникнення кровотечі одночасне застосування з іншими антикоагулянтами протипоказане.

Після спільного введення еноксапарину (одноразово у дозі 40 мг) та апіксабану (одноразово у дозі 5 мг) відзначався адитивний ефект цих засобів на активність FXa.

Ознак фармакокінетичної або фармакодинамічної взаємодії апіксабану з АСК (у дозі 325 мг 1 раз на добу) у здорових людей не було відзначено.

Комбінування апіксабану з клопідогрелом (у дозі 75 мг 1 раз на добу) або поєднанням клопідогрелу (75 мг) та АСК (162 мг 1 раз на добу) або прасугрелу (60 мг з подальшою дозою 10 мг 1 раз на добу) у 1 фазі клінічного дослідження не призводило до збільшення часу кровотечі або більш вираженого пригнічення агрегації тромбоцитів порівняно із застосуванням цих антиагрегантів як монотерапію. Підвищення показників системи зсідання крові (протромбінового часу, MHO та АЧТВ) відповідало ефектам апіксабану при застосуванні в монотерапії.

У пацієнтів з НФП з гострим коронарним синдромом (ОКС) та/або перенесеним черезшкірним коронарним втручанням (ЧКВ) терапію препаратом Еліквіс® можна призначати у поєднанні з антиагрегантами (див. розділ "Особливі вказівки").

Напроксен (500 мг), який є інгібітором P-глікопротеїну, збільшує середні значення AUC та Cmax апіксабану в 1.5 та 1.6 рази відповідно. При прийомі апіксабану спостерігалося відповідне підвищення показників згортання крові. Не спостерігалося жодних змін впливу напроксену на агрегацію тромбоцитів, індуковану арахідоновою кислотою, а також не відмічено клінічно значущого збільшення тривалості кровотечі після спільного застосування апіксабану та напроксену. Незважаючи на ці дані, у окремих пацієнтів може спостерігатися більш виражена фармакодинамічна відповідь після спільного застосування апіксабану з іншими антиагрегантами.

Препарат Еліквіс слід з обережністю застосовувати одночасно з НПЗП (включаючи АСК) або інгібіторами P2Y12, т.к. ці лікарські препарати зазвичай підвищують ризик кровотечі.

Не рекомендується застосовувати препарати, дія яких може бути пов'язана з розвитком серйозних кровотеч, таких як: тромболітичні лікарські засоби, антагоністи рецепторів глікопротеїнів IIb/IIIa, дипіридамол, декстран і сульфінпіразон.

Комбінування з іншими лікарськими засобами

Не було виявлено клінічно значущої фармакокінетичної або фармакодинамічної взаємодії апіксабану з атенололом або фамотидином. Комбінування апіксабану (у дозі 10 мг) з атенололом (у дозі 100 мг) не призводило до розвитку клінічно значущих змін параметрів фармакокінетики апіксабану, однак воно супроводжувалося зниженням середніх значень AUC та Cmax апіксабану на 15% та 18% відповідно до порівняння. Призначення апіксабану (у дозі 10 мг) з фамотидином (у дозі 40 мг) не впливало на значення AUC або Cmax апіксабану.

Вплив апіксабану на фармакокінетику інших лікарських засобів

У дослідженнях in vitro апіксабан не інгібував активність ізоферментів CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2D6 або CYP3A4 (інгібуюча концентрація (IC50) >45 мкмоль/л л) у концентрації, що значно перевищує Cmax препарату у плазмі крові при його клінічному застосуванні. Апіксабан не є індуктором ізоферментів CYP1A2, CYP2B6, CYP3A4/5 у концентраціях до 20 мкмоль/л. У зв'язку з цим очікується, що при спільному застосуванні він не впливатиме на кліренс препаратів, що метаболізуються цими ізоферментами. Крім того, апіксабан не пригнічує значною мірою активність P-глікопротеїну.

У дослідженнях у здорових добровольців апіксабан не змінював фармакокінетику дигоксину, напроксену або атенололу.

Дігоксин

При одночасному прийомі апіксабану (у дозі 20 мг 1 раз на добу) та дигоксину (у дозі 0.25 мг 1 раз на добу), що є субстратом P-gp, показники AUC або Cmax дигоксину не змінювалися. Таким чином, апіксабан не пригнічує транспорт субстратів P-глікопротеїну.

Напроксен

Одночасне застосування одноразових доз апіксабану (10 мг) та напроксену (500 мг), широко застосовуваного НПЗП, не впливало на показники AUC та Cmax напроксену.

Атенолол

Одночасне застосування одноразової дози апіксабану (10 мг) та атенололу (100 мг), широко застосовуваного бета-адреноблокатора, не змінювало фармакокінетику атенололу.

Активоване вугілля

Прийом активованого вугілля зменшує дію апіксабану.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність

Даних щодо застосування апіксабану у вагітних жінок немає. Під час доклінічних досліджень не виявлено прямих чи непрямих негативних ефектів щодо репродуктивної функції. Застосування апіксабану при вагітності протипоказане.

Період грудного вигодовування

Немає відомостей про виведення апіксабану або його метаболітів із грудним молоком у людини. Згідно з наявними даними досліджень на тваринах апіксабан виділяється з грудним молоком. У дослідженнях на щурах концентрація препарату в грудному молоці була в багато разів вищою за таку в плазмі крові (Cmax приблизно в 8 разів вище, AUC приблизно в 30 разів вище), що може свідчити про активний транспорт препарату в грудне молоко. Ризик для немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, може бути виключений. При необхідності застосування препарату Еліквіс слід прийняти рішення про відміну прийому препарату або припинення грудного вигодовування.

Фертильність

Апіксабан не впливав на фертильність у дослідженнях на тваринах.


Побічна дія

Частими небажаними реакціями були кровотеча, синець, носова кровотеча та гематома (див. профіль побічних реакцій та їх частоту за показаннями нижче). Під частотою побічних реакцій розуміється часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000).

Профілактика ВТЕ у пацієнтів після планового ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба

З боку крові та лімфатичної системи : часто – анемія; нечасто – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: нечасто – свербіж шкіри; рідко – гіперчутливість, алергічний набряк та анафілаксія.

З боку органу зору: рідко – крововилив у тканині очного яблука (в т.ч. крововилив у кон'юнктиву).

З боку серцево-судинної системи: часто – гематоми, кровотечі; нечасто – артеріальна гіпотензія (в т.ч. гіпотензія під час процедури).

З боку дихальної системи: нечасто – носова кровотеча; рідко – кровохаркання.

З боку травної системи: часто – нудота; нечасто – шлунково-кишкова кровотеча, наявність незміненої крові в калі; рідко – ректальна кровотеча, кровотеча з ясен.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності трансаміназ, у т.ч. підвищення активності АСТ, ГГТ, патологічні зміни функціональних проб печінки, підвищення активності ЛФ у крові, підвищення концентрації білірубіну у крові.

З боку кістково-м'язової системи: рідко – м'язовий крововилив.

З боку сечовидільної системи: нечасто – гематурія.

Інші: часто – закрита травма; нечасто - крововиливи та кровотеча після виконання інвазивних процедур (в т.ч. гематома після процедури, кровотеча з післяопераційної рани, гематома в області пункції судини та в місці встановлення катетера), наявність відділеного з рани, крововилив у області розрізу (в т.ч. .гематома в області розрізу), кровотеча під час оперативного втручання.

Профілактика інсульту та системної емболії у дорослих пацієнтів з НКФП з одним або більше факторами ризику

З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість, алергічний набряк та анафілаксія, нечасто – свербіж шкіри.

З боку нервової системи: нечасто – внутрішньочерепні крововиливи.

З боку органу зору: часто – крововилив у тканині очного яблука (у т.ч. крововилив у кон'юнктиву).

З боку серцево-судинної системи: часто кровотечі, гематоми; нечасто кровотеча у черевну порожнину.

З боку дихальної системи: часто носова кровотеча; нечасто – кровохаркання; рідко – кровотечі з дихальних шляхів.

З боку травної системи: часто – шлунково-кишкова кровотеча, ректальна кровотеча, кровотеча з ясен; нечасто гемороїдальна кровотеча, наявність незміненої крові у калі, кровотеча у ротову порожнину; рідко ретроперитонеальний крововилив.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірний висип.

З боку сечовидільної системи: часто – гематурія.

З боку репродуктивної системи: нечасто міжменструальні вагінальні кровотечі, урогенітальні кровотечі.

Реакції у місці введення: нечасто – кровотеча у місці введення.

Лабораторні показники : нечасто – позитивна реакція при аналізі калу на приховану кров.

Інші: часто – закрита травма; нечасто травматична кровотеча, кровотеча після проведення процедури, крововилив у ділянці розрізу.

Лікування ТГВ, ТЕЛА та профілактика рецидивуючих ТГВ та ТЕЛА

З боку імунної системи: нечасто – свербіж шкіри.

З боку нервової системи: рідко – внутрішньочерепні крововиливи.

З боку органу зору: нечасто – крововилив у тканині очного яблука (в т.ч. крововилив у кон'юнктиву).

Серцево-судинна система: часто – кровотечі, гематоми.

З боку дихальної системи: часто – носова кровотеча; нечасто – кровохаркання; рідко – крововилив із дихальних шляхів.

З боку травної системи: часто – шлунково-кишкова кровотеча, ректальна кровотеча, кровотеча з ясен; нечасто – наявність незміненої крові у калі.

З боку сечовидільної системи: часто – гематурія.

З боку репродуктивної системи: нечасто міжменструальні вагінальні, урогенітальні кровотечі.

Лабораторні показники: нечасто – позитивна реакція під час аналізу калу на приховану кров.

Інші: часто – закрита травма; нечасто – травматична кровотеча, кровотеча після проведення процедури, крововилив у ділянці розрізу.

Застосування препарату Еліквіс може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку кровотеч (в т.ч. прихованих) з будь-якого органу або тканини, що може призвести до розвитку постгеморагічної анемії. Симптоми, ознаки та тяжкість варіюватимуться залежно від джерела кровотечі та ступеня або поширеності кровотечі.

* Не відзначали випадків генералізованого свербежу шкіри в дослідженні CV185057 (тривала профілактика ВТЕ).


Протипоказання до застосування

підвищена чутливість до апіксабану або будь-якого компонента препарату; активна клінічно значуща кровотеча; захворювання печінки, що супроводжуються порушеннями в системі згортання крові та клінічно значущим ризиком розвитку кровотеч; наявність злоякісного новоутворення з високим ризиком кровотечі; нещодавнє пошкодження головного або спинного мозку; нещодавно перенесене оперативне втручання на головному або спинному мозку, а також на органі зору; нещодавно перенесений геморагічний інсульт; або виражені внутрішньоспінальні або внутрішньомозкові зміни судин; порушення функції нирок з КК менше 15 мл/хв, а також застосування у пацієнтів, які перебувають на діалізі; вік до 18 років (дані про застосування препарату рота відсутні); вагітність (дані про застосування препарату відсутні); період грудного вигодовування (дані про застосування препарату відсутні); еноксапарин, далтепарин), похідні гепарину (в т.ч. фондапаринукс), пероральні антикоагулянти (в т.ч. варфарин, ривароксабан, дабігатран), за винятком тих ситуацій, коли пацієнт перекладається на терапію або з терапії апіксабаном або якщо нефракційний у дозах, необхідних для підтримки прохідності центрального венозного або артеріального катетера, або коли нефракціонований гепарин застосовується при катетерній аблації фібриляції передсердь; вроджений дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальаб.


особливі вказівки

Ризик розвитку кровотеч

Не рекомендується застосування препарату при захворюваннях печінки, що супроводжуються порушеннями у системі згортання крові та клінічно значущим ризиком розвитку кровотеч. Необхідно припинити застосування препарату при появі тяжкої кровотечі.

При виникненні ускладнення у вигляді кровотечі терапія препаратом повинна бути зупинена; також необхідно встановити джерело кровотечі. Серед можливих варіантів зупинки кровотечі можуть бути розглянуті хірургічний гемостаз або трансфузія свіжозамороженої плазми, при життєзагрозних станах, які неможливо контролювати за допомогою перерахованих вище методів, можна розглянути можливість введення концентрату протромбінового комплексу (КПК) або рекомбінантного фактора згортання крові VII. У здорових добровольців оборотність фармакодинамічних ефектів препарату Еліквіс за результатами тесту генерації тромбіну спостерігалася після інфузії КПК, що містить 4 фактори згортання крові. Проте досвід клінічного застосування КПК, що містить 4 фактори зсідання крові, з метою зупинки кровотечі у пацієнтів, які отримують препарат Еліквіс, відсутній. Досвід застосування рекомбінантного фактора VIIa у пацієнтів, які отримують терапію апіксабаном, на даний момент немає.

Слід бути обережним при одночасному застосуванні апіксабану з НПЗП (в т.ч. з ацетилсаліцилової кислотою) у зв'язку з тим, що дані препарати збільшують ризик розвитку кровотеч.

Одночасне застосування препарату Еліквіс і ацетилсаліцилової кислоти (АСК) у літніх пацієнтів вимагає обережності через потенційно більш високий ризик кровотечі.

Як і у випадку інших антикоагулянтів, пацієнтів, які отримують препарат Еліквіс, необхідно ретельно спостерігати на предмет ознак кровотечі. При станах з високим ризиком розвитку кровотеч рекомендується застосовувати з обережністю. Застосування препарату Еліквіс слід припинити при розвитку тяжкої кровотечі.

Хоча терапія апіксабаном не вимагає постійного моніторингу його концентрації в крові, іноді може бути доцільним проведення каліброваного кількісного аналізу анти-Xa-факторної активності у тих виняткових випадках, коли дані про дію апіксабану можуть сприяти прийняттю клінічних рішень, наприклад, при передозуванні та екстреному оперативному втручанні .

Взаємодія з іншими лікарськими засобами, що впливають на гемостаз

У зв'язку з високим ризиком виникнення кровотечі одночасне застосування з іншими антикоагулянтами протипоказане.

Одночасне застосування препарату Еліквіс з антиагрегантами підвищує ризик кровотечі.

Необхідно бути обережним при одночасному застосуванні препарату Еліквіс з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норепінефрину (норадреналіну) або НПЗЗ, включаючи АСК.

Після хірургічного втручання не рекомендується застосовувати одночасно з препаратом Еліквіс інші інгібітори агрегації тромбоцитів.

У клінічному дослідженні у пацієнтів з фібриляцією передсердь з ГКС та/або перенесли ЧКВ із запланованим періодом лікування інгібітором P2Y12 з АСК або без неї, було вивчено застосування пероральних антикоагулянтів (апіксабану або антагоніста вітаміну К – АВК) протягом 6 місяців. Ризик великих кровотеч за критеріями Міжнародного товариства з тромбозу та гемостазу (International Society on Thrombosis and Haemostasis - ISTH) або клінічно значущих невеликих кровотеч (КЗНБ) був статистично значущий нижче при застосуванні препарату Еліквіс® (24.7% на рік) порівняно з застосуванням 35.8% на рік). Супутнє застосування АСК підвищувало ризик розвитку великих кровотеч за критеріями ISTH або КЗНБ кровотеч з 21.0% на рік до 40.5% на рік при додаванні антикоагулянту (апіксабану або АВК) до терапії інгібітором P2Y12. Зокрема, додавання АСК підвищувало ризик розвитку великих або КЗНБ кровотеч у пацієнтів, які отримували апіксабан та АВК, відповідно з 16.4% до 33.1% на рік та з 26.1% на рік до 48.4% на рік.

Відзначалося статистично значуще підвищення ризику кровотеч при застосуванні потрійної терапії апіксабаном, АСК та клопідогрелом у клінічному дослідженні у пацієнтів з гострим коронарним синдромом без фібриляції передсердь з високим ризиком тромбозу та декількома супутніми серцевими та несерцевими захворюваннями.

В іншому клінічному дослідженні за участю пацієнтів з фібриляцією передсердь одночасне застосування АСК призводило до підвищення ризику великих кровотеч і на фоні прийому апіксабану і на фоні прийому варфарину. У цьому клінічному дослідженні поєднана терапія двома антиагрегантами застосовувалася рідко.

Застосування тромболітичних засобів для лікування гострого ішемічного інсульту

Досвід застосування тромболітичних засобів для лікування гострого ішемічного інсульту у пацієнтів, які отримують апіксабан, дуже обмежений.

Пацієнти із штучними клапанами серця

Безпека та ефективність препарату у пацієнтів із штучними клапанами серця з фібриляцією передсердь і без неї не вивчалась. Застосування препарату Еліквіс для цієї групи пацієнтів не рекомендується.

Хірургічні та інвазивні процедури

Застосування препарату Еліквіс слід припинити не менше ніж за 48 годин до планової операції або інвазивної процедури із середнім або високим ризиком кровотечі. Сюди відносяться втручання, при яких ймовірність клінічно значущої кровотечі не виключена або для яких ризик кровотечі є неприйнятним.

Застосування препарату Еліквіс слід припинити не менше ніж за 24 години до планової операції або інвазивної процедури з низьким ризиком кровотечі. Сюди відносяться втручання, при яких очікується мінімальна, некритична локалізація або легко контрольована кровотеча.

Якщо операцію або інвазивну процедуру не можна відкладати, їх слід проводити з належною обережністю з огляду на підвищений ризик кровотечі. Слід співвіднести ризик кровотечі та необхідність екстреного втручання. При неклапанній фібриляції передсердь зазвичай не потрібне застосування "терапії мосту" протягом 24-48 годин після відміни апіксабану перед хірургічними втручаннями.

Після інвазивної процедури або хірургічного втручання застосування препарату Еліквіс® слід відновити якнайшвидше за умови, що це допускає клінічна ситуація та встановився достатній гемостаз (інформацію про кардіоверсію наведено у розділі "Режим дозування").

У пацієнтів з фібриляцією передсердь немає необхідності припиняти терапію препаратом Еліквіс перед катетерною аблацією.

Тимчасове припинення терапії

Припинення застосування антикоагулянтів, включаючи препарат Еліквіс®, через активну кровотечу, планову операцію або інвазивну процедуру збільшує для пацієнта ризик тромбозу. Перерв у лікуванні слід уникати, і якщо з якоїсь причини потрібне тимчасове припинення антикоагулянтної терапії препаратом Еліквіс, її слід відновити якнайшвидше.

Лікування ТГВ та ТЕЛА

Не рекомендується замінювати терапію нефракціонованим гепарином на препарат Еліквіс у період ініціації терапії пацієнтів з ТЕЛА з нестабільною гемодинамікою, можливим проведенням тромболізису або тромбектомії легеневої артерії, т.к. безпека та ефективність апіксабану в даних клінічних ситуаціях не встановлені.

Пацієнти з онкологічними захворюваннями

Ефективність та безпека апіксабану при лікуванні ТГВ, лікуванні ТЕЛА та профілактиці рецидивуючих ТГВ та ТЕЛА (лВТЕ) у пацієнтів з активно прогресуючим злоякісним новоутворенням не встановлено.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Обмежені клінічні дані показують, що у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 15-29 мл/хв) збільшуються концентрації апіксабану в плазмі, що може підвищувати ризик кровотечі. Для лікування ТГВ, лікування ТЕЛА та профілактики рецидивуючих ТГВ та ТЕЛА (лВТЕ) апіксабан у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 15–29 мл/хв) слід застосовувати з обережністю.

Для профілактики інсульту та системної емболії у пацієнтів з НФП, пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 15–29 мл/хв) та пацієнтів із рівнем сироваткового креатиніну ≥1.5 мг/дл (133 мкмоль/л) у поєднанні з віком ≥80 років або масою тіла ≤60 кг доза апіксабану повинна бути знижена до 2,5 мг 2 рази на добу.

У зв'язку з відсутністю досвіду клінічного застосування апіксабану у пацієнтів з КК < 15 мл/хв або на діалізі прийом апіксабану в цій групі пацієнтів не рекомендується.

Літні пацієнти

З віком ризик кровотечі може збільшуватися.

Також одночасне застосування препарату Еліквіс і АСК у літніх пацієнтів вимагає обережності через потенційно більш високий ризик кровотечі.

Маса тіла

При малій масі тіла (<60 кг) ризик кровотечі може збільшуватися.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Препарат Еліквіс протипоказаний пацієнтам із захворюванням печінки, пов'язаним з коагулопатією та клінічно значущим ризиком розвитку кровотечі.

Препарат не рекомендується приймати пацієнтам із тяжким порушенням функції печінки.

Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості (стадія А або В за класифікацією Чайлд-П'ю).

Пацієнти з підвищеними рівнями печінкових ферментів АЛТ/АСТ >2×ВГН або загального білірубіну ≥1.5×ВГН були виключені з клінічних досліджень. Тому в даній популяції препарат Еліквіс слід застосовувати з обережністю. Перед початком застосування препарату Еліквіс необхідно перевірити біохімічні показники функції печінки.

Взаємодія з інгібіторами цитохрому P 450 та інгібіторами P-глікопротеїну

Не рекомендується застосування препарату Еліквіс у пацієнтів, які отримують одночасно системне лікування потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та P-глікопротеїну, такими як антимікотики групи азолів (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, вориконазол та позаконазол) та інгібітори протеази ВІЧ. Ці препарати можуть підвищити експозицію апіксабану в 2 рази або вище у присутності додаткових факторів, які також збільшують експозицію апіксабану (наприклад, тяжке порушення функції нирок).

Взаємодія з індукторами ізоферменту CYP 3 A 4 та P-глікопротеїну

Одночасне застосування препарату Еліквіс® з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 та індукторами P-глікопротеїну (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал та препаратами звіробою продірявленого) може також призводити до зниження концентрації апіксабану в плазмі. У клінічному дослідженні за участю пацієнтів з фібриляцією передсердь відзначали зниження ефективності та підвищений ризик кровотеч при одночасному застосуванні апіксабану та потужних індукторів ізоферменту CYP3A4 та P-глікопротеїну порівняно із застосуванням апіксабану як монотерапію.

Наступні рекомендації застосовуються до пацієнтів, які отримують системну терапію потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та P-глікопротеїну:

з метою профілактики венозної тромбоемболії у пацієнтів після планового ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба, профілактики інсульту та системної тромбоемболії при неклапанній фібриляції передсердь, а також для профілактики рецидивів ТГВ та ТЕЛА, для лікування , т.к. ефективність може бути знижена.

Оперативні втручання, пов'язані з переломом шийки стегна

Ефективність та безпека апіксабану у клінічних дослідженнях у пацієнтів після оперативного втручання щодо перелому шийки стегна не оцінювалися. Тому він не рекомендується для цих пацієнтів.

Лабораторні параметри

Вплив механізму дії апіксабану на показники згортання крові (наприклад, протромбіновий час (ПВ), МНО та АЧТВ) відповідав очікуваному. Зміни цих показників, що спостерігалися, згортання крові при передбачуваній терапевтичній дозі були невеликі і мали істотну варіабельність.

Інформація про допоміжні речовини

Препарат Еліквіс містить лактозу. Пацієнти з рідкісними спадковими порушеннями, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність lapp або глюкозо-галактозна мальабсорбція, не повинні приймати препарат Еліквіс.

Виконання спинальної, епідуральної анестезії або пункцій у пацієнтів, які отримують препарат Еліквіс

При виконанні спинальної або епідуральної анестезії або діагностичної пункції даних областей у пацієнтів, які отримують антитромботичні засоби з метою профілактики тромбоемболій, є ризик розвитку епідуральних або спинальних гематом, які, у свою чергу, можуть бути причиною стійких або незворотних паралічів. Цей ризик може ще більше зростати при використанні встановленого епідурального катетера у післяопераційному періоді або при паралельному застосуванні інших лікарських засобів, що впливають на гемостаз. Встановлені епідуральні або субарахноїдальні катетери повинні бути видалені щонайменше за 5 годин до першої дози препарату Еліквіс. Ризик також може зростати при травматичних або повторних епідуральних або спінальних пункціях. Пацієнтів необхідно часто перевіряти на предмет проявів та симптомів неврологічного дефіциту (наприклад, оніміння чи слабкість у ногах, дисфункція кишечника чи сечового міхура). При виявленні неврологічного відхилення від норми потрібне проведення термінової діагностики та лікування. До нейроаксіального втручання лікарю слід проаналізувати співвідношення потенційної користі та ризику для пацієнтів, які отримують антикоагулянтну терапію або отримуватимуть її для профілактики тромбозу.

Клінічний досвід застосування апіксабану у пацієнтів із встановленим інтратекальним або епідуральним катетером відсутній. У разі необхідності даної ситуації, ґрунтуючись на фармакокінетичних особливостях апіксабану, слід дотримуватись інтервалу у 20-30 год (тобто 2 періоди напіввиведення) між останньою прийнятою дозою апіксабану та видаленням катетера, таким чином, як мінімум одна доза апіксабану повинна бути пропущена до видалення катетера. Наступну дозу апіксабану можна застосовувати не раніше ніж через 5 годин після отримання катетера. Як і у випадку з усіма новими антикоагулянтними лікарськими препаратами, досвід застосування апіксабану при нейроаксіальній блокаді обмежений, і тому в такій ситуації слід дотримуватися виняткової обережності.

Пацієнти з антифосфоліпідним синдромом

Прямі пероральні антикоагулянти (ППОАК), включаючи препарат Еліквіс®, не рекомендуються для застосування у пацієнтів з діагностованим антифосфоліпідним синдромом (АФС) та тромбозами в анамнезі, особливо за наявності всіх трьох позитивних тестів (на виявлення вовчакового антикоагулянту, антитіл проти кардіоліну) -2-глікопротеїну I). У цих пацієнтів застосування ПОАК може призводити до підвищення частоти рецидивів тромботичних явищ порівняно з антагоністами вітаміну К. Ефективність та безпека препарату у пацієнтів з АФС не встановлено.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Препарат Еліквіс® не впливає або впливає несуттєво на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.


Застосування при порушеннях функції нирок

Протипоказано застосування препарату при порушенні функції нирок з КК менше 15 мл/хв, а також застосування у пацієнтів, які перебувають на діалізі.

Для лікування ТГВ, лікування ТЕЛА та профілактики рецидивуючих ТГВ та ТЕЛА (лВТЕ) апіксабан у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 15–29 мл/хв) слід застосовувати з обережністю.


Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказано застосування препарату при захворюваннях печінки, що супроводжуються порушеннями у системі згортання крові та клінічно значущим ризиком розвитку кровотеч; у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю.

Слід бути обережним при прийомі препарату Еліквіс® пацієнтами з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (класу A або B за класифікацією Чайлд-П'ю), при цьому корекції дози не потрібно.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

Корекції дози препарату у пацієнтів похилого віку не потрібні (виняток становлять пацієнти, зазначені в пункті "Застосування при фібриляції передсердь").


Застосування у дітей

Протипоказано застосування препарату до 18 років.


Нозологія (коди МКЛ)G45 Минущі транзиторні церебральні ішемічні напади [атаки] та родинні синдроми I26 Легенева емболія I48 Фібриляція та тріпотіння передсердь I50.0 Застійна серцева недостатність I63 Інфаркт мозку I74 Емболія та тромбоз артерій I82
Власник реєстраційного посвідчення

PFIZER Inc. (США)


Вироблено

BRISTOL-MYERS SQUIBB Manufacturing Company (Пуерто-Ріко)


Власник товарного знаку

CATALENT ANAGNI Srl (Італія)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Пуэрто-Рико.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Эликвис таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 60 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Эликвис таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 60 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Так же, у нас можно купить и этот товар. Хотите приобрести Эликвис таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 60 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Эликвис таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 20 шт., Эликвис таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 60 шт., Эликвис таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 20 шт..

(5842)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Апиксабан представляет собой мощный прямой ингибитор FXa, обратимо и селективно блокирующий активный центр фермента. Препарат предназначен для перорального применения. Для реализации антитромботической активности апиксабана не требуется наличия антитромбина III. Апиксабан ингибирует свободный и связанный FXa, а также активность протромбиназы. Апиксабан не оказывает непосредственного прямого влияния на агрегацию тромбоцитов, но опосредованно ингибирует агрегацию тромбоцитов, индуцированную тромбином. За счет ингибирования активности FXa апиксабан предотвращает образование тромбина и тромбов. В результате подавления FXa изменяются значения показателей системы свертывания крови: удлиняется протромбиновое время, АЧТВ и происходит увеличение МНО. Изменения этих показателей при применении препарата в терапевтической дозе незначительны и в большой степени вариабельны. Поэтому использование их с целью оценки фармакодинамической активности апиксабана не рекомендуется. В тесте генерации тромбина апиксабан снижал эндогенный тромбиновый потенциал - показатель образования тромбина в плазме крови человека.Ингибирование апиксабаном активности FXa доказано с помощью хромогенного теста с использованием гепарина Rotachrom. Изменение анти-FXa активности прямо пропорционально повышению концентрации апиксабана в плазме крови, при этом максимальные значения активности наблюдаются при достижении максимальной концентрации апиксабана в плазме крови. Линейная зависимость между концентрацией и анти-FXa активностью апиксабана регистрируется в широком диапазоне терапевтических доз препарата. Изменения анти-FXa активности при изменении дозы и концентрации апиксабана более выражены и менее вариабельны, чем показатели свертывания крови.В таблице 1 показаны предполагаемые равновесные концентрации и анти-FXa активность при применении препарата апиксабан по каждому из показаний. У пациентов, получающих апиксабан после планового эндопротезирования тазобедренного или коленного сустава, отношение максимального и минимального уровня анти-FXа активности в интервале между приемом доз препарата не превышает 1.6. У пациентов, получающих апиксабан по поводу профилактики инсульта и системной тромбоэмболии при неклапанной фибрилляции предсердий, данное отношение составляет менее 1.7, а у пациентов, получающих апиксабан по поводу лечения тромбоза глубоких вен и профилактики рецидивов тромбозов глубоких вен - менее 2.2.Таблица 1. Предполагаемые равновесные концентрации (нг/мл) и анти-FXa активность (МЕ/мл)АпиксабанCmaxАпиксабанCminАнти-FXa активность апиксабанаMaxАнти-FXa активность апиксабанаMinМедиана [5-й, 95-й Перцентиль]Профилактика венозной тромбоэмболии у пациентов после планового эндопротезирования тазобедренного или коленного сустава2.5 мг 2 раза/сут77 [41, 146]51 [23, 109]1.3 [0.67, 2.4]0.84 [0.37, 1.8]Профилактика инсультов и системной тромбоэмболии у пациентов с фибрилляцией предсердий2.5 мг 2 раза/сут*123 [69, 221]79 [34, 162]1.8 [1.0, 3.3]1.2 [0.51, 2.4]5 мг 2 раза/сут171 [91, 321]103 [41, 230]2.6 [1.4, 4.8]1.5 [0.61, 3.4]Лечение тромбоэмболии2.5 мг 2 раза/сут67 [30, 153]32 [11, 90]1.1 [0.47, 2.4]0.51 [0.17, 1.4]5 мг 2 раза/сут132 [59, 302]63 [22, 177]2.1 [0.93, 4.8]1.0 [0.35, 2.8]10 мг 2 раза/сут251 [111, 572]120 [41, 335]4.0 [1.8, 9.1]1.9 [0.65, 5.3]* Коррекция дозы согласно критериям снижения дозы в исследовании ARISTOTLE.На фоне терапии апиксабаном не требуется проведения рутинного мониторинга его антикоагулянтного эффекта, однако выполнение калиброванного количественного теста анти-FXa активности может быть полезным в ситуациях, когда информация о наличии апиксабана в крови может быть полезна для принятия решения о продолжении терапии. В сравнении с варфарином на фоне применения апиксабана отмечается меньшее число кровотечений, включая внутричерепное кровоизлияние.