Элефлокс таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт Цена
-
Страна:Индия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:500 мг
-
В упаковке:10 шт.
Элефлокс – синтетический антибактериальный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов, содержащий в качестве активного вещества левофлоксацин - левовращающий изомер офлоксацина. Левофлоксацин блокирует ДНК-гиразу, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, ингибирует синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах бактерий.
Левофлоксацин активен в отношении большинства штаммов микроорганизмов как в условиях in vitro так и in vivo.
Чувствительные микроорганизмы (МПК ≤2 мг/л; зона ингибирования ≥17 мм)
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium, Enterococcus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. коагулаза-негативные метициллин-чувствительные/-умеренно чувствительные (в т.ч. Staphylococcus aureus метициллин-чувствительные, Staphylococcus epidermidis метициллин-чувствительные), Streptococcus spp. (группы С и G), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae пенициллин-чувствительные/-умеренно чувствительные/-резистентные, Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. группы viridans пенициллин-чувствительные/-резистентные.
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Acinetobacter spp. (в т.ч. Acinetobacter baumanii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter spp. (в т.ч. Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae ампициллин-чувствительные/-резистентные, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca), Moraxella catarrhalis (продуцирующие и непродуцирующие бета-лактамазу штаммы), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (непродуцирующие и продуцирующие пенициллиназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т.ч. Pasteurella multocida, Pasteurella dagmatis, Pasteurella canis), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т.ч. Providencia stuartii, Providencia rettgeri), Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (в т.ч. Serratia marcescens).
Госпитальные инфекции, вызванные Pseudomonas aeruginosa, могут потребовать комбинированной антибактериальной терапии.
Анаэробные микроорганизмы: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus, Propionibacterum spp., Veilonella spp.
Другие микроорганизмы: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (в т.ч. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsiae spp., Ureaplasma urealyticum.
Умеренно чувствительные микроорганизмы (МПК = 4 мг/л; зона ингибирования 14-16 мм)
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis метициллин-резистентные, Staphylococcus haemolyticus метициллин-резистентные.
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Campilobacter jejuni, Campilobacter coli.
Анаэробные микроорганизмы: Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
Устойчивые микроорганизмы (МПК ≥8 мг/л; зона ингибирования ≤13 мм)
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Staphylococcus aureus метициллин-резистентные, прочие Staphylococcus spp. коагулаза-негативные метициллин-резистентные.
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Alcaligenes xylosoxidans.
Анаэробные микроорганизмы: Bacteroides thetaiotaomicron.
Другие микроорганизмы: Mycobacterium avium.
Резистентность
Резистентность к левофлоксацину развивается в результате поэтапного процесса мутаций генов, кодирующих обе топоизомеразы типа II: ДНК-гиразу и топоизомеразу IV. Другие механизмы резистентности, такие как механизм влияния на пенетрационные барьеры микробной клетки (механизм, характерный для Pseudomonas aeruginosa) и механизм эффлюкса (активного выведения противомикробного средства из микробной клетки), могут также уменьшать чувствительность микроорганизмов к левофлоксацину.
В связи с особенностями механизма действия левофлоксацина обычно не наблюдается перекрестной резистентности между левофлоксацином и другими противомикробными средствами.
Клиническая эффективность (эффективность в клинических исследованиях при лечении инфекций, вызываемых перечисленными ниже микроорганизмами)
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.
Другие: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.
Элефлокс таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб., покр. плівковою оболонкою, 250 мг: 5 або 10 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 500 мг: 5 або 10 шт.
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою жовтувато-рожевого кольору, двоопуклі, овальні, з вигравірованим "500" на одній стороні.
| 1 таб. | |
| левофлоксацину гемігідрат | 512.76 мг, |
| що відповідає змісту левофлоксацину | 500 мг |
Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна (Avicel PH101) - 77.94 мг, целюлоза мікрокристалічна (Avicel PH 102) - 40 мг, гіпромелоза (5 cps) - 17 мг, полісорбат 80 - 1 мг, 8 мг, 3 мг, 3 мг. опадрай 03В52874 – 20 мг.
Склад опадрай 03В52874: гіпромелоза 2910 6 csp (E464) - 62.5 мг, титану діоксид (E171) - 29.675 мг, макрогол - 6.25 мг, заліза оксид жовтий - 1.41 мг, заліза оксид1.
5 штук. - блістери (1) - пачки картонні.
5 штук. - блістери (2) - пачки картонні.
Коди АТХ
J01MA12 Levofloxacin
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Антибактеріальний препарат групи фторхінолонів
Діюча речовина
левофлоксацин
Фармако-терапевтична група
Протимікробний засіб - фторхінолон
Фармакологічна дія
Елефлокс – синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів, що містить як активну речовину левофлоксацин – лівообертальний ізомер офлоксацину. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактерій.
Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo.
Чутливі мікроорганізми (МПК ≤2 мг/л; зона інгібування ≥17 мм)
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium, Enterococcus spp. (В т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. коагулаза-негативні метицилін-чутливі/помірно чутливі (в т.ч. Staphylococcus aureus метицилін-чутливі, Staphylococcus epidermidis метицилін-чутливі), Streptococcus spp. (групи С та G), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae пеніцилін-чутливі/помірно чутливі/резистентні, Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans пеніцилін-чутливі/резистентні.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp. (в т.ч. Acinetobacter baumanii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter spp. (в т.ч. Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae чутливі/резистентні ампіцилін, Haemophilus parainfluenzae, Helicobapp. (в т.ч. Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca), Moraxella catarrhalis (що продукують та непродукують бета-лактамазу штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (непродукуючі та продукуючі sіnet, (в т.ч. Pasteurella multitocida, Pasteurella dagmatis, Pasteurella canis), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т.ч. Providencia stuartii, Providencia rettgeri), Pseudomonas spp. (У т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (У т.ч. Serratia marcescens).
Лікарські інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa, можуть вимагати комбінованої антибактеріальної терапії.
Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus, Propionibacterum spp., Veilonella spp.
Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (зокрема. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsiae spp., Ureaplasma urealyticum.
Помірно чутливі мікроорганізми (МПК = 4 мг/л; зона інгібування 14-16 мм)
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis метицилін-резистентні, Staphylococcus haemolyticus метицилін-резистентні.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми : Campilobacter jejuni, Campilobacter coli.
Анаеробні мікроорганізми : Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
Стійкі мікроорганізми (МПК ≥8 мг/л; зона інгібування ≤13 мм)
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus метицилін-резистентні, інші Staphylococcus spp. коагулаза-негативні метицилін-резистентні.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans.
Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron.
Інші мікроорганізми : Mycobacterium avium.
Резистентність
Резистентність до левофлоксацину розвивається внаслідок поетапного процесу мутацій генів, що кодують обидві топоізомерази типу II: ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. Інші механізми резистентності, такі як механізм впливу на пенетраційні бар'єри мікробної клітини (механізм, характерний для Pseudomonas aeruginosa) та механізм еффлюксу (активного виведення протимікробного засобу з мікробної клітини) можуть також зменшувати чутливість мікроорганізмів до левофлоксацину.
У зв'язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими протимікробними засобами.
Клінічна ефективність (ефективність у клінічних дослідженнях при лікуванні інфекцій, що викликаються переліченими нижче мікроорганізмами)
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganella morgan.
Інші: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.
Показання
Бактеріальні інфекції, чутливі до левофлоксацину, у дорослих:
гострий синусит; загострення хронічного бронхіту; позалікарняна пневмонія; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); повітряно-краплинному шляху зараження.При застосуванні левофлоксацину слід враховувати офіційні національні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних препаратів, а також чутливість патогенних мікроорганізмів у конкретній країні (див. розділ "Особливі вказівки").
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо 1 або 2 рази на день. Таблетки не розжовувати і запивати достатню кількість рідини (від 0.5 до 1 склянки), можна приймати перед їдою або між їдою. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника.
Пацієнтам з КК > 50 мл/хв рекомендується наступний режим дозування:
гострий синусит: по 500 мг 1 раз на добу - 10-14 днів;
загострення хронічного бронхіту: по 500 мг 1 раз на добу – 7-10 днів;
позалікарняна пневмонія: по 500 мг 1-2 рази на добу - 7-14 днів;
неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 250 мг 1 раз на добу – 3 дні;
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 500 мг 1 раз на добу – 7-14 днів;
пієлонефрит: по 500 мг 1 раз на добу – 7-10 днів;
хронічний бактеріальний простатит: по 500 мг 1 раз на добу – 28 днів;
інфекції шкіри та м'яких тканин: по 500 мг 1-2 рази на добу – 7-14 днів;
комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозу: по 500 мг 1-2 рази на добу, курс лікування – до 3-х місяців.
профілактика та лікування сибірки при повітряно-краплинному шляху зараження: 500 мг 1 раз на добу, курс лікування до 8 тижнів.
Режим дозування у пацієнтів із порушенням функції нирок
| Кліренс креатиніну | Режим дозування | |
| 500 мг/24 год | 500 мг/12 год | |
| перша доза: 500 мг | перша доза: 500 мг | |
| 50-20 мл/хв | потім: 250 мг/24 год | потім: 250 мг/12год |
При порушенні функції печінки не потрібно спеціального підбору доз, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці лише вкрай незначною мірою.
Для пацієнтів похилого віку не потрібна зміна режиму дозування, за винятком випадків низького КК.
Як і при застосуванні інших антибіотиків, лікування препаратом рекомендується продовжувати протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або після достовірного знищення збудника.
Якщо пропущено прийом препарату, треба якнайшвидше прийняти таблетку, поки не наблизився час чергового прийому. Далі продовжувати приймати Елефлокс за схемою.
Враховуючи, що біодоступність левофлоксацину при прийомі таблеток Елефлокс дорівнює майже 100%, у разі переведення пацієнта з внутрішньовенної інфузії препарату Елефлокс на прийом таблеток слід продовжувати лікування в тій же дозі, яка застосовувалася при внутрішньовенній інфузії.
Передозування
Симптоми: виявляються переважно з боку ЦНС (сплутаність свідомості, порушення свідомості, запаморочення та напади судом на кшталт епілептичних нападів). Крім того, можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, подовження інтервалу QT.
Лікування: симптоматичне. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу та постійного перитонеального діалізу). Специфічного антидоту немає.
У зв'язку з можливим збільшенням тривалості інтервалу QT слід проводити моніторинг ЕКГ.
Лікарська взаємодія
Хінолони у поєднанні з препаратами, які знижують поріг судомної активності (наприклад, з теофіліном, фенбуфеном та іншими нестероїдними протизапальними засобами), можуть викликати виражене зниження порога судомної активності.
Концентрація левофлоксацину при одночасному застосуванні фенбуфену підвищується лише на 13%.
Ефект препарату Елефлокс значно послаблюється при одночасному застосуванні із сукральфатом. Те саме відбувається і при одночасному застосуванні магній-або алюмінієвмісних антацидних засобів, солей заліза, диданозину (тільки лікарські форми, що містять як буфер алюміній або магній). Елефлокс слід приймати не менше, ніж за 2 години до або через 2 години після прийому цих засобів.
Солі кальцію мають мінімальний ефект на абсорбцію левофлоксацину при його прийомі внутрішньо.
У пацієнтів, які отримували лікування левофлоксацином у комбінації з непрямими антикоагулянтами (наприклад, з антагоністом вітаміну К – варфарином), спостерігалося підвищення протромбінового часу/МНО та/або розвиток кровотечі, у т.ч. та важкого. Тому при одночасному застосуванні непрямих антикоагулянтів та левофлоксацину необхідний регулярний контроль показників зсідання крові.
Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину незначно сповільнюється під дією циметидину та пробенециду.
При поєднанні із гіпоглікемічними препаратами необхідний суворий контроль за концентрацією глюкози у крові, т.к. є ймовірність гіпер-і гіпоглікемії.
Левофлоксацин підвищує Т1/2 циклоспорину на 33%. Т.к. це збільшення не є клінічно значущим, корекція дози циклоспорину при його одночасному застосуванні з левофлоксацином не потрібна.
Прийом кортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожиль.
Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які приймають препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічні препарати ІА та ІІІ класу, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики).
Проведені клініко-фармакологічні дослідження для вивчення можливої фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином та варфарином показали, що фармакокінетика левофлоксацину при одночасному застосуванні з цими препаратами не змінюється достатньо, щоб це мало клінічно.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Протипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).
Побічна дія
Визначення категорій частоти побічних ефектів (відповідно до ВООЗ): дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (частоту неможливо оцінити за наявними даними).
Дані, отримані у клінічних дослідженнях та при постмаркетинговому застосуванні препарату
З боку серцево-судинної системи: рідко – синусова тахікардія, відчуття серцебиття; частота невідома (постмаркетингові дані) – подовження інтервалу QT, шлуночкові порушення ритму, шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу "пірует", які можуть призводити до зупинки серця (див. розділи "Передозування", "Особливі вказівки").
З боку крові та лімфатичної системи : нечасто – лейкопенія (зменшення кількості лейкоцитів у периферичній крові), еозинофілія (збільшення кількості еозинофілів у периферичній крові); рідко – нейтропенія (зменшення кількості нейтрофілів у периферичній крові), тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів у периферичній крові); частота невідома (постмаркетингові дані) – панцитопенія (зменшення кількості всіх формених елементів у периферичній крові), агранулоцитоз (відсутність або різке зменшення кількості гранулоцитів у периферичній крові), гемолітична анемія.
З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; нечасто – сонливість, тремор, дисгевзія (перекручення смаку); рідко – парестезія, судоми (див. розділ "Особливі вказівки"); частота невідома (постмаркетингові дані) - периферична сенсорна невропатія, периферична сенсорно-моторна невропатія (див. розділ "Особливі вказівки"), дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія (втрата смакових відчуттів), парозмія (розлад відчуття запаху, особливо суб'єкт відсутнього), включаючи втрату нюху; непритомність, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.
З боку органу зору: дуже рідко – порушення зору, такі як розпливчастість видимого зображення; частота невідома (постмаркетингові дані) - минуща втрата зору, увеїт.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго (почуття відхилення чи кружляння чи власного тіла чи навколишніх предметів); рідко – дзвін у вухах; частота невідома (постмаркетингові дані) – зниження слуху, втрата слуху.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка; частота невідома (постмаркетингові дані) – бронхоспазм, алергічний пневмоніт.
З боку травної системи: часто – діарея, блювання, нудота; нечасто – біль у животі, диспепсія, метеоризм, запор; частота невідома (постмаркетингові дані) - геморагічна діарея, яка в окремих випадках може бути ознакою ентероколіту, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ "Особливі вказівки"), панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення активності печінкових ферментів у крові (наприклад, АЛТ), (АСТ), підвищення активності ЛФ та гамма-глутамілтрансферази (ГГТ); нечасто – підвищення концентрації білірубіну в крові; частота невідома (постмаркетингові дані) - тяжка печінкова недостатність, включаючи випадки розвитку гострої печінкової недостатності, іноді з фатальним результатом, особливо у пацієнтів з тяжким основним захворюванням (наприклад, у пацієнтів з сепсисом) (див. розділ "Особливі вказівки"); гепатит, жовтяниця.
З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові; рідко – гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту).
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз; частота невідома (постмаркетингові дані) - токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, реакції фотосенсибілізації (підвищеної чутливості до сонячного та УФ-випромінювання) (див. розділ "Особливі вказівки"), лейкоцитокластичний васкуліт, стомат. Реакції з боку шкіри та слизових оболонок можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – артралгія, міалгія; рідко - ураження сухожилля, включаючи тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля), м'язова слабкість, яка може бути особливо небезпечна у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією (myasthenia gravis) (див. розділ "Особливі вказівки"); частота невідома (постмаркетингові дані) - рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллове сухожилля; цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування та може мати двосторонній характер (див. також розділ "Особливі вказівки")), розрив зв'язок, розрив м'язи, артрит.
З боку обміну речовин: нечасто – анорексія; рідко - гіпоглікемія, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом (можливі ознаки гіпоглікемії: "вовчий" апетит, нервозність, піт, тремтіння); частота невідома – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома (див. розділ "Особливі вказівки").
Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – грибкові інфекції, розвиток резистентності патогенних мікроорганізмів.
З боку імунної системи: рідко – ангіоневротичний набряк; частота невідома (постмаркетингові дані) – анафілактичний шок, анафілактоїдний шок. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату.
Порушення психіки: часто – безсоння; нечасто – почуття занепокоєння, тривога, сплутаність свідомості; рідко – психічні порушення (наприклад, галюцинації, параноя), депресія, ажитація (збудження), порушення сну, кошмарні сновидіння; частота невідома (постмаркетингові дані) - порушення психіки з порушеннями поведінки із заподіянням собі шкоди, включаючи суїцидальні думки та суїцидальні спроби.
Загальні розлади: нечасто – астенія; рідко – пірексія (підвищення температури тіла); частота невідома - біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).
Інші можливі небажані ефекти, що стосуються всіх фторхінолонів.
Дуже рідко: напади порфірії (дуже рідкісної хвороби обміну речовин) у пацієнтів із порфірією.
Протипоказання до застосування
гіперчутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, а також до допоміжних речовин препарату; епілепсія; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами; ураження хрящових точок росту); вагітність і в період грудного вигодовування (не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок росту і плода та дитини); myasthenia gravis; ниркова недостатність з КК менше 20 мл/хв. застосування при режимі дозування з початковою дозою 250 мг/24 години;
12 год.
З обережністю
у пацієнтів, схильних до розвитку судом у пацієнтів з попередніми ураженнями ЦНС, у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, такі як фенбуфен, теофілін (див. розділ "Лікарська взаємодія"); у пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (підвищений ризик гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами). у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів жіночої статі, у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних подовжувати інтервал QT (антиаритмічні засоби класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики) (див. розділи "Передозування", "Лікарська взаємодія", "Особливі вказівки"); у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні препарати, наприклад, глібенкламід або препарати інсуліну (зростає ризик розвитку гіпоглікемії); у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання (див. розділ "Особливі вказівки"); у пацієнтів з порушенням функції нирок з КК 50-20 мл/хв (також див. розділ "Протипоказання").особливі вказівки
Госпітальні інфекції, спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa), можуть вимагати комбінованого лікування.
Поширеність набутої резистентності штамів мікроорганізмів, що висіваються, може змінюватися в залежності від географічного регіону і з часом. У зв'язку з цим потрібна інформація про резистентність до препарату у конкретній країні. Для терапії тяжких інфекцій або при неефективності лікування повинен бути встановлений мікробіологічний діагноз із виділенням збудника та визначенням його чутливості до левофлоксацину.
При лікуванні осіб похилого віку слід мати на увазі, що пацієнти цієї групи часто страждають на порушення функції нирок.
Повідомлялося про рідкісні випадки подовження інтервалу QT у пацієнтів, які приймають фторхінолони, в т.ч. Левофлоксацин. При застосуванні левофлоксацину, як і інших фторхінолонів, слід бути обережним у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT, таких як антиаритмічні засоби класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики.
Пацієнти похилого віку та пацієнти жіночої статі можуть бути більш чутливими до препаратів, що подовжують інтервал QT. Тому слід з обережністю застосовувати у них фторхінолони, включаючи левофлоксацин.
Під час лікування препаратом Елефлокс можливий розвиток нападу судом у хворих із попереднім ураженням головного мозку, зумовленим, наприклад, інсультом або тяжкою травмою. Судомна активність може підвищуватися і при одночасному застосуванні фенбуфену та інших нестероїдних протизапальних засобів або теофіліну (див. "Лікарська взаємодія").
Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам не рекомендується під час лікування та протягом 48 годин після закінчення лікування левофлоксацином піддаватися без особливої необхідності сильному сонячному або штучному ультрафіолетовому опроміненню (наприклад, відвідувати солярій).
При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити Елефлокс та розпочати відповідне лікування. При лікуванні псевдомембранозного коліту препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані.
При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом Елефлокс і розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля, наприклад, забезпечивши стан спокою.
У пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази є схильність до гемолітичних реакцій (руйнування еритроцитів) при лікуванні хінолонами. У зв'язку з цим лікування таких хворих на левофлоксацин слід проводити з обережністю.
Як і при застосуванні інших антибіотиків, застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого розмноження нечутливих до нього мікроорганізмів (бактерій та грибів), що може викликати зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. В результаті може розвинутись суперінфекція. Тому в ході лікування обов'язково проводити повторну оцінку стану пацієнта, і, у разі розвитку під час лікування суперінфекції, слід вживати відповідних заходів.
Є висока ймовірність того, що метицилін-резистентний золотистий стафілокок буде резистентним до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому левофлоксацин не рекомендується для лікування встановлених або передбачуваних інфекцій, що викликаються метицилін-резистентним золотистим стафілококом, якщо лабораторні аналізи не підтвердили чутливості цього мікроорганізму до левофлоксацину.
Левофлоксацин може викликати серйозні, потенційно фатальні реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), навіть при застосуванні початкових доз. Пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
При прийомі левофлоксацину спостерігалися випадки важких бульозних реакцій шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз. У разі розвитку будь-яких реакцій з боку шкіри або слизових оболонок пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря та не продовжувати лікування до його консультації.
Повідомлялося про випадки розвитку печінкового некрозу, включаючи розвиток фатальної печінкової недостатності при застосуванні левофлоксацину, головним чином у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, з сепсисом. Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення лікування та термінового звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів ураження печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж та біль у животі.
Як і при застосуванні інших хінолонів, при застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки розвитку гіперглікемії та гіпоглікемії, зазвичай у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують одночасно лікування пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, глібенкламідом) або препаратами інсуліну. Повідомлялося про випадки розвитку гіпоглікемічної коми. У пацієнтів із цукровим діабетом потрібний моніторинг концентрації глюкози у крові.
При застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, повідомлялося про розвиток психотичних реакцій, які в дуже рідкісних випадках прогресували до розвитку суїцидальних думок та порушень поведінки із заподіянням собі шкоди (іноді після прийому разової дози левофлоксацину). При розвитку таких реакцій лікування левофлоксацином слід припинити та призначити відповідну терапію. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із психозами або пацієнтам, які мають в анамнезі психічні захворювання.
При розвитку будь-яких порушень зору потрібна негайна консультація офтальмолога.
У пацієнтів, які приймають левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може призводити до хибно-позитивних результатів, які слід підтверджувати більш специфічними методами.
Левофлоксацин може інгібувати ріст Mycobacterium tuberculosis і призводити надалі до хибнонегативних результатів бактеріологічного діагнозу туберкульозу.
У пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин, відзначалася сенсорна та сенсорно-моторна периферична невропатія, початок якої може бути швидким. Якщо у пацієнта з'являються симптоми нейропатії, застосування левофлоксацину має бути припинено. Це мінімізує можливий ризик розвитку незворотних змін.
Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, характеризуються блокуючою нервово-м'язовою активністю і можуть посилювати м'язову слабкість у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією. У постмаркетинговому періоді спостерігалися несприятливі реакції, включаючи легеневу недостатність, що вимагала проведення ШВЛ, і смертельний результат, які асоціювалися із застосуванням фторхінолонів у пацієнтів із псевдопаралітичною міастенією. Застосування левофлоксацину у пацієнта із встановленим діагнозом псевдопаралітичної міастенії не рекомендується.
Застосування левофлоксацину у людини за цим показанням ґрунтується на даних щодо чутливості до нього Bacillus anthracis, отриманих у дослідженнях in vitro та в експериментальних дослідженнях, проведених на тваринах, а також на обмежених даних застосування левофлоксацину у людини. Лікарі повинні звертатися до національних та/або міжнародних документів, які відображають вироблену спільними зусиллями точку зору щодо лікування сибірки.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Такі побічні ефекти як запаморочення та сонливість можуть знижувати психомоторні реакції та здатність до концентрації уваги. Це може бути певний ризик у ситуаціях, коли ці можливості мають особливе значення. При керуванні автомобілем, при обслуговуванні машин і механізмів, при виконанні робіт у нестійкому положенні необхідно бути обережним.
Нозологія (коди МКЛ)A15 Туберкульоз органів дихання, підтверджений бактеріологічно та гістологічно A18 Туберкульоз інших органів A22 Сибірка J01 Гострий синусит J15 Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках J20 Гострий бронхіт J42 Хронічний бронхіт L0000 L00 N10 Гострий тубулоінстерстиціальний нефрит (гострий пієлонефрит) N11 Хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит (хронічний пієлонефрит) N30 Цистит N34 Уретрит та уретральний синдром N41 Запальні хвороби передміхурової залози T79.3 Посттрафік
Власник реєстраційного посвідчення
Sun Pharmaceutical Industries Ltd. (Індія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Элефлокс таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Элефлокс таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Элефлокс таблетки покрытые пленочной оболочкой 500 мг 10 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!