Диувер таблетки 10 мг 20 шт Цена
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:10 мг
-
В упаковке:20 шт.
"Петлевой" диуретик. Основной механизм действия препарата обусловлен обратимым связыванием торасемида с контранспортером Na+/Cl-/K+, расположенным в апикальной мембране толстого сегмента восходящей петли Генле. В результате этого снижается или полностью ингибируется реабсорбция ионов натрия и уменьшается осмотическое давление внутриклеточной жидкости и реабсорбция воды. Блокирует альдостероновые рецепторы в миокарде, уменьшает фиброз и улучшает диастолическую функцию миокарда.
Торасемид в меньшей степени, чем фуросемид, вызывает гипокалиемию, при этом проявляет большую активность и его действие более продолжительно.
Максимальный диуретический эффект развивается через 2-3 ч после приема препарата внутрь.
Применение торасемида является наиболее обоснованным выбором для проведения длительной терапии.
Диувер таблетки 10 мг 20 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб. 5 мг: 20 чи 60 шт. таб. 10 мг: 20 чи 60 шт.
Опис
Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з фаскою, з ризиком на одній стороні та гравіюванням "916" на іншій стороні.
1 таб. | |
торасемід | 10 мг |
Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 116.88 мг, крохмаль кукурудзяний – 29.12 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 1.60 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний – 1.20 мг, магнію стеарат – 1.20 мг.
10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
Коди АТХ
C03CA04 Torasemide
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Діуретик
Діюча речовина
торасемід
Фармако-терапевтична група
Діуретичний засіб
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки.
Фармакологічна дія
"Петльовий" діуретик. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером Na+/Cl-/K+, розташованим у апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле. В результаті цього знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшується осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбція води. Блокує альдостеронові рецептори у міокарді, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда.
Торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому виявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Максимальний діуретичний ефект розвивається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо.
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Показання
набряковий синдром різного генезу, у т.ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок; артеріальна гіпертензія.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо 1 раз на добу після сніданку, запиваючи невеликою кількістю води.
Набряковий синдром різного генезу, у т.ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок
Терапевтична доза становить 5 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу слід поступово збільшити до 20-40 мг на 1 раз на добу, в окремих випадках - до 200 мг на добу. Препарат призначають на тривалий період або до зникнення набряків.
Артеріальна гіпертензія
Початкова доза становить 2.5 мг (1/2 таб. 5 мг) 1 раз на добу. При необхідності, доза може бути збільшена до 5 мг 1 раз на добу.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
Передозування
Симптоми: надмірно підвищений діурез, що супроводжується зниженням ОЦК та порушенням електролітного балансу крові, з подальшим вираженим зниженням АТ, сонливістю, сплутаністю свідомості, колапсом; можливі шлунково-кишкові розлади.
Лікування: специфічного антидоту немає. Слід викликати блювання, провести промивання шлунка, призначити активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно поповнення ОЦК та показників водно-електролітного балансу та кислотно-лужного балансу під контролем сироваткових концентрацій електролітів, гематокриту. Гемодіаліз неефективний.
Лікарська взаємодія
Торасемід підвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, цисплатину, амфотерицину В (внаслідок конкурентного виведення нирками).
Торасемід підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує ефективність гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.
Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність.
Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію торасеміду у сироватці крові.
При одночасному застосуванні глюкокортикоїдів, амфотерицину В підвищується ризик розвитку гіпокаліємії, з серцевими глікозидами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних) та подовження T1/2 (для низькополярних).
Торасемід знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації.
НПЗЗ, сукральфат знижують діуретичний ефект внаслідок інгібування синтезу простагландину, порушення активності реніну в плазмі крові та виведення альдостерону.
Торасемід посилює гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин).
При одночасному прийомі саліцилатів у високих дозах на фоні терапії торасемідом збільшується ризик прояву їхньої токсичності (внаслідок конкурентного виведення нирками).
Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину II може призвести до сильного зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, знизивши дозу торасеміду або тимчасово відмінивши його.
При одночасному застосуванні з пробенецидом або метотрексатом можливе зменшення ефективності торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів.
При одночасному застосуванні циклоспорину та торасеміду збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію.
Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які отримують торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
При вагітності Діувер можна застосовувати лише в тому випадку, коли користь для матері перевищує можливий потенційний ризик для плода, лише під контролем лікаря та лише у мінімальних дозах.
Торасемід не має тератогенного ефекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода.
Невідомо, чи виділяється торасемід у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Діувер у період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Побічна дія
З боку водно-електролітного та кислотно-лужного балансу: гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, метаболічний алкалоз. Симптомами, що вказують на розвиток порушень електролітного та кислотно-лужного стану, можуть бути головний біль, сплутаність свідомості, судоми, тетанія, м'язова слабкість, порушення ритму серця та диспепсичні розлади; гіповолемія та дегідратація (частіше у пацієнтів похилого віку), які можуть призвести до гемоконцентрації з тенденцією до розвитку тромбозу.
З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, колапс, тахікардія, аритмії, зниження ОЦК.
З боку обміну речовин: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія; минуще підвищення концентрації креатиніну і сечовини в крові; підвищення концентрації сечової кислоти в крові, що може спричинити або посилити прояви подагри; зниження толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає).
З боку сечовивідної системи: олігурія, гостра затримка сечі (наприклад, при гіперплазії передміхурової залози, звуженні сечівника, гідронефрозі); Інтерстиціальний нефрит, гематурія, зниження потенції.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності печінкових ферментів, гострий панкреатит.
З боку ЦНС та органу слуху: порушення слуху, звичайно оборотне, та/або шум у вухах, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром), парестезії.
З боку шкірних покровів: свербіж шкіри, кропив'янка, інші види висипу або бульозне ураження шкіри, багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, лихоманка, васкуліт, еозинофілія, фотосенсибілізація; важкі анафілактичні або анафілактоїдні реакції аж до шоку, які до цього часу були описані лише після внутрішньовенного введення.
З боку периферичної крові: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична або гемолітична анемія.
Протипоказання до застосування
підвищена чутливість до торасеміду та інших компонентів препарату; алергія на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини); ниркова недостатність з анурією; печінкова кома та прекома; виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів); глікозидна інтоксикація; гострий гломерулонефрит; декомпенсований аортальний та мітральний стеноз; ; період лактації; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю слід призначати при артеріальній гіпотензії, стенозуючому атеросклерозі церебральних артерій, гіпопротеїнемії, схильності до гіперурикемії, порушенні відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуженні сечовипускного каналу або гідронефоз , при діареї, панкреатиті, цукровому діабеті (зниження толерантності до глюкози), гепаторенальному синдромі, подагрі, анемії, вагітності
особливі вказівки
Застосовувати строго за призначенням лікаря.
Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до препарату Діувер.
Пацієнтам, які отримують високі дози препарату Діувер протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, метаболічного алкалозу та гіпокаліємії, рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі та застосування препаратів калію.
Підвищений ризик розвитку порушень водно-електролітного балансу відзначається у хворих із нирковою недостатністю. У ході курсового лікування необхідно періодично контролювати концентрацію електролітів у плазмі крові (в т.ч. натрій, кальцій, калій, магній), кислотно-основний стан, залишковий азот, креатинін, сечову кислоту та проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (з більшою кратністю) у пацієнтів з частою блювотою і на тлі парентерально введених рідин).
При появі або посиленні азотемії та олігурії у пацієнтів з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування.
Підбір режиму дозування у пацієнтів з асцитом на фоні цирозу печінки слід проводити в умовах стаціонару (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Даної категорії пацієнтів показано регулярний контроль електролітів плазми.
У хворих на цукровий діабет або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібен періодичний контроль концентрації глюкози в крові та сечі.
У хворих у несвідомому стані, з гіперплазією передміхурової залози, звуженням сечоводів необхідний контроль діурезу у зв'язку із можливістю гострої затримки сечі.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування пацієнти повинні утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Застосування при порушеннях функції нирок
Препарат протипоказаний при нирковій недостатності з наростаючою азотемією.
Застосування при порушеннях функції печінки
Препарат протипоказаний при печінковій комі та прекоматозному стані.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Пацієнтам похилого віку спеціального підбору дози не потрібно.
Застосування у дітей
Протипоказання: вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія I50.0 Застійна серцева недостатність K74 Фіброз та цироз печінки N04 Нефротичний синдром N18 Хронічна хвороба нирок
Власник реєстраційного посвідчення
PLIVA HRVATSKA doo (Хорватія)
Вироблено
PLIVA HRVATSKA doo (Хорватія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Диувер таблетки 10 мг 20 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Диувер таблетки 10 мг 20 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Так же, у нас можно купить и этот товар. Хотите приобрести Диувер таблетки 10 мг 20 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!