Дилтиазем Ретард капсулы пролонгированного действия 180 мг 30 шт Цена

Дилтиазем является производным бензотиазепинов; обладает антиаритмической, антиангинальной и гипотензивной активностью. Блокатор «медленных» кальциевых каналов (БМКК), снижает внутриклеточное содержание кальция в кардиомицитах и клетках гладкой мускулатуры, расширяет коронарные и периферические артерии и артериолы, снижает общее периферическое сосудистое сопротивление (ОПСС), тонус гладкой мускулатуры, усиливает коронарный, мозговой и почечный кровоток, урежает частоту сердечных сокращений (ЧСС).

Антиаритмическое действие обусловлено подавлением транспорта ионизированного кальция в тканях сердца, что приводит к увеличению эффективного рефрактерного периода и удлинению времени проведения в атриовентикулярном (AV) узле (имеет клиническое значение у больных с синдромом слабости синусового узла, пациентов пожилого возраста, у которых блокада кальциевых каналов может препятствовать генерации импульса в синусовом узле и вызывать синоатриальную (SA) блокаду. Нормальный предсердный потенциал действия или внутрижелудочковое проведение не изменяются (на нормальный синусовый ритм обычно не влияет), но при снижении амплитуды сокращения предсердий скорость деполяризации и скорость проведения уменьшаются. Антероградный эффективный рефрактерный период в дополнительных обходных пучках проведения может укорачиваться.

Антиангинальное действие обусловлено расширением периферических сосудов и снижением системного артериального давления (постнагрузки), что приводит к уменьшению напряжения стенки миокарда и его потребности в кислороде. В концентрациях, не приводящих к появлению отрицательного инотропного эффекта, вызывает релаксацию гладкой мускулатуры коронарных сосудов и дилатацию как крупных, так и мелких артерий.

Антигипертензивное действие обусловлено дилатацией резистивных сосудов и снижением ОПСС. Степень снижения артериального давления (АД) коррелирует с его исходным показателем (у пациентов с нормальным АД отмечается минимальное влияние на АД). Снижает АД как в положении «лежа», так и «стоя». Редко вызывает постуральную артериальную гииотензию и рефректорную тахикардию. Не изменяет или незначительно снижает максимальное ЧСС при нагрузке. Длительная терапия не приводит к гиперкатехоламинемии, увеличению активности ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС). Уменьшает почечные и периферические эффекты ангиотензина II. Улучшает диастолическое расслабление миокарда при артериальной гипертензии, ишемической болезни сердца, гипертрофической кардиомиопатии, снижает агрегацию тромбоцитов.

Обладает минимальным действием на гладкую мускулатуру желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). В течение длительной (8 мес.) терапии не развивается толерантность. Не влияет на липидный профиль крови.

Способен вызывать регрессию гипертрофии левого желудочка у больных артериальной гипертензией. Начало действия при приеме внутрь - 2-3 час. Длительность действия составляет - 12-24 час.

Максимальная выраженность гипотензивного эффекта достигается в течение 2 недель.

Капсули пролонгованої дії тверді желатинові №2, рожевого кольору з фіолетовим відтінком; вміст капсул – гранули білого або майже білого кольору.

Допоміжні речовини : цукрова крупка (цукроза, патока крохмальна), сополімер метилметакрилату, триметиламоніоетилметакрилату та етилакрилату (1:2:0.1) сополімер метилметакрилату, триметиламоніоетилметакрилату хлориду та етилакрилату (1:2:.

Склад оболонки капсули: титану діоксид, барвник сонячний захід сонця жовтий, барвник червоний (Понсо 4R), барвник синій патентований, барвник діамантовий чорний, желатин.

10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.

C08DB01 Diltiazem

Блокатор кальцієвих каналів

дилтіазем

БМКК

У сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.

Ділтіазем є похідним бензотіазепінів; має антиаритмічну, антиангінальну та гіпотензивну активність. Блокатор «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), знижує внутрішньоклітинний вміст кальцію в кардіоміцитах і клітинах гладкої мускулатури, розширює коронарні та периферичні артерії та артеріоли, знижує загальний периферичний судинний опір (ОПСС), тонус гладкий м'яз. уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС).

Антиаритмічна дія обумовлена придушенням транспорту іонізованого кальцію в тканинах серця, що призводить до збільшення ефективного рефрактерного періоду та подовження часу проведення в атріовентикулярному (AV) вузлі (має клінічне значення у хворих з синдромом слабкості синусового вузла, пацієнтів похилого віку, у яких блокада кальцевих перешкоджати генерації імпульсу в синусовому вузлі та викликати синоатріальну (SA) блокаду Нормальний передсердний потенціал дії або внутрішньошлуночкове проведення не змінюються (на нормальний синусовий ритм зазвичай не впливає), але при зниженні амплітуди скорочення передсердь швидкість деполяризації і швидкість проведення зменшуються. у додаткових обхідних пучках проведення може скорочуватися.

Антиангінальна дія обумовлена розширенням периферичних судин та зниженням системного артеріального тиску (постнавантаження), що призводить до зменшення напруги стінки міокарда та його потреби в кисні. У концентраціях, які призводять до появи негативного інотропного ефекту, викликає релаксацію гладкої мускулатури коронарних судин і дилатацію як великих, і дрібних артерій.

Антигіпертензивна дія обумовлена дилатацією резистивних судин та зниженням ОПСС. Ступінь зниження артеріального тиску (АТ) корелює з його вихідним показником (у пацієнтів із нормальним АТ відзначається мінімальний вплив на АТ). Знижує АТ як у положенні «лежачи», так і «стоячи». Рідко викликає постуральну артеріальну гііотензію та рефректорну тахікардію. Не змінює або незначно знижує максимальну частоту серцевих скорочень при навантаженні. Тривала терапія не призводить до гіперкатехоламінемії, збільшення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Зменшує ниркові та периферичні ефекти ангіотензину II. Покращує діастолічне розслаблення міокарда при артеріальній гіпертензії, ішемічній хворобі серця, гіпертрофічній кардіоміопатії, знижує агрегацію тромбоцитів.

Має мінімальну дію на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Протягом тривалої (8 міс.) Терапії не розвивається толерантність. Чи не впливає на ліпідний профіль крові.

Здатний викликати регресію гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію. Початок дії прийому внутрішньо - 2-3 год. Тривалість дії становить – 12-24 год.

Максимальна вираженість гіпотензивного ефекту досягається протягом 2 тижнів.

профілактика пароксизмальної надшлуночкової тахікардії; артеріальна гіпертензія; профілактика нападів стенокардії (в т.ч. стенокардії Принцметалу).

Таблетки слід приймати внутрішньо, перед їдою, повністю, не розжовуючи і не подрібнюючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Початкова доза препарату Ділтіазем ретард становить 1 таблетку по 90 мг 2 рази на добу. Середня добова доза становить 180–240 мг. Коригування режиму дозування можна проводити лише через 2 тижні.

Максимальна доза становить 360 мг на добу (застосовується лише у стаціонарі).

Симптоми: виражена брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, що переходить у колапс, порушення атріовентрикулярної та синоатріальної провідності, сплутаність свідомості, ступор, нудота, блювання, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, серцева недостатність, кардіогенний шок, асистолія.

Лікування: залежно від тяжкості проявів передозування. Необхідно промити шлунок, прийняти активоване вугілля, подальше симптоматичне лікування. При необхідності рекомендується призначити атропін, ізопреналін, допамін або добутамін, а також при виражених порушеннях провідності можливе застосування електрокардіостимуляції.

Гемодіаліз та перитонеальний діаліз неефективні.

Фармакодинамічний

При одночасному застосуванні дилтіазему із гіпотензивними засобами відзначається посилення гіпотензивної дії.

При одночасному прийомі дилтіазему та дигоксину можливе підвищення концентрації дигоксину в крові.

При одночасному прийомі з антиаритмічними засобами, бета-адреноблокаторами, серцевими глікозидами можливий розвиток брадикардії, порушення атріовентрикулярної провідності, поява симптомів серцевої недостатності.

При одночасному застосуванні з аденозином підвищений ризик розвитку пролонгованої брадикардії.

Саліцилат додатково пригнічує здатність до агрегації тромбоцитів.

Етанол: посилення гіпотензивного ефекту.

Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що спричиняють подовження інтервалу QT, підвищують ризик його значного подовження.

Засоби для інгаляційної анестезії (похідні вуглеводнів), тіазидні діуретики та інші засоби, що знижують артеріальний тиск, посилюють гіпотензивний ефект дилтіазему.

Фенітоїн знижує ефект дилтіазему.

Антипсихотичні засоби (нейролептики) посилюють гіпотензивний ефект. Можливе одночасне призначення нітратів (зокрема пролонгованих форм). Препарати літію можуть посилювати нейротоксичну дію дилтіазему (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремтіння та/або шум у вухах).

Індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), глюкортикостероїди та естрогени, а також симтоматичні лікарські засоби знижують гіпотензивний ефект.

Фармакокінетична

Одночасне застосування з циметидином призводить до значного збільшення плазмових концентрацій дилтіазему, що може призвести до його токсичної дії на серцево-судинну систему.

Ділтіазем збільшує концентрацію теофіліну та карбамазепіну в плазмі крові (40-70%) та підвищує ризик виникнення побічних реакцій, у т.ч. Атаксії, ністагма, диплопії, головного болю, блювоти, сплутаності свідомості, а також збільшує концентрації циклоспорину, дигоксину (до 50%), іміпраміну, літію та мідазоламу.

Посилює дію гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо (наприклад, хлорпропаміду та гліпізиду).

При одночасному застосуванні дилтіазему та циклоспорину у хворих з пересадженою ниркою, можливий розвиток інтоксикації, парестезії. Тому необхідний контроль плазмових концентрацій циклоспорину у цієї групи пацієнтів. Прийом їжі збільшує всмоктування та біодоступність дилтіазему до 20-30%. Може підвищувати біодоступність пропранололу. Підвищує концентрацію морацизину у плазмі крові.

Фенобарбітал, діазепам, рифампіцин знижують концентрацію дилтіазему у плазмі крові. Підвищує концентрацію в крові хінідину, валпроєвої кислоти (може знадобитися зниження дози).

Противірусні засоби: ритонавір може підвищувати плазмові концентрації БМКК.

Анксіолітики та снодійні засоби: дилтіазем пригнічує метаболізм мідазоламу (підвищується плазмова концентрація з посиленням седативної дії).

БМКК: виведення ніфедипіну знижується дилтіаземом (підвищується плазмова концентрація).

Ділтіазем значно збільшує концентрацію ловастатину у плазмі крові. Також посилює дію симвастатину, тому при їх одночасному застосуванні дози симвастатину необхідно зменшити. При одночасному застосуванні дилтіазему з ловастатином та симвастатином необхідний контроль за пацієнтами через можливість розвитку міозиту або рабдоміолізу.

Дилтіазем ретард протипоказаний до застосування під час вагітності та в період годування груддю (дилтіазем проникає у грудне молоко).

Жінкам у дітородному віці до призначення ділтіазему ретард слід виключити вагітність.

Найбільш часто спостерігаються (у багатьох випадках зв'язок з прийомом препарату не встановлено): периферичні набряки (2.4%), головний біль (2.1%), нудота (1.9%), запаморочення (1.5%), висипи на шкірі (1.3%), астенія ( 1,2%).

З частотою менше 1%:

Серцево-судинна система : стенокардія, аритмія, брадикардія (менше 50 уд./хв) або тахікардія, AV-блокада, блокада ніжок пучка Гіса, розвиток або посилення серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, "припливи" крові, виражене зниження АТ , відчуття серцебиття, непритомність, шлуночкова екстрасистолія

З боку нервової системи: порушення сну, амнезія, депресія, порушення ходи, галюцинації, безсоння, нервозність, парестезія, зміни особистості, сонливість, тремор.

З боку травної системи: сухість слизової оболонки ротової порожнини, анорексія, запор або діарея, порушення смаку, диспепсія, помірне підвищення активності лужної фосфатази (ЩФ), АСТ (ACT), АЛТ (АЛТ), ЛДГ (ЛДГ); спрага, блювання, підвищення маси тіла.

З боку шкірних покровів: петехії, фотосенсибілізація, свербіж шкіри, кропив'янка.

Інші: амбліопія, підвищення активності креатинфосфокінази (КФК), задишка, носова кровотеча, подразнення очей, гіперглікемія, гіперурикемія, імпотенція, судоми м'язів, закладеність носа, ніктурія, кістково-суглобовий біль, поліурія, сексуальна дисфункція.

Посмаркетинговий досвід: алергічні реакції, алопеція, ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя та періорбітальний набряк), мультиформна еритема (включаючи синдром Стівенса-Джонсона), токсичний еіідермальний некроліз, екстрапірамідний синдром, гіперплазія ясен, гемолітична анемія, ретинопатія, міопатія, тромбоцитопенія, ексфоліативний дерматит. Спостерігалися випадки генералізованого висипу, який у деяких випадках був проявом лейкоцитокластичного васкуліту; повідомлялося про випадки інфаркту міокарда, який завжди легко відрізнити від проявів наявного захворювання.

кардіогенний шок, синоатріальна та AV-блокада II та III ступеня (за винятком пацієнтів з кардіостимулятором); синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта; синдром Лауна-Ганонга-Левіна у поєднанні з трепетанням або фібриляцією передсердь (крім хворих з кардіостіною); (у стадії декомпенсації); гостра серцева недостатність; інфаркт міокарда з ознаками лівошлуночкової недостатності; синдром слабкості синусового вузла без застосування штучного водія ритму; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.); QRS; порфірія; вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість фруктози та синдром порушення всмоктування глюкози/галактози або дефіцит сахарази/ізомальтази;

З обережністю: застосовувати у хворих з вираженими порушеннями функції печінки та нирок, тяжким стенозом гирла аорти, у гострій фазі інфаркту міокарда (без ознак недостатності лівого шлуночка), гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії (ГОКМП), артеріальної гіпотензії, AV блокади І ступеня при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами або дигоксином, компенсованої хронічної серцевої недостатності, при тенденції до брадикардії, у літньому віці.

Дилтіазем ретард знижує провідність міокарда, тому його з особливою обережністю застосовувати у пацієнтів з AV-блокадою І ступеня та брадикардією. Обережність необхідна при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції лівого шлуночка серця.

Дилтіазем ретард з обережністю призначають пацієнтам, які вже приймають інші лікарські засоби, зокрема, бета-адреноблокатори. У цієї групи пацієнтів процес лікування слід проводити під ретельним наглядом лікаря-кардіолога.

Дилтіазем ретард з обережністю призначають пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю; у даної групи пацієнтів при необхідності слід зменшити дози препарату, що призначаються, і контролювати концентрацію сечовини в сечі, креатиніну.

У пацієнтів з порушенням функції печінки добова доза не повинна перевищувати 90 мг та рекомендується регулярно проводити контроль функції печінки.

Для пацієнтів похилого віку доза підбирається індивідуально.

Оскільки дилтіазем зменшує ОПСС і може спричинити вторинну артеріальну гіпотензію, необхідно контролювати АТ, зокрема, на початку курсового лікування, поки терапевтичні дози ще не уточнені.

У разі виникнення стійких шкірних висипань, що переростають у багатоформну еритему та ексфоліативний дерматит, прийом препарату Ділтіазем ретард слід припинити.

Якщо під час терапії пацієнту потрібно провести хірургічне втручання під загальною анестезією, необхідно проінформувати лікаря-анестезіолога про характер терапії, що проводиться (пацієнт приймає Ділтіазем ретард).

У пацієнтів похилого віку може збільшуватись період напіввиведення дилтіазему.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та управління механізмами

До цього часу встановлено, що прийом дилтіазему в рекомендованих дозах впливає психомоторну активність хворого. У хворих з підвищеною чутливістю може (зокрема на початку курсового лікування) викликати надмірне зниження АТ, запаморочення та скороминуще зниження здатності до керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидкої психічної та рухової реакції.

З обережністю застосовувати у хворих із вираженими порушеннями функції нирок.

Дилтіазем ретард з обережністю призначають пацієнтам із печінковою недостатністю; у цієї групи пацієнтів при необхідності слід зменшити дози препарату. У пацієнтів з порушенням функції печінки добова доза не повинна перевищувати 90 мг та рекомендується регулярно проводити контроль функції печінки.

За рецептом.

Застосовувати з обережністю у похилому віці.

Для пацієнтів похилого віку доза підбирається індивідуально.

Протипоказаний дітям віком до 18 років.

SC ROMPHARM Company SRL (Румунія)

Страна производства (на момент написания) Румыния.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Дилтиазем Ретард капсулы пролонгированного действия 180 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Дилтиазем Ретард капсулы пролонгированного действия 180 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Рекомендуем присмотреться к этому товару. Хотите приобрести Дилтиазем Ретард капсулы пролонгированного действия 180 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Дилтиазем таблетки пролонгированного действия 90 мг 30 шт., Дилтиазем Ланнахер таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 90 мг 20 шт., Дилтиазем таблетки 60 мг 30 шт., Дилтиазем Ланнахер таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 180 мг 30 шт..