Дексаметазон таблетки 0,5 мг 10 шт KRKA [КРКА] Цена

Глюкокортикостероид (ГКС) - метилированное производное фторпреднизолона, тормозит высвобождение интерлейкина-1 и интерлейкина-2, интерферона гамма из лимфоцитов и макрофагов. Оказывает противовоспалительное, противоаллергическое, десенсибилизирующее, противошоковое, антитоксическое и иммунодепрессивное действие.

Подавляет высвобождение гипофизом адренокортикотропного гормона (АКТГ) и бета-липотропина, но не снижает содержание циркулирующего бета-эндорфина. Угнетает секрецию тиреотропного гормона (ТТГ) и фолликулостимулирующего гормона (ФСГ).

Повышает возбудимость центральной нервной системы (ЦНС), снижает количество лимфоцитов и эозинофилов, увеличивает - эритроцитов (стимулирует выработку эритропоэтинов).

Взаимодействует со специфическими цитоплазматическими рецепторами, образует комплекс, проникающий в ядро клетки, стимулирует синтез мРНК, которая индуцирует образование белков, в т.ч. липокортина, которые опосредуют клеточные эффекты. Липокортин угнетает фосфолипазу А2, подавляет высвобождение арахидоновой кислоты и подавляет синтез эндоперекисей, Pg, лейкотриенов, способствующих процессам воспаления, аллергии и др.

Белковый обмен: уменьшает количество белка в плазме (за счет глобулинов) с повышением коэффициента альбумин/глобулин, повышает синтез альбуминов в печени и почках; усиливает катаболизм белка в мышечной ткани.

Липидный обмен: повышает синтез высших жирных кислот и триглицеридов (ТГ), перераспределяет жир (накопление жира преимущественно в области плечевого пояса, лица, живота), приводит к развитию гиперхолестеринемии.

Углеводный обмен: увеличивает абсорбцию углеводов из желудочно-кишечного тракта (ЖКТ); повышает активность глюкозо-6-фосфатазы, приводящей к повышению поступления глюкозы из печени в кровь; повышает активность фосфоэнолпируваткарбоксилазы и синтез аминотрансфераз, приводящих к активации глюконеогенеза.

Водно-электролитный обмен: задерживает Na+ и воду в организме, стимулирует выведение К+ (МКС активность), снижает абсорбцию Са2+ из ЖКТ, "вымывает" Са2+ из костей, повышает выведение Са2+ почками.

Противовоспалительный эффект связан с угнетением высвобождения эозинофилами медиаторов воспаления; индуцированием образования липокортина и уменьшением количества тучных клеток, вырабатывающих гиалуроновую кислоту; с уменьшением проницаемости капилляров; стабилизацией клеточных мембран и мембран органелл (особенно лизосомальных).

Противоаллергический эффект развивается в результате подавления синтеза и секреции медиаторов аллергии, торможения высвобождения из сенсибилизированных тучных клеток и базофилов гистамина и др. биологически активных веществ, уменьшения числа циркулирующих базофилов, подавления развития лимфоидной и соединительной ткани, снижения количества Т- и В-лимфоцитов, тучных клеток, снижения чувствительности эффекторных клеток к медиаторам аллергии, угнетения антителообразования, изменения иммунного ответа организма.

При хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) действие основывается главным образом на торможении воспалительных процессов, угнетении развития или предупреждении отека слизистых оболочек, торможении эозинофильной инфильтрации подслизистого слоя эпителия бронхов, отложении в слизистой оболочке бронхов циркулирующих иммунных комплексов, а также торможении эрозирования и десквамации слизистой оболочки. Повышает чувствительность бета-адренорецепторов бронхов мелкого и среднего калибра к эндогенным катехоламинам и экзогенным симпатомиметикам, снижает вязкость слизи за счет угнетения или сокращения ее продукции.

Противошоковое и антитоксическое действие связано с повышением АД (за счет увеличения концентрации циркулирующих катехоламинов и восстановления чувствительности к ним адренорецепторов, а также вазоконстрикции), снижением проницаемости сосудистой стенки, мембранопротекторными свойствами, активацией ферментов печени, участвующих в метаболизме эндо - и ксенобиотиков.

Иммунодепрессивный эффект обусловлен торможением высвобождения цитокинов (интерлейкина1, интерлейкина2; интерферона гамма) из лимфоцитов и макрофагов.

Подавляет синтез и секрецию АКТГ, и вторично - синтез эндогенных ГКС. Тормозит соединительнотканные реакции в ходе воспалительного процесса и снижает возможность образования рубцовой ткани.

Особенность действия - значительное ингибирование функции гипофиза и практически полное отсутствие МКС активности. Дозы 1-1.5 мг/сут угнетают кору надпочечников; биологический T1/2 - 32-72 ч (продолжительность угнетения системы гипоталамус-гипофиз-корковый слой надпочечников).

По силе глюкокортикостероидной активности 0.5 мг дексаметазона соответствуют примерно 3.5 мг преднизона (или преднизолона), 15 мг гидрокортизона или 17.5 мг кортизона.

Пігулки

Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою.

Допоміжні речовини : лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.

10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (5) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (9) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (10) - пачки картонні.

H02AB02 Dexamethasone

ГКС для перорального застосування

дексаметазон

Глюкокортикостероїд

Препарат зберігати при температурі не вище 25 ° С, в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 5 років. Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Глюкокортикостероїд (ГКС) - метильоване похідне фторпреднізолону, гальмує вивільнення інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2, інтерферону гама з лімфоцитів та макрофагів. Чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу, протишокову, антитоксичну та імунодепресивну дію.

Пригнічує вивільнення гіпофізом адренокортикотропного гормону (АКТГ) та бета-ліпотропіну, але не знижує вміст бета-ендорфіну. Пригнічує секрецію тиреотропного гормону (ТТГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).

Підвищує збудливість центральної нервової системи (ЦНС), знижує кількість лімфоцитів та еозинофілів, збільшує – еритроцитів (стимулює вироблення еритропоетинів).

Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами, утворює комплекс, що проникає у ядро клітини, стимулює синтез мРНК, що індукує утворення білків, у т.ч. ліпокортину, які опосередковують клітинні ефекти Ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує вивільнення арахідонової кислоти та пригнічує синтез ендоперекисів, Pg, лейкотрієнів, що сприяють процесам запалення, алергії та ін.

Білковий обмін: зменшує кількість білка в плазмі (за рахунок глобулінів) з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках; посилює катаболізм білка у м'язовій тканині.

Ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот та тригліцеридів (ТГ), перерозподіляє жир (накопичення жиру переважно в області плечового поясу, особи, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.

Вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ); підвищує активність глюкозо-6-фосфатази, що призводить до підвищення надходження глюкози з печінки до крові; підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансфераз, що призводять до активації глюконеогенезу.

Водно-електролітний обмін: затримує Na+ та воду в організмі, стимулює виведення К+ (МКС активність), знижує абсорбцію Са2+ із ШКТ, "вимиває" Са2+ з кісток, підвищує виведення Са2+ нирками.

Протизапальний ефект пов'язаний із пригніченням вивільнення еозинофілами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортину та зменшенням кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; із зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран та мембран органел (особливо лізосомальних).

Протиалергічний ефект розвивається в результаті придушення синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та ін. клітин, зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.

При хронічній обструктивній хворобі легень (ХОЗЛ) дія ґрунтується головним чином на гальмуванні запальних процесів, пригніченні розвитку або попередженні набряку слизових оболонок, гальмуванні еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів, відкладенні в слизовій оболонці. . Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок пригнічення або скорочення її продукції.

Протишокова та антитоксична дія пов'язана з підвищенням АТ (за рахунок збільшення концентрації циркулюючих катехоламінів та відновлення чутливості до них адренорецепторів, а також вазоконстрикції), зниженням проникності судинної стінки, мембранопротекторними властивостями, активацією ферментів печінки, що беруть участь у метаболізмі енд.

Імунодепресивний ефект обумовлений гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіна1, інтерлейкіна2; інтерферону гама) з лімфоцитів та макрофагів.

Пригнічує синтез та секрецію АКТГ, і вдруге – синтез ендогенних глюкокортикоїдів. Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.

Особливість дії – значне інгібування функції гіпофізу та практично повна відсутність МКС активності. Дози 1-1.5 мг на добу пригнічують кору надниркових залоз; біологічний T1/2 - 32-72 год (тривалість пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-кірковий шар надниркових залоз).

За силою глюкокортикостероїдної активності 0.5 мг дексаметазону відповідають приблизно 3.5 мг преднізону (або преднізолону), 15 мг гідрокортизону або 17.5 мг кортизону.

З боку ендокринної системи: замісна терапія первинної та вторинної (гіпофізарної) надниркової недостатності, вроджена гіперплазія надниркових залоз, підгострий тиреоїдит та важкі форми післяпроменевого тиреоїдиту.

Ревматичні захворювання: ревматоїдний артрит (включаючи ювенільний хронічний артрит) та позасуглобові ураження при ревматоїдному артриті (легкі, серце, очі, шкірний васкуліт).

Системні захворювання сполучної тканини, васкуліти та амілоїдоз (у складі комбінованої терапії): системний червоний вовчак (лікування полісерозитів та уражень внутрішніх органів), синдром Шегрена (лікування уражень легень, нирок та головного мозку), системний склероз (лікування міозитів, перикардиту) , поліміозити, дерматоміозити, системні васкуліти, амілоїдоз (замісна терапія при наднирковій недостатності), склеродермія.

Захворювання шкіри: пемфігоїд, бульозний дерматит, герпетиформний дерматит, ексфоліативний дерматит, ексудативна еритема, себорейний дерматит , атопічний дерматит, сироваткова хвороба, алергічний риніт, лікарська хвороба (підвищена чутливість до лікарських препаратів), кропив'янка після переливання крові, системні імунні захворювання (саркоїдоз, скроневий артеріїт).

Захворювання очей: проліферативні зміни в орбіті (ендокринна офтальмопатія, псевдопухлини), симпатична офтальмія, імуносупресивна терапія під час трансплантації рогівки.

Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразковий коліт (тяжкі загострення), хвороба Крона (тяжкі загострення), хронічний аутоімунний гепатит, реакція відторгнення після трансплантації печінки.

Захворювання крові: вроджена або набута гостра чиста апластична анемія, аутоімунна гемолітична анемія, вторинні тромбоцитопенії у дорослих, еритробластопенія, гострий лімфобластний лейкоз (індукційна терапія), мієлодиспластичний синдром, ангіоімун з цитостатиками), анемія після мієлофіброзу з мієлоїдною метаплазією або лімфоплазмацитоїдною імуноцитомою, системний гістіоцитоз (системний процес).

Захворювання нирок: первинний і вторинний гломерулонефрит (синдром Гудпасчера), ураження нирок при системних захворюваннях сполучної тканини (системний червоний вовчак, синдром Шегрена), системні васкуліти (зазвичай у поєднанні з циклофосфамідом), гломерулонефрит при вузлику пурпура Шонляйна-Геноха, змішана кріоглобулінемія, ураження нирок при артеріїті Такаясу, інтерстиціальний нефрит, імуносупресивна терапія після трансплантації нирок, індукування діурезу або зменшення протеїнемії при ідіопатичному нефротичному синдромі (без урем.

Злоякісні захворювання: паліативна терапія лейкемії та лімфоми у дорослих, гостра лейкемія у дітей, гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях.

Інші показання: туберкульозний менінгіт із субарахноїдальною блокадою (у поєднанні з адекватною протитуберкульозною терапією), трихіноз із неврологічними або міокардіальними проявами.

Дози встановлюються індивідуально для кожного пацієнта, залежно від характеру захворювання, очікуваної тривалості лікування, переносимості препарату та реакції пацієнта на терапію.

Рекомендована початкова доза для дорослих становить від 0,5 мг до 9 мг на добу.

Звичайна підтримуюча доза – від 0.5 мг до 3 мг на добу.

Мінімально ефективна добова доза – 0,5-1 мг.

Максимальна добова доза – 10-15 мг.

Добову дозу можна розділити на 2-4 прийоми.

Після досягнення терапевтичного ефекту дозу поступово зменшують (зазвичай на 0,5 мг кожні 3 дні до досягнення підтримуючої дози).

При тривалому застосуванні високих доз внутрішньо препарат рекомендується приймати під час їжі, а в проміжках між прийомами їжі необхідний прийом антацидів. Тривалість застосування дексаметазону залежить від характеру патологічного процесу та ефективності лікування та становить від кількох днів до кількох місяців і більше. Лікування припиняють поступово (наприкінці призначають кілька ін'єкцій кортикотропіну).

Для лікування гострих алергічних захворювань доцільно комбінувати парентеральне та пероральне застосування: 1 день – 4-8 мг парентерально; 2 день – внутрішньо, 4 мг 3 рази на день; 3, 4 день – внутрішньо, 4 мг 2 рази на день; 5, 6 день - 4 мг на добу, внутрішньо; 7 день – відміна препарату.

Дозування у дітей

Дітям (залежно від віку) призначають 2.5-10 мг/м2 площі поверхні тіла/добу, розділивши добову дозу на 3-4 прийоми.

Діагностичні проби при гіперфункції кори надниркових залоз

Короткий 1-мг дексаметазоновий тест: 1 мг дексаметазону внутрішньо о 11.00 год.; забір крові для визначення кортизолу сироватки о 8.00 наступного дня.

Спеціальний 2-денний тест із 2 мг дексаметазону: 2 мг дексаметазону внутрішньо кожні 6 годин протягом 2 днів; збирається добова сеча для визначення концентрації 17-гідроксикортикостероїдів.

Одноразове застосування великої кількості таблеток не призводить до клінічно значущої інтоксикації.

Симптоми: можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. У цьому випадку дозу препарату слід зменшити.

Лікування: підтримуюче та симптоматичне.

Специфічного антидоту немає.

Гемодіаліз неефективний.

Одночасне застосування дексаметазону та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) підвищує ризик розвитку та формування виразок шлунково-кишкового тракту.

Дія дексаметазону зменшується при одночасному застосуванні індукторів ізоферменту CYPЗА4 (наприклад, фенітоїну, фенобарбітону, карбамазепіну, примідону, рифабутину, рифампіцину) або препаратів, що підвищують метаболічний кліренс глюкокортикоїдів); у таких випадках необхідно збільшити дозу дексаметазону.

Взаємодія між дексаметазоном та переліченими вище препаратами може спотворювати результати дексаметазонових супресійних проб. Якщо проби з дексаметазоном повинні проводитися під час терапії одним із перелічених препаратів, ця взаємодія має враховуватись при інтерпретації результатів проб.

Одночасне застосування дексаметазону та інгібіторів ізоферменту CYPЗА4 (наприклад, кетоконазол, макролідні антибіотики) може призвести до збільшення концентрації дексаметазону у крові.

Одночасне застосування препаратів, що метаболізуються CYPЗА4 (наприклад, індинавір, еритроміцин) може збільшувати їх кліренс, що може супроводжуватися зниженням їх сироваткових концентрацій.

Дексаметазон зменшує ефективність гіпоглікемічних лікарських засобів, гіпотензивних засобів, празіквантеля та натрійуретиків (необхідно збільшити дозу цих препаратів); підвищує активність гепарину, албендазолу та калійзберігаючих діуретиків (при необхідності дозу цих препаратів зменшують).

Дексаметазон може змінювати дію кумаринових антикоагулянтів, тому під час терапії рекомендується частіший контроль протромбінового часу. Антациди зменшують всмоктування дексаметазону у шлунку. Куріння не впливає на фармакокінетику дексаметазону.

При одночасному застосуванні пероральних контрацептивів може збільшуватись T1/2 глюкокортикостероїдів, з відповідним посиленням їх біологічних ефектів та підвищенням частоти несприятливих побічних ефектів.

Протипоказано одночасне застосування ритодрину та дексаметазону в період пологової діяльності, оскільки це може призвести до загибелі матері через набряк легенів. Спільне застосування дексаметазону та талідоміду може спричиняти токсичний епідермальний некроліз.

Потенційні, терапевтично вигідні взаємодії: одночасне застосування дексаметазону і метоклопраміду, дифенгідраміну, прохлорперазину або антагоністів 5-НТ3 рецепторів (серотонінові або 5-гідрокситриптамінові рецептори 3 типу), таких як ондансетрон або гранісетрони циклофосфамідом, метотрексатом, фторурацилом).

Під час вагітності (особливо у першому триместрі) препарат Дексаметазон-КРКА може бути застосований лише тоді, коли очікуваний лікувальний ефект перевищує потенційний ризик для плода. При тривалій терапії дексаметазоном у період вагітності не виключено можливості порушення росту плода. У разі застосування препарату Дексаметазон-КРКА в останньому триместрі вагітності існує небезпека виникнення атрофії кори надниркових залоз у плода, що може вимагати проведення замісної терапії у новонародженого.

Якщо жінка у період вагітності отримувала глюкортикостероїди, у процесі пологів рекомендується додаткове застосування глюкокортикостероїдів. Якщо родова діяльність затягується або планується кесарів розтин, у перипартальний період рекомендується внутрішньовенно вводити по 100 мг гідрокортизону кожні 8 год.

У разі необхідності терапії препаратом Дексаметазон-КРКА грудне вигодовування слід припинити.

Класифікація частоти розвитку побічних ефектів (ВООЗ): дуже часто >1/10, часто від > 1/100 до < 1/10, нечасто від > 1/1000 до < 1/100, рідко від >1/10000 до < 1/ 1000 дуже рідко від < 1/10000, включаючи окремі повідомлення.

З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості, зменшення імунної відповіді та підвищення сприйнятливості до інфекцій.

З боку ендокринної системи: часто - транзиторна наднирникова недостатність, уповільнення зростання у дітей та підлітків, недостатність та атрофія надниркових залоз (зменшення реакції у відповідь на стрес), синдром Іценко-Кушинга, порушення менструального циклу, гірсуїтизм, перехід латентного цукрового діабету в клінічно потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних лікарських засобах у пацієнтів з цукровим діабетом, затримка натрію та води, посилення втрати калію; дуже рідко – гіпокаліємічний алкалоз, негативний азотний баланс унаслідок катаболізму білків.

Порушення метаболізму та харчування: часто - зниження толерантності до вуглеводів, підвищення апетиту та збільшення ваги, ожиріння; нечасто – гіпертригліцеридемія.

З боку нервової системи: часто – психічні розлади; нечасто - набряк сосочків зорового нерва та підвищення внутрішньочерепного тиску (псевдопухлина головного мозку) після відміни терапії, запаморочення, головний біль; дуже рідко – судоми, ейфорія, безсоння, дратівливість, гіперкінезія, депресія; рідко – психози.

З боку травної системи: нечасто – пептичні виразки, гострий панкреатит, нудота, гикавка, виразки шлунка або 12-палої кишки; дуже рідко – езофагіт, перфорація виразки та кровотечі шлунково-кишкового тракту (гематомезис, мелена), панкреатит, перфорації жовчного міхура та кишечника (особливо у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями товстого кишечника).

З боку органів чуття: нечасто – задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм.

З боку серцево-судинної системи: нечасто – артеріальна гіпертензія, гіпертонічна енцефалопатія; дуже рідко – поліфокальні шлуночкові екстрасистоли, минуща брадикардія, серцева недостатність, розрив міокарда після нещодавно перенесеного гострого інфаркту.

З боку шкірних покровів: часто - еритема, витончення та крихкість шкіри, уповільнене загоєння ран, стрії, петехії та екхімози, підвищена пітливість, стероїдні вугри, пригнічення шкірної реакції при проведенні алергологічних тестів; дуже рідко – ангіневротичний набряк, алергічний дерматит, кропив'янка.

З боку опорно-рухового апарату: часто – атрофія м'язів, остеопороз, м'язова слабкість, стероїдна міопатія (м'язова слабкість внаслідок катаболізму м'язової тканини); нечасто – асептичний некроз кісток; дуже рідко – компресійні переломи хребців, розриви сухожиль (особливо при спільному застосуванні деяких хінолонів), пошкодження суглобових хрящів та некрози кісток (пов'язані з частими внутрішньосуглобовими ін'єкціями).

З боку системи кровотворення: рідко – тромбоемболічні ускладнення, зменшення кількості моноцитів та/або лімфоцитів, лейкоцитоз, еозинофілія (як і в інших глюкокортикостероїдів), тромбоцитопенія та нетромбоцитопенічна пурпура.

Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, свербіж, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок.

З боку сечостатевої системи: рідко – імпотенція.

Ознаки та симптоми синдрому відміни глюкокортикостероїдів

Якщо у пацієнта, який довго приймає глюкокортикостероїди, швидко зменшити дозу препарату, може розвинутись ознаки надниркової недостатності, артеріальна гіпотензія, смерть.

У деяких випадках симптоми відміни можуть бути аналогічні симптомам та ознакам загострення або рецидиву захворювання, з приводу якого пацієнт отримує лікування. При розвитку тяжких небажаних явищ лікування препаратом Дексаметазон-КРКА має бути припинено.

Для короткочасного застосування за "життєвими" показаннями єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до активної речовини або допоміжних компонентів препарату.

Препарат Дексаметазон-КРКА протипоказаний пацієнтам з галактоземією, дефіцитом лактази та синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції у зв'язку з тим, що до складу препарату входить лактоза.

З обережністю. Паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або нещодавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір; амебіаз, стронгілоїдоз (встановлений або підозрюваний); системний мікоз; активний та латентний туберкульоз, пре- та поствакцинальний період (8 тижнів до та 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ, імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД або ВІЛ-інфікування).

Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, нещодавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт із загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт.

Захворювання серцево-судинної системи, зокрема. недавно перенесений інфаркт міокарда (у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і внаслідок цього – розрив серцевого м'яза), декомпенсована хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія.

Ендокринні захворювання: цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценко-Кушинга.

Тяжка хронічна ниркова та/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз; гіпоальбумінемія та стани, що привертають до її виникнення; системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, ожиріння (III-IV ст.), поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкритокутова та закритокутова глаукома, період лактації.

У пацієнтів, які потребують тривалої терапії дексаметазоном, після припинення терапії може розвинутися синдром «скасування» (також без виразних ознак надниркової недостатності): лихоманка, виділення з носа, гіперемія кон'юнктиви, головний біль, запаморочення, сонливість та подразливість , блювання, зниження ваги, слабкість, судоми. Тому дексаметазон необхідно скасовувати шляхом поступового зниження дози. Швидке відміна препарату може бути фатальним.

У пацієнтів, які отримували тривалу терапію дексаметазоном і зазнали стресу після його відміни, необхідно відновити застосування дексаметазону, у зв'язку з тим, що індукована недостатність надниркових залоз може зберігатися протягом декількох місяців після відміни препарату.

Терапія дексаметазоном може маскувати ознаки існуючих або нових інфекцій та ознаки перфорації кишечника у пацієнтів з виразковим колітом. Дексаметазон може посилювати перебіг системних грибкових інфекцій, латентного амебіазу або туберкульозу легень.

Пацієнтам з гострим туберкульозом легких дексаметазон можна призначати (разом з протитуберкульозними препаратами) лише у разі фульмінантного або важкого дисемінованого процесу. Пацієнти з неактивним туберкульозом легень, які отримують терапію дексаметазоном, або пацієнти з позитивними туберкуліновими пробами повинні паралельно отримувати протитуберкульозну хіміопрофілактику.

Особливу увагу та ретельне медичне спостереження необхідно пацієнтам з остеопорозом, артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, туберкульозом, глаукомою, печінковою або нирковою недостатністю, цукровим діабетом, активними пептичними виразками, свіжими кишковими анастомозами, виразковим колітом та епітом. З обережністю препарат призначається у перші тижні після гострого інфаркту міокарда, пацієнтам з тромбоемболіями, з міастенією, глаукомою, гіпотиреозом, психозом або психоневрозами, а також пацієнтам віком від 65 років.

Під час терапії дексаметазоном можлива декомпенсація цукрового діабету або перехід латентного до клінічно маніфестного цукрового діабету.

При тривалому лікуванні потрібний контроль рівня калію в сироватці крові.

Під час терапії дексаметазон протипоказані вакцинації живими вакцинами.

Імунізація вбитими вірусними або бактеріальними вакцинами не дає очікуваного зростання титру специфічних антитіл і тому не має необхідної захисної дії. Дексаметазон-КРКА зазвичай не призначається за 8 тижнів до вакцинації та протягом 2 тижнів після вакцинації.

Пацієнти, які приймають високі дози дексаметазону протягом тривалого часу, повинні уникати контакту з хворими на кір; у разі виникнення випадкового контакту рекомендується профілактичне лікування імуноглобуліном.

Необхідно бути обережними при лікуванні пацієнтів, які недавно перенесли хірургічне втручання або перелом кісток, оскільки дексаметазон може уповільнювати загоєння ран і переломів.

Дія глюкокортикостероїдів посилюється у пацієнтів із цирозом печінки або гіпотиреозом.

Дексаметазон-КРКА застосовується у дітей та підлітків лише за суворими показаннями. У ході лікування необхідний суворий контроль зростання та розвитку дитини чи підлітка.

Спеціальна інформація про деякі компоненти препарату

До складу препарату Дексаметазон-КРКА входить лактоза, у зв'язку з чим застосування його у пацієнтів з галактоземією, дефіцитом лактази та синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції протипоказано.

Вплив на здатність керувати автотранспортом та іншими складними механізмами

Дексаметазон-КРКА не впливає на здатність керування автотранспортом та роботу з технічними пристроями, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Протипоказаний при тяжкій хронічній нирковій недостатності, нефроуролітіазі.

Протипоказаний при тяжкій хронічній печінковій недостатності.

Препарат відпускається за рецептом.

Дексаметазон застосовується у дітей та підлітків лише за суворими показаннями. У ході лікування необхідний суворий контроль зростання та розвитку дитини чи підлітка.

KRKA dd (Словенія)

KRKA-RUS OOO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Словения.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Дексаметазон таблетки 0,5 мг 10 шт KRKA [КРКА] с доставкой в любой город или село Украины. Купить Дексаметазон таблетки 0,5 мг 10 шт KRKA [КРКА] можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Дексаметазон таблетки 0,5 мг 10 шт KRKA [КРКА] быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Дексаметазон таблетки 0,5 мг 10 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл ампулы 1 мл 10 шт., Офтан Дексаметазон капли глазные 0,1% флакон-капельница 5 мл, Дексаметазон таблетки 0,5 мг 56 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 2 мл ампулы 25 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 25 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/1 мл ампулы 5 шт. (Р), Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 5 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 5 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 25 шт. Эльфа Лаб, Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 25 шт., Озурдекс имплант для интравитреального введения 0,7мг, Дексаметазон-Виал Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл ампулы 1 мл 25 шт..