Дарзалекс концентрат для приготовления раствора для инфузий 20 мг/мл флакон 20 мл 1 шт Цена
-
Страна:Германия
-
Форма выпуска:концентрат
-
Дозировка:20 мг/мл
Механизм действия
Даратумумаб – это человеческое моноклональное антитело IgG1κ, которое связывается с белком CD38, характеризующимся высоким уровнем экспрессии на поверхности клеток при различных гематологических злокачественных новообразованиях, включая клетки множественной миеломы, а также другие типы клеток и тканей. Белок CD38 обладает множеством функций, включая опосредованную рецепторами адгезию, сигнальную и ферментативную активность.
Была продемонстрирована способность даратумумаба к мощному ингибированию роста экспрессирующих CD38 опухолевых клеток in vivo. На основании исследований in vitro даратумумаб может вызывать опосредованную иммунной системой гибель опухолевых клеток за счет нескольких эффекторных механизмов. Данные этих исследований позволяют предположить, что даратумумаб способен индуцировать лизис опухолевых клеток посредством комплемент-зависимой цитотоксичности, антитело-зависимой клеточной цитотоксичности и антитело-зависимого клеточного фагоцитоза при злокачественных новообразованиях c экспрессией CD38. Под действием даратумумаба происходит уменьшение субпопуляции супрессорных клеток миелоидного происхождения (CD38+MDSC), регуляторных Т-клеток (CD38+Treg) и В-клеток (CD38+Breg). Известно, что в зависимости от стадии развития и уровня активации Т-клетки (CD3+, CD4+ и CD8+) могут экспрессировать CD38. При лечении препаратом Дарзалекс было отмечено значимое увеличение абсолютного числа CD4+ и CD8+ T-клеток и процентного содержания лимфоцитов в цельной периферической крови и красном костном мозге. При помощи секвенирования ДНК Т-клеточного рецептора было показано увеличение клональности Т-клеток при лечении препаратом Дарзалекс, что указывает на иммуномодулирующие эффекты, которые могут вносить вклад в клинический ответ.
Даратумумаб индуцировал апоптоз in vitro после Fc-опосредованного перекрестного связывания. Кроме того, даратумумаб модулировал ферментативную активность CD38, что вызывало ингибирование ферментативной активности циклаз и стимуляцию активности гидролаз. Значимость этих эффектов in vitro в клинической практике, а также их влияние на опухолевый рост полностью не изучено.
Число NK-клеток и T-клеток
Известно, что NK-клетки в значительном количестве экспрессируют CD38, таким образом, они чувствительны к лизису, опосредованному даратумумабом. При применении препарата Дарзалекс наблюдалось снижение абсолютного числа и процентного содержания NK-клеток (CD16+CD56+) и активированных NK-клеток (CD16+CD56dim) в периферической крови и костном мозге. Тем не менее, не было выявлено взаимосвязи между исходным содержанием NK-клеток и клиническим ответом.
Иммуногенность
Выявление образования антител к препарату даратумумабу проводилось среди пациентов, получавших монотерапию даратумумабом (n=199), и пациентов, получавших комбинированную терапию (n=1051), на нескольких временных точках во время лечения и до 8 недель с момента окончания лечения. С момента начала терапии препаратом Дарзалекс у пациентов на монотерапии антител к даратумумабу выявлено не было, в группе комбинированной терапии антитела к даратумумабу были обнаружены у 2 из 1051 пациента; у одного пациента из группы комбинированного лечения было выявлено транзиторное образование нейтрализующих антител к даратумумабу.
Данные по иммуногенности в значительной степени зависят от чувствительности и специфичности используемых методов анализа. Кроме того, ряд факторов может повлиять на наблюдаемую частоту положительных результатов анализа, включая условия хранения взятых образцов, время взятия образцов, влияние других препаратов, сопутствующая терапия и изучаемое заболевание. Таким образом, сравнение частоты появления антител к даратумумабу с частотой появления антител к другим препаратам может послужить основанием для неправильных выводов.
Дарзалекс концентрат для приготовления раствора для инфузий 20 мг/мл флакон 20 мл 1 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Концентрат для приготування розчину для інфузій
Опис
Концентрат для приготування розчину для інфузій у вигляді прозорої або опалесцентної, безбарвної рідини або рідини з коричневим або коричнево-жовтим або жовтуватим відтінком, яка може містити незначну кількість невеликих прозорих або білих частинок білка.
| 1 мл | |
| даратумумаб | 20 мг |
допоміжні речовини : оцтова кислота крижана – 0.186 мг, натрію ацетату тригідрат – 2.967 мг, натрію хлорид – 3.506 мг, манітол – 25.5 мг, полісорбат 20 – 0.4 мг, вода д/і – до 1 мл.
5 мл – флакони зі скла I типу (1) – пачки картонні.
20 мл – флакони зі скла I типу (1) – пачки картонні.
Коди АТХ
L01XC24 Daratumumab
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Протипухлинний препарат. Моноклональні антитіла
Діюча речовина
даратумумаб
Фармако-терапевтична група
Протипухлинні препарати, моноклональні антитіла
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі від 2° до 8°С. Чи не заморожувати. Чи не струшувати.
Термін придатності
Термін придатності – 24 місяці. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Після приготування розчин можна зберігати при температурі від 2° до 8°С у захищеному від світла місці трохи більше 24 год.
Фармакологічна дія
Механізм дії
Даратумумаб – це людське моноклональне антитіло IgG1κ, яке зв'язується з білком CD38, що характеризується високим рівнем експресії на поверхні клітин при різних гематологічних злоякісних новоутвореннях, включаючи клітини множинної мієломи, а також інші типи клітин та тканин. Білок CD38 має безліч функцій, включаючи опосередковану рецепторами адгезію, сигнальну та ферментативну активність.
Була продемонстрована здатність даратумумабу до потужного інгібування зростання експресуючих CD38 пухлинних клітин in vivo. На підставі досліджень in vitro даратумумаб може спричиняти опосередковану імунною системою загибель пухлинних клітин за рахунок кількох ефекторних механізмів. Дані цих досліджень дозволяють припустити, що даратумумаб здатний індукувати лізис пухлинних клітин за допомогою комплемент-залежної цитотоксичності, антитіло-залежної клітинної цитотоксичності та антитіло-залежного клітинного фагоцитозу при злоякісних новоутвореннях з експресією CD38. Під дією даратумумабу відбувається зменшення субпопуляції супресорних клітин мієлоїдного походження (CD38+MDSC), регуляторних Т-клітин (CD38+T reg ) та В-клітин (CD38+B reg). Відомо, що в залежності від стадії розвитку та рівня активації Т-клітини (CD3+, CD4+ та CD8+) можуть експресувати CD38. При лікуванні препаратом Дарзалекс було відзначено значне збільшення абсолютного числа CD4+ та CD8+ T-клітин та відсоткового вмісту лімфоцитів у цілісній периферичній крові та червоному кістковому мозку. За допомогою секвенування ДНК Т-клітинного рецептора було показано збільшення клональності Т-клітин при лікуванні препаратом Дарзалекс, що вказує на імуномодулюючі ефекти, які можуть робити внесок у клінічну відповідь.
Даратумумаб індукував апоптоз in vitro після Fc-опосередкованого перехресного зв'язування. Крім того, даратумумаб модулював ферментативну активність CD38, що викликало інгібування ферментативної активності циклаз та стимуляцію активності гідролаз. Значимість цих ефектів in vitro у клінічній практиці, а також їхній вплив на пухлинний ріст повністю не вивчений.
Число NK-клітин та T-клітин
Відомо, що NK-клітини у значній кількості експресують CD38, таким чином, вони чутливі до лізису, опосередкованого даратумумабом. При застосуванні препарату Дарзалекс спостерігалося зниження абсолютного числа та відсоткового вмісту NK-клітин (CD16+CD56+) та активованих NK-клітин (CD16+CD56 dim ) у периферичній крові та кістковому мозку. Тим не менш, не було виявлено взаємозв'язку між вихідним вмістом NK-клітин та клінічною відповіддю.
Імуногенність
Виявлення утворення антитіл до препарату даратумумабу проводилося серед пацієнтів, які отримували монотерапію даратумумабом (n=199), та пацієнтів, які отримували комбіновану терапію (n=1051), на кількох тимчасових точках під час лікування та до 8 тижнів з моменту закінчення лікування. З моменту початку терапії препаратом Дарзалекс у пацієнтів на монотерапії антитіл до даратумумабу виявлено не було, у групі комбінованої терапії антитіла до даратумумабу було виявлено у 2 із 1051 пацієнта; у одного пацієнта з групи комбінованого лікування було виявлено транзиторне утворення антитіл, що нейтралізують, до даратумумабу.
Дані імуногенності значною мірою залежать від чутливості і специфічності використовуваних методів аналізу. Крім того, ряд факторів може вплинути на частоту позитивних результатів аналізу, включаючи умови зберігання взятих зразків, час взяття зразків, вплив інших препаратів, супутня терапія і захворювання, що вивчається. Таким чином, порівняння частоти появи антитіл до даратумумабу з частотою появи антитіл до інших препаратів може бути підставою для неправильних висновків.
Показання у комбінації з бортезомібом, талідомідом та дексаметазоном показаний для терапії дорослих пацієнтів з вперше діагностованою множинною мієломою, які є кандидатами для проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин; у комбінації з бортезомібом, мелфаланом та преднізолоном або у комбінації з леналідомідом та дексаметазоном для терапії дорослих пацієнтів з вперше діагностованою множинною мієломою, які не є кандидатами для проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин; у комбінації з леналідомідом та дексаметазоном або у комбінації з бортезомібом та дексаметазоном для терапії дорослих пацієнтів з множинною мієломою, які отримали принаймні одну попередню лінію терапії; як монотерапія у дорослих пацієнтів з рецидивною та рефрактерною множинною мієломою, які раніше отримували терапію інгібіторами протеасом та імуномодулюючими препаратами і у яких спостерігалося прогресування захворювання на тлі попередньої терапії.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат Дарзалекс вводять у вигляді внутрішньовенної інфузії.
Введення препарату має здійснюватися медичним працівником за умов негайного доступу до обладнання для інтенсивної терапії.
Необхідно введення супутніх препаратів до та після інфузії для зменшення ризику інфузійних реакцій.
Дози
Схема застосування препарату Дарзалекс у комбінації з бортезомібом, талідомідом та дексаметазоном у пацієнтів з вперше діагностованою множинною мієломою, які є кандидатами для проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин (4-тижневі цикли лікування).
Рекомендована доза препарату Дарзалекс становить 16 мг/кг маси тіла у вигляді внутрішньовенних інфузій за графіком, викладеним у таблиці 1.
Таблиця 1. Режим дозування препарату Дарзалекс у комбінації з бортезомібом, талідомідом та дексаметазоном (4-тижневі цикли лікування)
| Фаза терапії | Тижня | Режим дозування |
| Індукція | Тижня з 1 по 8 | 1 раз на тиждень (всього 8 доз) |
| Тижня з 9 по 16 а | 1 раз на 2 тижні (всього 4 дози) | |
| Перерва для високодозної хіміотерапії та аутологічної трансплантації стовбурових клітин | ||
| Консолідація | Тижня з 1 по 8 b | 1 раз на 2 тижні (всього 4 дози) |
a Введення першої дози при режимі дозування 1 раз на 2 тижні здійснюється на 9 тижні.
b Введення першої дози при режимі дозування 1 раз на 2 тижні здійснюється на 1 тижні відновлення терапії після аутологічної трансплантації стовбурових клітин.
Інформація про режим дозування препаратів, які застосовуються разом із препаратом Дарзалекс, може бути знайдена у відповідних інструкціях із застосування.
Схема застосування препарату Дарзалекс у комбінації з бортезомібом, мелфаланом та преднізолоном (6-тижневі цикли лікування) у пацієнтів з вперше діагностованою множинною мієломою, які не є кандидатами для проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин.
Рекомендована доза препарату Дарзалекс становить 16 мг/кг маси тіла у вигляді внутрішньовенних інфузій за графіком, викладеним у таблиці 2.
Таблиця 2. Режим дозування препарату Дарзалекс у комбінації з бортезомібом, мелфаланом та преднізолоном (6-тижневі цикли лікування)
| Тижня | Режим дозування |
| Тижня з 1 по 6 | 1 раз на тиждень (всього 6 доз) |
| Тижня з 7 по 54 а | 1 раз на 3 тижні (всього 16 доз) |
| З 55 тижня до прогресування захворювання b | 1 раз на 4 тижні |
a Першу дозу за графіком введення 1 раз на 3 тижні вводять на 7 тижні.
b Першу дозу за графіком введення 1 раз на 4 тижні вводять на тижні 55.
Бортезоміб вводять шляхом підшкірного введення в дозі 1.3 мг/м 2 площі поверхні тіла 2 рази на тиждень на тижнях 1, 2, 4 і 5 першого 6-тижневого циклу (цикл 1, 8 доз), далі 1 раз на тиждень на тижнях 1, 2, 4 та 5 наступних восьми 6-тижневих циклів (цикли 2-9, 4 дози на 1 цикл). Мелфалан у дозі 9 мг/м 2 та преднізолон у дозі 60 мг/м 2 приймають внутрішньо у дні 1 та 4 дев'яти 6-тижневих циклів (цикли 1-9).
Схема застосування в якості монотерапії і у складі комбінованої терапії з леналідомідом і дексаметазоном у пацієнтів з вперше діагностованою -тижневі цикли лікування)
Рекомендована доза препарату Дарзалекс становить 16 мг/кг маси тіла у вигляді внутрішньовенної інфузії за наступною схемою, викладеною в таблиці 3.
Таблиця 3. Режим дозування препарату Дарзалекс як монотерапія та у складі комбінованої терапії з леналідомідом та дексаметазоном (4-тижневі цикли лікування)
| Тижня | Режим дозування |
| Тижня з 1 по 8 | 1 раз на тиждень (всього 8 доз) |
| Тижня з 9 по 24 а | 1 раз на 2 тижні (всього 8 доз) |
| З тижня 25 до прогресії захворювання b | 1 раз на 4 тижні |
a Введення першої дози при режимі дозування 1 раз на 2 тижні здійснюється на 9 тижні.
b Введення першої дози при режимі дозування 1 раз на 4 тижні здійснюється на 25 тижні.
Леналідомід приймають внутрішньо в дозі 25 мг 1 раз на добу в дні 1-21 повторюваних 4-тижневих циклів спільно з низькою дозою дексаметазону (40 мг на тиждень), що приймається внутрішньо або внутрішньовенно (пацієнтам старше 75 років або з ІМТ менше 18.5 необхідно приймати зменшену дозу дексаметазону – 20 мг на тиждень). Пацієнти приймають дексаметазон у дозі 20 мг як премедикацію у дні інфузій препарату Дарзалекс, а також наступного дня після інфузії. Пацієнти, яким необхідно приймати зменшену дозу дексаметазону, приймають 20 мг лише як премедикацію. Корекція дози леналідоміду та дексаметазону проводиться відповідно до інструкцій з медичного застосування цих лікарських препаратів.
Схема застосування у складі комбінованої терапії з бортезомібом та дексаметазоном (3-тижневі цикли лікування)
Рекомендована доза препарату Дарзалекс становить 16 мг/кг маси тіла у вигляді внутрішньовенної інфузії відповідно до режиму дозування, наведеного далі в таблиці 4.
Таблиця 4. Режим дозування препарату Дарзалекс у складі комбінованої терапії з бортезомібом та дексаметазоном (3-тижневі цикли лікування)
| Тижня | Режим дозування |
| Тижня з 1 по 9 | 1 раз на тиждень (всього 9 доз) |
| Тижня з 10 по 24 а | 1 раз на 3 тижні (всього 5 доз) |
| З тижня 25 до прогресії захворювання b | 1 раз на 4 тижні |
a Введення першої дози при режимі дозування 1 раз на 3 тижні здійснюється на 10 тижні.
b Введення першої дози при режимі дозування 1 раз на 4 тижні здійснюється на 25 тижні.
Бортезоміб вводять шляхом підшкірного або внутрішньовенного введення в дозі 1.3 мг/м 2площі поверхні тіла 2 рази на тиждень протягом 2 тижнів (дні 1, 4, 8 і 11) повторюваних 3-тижневих циклів, протягом 8 циклів. Дексаметазон приймається внутрішньо у дозі 20 мг у дні 1, 2, 4, 5, 8, 9, 11 та 12 протягом 8 циклів терапії бортезомібом (80 мг на тиждень протягом 2 тижнів кожного 3-тижневого циклу) або у зменшеній дозі 20 мг на тиждень у пацієнтів віком від 75 років, з ІМТ менше 18.5, з погано контрольованим цукровим діабетом або з непереносимістю стероїдної терапії в анамнезі. У дні інфузій препарату Дарзалекс пацієнти приймають дексаметазон у дозі 20 мг як премедикацію. Пацієнти, яким необхідно приймати зменшену дозу дексаметазону, приймають 20 мг лише 1 раз на тиждень перед інфузією препарату Дарзалекс. Бортезоміб і дексаметазон приймають протягом восьми 3-тижневих циклів,тоді як препарат Дарзалекс застосовується до прогресування захворювання. Однак прийом дексаметазону в дозі 20 мг повинен бути продовжений як премедикація. Корекція дози бортезомібу та дексаметазону проводиться відповідно до інструкцій з медичного застосування цих лікарських препаратів.
Швидкість інфузії
Після розведення препарату Дарзалекс необхідно виконати інфузію з належною початковою швидкістю (див. таблицю 5). Поступове збільшення швидкості інфузії слід розглядати лише за відсутності інфузійних реакцій.
Перша інфузія препарату в дозі 16 мг/кг на Тижні 1 може бути поділена на дві інфузії протягом двох послідовних днів. Наприклад, дві інфузії, кожна в дозі 8 мг/кг на День 1 та День 2 (див. таблицю 5).
Таблиця 5. Швидкість інфузії препарату Дарзалекс (доза 16 мг/кг)
| Обсяг розведення | Початкова швидкість інфузії (перша година) | Збільшення швидкості інфузії | Максимальна швидкість інфузії | |
| Інфузія на Тижні 1 | ||||
| Варіант 1 (одна інфузія) | ||||
| Тиждень 1 День 1 (16 мг/кг) | 1000 мл | 50 мл/год | 50 мл/год щогодини | 200 мл/год |
| Варіант 2 (дві інфузії) | ||||
| Тиждень 1 День 1 (8 мг/кг) | 500 мл | 50 мл/год | 50 мл/год щогодини | 200 мл/год |
| Тиждень 1 День 2 (8 мг/кг) | 500 мл | 50 мл/год | 50 мл/год щогодини | 200 мл/год |
| Інфузія на Тижні 2 (16 мг/кг) b | 500 мл | 50 мл/год | 50 мл/год щогодини | 200 мл/год |
| Наступні інфузії (Тиждень 3 і далі, 16 мг/кг) c | 500 мл | 100 мл/год | 50 мл/год щогодини | 200 мл/год |
a Поетапне збільшення швидкості інфузії слід розглядати лише за відсутності інфузійних реакцій.
b Обсяг розведення 500 мл для введення в дозі 16 мг/кг повинен використовуватися лише за відсутності інфузійних реакцій попереднього Тижня. В іншому випадку необхідно використовувати обсяг розведення 1000 мл.
c Модифікована початкова швидкість (100 мл/год) для подальших інфузій (Тиждень 3 і далі) застосовується лише за відсутності інфузійних реакцій під час попередньої інфузії. Інакше слід використовувати вказані в таблиці інструкції зі швидкості інфузії на Тижні 2.
Тактика ведення пацієнтів з інфузійними реакціями
Для зниження ризику виникнення інфузійних реакцій до введення препарату Дарзалекс потрібна премедикація.
У разі виникнення інфузійних реакцій будь-якого ступеня тяжкості необхідно негайно призупинити інфузію препарату Дарзалекс та провести належну симптоматичну терапію.
Тактика дій у разі розвитку інфузійних реакцій може включати зниження швидкості інфузії або скасування терапії препаратом Дарзалекс, згідно з наведеним нижче описом:
ступінь 1-2 (легкі – помірні реакції): після розв'язання симптомів інфузійної реакції слід відновити інфузію зі швидкістю не більше половини тієї швидкості, на якій стався розвиток інфузійної реакції. Якщо у пацієнта надалі не виникне жодних симптомів інфузійної реакції, допускається підвищення швидкості інфузії, при цьому слід використовувати належні кроки та інтервали відповідно до клінічної ситуації до досягнення максимальної швидкості 200 мл/год (таблиця 5); ступінь 3 (важкі реакції): після вирішення симптомів інфузійної реакції слід вирішити питання про відновлення інфузії зі швидкістю не більше половини тієї швидкості, на якій стався розвиток реакції. Якщо у пацієнта надалі не виникне додаткових симптомів інфузійної реакції, допускається підвищення швидкості інфузії, при цьому слід використовувати належні кроки та інтервали (таблиця 5). У разі рецидиву симптомів ступеня 3 необхідно повторити описану вище процедуру. У разі виникнення інфузійної реакції ступеня 3 і вище втретє необхідно остаточно відмінити препарат Дарзалекс; ступінь 4 (загрозливі для життя реакції): необхідно остаточно відмінити препарат Дарзалекс.Пропуск дози
У разі пропуску будь-якої запланованої дози препарату Дарзалекс необхідно якнайшвидше ввести цю дозу та скоригувати належним чином розклад терапії з метою збереження інтервалу між інфузіями.
Корекція дози
Зниження дози препарату Дарзалекс не рекомендується. Відстрочення введення дози може бути потрібне для відновлення кількості клітин крові при розвитку гематологічної токсичності. Інформація, що стосується лікарських препаратів, що вводяться разом із препаратом Дарзалекс, представлена у відповідних інструкціях з медичного застосування.
Супутні препарати, що рекомендуються
Препарати, які застосовують до інфузії
Для зниження ризику виникнення інфузійних реакцій усім пацієнтам рекомендовано введення наступних препаратів за 1-3 години до кожної інфузії препарату Дарзалекс:
Кортикостероїди (з тривалою або середньою тривалістю дії)Монотерапія: метилпреднізолон у дозі 100 мг (або його еквівалент), внутрішньовенно. Після 2-ї інфузії доза кортикостероїду може бути знижена (пероральна або внутрішньовенна форма метилпреднізолону 60 мг).
Комбінована терапія: дексаметазон у дозі 20 мг (або його еквівалент) перед кожною інфузією препарату Дарзалекс . Якщо дексаметазон входить до складу схеми лікування, терапевтична доза дексаметазону замінює премедикацію в дні інфузії препарату Дарзалекс. Дексаметазон вводять внутрішньовенно перед першою інфузією препарату Дарзалекс, перед наступними інфузіями може бути розглянуто пероральне застосування. Додаткові специфічні для фонового режиму кортикостероїди (наприклад, преднізолон) не слід застосовувати в дні інфузії препарату Дарзалекс, коли пацієнти отримують як премедикацію дексаметазон.
Жарознижувальний препарат (парацетамол перорально у дозі від 650 до 1000 мг) Антигістамінний препарат (дифенгідрамін перорально або внутрішньовенно у дозі від 25 до 50 мг або еквівалентний препарат)Препарати, які застосовують після інфузії
Введення препаратів для зниження ризику розвитку відстрочених інфузійних реакцій здійснюється після інфузії за наступною схемою:
Монотерапія: кортикостероїди перорально (20 мг метилпреднізолону або еквівалентна доза кортикостероїдів тривалої або середньої тривалості дії відповідно до стандартів терапії) на 1-й та 2-й день після кожної інфузії препарату Дарзалекс (починаючи з наступного дня після дня інфузії).
Комбінована терапія: необхідно розглянути можливість перорального прийому метилпреднізолону в низькій дозі (не більше 20 мг) або еквівалентного препарату на день після інфузії препарату Дарзалекс.
Однак, якщо наступного дня після інфузії препарату Дарзалекс вводиться специфічний для фонової терапії кортикостероїд (наприклад, дексаметазон, преднізолон), введення додаткових препаратів після інфузії може не знадобитися.
Крім того, пацієнтам з хронічною обструктивною хворобою легень в анамнезі слід розглянути необхідність застосування після кожної інфузії бронходилататорів короткої та тривалої дії, а також інгаляційних кортикостероїдів. Якщо після перших 4 інфузій у пацієнта не відзначається жодних значущих інфузійних реакцій, то препарати, які застосовують інгаляційним шляхом після інфузії, можуть бути скасовані на розсуд лікаря.
Профілактика реактивації вірусу оперізувального герпесу
Для запобігання реактивації вірусу оперізувального герпесу слід розглянути проведення противірусної профілактики.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції нирок: досліджень даратумумабу у пацієнтів із порушенням функції нирок не проводилось. На підставі аналізу популяції фармакокінетики встановлено, що корекція дози у пацієнтів з порушенням функції нирок не потрібна.
Пацієнти з порушенням функцій печінки: досліджень даратумумабу у пацієнтів з порушенням функції печінки не проводилося. На підставі даних популяційного аналізу фармакокінетики не потрібна корекція дози у пацієнтів із порушенням функції печінки.
Пацієнти похилого віку: корекція дози не потрібна.
Діти: безпека та ефективність препарату Дарзалекс у дітей віком до 18 років не встановлені. Дані відсутні.
Спосіб застосування
Препарат Дарзалекс призначений для внутрішньовенного введення.
Препарат Дарзалекс вводять у вигляді внутрішньовенної інфузії після розведення 0.9% розчином натрію хлориду.
Інструкції з приготування розчину, поводження з ним та його утилізації
Розчин для інфузій потрібно підготувати, дотримуючись вимог асептики, таким чином.
На підставі маси тіла необхідно обчислити потрібну дозу (мг) та загальний обсяг (мл) препарату Дарзалекс, а також необхідну кількість флаконів препарату Дарзалекс. Перевірити колір препарату Дарзалекс (він повинен бути від безбарвного до коричневого або коричнево-жовтого або жовтуватого). Не допускається використання розчину із зміною фарбування, сильним помутнінням або появою сторонніх частинок. Дотримуючись вимог асептики, необхідно витягти з інфузійного пакета/контейнера об'єм 0.9% розчину хлориду натрію, що дорівнює необхідному об'єму препарату Дарзалекс. Витягти необхідну кількість препарату Дарзалекс і розвести його до потрібного обсягу шляхом додавання до інфузійного пакета/контейнеру з 0.9% розчином хлориду натрію. Інфузійні пакети/контейнери мають бути виготовлені з ПВХ, поліпропілену (ПП), поліетилену (ПЕ) або суміші поліолефінів (поліетилену з поліпропіленом). Препарат слід розводити в асептичних умовах. Невикористану частину препарату із флакону необхідно утилізувати. Акуратно перевернути пакет/контейнер для перемішування розчину. Струшування чи заморожування заборонено. Перед введенням парентеральні препарати необхідно оглядати предмет вмісту сторонніх частинок і зміни забарвлення (якщо це дозволяє характер розчину і упаковки). Розведені розчини можуть містити невеликі прозорі або білі білкові частинки, оскільки даратумумаб є білковим препаратом. Не допускається використання розчину із зміною фарбування, сильним помутнінням або появою сторонніх частинок. У зв'язку з тим, що препарат Дарзалекс не містить консервантів, розведений розчин повинен бути введений протягом 15 годин (включаючи час інфузії) при кімнатній температурі 15-25°C та кімнатному освітленні. Якщо розведений розчин не використовується відразу, його можна зберігати до введення протягом 24 год при температурі від 2° до 8°C в захищеному від світла місці. Чи не заморожувати. Розведений розчин потрібно вводити за допомогою внутрішньовенної інфузії з використанням набору для інфузій з регулятором швидкості потоку та вбудованим стерильним апірогенним поліефірсульфоновим фільтром (діаметр пор 0.22-0.2 мкм) з низьким зв'язуванням з білками. Необхідно використовувати набори для інфузій з поліуретану, полібутадієну, полівінілхлориду, поліпропілену або поліетилену. Не слід виконувати інфузію препарату Дарзалекс одночасно з іншими лікарськими засобами в ту саму внутрішньовенну магістраль. Не слід зберігати невикористаний інфузійний розчин для повторного використання. Будь-який невикористаний препарат та відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.Передозування
Симптоми: випадків передозування у клінічних дослідженнях не зареєстровано. У дослідженнях пацієнтам вводили дози до 24 мг/кг, при цьому максимальна доза, що переносилася, не була досягнута.
Лікування: на даний момент не існує специфічного антидоту для Дарзалексу. У разі передозування за пацієнтом слід спостерігати з метою виявлення будь-яких скарг або симптомів. У разі виявлення потрібно негайно розпочати відповідну симптоматичну терапію.
Лікарська взаємодія
Досліджень щодо вивчення взаємодії даратумумабу з іншими лікарськими препаратами не проводилося.
На підставі клінічної фармакокінетичної оцінки даратумумабу у комбінації з леналідомідом, талідомідом, бортезомібом та дексаметазоном не було виявлено клінічно значущої лікарської взаємодії між даратумумабом та цими низькомолекулярними препаратами.
Вплив препарату Дарзалекс на результати лабораторних досліджень
Вплив на непрямий антиглобуліновий тест (непряму пробу Кумбса )
Даратумумаб зв'язується з білком CD38, який у невеликій кількості виявляється на еритроцитах, що може призвести до реєстрації позитивного результату непрямої проби Кумбса. Пов'язаний з дією даратумумабу позитивний результат непрямої проби Кумбса може зберігатися протягом 6 місяців після заключної інфузії препарату. Необхідно враховувати, що зв'язування даратумумабу з еритроцитами може перешкоджати виявленню антитіл до мінорних антигенів у сироватці пацієнта. Це не впливає на визначення груп крові АВ0 та Rh.
До призначення препарату Дарзалекс необхідно провести розширене фенотипування та скринінг антитіл.
Необхідно розглянути можливість проведення фенотипування до початку терапії даратумумабом відповідно до локальної практики. Даратумумаб не впливає на генотипування еритроцитів, і може бути проведено будь-коли.
У разі запланованої гемотрансфузії слід повідомити відділення переливання крові про цей вплив на результати непрямого антиглобулінового тесту. При необхідності проведення екстреної гемотрансфузії можливе введення AB0/RhD-сумісних еритроцитів без перехресного тестування відповідно до місцевих правил станції переливання крові.
Вплив на імунофіксацію та електрофорез білків сироватки
Можливе виявлення даратумумабу методами електрофорезу білків сироватки та імунофіксації, що використовуються для виявлення патогенних моноклональних імуноглобулінів (М-білка). Це може призвести до появи хибнопозитивних результатів електрофорезу білків сироватки та імунофіксації у пацієнтів з мієломним білком IgG каппа, що впливає на початкову оцінку повної відповіді на терапію (Complete Responses) за критеріями Міжнародної групи з вивчення множинної мієломи. У пацієнтів із стійкою дуже хорошою частковою відповіддю на терапію при підозрі на вплив даратумумабу на результат оцінки слід розглянути проведення валідованого даратумумаб-специфічного тесту імунофіксації, щоб розрізнити даратумумаб та М-білки, що залишилися, в плазмі крові пацієнта та визначити повну відповідь на терапію.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність
В даний час відсутні результати досліджень у людей або у тварин, у яких оцінювався ризик застосування препарату Дарзалекс під час вагітності. Моноклональні антитіла IgG1 здатні проникати через плацентартний бар'єр після першого триместру вагітності. Таким чином, препарат Дарзалекс не слід застосовувати під час вагітності.
Для запобігання впливу на плід здатні до народження дітей жінки повинні використовувати ефективні методи контрацепції під час терапії препаратом Дарзалекс і протягом 3 місяців після її відміни.
Період грудного вигодовування
В даний час невідомо, чи відбувається екскреція препарату даратумумаб у грудне молоко людини або тварин і чи впливає препарат на секрецію молока. До цього часу не проводилося жодних досліджень з оцінки ефекту даратумумабу на грудне вигодовування немовлят, що перебувають на грудному вигодовуванні.
Материнські IgG екскретуються з грудним молоком, тим щонайменше, вони вступають у кровоносну систему новонароджених і немовлят у значних кількостях, т.к. дані білки розщеплюються в шлунково-кишковому тракті і не абсорбуються. Оскільки ризики препарату для немовлят, пов'язані з його проковтуванням з молоком, невідомі, необхідно прийняти рішення про відміну грудного вигодовування або скасування препарату Дарзалекс з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини та користі даного препарату для здоров'я матері.
Фертильність
В даний час відсутні дані про потенційні ефекти даратумумабу на фертильність чоловіків та жінок.
Побічна дія
У даному розділі представлена інформація про небажані реакції. Небажані реакції - це небажані явища, які за результатами комплексної оцінки наявних відомостей були з достатніми підставами розцінені як пов'язані із застосуванням даратумумабу. В окремих випадках взаємозв'язок явища із застосуванням даратумумабу достовірно встановити не вдалося. Крім того, оскільки умови проведення клінічних досліджень значною мірою варіюють, частоти небажаних реакцій у клінічних дослідженнях будь-якого препарату неможливо безпосередньо порівнювати з частотами клінічних досліджень іншого препарату, крім того, дані значення можуть не відображати частоту, що спостерігається в умовах клінічної практики.
Наведені нижче дані з безпеки відображають досвід застосування препарату Дарзалекс (16 мг/кг) у 2066 пацієнтів з множинною мієломою, включаючи 1910 пацієнтів, які отримували комбіновану терапію з препаратом Дарзалекс, та 156 пацієнтів, які отримували препарат Дарзалекс як монотерапію.
Найбільш частими небажаними реакціями (>20%) були інфузійні реакції, стомлюваність, нудота, діарея, запор, підвищення температури, задишка, кашель, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, периферичні набряки, астенія, периферична сенсорна нейропатія. Серйозні небажані реакції були представлені пневмонією, бронхітом, інфекціями верхніх дихальних шляхів, набряком легень, грипом, підвищенням температури, дегідратацією, діареєю та фібриляцією передсердь.
У таблиці 6 узагальнено всі небажані реакції, що виникли у пацієнтів, яким вводився препарат Дарзалекс.
Частота виникнення небажаних реакцій визначається так: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100-<1/10), нечасто (≥1/1000–<1/100), рідко (≥1/10000- <1/1000) та дуже рідко (<1/10000). У межах кожної частотної групи, де доречно, небажані реакції представлені порядку зниження серйозності.
Таблиця 6. Небажані реакції у пацієнтів з множинною мієломою, які отримували препарат Дарзалекс у дозі 16 мг/кг
| Небажані реакції | Частота | Зустрічаність (%) | |
| Будь-якого ступеня | Ступені 3-4 | ||
| Інфекції та інвазії | |||
| Пневмонія + | Дуже часто | 16 | 10 |
| Бронхіт + | 17 | 2 | |
| Інфекції верхніх дихальних шляхів + | 41 | 3 | |
| Інфекції сечовивідних шляхів | Часто | 8 | 1 |
| Грип | 5 | 1* | |
| З боку крові та лімфатичної системи | |||
| Нейтропенія + | Дуже часто | 45 | 39 |
| Тромбоцитопенія + | 31 | 19 | |
| Анемія + | 27 | 12 | |
| Лімфопенія + | 14 | 11 | |
| Лейкопенія + | 12 | 6 | |
| З боку обміну речовин та харчування | |||
| Зниження апетиту | Дуже часто | 12 | 1 |
| Гіперглікемія | Часто | 7 | 3 |
| Гіпокальціємія | 6 | 1 | |
| Дегідратація | 3 | 1* | |
| З боку нервової системи | |||
| Периферична сенсорна нейропатія | Дуже часто | 32 | 3 |
| Парестезія | 11 | <1 | |
| Головний біль | 12 | <1* | |
| З боку серця | |||
| Фібриляція передсердь | Часто | 4 | 1 |
| З боку судин | |||
| Артеріальна гіпертензія + | Дуже часто | 10 | 5 |
| З боку дихальної системи | |||
| Кашель + | Дуже часто | 25 | <1* |
| Задишка + | 21 | 3 | |
| Набряк легень + | Часто | 1 | <1 |
| З боку шлунково-кишкового тракту | |||
| Діарея | Дуже часто | 32 | 4 |
| Нудота | 26 | 2* | |
| Блювота | 16 | 1* | |
| Запор | 33 | 1 | |
| З боку кістково-м'язової системи | |||
| М'язові спазми | Дуже часто | 14 | <1* |
| Загальні порушення та реакції у місці введення препарату | |||
| Стомлюваність | Дуже часто | 26 | 4 |
| Підвищення температури | 23 | 2 | |
| Периферичні набряки + | 26 | 1 | |
| Астенія | 21 | 2 | |
| Біль у спині | 19 | 2 | |
| Озноб | Часто | 9 | <1* |
| Пошкодження, отруєння та процедурні ускладнення | |||
| Інфузійні реакції # | Дуже часто | 40 | 4 |
+ Позначає угруповання термінів.
* Без ступеня 4.
# Інфузійні реакції включають терміни, визначені дослідниками як пов'язані з інфузією, див.
Інфузійні реакції
У ході клінічних досліджень (монотерапії та комбінованої терапії, n=2066) частота інфузійних реакцій будь-якого ступеня склала 37% при першій інфузії (16 мг/кг, Тиждень 1) препарату Дарзалекс, 2% при інфузії на Тижні 2 і 6% при наступних ін. . Розвиток інфузійних реакцій ступеня 3/4 при другій та подальших інфузіях відмічено менше ніж у 1% пацієнтів.
Середній час на початок реакції становив 1.5 год (діапазон від 0 до 72.8 год). Частота зміни швидкості інфузії у зв'язку з розвитком реакції становила 36%. Середня тривалість інфузії в дозі 16 мг/кг для 1-ї, 2-ї та наступних інфузій склала 7, 4.2 та 3.4 год відповідно.
Тяжкі інфузійні реакції включали бронхоспазм, задишку, набряк гортані, набряк легень, гіпоксію та артеріальну гіпертензію. Інші небажані інфузійні реакції включали закладеність носа, кашель, озноб, першіння у горлі, блювоту та нудоту.
Тяжкі інфузійні реакції включали бронхоспазм, задишку, набряк гортані, набряк легень, гіпоксію та артеріальну гіпертензію. Інші небажані інфузійні реакції включали закладеність носа, кашель, озноб, першіння у горлі, блювоту та нудоту.
У клінічних дослідженнях при зупиненні терапії препаратом Дарзалекс на час проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин у середньому на 3.75 місяці (діапазон від 2.4 до 6.9 місяця) та подальшому її відновленні частота інфузійних реакцій склала 11% під час першої інфузії. При відновленні терапії використовувалася та ж швидкість інфузії та обсяг розведення, що й під час останньої інфузії до зупинення терапії. Інфузійні реакції, що виникали при відновленні терапії після проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин, були аналогічними за симптомами та ступенем тяжкості (ступінь 3/4: <1%) таким, що виникало в інших клінічних дослідженнях на Тижні 2 та подальших інфузіях. У клінічному дослідженні у пацієнтів, які отримували комбіновану терапію (n=97),перше введення даратумумабу у дозі 16 мг/кг на Тижні 1 було поділено на 2 інфузії на День 1 та День 2 у дозі 8 мг/кг. Частота інфузійних реакцій будь-якого ступеня склала 42%, при цьому у 36% пацієнтів такі реакції виникали на День 1, у 4% пацієнтів - на День 2 і у 8% пацієнтів - на наступні інфузії. Середній час до розвитку реакції становив 1.8 год (діапазон від 0.1 до 5.4 год). Частота зміни швидкості інфузії у зв'язку з розвитком реакції становила 30%. Середня тривалість інфузій склала 4.2 год для Дня 1, 4.2 год для Дня 2 та 3.4 год для наступних інфузій.Середній час до розвитку реакції становив 1.8 год (діапазон від 0.1 до 5.4 год). Частота зміни швидкості інфузії у зв'язку з розвитком реакції становила 30%. Середня тривалість інфузій склала 4.2 год для Дня 1, 4.2 год для Дня 2 та 3.4 год для наступних інфузій.Середній час до розвитку реакції становив 1.8 год (діапазон від 0.1 до 5.4 год). Частота зміни швидкості інфузії у зв'язку з розвитком реакції становила 30%. Середня тривалість інфузій склала 4.2 год для Дня 1, 4.2 год для Дня 2 та 3.4 год для наступних інфузій.
Інфекції
Серед пацієнтів, яким препарат Дарзалекс вводили у складі комбінованої терапії, інфекції 3 та 4 ступеня були відзначені:
у дослідженнях у пацієнтів з рецидивною та рефрактерною множинною мієломою: DVd: 21%, Vd: 19%, DRd: 27%, Rd: 23%; у дослідженнях у пацієнтів із вперше діагностованою множинною мієломою: D-VMP: 23%, VMP: 15%; DRd: 32%, Rd: 23%, DVTd: 22%, VTd: 20%.Тяжкою інфекцією (3 і 4 ступеня), про яку найчастіше повідомлялося в ході досліджень, була пневмонія. У контрольованих дослідженнях припинення лікування внаслідок інфекцій було відзначено у 1-4% пацієнтів і летальні інфекції виникали з невеликою частотою, що загалом схожа між різними режимами терапії, що містять Дарзалекс. Летальні інфекції включали переважно пневмонію та сепсис.
Досвід постреєстраційного застосування
Небажані реакції, отримані в ході післяреєстраційного застосування препарату Дарзалекс, включені в таблицю 7. Частоти представлені відповідно до наступної класифікації: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1 /1000 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000, включаючи окремі повідомлення), частота невідома (частота не може бути оцінена на підставі доступних даних).
У таблиці 7 небажані реакції розташовані за частотними категоріями на підставі частоти спонтанних повідомлень, а також за частотними категоріями, заснованими на точній частоті народження під час клінічних досліджень, у разі, якщо вона відома.
Таблиця 7. Післяреєстраційні небажані реакції
| Небажані реакції | Частотна категорія на основі частоти спонтанних повідомлень | Частотна категорія на основі частоти під час клінічних досліджень |
| З боку імунної системи | ||
| Анафілактична реакція | Рідко | Частота невідома |
| Інфекції та інвазії | ||
| Реактивація вірусу гепатиту В | Рідко | Не часто |
Протипоказання до застосування - підвищена чутливість до компонентів препарату; середній та тяжкий ступінь порушення функції печінки; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки).
особливі вказівки
Інфузійні реакції
Препарат Дарзалекс може спричинити серйозні інфузійні реакції, включаючи анафілактичні реакції.
Необхідне спостереження за пацієнтами під час інфузії та після інфузії.
У ході клінічних досліджень повідомлялося про розвиток інфузійних реакцій приблизно у половини пацієнтів, яким запроваджувався препарат Дарзалекс.
Найчастіше інфузійні реакції розвивалися за першої інфузії і були 1-2 ступеня. У 4% пацієнтів інфузійні реакції спостерігалися протягом більш ніж однієї інфузії. Розвивалися також серйозні реакції, включаючи бронхоспазм, гіпоксію, задишку, гіпертензію, набряк гортані та набряк легень. Клінічні прояви можуть бути респіраторними симптомами, наприклад закладеністю носа, кашлем, першінням у горлі, а також ознобом, блюванням і нудотою. Менш часті симптоми були представлені свистячим диханням, алергічним ринітом, підвищенням температури тіла, дискомфортом у грудній клітці, свербінням та артеріальною гіпотензією.
Для зниження ризику інфузійних реакцій при лікуванні препаратом Дарзалекс пацієнтам необхідно призначити премедикацію з використанням антигістамінних препаратів, жарознижуючих препаратів та кортикостероїдів. При розвитку інфузійних реакцій будь-якого ступеня тяжкості введення препарату Дарзалекс необхідно призупинити та при необхідності розпочати відповідне медикаментозне та підтримуюче лікування. У пацієнтів, у яких розвинулися інфузійні реакції ступеня 1, 2 або 3, слід зменшити швидкість введення при відновленні інфузії. При розвитку анафілактичної реакції або життєзагрозливої інфузійної реакції ступеня 4 необхідно остаточно припинити введення препарату та надати необхідну екстрену допомогу.
Для зниження ризику відстрочених інфузійних реакцій слід призначити пероральні кортикостероїди всім пацієнтам, які отримують інфузію препарату Дарзалекс. Крім того, пацієнтам з хронічною обструктивною хворобою легень в анамнезі для терапії легеневих ускладнень у разі їх розвитку слід додатково вирішити питання щодо застосування додаткових препаратів після інфузії (наприклад, інгаляційних кортикостероїдів, бронходилататорів короткої та тривалої дії).
Нейтропенія/тромбоцитопенія
Препарат Дарзалекс може посилювати нейтропенію та тромбоцитопенію, спричинені базовою терапією.
Періодично під час терапії слід проводити аналіз загальної кількості клітин крові відповідно до інструкцій з медичного застосування лікарських засобів для базової терапії. Пацієнти з нейтропенією повинні спостерігатися щодо клінічних проявів інфекцій. Для відновлення кількості клітин крові може знадобитися відстрочка введення наступної дози препарату Дарзалекс. Зниження дози препарату Дарзалекс не рекомендується. Слід розглянути необхідність проведення підтримуючої терапії гемотрансфузіями чи факторами зростання.
Вплив на результати непрямого антиглобулінового тесту (непрямої проби Кумбса)
Даратумумаб зв'язується з білком CD38, який у невеликій кількості виявляється на еритроцитах, що може призвести до реєстрації позитивного результату непрямої проби Кумбса. Пов'язаний з дією даратумумабу позитивний результат непрямої проби Кумбса може зберігатися протягом 6 місяців після заключної інфузії препарату. Необхідно враховувати, що зв'язування даратумумабу з еритроцитами може перешкоджати виявленню антитіл до мінорних антигенів у сироватці пацієнта. Це не впливає на визначення груп крові АВ0 та Rh.
До призначення препарату Дарзалекс необхідно провести розширене фенотипування та скринінг антитіл.
Методи зниження впливу даратумумабу включають обробку еритроцитів дитіотреітолом (ДТТ) для порушення зв'язування з даратумумабом або використання інших валідованих методів. У зв'язку з тим, що система антигенів Кел також чутлива до впливу ДТТ, необхідно використовувати Кел-негативні одиниці після виключення або виявлення наявності алоантитіл з використанням еритроцитів, оброблених ДТТ. Як альтернативні заходи можливе проведення фенотипування або генотипування.
У разі запланованої гемотрансфузії слід повідомити відділення переливання крові про цей вплив на результати непрямого антиглобулінового тесту (див. розділ "Лікарська взаємодія"). За необхідності проведення екстреної гемотрансфузії можливе введення ABO/RhD-сумісних еритроцитів без перехресного тестування відповідно до місцевих правил станції переливання крові.
Реактивація вірусу гепатиту В (ВГВ)
У пацієнтів, які отримують терапію препаратом Дарзалекс, спостерігалися випадки реактивації вірусу гепатиту В (деякі з них були фатальними). Перед початком лікування препаратом Дарзалекс у всіх пацієнтів рекомендується проводити скринінг на наявність вірусу гепатиту В.
Необхідно спостерігати стан пацієнтів, серологічно позитивних на ВГВ, з метою виявлення клінічних та лабораторних ознак реактивації вірусу гепатиту В під час терапії, а також протягом як мінімум 6 місяців після її закінчення. Необхідно проводити заходи, згідно з діючими клінічними рекомендаціями. Також слід оцінити необхідність консультації у спеціаліста з гепатитів за наявності відповідних показань.
У пацієнтів з реактивацією вірусу гепатиту В під час терапії препаратом Дарзалекс необхідно призупинити терапію препаратом Дарзалекс, а також будь-якими супутніми кортикостероїдами та хіміотерапевтичними препаратами, та призначити відповідну терапію. У пацієнтів з добре контрольованою реактивацією вірусу гепатиту В відновлення терапії препаратом Дарзалекс має обговорюватися з лікарем, який має досвід терапії ВГВ.
Допоміжні речовини
Кожен флакон з концентратом об'ємом 5 мл або 20 мл містить 0.4 ммоль або 1.6 ммоль (9.3 мг або 37.3 мг) натрію відповідно. Ця інформація повинна враховуватися пацієнтами, які дотримуються дієти з контролем вмісту натрію.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Препарат Дарзалекс не впливає на здатність до керування транспортними засобами та механізмами, або його ефект нехтує малим. Тим не менш, у пацієнтів, які отримували даратумумаб, повідомлялося про стомлюваність, що слід враховувати під час керування транспортними засобами та механізмами.
Застосування у разі порушення функції нирок
Корекція дози у пацієнтів з порушенням функції нирок не потрібна.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказано застосування препарату при середньому та тяжкому ступені порушення функції печінки.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування у дитячому та підлітковому віці до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)C90.0 Множинна мієлома
Власник реєстраційного посвідчення
Johnson & Johnson OOO (Росія)
Власник товарного знаку
НАНОЛЕК ТОВ (Росія)
Дополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Дарзалекс концентрат для приготовления раствора для инфузий 20 мг/мл флакон 20 мл 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Дарзалекс концентрат для приготовления раствора для инфузий 20 мг/мл флакон 20 мл 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Tot у нас есть такой товар со схожим действием. Хотите приобрести Дарзалекс концентрат для приготовления раствора для инфузий 20 мг/мл флакон 20 мл 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!