Каталог товаров

Целебрекс капсулы 200 мг 30 шт Pfizer [Пфайзер] Цена

( 8 )
Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    Пуэрто-Рико
  • Форма выпуска:
    капсулы
  • Дозировка:
    200 мг
  • В упаковке:
    30 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Целекоксиб обладает противовоспалительным, анальгезирующим и жаропонижающим действием, блокируя образование воспалительных простагландинов (Pg) в основном за счет ингибирования ЦОГ-2. Индукция ЦОГ-2 происходит в ответ на воспалительный процесс и приводит к синтезу и накоплению простагландинов, в особенности простагландина Е2, при этом происходит усиление проявлений воспаления (отек и боль). В терапевтических дозах у человека целекоксиб значимо не ингибирует ЦОГ-1 и не оказывает влияния на простагландины, синтезируемые в результате активации ЦОГ-1, а также не оказывает влияния на нормальные физиологические процессы, связанные с ЦОГ-1 и протекающие в тканях, и прежде всего в тканях желудка, кишечника и тромбоцитах.

Влияние на функцию почек

Целекоксиб уменьшает выведение с мочой PgE2 и 6-кето-PgF1 (метаболита простациклина), но не влияет на сывороточный тромбоксан В2 и выведение с мочой 11-дегидро-тромбоксана В2, метаболита тромбоксана (оба - продукты ЦОГ-1). Целекоксиб не вызывает снижения СКФ у пациентов пожилого возраста и пациентов с хронической почечной недостаточностью, транзиторно уменьшает выведение натрия. У пациентов с артритом наблюдаемая частота развития периферических отеков, артериальной гипертензии и сердечной недостаточности сравнима с таковой на фоне приема неселективных ингибиторов ЦОГ, которые обладают ингибирующей активностью в отношении ЦОГ-1 и ЦОГ-2. Наиболее выражен данный эффект был у пациентов, получающих терапию диуретиками. Тем не менее, не отмечалось увеличения частоты случаев повышения АД и развития сердечной недостаточности, а периферические отеки были легкой степени тяжести и проходили самостоятельно.

Целебрекс капсулы 200 мг 30 шт Pfizer [Пфайзер] инструкция на украинском

Форма випуску

капс. 100 мг: 10, 20, 30, 40, 50 або 100 шт.


Опис

Капсули тверді желатинові, непрозорі, білого або майже білого кольору, з білим маркуванням на блакитних смужках: "100" - на одній частині і "7767" - на іншій частині капсули; вміст капсул – гранулят білого або майже білого кольору.

1 капс.
целекоксиб 100 мг

Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 149.7 мг, натрію лаурилсульфат – 8.1 мг, повідон К30 – 6.8 мг, кроскармелозу натрію – 2.7 мг, магнію стеарат – 2.7 мг.

Склад оболонки: титану діоксид – близько 1.7 мг, желатин – близько 58.3 мг.
Склад чорнила блакитного SB-6018: шеллак - 22-27%, етанол - 33-38%, ізопропанол - 0.5-4%, бутанол - 4-8%, пропіленгліколь - 3-6%, аміак водний - 1-2%, лак алюмінієвий блакитний FD&C Blue#2 на основі барвника індиготину (E132) – 24-28%.

10 шт. - блістери (1) - пачки картонні з контролем першого розтину.
10 шт. - блістери (2) - пачки картонні з контролем першого розтину.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні з контролем першого розтину.
10 шт. - блістери (4) - пачки картонні з контролем першого розтину.
10 шт. - блістери (5) - пачки картонні з контролем першого розтину.
10 шт. - блістери (10) - пачки картонні з контролем першого розтину.


Коди АТХ

M01AH01 Celecoxib


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

НПЗЗ. Високоселективний інгібітор ЦОГ-2


Діюча речовина

целекоксиб


Фармако-терапевтична група

НПЗП


Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей сухому місці при температурі від 15°С до 30°С.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.


Фармакологічна дія

Целекоксиб має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, блокуючи утворення запальних простагландинів (Pg) в основному за рахунок інгібування ЦОГ-2. Індукція ЦОГ-2 виникає у відповідь на запальний процес і призводить до синтезу та накопичення простагландинів, особливо простагландину Е 2 , із посиленням проявів запалення (набряк і біль). У терапевтичних дозах у людини целекоксиб значимо не інгібує ЦОГ-1 і не впливає на простагландини, синтезовані в результаті активації ЦОГ-1, а також не впливає на нормальні фізіологічні процеси, пов'язані з ЦОГ-1 і протікають у тканинах, і насамперед у тканинах шлунка, кишечника та тромбоцитах.

Вплив на функцію нирок

Целекоксиб зменшує виведення з сечею PgE 2 і 6-кето-PgF 1 (метаболіту простацикліну), але не впливає на сироватковий тромбоксан 2 і виведення з сечею 11-дегідро-тромбоксану 2, метаболіту тромбоксану (обидва - продукти ЦОГ-1) Целекоксиб не викликає зниження СКФ у пацієнтів похилого віку та пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю, транзиторно зменшує виведення натрію. У пацієнтів з артритом спостерігається частота розвитку периферичних набряків, артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності порівнянна з такою на тлі прийому неселективних інгібіторів ЦОГ, які мають інгібуючу активність щодо ЦОГ-1 і ЦОГ-2. Найбільш виражений цей ефект був у пацієнтів, які отримують терапію діуретиками. Тим не менш, не відзначалося збільшення частоти випадків підвищення АТ та розвитку серцевої недостатності, а периферичні набряки були легким ступенем тяжкості та проходили самостійно.


Показання

симптоматичне лікування остеоартрозу, ревматоїдного артриту та анкілозуючого спондиліту; больовий синдром: біль у спині, кістково-м'язові, післяопераційні та інші види болю; Лікування первинної дисменореї.


Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від їди, не розжовуючи, запиваючи водою.

Оскільки ризик можливих ускладнень з боку серцево-судинної системи може зростати зі збільшенням дози та тривалості прийому Целебрекс ® , його слід застосовувати якомога коротшим коротким курсом у мінімальній ефективній дозі. Максимальна добова доза, що рекомендується, при тривалому прийомі - 400 мг.

При симптоматичному лікуванні остеоартрозу рекомендована доза становить 200 мг на добу за 1 або 2 прийоми.

При симптоматичному лікуванні ревматоїдного артриту рекомендована доза становить 100 мг або 200 мг 2 рази на добу.

При симптоматичному лікуванні анкілозуючого спондиліту рекомендована доза становить 200 мг на добу на 1 або 2 прийоми. У деяких пацієнтів відмічено ефективність застосування препарату в дозі 400 мг 2 рази на добу.

При лікуванні больового синдрому і первинної дисменореї початкова доза, що рекомендується, становить 400 мг з наступним, при необхідності, прийомом додаткової дози 200 мг в 1-й день. У наступні дні рекомендована доза становить 200 мг 2 рази на добу, за потребою.

Пацієнтам похилого віку зазвичай корекції дози не потрібні. Однак у пацієнтів з масою тіла нижче 50 кг лікування краще починати з найменшої дози, що рекомендується.

У пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю) корекція дози не потрібна. У пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня (клас B за класифікацією Чайлд-П'ю) слід знизити початкову рекомендовану дозу препарату вдвічі. Досвіду застосування препарату у пацієнтів із тяжким ступенем печінкової недостатності (клас C за класифікацією Чайлд-П'ю) немає.

У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості корекції дози не потрібне. Досвіду застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня немає.

При одночасному застосуванні флуконазолу (інгібітор ізоферменту CYP2C9) та препарату Целебрекс слід знизити початкову рекомендовану дозу препарату вдвічі. Слід бути обережними при одночасному застосуванні з іншими інгібіторами ізоферменту CYP2C9.

Целебрекс ® слід застосовувати з обережністю пацієнтам із повільним метаболізмом або з підозрою на такий стан, оскільки це може призвести до накопичення високих концентрацій целекоксибу у плазмі крові. У таких пацієнтів слід зменшити початкову рекомендовану дозу препарату вдвічі.


Передозування

Клінічний досвід передозування обмежений. Не спостерігалося клінічно значущих побічних ефектів при одноразовому прийомі препарату в дозі до 1.2 г та багаторазовому прийомі у дозах до 1.2 мг на добу на 2 прийоми.

Лікування: при підозрі на передозування необхідно забезпечити проведення відповідної підтримуючої терапії. Імовірно, діаліз не є ефективним методом виведення целекоксибу з крові через високий рівень його зв'язування з білками плазми.


Лікарська взаємодія

Одночасне застосування целекоксибу з інгібіторами ізоферменту CYP2C9 може призвести до підвищення його концентрації у плазмі. У таких випадках може знадобитись зниження дози целекоксибу.

Одночасне застосування целекоксибу з індукторами ізоферменту CYP2C9, такими як рифампіцин, карбамазепін та барбітурати може призвести до зниження його концентрації в плазмі крові. У разі може знадобитися підвищення дози целекоксиба.

У клінічних дослідженнях фармакокінетики та дослідженнях in vitro було показано, що целекоксиб, хоч і не є субстратом ізоферменту CYP2D6, але пригнічує його активність. Тому існує можливість лікарської взаємодії in vivo з препаратами, метаболізм яких пов'язаний з ізоферментом CYP2D6.

Варфарин та інші антикоагулянти: при одночасному прийомі можливе збільшення протромбінового часу.

Флуконазол, кетоконазол: при одночасному застосуванні флуконазолу в дозі 200 мг 1 раз на добу відзначається збільшення концентрації целекоксибу у плазмі у 2 рази. Такий ефект пов'язаний із пригніченням метаболізму целекоксибу флуконазолом через ізофермент CYP2C9. Пацієнтам, які приймають флуконазол (інгібітор ізоферменту CYP2C9), слід знизити рекомендовану дозу целекоксибу вдвічі (див. розділ "Режим дозування"). Кетоконазол (інгібітор ізоферменту CYP3A4) не має клінічно значущого впливу на метаболізм целекоксибу.

Декстрометорфан і метопролол: було встановлено, що при одночасному застосуванні целекоксибу в дозі 200 мг на добу, призводило до підвищення концентрацій декстрометорфану та метопрололу (субстрати ізоферменту CYP2D6) у 2.6 та 1.5 рази відповідно. Таке підвищення концентрацій пов'язане з пригніченням метаболізму субстратів ізоферменту CYP2D6 целекоксибом за допомогою інгібування активності самого ізоферменту CYP2D6. У зв'язку з цим у період початку терапії целекоксибом слід зменшити дозу препаратів, що є субстратами ізоферменту CYP2D6, а після закінчення лікування целекоксибом дозу цих препаратів слід збільшити.

Метотрексат: не відзначалося фармакокінетичної клінічно значущої взаємодії між целекоксибом та метотрексатом.

Гіпотензивні препарати, включаючи інгібітори АПФ/антагоністи рецепторів ангіотензину II (або блокатори ангіотензинових рецепторів), діуретики та бета-адреноблокатори: інгібування синтезу простагландинів може знизити ефект гіпотензивних препаратів, у т.ч. інгібіторів АПФ та/або блокаторів ангіотензинових рецепторів, діуретиків та бета-адреноблокаторів. Ця взаємодія повинна братися до уваги при застосуванні целекоксибу спільно з інгібіторами АПФ та/або блокаторами ангіотензинових рецепторів, діуретиками та бета-адреноблокаторами.

У літніх пацієнтів, зневоднених (в т.ч. у пацієнтів, які отримують терапію діуретиками) або у пацієнтів з порушенням функції нирок, одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, з інгібіторами АПФ, антагоністами рецепторів ангіотензину II та діурети до погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність. Зазвичай ці ефекти оборотні. У зв'язку з цим, слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні цих препаратів. У таких випадках доцільно спочатку провести регідратацію, а потім розпочинати терапію препаратом Целебрекс . Крім того, слід розглянути можливість проведення моніторингу функції нирок на початку терапії та періодично під час одночасного застосування препаратів.

Циклоспорин: враховуючи, що нестероїдні протизапальні засоби впливають на нирковий синтез простагландинів, вони можуть підвищувати ризик розвитку нефротоксичності при одночасному застосуванні з циклоспорином.

Діуретики: відомі раніше нестероїдні протизапальні засоби у деяких пацієнтів можуть знижувати натрійуретичний ефект фуросеміду та тіазидів за рахунок зниження ниркового синтезу простагландинів, це слід мати на увазі при застосуванні целекоксибу.

Пероральні контрацептиви: не спостерігалося клінічно значущого впливу на фармакокінетику контрацептивної комбінації (1 мг норетистерон/35 мкг етинілестрадіол).

Літій: відзначалося підвищення концентрації літію в плазмі крові приблизно на 17% при сумісному прийомі літію та целекоксибу. Пацієнти, які отримують терапію літієм, повинні перебувати під ретельним наглядом при прийомі або скасуванні целекоксибу.

Інші нестероїдні протизапальні засоби: слід уникати одночасного застосування целекоксибу та інших нестероїдних протизапальних засобів (що не містять ацетилсаліцилову кислоту).

Результати дослідження лізиноприлу: у 28-денному дослідженні пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1 і 2 ступеня, які отримують з цього приводу лізиноприл, було встановлено, що одночасне застосування целекоксибу в дозі 200 мг 2 рази на добу не призводило до клінічно значущого збільшення середнього систолічного тиску. (Встановлено за результатами 24-годинного моніторингу АТ) порівняно з плацебо. Серед пацієнтів, які отримують целекоксиб у дозі 200 мг 2 рази на добу, у 48% з них не було відзначено відповіді на терапію лізиноприлом (за критеріями відповіді було прийнято показники рівня діастолічного тиску більше 90 мм. рт.ст. або підвищення діастолічного тиску на 10 % у порівнянні з вихідним рівнем), у порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо (у цій групі не було відзначено відповіді у 27% пацієнтів).

Інші препарати

Не відзначалося клінічно значущої взаємодії між целекоксибом та антацидами (алюміній- та магнійвмісні препарати), омепразолом, глібенкламідом, фенітоїном або толбутамідом.

Целекоксиб не впливає на антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти, що приймається у низьких дозах. Целекоксиб має слабку дію на функцію тромбоцитів, тому його не можна розглядати як заміну ацетилсаліцилової кислоти, що застосовується для профілактики серцево-судинних захворювань.

У здорових добровольців НПЗП не впливають на фармакокінетику дигоксину. Тим не менш, при одночасному застосуванні дигоксину та індометацину та ібупрофену у пацієнтів відзначалося підвищення концентрації дигоксину у плазмі крові. Це необхідно брати до уваги при одночасному застосуванні з іншими препаратами, що підвищують концентрацію дигоксину у плазмі. Немає інформації про взаємодію целекоксибу та дигоксину. Враховуючи інші ефекти целекоксибу на серцево-судинну систему, слід обережно приймати його одночасно з дигоксином. У цьому випадку рекомендується ретельно контролювати побічні реакції.

Целекоксиб переважно метаболізується у печінці ізоферментом CYP2C9. Т.к. барбітурати є індукторами ізоферменту CYP2C9, при їх одночасному застосуванні з целекоксибом може спостерігатися зниження концентрації останнього у плазмі крові.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Відсутні достатні дані щодо застосування целекоксибу у вагітних жінок. Потенційний ризик застосування препарату Целебрекс під час вагітності не встановлений, але не може бути виключений.

Відповідно до механізму дії, при застосуванні НПЗЗ, включаючи целекоксиб, у деяких жінок можливий розвиток змін у яєчниках, що може спричинити ускладнення під час вагітності або порушення фертильності. У жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути питання про відміну прийому нестероїдних протизапальних засобів, включаючи целекоксиб.

Целекоксиб, що відноситься до групи інгібіторів синтезу простагландинів, при прийомі під час вагітності, особливо в III триместрі, може викликати слабкість скорочень матки та передчасне закриття артеріальної протоки. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранньому етапі вагітності може негативно вплинути на перебіг вагітності.

Застосування Целебрекс ® протипоказано під час вагітності та годування груддю. При застосуванні у ІІ та ІІІ триместрах вагітності НПЗЗ можуть спровокувати порушення функції нирок у плода, що може призвести до зменшення обсягу амніотичної рідини або у тяжких випадках – до маловоддя. Дані явища можуть виникати невдовзі після початку лікування і зазвичай оборотні. Необхідно ретельний моніторинг обсягу навколоплідних вод у вагітних жінок, які приймають целекоксиб.

Є обмежені дані у тому, що целекоксиб проникає у грудне молоко. У дослідженнях було показано, що целекоксиб проникає у грудне молоко у дуже низьких концентраціях. Тим не менш, беручи до уваги потенційну можливість розвитку побічних ефектів целекоксибу у дитини, що вигодовується, слід оцінити доцільність відміни або грудного вигодовування, або прийому целекоксибу, враховуючи важливість прийому препарату Целебрекс для матері.


Побічна дія

Критерії оцінки частоти: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та <10%); нечасто (≥0.1% та <1%); рідко (≥0.01% та <0.1%); дуже рідко (<0.01%).

З боку серцево-судинної системи: часто - периферичні набряки, підвищення артеріального тиску, включаючи обтяження перебігу артеріальної гіпертензії; нечасто – "припливи", відчуття серцебиття; рідко – прояв хронічної серцевої недостатності, аритмія, тахікардія, ішемічний інсульт та інфаркт міокарда.

З боку травної системи: часто – абдомінальний біль, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання; нечасто – захворювання зубів (постекстракційний луночковий альвеоліт); рідко - виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, виразка стравоходу; дуже рідко – перфорація кишечника, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: нечасто – підвищення активності печінкових ферментів (в т.ч. АЛТ та АСТ).

З боку нервової системи: часто – запаморочення, безсоння; нечасто – занепокоєння, підвищення м'язового тонусу, сонливість; рідко – сплутаність свідомості (психоз).

З боку сечовидільної системи: часто – інфекція сечових шляхів.

З боку дихальної системи: часто – бронхіт, кашель, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів; нечасто – фарингіт, риніт.

З боку шкірних покривів: часто - свербіж шкіри (в т.ч. генералізований), шкірний висип; нечасто – кропив'янка, екхімози; рідко – алопеція.

З боку системи кровотворення: нечасто – анемія; рідко – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – бульозні висипання (бульозний дерматит).

З боку органів чуття: нечасто - шум у вухах, нечіткість зорового сприйняття.

Інші: нечасто – гіперчутливість, грипоподібний синдром, випадкові травми, набряк обличчя.

Побічні ефекти, виявлені у постмаркетингових спостереженнях

Незважаючи на те, що ці реакції були виявлені під час постмаркетингових спостережень, вони були розподілені за частотою так: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та <10%); нечасто (≥0.1% та <1%); рідко (≥0.01% та <0.1%); дуже рідко (<0.01%), частота невідома (неможливо оцінити частоту виходячи з наявних даних).

З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичні реакції.

З боку нервової системи: рідко – галюцинації; дуже рідко – крововиливи в головний мозок, асептичний менінгіт, втрата смакових відчуттів, втрата нюху.

З боку органу зору: нечасто – кон'юнктивіт.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – васкуліт.

З боку дихальної системи: рідко – тромбоемболія легеневої артерії, пневмоніт.

З боку травної системи: рідко – шлунково-кишкові кровотечі.

З боку гепатобіліарної системи: рідко – гепатит; дуже рідко – печінкова недостатність, фульмінантний гепатит, некроз печінки (див. розділ "Особливі вказівки", підрозділ "Вплив на функцію печінки"), холестаз, холестатичний гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – реакції фоточутливості; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип у поєднанні з еозинофілією та системними симптомами (DRESS або синдром гіперчутливості), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ексфоліативний дерматит.

З боку сечовивідної системи: рідко – гостра ниркова недостатність (див. розділ "Особливі вказівки", підрозділ "Вплив на функцію нирок"), гіпонатріємія; дуже рідко – тубулоінтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, хвороба мінімальних змін.

З боку репродуктивної системи: рідко – порушення менструального циклу; частота невідома † - зниження фертильності у жінок (див. розділ «Вагітність та годування груддю»).

Інші: нечасто – біль у грудній клітці.

† Жінки, які планують вагітність виключалися з дослідження, тому їх не враховували при підрахунку частоти реакції.


Протипоказання до застосування

повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, включаючи інші інгібітори ЦОГ-2 (в т.ч. в анамнезі); період після проведення операції аортокоронарного шунтування; активні ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, або виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення або шлунково-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення; хронічна серцева недостатність (II–IV функціональний клас із NYHA); клінічно підтверджена ІХС, захворювання периферичних артерій та цереброваскулярні захворювання у вираженій стадії; геморагічний інсульт; субарахноїдальний крововилив; тяжка печінкова недостатність (досвід застосування відсутня); тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія (досвід відсутня); вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років (досвід застосування відсутній); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; підвищена чутливість до целекоксибу або будь-якого іншого компонента препарату; підвищена чутливість до сульфонамідів.

З обережністюслід приймати препарат при таких станах: захворювання ШКТ (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, виразковий коліт, хвороба Крона, кровотечі в анамнезі), наявність інфекції Helicobacter pylori; спільне застосування з антикоагулянтами (варфарин), антиагрегантами (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), пероральними глюкокортикостероїдами (преднізолон), діуретиками, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін); затримка рідини та набряки; порушення функції печінки середнього ступеня тяжкості (див. розділ "Особливі вказівки"), захворювання печінки в анамнезі, печінкова порфірія; хронічна ниркова недостатність (КК 30-60 мл/хв); значне зниження ОЦК (зокрема після хірургічного втручання); захворювання серцево-судинної системи, артеріальна гіпертензія (див.розділ "Особливі вказівки"); цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет; захворювання периферичних артерій; одночасне застосування з інгібіторами ізоферменту CYP2C9; у пацієнтів, які є повільними метаболізаторами або є підозра на такий стан; тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів; тяжкі соматичні захворювання; літні пацієнти (в т.ч. діуретики, ослаблені пацієнти з низькою масою тіла); куріння; туберкульоз; алкоголізм.тяжкі соматичні захворювання; літні пацієнти (в т.ч. діуретики, ослаблені пацієнти з низькою масою тіла); куріння; туберкульоз; алкоголізм.тяжкі соматичні захворювання; літні пацієнти (в т.ч. діуретики, ослаблені пацієнти з низькою масою тіла); куріння; туберкульоз; алкоголізм.


особливі вказівки

Целебрекс ® , враховуючи жарознижувальну дію, може знизити діагностичну значущість такого симптому, як лихоманка, та вплинути на діагностику інфекції.

Вплив на серцево-судинну систему

Целекоксиб (як і всі коксиби) здатний збільшувати ризик серйозних ускладнень з боку серцево-судинної системи, таких як тромбоутворення, інфаркт міокарда та інсульт, які можуть призвести до смерті. Ризик виникнення цих реакцій може зростати з дозою та тривалістю прийому препарату. Відносне збільшення цього ризику у пацієнтів, про яких відомо, що у них є серцево-судинне захворювання або фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань, мабуть, таке саме, як у пацієнтів, у яких немає серцево-судинних захворювань та факторів ризику їх виникнення. Однак абсолютна частота виникнення серцево-судинних захворювань у пацієнтів, про яких відомо, що вони мають серцево-судинне захворювання або фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань,може бути вище через те, що вона у них була вищою у вихідному стані. Щоб знизити ризик виникнення цих реакцій, у пацієнтів, які приймають препарат Целебрекс® , його слід застосовувати в мінімальних ефективних дозах і мінімально можливим коротким курсом (на розсуд лікаря). Лікар і пацієнт повинні мати на увазі можливість виникнення таких ускладнень навіть за відсутності раніше відомих симптомів порушення функції серцево-судинної системи. Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки та симптоми негативного впливу на серцево-судинну систему та про заходи, які слід вжити у разі їх виникнення.

При застосуванні нестероїдних протизапальних засобів (селективні інгібітори ЦОГ-2) у пацієнтів після операції аортокоронарного шунтування для лікування больового синдрому в перші 10-14 днів можливе підвищення частоти інфарктів міокарда та порушень мозкового кровообігу.

У зв'язку зі слабкою дією целекоксибу на функцію тромбоцитів, він не може бути заміною ацетилсаліцилової кислоти для профілактики тромбоемболії. Також у зв'язку з цим не слід скасовувати антиагрегантну терапію (наприклад, ацетилсаліцилову кислоту) у пацієнтів із ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень.

Як і всі нестероїдні протизапальні засоби, целекоксиб може призводити до підвищення АТ, що може стати також причиною ускладнень з боку серцево-судинної системи. Усі НПЗП, в т.ч. целекоксиб, у пацієнтів з артеріальною гіпертензією слід застосовувати з обережністю. Спостереження за АТ має здійснюватись на початку терапії целекоксибом, а також протягом курсу лікування.

Вплив на ШКТ

У пацієнтів, які приймали целекоксиб, спостерігалися дуже рідкісні випадки перфорації, виразки та кровотечі із ШКТ. Ризик розвитку цих ускладнень при лікуванні НПЗП найбільш високий у людей похилого віку, пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, та пацієнтів з такими захворюваннями ШКТ, як виразка, кровотеча, запальні процеси у стадії загострення та в анамнезі. Іншими факторами ризику розвитку кровотечі з ШКТ є одночасне застосування з пероральними глюкокортикостероїдами, антикоагулянтами, та антиагрегантами (ацетилсаліцилова кислота), тривалий період терапії НПЗП, куріння, вживання алкоголю. Більшість спонтанних повідомлень про серйозні побічні ефекти на ШКТ ставилися до літніх та ослаблених пацієнтів.

Спільне застосування з пероральними антикоагулянтами

При одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів з пероральними антикоагулянтами підвищується ризик кровотеч. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. Пероральні антикоагулянти включають варфарин, антикоагулянти кумаринового ряду та пероральні антикоагулянти прямої дії (наприклад, апіксабан, дабігатран та ривароксабан). Повідомлялося про серйозні (деякі з них були фатальними) кровотечі у пацієнтів, які отримували супутнє лікування варфарином або аналогічними засобами. Оскільки повідомляється про збільшення протромбінового часу (МНО), то після початку лікування Целебрексом ® або зміни його дози пацієнтам, які одночасно отримують пероральну антикоагулянтну терапію, необхідно контролювати антикоагулянтну активність та/або МНО.

Затримка рідини та набряки

Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що гальмують синтез простагландинів, у ряду пацієнтів, які приймають препарат Целебрекс ® , можуть відзначатися затримка рідини та набряки, тому слід бути обережними при застосуванні даного препарату у пацієнтів зі станами, що спричиняють або погіршуються через затримку рідини. Пацієнти із серцевою недостатністю в анамнезі або артеріальною гіпертензією мають бути під ретельним наглядом.

Вплив на функцію нирок

НПЗП, у т.ч. целекоксиб, можуть чинити токсичну дію на функцію нирок. Було встановлено, що целекоксиб не має більшої токсичності порівняно з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Целебрекс ® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушенням функції нирок, серцевою недостатністю, порушенням функції печінки та пацієнтам літнього віку. Функцію нирок у таких пацієнтів необхідно ретельно контролювати (див. розділ "Режим дозування").

Слід бути обережними при застосуванні Целебрекс ® пацієнтам із зневодненням. У таких випадках доцільно спочатку провести регідратацію, а потім почати терапію Целебрексом ® .

Вплив на функцію печінки

Целебрекс ® не слід застосовувати пацієнтам із тяжкою дисфункцією печінки (клас С за класифікацією Чайлда-П’ю). Препарат Целебрекс ® слід з обережністю застосовувати при лікуванні пацієнтів з помірною печінковою недостатністю та початкову рекомендовану дозу препарату зменшити вдвічі (див. розділ «Схеми дозування»).

У деяких випадках спостерігалися тяжкі реакції з боку печінки, включаючи фульмінантний гепатит (іноді з летальним наслідком), некроз печінки та печінкова недостатність (іноді з летальним наслідком або необхідністю трансплантації печінки). Більшість цих реакцій розвивалися через 1 місяць після початку прийому целекоксибу.

Пацієнти із симптомами та/або ознаками захворювання печінки або ті пацієнти, у яких лабораторні методи показали відхилення функції печінки, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо розвитку більш тяжких реакцій з боку печінки під час лікування Целебрексом ® .

Анафілактичні реакції

При прийомі препарату Целебрекс ® були зареєстровані випадки анафілактичних реакцій (див. розділ "Протипоказання").

Серйозні реакції з боку шкірних покривів

Надзвичайно рідко при прийомі целекоксибу відзначалися серйозні реакції з боку шкірних покривів, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, деякі з них були фатальними. Ризик появи таких реакцій вищий у пацієнтів на початку терапії, у більшості зазначених випадків такі реакції починалися в перший місяць терапії. При появі шкірного висипу, змін на слизових оболонках або інших ознак гіперчутливості слід припинити прийом Целебрекс ® .

Терапія кортикостероїдів

Препарат Целебрекс ® не може замінити глюкокортикоїди або застосовуватися як терапія глюкокортикостероїдної недостатності.

Пригнічення функції ізоферменту CYP 2 D 6

Було встановлено, що целекоксиб є помірним інгібітором ізоферменту CYP2D6. У період початку лікування целекоксибом слід знизити дозу препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP2D6, а після закінчення лікування целекоксибом дозу цих препаратів слід збільшити (див. розділ "Лікарська взаємодія").

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Вплив целекоксибу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не досліджувався. Однак, ґрунтуючись на фармакодинамічних властивостях та загальному профілі безпеки, є малоймовірним, що препарат Целебрекс ® має такий вплив.

Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, т.к. препарат може спричинити запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть впливати на зазначені здібності.


Застосування у разі порушення функції нирок

Протипоказано застосування препарату при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 30 мл/хв), прогресуючих захворюваннях нирок, підтвердженої гіперкаліємії.

З обережністю слід призначати препарат при хронічній нирковій недостатності (КК 30-60 мл/хв).


Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказано застосування препарату при тяжкій печінковій недостатності.

З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції печінки середнього ступеня тяжкості, захворюваннях печінки в анамнезі, печінковій порфірії.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю слід приймати препарат пацієнтам похилого віку.


Застосування у дітей

Протипоказане застосування препарату у пацієнтів віком до 18 років.


Нозологія (коди МКЛ)M05 Серопозитивний ревматоїдний артрит M15 Поліартроз M19.9 Артроз неуточнений M25.5 Біль у суглобі M45 Анкілозуючий спондиліт M47 Спондильоз M54.1 Радикулопатія M54.3 Ішіас M54.4 Люмбаго з ішіасом M54.9 Дорсалгія неуточнена M79.1 Міалгія N94.4 Первинна дисменорея R52.0 Гострий біль R52.2 Інший постійний біль (хронічний)
Власник реєстраційного посвідчення

PFIZER Inc. (США)


Вироблено

PFIZER PHARMACEUTICALS LLC (Пуерто-Ріко)


Власник товарного знаку

R-PHARM GERMANY GmbH (Німеччина)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Пуэрто-Рико.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Целебрекс капсулы 200 мг 30 шт Pfizer [Пфайзер] с доставкой в любой город или село Украины. Купить Целебрекс капсулы 200 мг 30 шт Pfizer [Пфайзер] можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно прочитайте об этом товаре. Хотите приобрести Целебрекс капсулы 200 мг 30 шт Pfizer [Пфайзер] быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Целекоксиб-Виал капсулы 200 мг 30 шт., Целекоксиб-Виал капсулы 200 мг 10 шт., Целекоксиб Целебрекс капсулы 200 мг 30 шт., Симкоксиб капсулы 200 мг 30 шт., Амбене Био раствор для инъекций ампулы 1 мл 10 шт., Целебрекс капсулы 400 мг 1 шт.+200 мг 5 шт., Дилакса капсулы 200 мг 10 шт., Дилакса капсулы 200 мг 30 шт., Целебрекс капсулы 200 мг 10 шт., Целебрекс капсулы 100 мг 10 шт., Дилакса капсулы 100 мг 10 шт..

(9553)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
НПВС. Является селективным ингибитором ЦОГ-2, благодаря этому блокирует образование воспалительных простаноидов.В терапевтических концентрациях у человека целекоксиб не ингибирует ЦОГ-1, следовательно, не оказывает влияния на простаноиды, синтезируемые за счет активации ЦОГ-1.Критерии определения специфичности по отношению к ЦОГ-2 включают в себя отсутствие побочных явлений, обусловленных действием ЦОГ-1, особенно язвенных поражений желудка и двенадцатиперстной кишки, серьезных осложнений со стороны верхних отделов ЖКТ (кровотечений, перфораций, обструкции пилорического отверстия) и отсутствие ингибирования ЦОГ-2-зависимой агрегационной активности тромбоцитов.
Быстрый заказ
НПВС. Является селективным ингибитором ЦОГ-2, благодаря этому блокирует образование воспалительных простаноидов.В терапевтических концентрациях у человека целекоксиб не ингибирует ЦОГ-1, следовательно, не оказывает влияния на простаноиды, синтезируемые за счет активации ЦОГ-1.Критерии определения специфичности по отношению к ЦОГ-2 включают в себя отсутствие побочных явлений, обусловленных действием ЦОГ-1, особенно язвенных поражений желудка и двенадцатиперстной кишки, серьезных осложнений со стороны верхних отделов ЖКТ (кровотечений, перфораций, обструкции пилорического отверстия) и отсутствие ингибирования ЦОГ-2-зависимой агрегационной активности тромбоцитов.
Быстрый заказ
НПВС. Является селективным ингибитором ЦОГ-2, благодаря этому блокирует образование воспалительных простаноидов.В терапевтических концентрациях у человека целекоксиб не ингибирует ЦОГ-1, следовательно, не оказывает влияния на простаноиды, синтезируемые за счет активации ЦОГ-1.Критерии определения специфичности по отношению к ЦОГ-2 включают в себя отсутствие побочных явлений, обусловленных действием ЦОГ-1, особенно язвенных поражений желудка и двенадцатиперстной кишки, серьезных осложнений со стороны верхних отделов ЖКТ (кровотечений, перфораций, обструкции пилорического отверстия) и отсутствие ингибирования ЦОГ-2-зависимой агрегационной активности тромбоцитов.
Быстрый заказ
Целекоксиб обладает противовоспалительным, анальгезирующим и жаропонижающим действием, блокируя образование воспалительных простагландинов (Pg) в основном за счет ингибирования ЦОГ-2. Индукция ЦОГ-2 происходит в ответ на воспалительный процесс и приводит к синтезу и накоплению простагландинов, в особенности простагландина Е2, при этом происходит усиление проявлений воспаления (отек и боль). В терапевтических дозах у человека целекоксиб значимо не ингибирует ЦОГ-1 и не оказывает влияния на простагландины, синтезируемые в результате активации ЦОГ-1, а также не оказывает влияния на нормальные физиологические процессы, связанные с ЦОГ-1 и протекающие в тканях, и прежде всего в тканях желудка, кишечника и тромбоцитах.Влияние на функцию почекЦелекоксиб уменьшает выведение с мочой PgE2 и 6-кето-PgF1 (метаболита простациклина), но не влияет на сывороточный тромбоксан В2 и выведение с мочой 11-дегидро-тромбоксана В2, метаболита тромбоксана (оба - продукты ЦОГ-1). Целекоксиб не вызывает снижения СКФ у пациентов пожилого возраста и пациентов с хронической почечной недостаточностью, транзиторно уменьшает выведение натрия. У пациентов с артритом наблюдаемая частота развития периферических отеков, артериальной гипертензии и сердечной недостаточности сравнима с таковой на фоне приема неселективных ингибиторов ЦОГ, которые обладают ингибирующей активностью в отношении ЦОГ-1 и ЦОГ-2. Наиболее выражен данный эффект был у пациентов, получающих терапию диуретиками. Тем не менее, не отмечалось увеличения частоты случаев повышения АД и развития сердечной недостаточности, а периферические отеки были легкой степени тяжести и проходили самостоятельно.
Быстрый заказ
Целекоксиб обладает противовоспалительным, анальгезирующим и жаропонижающим действием, блокируя образование воспалительных простагландинов (Pg) в основном за счет ингибирования ЦОГ-2. Индукция ЦОГ-2 происходит в ответ на воспалительный процесс и приводит к синтезу и накоплению простагландинов, в особенности простагландина Е2, при этом происходит усиление проявлений воспаления (отек и боль). В терапевтических дозах у человека целекоксиб значимо не ингибирует ЦОГ-1 и не оказывает влияния на простагландины, синтезируемые в результате активации ЦОГ-1, а также не оказывает влияния на нормальные физиологические процессы, связанные с ЦОГ-1 и протекающие в тканях, и прежде всего в тканях желудка, кишечника и тромбоцитах.Влияние на функцию почекЦелекоксиб уменьшает выведение с мочой PgE2 и 6-кето-PgF1 (метаболита простациклина), но не влияет на сывороточный тромбоксан В2 и выведение с мочой 11-дегидро-тромбоксана В2, метаболита тромбоксана (оба - продукты ЦОГ-1). Целекоксиб не вызывает снижения СКФ у пациентов пожилого возраста и пациентов с хронической почечной недостаточностью, транзиторно уменьшает выведение натрия. У пациентов с артритом наблюдаемая частота развития периферических отеков, артериальной гипертензии и сердечной недостаточности сравнима с таковой на фоне приема неселективных ингибиторов ЦОГ, которые обладают ингибирующей активностью в отношении ЦОГ-1 и ЦОГ-2. Наиболее выражен данный эффект был у пациентов, получающих терапию диуретиками. Тем не менее, не отмечалось увеличения частоты случаев повышения АД и развития сердечной недостаточности, а периферические отеки были легкой степени тяжести и проходили самостоятельно.
Быстрый заказ
Целекоксиб обладает противовоспалительным, анальгезирующим и жаропонижающим действием, блокируя образование воспалительных простагландинов (Pg) в основном за счет ингибирования ЦОГ-2. Индукция ЦОГ-2 происходит в ответ на воспалительный процесс и приводит к синтезу и накоплению простагландинов, в особенности простагландина Е2, при этом происходит усиление проявлений воспаления (отек и боль). В терапевтических дозах у человека целекоксиб значимо не ингибирует ЦОГ-1 и не оказывает влияния на простагландины, синтезируемые в результате активации ЦОГ-1, а также не оказывает влияния на нормальные физиологические процессы, связанные с ЦОГ-1 и протекающие в тканях, и прежде всего в тканях желудка, кишечника и тромбоцитах.Влияние на функцию почекЦелекоксиб уменьшает выведение с мочой PgE2 и 6-кето-PgF1 (метаболита простациклина), но не влияет на сывороточный тромбоксан В2 и выведение с мочой 11-дегидро-тромбоксана В2, метаболита тромбоксана (оба - продукты ЦОГ-1). Целекоксиб не вызывает снижения СКФ у пациентов пожилого возраста и пациентов с хронической почечной недостаточностью, транзиторно уменьшает выведение натрия. У пациентов с артритом наблюдаемая частота развития периферических отеков, артериальной гипертензии и сердечной недостаточности сравнима с таковой на фоне приема неселективных ингибиторов ЦОГ, которые обладают ингибирующей активностью в отношении ЦОГ-1 и ЦОГ-2. Наиболее выражен данный эффект был у пациентов, получающих терапию диуретиками. Тем не менее, не отмечалось увеличения частоты случаев повышения АД и развития сердечной недостаточности, а периферические отеки были легкой степени тяжести и проходили самостоятельно.