Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 50 шт Рузфарма Цена
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:порошок
-
Дозировка:1 г
Цефтриаксон - цефалоспориновый антибиотик III поколения для парентерального применения, обладает бактерицидным действием, угнетает синтез клеточной мембраны, in vitro подавляет рост большинства грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов. Цефтриаксон устойчив в отношении бета-лактамазных ферментов как пенициллиназы, так и цефалоспориназы, продуцируемых большинством грамположительных и грамотрицательных бактерий).
Эффективен в отношении следующих микроорганизмов:
Грамотрицательные аэробы: Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilusi nfluenzae (в т.ч. штаммы, устойчивые к ампициллину), Haemophilus parainfluenzae, Klebssiella spp. (в т.ч. Klebssiella pneumoniae), Neisseria gonorrhoeae (в т.ч. штаммы, образующие и необразующие пенициллиназу), Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Serratia marcescens, Citrobacter freundii, Citrobacter diversus, Providencia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Acinetobacter calcoaceticus.
Ряд штаммов вышеперечисленных микроорганизмов, которые проявляют устойчивость к другим антибиотикам, таким как пенициллины, цефалоспорины, аминогликозиды, чувствительны к цефтриаксону. Отдельные штаммы Pseudomonas aeruginosa также чувствительны к препарату.
Грамположительные аэробы: Staphylococcus aureus (в т.ч. штаммы, образующие пенициллиназу), Staphylococcus epidermidis (стафилококки, устойчивые к метициллину, проявляют устойчивость ко всем цефалоспоринам, включая цефтриаксон), Streptococcus pyogenes (бета-гемолитические стрептококки группы A), Streptococcus agalactiae (стрептококки группы В), Streptococcus pneumoniae.
Анаэробы: Bacteroides spp. (в т.ч. некоторые штаммы Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (кроме Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (кроме Fusobacterium mostiferum, Fusobacterium varium), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.
Примечание: некоторые штаммы многих Bacteroides spp. (например, Bacteroides fragilis), вырабатывающие β-лактамазу, устойчивы к цефтриаксону. Для определения чувствительности микроорганизмов необходимо применять диски, содержащие цефтриаксон, так как показано, что in vitro к классическим цефалоспоринам определенные штаммы патогенов могут быть устойчивы.
Treponema pallidum чувствительна к цефтриаксону как in vitro, так и в опытах на животных. По клиническим данным при первичном и вторичном сифилисе отмечают хорошую эффективность цефтриаксона.
Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 50 шт Рузфарма инструкция на украинскомФорма випуску
порошок д/пригот. р-ну д/в/в та в/м введення 1 г: фл. 1 шт.
Опис
Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення кристалічний, від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору.
| 1 фл. | |
| цефтріаксон (у формі натрієвої солі) | 1 г |
1 г – флакони (1) – пачки картонні.
1 г – флакони (2) – пачки картонні.
1 г – флакони (5) – пачки картонні.
1 г – флакони (10) – пачки картонні.
1 г – флакони (50) (для стаціонарів) – коробки картонні.
Коди АТХ
J01DD04 Ceftriaxone
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Цефалоспорин III покоління
Діюча речовина
цефтріаксон (у формі натрієвої солі)
Фармако-терапевтична група
Антибіотик, цефалоспорин
Умови зберігання
Список Б. Препарат зберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі від 15°С до 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Не використовувати після закінчення терміну придатності.
Фармакологічна дія
Цефтріаксон - цефалоспориновий антибіотик III покоління для парентерального застосування, має бактерицидну дію, пригнічує синтез клітинної мембрани, in vitro пригнічує зростання більшості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Цефтріаксон стійкий щодо бета-лактамазних ферментів як пеніцилінази, так і цефалоспоринази, що продукуються більшістю грампозитивних та грамнегативних бактерій).
Ефективний щодо наступних мікроорганізмів:
Грамнегативні аероби: Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilusi nfluenzae (в т.ч. штами, стійкі до ампіциліну), Haemophilus parainfluenzae, Klebssiella spp. (в т.ч. Klebssiella pneumoniae), Neisseria gonorrhoeae (в т.ч. штами, що утворюють і неутворюють пеніциліназ), Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Serratia marcescens, Citrobacter rob. , Salmonella spp., Shigella spp., Acinetobacter calcoaceticus.
Ряд штамів перерахованих вище мікроорганізмів, які виявляють стійкість до інших антибіотиків, таких як пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди, чутливі до цефтріаксону. Окремі штами Pseudomonas aeruginosa також чутливі до препарату.
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (в т.ч. штами, що утворюють пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis (стафілококи, стійкі до метициліну, виявляють стійкість до всіх цефалоспоринів, включаючи цефтріаксон), Streptococcus pyogenes стрептококи групи В), Streptococcus pneumoniae.
Анаероби: Bacteroides spp. (зокрема деякі штами Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (крім Fusobacterium mostiferum, Fusobacterium varium), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.
Примітка: деякі штами багатьох Bacteroides spp. (наприклад, Bacteroides fragilis), що виробляють β-лактамазу, є стійкими до цефтріаксону. Для визначення чутливості мікроорганізмів необхідно застосовувати диски, що містять цефтріаксон, оскільки показано, що in vitro до класичних цефалоспоринів певні штами патогенів можуть бути стійкими.
Treponema pallidum чутлива до цефтріаксон як in vitro, так і в дослідах на тваринах. За клінічними даними при первинному та вторинному сифілісі відзначають хорошу ефективність цефтріаксону.
Показання
інфекційно-запальні захворювання, що викликаються чутливими до цефтріаксону збудниками: сепсис, менінгіт, черевний тиф, сальмонельоз, дисемінований бореліоз Лайма (ранні та пізні стадії захворювання); м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції; інфекції у хворих зі зниженим імунітетом; інфекції нирок та сечовивідних шляхів; інфекції нижніх дихальних шляхів (в т.ч. пневмонія), а також інфекції ЛОР-органів; урогенітальні інфекції (в т.ч. гонорея, м'який шанкер, сифіліс); профілактика інфекцій у післяопераційному періоді.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат застосовується внутрішньовенно або внутрішньовенно.
Для дорослих та дітей старше 12 років середня добова доза становить 1-2 г цефтріаксону 1 раз на добу або 0.5-1 г кожні 12 год.
У тяжких випадках або у випадках інфекцій, що викликаються помірно чутливими патогенами , добова доза може бути збільшена до 4 г.
Для новонароджених при разовій добовій дозі рекомендується наступна схема: для новонароджених (до 2-тижневого віку): 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу (дозу 50 мг/кг маси тіла перевищувати не рекомендується у зв'язку з незрілою ферментною системою новонароджених) ), для немовлят і дітей віком до 12 років добова доза становить 20-75 мг/кг маси тіла 1 раз/сут. У дітей з масою тіла 50 кг і вище слід дотримуватись дозування для дорослих. Дозу більше 50 мг/кг маси тіла необхідно призначати у вигляді внутрішньовенної інфузії принаймні протягом 30 хв.
Тривалість терапії
Залежить від перебігу захворювання. Як і завжди при антибіотикотерапії, введення цефтріаксону слід продовжувати хворим ще протягом мінімум 48-72 годин після нормалізації температури та підтвердження ерадикації збудника.
При бактеріальному менінгіті у новонароджених та у дітей початкова доза становить 100 мг/кг маси тіла 1 раз на добу (максимально 4 г). Як тільки вдалося виділити патогенний мікроорганізм та визначити його чутливість, дозу необхідно відповідно зменшити. Найкращі результати були досягнуті за наступних термінів терапії:
| Збудник | Тривалість терапії |
| Neisseria meningitides | 4 дні |
| Haemophilus influenzae | 6 днів |
| Streptococcus pneumoniae | 7 днів |
| Чутливі Enterobacteriaceae | 10-14 днів |
Гонорея
Для лікування гонореї, що викликається як утворюючими, так і неутворюючими пеніциліназ штамами, рекомендована доза становить 250 мг одноразово в/м.
Бореліоз Лайма
50 мг/кг (вища добова доза - 2 г) дорослим та дітям старше 12 років , 1 раз на добу протягом 14 днів.
Профілактика в перед- та післяопераційному періоді
Перед інфікованими або, ймовірно, інфікованими хірургічними втручаннями для попередження післяопераційних інфекцій, залежно від небезпеки інфекції, за 30-90 хв до операції рекомендується одноразове введення цефтріаксону в дозі 1-2 г.
Недостатність функції нирок та печінки
У хворих з порушеною функцією нирок , за умови нормальної функції печінки, дозу цефтріаксону зменшувати не потрібно. Тільки при недостатності нирок у претермінальній стадії (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв) необхідно, щоб добова доза цефтріаксону не перевищувала 2 г.
У хворих з порушеною функцією печінки , за умови збереження функції нирок , дозу цефтріаксону зменшувати також не потрібно.
У випадках одночасної наявності тяжкої патології печінки та нирок концентрацію цефтріаксону у сироватці крові необхідно регулярно контролювати. У хворих, які піддаються гемодіалізу, дозу препарату після проведення цієї процедури змінювати не потрібно.
В/м введення
Для внутрішньом'язового введення 1 г препарату необхідно розвести в 3.5 мл 1% розчину лідокаїну і ввести глибоко у відносно великий м'яз (ягідний), рекомендується вводити не більше 1 г препарату в одну сідницю. Розчин лідокаїну ніколи не можна вводити внутрішньовенно.
Пробна аспірація допомагає уникнути ненавмисного потрапляння препарату до судини.
В/в введення
Для внутрішньовенної ін'єкції 1 г препарату необхідно розвести в 10 мл стерильної дистильованої води і вводити внутрішньовенно повільно протягом 2-4 хв.
Тривалість внутрішньовенної принаймні 30 хв. Для внутрішньовенної інфузії 2 г порошку необхідно розвести приблизно в 40 мл розчину вільного від кальцію, наприклад: у 0.9% розчині натрію хлориду, у 5% розчині декстрози, у 10% розчині декстрози, 5% розчині фруктози.
Передозування
Надмірно високі концентрації цефтріаксону в плазмі не можуть бути знижені за допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу. Для лікування випадків передозування рекомендовано симптоматичні заходи.
Лікарська взаємодія
Цефтріаксон, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К.
При одночасному призначенні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ, саліцилати, сульфінпіразон), зростає ризик розвитку кровотеч.
При одночасному призначенні з антикоагулянтами відзначається посилення дії останніх.
Цефтріаксон і аміноглікозиди мають синергізм щодо багатьох грамнегативних бактерій. Несумісний із етанолом.
Нестероїдні протизапальні засоби та інші інгібітори агрегації тромбоцитів збільшують ймовірність кровотечі.
При одночасному застосуванні з петльовими діуретиками та іншими нефротоксичними лікарськими засобами зростає ризик розвитку нефротоксичної дії.
Фармацевтично несумісний із розчинами, що містять інші антибіотики. Цефтріаксон не можна змішувати із розчинами, що містять кальцій.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування цефтріаксону при вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода (цефтріаксон проникає через плацентарний бар'єр).
За необхідності застосування цефтріаксону в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування (цефтріаксон виділяється з грудним молоком).
Побічна дія
Алергічні реакції: кропив'янка, озноб або лихоманка, висипання, свербіж; рідко – бронхоспазм, еозинофілія, еритема поліморфна ексудативна (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), сироваткова хвороба, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея або запор, метеоризм, абдомінальні болі, порушення смаку, стоматит, глосит, псевдомембранозний ентероколіт, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, рідше – лужної фосфатази. міхура (sludge-синдром), дисбактеріоз.
З боку органів кровотворення: анемія, лейкопенія, лейкоцитоз, нейтропенія, гранулоцитопенія, лімфопенія, тромбоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, гіпокоагуляція, зниження концентрації плазмових факторів згортання крові (II, VII, IX, X), .
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок (азотемія, підвищення вмісту сечовини в крові, гіперкреатинінемія, глюкозурія, циліндрурія, гематурія), олігурія, анурія.
Місцеві реакції: флебіт, болючість по ходу вени, болючість та інфільтрат у місці внутрішньом'язового введення.
Інші: біль голови, запаморочення, носові кровотечі, кандидоз, суперінфекція.
Протипоказання до застосування
підвищена чутливість до цефалоспоринів, пеніцилінів та карбапенемів.
З обережністю: при неспецифічному виразковому коліті, при порушеннях функції печінки та нирок, при ентериті та коліті, пов'язаних із застосуванням антибактеріальних препаратів; недоношеним та новонародженим дітям з гіпербілірубінемією; вагітним та в період лактації.
особливі вказівки
При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію препарату у плазмі.
У хворих, що перебувають на гемодіалізі, необхідно стежити за концентрацією цефтріаксону у плазмі, т.к. вони можуть знижуватися швидкість його виведення.
При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, показники функціонального стану печінки та нирок.
У поодиноких випадках при УЗД жовчного міхура відзначаються затемнення, які зникають після відміни препарату (навіть якщо це явище супроводжується болями у правому підребер'ї, рекомендують продовження призначення антибіотика та проведення симптоматичного лікування).
Під час лікування протипоказано вживання етанолу – можливі дисульфірамоподібні ефекти (почервоніння обличчя, спазм у ділянці шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка).
Незважаючи на докладний збір анамнезу, що є правилом і для інших цефалоспоринових антибіотиків, не можна виключити можливість розвитку анафілактичного шоку, який вимагає негайної терапії – спочатку внутрішньовенно вводять епінефрін, потім глюкокортикоїди.
Дослідження in vitro показали, що подібно до інших цефалоспоринових антибіотиків цефтріаксон здатний витісняти білірубін, пов'язаний з альбуміном сироватки крові. Тому у новонароджених з гіпербілірубінемією та, особливо, у недоношених новонароджених, застосування цефтріаксону потребує ще більшої обережності.
Літнім і ослабленим хворим може знадобитися призначення вітаміну До.
Застосування при порушеннях функції нирок
У хворих з порушеною функцією нирок , за умови нормальної функції печінки, дозу цефтріаксону зменшувати не потрібно. Тільки при недостатності нирок у претермінальній стадії (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв) необхідно, щоб добова доза цефтріаксону не перевищувала 2 г.
У випадках одночасної наявності тяжкої патології печінки та нирок концентрацію цефтріаксону у сироватці крові необхідно регулярно контролювати. У хворих, які піддаються гемодіалізу, дозу препарату після проведення цієї процедури змінювати не потрібно.
Застосування при порушеннях функції печінки
У хворих з порушеною функцією печінки , за умови збереження функції нирок , дозу цефтріаксону зменшувати не потрібно.
У випадках одночасної наявності тяжкої патології печінки та нирок концентрацію цефтріаксону у сироватці крові необхідно регулярно контролювати.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Літнім хворим може знадобитися призначення вітаміну До.
Застосування у дітей
З обережністю: недоношені та новонароджені діти з гіпербілірубінемією.
Нозологія (коди МКЛ)A01 Тиф і паратиф A02 Інші сальмонельозні інфекції A40 Стрептококовий сепсис A41 Інший сепсис A50 Природжений сифіліс A51 Ранній сифіліс A52 Пізній сифіліс A54 Гонококова інфекція A57 Шанкроїд G6 синусит J03 Гострий тонзиліт J15 Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках J20 Гострий бронхіт J32 Хронічний тонзиліт J42 Хронічний бронхіт неуточнений K65.0 Гострий перитоніт (вт. холецистит K83.0 Холангіт L01 Імпетиго L02 Абсцес шкіри, фурункул і карбункул L03 Флегмона L08.0 Піодермія L08.8 Інші уточнені місцеві інфекції шкіри та підшкірної клітковини M00 Піогенний артрит M86 пієлонефрит) N30 Цистит N34 Уретрит та у ретральний синдром N37.0 Уретрит при хворобах, класифікованих в інших рубриках N41 Запальні хвороби передміхурової залози N70 Сальпінгіт та оофорит N71 Запальна хвороба матки, крім шийки матки (в т.ч. ендометрит, міометрит, метрит, піометра, абсцес матки) N72 Запальна хвороба шийки матки (в т.ч. цервіцит, ендоцервіцит, екзоцервіцит) N73.5 Тазовий перитоніт у жінок неуточнений N74.3 Гонококкові запальні та3 інфекція, що не класифікована в інших рубриках Z29.2 Інший вид профілактичної хіміотерапії (введення антибіотиків з профілактичною метою)
Власник реєстраційного посвідчення
RUZPHARMA OOO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 50 шт Рузфарма с доставкой в любой город или село Украины. Купить Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 50 шт Рузфарма можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Хотите приобрести Цефтриаксон порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флакон 50 шт Рузфарма быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Офрамакс порошок 1000 мг, Азаран порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г флаконы 10 шт., Роцефин порошок для приготовления раствора для внутривенного введения 1 г 1 шт. в комплекте с растворителем водой для инъекций 10 мл 1 шт..
Гидроксихлорохин обладает противомалярийными свойствами, и также оказывает противовоспалительное и иммунодепрессивное действие при хронической дискоидной или системной красной волчанке (СКВ), остром и хроническом ревматоидном артрите (РА). Механизм его действия при малярии, красной волчанке и ревматоидном артрите до конца неизвестен. Гидроксихлорохин обладает свойствами умеренного иммуносупрессора, подавляя синтез ревматоидного фактора и компонентов реакции острой фазы. Он также накапливается в лейкоцитах, стабилизируя лизосомальные мембраны, и подавляет активность многих ферментов, в т.ч. коллагеназы и протеаз, которые вызывают распад хряща. Эффективность при СКВ и РА связывается со следующими противовоспалительными и иммуномодулирующими эффектами гидроксихлорохина: повышение внутриклеточного pH приводит к замедлению антигенного ответа и уменьшает связывание пептидов рецепторов главного комплекса гистосовместимости (ГКГ). Меньшее количество рецепторов антиген-ГКГ достигает поверхности клетки, что приводит к снижению аутоиммунного ответа; снижение активности фосфолипазы А2 при высоких концентрациях, лизосомальных ферментов; снижение концентраций цитокинов ИЛ-1 и ИЛ-6, ведущее к уменьшению клинических и лабораторных показателей аутоиммунного ответа. Так как отсутствует нарушение синтеза интерферона гамма, эти эффекты могут быть связаны с селективным воздействием на цитокины; ингибирование пре- и/или пост- транскрипции ДНК и РНК. Гидроксихлорохин активно подавляет бесполые эритроцитарные формы, а также гаметы Р. vivax и Р. malariae, которые исчезают из крови почти одновременно с бесполыми формами. Гидроксихлорохин не действует на гаметы Р. falciparum. Гидроксихлорохин неэффективен в отношении резистентных к хлорохину штаммов Р. falciparum, а также неактивен в отношении внеэритроцитарных форм Р. vivax, Р. malariae и Р. ovale, и поэтому не может предупредить заражение этими микроорганизмами при его назначении в профилактических целях, а также не может предотвратить рецидив заболевания, вызванного этими возбудителями.