Броадсеф-С порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г+0,5 г флакон Цена

Комбинированный препарат.

Цефтриаксон - полусинтетический цефалоспориновый антибиотик III поколения широкого спектра действия. Бактерицидная активность цефтриаксона обусловлена подавлением синтеза клеточных мембран.

Сульбактам - производное основного ядра пенициллина. Является необратимым ингибитором бета-лактамаз, которые выделяются микроорганизмами, устойчивыми к бета-лактамным антибиотикам; предупреждает деструкцию пенициллинов и цефалоспоринов под действием бета-лактамаз устойчивых микроорганизмов, связываясь с пенициллинсвязываюищими белками, проявляет синергизм при одновременном применении с пенициллинами и цефалоспоринами.

Сульбактам не обладает клинически значимой антибактериальной активностью (исключение составляют Neisseriaceae и Acinetobacter spp.). Сульбактам взаимодействует с некоторыми пенициллинсвязывающими белками, поэтому комбинация цефтриаксон+[сульбактам] часто оказывает более выраженное действие на чувствительные штаммы, чем один цефтрнаксон.

Комбинация цефтриаксон+[сульбактама] активна в отношении всех микроорганизмов, чувствительных к цефтриаксону, и действует синергидно (снижает до 4 раз минимальную подавляющую концентрацию (МПК) комбинации по сравнению с цефтриаксоном).

Активен в отношении следующих микроорганизмов:

Грамотрицательные аэробы: Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter anitratus*, Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans, Borrelia burgdorferi, Capnocytophaga spp., Citrobacter diversus, Citrobacter freundii**, Escherichia coli, Enterobacter aerogenes*, Enterobacter cloacae*, Enterobacter spp., Haemophilus duereyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Klebssiella oxyloca, Klebssiella pneumoniae**, Moraxella catarrhalis, Moraxella osloensis, Moraxella spp., Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris*. Proteus penneri*, Pseudomonas fluorences*, Pseudomonas spp., Providencia spp., в т.ч . Providencia rettgeri*, Salmonella spp. (нетифоидные), Salmonella typhi, Serratia spp.*, в т.ч. Serratia marcescens*, Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia spp., в т.ч. Yersinia enterocolitica.

* некоторые изоляты этих видов устойчивы к цефтриаксону, главным образом, вследствие образования бета-лактамаз, кодируемых хромосомами.

** некоторые изоляты этих видов устойчивы к цефтриаксону вследствие образования целого ряда плазмидоопосредованных бета-лактамаз.

Ряд штаммов вышеперечисленных микроорганизмов, которые проявляют устойчивость к другим антибиотикам, таким как пенициллииы, цефалоспорины, аминогликозиды, чувствительны к цефтриаксону. Treponema pallidum чувствительна к цефтрнаксону in vitro. Клинические штаммы Pseudomonas aerugenosa устойчивы к цефтриаксону.

Грамположительные аэробы: Staphylococcus aureus (в т.ч. штаммы, образующие пенициллиназу), Staphylococcus spp. (коагулазо-отрицатсльные), Streptococcus pyogenes (бета-гемолитические стрептококки группы A ), Streptococcus agalactia (бета-гемолитические стрептококки группы B), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus spp. группы viridians.

Примечание: метициллин-устойчивые Staphylococcus spp. резистентны к цефалоспоринам, в т.ч. к цефтриаксону. Как правило, Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium и Listeria monoсytogenes также устойчивы.

Анаэробные микроорганизмы; Bacteroides spp. (желчечувствительные)*, Clostridium spp. (кроме Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (в т.ч. Fusobacterium nucleatum), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

* некоторые изоляты этих видов устойчивы к цефтриаксону из-за образования бста-лактамаз.

Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення

Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення білого або майже білого кольору, мікрокристалічний.

флакони скляні (1) - картонні пачки.

J01DD54 Цефтріаксон у комбінації з іншими препаратами

Цефалоспорин ІІІ покоління з інгібітором бета-лактамаз

цефтріаксон

сульбактам

Антибіотик, цефалоспорин+бета-лактамаз інгібітор

Препарат слід зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Комбінований препарат.

Цефтріаксон – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії. Бактерицидна активність цефтріаксону обумовлена придушенням синтезу клітинних мембран.

Сульбактам – похідне основного ядра пеніциліну. Є незворотним інгібітором бета-лактамаз, що виділяються мікроорганізмами, стійкими до бета-лактамних антибіотиків; попереджає деструкцію пеніцилінів та цефалоспоринів під дією бета-лактамаз стійких мікроорганізмів, зв'язуючись з пеніцилінзв'язуючими білками, виявляє синергізм при одночасному застосуванні з пеніцилінами та цефалоспоринами.

Сульбактам не має клінічно значущої антибактеріальної активності (виняток становлять Neisseriaceae та Acinetobacter spp.). Сульбактам взаємодіє з деякими пеніцилінзв'язуючими білками, тому комбінація цефтріаксон+[сульбактам] часто має більш виражену дію на чутливі штами, ніж один цефтрнаксон.

Комбінація цефтріаксон+[сульбактаму] активна щодо всіх мікроорганізмів, чутливих до цефтріаксону, і діє синергідно (знижує до 4 разів мінімальну переважну концентрацію (МПК) комбінації порівняно з цефтріаксоном).

Активний щодо таких мікроорганізмів:

Грамнегативні аероби: Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter anitratus*, Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans, Borrelia burgdorferi, Capnocytophaga spp., Citrobacter diversus, Citrobacter freundii**, duereyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Klebssiella oxyloca, Klebssiella pneumoniae **, Moraxella catarrhalis, Moraxella osloensis, Moraxella spp., Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris * . Proteus penneri*, Pseudomonas fluorences*, Pseudomonas spp., Providencia spp., в т.ч. Providencia rettgeri, Salmonella spp. (нетифоїдні), Salmonella typhi, Serratia spp.*, в т.ч. Serratia marcescens, Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia spp., в т.ч. Yersinia enterocolitica.

деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтріаксону, головним чином, внаслідок утворення бета-лактамаз, що кодуються хромосомами.

** деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтріаксону внаслідок утворення цілого ряду плазмідоопосередкованих бета-лактамаз.

Ряд штамів перерахованих вище мікроорганізмів, які виявляють стійкість до інших антибіотиків, таких як пеніцилії, цефалоспорини, аміноглікозиди, чутливі до цефтріаксону. Treponema pallidum чутлива до цефтрнаксону in vitro. Клінічні штами Pseudomonas aerugenosa стійкі до цефтріаксону.

Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (в т.ч. штами, що утворюють пеніциліназ), Staphylococcus spp. (коагулазо-негативні), Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичні стрептококи групи A), Streptococcus agalactia (бета-гемолітичні стрептококи групи B), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus spp. групи viridians.

Примітка: метицилін-стійкі Staphylococcus spp. резистентні до цефалоспоринів, у т.ч. до цефтріаксону. Як правило, Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium та Listeria monoсytogenes також стійкі.

Анаеробні мікроорганізми; Bacteroides spp. (жовчочутливі)*, Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (в т.ч. Fusobacterium nucleatum), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

* Деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтріаксон через утворення бста-лактамаз.

Інфекційно-запалювальні захворювання, викликані чутливими до комбінації цефтріаксону з сульбактамом збудниками:

Інфекційні захворювання у пацієнтів із зниженим імунітетом.

Профілактика післяопераційних інфекцій.

Препарат вводять парентерально: внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

Дорослі та діти старше 12 років: звичайна доза становить 1-2 г цефтріаксону (0.5-1 г сульбактаму) 1 раз на добу або розділена на 2 введення (кожні 12 год).

У важких випадках або при інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтріаксону, добову дозу можна повідомити до 4 г. Максимальна добова доза сульбактаму становить 4 г.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання. Як і завжди при антибіотикотерапії, введення препарату Броадсеф-С слід продовжувати ще протягом мінімум 48-72 годин після нормалізації температури та підтвердження ерадикації збудника. Курс лікування зазвичай становить 4-14 днів; при ускладнених інфекціях може знадобитися більш тривале введення. Курс лікування при інфекціях, спричинених Streptococcus pyogenes, повинен становити щонайменше 10 днів. У пацієнтів з порушенням функції нирок немає необхідності зменшувати дозу, якщо функція печінки залишається нормальною. При хронічній нирковій недостатності (КК менше 15 мл/хв) – добова доза не повинна перевищувати 2 г цефтріаксону та 1 г сульбактаму.

У пацієнтів із порушенням функції печінки немає необхідності зменшувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною.

При поєднанні ниркової та печінкової недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтріаксону у плазмі та за необхідності коригувати його дозу. Добова доза не повинна перевищувати 2 г без визначення концентрації цефтріаксону у плазмі.

Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, не потрібне введення додаткової дози після сеансу гемодіалізу, однак, необхідно контролювати концентрацію цефтріаксону в плазмі, оскільки його виведення у таких пацієнтів може уповільнюватися (може знадобитися корекція дози).

Хворі похилого віку: звичайні дози для дорослих без поправок на вік.

Діти до 12 років

При застосуванні препарату 1 раз на добу рекомендується дотримуватись наступних режимів дозування:

Новонароджені (до 2 тижнів): 20-50 мг/кг маси тіла цефтріаксону (10-25 мг/кг сульбактаму) 1 раз на добу. Добова доза цефтріаксону повинна перевищувати 50 мг/кг маси тіла.

Новонароджені, грудні діти та діти молодшого віку (з 15 днів до 12 років): рекомендована добова доза цефтріаксону – 20-80 мг/кг (10-40 мг/кг сульбактаму) 1 раз на добу або розділена на 2 прийоми (кожні 12 год ). Сумарна добова доза цефтріаксону в дітей віком має перевищувати 2 р; максимальна добова доза сульбактаму не повинна перевищувати 80 мг/кг. Дозу 50 мг/кг маси тіла і більше (цефтріаксон) необхідно призначати у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 30 хв. При лікуванні гострого та середнього отиту у дітей рекомендується одноразове внутрішньом'язове введення в дозі 50 мг/кг (але не більше 1 г).

У дітей з масою тіла 50 кг більше застосовуються дози для дорослих.

Бактеріальний менінгіт

При бактеріальному менінгіті у немовлят та дітей молодшого віку лікування починають з дози 100 мг/кг цефтріаксону (але не більше 4 г) 1 раз на добу (50 мг/кг сульбактаму, але не більше 2 г). Після ідентифікації збудника та визначення його чутливості дозу можна відповідно зменшити. Найкращі результати при менінгококовому менінгіті досягалися при тривалості лікування в 4 дні, при менінгіті, викликаному Haemophilus influenzae - 6 днів, Streptococcus pneumoniae - 7 днів.

Хвороба Лайма (бореліоз): дорослим та дітям – 50 мг/кг (вища добова доза – 2 г) 1 раз на добу протягом 14 днів.

Неускладнена гонорея - одноразове внутрішньом'язове введення 250 мг (цефтріаксону).

Профілактика післяопераційних інфекцій, залежно від ступеня інфекційного ризику, запроваджується 1-2 г цефтріаксону (0.5-1 г сульбактаму) одноразово за 30-90 хв до початку операції. При операціях на товстій та прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але роздільне) введення цефтріаксону/сульбактаму та одного з препаратів із групи 5-нітроімідазолів.

Правила приготування та введення розчинів: слід використовувати лише свіжоприготовлені розчини.

Для внутрішньом'язового введення: вміст флакона (1,5 г) розчиняють у 3.5 мл води д/і або 1% розчині лідокаїну. Після приготування кожен мл розчину містить близько 250 мг у перерахунку на цефтріаксон.

При необхідності можна використовувати більш розбавлений розчин. Як і при інших внутрішньом'язових ін'єкціях, препарат вводять у відносно великий м'яз; пробна аспірація допомагає уникнути ненавмисного введення в кровоносну судину.

Рекомендується вводити не більше 1000 мг цефтріаксону (500 мг сульбактаму) в один відносно великий м'яз. Не можна вводити розчин, що містить лідокаїн внутрішньовенно.

Для внутрішньовенного введення: вміст флакона розчиняють у 10 мл води д/і.

Після приготування кожен мл розчину містить близько 100 мг у перерахунку на цефтріаксон. Розчин вводять повільно протягом 2-4 хв.

Для внутрішньовенної інфузії розчиняють 2 г цефтріаксону (1 г сульбактаму) в 40 мл одного з наступних розчинів, що не містять кальцію (0.9% розчин натрію хлориду, 5% або 10% розчин декстрози, 6% розчин декстрану в 5% розчині декстрози) . Розчин вводять протягом 30 хв.

Симптоми: неврологічні порушення, включаючи судоми.

Лікування передозування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. При передозуванні гемодіаліз та перитонеальний діаліз не зменшать концентрації цефтріаксону.

Бактеріостатичні антибіотики знижують бактерицидний ефект цефтріаксону/сульбактаму. Антагонізм із хлорамфеніколом in vitro.

Фармацевтична взаємодія

Розчин цефтріакеону/сульбактам не слід змішувати або одночасно вводити з іншими протимікробними препаратами. Фармацевтично несумісний з розчинами, що містять іони кальцію (в т.ч. розчин Хартмана та Рінгера) – можливе утворення преципітатів; а також з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами. Цефтріаксон не містить N-метилтіотетразольної групи, тому одночасне застосування з етанолом не призводить до розвитку дисульфірамоподібної реакції, властивих деяким цефалоспоринам.

При одночасному застосуванні великих доз цефтріаксону та "петлевих" діуретиків (наприклад, фуросемід), порушень функції нирок не спостерігалося. Вказівок на те, що цефтріаксон збільшує нефротоксичність аміноглікозидів, немає. Пробенецид не впливає на виведення цефтріаксону.

Цефтріаксон і аміноглікозиди мають синергізм щодо багатьох грамнегативних бактерій. Незважаючи на те, що підвищена ефективність таких комбінацій не завжди передбачувана, її слід мати на увазі при важких інфекціях, що загрожують життю, таких як обумовлених Psеudomonas aeruginosa. Цефтріаксон знижує ефективність пероральпих контрацептивів, тому рекомендується використовувати додаткові негормональні контрацептивні засоби. Утворення преципітатів кальцієвих солей цефтріаксону може відбуватися і при змішуванні препарату і кальційних розчинів при використанні одного венозного доступу. Не можна застосовувати препарат одночасно з кальційвмісними розчинами для внутрішньовенного введення, в т.ч. з тривалими інфузіями кальційвмісних розчинів, наприклад, при парентеральному живленні з використанням Y-конектора. Для всіх груп пацієнтів, крім новонароджених, можливе послідовне введення препарату та кальційвмісних розчинів при ретельному промиванні інфузійних систем між вливаннями сумісної рідини.

Застосування препарату при вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода (цефтріаксон та сульбактам проникають через плацентарний бар'єр).

За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Алергічні реакції: жар або озноб, анафілактичні або анафілактоїдні реакції (наприклад, бронхоспазм), висипання, свербіж, алергічний дерматит, кропив'янка, набряки, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона. синдром Лайєлла, алергічний пневмоніт, сироваткова хвороба.

З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, судоми, вертиго.

З боку шлунково-кишкового тракту: абдомінальний біль, діарея, нудота, блювання, порушення смаку, диспепсія, здуття живота, стоматит, глосит, панкреатит, псевдомембранозний коліт.

Порушення з боку печінки та жовчовиаодних шляхів: холелітназ, "сладж-феномен" жовчного міхура, жовтяниця.

З боку крові та лімфатичної системи: анемія (в т.ч. гемолітична), лейкопенія. лімфопенія. лейкоцитоз. Лімфоцитоз. моноцитоз. нейтропенія. тромбоцитопенія, тромбоцитоз, еозинофілія, гранулоцитопенія, базофілія, збільшення (зменшення) протромбінового часу, збільшення тромбопластинового часу, агранулоцитоз.

Порушення з боку нирок та сечовивідних: мікози статевих органів, олігурія, вагініт, нефролітіаз.

Місцеві реакції: при внутрішньовенному введенні - флебіт, болючість, ущільнення по ходу вени; в/м введення - болючість, відчуття тепла, стягнутості або ущільнення в місці введення.

Лабораторні показники: підвищення активності "печінкових" трансаміназ та ЛФ, гіпербілірубінемія, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, наявність осаду в сечі, глюкозурія, гематурія.

Інші: підвищене потовиділення, "припливи" крові, носова кровотеча, відчуття серцебиття, утворення преципітатів у легенях.

підвищена чутливість до сульбактаму та цефтріаксону, а також до інших цефалоспоринів, пеніцилінів, бета-лактамних антибіотиків; гіпербілірубінемія або жовтяниця у доношених новонароджених; недоношені новонароджені, які не досягли "передбачуваного" віку , яким показано внутрішньовенне введення кальційвмісних розчинів; ацидоз, гіпоальбумінемія у доношених новонароджених

З обережністю

При виразковому коліті, при порушеннях функції печінки та нирок, при ентериті та коліті, пов'язаних із застосуванням антибактеріальних препаратів.

У пацієнтів, які отримували бета-лактамні антибіотики, такі як цефалоспорини, описані випадки розвитку серйозних реакцій підвищеної чутливості (анафілактичних). Ризик реакцій гіперчутливості, в т.ч. що призводять до смерті, вище у пацієнтів, у яких в анамнезі спостерігалися реакції чутливості до багатьох алергенів. У разі виникнення алергічної реакції необхідно відмінити препарат і призначити адекватну терапію.

При серйозних анафілактичних реакціях потрібне невідкладне введення епінефрину. В/в вводять глюкокортикостероїди та забезпечують прохідність дихальних шляхів, включаючи інтубацію.

При одночасному застосуванні аміноглікозидів необхідно контролювати функцію нирок. При поєднанні тяжкої ниркової та печінкової недостатності, а також у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, слід регулярно визначати концентрацію препарату у плазмі.

При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, показники функціонального стану печінки та нирок.

У поодиноких випадках при ультразвуковому дослідженні (УЗД) жовчного міхура відзначаються затемнення (преципітати кальцієвої солі цефтріаксону), які зникають після припинення лікування. При розвитку симптомів або ознак, що вказують на можливе захворювання жовчного міхура, або за наявності УЗД-ознаки "сладж-феномена" рекомендується припинити введення препарату.

При застосуванні препарату описані рідкісні випадки панкреатиту, який, можливо, розвинувся внаслідок обструкції жовчних шляхів. У більшості пацієнтів були фактори ризику застою в жовчних шляхах (попередня терапія препаратом, тяжкі супутні захворювання, повне парентеральне харчування); при цьому не можна виключити пускову роль утворення преципітатів у жовчних шляхах під впливом цефтріаксону. При застосуванні цефтріаксону описано рідкісні випадки зміни протромбінового часу. Пацієнтам з дефіцитом вітаміну К (порушення синтезу, порушення харчування) може знадобитися контроль протромбінового часу та призначення вітаміну К (10 м г/тиждень) зі збільшенням протромбінового часу до початку або під час терапії. Описано випадки фатальних реакцій внаслідок відкладення цефтріаксон-кальцієвих преципітатів у легенях та нирках новонароджених. Теоретично існує ймовірність взаємодії цефтріаксону з кальційвмісними розчинами для внутрішньовенного введення та в інших вікових груп пацієнтів, тому цефтріаксон не повинен змішуватися з кальційвмісними розчинами (в т.ч. для парентерального харчування), а також вводиться одночасно, в т.ч. через окремі доступи для інфузій різних ділянках. Теоретично на підставі розрахунку 5 Т1/2 цефтріаксону інтервал між введенням цефтріаксону і кальцієвмісними розчинами повинен становити не менше 48 год. ) відсутні.

При лікуванні цефтріаксоном можуть спостерігатися хибнопозитивні результати проби Кумбса, проби на галактоземію, при визначенні глюкози в сечі (глюкозурію рекомендується визначати лише ферментним методом).

При застосуванні препарату як на тлі прийому, так і через 2-3 тижні. після припинення лікування можливий розвиток діареї, спричиненої Closlridium difficile (псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування та застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка, призначення ванкоміцину та метронідазолу всередину. Не можна застосовувати лікарські препарати, що гальмують перистальтику кишечника.

При застосуванні цефтріаксону (як і інших антибіотиків) можливий розвиток суперінфекції, що вимагає відміни препарату та призначення відповідного лікування. Цефтріаксон може витісняти білірубін у зв'язку із сироватковим альбуміном. Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, при лікуванні препаратом можливий розвиток аутоімунної гемолітичної анемії. Зареєстровані випадки тяжкої гемолітичної анемії у дорослих та дітей, у т.ч. зі смертельним наслідком. У разі виникнення анемії терапію препаратом слід припинити.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Враховуючи профіль небажаних реакцій, у період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами, роботі з механізмами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Пацієнтам з порушенням функції нирок слід з обережністю застосовувати препарат, не потрібно зменшувати дозу, якщо функція печінки залишається нормальною.

При хронічній нирковій недостатності (КК менше 15 мл/хв) – добова доза не повинна перевищувати 2 г цефтріаксону та 1 г сульбактаму.

Пацієнтам з порушенням функції печінки слід з обережністю застосовувати препарат, не потрібно зменшувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною.

При поєднанні ниркової та печінкової недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтріаксону у плазмі та за необхідності коригувати його дозу. Добова доза не повинна перевищувати 2 г без визначення концентрації цефтріаксону у плазмі.

Препарат відпускається за рецептом.

Пацієнтам похилого віку препарат призначають у звичайних дозах для дорослих без поправок на вік.

Застосування препарату недоношеним новонародженим, які не досягли "передбачуваного" віку 41 тижня (з урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку та віку) та доношеним новонародженим, яким показано внутрішньовенне введення кальційвмісних розчинів, протипоказане.

При застосуванні препарату 1 раз на добу рекомендується дотримуватись наступних режимів дозування:

Новонароджені (до 2 тижнів): 20-50 мг/кг маси тіла цефтріаксону (10-25 мг/кг сульбактаму) 1 раз на добу. Добова доза цефтріаксону повинна перевищувати 50 мг/кг маси тіла.

Новонароджені, грудні діти та діти молодшого віку (з 15 днів до 12 років): рекомендована добова доза цефтріаксону – 20-80 мг/кг (10-40 мг/кг сульбактаму) 1 раз на добу або розділена на 2 прийоми (кожні 12 год ). Сумарна добова доза цефтріаксону в дітей віком має перевищувати 2 р; максимальна добова доза сульбактаму не повинна перевищувати 80 мг/кг. Дозу 50 мг/кг маси тіла і більше (цефтріаксон) необхідно призначати у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 30 хв. При лікуванні гострого та середнього отиту у дітей рекомендується одноразове внутрішньом'язове введення в дозі 50 мг/кг (але не більше 1 г).

У дітей з масою тіла 50 кг більше застосовуються дози для дорослих.

SPINCOMED OOO (Росія)

SANJIVANI PARANTERAL Limited (Індія)

В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Броадсеф-С порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г+0,5 г флакон с доставкой в любой город или село Украины. Купить Броадсеф-С порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г+0,5 г флакон можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Броадсеф-С порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г+0,5 г флакон быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Сульцеф порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1 г+1 г флакон 2,18 г 1 шт..