Бозенекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 125 мг 56 шт Цена
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:125 мг
-
В упаковке:56 шт.
Бозентан является неселективным антагонистом эндотелиновых рецепторов типа ЕТA и ЕТB. Бозентан снижает как легочное, так и системное сосудистое сопротивление, приводя к повышению сердечного выброса без увеличения ЧСС.
Нейрогормон эндотелин-1 (ЕТ-1) является одним из самых мощных среди известных в настоящий момент вазоконстрикторов, который также обладает способностью стимулировать фиброз, клеточную пролиферацию, гипертрофию и ремоделирование, а также проявляет противовоспалительную активность. Эти эффекты индуцируются при связывании эндотелина-1 (ЕТ-1) с рецепторами ЕТA и ЕТB, расположенными в эндотелии и клетках гладкой мускулатуры сосудов. Концентрации ЕТ-1 в тканях и плазме крови повышаются при некоторых сердечно-сосудистых заболеваниях и болезни соединительной ткани, в т.ч. при легочной артериальной гипертензии (ЛАГ), склеродермии, острой и хронической сердечной недостаточности, ишемии миокарда, системной гипертензии и атеросклерозе, что предполагает участие ЕТ-1 в патогенезе этих заболеваний. При ЛАГ и сердечной недостаточности, в отсутствии антагонизма рецепторов к ЕТ, повышенные концентрации ЕТ-1 строго коррелируют с тяжестью и прогнозом указанных заболеваний.
Бозентан конкурирует с ЕТ-1 и другими ЕТ пептидами за связывание с ЕТA и ЕТB, с незначительно более высоким сродством к рецепторам ЕТA (Ki=4.1-43 нмоль) по сравнению с рецепторами ЕТB (Ki=38-730 нмоль).
Бозентан специфически блокирует ЕТ-рецепторы и не связывается с другими рецепторами.
При изучении ЛАГ на моделях у животных показано, что длительное введение бозентана внутрь снижает легочное сосудистое сопротивление и способствует обратному развитию гипертрофии сосудов легких и правого желудочка. Показано, что при легочном фиброзе бозентан уменьшает накопление коллагена в легких. Результаты инвазивных исследований гемодинамики показали, что лечение бозентаном приводит к значительному повышению сердечного индекса, а также существенному снижению давления в легочной артерии, легочного сосудистого сопротивления и среднего давления в правом предсердии. Длительное (в течение 12 и 16 недель) лечение взрослых пациентов с ЛАГ (первичной и вторичной, преимущественно ассоциированное со склеродермией) III-IV ФК по классификации ВОЗ бозентаном в комбинации с антикоагулянтами, вазодилататорами (блокаторами кальциевых каналов), диуретиками, кислородом и дигоксином, но не эпопростенолом, сопровождалось уменьшением выраженности симптомов ЛАГ и значительным увеличением толерантности к физическим нагрузкам (по результатам теста с 6-минутной ходьбой). Эти эффекты отмечались через 4 недели, отчетливо проявлялись через 8 недель и сохранялись до 28 недель в подгруппе пациентов активного лечения.
В исследовании пациентов с ЛАГ II ФК показано значительное увеличение времени до начала клинического ухудшения (комбинированная точка, включающая прогрессирование симптомов заболевания, госпитализацию вследствие ЛАГ и случаи смерти).
У пациентов с ЛАГ III ФК и пороками сердца в сочетании с нарушениями показателей гемодинамики по типу синдрома Эйзенменгера, увеличение среднего значения насыщения крови кислородом свидетельствовало о том, что бозентан не усугубляет гипоксемию, и что среднее значение легочного сосудистого сопротивления значительно снижается в группе бозентана.
При изучении бозентана у пациентов с ЛАГ III ФК в сочетании с ВИЧ-инфекцией показано повышение толерантности к физическим нагрузкам в сравнении с исходными данными.
В двух основных плацебо-контролируемых исследованиях и их открытых продлениях у всех пациентов, получающих бозентан, в течение длительного времени проводили оценку жизненно важных показателей.
Средняя продолжительность приема бозентана составила 1.9±0.7 лет (от 0.1 до 3.3 лет), клиническое состояние пациентов контролировали в среднем в течение 0.2±0.6 лет. У большей части пациентов был подтвержден диагноз первичной ЛАГ (72%) и определен III ФК (84%) по классификации ВОЗ. Показатель выживаемости в группе в целом (согласно оценке по методу Каплана-Майера) через 1 год лечения бозентаном составил 93%, а через 2 года - 84%. У пациентов с системной склеродермией показатели выживаемости по методу Каплан-Майера были ниже.
Изучение эффективности у детей с ЛАГ. Исследование параметров фармакокинетики бозентана проводили у детей с ЛАГ II-III ФК в возрасте от 3 до 15 лет в течение 12 недель терапии препаратом. Анализ гемодинамических показателей указывает на увеличение сердечного индекса (СИ) на 0.5 л/мин/м2, а также на умеренное снижение среднего давления в легочной артерии (ДЛА) до 8 мм рт. ст. и легочного сосудистого сопротивления (ЛСС) - до 389 дин×с/см5.
Системная склеродермия с язвенным поражением конечностей. Результаты двух клинических исследований у взрослых пациентов с системной склеродермией и язвенным поражением конечностей (в стадии обострения или в случаях, когда язвенное поражение отмечали в течение последнего года) показали, что в течение всего периода применения бозентана наблюдается достоверное уменьшение числа новых язвенных поражений конечностей по сравнению с плацебо.
У пациентов, получавших бозентан или плацебо в течение 16 недель, в среднем, отмечено 1.4 и 2.7 новых язвенных поражений соответственно (р=0.0042). В исследовании продолжительностью 24 недели число новых язвенных поражений конечностей у пациента составляло в среднем 1.9 и 2.7 соответственно (р=0.0351). Влияние бозентана на скорость заживления язвенных поражений не установлено.
Бозенекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 125 мг 56 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб., покр. плівковою оболонкою, 62.5 мг: 56 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 125 мг: 56 шт.
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро білого або майже білого кольору допускається жовтуватий відтінок.
| 1 таб. | |
| бозентан моногідрат | 129.082 мг, |
| що відповідає змісту бозентана | 125 мг |
Допоміжні речовини : крохмаль кукурудзяний, карбоксиметилкрохмаль натрію, крохмаль прежелатинізований, гліцерил дибегенат, повідон К90, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: опадрай рожевий (гіпромелоза, титану діоксид (E171), тальк, етилцелюлоза, тріацетин, барвник заліза оксид жовтий (E172), барвник заліза оксид червоний (E 172)).
14 шт. - упаковки осередкові контурні (4) - пачки картонні.
Коди АТХ
C02KX01 Bosentan
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Неселективний антагоніст ендотелінових рецепторів типу ET<SUB>A</SUB>і ET<SUB>B</SUB>. Вазодилататор
Діюча речовина
бозентан (у формі моногідрату)
Фармако-терапевтична група
Вазодилатуючий засіб
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки.
Фармакологічна дія
Бозентан є неселективним антагоністом ендотелінових рецепторів типу ЕТА та ЕТВ. Бозентан знижує як легеневе, так і системний судинний опір, що призводить до підвищення серцевого викиду без збільшення ЧСС.
Нейрогормон ендотелін-1 (ЕТ-1) є одним з найпотужніших серед відомих зараз вазоконстрикторів, який також має здатність стимулювати фіброз, клітинну проліферацію, гіпертрофію та ремоделювання, а також виявляє протизапальну активність. Ці ефекти індукуються при зв'язуванні ендотеліну-1 (ЕТ-1) з рецепторами ЕТA та ЕТB, розташованими в ендотелії та клітинах гладкої мускулатури судин. Концентрації ЕТ-1 у тканинах та плазмі крові підвищуються при деяких серцево-судинних захворюваннях та хворобі сполучної тканини, в т.ч. при легеневій артеріальній гіпертензії (ЛАГ), склеродермії, гострій та хронічній серцевій недостатності, ішемії міокарда, системній гіпертензії та атеросклерозі, що передбачає участь ЕТ-1 у патогенезі цих захворювань. При ЛАГ та серцевій недостатності, без антагонізму рецепторів до ЕТ, підвищені концентрації ЕТ-1 строго корелюють з тяжкістю та прогнозом зазначених захворювань.
Бозентан конкурує з ЕТ-1 та іншими ЕТ пептидами за зв'язування з ЕТA та ЕТB, з трохи більш високою спорідненістю до рецепторів ЕТА (Ki=4.1-43 нмоль) порівняно з рецепторами ЕТB (Ki=38-730 нмоль).
Бозентан специфічно блокує ЕТ-рецептори та не зв'язується з іншими рецепторами.
При вивченні ЛАД на моделях у тварин показано, що тривале введення бозентану всередину знижує легеневе судинний опір та сприяє зворотному розвитку гіпертрофії судин легень та правого шлуночка. Показано, що при легеневому фіброзі бозентан зменшує накопичення колагену у легенях. Результати інвазивних досліджень гемодинаміки показали, що лікування бозентаном призводить до значного підвищення серцевого індексу, а також суттєвого зниження тиску в легеневій артерії, легеневого судинного опору та середнього тиску у правому передсерді. Тривале (протягом 12 та 16 тижнів) лікування дорослих пацієнтів з ЛАГ (первинною та вторинною, переважно асоційоване зі склеродермією) III-IV ФК за класифікацією ВООЗ бозентаном у комбінації з антикоагулянтами, вазодилататорами (блокаторами кальцієвих каналів), діуретиками, діуретиками, але не епопростенолом, супроводжувалося зменшенням вираженості симптомів ЛАД та значним збільшенням толерантності до фізичних навантажень (за результатами тесту з 6-хвилинною ходьбою). Ці ефекти відзначалися через 4 тижні, чітко виявлялися через 8 тижнів та зберігалися до 28 тижнів у підгрупі пацієнтів активного лікування.
У дослідженні пацієнтів з ЛАГ II ФК показано значне збільшення часу на початок клінічного погіршення (комбінована точка, що включає прогресування симптомів захворювання, госпіталізацію внаслідок ЛАГ та випадки смерті).
У пацієнтів з ЛАГ III ФК та пороками серця у поєднанні з порушеннями показників гемодинаміки на кшталт синдрому Ейзенменгера, збільшення середнього значення насичення крові киснем свідчило про те, що бозентан не посилює гіпоксемію, і що середнє значення легеневого судинного опору значно знижується у групі бозента.
При вивченні бозентана у пацієнтів із ЛАГ III ФК у поєднанні з ВІЛ-інфекцією показано підвищення толерантності до фізичних навантажень порівняно з вихідними даними.
У двох основних плацебо-контрольованих дослідженнях та їх відкритих продовженнях у всіх пацієнтів, які отримують бозентан, протягом тривалого часу проводили оцінку життєво важливих показників.
Середня тривалість прийому бозентана становить 1.9±0.7 років (від 0.1 до 3.3 років), клінічний стан пацієнтів контролювали в середньому протягом 0.2±0.6 років. У більшості пацієнтів було підтверджено діагноз первинної ЛАГ (72%) та визначено III ФК (84%) за класифікацією ВООЗ. Показник виживання в групі в цілому (згідно з оцінкою за методом Каплана-Майєра) через 1 рік лікування бозентаном становив 93%, а через 2 роки – 84%. У пацієнтів із системною склеродермією показники виживання за методом Каплан-Майєра були нижчими.
Вивчення ефективності у дітей із ЛАД. Дослідження параметрів фармакокінетики бозентана проводили у дітей із ЛАД II-III ФК віком від 3 до 15 років протягом 12 тижнів терапії препаратом. Аналіз гемодинамічних показників свідчить про збільшення серцевого індексу (СІ) на 0.5 л/хв/м2, і навіть на помірне зниження середнього тиску в легеневої артерії (ДЛА) до 8 мм рт. ст. та легеневого судинного опору (ЛСС) - до 389 дин×с/см5.
Системна склеродермія з виразковою поразкою кінцівок. Результати двох клінічних досліджень у дорослих пацієнтів із системною склеродермією та виразковим ураженням кінцівок (у стадії загострення або у випадках, коли виразкове ураження відзначали протягом останнього року) показали, що протягом усього періоду застосування бозентана спостерігається достовірне зменшення кількості нових виразкових уражень кінцівок у порівнянні із плацебо.
У пацієнтів, які отримували бозентан або плацебо протягом 16 тижнів, у середньому відмічено 1.4 та 2.7 нових виразкових уражень відповідно (р=0.0042). У дослідженні тривалістю 24 тижні число нових виразкових уражень кінцівок у пацієнта становило в середньому 1.9 та 2.7 відповідно (р=0.0351). Вплив бозентана на швидкість загоєння виразкових уражень не встановлено.
Показання
Лікування легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) з метою покращення толерантності до фізичних навантажень та клінічних симптомів у пацієнтів II-IV ФК за класифікацією ВООЗ, дорослих та дітей старше 3-х років, включаючи:
первинну (ідіопатичну та спадкову) легеневу артеріальну гіпертензію; вторинну легеневу артеріальну гіпертензію на фоні склеродермії за відсутності значущого інтерстиціального ураження легень; легеневу артеріальну гіпертензію, асоційовану з вродженими вадами серця і зокрема з порушеннямиДля зменшення кількості нових дигітальних виразок у дорослих при системній склеродермії та прогресуючому виразковому ураженні кінцівок.
Спосіб застосування, курс та дозування
Таблетки, покриті плівковою оболонкою, слід приймати внутрішньо вранці та ввечері, незалежно від часу їди, не розжовуючи і запиваючи водою.
Лікування ЛАГ з метою покращення толерантності до фізичних навантажень та клінічних симптомів у пацієнтів ІІ-ІV ФК за класифікацією ВООЗ
Застосування у дорослих
Початкова доза препарату Бозенекс становить 62.5 мг 2 рази на добу протягом 4 тижнів, потім доза збільшується до підтримуючої 125 мг 2 рази на добу.
Терапія у разі клінічного погіршення ЛАД. Слід розглянути можливість застосування альтернативних методів лікування у разі клінічного погіршення (наприклад, при зменшенні дистанції за результатами тесту з 6-хвилинною ходьбою не менше ніж на 10% порівняно з вихідними показниками), незважаючи на застосування препарату Бозенекс протягом не менше 8 тижнів. (З них у рекомендованій дозі - не менше 4 тижнів). Однак у частини пацієнтів при неефективності препарату Бозенекс після 8 тижнів застосування, позитивний ефект може спостерігатися після додаткових 4-8 тижнів лікування. При настанні клінічного погіршення за кілька місяців лікування препаратом Бозенекс®, доцільність його подальшого застосування слід оцінити наново. Збільшення дози препарату Бозенекс до 250 мг 2 рази на добу у деяких пацієнтів при недостатній ефективності його дози 125 мг 2 рази на добу може сприяти певному підвищенню толерантності до фізичного навантаження. Слід ретельно зважити співвідношення користь/ризик для прийняття рішення про збільшення дози препарату, зважаючи на залежність гепатотоксичної дії препарату Бозенекс від його дози.
Припинення терапії. Існує обмежений досвід спостережень за пацієнтами після раптового припинення терапії препаратом Бозенекс®. Відомостей про клінічно значуще погіршення перебігу ЛАГ у результаті різкої відміни препарату немає. Проте, щоб знизити ризик клінічного погіршення стану пацієнтів та запобігти синдрому відміни, дозу препарату рекомендується знижувати поступово (зменшуючи її наполовину протягом 3-7 днів), одночасно починаючи проведення альтернативної терапії.
Для зменшення кількості нових дигітальних виразок у дорослих при системній склеродермії
Призначення лікування та спостереження за ним повинен здійснювати лише лікар, який має досвід лікування системної склеродермії. У дорослих пацієнтів початкова доза Бозенексу становить 62.5 мг 2 рази на добу протягом 4 тижнів, потім доза збільшується до підтримуючої – 125 мг 2 рази на добу. Цим рекомендаціям слід слідувати і при відновленні прийому препарату Бозенекс після перерви в лікуванні. Клінічний досвід застосування препаратів бозентана за цим показанням не перевищує 6 місяців. Необхідно регулярно оцінювати ефективність терапії та необхідність її продовження. Слід проводити належний аналіз співвідношення користі від терапії та потенційного ризику побічних реакцій з урахуванням гепатотоксичності бозентана.
Дані щодо ефективності та безпеки застосування препаратів бозентану за даним показанням у пацієнтів віком до 18 років відсутні.
Застосування у пацієнтів спеціальних груп
У пацієнтів з легкими порушеннями функції печінки (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю) не потрібна корекція дози препарату. Слід уникати застосування препарату Бозенекс у пацієнтів з печінковою недостатністю помірного та тяжкого ступеня тяжкості (клас В та С за класифікацією Чайлд-П'ю).
У пацієнтів з порушеннями функції нирок не потрібна корекція дози препарату. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , не потрібна корекція дози препарату.
У пацієнтів похилого віку старше 65 років не потрібна корекція дози препарату.
Застосування у дітей старше 3 років та у пацієнтів з низькою масою тіла
Легенева артеріальна гіпертензія
У дітей старше 3 років з ЛАГ , а також у пацієнтів з низькою масою тіла (менше 40 кг) препарат Бозенекс® застосовується у дозах, виходячи з розрахунку маси тіла дитини/пацієнта.
| Маса тіла | Початкова доза (4 тижні) | Підтримуюча доза |
| від 10 до 20 кг | 1 раз на добу 31.25 мг (1/2 таблетки по 62.5 мг) | 2 рази на добу 31.25 мг (1/2 таблетки по 62.5 мг) |
| від 20 до 40 кг | 2 рази на добу 31.25 мг (1/2 таблетки по 62.5 мг) | 2 рази на добу 62.5 мг |
| більше 40 кг | 2 рази на добу 62.5 мг | 2 рази на добу 125 мг |
Дані щодо застосування препарату у пацієнтів з масою тіла до 40 кг обмежені. Для підбору дози таким пацієнтам слід використовувати інформацію, вказану в таблиці підбору доз у дітей із ЛАД.
Передозування
Бозентан застосовувався в одноразовій дозі 2400 мг у здорових добровольців та 2000 мг на добу протягом 2 місяців у пацієнтів з іншими захворюваннями, крім ЛАД. Найчастіше симптомом передозування був головний біль легкого або помірного ступеня інтенсивності. Передозування може призвести до вираженого зниження артеріального тиску, що може вимагати медикаментозного лікування. Зареєстровано випадок передозування бозентана у хлопчика-підлітка після прийому 10 000 мг, у результаті якого відзначалася нудота, блювання, виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, підвищене потовиділення, порушення чіткості зорового сприйняття. Стан повністю нормалізувався протягом 24 год., при цьому проводилася корекція вираженого зниження артеріального тиску. Бозентан не видаляється при гемодіалізі.
Лікарська взаємодія
Бозентан піддається метаболізму за участю цитохрому CYP та його ізоферментів CYP2C9 та CYP3A4. Інгібування ізоферменту CYP3A4 збільшує концентрацію в плазмі крові бозентану (див. кетоконазол). Вплив інгібування ізоферменту CYP2C9 на концентрацію бозентану у плазмі крові не вивчали. При комбінованому застосуванні слід дотримуватися обережності. Одночасне застосування з флуконазолом, який здебільшого інгібує на ізофермент CYP2C9 і лише незначне - на ізофермент CYP3A4, може супроводжуватися підвищенням концентрації бозентану в плазмі крові. Ця комбінація не рекомендується. З цієї ж причини не рекомендується одночасне застосування бозентану та потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол або ритонавір) та інгібітору ізоферменту CYP2C9 (наприклад, вориконазол).
Бозентан є індуктором ізоферментів CYP2C9 та CYP3A4. За даними дослідження in vitro передбачається також роль індуктора ізоферменту CYP2C19. Тому при одночасному застосуванні Бозенексу та лікарських препаратів, метаболізм яких опосередкований цими ізоферментами, концентрація їх у плазмі крові знижується. Слід враховувати можливість зниження ефективності лікарських препаратів, метаболізм яких здійснюється за участю цих ізоферментів. Можливо, потрібна корекція дози лікарських засобів, що застосовуються одночасно після початку прийому Бозенексу, зміни його дози або відміни.
Циклоспорин: одночасне застосування препарату Бозенекс і циклоспорину (інгібітору кальциневрину) протипоказане. При такому поєднанні препаратів мінімальна початкова концентрація бозентану у плазмі крові підвищується у 30 разів у порівнянні із застосуванням бозентану у монотерапії. Css бозентана в плазмі збільшується в 3-4 рази в порівнянні з концентрацією бозентана при монотерапії. Можливий механізм цієї взаємодії полягає в інгібуванні циклоспорином транспортного білка, відповідального за надходження бозентану в гепатоцити. Концентрація циклоспорину в плазмі при цьому знижується майже на 50%.
Такролімус, сиролімус: одночасне застосування з бозентаном у клінічних дослідженнях не вивчалося, проте передбачається, що концентрація бозентану в плазмі може збільшуватися за аналогією з циклоспорином. Концентрація в плазмі крові такролімусу і сиролімусу може знижуватися при сумісному застосуванні з бозентаном. У зв'язку з цим препарат Бозенекс не слід застосовувати одночасно з такролімусом або сиролімусом. У разі необхідності застосування даної комбінації обов'язковий контроль стану пацієнта та концентрації такролімусу та сиролімусу у плазмі крові.
Глібенкламід: при одночасному застосуванні бозентану в дозі 125 мг 2 рази на добу протягом 5 днів знижується концентрація глибенкламіду (субстрат ізоферменту CYP3A4) у плазмі крові на 40%, що може супроводжуватися значним зниженням гіпоглікемічного ефекту глибенкламіду. Концентрація бозентана у плазмі крові також знижується на 29%. Крім того, у пацієнтів, які отримують супутнє лікування, зростає ризик підвищення активності печінкових трансаміназ. Обидві активні речовини, глібенкламід і бозентан, надають інгібуючу дію на насос транспорту солей жовчних кислот, за рахунок чого можна пояснити підвищення активності печінкових трансаміназ. У зв'язку з вищезгаданим, Бозенекс® не слід застосовувати одночасно з глібенкламідом. Немає даних про можливу лікарську взаємодію з іншими похідними сульфонілсечовини.
Гормональні контрацептиви: при одночасному застосуванні протягом 7 днів бозентану в дозі 125 мг 2 рази на добу та перорального контрацептиву для одноразового прийому - комбінованого препарату, що містить 1 мг норетистерону та 35 мкг етинілестрадіолу,— відзначалося зниження AUC для його компонентів. % відповідно. У окремих пацієнток зниження експозиції норетистерону та етинілестрадіолу досягало 56% та 66% відповідно. Таким чином, гормональна контрацепція не може вважатися достатньо ефективною, незалежно від шляху введення препарату (всередину, ін'єкційно, трансдермально або у вигляді імплантатів) під час прийому Бозенексу.
Варфарин: при одночасному застосуванні у здорових добровольців з бозентаном у дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 6 днів знижується концентрація S-варфарину (субстрат ізоферменту CYP2C9) та R-варфарину (субстрат ізоферменту CYP3A4) у плазмі крові на 29% відповідно. Досвід одночасного застосування бозентану та варфарину у хворих з ЛАГ не супроводжувався значними клінічними змінами MHO та дози варфарину (на момент закінчення дослідження порівняно з вихідними значеннями). Крім того, частота корекції дози варфарину під час дослідження у зв'язку зі змінами MHO або у зв'язку з побічною дією не відрізнялася у пацієнтів, які отримували бозентан або плацебо. Не потрібна корекція дози варфарину або інших пероральних антикоагулянтів на початку терапії препаратом Бозенекс. Однак рекомендується обов'язковий контроль MHO, особливо на початку застосування препарату Бозенекс і на етапах збільшення дози.
Симвастатин: при одночасному застосуванні протягом 5 днів бозентану в дозі 125 мг 2 рази на добу знижується концентрація симвастатину (субстрат ізоферменту CYP3A4) та його активної форми р-гідроксикислоти у плазмі крові на 34% та 46% відповідно. Одночасне застосування симвастатину не впливає на концентрацію бозентану у плазмі крові. При сумісному застосуванні симвастатину та препарату Бозенекс® рекомендується контроль концентрації холестерину в плазмі з подальшою корекцією дози симвастатину.
Кетоконазол: одночасне застосування протягом 6 днів бозентану в дозі 62.5 мг 2 рази на добу та кетоконазолу, потужного інгібітору ізоферменту CYP3A4, супроводжується двократним підвищенням концентрації бозентану у плазмі крові. Корекція дози препарату Бозенекс не проводиться.
Підвищення концентрації бозентану в плазмі крові передбачається також при одночасному застосуванні ітраконазолу та ритонавіру, незважаючи на відсутність підтвердження у дослідженнях in vivo. Тим не менш, при комбінації бозентану з інгібітором CYP3A4 у пацієнтів із зниженим метаболізмом ізоферменту CYP2C9 існує ризик значного підвищення концентрації бозентану, що може збільшувати частоту та вираженість побічних ефектів препарату.
Рифампіцин: при одночасному застосуванні у здорових добровольців протягом 7 днів бозентану в дозі 125 мг 2 рази на добу та рифампіцину, який є індуктором ізоферментів CYP2C9 та CYP3A4, концентрація бозентану в плазмі крові знижувалася на 58%, а у окремих пацієнтів . Внаслідок цього можливе значне зниження ефекту Бозенексу при сумісному застосуванні з рифампіцином. Даних про сумісне застосування з іншими індукторами ізоферменту CYP3A4, такими як карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, а також препаратами, до складу яких входить звіробій продірявлений, недостатньо, проте з великою часткою ймовірності при їх спільному застосуванні не можна виключити значного зниження ефективності лікування. Бозенекс ®.
Епопростенол: обмежені результати дослідження (АС-052-356 [BREATH-3]), в ході якого 10 дітей отримували бозентан у поєднанні з епопростенолом, вказують на те, що після одноразового та багаторазового прийому цих препаратів Сmах бозентана в плазмі крові та AUC були приблизно однаковими у пацієнтів, які отримували та не отримували інфузію епопростенолу.
Силденафіл: при одночасному застосуванні бозентану в дозі 125 мг 2 рази на добу (рівноважний стан) та силденафілу в дозі 80 мг 3 рази на добу протягом 6 днів у здорових добровольців відзначалося зниження AUC силденафілу на 63% та підвищення AUC бозентану на 50%. Зміни концентрацій речовин у плазмі не мають клінічного значення, корекція доз препаратів не потрібна.
Дигоксин, німодипін, лозартан: одночасне застосування бозентану в дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 7 днів супроводжується зниженням концентрації дигоксину в плазмі крові AUC, Cmax та мінімальної початкової концентрації (Cmin) на 12%, 9% та 23% відповідно. Механізм цієї взаємодії, можливо, пов'язаний із впливом на глікопротеїн Р. Клінічна значимість цієї взаємодії незначна.
Одночасне застосування німодипіну або лозартану не впливає на експозицію бозентана.
Лопінавір/ритонавір (та інші інгібітори протеаз підвищеної активності): при одночасному застосуванні бозентану в дозі 125 мг 2 рази/добу та комбінації лопінавір+ритонавір 400+100 мг 2 рази/сут протягом 9.5 днів у здорових добровольців Cmin бозентана в плазмі приблизно в 48 разів вище порівняно з концентрацією при застосуванні одного бозентана. Css бозентана в плазмі крові на 9-й день виявилася у 5 разів вищою, ніж при прийомі тільки бозентана. Інгібування ритонавіром ізоферменту CYP3A4 і транспортного білка, який відповідає за транспорт бозентану в гепатоцити, тим самим знижує кліренс бозентану, і, ймовірно, таким чином можна пояснити механізм цієї взаємодії. У пацієнтів, які одночасно отримують Бозенекс® та препарати, що містять комбінацію лопінавір+ритонавір або інші інгібітори протеаз підвищеної активності, необхідний контроль за переносимістю препарату Бозенекс®. При сумісному застосуванні з бозентаном протягом 9.5 днів концентрації лопінавіру та ритонавіру знижуються до клінічно незначущого рівня (приблизно на 14% та 17% відповідно). Необхідний контроль ефективності терапії ВІЛ, що проводиться. Передбачається, що інші інгібітори протеаз підвищеної активності в комбінації з ритонавіром можуть мати такий самий ефект.
Інші інгібітори протеаз підвищеної активності: у зв'язку з відсутністю даних, не можуть бути дані специфічні рекомендації щодо застосування бозентана з іншими лікарськими засобами цієї групи. У зв'язку з вираженим токсичним впливом на печінку невірапіну, який може посилити несприятливий вплив бозентана на печінку, спільне застосування цієї комбінації не рекомендується.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність. У доклінічних дослідженнях встановлено репродуктивну токсичність бозентана (тератогенна та фетотоксична дія). Клінічних досліджень із застосуванням препарату у жінок при вагітності не проводили. Можливого ризику застосування бозентана під час вагітності не вивчено. Застосування препарату Бозенекс при вагітності протипоказане.
Застосування у жінок із збереженим репродуктивним потенціалом. Перед початком лікування препаратом Бозенекс у жінок із збереженим репродуктивним потенціалом слід підтвердити відсутність вагітності, лікарі зобов'язані дати рекомендації щодо попередження вагітності, а пацієнтам слід розпочати застосування надійних методів контрацепції. Пацієнти та лікарі, які призначають лікування, повинні враховувати, що внаслідок фармакокінетичної взаємодії препарат Бозенекс може знижувати ефективність гормональних контрацептивних засобів. З цієї причини жінкам із збереженим репродуктивним потенціалом не рекомендується використовувати метод гормональної контрацепції (лікарські препарати, які застосовують внутрішньо, у вигляді ін'єкцій, трансдермальних терапевтичних систем або імплантатів), як єдиний; їм необхідно застосовувати додатковий чи альтернативний метод надійної контрацепції. Якщо є сумніви щодо методу контрацепції, для індивідуального підбору надійного методу контрацепції пацієнтці слід звернутися до лікаря-гінеколога. Враховуючи зниження ефективності гормональної контрацепції та можливий негативний вплив вагітності протягом ЛАГ, під час терапії препаратом Бозенекс® рекомендується щомісяця проводити тест на вагітність, що дозволить діагностувати вагітність на ранніх термінах.
Грудне годування. Не встановлено, чи виділяється бозентан із грудним молоком. У період лікування препаратом Бозенекс® грудне вигодовування слід відмінити.
Фертильність. У доклінічних дослідженнях виявлено вплив на насінники. Результати клінічного дослідження показали, що у 8 із 24 пацієнтів-чоловіків з ЛАД через 3 або 6 місяців лікування бозентаном відзначалося зменшення концентрації сперми на 42% і більше від вихідних значень. На підставі клінічних та доклінічних даних не можна виключити ризик негативного впливу бозентана на сперматогенез у чоловіків. Не можна виключити несприятливий вплив тривалого лікування бозентаном на сперматогенез у пацієнтів-хлопчиків.
Побічна дія
У 20 плацебо-контрольованих дослідженнях, проведених за різними показаннями, 2486 пацієнтів отримували бозентан у дозах від 100 мг до 2000 мг та 1838 пацієнтів отримували плацебо. Тривалість лікування становила в середньому 45 тижнів.
Найчастіше (у 1% і більше одержують бозентан та у 0.5%, які отримують плацебо), відзначали головний біль (11.5% проти 9.8%), набряки нижніх кінцівок та/або затримку рідини (13.2% проти 10,9%), підвищення активності печінкових трансаміназ ACT та/або АЛТ (10.9% проти 4.6%) та анемію/зниження гемоглобіну (9.9% проти 4.9%).
Застосування бозентану асоціюється з дозозалежним підвищенням активності печінкових трансаміназ та зниженням гемоглобіну.
Побічні реакції у 20 плацебо-контрольованих дослідженнях бозентана в залежності від частоти виникнення були згруповані таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).
Побічні реакції, повідомлення про які отримані на постмаркетинговому етапі застосування препарату, включені з частотою народження, зазначеної в ході 20 плацебо-контрольованих досліджень, і відзначені курсивом.
Категорії частоти не враховують таких факторів, як тривалість застосування бозентану, дані анамнезу, вихідні клінічні дані. У кожній групі побічні реакції вказані як зменшення серйозності. Клінічно значимих відмінностей щодо побічних реакцій, зазначених у загальній базі даних та окремо за зареєстрованими показаннями, не зазначено.
| Частота | Побічні реакції |
| З боку системи кровотворення | |
| часто | анемія зниження гемоглобіну |
| частота невідома | анемія або зниження гемоглобіну, коли необхідно проведення гемотрансфузії |
| не часто | тромбоцитопенія нейтропенія лейкопенія |
| З боку імунної системи | |
| часто | реакції підвищеної чутливості (в т.ч. дерматит, свербіж шкіри, висипання на шкірі)1 |
| рідко | анафілактичні реакції та/або ангіоневротичний набряк |
| З боку нервової системи | |
| дуже часто | головний біль2 |
| часто | непритомність3 |
| З боку серцево-судинної системи | |
| часто | відчуття серцебиття3 "припливи" крові до шкіри обличчя зниження АД3 |
| З боку травної системи | |
| часто | гастроезофагеальна рефлюксна хвороба діарея |
| З боку печінки та жовчовивідних шляхів | |
| дуже часто | зміна показників функції печінки |
| не часто | підвищення активності печінкових трансаміназ (ACT, АЛТ) внаслідок гепатиту (включаючи можливе загострення існуючого гепатиту) та/або жовтяниці |
| рідко | цироз печінки печінкова недостатність |
| З боку шкіри та підшкірних тканин | |
| часто | еритема |
| рідко | цироз печінки, печінкова |
| часто | еритема |
| З боку дихальної системи | |
| часто | набряк слизової оболонки носа |
| Загальні реакції | |
| дуже часто | периферичні набряки затримка рідини4 |
1Реакції підвищеної чутливості були відзначені у 9.9% пацієнтів, які отримували бозентан, та у 9.1% - плацебо.
2Головний біль відзначали 11.5% пацієнтів, які отримували бозентан, та 9.8% - плацебо.
3Дані реакції можуть бути обумовлені основним захворюванням.
4Поява периферичних набряків та затримку рідини відзначали 13.2% пацієнтів, які отримували бозентан та 10.9% - плацебо.
У постмаркетинговий період є повідомлення про рідкісні випадки цирозу печінки неясної етіології при тривалому застосуванні бозентана у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями, які одночасно отримують численні лікарські препарати. Також відмічені рідкісні випадки розвитку недостатності функції печінки. Ці випадки підвищують значущість суворого дотримання щомісячного контролю функції печінки протягом усього періоду лікування препаратом Бозенекс.
Неконтрольовані дослідження у дітей з ЛАД (A C-052-356 [BREATH-3]). Профіль безпеки застосування бозентану у дітей (BREATH-3: n=19, бозентан 2 мг/кг 2 рази на добу протягом 12 тижнів) не відрізнявся від відповідного профілю безпеки у дорослих пацієнтів із ЛАД у опорних дослідженнях. Найчастіше у дітей відзначали "припливи" крові до шкіри обличчя (21%), головний біль та підвищення активності печінкових трансаміназ (16% для кожної побічної реакції).
Зміна лабораторних показників
Зміна активності печінкових трансаміназ. У клінічній програмі дозозалежне підвищення активності печінкових трансаміназ спостерігалося протягом 26 тижнів лікування, що розвивалося поступово, як правило, безсимптомно. У постмаркетинговий період були отримані повідомлення про рідкісні випадки розвитку у хворих на цироз печінки та недостатність функції печінки. Механізм виникнення зазначених вище побічних реакцій не зрозумілий. Активність печінкових трансаміназ може спонтанно знижуватися при продовженні лікування без зміни дози препарату Бозенекс або після її зниження, проте припинення лікування або короткочасна перерва в терапії все ж таки може знадобитися. У 20 проведених дослідженнях відзначено підвищення активності печінкових трансаміназ у 3 рази та більше у 11.2% пацієнтів, які отримували бозентан, та у 2.4% – плацебо. Підвищення у 8 і більше разів вище від ВГН відзначено у 3.6% пацієнтів, які отримують бозентан, і у 0.4% - плацебо. Відзначено, що підвищення активності печінкових трансаміназ асоційовано з підвищенням концентрації білірубіну в плазмі крові (у 2 та більше разів вище ВГН) у пацієнтів за відсутності обструкції жовчовивідних шляхів у 0.2% випадків (5 пацієнтів), які отримують бозентан, та у 0.3% випадків (6 пацієнтів) – плацебо.
Гемоглобін. Зниження гемоглобіну нижче 1 г/л від вихідних значень відзначено у 8% пацієнтів, які отримують бозентан, та у 3.9% – плацебо.
Протипоказання до застосування
підвищена чутливість до бозентану або будь-якого з компонентів препарату; порушення функції печінки помірного та тяжкого ступеня тяжкості (клас В і С за класифікацією Чайлд-Пью); вихідне підвищення активності печінкових трансаміназ:
ACT та/або АЛТ більш ніж у 3 рази від ВГН; ;вагітність;застосування у жінок із збереженим репродуктивним потенціалом, що не користуються надійними методами контрацепції;період грудного вигодовування;застосування у дітей до 18 років для зменшення кількості нових дигітальних виразок (у зв'язку з відсутністю клінічних даних);дитячий вік до 3 років форма); не рекомендується одночасне застосування препарату з глібенкламідом, флуконазолом, рифампіцином, потужними інгібіторами ізоферментів CYP3A4 та CYP2C9 (див. розділи "Лікарська взаємодія" та "Особливі вказівки").
З обережністю: артеріальна гіпотензія; ХОЗЛ; легкі порушення функції печінки (клас А з класифікації Чайлд-П'ю); при ЛАД I ФК (недостатньо клінічних даних щодо ефективності та безпеки застосування); супутня лівошлуночкова недостатність.
особливі вказівки
У пацієнтів із тяжкою ЛАГ ефективність застосування препаратів бозентану не встановлена. При погіршенні клінічного стану пацієнта доцільно розглянути призначення інших засобів, рекомендованих при тяжкій стадії захворювання (наприклад, епопростенолу) (див. розділ "Режим дозування"). Не встановлено співвідношення користі та ризику застосування бозентану у пацієнтів із ЛАД І ФК за класифікацією ВООЗ. Препарат Бозенекс можна призначати тільки у випадку, якщо систолічний артеріальний тиск не вище 85 мм рт. ст. Не встановлено здатність препаратів бозентана проводити загоєння вже існуючих дигітальних виразок.
функція печінки. Підвищення активності ACT, АЛТ у зв'язку з прийомом бозентана має дозозалежний характер. Зміни активності печінкових трансаміназ зазвичай відбуваються протягом перших 26 тижнів терапії, але можуть виникати і в більш пізні терміни. Ризик порушення функції печінки може також зростати при одночасному прийомі з бозентаном лікарських засобів, що пригнічують BSEP, таких як рифампіцин, глібенкламід та циклоспорин, хоча дані, що свідчать про це, обмежені.
Рекомендації у разі підвищення активності АЛТ/АСТ
При активності ACT/АЛТ у 3-5 разів вище за ВГН: провести повторне визначення активності АСТ/АЛТ. при підтвердженні підвищення активності ACT та АЛТ слід зменшити добову дозу або відмінити препарат Бозенекс; контроль активності печінкових трансаміназ проводити кожні 2 тижні. Якщо активність печінкових трансаміназ повернулася до показників, що спостерігалися до початку лікування, оцінюється можливість продовження або відновлення прийому препарату Бозенекс у режимі, вказаному нижче.
При активності АСТ/АЛТ у 5-8 разів вищий за ВГН: провести повторне визначення активності АСТ/АЛТ, при підтвердженні підвищення активності ACT та АЛТ слід відмінити препарат Бозенекс®; контроль активності печінкових трансаміназ проводити кожні 2 тижні. Якщо активність печінкових трансаміназ повернулася до показників, що спостерігалися до початку лікування, оцінюється можливість відновлення прийому препарату Бозенекс у режимі, вказаному нижче.
При активності АСТ/АЛТ у 8 і більше разів вище ВГН: терапію слід припинити, відновлення прийому препарату Бозенекс виключається.
При асоційованих клінічних симптомах ураження печінки, тобто у разі появи нудоти, блювоти, підвищеної температури тіла, болю в животі, жовтяниці, підвищеної стомлюваності та апатії, при грипоподібних симптомах (артралгія, міалгія, лихоманка), терапію препаратом Бозенекс® відновлення препарату Бозенекс® не рекомендується.
Відновлення терапії. Відновити терапію препаратом Бозенекс можна лише в тому випадку, якщо очікуваний терапевтичний ефект від терапії перевищує потенційний ризик розвитку небажаних явищ та активність печінкових трансаміназ не перевищує значень, зафіксованих до початку лікування препаратом Бозенекс. Рекомендується проконсультуватися з лікарем-гастроентерологом, який спеціалізується в області захворювань печінки та жовчовивідних шляхів. Терапію слід відновлювати, дотримуючись рекомендацій, викладених у розділі "Режим дозування". Активність печінкових трансаміназ необхідно проконтролювати через 3 дні після відновлення терапії препаратом Бозенекс, потім повторити контроль, дотримуючись рекомендацій лікаря, після чого повернутися до схеми регулярного контролю.
Гемоглобін. Терапія із застосуванням бозентану асоціюється із дозозалежним зниженням гемоглобіну. У плацебо-контрольованих дослідженнях пов'язане із застосуванням бозентана зниження гемоглобіну не є прогресуючим, гемоглобін стабілізується після перших 4-12 тижнів терапії. Рекомендується контроль даного показника перед початком терапії препаратом Бозенекс®, через 1 та 3 місяці терапії та надалі – 1 раз на 3 місяці. Якщо спостерігається клінічно значуще зниження вмісту гемоглобіну, слід провести подальше обстеження з метою встановлення причин та необхідності проведення відповідної терапії.
Терапія у жінок із збереженим репродуктивним потенціалом. Оскільки на тлі прийому препарату Бозенекс® ефективність гормональних контрацептивних засобів може знижуватися, а вагітність сприяє погіршенню перебігу ЛАГ, та беручи до уваги дані про тератогенну дію, виявлену у тварин:
препарат Бозенекс® може бути призначений жінкам із збереженим репродуктивним потенціалом тільки на фоні застосування надійних методів контрацепції та у разі негативного результату тесту на вагітність до початку лікування; метод гормональної контрацепції не слід застосовувати як єдиний у період лікування препаратом Бозенекс®; тест на вагітність рекомендується проводити 1 раз на місяць для встановлення вагітності на ранніх термінах.Можливий вплив на сперматогенез у дорослих. У дослідженні АС-052-402 вивчали вплив на сперматогенез бозентана при прийомі в дозі 62.5 мг 2 рази на добу протягом 4 тижнів, а потім - 125 мг на добу протягом 5 місяців. До дослідження було включено 25 дорослих чоловіків з ЛАД III та IV ФК при початково незміненій спермограмі; проводили аналіз даних, отриманих у 23 пацієнтів, двох пацієнтів було виключено у зв'язку з побічними ефектами, які не стосуються зміни сперматогенезу. У більшості пацієнтів (n = 22) через 6 місяців лікування загальна кількість сперми спостерігалась у межах нормальних значень, не встановлено змін морфології, рухливості сперматозоїдів, змін гормонального статусу. Тільки в одного пацієнта у спермограмі відзначені ознаки олігоспермії через 3 місяці лікування бозентаном, загальна кількість сперми залишалася зниженою при двох наступних аналізах протягом наступних 6 тижнів. Через 2 місяці після відміни бозентана загальна кількість сперми у цього пацієнта повернулася до вихідних показників до дослідження. Значимість описаного спостереження не визначена, особливо з огляду на високу міжіндивідуальну варіабельність загальної кількості сперми у пацієнтів. Проте, отримані дані не дозволяють виключити можливість впливу антагоністів ендотелінових рецепторів, до яких належить препарат Бозенекс, на сперматогенез у чоловіків, а відсутність систематичного ефекту при тривалому застосуванні не суперечить результатам токсикологічних досліджень бозентану.
Венооклюзійна хвороба легень. Слід враховувати можливість супутнього венооклюзійного захворювання, якщо на фоні прийому препарату Бозенекс у хворих з ЛАГ з'являються ознаки набряку легень.
Пацієнти з ЛАГ та супутньою лівошлуночковою недостатністю. Спеціальних досліджень у пацієнтів з ЛАГ та супутньою дисфункцією лівого шлуночка не проводили. Тим не менш, 1611 пацієнтів (з них 804 – отримували бозентан, а 807 – плацебо) з тяжкою хронічною серцевою недостатністю (ХСН) спостерігали в середньому протягом 1.5 років у плацебо-контрольованому дослідженні. У цьому дослідженні зазначено збільшення кількості госпіталізації у зв'язку з ХСН протягом перших 4-8 тижнів лікування бозентаном, причиною яких могло бути збільшення затримки рідини в організмі. Швидке збільшення маси тіла, зниження гемоглобіну та посилення набряків нижніх кінцівок можуть бути симптомами затримки рідини в організмі. Після завершення дослідження не було відзначено відмінностей серед госпіталізацій у зв'язку з серцевою недостатністю та показником смертності у пацієнтів, які приймали бозентан або плацебо. Отже, обстеження пацієнтів має бути спрямоване на виявлення затримки рідини (наприклад, збільшення маси тіла), особливо у випадку супутньої важкої дисфункції систоли. При появі симптомів затримки рідини пацієнту слід призначити діуретики або збільшити їхню дозу. Рішення про застосування діуретиків у зв'язку із затримкою у пацієнта рідини слід приймати до початку лікування препаратом Бозенекс.
Затримка рідини та погіршення перебігу ЛАГ. Периферичні набряки - один із клінічних симптомів ЛАД, водночас при застосуванні антагоністів ендотелінових рецепторів погіршення ЛАД спостерігається часто. У 20 плацебо-контрольованих дослідженнях, що проводяться за показаннями ЛАД та дигітальних виразок, периферичні набряки та затримка рідини в організмі були відзначені у 13.2% пацієнтів, які отримують бозентан, та у 10.9% – плацебо. Крім того, в постмаркетинговий період отримано численні повідомлення про затримку рідини в організмі пацієнтів протягом перших тижнів застосування бозентана. У зв'язку з цим пацієнтам призначають прийом діуретиків, проводять контроль споживання рідини та діурезу, при погіршенні перебігу серцевої недостатності необхідна госпіталізація. Якщо відзначається клінічно виражена затримка рідини в організмі, незалежно від того, супроводжується вона збільшенням маси тіла чи ні, слід провести обстеження для уточнення причин затримки рідини в організмі (застосування препарату Бозенекс або серцева недостатність), а також оцінити необхідність продовження лікування препаратом Бозенекс або його скасування.
ЛАГ, асоційовані з ВІЛ-інфекцією. Дані щодо застосування бозентану у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, які отримують антиретровірусну терапію, обмежені. Результати вивчення взаємодії при сумісному застосуванні бозентану та комбінації лопінавір+ритонавір у здорових добровольців показали, що концентрація бозентана збільшується, досягаючи максимальних значень протягом 4 днів.
Необхідний контроль переносимості терапії препаратом Бозенекс у пацієнтів, які отримують ритонавір у комбінації з інгібіторами протеаз підвищеної активності, особливо на початку лікування, оскільки можливе зниження артеріального тиску, а також зміна активності трансаміназ печінки. При тривалому сумісному застосуванні Бозенексу та антиретровірусних препаратів можливе збільшення ризику негативного впливу на функцію печінки та показники клінічного аналізу крові. Зважаючи на можливу взаємодію, пов'язану з індукцією бозентаном ізоферментів цитохрому Р450, активність антиретровірусної терапії може знижуватися, у таких хворих необхідно ретельно контролювати ефективність терапії ВІЛ.
ЛАД у результаті ХОЗЛ. Ефективність та безпека застосування бозентана вивчали у пошуковому 12-тижневому дослідженні за участю 11 пацієнтів із вторинною ЛАД у результаті тяжкої ХОЗЛ (стадія 3 з міжнародної класифікації GOLD (Глобальна ініціатива з ХОЗЛ)). Результати дослідження свідчать про збільшення швидкості хвилинної вентиляції легень та зниження сатурації кисню; з побічних ефектів найчастіше відзначено задишку, вираженість якої зменшувалася при відміні бозентана.
Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами
Глібенкламід: не рекомендується одночасне застосування препарату Бозенекс і глибенкламіду у зв'язку з ризиком підвищення активності печінкових трансаміназ. Для лікування цукрового діабету у пацієнтів, які отримують Бозенекс®, слід застосовувати інші гіпоглікемічні засоби для внутрішнього застосування або ін'єкції інсуліну.
Флуконазол: одночасне застосування флуконазолу та препарату Бозенекс не рекомендується. Комбіноване лікування не вивчалося, але при одночасному застосуванні можливе значне підвищення концентрації бозентану у плазмі крові.
Рифампіцин: одночасне застосування Бозенексу та рифампіцину не рекомендується.
Застосування поєднання препарату Бозенекс та інгібіторів ізоферментів CYP3A4 та CYP2C9 необхідно уникати.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Вплив препарату Бозенекс на здатність керувати автомобілем і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не вивчався, але, враховуючи, що препарат Бозенекс може викликати запаморочення, слід бути обережним при виконанні таких видів діяльності.
Застосування при порушеннях функції нирок
У пацієнтів з порушеннями функції нирок не потрібна корекція дози препарату. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , не потрібна корекція дози препарату.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказання: порушення функції печінки помірного та тяжкого ступеня тяжкості (клас В та С за класифікацією Чайлд-П'ю); вихідне підвищення активності печінкових трансаміназ: ACT та/або АЛТ більш ніж у 3 рази від ВГН.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку старше 65 років не потрібна корекція дози препарату.
Застосування у дітей
Протипоказання: застосування у дітей віком до 18 років для зменшення кількості нових дигітальних виразок (у зв'язку з відсутністю клінічних даних); дитячий вік до 3 років (тверда лікарська форма).
Нозологія (коди МКЛ)I27.0 Первинна легенева гіпертензія I27.8 Інші уточнені форми легенево-серцевої недостатності M34 Системний склероз Q21.8 Інші вроджені аномалії серцевої перегородки
Власник реєстраційного посвідчення
PharmFirma SOTEX ZAO (Росія)
Вироблено
ISSLEDOVATELSKII INSTITUT KHIMICHESKOGO RAZNOOBRAZIYA AO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Бозенекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 125 мг 56 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Бозенекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 125 мг 56 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Есть еще похожий товар в рекомендуемом блоке, присмотритесь. Хотите приобрести Бозенекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 125 мг 56 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!