Каталог товаров

Бейодайм Набор пертузумаб 420 мг/14мл + трастузумаб 440 мг Цена

Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    Германия
  • Форма выпуска:
    набор
  • В упаковке:
    1 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Механизм действия

Пертузумаб представляет собой рекомбинантные гуманизированные моноклональные антитела, которые избирательно взаимодействуют с отвечающим за димеризацию внеклеточным субдоменом II HER2 (рецептора эпидермального фактора роста человека 2 типа). Связывание пертузумаба с субдоменом II блокирует процесс лиганд-зависимой гетеродимеризации HER2 с другими белками семейства HER, включая EGFR (рецептор эпидермального фактора роста человека), HER3 (рецептора эпидермального фактора роста человека 3 типа) и HER4 (рецептора эпидермального фактора роста человека 4 типа). Таким образом, пертузумаб ингибирует лиганд-инициированную передачу внутриклеточных сигналов по двум основным сигнальным путям: путь митоген-активированной протеинкиназы (MAP) и путь фосфоинозитид-3-киназы (PI3K). Угнетение данных сигнальных путей способно привести к остановке роста клеток и апоптозу соответственно. Кроме того, пертузумаб способствует активации антитело-зависимой клеточной цитотоксичности (АЗКЦ).

Молекулярная масса пертузумаба составляет около 148 кДа, и ожидается, что, как и другие моноклональные антитела, пертузумаб практически не проходит через ГЭБ.

Пертузумаб в виде моноагента ингибирует пролиферацию клеток опухоли человека. Показано усиление противоопухолевой активности пертузумаба на моделях ксенотрансплантатов с гиперэкспрессией HER2 при его применении в комбинации с трастузумабом.

Трастузумаб представляет собой рекомбинантные ДНК-производные гуманизированные моноклональные антитела, которые избирательно взаимодействуют с внеклеточным доменом рецепторов эпидермального фактора роста человека 2 типа (HER2). Эти антитела представляют собой IgG1, состоящие из человеческих регионов (константные участки тяжелых цепей) и определяющих комплементарность мышиных участков антитела p185 HER2 к HER2.

Прото-онкоген HER2 или с-егВ2 кодирует трансмембранный рецептороподобный белок с молекулярной массой 185 кДа, который структурно подобен другим членам семейства рецепторов эпидермального фактора роста. Гиперэкспрессия HER2 обнаруживается в ткани первичного рака молочной железы (РМЖ) у 15-20% больных. Амплификация гена HER2 приводит к гиперэкспрессии белка HER2 на мембране клеток опухоли, что в свою очередь вызывает постоянную активацию рецептора HER2.

Исследования показывают, что больные раком молочной железы, у которых отмечена амплификация или гиперэкспрессия HER2 в ткани опухоли, обладают меньшей выживаемостью без признаков заболевания по сравнению с больными без амплификации или гиперэкспрессии HER2 в ткани опухоли.

Трастузумаб блокирует пролиферацию опухолевых клеток человека с гиперэкспрессией HER2 in vivo и in vitro. In vitro антитело-зависимая клеточная цитотоксичность трастузумаба преимущественно направлена на опухолевые клетки с гиперэкспрессией HER2.

Иммуногенность

Пертузумаб

Приблизительно у 6.2% больных метастатическим раком молочной железы, получавших терапию трастузумабом в комбинации с доцетакселом, и у 2.8% больных, получавших трастузумаб в комбинации с доцетакселом и пертузумабом, были обнаружены анти-терапевтические антитела (АТА). Связь образования антител к пертузумабу с развитием анафилактической реакции/реакции гиперчувствительности не была достоверно установлена ни у одного из пациентов.

Трастузумаб

При неоадъювантной-адъювантной терапии раннего рака молочной железы у 8.1% пациентов, получавших препарат Герцептин® в/в, появились антитела к трастузумабу (вне зависимости от наличия антител исходно). Нейтрализующие антитела к трастузумабу были выявлены после исходного уровня у 2 из 24 пациентов, получавших препарат Герцептин® для в/в введения.

Клиническая значимость данных антител неизвестна. Однако, по-видимому, они не оказывают негативного воздействия на фармакокинетику, эффективность (определяемую по полному патологическому ответу) или безопасность препарата Герцептин® для в/в введения, определяемую по частоте инфузионных реакций.

Сравнение частоты обнаружения антител к пертузумабу и трастузумабу и частоты обнаружения антител к другим биологическим препаратам может оказаться неинформативным, поскольку результаты анализа иммуногенности в значительной степени зависят от различных факторов, таких как чувствительность и специфичность анализа, методология проведения анализа, манипуляции с забранными образцами, время забора образцов, сопутствующие препараты и характер основного заболевания.

Бейодайм Набор пертузумаб 420 мг/14мл + трастузумаб 440 мг инструкция на украинском

Форма випуску

Концентрат для приготування розчину для інфузій


Опис

Набір:

Концентрат для приготування розчину для інфузій (Перьета ® - компонент №1 ) у вигляді прозорої або опалесцентної рідини безбарвного або коричневого кольору.

1 мл 1 фл. (14 мл)
пертузумаб 30 мл 420 мг

Допоміжні речовини : L-гістидин – 43.5 мг, оцтова кислота крижана – 9.2 мг, сахароза – 575.1 мг, полісорбат 20 – 2.8 мг, вода д/і – до 14 мл.

Ліофілізат для приготування концентрату для приготування розчину для інфузій (Герцептин ® - компонент No 2 ) від білого до світло-жовтого кольору; відновлений розчин - прозора або злегка опалесцентна рідина від безбарвного до світло-жовтого кольору; бактеріостатичну воду д/і (розчинник для препарату Герцептин ® ) - прозора, безбарвна або зі слабким жовтуватим відтінком рідина.

1 фл.
трастузумаб 440 мг

Допоміжні речовини : L-гістидину гідрохлорид – 9.9 мг, L-гістидин – 6.4 мг, α, α-трегалози дигідрат – 400 мг, полісорбат 20 – 1.8 мг.

1 флакон з розчинником для Герцептину ® ( компонент №3 ) містить: спирту бензилового – 229,9 мг, д/в води – 20,9 мл.
Бактеріостатична вода д/і (20 мл) містить 1.1% бензилового спирту як антимікробний консервант.

Флакони безбарвного скла (3) (в т.ч. компонент №1 – 420 мг/14 мл, компонент №2 – 440 мг, компонент №3 – 20 мл) – піддони картонні (1) – пачки картонні з контролем першого розтину.


Коди АТХ

L01XC03 Trastuzumab

L01XC13 Pertuzumab


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Протипухлинний препарат. Моноклональні антитіла


Діюча речовина

трастузумаб

пертузумаб


Фармако-терапевтична група

Протипухлинний засіб, моноклональні антитіла


Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 2°С до 8°С.


Термін придатності

Термін придатності набору – 2 роки.


Фармакологічна дія

Механізм дії

Пертузумабявляє собою рекомбінантні гуманізовані моноклональні антитіла, які вибірково взаємодіють з позаклітинним субдоменом II HER2, що відповідає за димеризацію (рецептора епідермального фактора росту людини 2 типу). Зв'язування пертузумабу з субдоменом II блокує процес ліганд-залежної гетеродимеризації HER2 з іншими білками сімейства HER, включаючи EGFR (рецептор епідермального фактора росту людини), HER3 (рецептора епідермального фактора росту людини 3 типу) та HER4 (рецептора епідермального фактора росту людини 4 типу). Таким чином, пертузумаб інгібує ліганд-ініційовану передачу внутрішньоклітинних сигналів за двома основними сигнальними шляхами: шлях мітоген-активованої протеїнкінази (MAP) і шлях фосфоінозитид-3-кінази (PI3K).Пригнічення даних сигнальних шляхів здатне призвести до зупинки зростання клітин та апоптозу відповідно. Крім того, пертузумаб сприяє активації антитіло-залежної клітинної цитотоксичності (АЗКЦ).

Молекулярна маса пертузумабу становить близько 148 кДа і очікується, що, як і інші моноклональні антитіла, пертузумаб практично не проходить через гематоенцефалічний бар'єр.

Пертузумаб у вигляді моноагенту пригнічує проліферацію клітин пухлини людини. Показано посилення протипухлинної активності пертузумабу на моделях ксенотрансплантатів з гіперекспресією HER2 при його застосуванні у комбінації з трастузумабом.

Трастузумаб є рекомбінантними ДНК-похідними гуманізованими моноклональними антитілами, які вибірково взаємодіють з позаклітинним доменом рецепторів епідермального фактора росту людини 2 типу (HER2). Ці антитіла є IgG 1 , що складаються з людських регіонів (константні ділянки важких ланцюгів) і визначають комплементарність мишачих ділянок антитіла p185 HER2 до HER2.

Прото-онкоген HER2 або с-егВ2 кодує трансмембранний рецептороподібний білок з молекулярною масою 185 кДа, який структурно подібний до інших членів сімейства рецепторів епідермального фактора росту. Гіперекспресія HER2 виявляється у тканині первинного раку молочної залози (РМЗ) у 15-20% хворих. Ампліфікація гена HER2 призводить до гіперекспресії білка HER2 на мембрані клітин пухлини, що, у свою чергу, викликає постійну активацію рецептора HER2.

Дослідження показують, що хворі на рак молочної залози, у яких відзначена ампліфікація або гіперекспресія HER2 у тканині пухлини, мають меншу виживання без ознак захворювання порівняно з хворими без ампліфікації або гіперекспресії HER2 у тканині пухлини.

Трастузумаб блокує проліферацію пухлинних клітин людини з гіперекспресією HER2 in vivo та in vitro. In vitro антитіло-залежна клітинна цитотоксичність трастузумабу переважно спрямована на пухлинні клітини з гіперекспресією HER2.

Імуногенність

Пертузумаб

Приблизно у 6.2% хворих на метастатичний рак молочної залози, які отримували терапію трастузумабом у комбінації з доцетакселом, і у 2.8% хворих, які отримували трастузумаб у комбінації з доцетакселом і пертузумабом, були виявлені антитерапевтичні антитіла (АТА). Зв'язок утворення антитіл до пертузумабу з розвитком анафілактичної реакції/реакції гіперчутливості не був достовірно встановлений у жодного з пацієнтів.

Трастузумаб

При неоад’ювантному, ад’ювантному раку молочної залози у 8,1% пацієнток, які отримували препарат Герцептин ранній рак ® в /в, з’являлися антитіла трастузумабу (незалежно від наявності антитіл спочатку). Нейтралізуючі антитіла трастузумабу були виявлені після вихідного рівня у 2 з 24 пацієнтів, які отримували препарат Герцептин ® в/в введення.

Клінічна значимість цих антитіл невідома. Проте, очевидно, вони не мають негативного впливу на фармакокінетику, ефективність (визначається патологічною повною відповіддю) або безпеку препарату Герцептин ® для в/в з визначеною частотою інфузійних реакцій.

Порівняння частоти виявлення антитіл до пертузумабу та трастузумабу та частоти виявлення антитіл до інших біологічних препаратів може виявитися неінформативним, оскільки результати аналізу імуногенності значною мірою залежать від різних факторів, таких як чутливість та специфічність аналізу, методологія проведення аналізу, маніпуляції із забраними зразків, супутні препарати та характер основного захворювання.


Показання

Метастатичний рак молочної залози

у комбінації з доцетакселом при метастатичному або місцево-рецидивному, неоперабельному раку молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2 за відсутності раніше специфічної терапії HER2 або хіміотерапії з приводу метастатичного захворювання.

Неоад'ювантна терапія раку молочної залози

у комбінації з доцетакселом при місцево-поширеному, набряково-інфільтративному або ранньому раку молочної залози (діаметр пухлини більше 2 см) з гіперекспресією HER2 у складі схеми лікування, що містить фторурацил, епірубіцин та циклофосфамід (ФЕЦ) або карбоплатин.


Спосіб застосування, курс та дозування

Перед початком лікування компонентами набору Beyodaym ® слід провести тест на пухлинну експресію HER2. Обов'язковим критерієм є 3+ бали за результатами імуногістохімічного аналізу (IHC) та/або ступінь ампліфікації ≥2.0 за результатами гібридизації in situ (ISH).

Необхідно використовувати точні та валідовані методи тестування. Детальні вказівки щодо проведення HER2-тестування та інтерпретації його результатів наведено в інструкціях із застосування валідованих тест-систем, призначених для визначення HER2 статусу.

Компоненти набору Бейодайм ® (Перьета ® та Герцептін ® ) вводять лише внутрішньовенно крапельно. Не можна вводити компоненти набору Бейодайм ® внутрішньовенно або болюсно.

Компоненти набору Бейодайм ® (Перета ® і Герцептин ® ) можна вводити в будь-якому порядку. Якщо перед введенням препарату Герцептин ® потрібна премедикація, його слід вводити першим. Після кожної інфузії препарату Пер’єта ® і до моменту введення Герцептину ® або доцетакселу рекомендується спостерігати за станом пацієнта протягом 30-60 хвилин. Рекомендується вводити доцетаксел після введення всіх компонентів набору Бейодайм ® .

З метою попередження медичної помилки перевірте етикетки на флаконах та переконайтеся, що препарат Перета ® використовується в комбінації з препаратом Герцептин ® (трастузумаб) для в/в введення, а не з препаратом Кудс ® (трастузумаб емтанзин).

Пер'єта ® (пертузумаб) - компонент №1

Тривалість інфузії при першій дозі повинна становити 60 хв. Якщо перша інфузія добре переноситься, наступні можна проводити протягом 30-60 хв.

Навантажувальна доза препарату Пер’єта ® становить 840 мг у вигляді 60-хвилинної внутрішньовенної крапельної інфузії.

Підтримуюча доза препарату Пер’єта ® становить 420 мг кожні 3 тижні у вигляді внутрішньовенної крапельної інфузії протягом 30-60 хвилин. Підтримуюча доза вводиться через 3 тижні після навантаження.

Герцептин ® (трастузумаб) – компонент №2

Навантажувальна доза Герцептину ® становить 8 мг/кг маси тіла у вигляді 90-хвилинної внутрішньовенної крапельної інфузії.

Підтримуюча доза Герцептину ® становить 6 мг/кг маси тіла кожні 3 тижні у вигляді внутрішньовенної крапельної інфузії протягом 30-90 хв. Підтримуюча доза вводиться через 3 тижні після навантаження. Якщо попередня доза навантаження переносилася добре, препарат можна вводити у вигляді 30-хвилинної краплинної інфузії.

Доцетаксел

При застосуванні в комбінації з набором Бейодайм ® рекомендована початкова доза доцетакселу становить 75 мг/м 2 у вигляді в/в інфузії, потім препарат слід вводити в тій же дозі кожні 3 тижні. При хорошій переносимості у першому циклі доза доцетакселу може бути збільшена до 100 мг/м 2 у наступних циклах.

Неоад'ювантна терапія раку молочної залози

Препарати Пер'єта ® , Герцептин ® для внутрішньовенного введення та доцетаксел застосовуються до проведення хірургічної операції згідно з описаним вище режимом дозування. Застосування препаратів Пер'єта ® , Герцептин ® для внутрішньовенного введення та доцетакселу показано у складі однієї з наступних схем лікування раннього раку молочної залози:

4 цикли терапії препаратами Пер'єта ® та Герцептин ® для внутрішньовенного введення в комбінації з доцетакселом, потім 3 цикли післяопераційної терапії фторурацилом, епірубіцином та циклофосфамідом (ФЕЦ); 3 цикли передопераційної терапії фторурацилом, епірубіцином та циклофосфамідом, потім 3 цикли терапії препаратами Пер'єта ® та Герцептин ® для внутрішньовенного введення в комбінації з доцетакселом; 6 циклів терапії препаратами Перета ® та Герцептин ® у комбінації з доцетакселом та карбоплатином (підвищувати дозу доцетакселу понад 75 мг/м 2 не рекомендується).

Після операції терапію Герцептином ® слід продовжувати до тих пір, поки загальна тривалість терапії цим препаратом не становитиме 1 рік. Наявних даних недостатньо, щоб рекомендувати одночасне застосування Пер’єти ® з антрациклінами.

Тривалість лікування

Метастатичний рак молочної залози

Лікування слід продовжувати до появи ознак прогресування захворювання чи неприйнятної токсичності.

Неоад'ювантна терапія раку молочної залози

Лікування слід проводити протягом 3, 4 або 6 циклів, залежно від обраної схеми терапії (див. вище).

Пропуск у плановому введенні

Пер'єта ® (пертузумаб) - компонент №1

Если перерыв в плановом введении препарата Перьета® составил менее 6 недель, следует как можно раньше ввести препарат в дозе 420 мг в виде 30-60-минутной в/в капельной инфузии, не дожидаясь следующего планового введения.

Если перерыв во введении препарата Перьета® составил 6 недель и более, следует ввести препарат в начальной дозе 840 мг в виде 60-минутной в/в капельной инфузии. Затем, спустя 3 недели, продолжить введение препарата в поддерживающей дозе 420 мг каждые 3 недели в виде 30-60-минутной в/в инфузии.

Герцептин® (трастузумаб) - компонент №2

Если перерыв в плановом введении препарата Герцептин® составил менее 6 недель, следует как можно раньше ввести препарат в дозе 6 мг/кг, не дожидаясь следующего планового введения.

Если перерыв во введении препарата Герцептин® составил 6 недель и более, следует ввести препарат в нагрузочной дозе 8 мг/кг в виде в/в капельной инфузии продолжительностью примерно 90 мин. Затем, спустя 3 недели, продолжить введение препарата в поддерживающей дозе 6 мг/кг каждые 3 недели.

Коррекция дозы

Снижение дозы каждого из компонентов не рекомендуется.

В случае если лечение одним из компонентов набора Бейодайм® отменено, применение другого компонента набора Бейодайм® также следует отменить.

При отмене доцетаксела лечение метастатического рака молочной железы компонентами набора Бейодайм® можно продолжать до прогрессирования заболевания или развития неприемлемой токсичности.

В период возникновения обратимой миелосупрессии, вызванной химиотерапией, терапия компонентами набора Бейодайм® может быть продолжена при условии тщательного контроля осложнений, обусловленных нейтропенией. Указания по модификации дозы доцетаксела и других препаратов для химиотерапии приводятся в инструкции по медицинскому применению указанных препаратов.

Нарушение функции левого желудочка

Терапию компонентами набора Бейодайм® следует приостановить как минимум на 3 недели в следующих случаях:

снижение ФВЛЖ до уровня ниже 40%; значения ФВЛЖ 40-45% при снижении ФВЛЖ на ≥10% по отношению к значениям, наблюдавшимся до лечения.

Возобновить лечение можно в том случае, если ФВЛЖ восстановится до уровня >45% или 40-45% при снижении на <10% по отношению к значениям, наблюдавшимся до лечения.

Если по данным повторной оценки через 3 недели ФВЛЖ не увеличится или произойдет ее дальнейшее снижение, лечение следует отменить, если только польза для конкретного пациента не превосходит риск.

Инфузионные реакции

Инфузии должен проводить медицинский специалист, имеющий опыт лечения анафилаксии, а также доступ к средствам для оказания экстренной помощи.

При развитии инфузионной реакции следует уменьшить скорость инфузии или на время прекратить введение.

Реакции гиперчувствительности/анафилаксии

При развитии серьезной реакции гиперчувствительности следует немедленно прервать инфузию и полностью прекратить терапию.

Особые указания по дозированию

Коррекция дозы компонентов набора Бейодайм® у пациентов пожилого и старческого возраста не требуется.

Эффективность и безопасность компонентов набора Бейодайм® у пациентов с нарушением функции почек не изучались.

Коррекции дозы препарата Перьета® у пациентов с почечной недостаточностью легкой (КК 60-90 мл/мин) и средней (КК 30-60 мл/мин) степени тяжести не требуется.

Данные о фармакокинетике у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК <30 мл/мин, включая терминальную стадию) ограничены. Дать специальные указания по дозированию препарата Перьета® у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (включая терминальную стадию) и препарата Герцептин® у пациентов с почечной недостаточностью всех степеней тяжести не представляется возможным.

Эффективность и безопасность компонентов набора Бейодайм® у пациентов с нарушением функции печени не изучались.

Эффективность и безопасность компонентов набора Бейодайм® у детей и подростков в возрасте до 18 лет не изучались.

Приготовление раствора для инфузий

Компоненты набора Бейодайм® (Перьета® и Герцептин®) следует применять только последовательно. Разведение компонентов обязательно проводить в отдельных инфузионных пакетах.

Перьета® (пертузумаб) - компонент №1

Препарат Перьета® не совместим с 5% раствором декстрозы. Разведение в таком растворе приводит к химической и физической нестабильности пертузумаба.

Препарат следует разводить только в 0.9% растворе натрия хлорида.

Препарат Перьета® нельзя смешивать или разводить вместе с другими лекарственными препаратами.

Раствор препарата Перьета® совместим с инфузионными пакетами, изготовленными из поливинилхлорида (ПВХ), полиэтилена и полиолефина (не содержащие ПВХ).

Подготовку препарата к введению следует проводить в асептических условиях. Перьета® (пертузумаб) не содержит антимикробных консервантов. В связи с этим необходимо принять меры предосторожности для сохранения стерильности приготовленного раствора для инфузий.

Флакон препарата Перьета® предназначен для однократного использования.

Из флакона (флаконов) следует отобрать весь жидкий концентрат и ввести его в инфузионный пакет с 250 мл 0.9% раствора натрия хлорида. Концентрация готового раствора составляет приблизительно 3.36 мг/мл (840 мг/250 мл) для нагрузочной и 1.68 мг/мл (420 мг/250 мл) для поддерживающей дозы.

Затем инфузионный пакет необходимо осторожно перевернуть для перемешивания раствора, избегая пенообразования. Перед введением препарат следует проверить (визуально) на предмет отсутствия механических примесей и изменения окраски. Раствор для инфузии вводят сразу после его приготовления.

В исключительных случаях приготовленный раствор препарата Перьета® может храниться не более 24 ч при температуре 2-8°С, если приготовление раствора для инфузии происходило в контролируемых и валидированных асептических условиях. При этом за условия хранения (правила хранения и продолжительность) отвечает специалист, готовивший раствор.

Герцептин® (трастузумаб) - компонент №2

Герцептин® не совместим с 5% раствором декстрозы из-за возможности агрегации белка.

Герцептин® нельзя смешивать или разводить вместе с другими лекарственными препаратами.

Раствор препарата Герцептин® совместим с инфузионными пакетами, изготовленными из поливинилхлорида, полиэтилена и полипропилена.

Подготовку препарата к введению следует проводить в асептических условиях.

Инструкция по приготовлению концентрата

Содержимое флакона с препаратом Герцептин® растворяют в 20 мл поставляемой в наборе бактериостатической воды для инъекций, содержащей 1.1% бензилового спирта в качестве антимикробного консерванта. В результате получается концентрат раствора, пригодный для многократного использования, содержащий 21 мг препарата Герцептин® в 1 мл и имеющий рН 6.0.

Во время растворения следует аккуратно обращаться с препаратом. При растворении следует избегать избыточного пенообразования, последнее может затруднить набор нужной дозы препарата из флакона.

1. Стерильным шприцем медленно ввести 20 мл бактериостатической воды для инъекций во флакон с 440 мг препарата Герцептин®, направляя струю жидкости прямо на лиофилизат.

2. Для растворения аккуратно покачать флакон вращательными движениями. Не встряхивать!

При растворении препарата нередко образуется небольшое количество пены. Во избежание этого необходимо дать раствору постоять около 5 мин. Приготовленный концентрат должен быть прозрачным и бесцветным или иметь светло-желтый цвет.

Концентрат раствора препарата Герцептин®, приготовленный на бактериостатической воде для инъекций, стабилен в течение 28 дней при температуре 2-8°С. Приготовленный концентрат содержит консервант и поэтому может использоваться многократно. Через 28 дней неиспользованный остаток концентрата следует уничтожить. Не замораживать!

В качестве растворителя препарата Герцептин® допускается использование стерильной воды для инъекций (без консерванта). Применение других растворителей не рекомендуется. В случае использования в качестве растворителя стерильной воды для инъекций, концентрат физически и химически стабилен только в течение 24 ч при температуре 2-8°С и должен быть уничтожен по истечении этого времени. Не замораживать!

Инструкция по приготовлению раствора для инфузий

Объем, необходимый для введения нагрузочной дозы препарата Герцептин®, равной 8 мг/кг массы тела, или поддерживающей дозы, равной 6 мг/кг каждые 3 недели, определяется по следующей формуле:

Объем (мл) = масса тела (кг)×доза (8 мг/кг нагрузочная или 6 мг/кг поддерживающая)/21 (мг/мл, концентрация приготовленного раствора)

Из флакона с приготовленным концентратом следует набрать соответствующий объем и ввести его в инфузионный пакет с 250 мл 0.9% раствора натрия хлорида. Затем инфузионный пакет следует осторожно перевернуть для перемешивания раствора, избегая пенообразования. Перед введением раствор следует проверить (визуально) на предмет отсутствия механических примесей и изменения окраски. Раствор для инфузии вводят сразу после его приготовления.

В исключительных случаях приготовленный раствор для инфузии может храниться не более 24 ч при температуре 2-8°С, если растворение концентрата и приготовление раствора для инфузии происходило в контролируемых и валидированных асептических условиях. При этом за условия хранения (правила хранения и продолжительность) отвечает специалист, готовивший раствор.

Инструкции по уничтожению неиспользованных препаратов или препаратов с истекшим сроком годности

Попадание лекарственных препаратов в окружающую среду должно быть сведено к минимуму. Не следует утилизировать препараты с помощью сточных вод или вместе с бытовыми отходами. Уничтожение неиспользованных препаратов или препаратов с истекшим сроком годности следует проводить в соответствии с требованиями лечебного учреждения. По возможности необходимо использовать специальные системы для утилизации лекарственных препаратов.

Иглы и шприцы нельзя использовать повторно. Использованные иглы и шприцы помещают в защищенный от проколов контейнер (емкость). Утилизацию компонентов набора Бейодайм® и расходных материалов следует проводить в соответствии с местными требованиями.


Передозировка

Максимальная переносимая доза препарата Перьета® (пертузумаб) не установлена. Однократные дозы, превышающие 25 мг/кг (1727 мг), не изучались.

В клинических исследованиях случаев передозировки препарата Герцептин® (трастузумаб) для в/в введения не наблюдалось. Введение препарата Герцептин® в разовых дозах более 10 мг/кг не изучалось. Герцептин® в дозах ≤10 мг/кг переносился хорошо.

Лечение: в случае передозировки необходимо внимательно наблюдать за пациентами с целью обнаружения признаков или симптомов нежелательных реакций и назначения соответствующего симптоматического лечения.


Лікарська взаємодія

Пер'єта ® (пертузумаб)

Ознак фармакокінетичної взаємодії пертузумабу з трастузумабом, доцетакселом, гемцитабіном, ерлотинібом, капецитабіном не виявлено.

Герцептин ® (трастузумаб)

Спеціальних досліджень лікарської взаємодії Герцептину ® у людей не проводилося. У клінічних дослідженнях клінічно значущої взаємодії з препаратами, що одночасно застосовуються (включаючи паклітаксел, доцетаксел, капецитабін або цисплатин) не відзначалося.

У випадках, коли препарат Герцептин ® застосовувався у комбінації з доцетакселом, карбоплатином або анастрозолом, фармакокінетика вищезазначених препаратів не змінювалася.

Фармакокінетичні дані припускають, що концентрація паклітакселу та його основного метаболіту (6-α-гідроксипаклітаксел) не змінюється у присутності трастузумабу. Не відзначалося змін концентрації трастузумабу у присутності паклітакселу.

Результати вивчення фармакокінетики капецитабіну та цисплатину при використанні в комбінації з трастузумабом або без нього припускають, що експозиція біологічно активних метаболітів капецитабіну (наприклад, фторурацил) не змінювалася при одночасному застосуванні цисплатину або цисплатину та трастузумабу. Однак були зареєстровані більш високі концентрації капецитабіну і триваліший його Т 1/2 при комбінації з трастузумабом. Дані також вказують, що фармакокінетика цисплатину не змінювалася при одночасному застосуванні капецитабіну або капецитабіну у комбінації з трастузумабом.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Невідомо, чи Герцептин ® впливає на репродуктивну здатність у жінок. Жінки, які мають репродуктивний потенціал, та жінки дітородного віку, які є статевими партнерами пацієнтів, які отримують лікування компонентами набору Бейодайм ® , під час лікування та як мінімум протягом 7 місяців після закінчення лікування повинні використовувати надійні методи контрацепції.

У разі вагітності під час терапії та протягом 7 місяців після останньої дози компонентів комплексу Бейодайм ® необхідно проконсультувати про можливість негативного впливу на плід. Якщо вагітна продовжить отримувати терапію, вона повинна перебувати під ретельним наглядом лікарів різних спеціальностей.

Вигодовування грудним молоком не рекомендується під час лікування та як мінімум протягом 7 місяців після закінчення лікування компонентами набору Бейодайм ® .

У доклінічних дослідженнях препарату Пер’єта ® у макак циномолгус у період органогенезу виявлено затримку розвитку нирок, нестачу води та загибель плоду. Вплив препарату Пер’єта ® на фертильність не вивчався. Результати експериментальних досліджень на тваринах не виявили ознак порушення фертильності.


Побічна дія

Метастатичний рак молочної залози

Найчастішими побічними реакціями (спостерігалися у понад 50% пацієнтів), пов’язаними із застосуванням Пер’єти ® у комбінації з Герцептином ® та доцетакселом як терапії метастатичного раку молочної залози, були діарея, облисіння та нейтропенія.

Найбільш часто спостерігалися (>10%) небажаними реакціями 3-4-го ступеня тяжкості за класифікацією Національного інституту раку NCI-CTCAE, версія 3.0, були нейтропенія, фебрильна нейтропенія і лейкопенія.

Найбільш тяжкою та клінічно значущою небажаною реакцією, що спостерігалася з частотою менше 10%, було порушення функції лівого шлуночка, у т.ч. симптоматична систолічна дисфункція лівого шлуночка (хронічна серцева недостатність)

Після відміни доцетакселу всі небажані реакції спостерігалися з меншою частотою (<10%), за винятком діареї (28.1%), висипки (18.3%), інфекцій верхніх дихальних шляхів (18.3%), головного болю (17%), назофарингіту (17%) ), сверблячки (13.7%), підвищеної стомлюваності (13.4%), астенії (13.4%), нудоти (12.7%) та артралгії (11.4%).

Неоад'ювантна терапія раку молочної залози

Якщо компоненти набору Бейодайм ® у комбінації з доцетакселом застосовувалися протягом 4 передопераційних циклів з наступними 3 післяопераційними циклами терапії ФЕЦ, найчастішими небажаними реакціями (≥50%) були алопеція та нейтропенія. Найчастішою (≥10%) небажаною реакцією 3-4 ступеня тяжкості була нейтропенія.

Якщо компоненти набору Бейодайм ® у комбінації з доцетакселом застосовували протягом 3 циклів після передопераційних 3 циклів передопераційної терапії FETS, найбільш частими побічними реакціями (≥50%) були діарея, нудота та алопеція. Найчастішими (≥10%) небажаними реакціями 3-4 ступеня тяжкості були нейтропенія та лейкопенія.

Якщо компоненти набору Бейодайм ® застосовувалися в комбінації з доцетакселом і карбоплатином протягом 6 передопераційних циклів, найчастішими небажаними реакціями (≥50%) були діарея та алопеція. Найчастішими (≥10%) небажаними реакціями 3-4 ступеня тяжкості були нейтропенія, фебрильна нейтропенія, анемія, лейкопенія та діарея.

Метастатичний рак молочної залози та неоад'ювантна терапія раку молочної залози

Нижче представлені небажані реакції, про які повідомлялося при вивченні компонентів набору Бейодайм ® в комбінації з доцетакселом при метастатичному раку молочної залози і в дослідженнях компонентів набору Бейодайм ® в комбінації з хіміотерапевтичними препаратами в якості неоад'ювантної терапії місцево-поширеного залози.

Оскільки використовувалася комбінація препаратів, проблематично точно встановити причинно-наслідковий взаємозв'язок між небажаним явищем та конкретним препаратом. Для опису частоти небажаних реакцій використовується така класифікація: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/ 10 000 та <1/1000) і дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки.

З боку системи кровотворення: дуже часто – нейтропенія, анемія, лейкопенія, фебрильна нейтропенія (в т.ч. із летальним результатом).

З боку імунної системи: дуже часто – гіперчутливість/анафілактичні реакції, інфузійні реакції/синдром вивільнення цитокінів.

Психічні порушення: дуже часто – безсоння.

З боку нервової системи: дуже часто – периферична невропатія, головний біль, дисгевзія (спотворення смакових сприйняттів); часто – запаморочення.

З боку органу зору: часто – підвищене сльозовиділення.

З боку серцево-судинної системи: часто – порушення функції лівого шлуночка; нечасто – хронічна серцева недостатність.

З боку дихальної системи: дуже часто – кашель; часто - задишка, плевральний випіт; нечасто – інтерстиційна хвороба легень.

З боку травної системи: дуже часто – зниження апетиту, діарея, нудота, блювання, запор, стоматит, диспепсія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – алопеція, висипання, патологія нігтів; часто - свербіж, сухість шкіри, пароніхій.

З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – міалгія, артралгія.

Інші: дуже часто – підвищена втома, астенія, периферичні набряки, запалення слизових оболонок різної локалізації, біль, підвищення температури тіла, приєднання вторинних інфекцій (інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт); часто – озноб.

Нижче подана більш детальна інформація про окремі небажані реакції.

Дисфункція лівого шлуночка

У пациентов с метастатическим раком молочной железы частота дисфункции левого желудочка (ДЛЖ) и частота симптоматической ДЛЖ на фоне лечения компонентами набора Бейодайм ® и доцетакселом (6.6% и 1.5% соответственно) были ниже, чем на фоне лечения только препаратом Герцептин ® и доцетакселом (8.6 % та 1.8% відповідно).

На тлі неоад’ювантної терапії компонентами набору Бейодайм ® у комбінації з доцетакселом (4 передопераційний цикл) спостерігалася частота ДЛЖ вище, ніж фонова неоад’ювантна терапія тільки препаратом Герцептин ® і доцетакселом (7,5% і 1,9% відповідно). При застосуванні тільки компонентів набору Beyodaym ® зареєстрований випадок симптоматичної ДЛЖ (хронічної серцевої недостатності).

На тлі неоад’ювантної терапії компонентами набору Бейодайм ® та доцетакселу за 3 цикли до операції, що передували 3 циклу ФЕТС-терапії, частота ДЛЖ становила 9,3%, а частота симптоматичного ДЛЖ – 1,3%.

На тлі неоад'ювантної терапії компонентами набору Бейодайм® , доцетакселом та карбоплатином частота ДЛШ склала 6.6%, а частота симптоматичної ДЛШ – 1.3%.

Інфузійні реакції

Реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції, гострі інфузійні реакції та синдром вивільнення цитокінів, розвиток яких відбувся у процесі інфузії або в день інфузії, були віднесені до інфузійних реакцій.

На тлі терапії метастатичного раку молочної залози, після введення препарату Пер'єта® більшість інфузійних реакцій мали легкий або середній ступінь тяжкості і спостерігалися приблизно у 13.2% пацієнтів. Найчастішими інфузійними реакціями (≥1%) були підвищення температури тіла, астенія, озноб, підвищена стомлюваність, гіперчутливість, блювання та головний біль.

Після одночасного (в той же день) прийому Перети ® , препарату Герцептин ® та доцетакселу починаючи з другого циклу терапії найбільш частими (≥1%) інфузійними реакціями були втома, спотворення смакового сприйняття, гіперчутливість, міалгія, блювання.

На тлі неоад'ювантної терапії раннього раку молочної залози спостерігалися подібні інфузійні реакції, більшість з яких були легким і середнім ступенем тяжкості.

Реакції гіперчутливості/анафілаксії

У пацієнтів з молочною залозою загальна частота явищ гіперчутливості/анафілаксії метастатичного раку становила 9,3% після одночасного (один день) прийому Герцептину ® та доцетакселу та 11,3 % після одночасного прийому Перети ® , препарату Герцептин ® та доцетакселу; з даних явищ 2.5% і 2% відповідно характеризувалися 3-м та 4-м ступенем тяжкості за класифікацією NCI-СТСАЕ, версія 3. Загалом у 0.5% пацієнтів після одночасного введення препарату Герцептин ® і доцетакселу та у 1% пацієнтів після одночасного введения препарата Перьета ® , препарата Герцептин ® и доцетаксела развилась анафилаксия.

Більшість реакцій гіперчутливості були легким або середнім ступенем тяжкості і дозволялися після відповідного лікування. За результатами аналізу реакцій гіперчутливості при зміні режимів дозування препаратів встановлено, що явища гіперчутливості пов'язані з інфузіями доцетакселу.

На тлі неоад'ювантної терапії частота реакцій гіперчутливості була схожою. Анафілаксія фіксувалася у 2,1% пацієнтів, які отримували неоад’ювантну терапію компонентами набору Бейодайм ® та доцетакселом протягом 4 циклів до операції.

Загальна частота реакцій гіперчутливості/анафілаксії в ході неоад'ювантної терапії компонентами набору Бейодайм ® доцетакселом і карбоплатином склала 13.2%, при цьому у 2.6% пацієнтів спостерігалися реакції 3-4 ступеня тяжкості за класифікацією NCI-CTCAE (версія 3).

Відхилення від норми лабораторних показників

Частота випадків зниження числа нейтрофілів 3-4 ступеня тяжкості за класифікацією NCI-CTCAE, версія 3.0, була приблизно однаковою при застосуванні комбінації препарату Герцептин і доцетакселу одночасно з препаратом Пер'єта і без нього у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, що узгоджується з даними , отриманими у післяреєстраційному періоді.

Нижче наведено небажані реакції, про які повідомлялося при застосуванні препарату Герцептин ® за всіма затвердженими показаннями, в режимах, відмінних від режиму застосування набору Бейодайм ® у комбінації з доцетакселом.

Препарат Герцептин ® часто застосовують у комбінації з хіміопрепаратами, а також після завершення променевої терапії, тому важко визначити причинно-наслідковий зв’язок побічних реакцій з одним із препаратів/променева терапія.

На даний момент найбільш серйозними та/або частими побічними реакціями, про які повідомлялося при застосуванні Герцептину ®, є: серцеві розлади, інфузійні реакції, гематотоксичність (зокрема, нейтропенія), інфекції та легеневі розлади.

Для опису частоти небажаних реакцій у цьому розділі використовується така класифікація: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, але <1/10), нечасто (≥1/1000, але <1/100), рідко (≥1/10 000, але <1/1 000) дуже рідко (<1/10 000), невідомо (не може бути обчислена на основі наявних даних). У межах кожної групи небажані реакції представлені відповідно до зниження серйозності.

Частота вказана відповідно до максимально зустрічається у базових клінічних дослідженнях.

Інфекційні та паразитарні захворювання: часто - пневмонія 1 , нейтропенічний сепсис, цистит, Herpes zoster, інфекції, грип, назофарингіт, синусит, інфекції шкіри, риніт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, пика; нечасто – сепсис.

Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): невідомо – прогресування злоякісного новоутворення, прогресування новоутворення.

З боку системи кровотворення: дуже часто – фебрильна нейтропенія, анемія, нейтропенія, лейкопенія; часто – тромбоцитопенія; невідомо – гіпопротромбінемія, імунна тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: часто – реакції гіперчутливості; невідомо - анафілактичні реакції 1 , анафілактичний шок 1 .

З боку обміну речовин: часто – зниження маси тіла, анорексія; невідомо – гіперкаліємія.

Психічні порушення: часто – тривога, депресія, безсоння, порушення мислення.

З боку нервової системи: дуже часто - тремор 2 , запаморочення, головний біль; часто – периферична невропатія, парестезії, м'язовий гіпертонус, сонливість, дисгевзія (спотворення смакових сприйняттів), атаксія; рідко – парез; невідомо – набряк мозку.

З боку органу зору: дуже часто – кон'юнктивіт, підвищене сльозовиділення; часто – сухість очей; невідомо - набряк диска зорового нерва, крововилив у сітківку.

З боку органу слуху: нечасто – глухота.

З боку серцево-судинної системи: дуже часто - зниження та підвищення АТ 2 , порушення серцевого ритму 2 , серцебиття 2 , тріпотіння (передсердь або шлуночків) 2 , зниження фракції викиду лівого шлуночка 3 , "припливи"; часто - серцева недостатність (хронічна) 1 , суправентрикулярна тахіаритмія 1, 2 , кардіоміопатія, артеріальна гіпотензія 1, 2 , вазодилатація; нечасто – перикардіальний випіт; невідомо – кардіогенний шок, перикардит, брадикардія, ритм “галопу”.

З боку дихальної системи: дуже часто - хрипи 1, 2 , задишка 1 , кашель, носова кровотеча, ринорея; часто – бронхіальна астма, порушення функції легень, фарингіт; нечасто - плевральний випіт 1 ; рідко – пневмоніт; невідомо - легеневий фіброз 1 , дихальна недостатність 1 , інфільтрація легенів 1 , гострий набряк легень 1 , гострий респіраторний дистрес-синдром 1 , бронхоспазм 1 , гіпоксія 1 , знижене насичення гемоглобіну киснем 1 , гортано-легенево-легенева мозоль .

З боку травної системи: дуже часто – діарея, блювання, нудота, набряк губ 2 , біль у животі, диспепсія, запор; часто – панкреатит, геморой, сухість у роті.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – гепатит, болючість у печінці, гепатоцелюлярне пошкодження; рідко – жовтяниця; невідомо – печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – еритема, висипання, набряк обличчя 2 , алопеція, порушення структури нігтів; часто - акне, сухість шкіри, екхімоз, гіпергідроз, макуло-папульозний висип, свербіж, оніхоклазія, дерматит, кропив'янка; невідомо – ангіоневротичний набряк.

З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – артралгія, м'язова скутість 2 , міалгія; часто - артрит, біль у спині, оссалгія, спазми м'язів, біль у ділянці шиї, біль у кінцівках.

З боку сечовидільної системи: часто – захворювання нирок; невідомо – мембранозний гломерулонефрит, гломерулонефропатія, ниркова недостатність.

З боку статевих органів та молочної залози: часто – запалення молочної залози/мастит.

Вплив на перебіг вагітності, післяпологові та перинатальні стани: невідомо – олігогідрамніон, фатальна гіпоплазія легень та гіпоплазія нирок та/або порушення функції нирок у плода.

Загальні реакції та порушення в місці введення: дуже часто – астенія, біль у грудях, озноб, слабкість, грипоподібний синдром, інфузійні реакції, біль, лихоманка, мукозит; часто - периферичні набряки, нездужання, набряки, забій.

1 - небажані реакції, які в повідомленнях асоціювалися з летальним кінцем.

2 - небажані реакції, які переважно повідомлялися в асоціації з інфузійними реакціями (точна відсоткова кількість не встановлена).

3 - небажані реакції спостерігалися при комбінованій терапії після антрациклінів та у комбінації з таксанами.

Нижче представлена ​​інформація щодо окремих небажаних реакцій.

Інфузійні реакції та реакції гіперчутливості

Підраховано, що близько 40% пацієнтів, які отримують препарат Герцептин , відчувають інфузійні реакції в тій чи іншій формі. Однак більшість інфузійних реакцій є легкими та помірними за ступенем тяжкості (згідно з NCI-CTC) і мають тенденцію виникати на початку лікування, тобто. під час 1, 2 та 3 інфузій, при наступних вступах виникають рідше. Реакції включають наступні симптоми: озноб, лихоманка, задишка, артеріальна гіпотензія, хрипи в легенях, бронхоспазм, тахікардія, зниження насичення гемоглобіну киснем, респіраторний дистрес-синдром, висип, нудота, блювання і головний біль.

Частота інфузійних реакцій будь-якого ступеня тяжкості варіює і залежить від показань, методології збору інформації та від того, чи призначали Герцептин ® разом із хіміотерапією чи застосовували в якості монотерапії.

Тяжкі анафілактичні реакції, що потребують негайного додаткового медичного втручання, найімовірніше, можуть виникнути під час першої або другої інфузії Герцептину ® , такі реакції були пов’язані з летальним наслідком.

В окремих випадках спостерігалися анафілактоїдні реакції.

Порушення з боку серця

Хронічна серцева недостатність II-IV функціонального класу за NYHA (класифікація Нью-Йоркської кардіологічної асоціації) є частою побічною реакцією при застосуванні Герцептину ® і була пов’язана з летальним наслідком.

У пацієнтів, які отримували Герцептин ® , спостерігалися такі ознаки та симптоми порушення функції серця: задишка, ортопное, посилення кашлю, набряк легенів, ритм галопу або зниження фракції викиду лівого шлуночка.

В 3 базовых клинических исследованиях применения препарата Герцептин ® в комбинации с адъювантной химиотерапией частота нарушений функции сердца 3/4 степени (а именно, симптоматическая хроническая сердечная недостаточность) не отличалась от таковой у пациентов, получавших только химиотерапию (т.е. без препарата Герцептин ® ), та у пацієнтів, які отримували таксани та препарат Герцептин ® послідовно (0.3-0.4%). Частота була найвищою у пацієнтів, які отримували Герцептин ® у поєднанні з таксанами (2%).

При застосуванні препарату Герцептин ® протягом одного року після завершення ад'ювантної хіміотерапії серцева недостатність III-IV функціонального класу NYHA спостерігалася у 0,6% пацієнтів через 12 місяців медіанного спостереження і у 0,89% пацієнтів в середньому 8 років. спостереження. Частота легкої симптоматичної та безсимптомної дисфункції лівого шлуночка склала 6.35%. Тяжка ХСН була оборотна у 70% випадків (оборотність визначалася як мінімум двома послідовними підвищеннями показника ФВЛШ ≥50% після явища). Легка симптоматична та безсимптомна дисфункція лівого шлуночка була оборотна у 83.1% випадків.

Приблизно 10% подій, пов’язаних із серцевою дисфункцією, відбувалися після завершення терапії Герцептином ® .

Базові клінічні випробування при метастазному раку молочної залози частота порушень серця при/в введенні препарату Герцептин ® у комбінації з паклітакселом становила від 9% до 12% порівняно з 1% -4% для окремого паклітакселу. Для монотерапії Герцептином ® частота становила 6% -9%. У проспективному дослідженні моніторингу серцевої функції частоти симптоматичної серцевої недостатності склала 2,2% у пацієнтів, які отримували Герцептин препарати ® і доцетаксел, по порівнянні з 0% у пацієнтів , які отримували монотерапію доцетакселом. У більшості пацієнтів (79%) з порушеннями серця спостерігалося поліпшення стану після отримання стандартної терапії ХСН.

Гематологічна токсичність

Дуже часто виникала фебрильна нейтропенія. Небажані реакції, що виникають часто, включають анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію і нейтропенію. Частота виникнення гіпопротромбінемії невідома. Ризик нейтропенії може бути дещо вищим при застосуванні Герцептину ® у комбінації з доцетакселом після терапії антрациклінами.

Порушення з боку легень

При застосуванні Герцептину ® пов’язані тяжкі побічні ефекти з боку легенів (включаючи летальні наслідки). Дані реакції включають (але не обмежуються): інфільтрати в легенях, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, гострий набряк легень та дихальну недостатність.


Протипоказання до застосування

підвищена чутливість до пертузумабу, трастузумабу, бензилового спирту або будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу компонентів набору Бейодайм ® , або білка миші; порушення функції печінки (ефективність та безпека застосування не вивчалися); значення фракції викиду лівого шлуночка серця (ФВЛШ) до лікування <50%; хронічна серцева недостатність в анамнезі; неконтрольована артеріальна гіпертензія; недавно перенесений інфаркт міокарда; серйозна серцева аритмія, що вимагає прийому ліків на час прийому Бейодайму ® , за винятком фібриляції передсердь і пароксизмальної надшлуночкової тахікардії; важка задишка у спокої, викликана метастазами в легені або потребує підтримуючої терапії киснем; попереднє лікування антрациклінами з кумулятивною дозою доксорубіцину або еквівалентного препарату >360 мг/м 2 ; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека застосування не встановлені).

З обережністю слід застосовувати Бейодайм ® при зниженні ФВ ЛШ до <50% на попередній допоміжній терапії Герцептином ® ; значення ФВЛЖ <55%; попередньому лікуванні кардіотоксичними лікарськими засобами, зокрема. антрациклінами/циклофосфамідом або попередньою променевою терапією на ділянку грудної клітки; ІХС; артеріальної гіпертензії; серцевої недостатності; супутніх захворюваннях легень або метастазів у легені; стани, які здатні порушувати функцію лівого шлуночка; порушення функції нирок.


особливі вказівки

У медичній документації хворого слід зазначати торгове найменування набору Бейодайм ® та номер серії.

Інформація, наведена в цій інструкції, стосується лише компонентів Pereta ® (пертузумаб) і Herceptin ® (трастузумаб).

Лікування компонентами набору Бейодайм ® повинно проводитися тільки під наглядом лікаря, який має досвід застосування цитотоксичної хіміотерапії, а введення препарату повинно здійснюватися медичним персоналом.

Набір Бейодайм ® слід застосовувати лише за наявності пухлини, яка надекспресує HER2, що визначається імуногістохімічною реакцією (IHC) або ампліфікацією гена HER2 шляхом специфічної гібридизації in situ (FISH або CISH).

HER2 тестування має бути проведено у спеціалізованій лабораторії, яка може забезпечити контроль якості процедури тестування.

Пер'єта ® (пертузумаб)

Дисфункція лівого шлуночка

При застосуванні препаратів, що блокують активність HER2, у тому числі Perjeta ® , спостерігалося зниження ФВ ЛШ. У пацієнтів з метастатичним раком молочної залози застосування препарату Перета ® та препарату Герцептин ® у комбінації з доцетакселом не супроводжувалося збільшенням частоти симптоматичної систолічної дисфункції лівого шлуночка (хронічна серцева недостатність) або зниженням ФВЛШ порівняно з застосуванням лише препарату Герцептин ®. і доцетаксел. Однак у пацієнтів, які раніше отримували антрацикліни або променеву терапію на область грудної клітки, ризик зниження ФВЛШ може бути вищим.

У пацієнтів, які отримували неоад'ювантну терапію препаратом Пер'єта ® та препаратом Герцептин ® у комбінації з доцетакселом, частіше розвивалася дисфункція лівого шлуночка порівняно з пацієнтами, які отримували препарат Герцептин ® і доцетаксел. Зниження фракції викиду лівого шлуночка у цих пацієнтів частіше спостерігалося під час терапії препаратами Перета ® та Герцептин ® та доцетакселом, але цей показник у всіх пацієнтів знижений до значень ≥50%.

Ефективність та безпека препарату Пер’єта ® у пацієнтів із ФВЛШ <50 % не досліджували; хронічною серцевою недостатністю в анамнезі; при раніше спостерігався зниження ФВЛШ до значень <50% в ході ад'ювантної терапії препаратом Герцептин ® ; при станах, які можуть порушити функцію лівого шлуночка, таких як неконтрольована артеріальна гіпертензія, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, серйозні серцеві аритмії, що потребують медикаментозної терапії або попереднього лікування антрациклінами з кумулятивною дозою доксорубіцину або еквівалентного препарату > 360 мг/м 2 .

ФВЛЖ следует оценить перед применением препарата Перьета ® и регулярно (например, каждые 3 мес во время лечения метастатического рака молочной железы и каждые 6 недель во время неоадъювантной терапии) определять на фоне лечения для того, чтобы убедиться, что ФВЛЖ находится в пределах нормальных значений, встановлених у цій установі. Якщо фракція викиду лівого шлуночка менше 40% або 40-45% зі зниженням на ≥10% від вихідного рівня до лікування з використанням препарату Перета ® та препарату Герцептин ® слід призупинити. Якщо після повторної оцінки, проведеної в період приблизно 3 тижнів, ФВЛШ не покращиться або відбудеться її подальше зниження, слід розглянути питання про відміну терапії препаратом Пер'єта ® та препаратом Герцептин® якщо не буде вирішено, що переваги застосування препарату для конкретного пацієнта перевищують ризик.

Інфузійні реакції

При застосуванні препарату Пер’єта ® можливий розвиток інфузійних реакцій. Під час введення препарату Пер’єта ® слід ретельно спостерігати за пацієнтом під час першої інфузії та протягом 60 хвилин після її завершення, а також під час наступних інфузій та протягом 30 хвилин після їх завершення. При розвитку клінічно значущої реакцію інфузію слід уповільнити швидкість інфузії або перервати її і провести відповідні лікувальні заходи. Ретельне спостереження за пацієнтом та оцінка його стану рекомендуються до повного вирішення симптомів. У пацієнтів з тяжкими інфузійними реакціями слід оцінити необхідність повної відміни препарату Пер'єта ® з урахуванням ступеня тяжкості, що спостерігалася реакції, та характеру відповіді на лікування, призначеного у зв'язку з небажаною реакцією.

Реакції гіперчутливості/анафілаксії

Під час терапії препаратом Пер’єта ® спостерігалися тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію . Необхідно ретельно стежити за станом пацієнта щодо розвитку у нього реакцій гіперчутливості. Лікарські препарати для лікування можливих реакцій гіперчутливості/анафілаксії, а також обладнання для надання невідкладної допомоги повинні бути доступні для негайного застосування. Препарат Пер’єта ® протипоказаний, якщо у пацієнта є підвищена чутливість до пертузумабу та до інших компонентів препарату.

Фебрильна нейтропенія

У пацієнтів, які отримують терапію препаратом Перета ® , препаратом Герцептин ® та доцетакселом, підвищений ризик фебрильної нейтропенії порівняно з пацієнтами, які отримують тільки препарат Герцептин ® та доцетаксел, особливо протягом перших 3 циклів терапії.

Мінімальне значення кількості нейтрофілів подібних пацієнтів, які отримували препарат Перета ® , препарат Герцептин ® і доцетаксел у пацієнтів, які отримували тільки препарат Герцептин ® і доцетаксел.

Таким чином, вища частота фебрильної нейтропенії у пацієнтів, які отримують препарат Перета ® , може бути пов’язана з більш високою частотою розвитку мукозиту та діареї у цих пацієнтів, і тому слід розглядати як симптоматичне лікування мукозиту та діареї. У ході опорного клінічного дослідження не повідомлялося про випадки фебрильної нейтропенії після виключення зі схеми лікування доцетакселу.

Герцептин ® (трастузумаб)

Дисфункція серця

Пациенты, получающие Герцептин ® в качестве монотерапии или в комбинации с паклитакселом или доцетакселом, особенно после химиотерапии, включающей антрациклины (доксорубицин или эпирубицин), имеют повышенный риск развития хронической сердечной недостаточности (ХСН) (II-IV функциональный класс по NYHA) или бессимптомных нарушений функції серця. Тяжкість цих явищ може варіювати від середнього до тяжкого ступеня. Зазначені явища можуть призвести до смерті. Крім того, необхідно бути обережними при лікуванні пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком, наприклад, у пацієнтів похилого віку, з артеріальною гіпертензією, документально підтвердженою ІХС, хронічною серцевою недостатністю, фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) <55%.

Хворі, яким планується призначення препарату Герцептин ® , особливо ті з них, які раніше отримували препарати антрациклінового ряду та циклофосфамід, повинні спочатку пройти ретельне кардіологічне обстеження, що включає збирання анамнезу, фізикальний огляд, ЕКГ, ехокардіографію (ЕхоКГ) та/або -Резонансну томографію (МРТ). Проведене до початку лікування кардіологічне обстеження має повторюватися кожні 3 місяці під час терапії та кожні 6 місяців після її закінчення протягом 24 місяців з моменту введення останньої дози препарату.

Перед початком лікування Герцептином ® необхідно ретельно порівняти можливі переваги та ризики його застосування.

Згідно з даними, отриманими в результаті популяційного фармакокінетичного моделювання, Герцептин ® може перебувати в крові до 7 місяців після закінчення терапії. Пацієнти, які отримують антрацикліни після завершення лікування Герцептином ®, можуть мати підвищений ризик кардіотоксичності. По можливості слід уникати призначення хіміотерапії на основі антрациклінів протягом 7 місяців після завершення терапії препаратом Герцептин ® . При застосуванні препаратів антрациклінового ряду слід проводити ретельний моніторинг функції серця.

Слід оцінити необхідність проведення стандартного кардіологічного обстеження у пацієнтів із підозрою на серцево-судинні захворювання.

У всіх пацієнтів слід проводити моніторинг функції серця під час лікування (з рекомендованою частотою раз на 3 місяці). Внаслідок моніторингу можна виявити пацієнтів, у яких розвинулися порушення функції серця.

У пацієнтів з безсимптомним порушенням функції серця частіше проведення моніторингу може бути корисним (наприклад, кожні 6-8 тижнів). При тривалому погіршенні функції лівого шлуночка, що не виявляється симптоматично, доцільно розглянути питання про відміну терапії, якщо клінічна користь від його застосування відсутня.

Безпека продовження або поновлення терапії препаратом Герцептин ® у пацієнтів, у яких розвивається серцева дисфункція, не вивчалась. Якщо під час терапії Герцептином ® у складі різних схем (крім комбінації з Пер’єта ® та доцетакселом) спостерігається зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) на ≥10 одиниць від початкового значення та нижче 50%, лікування має бути призупинено. Повторна оцінка ФВЛШ має бути проведена приблизно через 3 тижні. При відсутності поліпшення показника ФВЛШ або його подальшому зниженні або при появі симптомів хронічної серцевої недостатності (ХСН) необхідно розглянути питання про припинення лікування препаратом Герцептин ®якщо тільки користь для конкретного пацієнта не перевищує ризики. Усі ці пацієнти повинні бути направлені до кардіолога для проведення обстеження та перебувати під наглядом.

Якщо на тлі терапії Герцептином ® розвивається симптоматична серцева недостатність, необхідно провести відповідну стандартну медикаментозну терапію ХСН.

У більшості пацієнтів з ХСН або безсимптомною дисфункцією серця в базових дослідженнях спостерігалося покращення стану на тлі стандартної медикаментозної терапії ХСН (інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину та бета-адреноблокатори). За наявності клінічної користі від застосування препарату Герцептин ® більшість пацієнтів із побічними реакціями з боку серця продовжували терапію без будь-яких додаткових клінічно значущих реакцій.

Особливості застосування при метастатичному раку молочної залози.

Не рекомендується застосовувати Герцептин ® у комбінації з антрациклінами для лікування метастатичного раку молочної залози.

Ризик розвитку кардіотоксичності у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози вищий за попередньої терапії антрациклінами.

Особливості застосування при ранніх стадіях раку молочної залози

Пацієнтам з ранніми стадіями раку молочної залози слід проводити кардіологічне обстеження перед початком лікування, кожні 3 місяці під час терапії та кожні 6 місяців після її закінчення протягом 24 місяців з моменту введення останньої дози препарату.

У випадку, якщо пацієнти отримували попереднє лікування препаратом Герцептин® , див. повну інформацію в інструкції з медичного застосування препарату Герцептин® .

Лікування Герцептином ® не рекомендується пацієнтам на ранніх стадіях раку молочної залози (допоміжна терапія) за наявності: інфаркту міокарда в анамнезі; стенокардії, що потребує лікування; ХСН (II-IV функціональний клас з NYHA) в анамнезі або в даний час; інших кардіоміопатій; аритмій, які потребують лікування; клінічно значимих вад серця; погано контрольованої артеріальної гіпертензії, за винятком артеріальної гіпертензії, що піддається стандартній медикаментозній терапії; гемодинамічно значущого перикардіального випоту, оскільки ефективність та безпека застосування препарату у таких пацієнтів не вивчені.

Неоад'ювантна терапія

Клінічний досвід застосування неоад’ювантно-ад’ювантної терапії Герцептином ® у пацієнтів віком від 65 років обмежений.

Інфузійні реакції та реакції гіперчутливості

Під час терапії Герцептином ® реєстрували інфузійні реакції.

Інфузійну реакцію може бути важко від реакції гіперчутливості. Для зниження ризику виникнення цих реакцій можна використовувати премедикація.

При введенні препарату Герцептин ®виникали серйозні інфузійні небажані реакції: задишка, артеріальна гіпотензія, хрипи в легенях, артеріальна гіпертензія, бронхоспазм, суправентрикулярна тахіаритмія, зниження насичення гемоглобіну киснем, анафілаксія, респіраторний дистрес-синдром, кроп. Більшість їх виникало під час інфузій чи протягом 2.5 год від початку першого введення. При виникненні інфузійної реакції введення слід зупинити та ретельно спостерігати за пацієнтом до усунення всіх симптомів. Для усунення цих симптомів можливе застосування анальгетиків/антипіретиків, таких як парацетамол, або антигістамінних препаратів, таких як дифенгідрамін. Більшість пацієнтів після зникнення симптомів інфузійних реакцій змогли продовжити терапію Герцептином ® .

Ефективна терапія серйозних реакцій полягає у застосуванні бета-адреностимуляторів, кортикостероїдів та інгаляції кисню. У разі розвитку тяжких та життєзагрозливих інфузійних реакцій слід розглянути питання щодо припинення подальшої терапії.

У поодиноких випадках дані реакції асоціювалися з фатальним результатом. Ризик розвитку летальних інфузійних реакцій вищий у пацієнтів із задишкою у спокої, спричиненою метастазами у легені або супутніми захворюваннями, тому не слід проводити терапію таким хворим.

Повідомлялося про випадки, у яких після початкового поліпшення спостерігалося погіршення стану, і навіть випадки з відстроченим стрімким погіршенням стану. Летальний кінець виникав протягом декількох годин або одного тижня після інфузії. У окремих випадках у пацієнтів з'являлися симптоми інфузійних реакцій або легеневі симптоми (через 6 годин і більше після початку введення препарату Герцептин ® ). Слід попередити пацієнтів про можливий відстрочений розвиток цих симптомів і про необхідність негайного звернення до лікаря у разі їх виникнення.

Порушення з боку легень

При застосуванні препарату Герцептин ®у післяреєстраційному періоді реєструвалися важкі явища з боку легень, які іноді супроводжувалися летальним кінцем. Крім того, спостерігалися випадки інтерстиціальної хвороби легень (ІБЛ), включаючи легеневі інфільтрати, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, гострий набряк легень та дихальну недостатність. Фактори ризику, асоційовані з ІХЛ, включають: раніше проведену або супутню терапію іншими антинеопластичними препаратами, які, як відомо, пов'язані з ІХЛ (таксани, гемцитабін, винорелбін та променева терапія). Дані явища можуть виникати як у вигляді проявів інфузійних реакцій, і відстрочено. Ризик тяжких реакцій з боку легень вищий у пацієнтів із метастатичним ураженням легень, супутніми захворюваннями, що супроводжуються задишкою у спокої.Тому таким пацієнтам не слід призначати препарат Герцептин® . Слід бути обережними, особливо у пацієнтів, які отримують супутню терапію таксанами, через розвиток пневмоніту.

Гіперчутливість до бензилового спирту

При застосуванні препарату Герцептин у хворих з гіперчутливістю до бензилового спирту препарат слід розчиняти водою для ін'єкцій, при цьому з кожного багатодозового флакону можна відбирати лише одну дозу. Препарат, що залишився, слід знищити.

Бензиловий спирт, що міститься як консервант у бактеріостатичній воді для ін'єкцій, що додається до кожного багатодозового флакону препарату Герцептин ® , має токсичну дію у новонароджених та дітей віком до 3 років.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Вплив компонентів терапевтичного набору Бейодайм ® на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не досліджувався. У разі розвитку деяких небажаних реакцій, зокрема запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами та механізмами. У разі виникнення симптомів інфузійних реакцій пацієнтам не слід керувати автомобілем або працювати з механізмами до повного вирішення симптомів.


Застосування у разі порушення функції нирок

З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із порушеннями функції нирок.


Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний до застосування у печінці людини (ефективність та безпека компонентів набору Beyodaym ® не вивчалися).


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

Корекція дозування компонентів набору Бейодайм ® у пацієнтів середнього та літнього віку не потрібна.


Застосування у дітей

Не використовуйте компоненти цього набору Beyodaym ® в дитячому та підлітковому віці до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).


Нозологія (коди МКЛ)C50 Злоякісне новоутворення молочної залози
Владелец регистрационного удостоверения

R-PHARM AO (Россия)


Владелец товарного знака

ORTAT AO (Россия)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Бейодайм Набор пертузумаб 420 мг/14мл + трастузумаб 440 мг с доставкой в любой город или село Украины. Купить Бейодайм Набор пертузумаб 420 мг/14мл + трастузумаб 440 мг можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите внимание на этот товар. Хотите приобрести Бейодайм Набор пертузумаб 420 мг/14мл + трастузумаб 440 мг быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!

(9298)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*