Баралгин М раствор для внутривенного и внутримышечного введения 5 мл апмулы 5 шт Цена
-
Страна:Индия
-
Форма выпуска:раствор для инъекций
-
Дозировка:500 мг/мл
Анальгезирующий ненаркотический препарат группы пиразолонов, обладающий анальгезирующим, жаропонижающим и спазмолитическим действием. Его механизм действия окончательно не установлен.
Имеющиеся данные позволяют полагать, что метамизол и его основной метаболит (4N-метиламиноантипирин [4-МАА]) обладают центральным и периферическим механизмом действия. В дозах, превышающих терапевтические, может достигаться противовоспалительный эффект, возможно за счет подавления синтеза простагландинов.
Баралгин М раствор для внутривенного и внутримышечного введения 5 мл апмулы 5 шт инструкция на украинскомФорма випуску
р-р д/в/в та в/м введення 500 мг/1 мл: амп. 5 мл 5 шт.
Опис
Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення у вигляді прозорої, безбарвної або злегка пофарбованої рідини.
| 1 мл | |
| метамізол натрію | 500 мг |
допоміжні речовини : вода д/і - до 1 мл.
5 мл - ампули темного скла (5) - упаковки коміркові контурні пластикові без покриття (1) - пачки картонні.
Коди АТХ
N02BB02 Metamizole sodium
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Аналгезуючий ненаркотичний препарат
Діюча речовина
метамізол натрію
Фармако-терапевтична група
Аналгезуючий ненаркотичний засіб
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 8°С до 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 4 роки. Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Аналгезуючий ненаркотичний препарат групи піразолонів, що має аналгетичну, жарознижувальну та спазмолітичну дію. Його механізм дії остаточно не встановлено.
Наявні дані дозволяють вважати, що метамізол і його основний метаболіт (4N-метиламіноантипірін [4-МАА]) мають центральний і периферичний механізм дії. У дозах, що перевищують терапевтичні, може досягатись протизапальний ефект, можливо за рахунок придушення синтезу простагландинів.
Показання
тяжкий гострий або хронічний больовий синдром при травмах і післяопераційному періоді, при коліках, онкологічних захворюваннях та інших станах, при яких протипоказані інші терапевтичні методи лікування; гарячка, стійка до інших методів лікування.
Спосіб застосування, курс та дозування
В/в, в/м глибоко в м'яз.
Парентеральне введення препарату показане лише за неможливості його вживання. Перед введенням рекомендується нагріти препарат до температури тіла.
Дорослі та підлітки старше 15 років: як разова доза рекомендується 1.0-2.0 мл (500-1000 мг) розчину метамізолу (в/м або внутрішньовенно). Максимальна разова доза становить 1000 мг (2 мл). Максимальна добова доза – 4 мл (2000 мг), розділена на 2-3 введення на добу.
Дітям віком 3-11 місяців (маса тіла понад 5 кг до 9 кг) препарат вводять лише внутрішньом'язово в дозі 50-100 мг на 10 кг маси тіла (0.1-0.2 мл розчину 500 мг/мл). Разова доза може бути поділена на 2-3 введення.
У таблиці наведено рекомендовані дози препарату.
| Вік (маса тіла) | Доза |
| Діти 3-11 місяців (більше 5 кг до 8 кг) Тільки внутрішньом'язове введення! | 0.1-0.2 мл (що відповідає 50-100 мг метамізолу) |
| Діти 1-3 роки (близько 9-15 кг) | 0.2-0.5 мл (що відповідає 100-250 мг метамізолу) |
| Діти 4-6 років (близько 16-23 кг) | 0.3-0.8 мл (що відповідає 150-400 мг метамізолу) |
| Діти 7-9 років (близько 24-30 кг) | 0.4-1.0 мл (що відповідає 200-500 мг метамізолу) |
| Діти 10-12 років (близько 31-45 кг) | 0.5-1.0 мл (що відповідає 250-500 мг метамізолу) |
| Діти 13-14 років (близько 46-53 кг) | 0.8-1.8 мл (що відповідає 400-900 мг метамізолу) |
| Дорослі та підлітки старше 15 років (з масою тіла понад 53 кг) | 1.0-2.0 мл (що відповідає 500-1000 мг метамізолу) |
В/в введення має здійснюватися дуже повільно (швидкість введення не більше 1 мл/хв) у положенні лежачи, під контролем АТ. За перших ознак розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій необхідно припинити введення препарату.
Оскільки гіпотензивні реакції є дозозалежними, парентеральне введення дози 1000 мг метамізолу має проводитися з особливою обережністю.
При надто швидкому введенні препарату може спостерігатися критичне падіння артеріального тиску та шок.
Особливі групи пацієнтів
У пацієнтів похилого віку необхідно застосовувати менші дози через можливе зниження виведення метаболітів метамізолу з організму.
Пацієнтам у тяжкому стані та при порушенні КК необхідно застосовувати менші дози у зв'язку з можливим зниженням виведення метаболітів метамізолу з організму.
У пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок швидкість виведення метамізолу натрію сповільнена, тому необхідно уникати багаторазового застосування препарату. Досвід тривалого застосування відсутній. При короткостроковій терапії корекція дози не потрібна.
Тривалість терапії
При застосуванні як аналгезуючий засіб тривалість терапії 1-5 днів. При застосуванні як жарознижувальний засіб - 1-3 дні.
Передозування
При передозуванні можлива поява наступних симптомів : нудота, блювання, біль у животі, зниження функції нирок/гостра ниркова недостатність з олігурією (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту), рідше симптоми з боку ЦНС (запаморочення, сонливість, кома, судоми) та різке зниження АТ (іноді прогресує до шоку), а також порушення серцевого ритму (тахікардія). Після введення дуже високих доз виведення нирками нетоксичного метаболіту (рубазонової кислоти) може спричинити червоне забарвлення сечі.
Лікування: специфічного антидоту для метамізолу натрію немає. Основний метаболіт метамізолу (4-N-метиламіноантипірин) виводиться за допомогою гемодіалізу, гемофільтрації, гемоперфузії або фільтрації плазми. При розвитку судомного синдрому - внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.
Лікарська взаємодія
З циклоспорином
Метамізол натрію може знижувати концентрацію циклоспорину в сироватці крові, тому при їх спільному застосуванні слід контролювати концентрацію циклоспорину.
З іншими ненаркотичними аналгетичними засобами
Одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів.
З трициклічними антидепресантами, пероральними контрацептивами, алопуринолом
Трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність.
З барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки.
Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію.
З седативними засобами та транквілізаторами
Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. При одночасному застосуванні метамізолу натрію та хлорпромазину може розвинутись тяжка гіпотермія.
З лікарськими засобами, що мають високий зв'язок з білком (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, кортикостероїд та індометацин)
Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білками плазми пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, посилює їх дію.
З мієлотоксичними лікарськими засобами
Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності метамізолу натрію.
З метотрексатом
Додавання метамізолу натрію до лікування метотрексатом може посилювати гематотоксичну дію метотрексату, особливо у пацієнтів похилого віку. Тому слід уникати спільного застосування цих лікарських засобів.
З тіамазолом та сарколізином
Тіамазол та сарколізин підвищують ризик розвитку лейкопенії.
З кодеїном, блокаторами гістамінових Н2-рецепторів та пропранололом.
Кодеїн, блокатори гістамінових Н2-рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію.
З рентгеноконтрастними речовинами, колоїдними кровозамінниками та пеніциліном
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватись під час лікування метамізолом натрію (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
З ацетилсаліцилової кислотою
При сумісному застосуванні метамізол натрію може зменшувати вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають низькі дози ацетилсаліцилової кислоти для кардіопротекції (профілактики тромбоутворення).
З бупропіоном
Метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід брати до уваги при одночасному застосуванні метамізолу натрію та бупропіону.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність
Дані про негативний вплив метамізолу на плід відсутні: у щурів та кролів метамізол не чинив тератогенної дії, а токсична дія на плід спостерігалася лише при високих дозах, токсичних для організму матері. Тим не менш, клінічних даних про застосування препарату Баралгін М під час вагітності недостатньо.
Метамізол проникає крізь плацентарний бар'єр.
У І триместрі вагітності застосування препарату Баралгін М протипоказано. У ІІ триместрі вагітності лікування препаратом має здійснюватися за суворими медичними показаннями, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування препарату у III триместрі вагітності також протипоказане. Це зумовлено тим, що, хоча метамізол є слабким інгібітором синтезу простагландинів, неможливо повністю виключити можливість передчасного закриття артеріального (боталлова) протоки та ускладнень у перинатальному періоді, пов'язаних з порушенням агрегаційної здатності тромбоцитів матері та новонародженого.
Період грудного вигодовування
Метаболіти метамізолу проникають у грудне молоко. Не допускається грудне вигодовування під час лікування препаратом Баралгін М і протягом 48 годин після останнього прийому препарату.
Побічна дія
Побічні ефекти були класифіковані відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто (≥10%); часто (≥1%, <10%); нечасто (≥0.1%, <1%); рідко (≥0.0%, <0.1%); дуже рідко (<0.01%); частота невідома (за наявними даними неможливо оцінити частоту розвитку побічних ефектів).
З боку серця: частота невідома – синдром Коунісу (алергічна стенокардія або алергічний інфаркт міокарда).
З боку імунної системи: рідко – метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути важкими та загрозливими для життя; у деяких випадках анафілактичні реакції можуть призвести до смерті. У разі розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій необхідно негайно припинити прийом препарату, провести заходи щодо невідкладної медичної допомоги, провести розгорнутий клінічний аналіз крові.
Ці реакції можуть виникати навіть якщо раніше препарат застосовувався неодноразово без будь-яких ускладнень.
Такі лікарські реакції можуть розвинутись під час ін'єкції метамізолу натрію або через кілька годин після його введення, проте вони зазвичай спостерігаються протягом 1 години після введення препарату.
Зазвичай легші анафілактичні та анафілактоїдні реакції виявляються у вигляді шкірних симптомів та симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк), задишки або скарг з боку шлунково-кишкового тракту.
Більш легкі реакції можуть прогресувати до тяжких форм з розвитком генералізованої кропив'янки, важкого ангіоневротичного набряку (особливо із залученням гортані), важкого бронхоспазму, порушень ритму серця, різкого зниження АТ (якому іноді передує підвищення АТ) та розвитком гемодинамічного шоку.
Дуже рідко у пацієнтів з повним або неповним поєднанням бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і приносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі), реакції непереносимості зазвичай проявляються у вигляді нападів бронхіальної астми.
Частота невідома – анафілактичний шок.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - крім проявів анафілактичних/анафілактоїдних реакцій на шкірі та слизових оболонках, перерахованих вище, нечасто може виникати фіксований лікарський висип; рідко - шкірний висип; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона або синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія; дуже рідко - агранулоцитоз (включаючи випадки з летальним кінцем), тромбоцитопенія; частота невідома - апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем.
Ці реакції є імунологічними за своєю природою. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат застосовувався неодноразово без будь-яких ускладнень.
Типовими симптомами агранулоцитозу є запальні ураження слизових оболонок (порожнини рота та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка (включаючи стійку лихоманку неясної етіології або рецидивну лихоманку). Слід враховувати, що якщо пацієнт отримує антибіотикотерапію, типові прояви агранулоцитозу можуть бути мінімально вираженими. ШОЕ значно збільшується, у той час як збільшення лімфовузлів є слабким або відсутнім.
Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках.
У разі розвитку перелічених вище порушень з боку крові та лімфатичної системи необхідно припинити застосування препарату та провести розгорнутий клінічний аналіз крові (див. розділ "Особливі вказівки").
З боку судин: нечасто – після прийому препарату можливий розвиток ізольованих транзиторних гіпотонічних реакцій (можливо фармакологічно зумовлений та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); у поодиноких випадках - різке зниження АТ. Швидке внутрішньовенне введення препарату збільшує ризик розвитку подібних гіпотензивних реакцій.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – у місці ін'єкції можлива болючість та місцеві реакції (гіперемія); дуже рідко – флебіт.
З боку сечовидільної системи: нечасто – фарбування сечі у червоний колір внаслідок присутності в сечі метаболіту – рубазонової кислоти; дуже рідко – гостре погіршення функції нирок (гостра ниркова недостатність), особливо у пацієнтів із захворюваннями нирок, у деяких випадках з олігурією, анурією чи протеїнурією; у поодиноких випадках – гострий інтерстиціальний нефрит.
З боку шлунково-кишкового тракту: повідомлялося про випадки розвитку шлунково-кишкової кровотечі.
Протипоказання до застосування
підвищена чутливість до метамізолу натрію та інших допоміжних речовин, а також інших піразолонів (феназон, пропіфеназон, ізопропіламінофеназон) або до піразолідинів (фенілбутазон, оксифенбутазон), включаючи, наприклад, вказівки в анамнезі на розвиток агранулоцитозу; (наприклад, після лікування цитостатичними препаратами) або захворювання гемопоетичної системи; вказівки в анамнезі на розвиток бронхоспазму або інших анафілактичних реакцій (наприклад, кропив'янку, риніт, ангіоневротичний набряк) при застосуванні аналгезирующих препаратів, таких як саліцилати, парацетамол, дифенак, напроксен; гостра інтермітуюча печінкова порфірія (ризик розвитку загострень порфірії); артеріальна гіпотензія, нестабільність гемодинаміки; вроджена недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу); до 3 місяців або з масою тіла менше 5 кг (відсутні достатні наукові дані про застосування препарату у даної групи дітей);
З обережністю
При зниженні ОЦК, серцевої недостатності, що починається, високій лихоманці (підвищений ризик різкого зниження артеріального тиску). тяжких анафілактичних/анафілактоїдних реакцій у пацієнтів з: бронхіальною астмою, особливо в поєднанні з супутнім поліпозним риносинуситом; ); непереносимістю алкоголю (реакція навіть на незначні кількості певних алкогольних напоїв, з такими симптомами як свербіж, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя); непереносимістю барвників (наприклад, тартразину) або консервантів (наприклад, бензоатів). нирок (рекомендується застосування низьких доз у зв'язку з можливістю уповільнення виведення метамізолу натрію) II триместр вагітності.особливі вказівки
При лікуванні пацієнтів, які отримують цитостатичні засоби, та дітей віком до 5 років лікування метамізолом натрію повинно проводитись лише під наглядом лікаря.
Анафілактичні/анафілактоїдні реакції
При виборі способу введення препарату слід враховувати, що парентеральне застосування пов'язане з вищим ризиком анафілактичних/анафілактоїдних реакцій.
Підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій на метамізол натрію спричиняють такі стани:
бронхіальна астма, індукована прийомом аналгетиків; непереносимість аналгетиків за типом кропив'янки або ангіоневротичного набряку; алкоголю (підвищена чутливість до алкоголю), на тлі якої навіть при прийомі незначної кількості деяких алкогольних напоїв у пацієнтів виникають чхання, сльозотеча і виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлений синдром бронхіальної астми, пов'язаний з аналгетиками (аспіринової астми); піразолідини та інші ненаркотичні аналгетики (див. розділ "Протипоказання") в анамнезі.Перед застосуванням препарату Баралгін М необхідно провести ретельне опитування пацієнта. У разі з'ясування, що пацієнт ставився до групи особливого ризику розвитку анафілактоїдних реакцій, препарат слід призначати лише після ретельного зважування можливих ризиків та очікуваної користі. У разі прийняття рішення про застосування препарату Баралгін® М у таких пацієнтів знадобиться суворий медичний контроль за їхнім станом, і необхідно мати засоби для надання їм невідкладної допомоги у разі розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій.
У пацієнтів з бронхіальною астмою або атопією метамізол натрію слід призначати з обережністю.
Тяжкі шкірні реакції
На фоні застосування метамізолу натрію були описані загрозливі для життя шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона (ССД) та токсичний епідермальний некроліз (ТЕН). При появі симптомів ССД або ТЕН (таких як прогресуючий шкірний висип, часто з бульбашками або ураженням слизових оболонок) лікування метамізолом натрію слід негайно припинити. Забороняється будь-коли знову повторювати лікування препаратом.
Пацієнти повинні бути поінформовані про суб'єктивні та об'єктивні симптоми даних захворювань. Вони слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо протягом перших тижнів лікування.
Агранулоцитоз
Агранулоцитоз, що розвивається на фоні лікування метамізолом, має імуноалергічний походження і триває щонайменше один тиждень. Подібна реакція виникає дуже рідко, може бути важкою, життєзагрозною і навіть із летальним кінцем. Ця реакція не є дозозалежною і може виникнути будь-якої миті під час лікування.
Всі пацієнти повинні бути проінструктовані припинити застосування препарату і негайно проконсультуватися з лікарем з появою наступних суб'єктивних або об'єктивних симптомів, можливо пов'язаних з нейтропенією: гарячка, озноб, біль у горлі, виразки в ротовій порожнині. У разі розвитку нейтропенії (кількість нейтрофілів <1500 мм3) необхідно негайно припинити лікування, терміново виконати розгорнутий загальний аналіз крові і продовжувати контроль складу крові до повернення кількості формених елементів до нормальних значень.
Панцитопенія
У разі розвитку панцитопенії лікування слід негайно припинити, необхідно контролювати показники розгорнутого аналізу крові аж до нормалізації.
Усі пацієнти повинні бути проінструктовані негайно звертатися за медичною допомогою з появою під час лікування метамізолом суб'єктивних або об'єктивних симптомів, що дозволяють припустити патологічні зміни крові (наприклад, загальне нездужання, інфекції, стійка лихоманка, утворення гематом, кровотечі, блідість).
Ізольовані гіпотензивні реакції
Введення метамізолу натрію може спричинити ізольовані гіпотензивні реакції. Дані реакції, можливо, залежать від дози і частіше виникають після парентерального введення. Щоб уникнути розвитку тяжких гіпотензивних реакцій, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
внутрішньовенне введення препарату слід здійснювати повільно; пацієнтам з наявною артеріальною гіпотензією, зниженням ОЦК, дегідратацією, нестабільністю гемодинаміки або з початковою стадією недостатності кровообігу потрібна попередня нормалізація гемодинаміки; при лікуванні пацієнтів з високою температурою тіла слід бути обережним.Таким пацієнтам необхідно з особливою уважністю оцінювати наявність показань до застосування метамізолу, а у разі введення препарату Баралгін М у подібних обставинах необхідно забезпечити ретельне медичне спостереження. Для зниження ризику розвитку гіпотензивних реакцій можуть знадобитися профілактичні заходи (стабілізація гемодинаміки).
У пацієнтів, яким необхідно уникати зниження артеріального тиску, таких як пацієнти з тяжкою ІХС або стенозами судин, що забезпечують кровопостачання головного мозку, застосування препарату Баралгін® М допускається лише при ретельному контролі гемодинамічних параметрів.
Гострий біль у животі
Неприпустиме застосування препарату Баралгін М для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини).
Порушення функції печінки та нирок
У пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок препарат Баралгін М слід застосовувати лише після консультації лікаря, оскільки у цих пацієнтів знижена швидкість виведення препарату.
Вплив на результати лабораторних досліджень
У пацієнтів, які отримували лікування метамізолом, було зафіксовано зміну результатів лабораторних тестів, що проводилися з використанням реакції Триндера та подібних реакцій (наприклад, аналіз концентрації креатиніну, тригліцеридів, холестерину ЛПВЩ та сечової кислоти у сироватці крові).
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Немає даних про те, що препарат, що застосовується в рекомендованих дозах, небажано впливає на здатність до концентрації і на швидкість реакцій. Однак при терапії препаратом у високих дозах, слід брати до уваги можливість порушення здатності до концентрації та зниження швидкості реакції, що може представляти ризик у ситуаціях, де дані здібності особливо важливі (наприклад, керування автомобілем або механізмом, що рухається), особливо при супутньому вживанні алкоголю.
Застосування при порушеннях функції нирок
У пацієнтів з порушенням функції нирок швидкість виведення метамізолу натрію сповільнена, тому необхідно уникати багаторазового застосування препарату. Досвід тривалого застосування відсутній. При короткостроковій терапії корекція дози не потрібна.
Застосування при порушеннях функції печінки
У пацієнтів з порушенням функції нирок швидкість виведення метамізолу натрію сповільнена, тому необхідно уникати багаторазового застосування препарату. Досвід тривалого застосування відсутній. При короткостроковій терапії корекція дози не потрібна.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку необхідно застосовувати менші дози через можливе зниження виведення метаболітів метамізолу з організму.
Застосування у дітей
Протипоказання: діти віком до 3 місяців або з масою тіла менше 5 кг (відсутні достатні наукові дані щодо застосування препарату у цієї групи дітей); діти віком від 3 до 12 місяців (тільки для внутрішньовенного введення).
Нозологія (коди МКЛ)K80 Жовчнокам'яна хвороба [холелітіаз] (в т.ч. печінкова колька) N23 Ниркова колька неуточнена R10.4 Інші та неуточнені болі в області живота (колика) R50 Гарячка неясного походження R52.0 Гострий біль R52.2 Інший постійний біль T14.9 Травма неуточнена Z98.8 Інші уточнені післяхірургічні стани
Власник реєстраційного посвідчення
SANOFI INDIA Limited (Індія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Баралгин М раствор для внутривенного и внутримышечного введения 5 мл апмулы 5 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Баралгин М раствор для внутривенного и внутримышечного введения 5 мл апмулы 5 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Есть еще похожий товар в рекомендуемом блоке, присмотритесь. Хотите приобрести Баралгин М раствор для внутривенного и внутримышечного введения 5 мл апмулы 5 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Анальгин раствор для внутримышечного и внутривенного введения 500 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Анальгин раствор для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Анальгин раствор для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Анальгин раствор для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Анальгин раствор для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт. Солофарм, Анальгин раствор для инъекций 50% 1 мл 10 шт., Анальгин раствор для внутримышечного и внутривенного введения 500 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Анальгин раствор для инъекций 50% 2 мл ампулы 10 шт..
