Азурикс таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт Цена
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:80 мг
-
В упаковке:30 шт.
Мочевая кислота является конечным продуктом пуринового обмена в организме человека, образующимся в результате каскада реакции гипоксантин - ксантин - мочевая кислота. Фебуксостат является производным 2-арилтиазола и представляет собой сильный селективный непуриновый ингибитор ксантиноксидазы (константа ингибирования in vitro составляет менее 1 нМ). Фермент ксантиноксидазы катализирует две стадии пуринового обмена: окисление гипоксантина до ксантина, а затем окисление ксантина до мочевой кислоты.
В результате селективного ингибирования фебуксостатом ксантиноксидазы (окисленной и восстановленной формы) происходит снижение концентрации мочевой кислоты в сыворотке крови.
В терапевтических концентрациях фебуксостат не ингибирует другие ферменты, участвующие в метаболизме пуринов или пиримидинов, такие как гуаниндезаминаза, гипоксантингуанинфосфорибозилтрансфераза, оротат-фосфорибозилтрансфераза, ороти-динмонофосфатдекарбоксилаза или пурин-нуклеозидфосфорилаза.
Азурикс таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб., покр. плівковою оболонкою, 80 мг: 10, 14, 15, 20, 28, 30, 40, 42, 45, 50, 56, 60, 70, 75, 90, 120 або 150 шт. таб., покр. плівковою оболонкою, 120 мг: 10, 14, 15, 20, 28, 30, 40, 42, 45, 50, 56, 60, 70, 75, 90, 120 або 150 шт.
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, двоопуклі, довгастої форми із округленими кінцями.
| 1 таб. | |
| фебуксостат | 80 мг |
Допоміжні речовини : манітол, натрію кроскармеллозу, натрію гідрокарбонат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, тальк, кремнію діоксид колоїдний (аеросил).
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000), титану діоксид, тальк, барвник заліза оксид жовтий.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (1, 2, 3, 4, 5) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки осередкові контурні (1, 2, 3, 4, 5) - пачки картонні.
15 шт. - упаковки осередкові контурні (1, 2, 3, 4, 5) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (1, 2, 3, 4, 5) - пачки картонні.
Коди АТХ
M04AA03 Febuxostat
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Препарат, що впливає обмін сечової кислоти. Протипідагричний препарат
Діюча речовина
фебуксостат
Фармако-терапевтична група
Протиподагричний засіб, ксантиноксидази, інгібітор.
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Фармакологічна дія
Сечова кислота є кінцевим продуктом пуринового обміну в організмі людини, що утворюється в результаті каскаду реакції гіпоксантин – ксантин – сечова кислота. Фебуксостат є похідним 2-арилтіазолу і є сильним селективним непуриновим інгібітором ксантиноксидази (константа інгібування in vitro становить менше 1 нМ). Фермент ксантиноксидази каталізує дві стадії пуринового обміну: окиснення гіпоксантину до ксантину, а потім окиснення ксантину до сечової кислоти.
Внаслідок селективного інгібування фебуксостатом ксантиноксидази (окисленої та відновленої форми) відбувається зниження концентрації сечової кислоти у сироватці крові.
У терапевтичних концентраціях фебуксостат не інгібує інші ферменти, що беруть участь у метаболізмі пуринів або піримідинів, такі як гуаніндезаміназа, гіпоксантингуанінфосфорібозилтрансфераза, оротат-фосфорибозилтрансфераза, ороті-динмонофосзаззад
Показання хронічна гіперурикемія при станах, що супроводжуються відкладенням кристалів уратів (за наявності тофусів та/або подагричного артриту, в т.ч. в анамнезі); лікування та профілактика гіперурикемії у дорослих пацієнтів при проведенні цитостатичної терапії гемобластозів із ризиком розвитку синдрому розпаду пухлини від помірного до високого (тільки для дозування 120 мг).
Препарат призначений для застосування у дорослих.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, незалежно від їди.
Подагра
Рекомендована початкова доза становить 80 мг Азурікс ® 1 раз на добу.
Через 2-4 тижні рекомендується контроль концентрації сечової кислоти у сироватці крові; якщо показник перевищує 6 мг/дл (357 мкмоль/л), доза препарату може бути збільшена до 120 мг на 1 раз на добу.
Зниження концентрації сечової кислоти у сироватці крові на фоні застосування препарату відбувається досить швидко, у зв'язку з чим контроль концентрації сечової кислоти можна проводити через 2 тижні від початку прийому препарату. Метою лікування є зниження та підтримання концентрації сечової кислоти у сироватці крові менше 6 мг/дл (357 мкмоль/л).
Профілактика розвитку гострих нападів подагри рекомендується протягом щонайменше 6 місяців.
Синдром розпаду пухлини
Рекомендована доза становить 120 мг Азурікс ® 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі. Препарат слід приймати за 2 дні до початку цитостатичної терапії. Тривалість застосування препарату повинна становити щонайменше 7 днів. Залежно від тривалості курсу хіміотерапії, тривалість застосування препарату може бути збільшена до 9 днів.
Корекція дози препарату у пацієнтів похилого віку не потрібна.
У пацієнтах з легкою печінковою недостатністю (клас А за шкалою Child-Pugh: 5-6 балів), то рекомендована доза Azurix ® становить 80 мг 1 раз / сут. Досвід застосування фебуксостату при печінковій недостатності середнього ступеня важкості обмежений.
У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості корекції дози не потрібне. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (КК <30 мл/хв) ефективність та безпека фебуксостату вивчені недостатньо.
Передозування
Симптоми: посилення побічних ефектів.
Лікування: при передозуванні препарату показана симптоматична та підтримуюча терапія.
Лікарська взаємодія
Меркаптопурин/азатіоприн
Одночасне застосування з меркаптопурином, азатіоприном не рекомендується, т.к. інгібування ксантиноксидази фебуксостатом може призводити до підвищення концентрації меркаптопурину, азатіоприну в плазмі крові та посилення їх токсичної дії. Досліджень щодо вивчення взаємодії фебуксостату та речовин, що метаболізуються за участю ксантиноксидази, не проводилося.
Цитостатики
Досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії фебуксостату та цитостатичних препаратів не проводилося. У дослідженні FLORENCE фебуксостат у дозі 120 мг застосовувався при синдромі розпаду пухлини у пацієнтів, які зазнавали цитостатичної терапії різного виду (в т.ч. терапії моноклональними антитілами). Проте, т.к. досліджень з вивчення лікарської взаємодії фебуксостату з цитотоксичними препаратами не проводилося, потенційної взаємодії фебуксостату з одночасно застосовуваними цитотоксичними хіміопрепаратами не можна виключити.
Росіглітазон/субстрати ізоферменту CYP2C8
За даними in vitro, фебуксостат є слабким інгібітором ізоферменту CYP2C8. У здорових добровольців при одночасному застосуванні 120 мг фебуксостату 1 раз на добу та разової дози 4 мг росиглітазону змін фармакокінетичних показників росиглітазону та його метаболіту N-дисметил росиглітазону не було відзначено, що свідчить про відсутність у фебуксу. При одночасному застосуванні фебуксостату та росиглітазону (або інших субстратів ізоферменту CYP2C8) корекція дози не потрібна.
Теофілін
При застосуванні інших інгібіторів ксантіоксидази одночасно з теофіліном відзначалося збільшення концентрації теофіліну в плазмі крові. При одночасному застосуванні у здорових добровольців фебуксостату в дозі 80 мг 1 раз на добу та разової дози теофіліну 400 мг змін фармакокінетичних показників або переносимості теофіліну не спостерігалося, таким чином, при одночасному застосуванні фебуксостату в дозі 80 мг та теофіліну особливих заходів. Вивчення одночасного застосування фебуксостату у дозі 120 мг та теофіліну не проводилося.
Напроксен та інші інгібітори глюкуронізації
Метаболізм фебуксостату залежить від активності ферменту урідіндифосфатглюкуронілтрансферази (УДФГТ). Лікарські препарати, що пригнічують процес глюкуронізації, наприклад, НПЗП та пробенецид, теоретично можуть впливати на виведення фебуксостату. У здорових добровольців при одночасному застосуванні фебуксостату та напроксену в дозі 250 мг 2 рази на добу спостерігалося збільшення показників Сmax фебуксостату на 28%, AUC – на 41% та Т 1/2 – на 26%. У клінічних дослідженнях одночасне застосування фебуксостату та напроксену або інших нестероїдних протизапальних засобів/інгібіторів ЦОГ-2 не супроводжувалося клінічно значущим підвищенням частоти виникнення побічних явищ. Корекції дози при одночасному застосуванні фебуксостату та напроксену не потрібні.
Індуктори глюкуронізації
При одночасному застосуванні фебуксостату із сильними індукторами глюкуронізації можливе посилення його метаболізму та зниження ефективності. При одночасному застосуванні необхідний контроль концентрації сечової кислоти у сироватці через 1-2 тижні після початку терапії. При відміні індуктора глюкуронізації можливе підвищення max фебуксостату.
Колхіцин/індометацин/гідрохлоротіазид/варфарин
Фебуксостат можна застосовувати одночасно з колхіцином або індометацином без корекції дози.
Також не потрібна корекція дози фебуксостату при одночасному застосуванні з гідрохлортіазидом.
Одночасне застосування фебуксостату (80 мг або 120 мг 1 раз на добу) з варфарином не впливає на фармакокінетику варфарину, МНО та активність фактора VII у здорових добровольців. При одночасному застосуванні фебуксостату з варфарин корекції дози варфарину не потрібно.
Дезіпрамін/субстрати ізоферменту CYP2D6
За даними, отриманими in vitro, фебуксостат є слабким інгібітором ізоферменту CYP2D6. У дослідженні у здорових добровольців на фоні застосування фебуксостату в дозі 120 мг 1 раз на добу відзначалося збільшення AUC дезіпраміну (субстрат ізоферменту CYP2D6) на 22%, що свідчить про слабкий інгібуючий ефект фебуксостату на ізофермент CYP2D6 v. Таким чином, при одночасному застосуванні фебуксостату та субстратів ізоферменту CYP2D6 корекції дози не потрібно.
Антациди
При одночасному застосуванні з антацидами, що містять магнію гідроксид або алюмінію гідроксид, відзначається зниження всмоктування фебуксостату (приблизно на 1 год) та зменшення max на 32%, проте AUC фебуксостату істотно не змінювалася. Таким чином, фебуксостат можна приймати одночасно з антацидами.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
У зв'язку з недостатністю даних потенційний ризик фебуксостату для людини не відомий, тому застосування фебуксостату під час вагітності протипоказане. Є обмежений досвід застосування фебуксостату під час вагітності, у ході якого несприятливої дії протягом вагітності та стан плода/новонародженого відзначено не було. У дослідженнях на тваринах не було відзначено прямого та непрямого несприятливого впливу препарату протягом вагітності, розвиток ембріона/плоду та процес пологів.
Немає даних про те, чи проникає фебуксостат у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах зазначено, що фебуксостат проникає в грудне молоко і надає несприятливий вплив на розвиток дитинчат, що вигодовуються. Таким чином, не можна виключити ризик для немовлят. У зв'язку з цим застосування фебуксостату протипоказане у період грудного вигодовування.
Побічна дія
Зважаючи на різний характер перебігу подагри та синдрому розпаду пухлини, небажані реакції (НР) при застосуванні фебуксостату при цих нозологіях представлені окремо.
Подагра
Найчастішими НР у пацієнтів з подагрою при застосуванні фебуксостату були: напад подагри, порушення функції печінки, діарея, біль голови, нудота, шкірний висип та набряки. Найчастіше зазначені явища характеризувалися легким чи середнім ступенем тяжкості. У період післяреєстраційного спостереження було зареєстровано рідкісні випадки розвитку реакцій гіперчутливості на фебуксостат, що супроводжуються в окремих випадках системними симптомами.
Можливі НР наведені нижче відповідно до класифікації ВООЗ за низхідною частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,<1/10), нечасто (≥1/1000,<1/100), рідко (≥1/10000,<1/1000), дуже рідко (<1/10000, включаючи окремі повідомлення ).
Частота НР заснована на даних клінічних досліджень та постмаркетингового досвіду застосування фебуксостату у пацієнтів з подагрою.
З боку системи кровотворення: рідко – панцитопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції*, реакції гіперчутливості*.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, парестезія, геміпарез, сонливість, зміна смакового сприйняття, гіпестезія, гіпосмія (послаблення нюху).
З боку психіки: нечасто – зниження лібідо, безсоння; рідко – нервозність.
З боку ендокринної системи: нечасто – підвищення концентрації ТТГ у плазмі крові.
З боку обміну речовин: часто – напади подагри***; нечасто – цукровий діабет, гіперліпідемія, зниження апетиту, збільшення маси тіла; рідко – зниження маси тіла, підвищення апетиту, анорексія.
З боку органу зору: рідко – нечіткість зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – фібриляція передсердь, відчуття серцебиття, зміни на ЕКГ, блокада лівої ніжки пучка Гіса (див. розділ "Синдром розпаду пухлини"), синусова тахікардія (див. розділ "Синдром розпаду пухлини"), підвищення АД , "припливи" крові до обличчя, відчуття жару, геморагії (див. розділ "Синдром розпаду пухлини").
З боку дихальної системи: нечасто – диспное, бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель, біль у грудній клітці, почуття дискомфорту у ділянці грудної клітки.
З боку травної системи: часто – діарея**, нудота; нечасто – біль у животі, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість слизової оболонки порожнини рота, диспептичні явища, запор, прискорене випорожнення, метеоризм, дискомфорт у животі; рідко – панкреатит, виразковий стоматит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – порушення функції печінки**; нечасто – холелітіаз; рідко – гепатит, жовтяниця, ураження печінки.
З боку шкірних покривів та підшкірних тканин: часто – висип (включаючи різні види висипу, згадані нижче з нижчою частотою); нечасто - дерматит, кропив'янка, свербіж шкіри, зміна кольору шкіри, шкірні ураження, петехії, макулярний висип, макуло-папульозний висип, папульозний висип; рідко - токсичний епідермальний некроліз*, синдром Стівенса-Джонсона*, ангіоневротичний набряк*, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами* (див. розділ "Особливі вказівки"), важкі форми генералізованого висипу*, еритема, ексфоліативна висипка, висип, пустульозний висип, свербіж висип *, еритематозний висип, кореподібний висип, алопеція, гіпергідроз.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – артралгія, артрит, міалгія, скелетно-м'язовий біль, м'язова слабкість, спазм м'язів, м'язова напруга, бурсит; рідко – рабдоміоліз*, скутість суглобів, скутість м'язів.
З боку сечовидільної системи: нечасто – ниркова недостатність, нефролітіаз, гематурія, поллакіюрія, протеїнурія; рідко – тубулоінтерстиціальний нефрит*, імперативні позиви на сечовипускання.
З боку репродуктивної системи: нечасто – еректильна дисфункція.
Інші: часто - набряки; нечасто – підвищена стомлюваність; рідко – спрага.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто - підвищення активності амілази в плазмі крові, зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості лейкоцитів, зниження кількості лімфоцитів, підвищення вмісту креатину та креатиніну в плазмі крові, зниження гемоглобіну, підвищення концентрації сечовини у плазмі тригліцеридів у плазмі крові, підвищення концентрації холестерину в плазмі крові, зниження гематокриту, підвищення активності ЛДГ у плазмі крові, підвищення вмісту калію у плазмі крові; рідко – підвищення концентрації глюкози у плазмі крові, подовження АЧТВ, зниження кількості еритроцитів, підвищення активності ЛФ у плазмі крові.
* НР, що спостерігалися під час постмаркетингового спостереження.
** Неінфекційна діарея та порушення з боку печінки, що спостерігалися у дослідженнях ІІІ фази, частіше зустрічалися при одночасному застосуванні колхіцину.
*** Додаткова інформація щодо розвитку гострих нападів подагри у розділі "Особливі вказівки".
Опис окремих НР
У період постмаркетингового застосування мали місце рідкісні повідомлення про виникнення тяжких алергічних реакцій (реакцій гіперчутливості), включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції та шок.
Синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз характеризуються виникненням прогресуючого шкірного висипу в поєднанні з бульозним ураженням шкіри або слизових оболонок, а також роздратуванням очей. Реакції гіперчутливості на фебуксостат можуть виявлятися такими симптомами: шкірні реакції, що характеризуються інфільтративними макуло-папульозними висипаннями; генералізований або ексфоліативний висип, а також шкірні ураження, набряк обличчя, лихоманка, порушення з боку органів кровотворення, такі як тромбоцитопенія та еозинофілія, а також залучення одного або декількох органів (печінки та нирок, включаючи тубулоінтерстиціальний нефрит).
Приступи подагри зазвичай спостерігаються невдовзі після початку застосування препарату та протягом перших місяців терапії. Надалі частота нападів знижується. Рекомендується проводити профілактику розвитку гострих нападів подагри.
Синдром розпаду пухлини
У дослідженні FLORENCE, яке порівнювало ефекти фебукостату та алопуринолу (346 пацієнтів, які отримували хіміотерапію з приводу гемобластозів та мали ризик розвитку синдрому розпаду пухлини від помірного до високого), побічні ефекти були відзначені у 22 пацієнтів (6.4%). В обох групах (групі фебуксостату та групі алопуринолу) частота виникнення побічних ефектів була однаковою (по 11 пацієнтів, 6.4%). У більшості випадків HP характеризувались легким або середнім ступенем тяжкості. Загалом, за винятком трьох HP, зазначених нижче, за результатами дослідження FLORENCE будь-яких особливостей профілю безпеки фебуксостату на додаток до такого при подагрі не було відзначено.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – блокада лівої ніжки пучка Гіса, синусова тахікардія, геморагії.
Протипоказання до застосування підвищена чутливість до фебуксостату та/або до будь-якої з допоміжних речовин; вік до 18 років; вагітність; період грудного вигодовування.
З обережністю:
ниркова недостатність важкого ступеня тяжкості (КК <30 мл/хв) (ефективність та безпека вивчені недостатньо); печінкова недостатність; алергічні реакції в анамнезі; ІХС; застійна серцева недостатність; захворювання щитовидної залози; одночасне застосування з меркаптопурином/азатіоприном (можливе підвищення концентрації даних речовин у плазмі крові та посилення їх токсичності); стани після трансплантації органів (досвід застосування фебуксостату обмежений); синдром Лєша-Ніхена (досвід застосування фебуксостату обмежений).особливі вказівки
Гострий напад подагри
Застосування препарату слід розпочинати лише після усунення гострого нападу подагри. Початок застосування препарату може спровокувати розвиток гострого нападу подагри за рахунок вивільнення уратів із тканинних депо та подальшого підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові. Для профілактики нападів подагри за відсутності протипоказань рекомендується одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів або колхіцину протягом не менше 6 місяців.
При розвитку нападу на фоні застосування препарату прийом слід продовжити та одночасно проводити відповідне лікування гострого нападу подагри. При тривалому застосуванні препарату частота виникнення та тяжкість нападів подагри зменшуються.
Відкладення ксантинів
У поодиноких випадках у пацієнтів з прискореним утворенням уратів (наприклад, на тлі злоякісних новоутворень або при синдромі Льоша-Ніхена) можливе значне підвищення абсолютної концентрації ксантинів у сечі, що може супроводжуватися їх відкладенням у сечових шляхах. При застосуванні фебуксостату в рамках дослідження FLORENCE у пацієнтів із синдромом розпаду пухлини цього феномену не спостерігалось. У зв'язку з обмеженими даними, застосування препарату у пацієнтів із синдромом Лєша-Ніхена не рекомендується.
Меркаптопурин/азатіоприн
Одночасне застосування з меркаптопурином, азатіоприном не рекомендується. У разі необхідності одночасного застосування для зниження токсичної дії на систему кровотворення рекомендується зменшення дози меркаптопурину/азатіоприну та ретельне медичне спостереження.
Теофілін
При одночасному застосуванні у здорових добровольців фебуксостату в дозі 80 мг 1 раз на добу та разової дози теофіліну 400 мг не відзначалося змін фармакокінетичних показників. Таким чином, одночасне застосування фебуксостату в дозі 80 мг та теофіліну не несе ризику збільшення концентрації теофіліну у плазмі крові. Вивчення одночасного застосування фебуксостату у дозі 120 мг та теофіліну не проводилося.
Пацієнти, які перенесли трансплантацію органів
Застосування препарату у пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів, не рекомендується через відсутність досвіду застосування.
Алергічні реакції та реакції гіперчутливості
У період постмаркетингового застосування мали місце рідкісні повідомлення про виникнення тяжких алергічних реакцій (реакцій гіперчутливості), включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції та шок.
Найчастіше дані реакції розвивалися протягом першого місяця застосування препарату. Частина пацієнтів в анамнезі мала ниркову недостатність та/або реакції гіперчутливості на фоні застосування алопуринолу.
В окремих випадках тяжкі реакції гіперчутливості, у т.ч. синдром лікарської реакції з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), супроводжувалися лихоманкою, зміною показників крові, порушенням функції печінки або нирок.
Пацієнти повинні бути поінформовані про можливі ознаки та симптоми алергічних реакцій (реакцій гіперчутливості), та повинні бути під ретельним наглядом щодо розвитку симптомів алергічних реакцій/реакцій гіперчутливості.
У разі виникнення тяжких алергічних реакцій/реакцій гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, необхідно негайно припинити застосування препарату (раніше відміна асоційована з кращим прогнозом). Повторне застосування препарату не рекомендується.
Серцево-судинні захворювання
Застосування препарату не рекомендується у пацієнтів із ІХС або застійною серцевою недостатністю.
У дослідженнях APEX та FACT (на відміну від CONFIRMS) у загальній групі фебуксостату порівняно з групою алопуринолу відзначалося збільшення кількості порушень з боку серцево-судинної системи, визначених відповідно до системи, розробленої групою за спільним аналізом антитромбоцитарної терапії (ДСААТ) та включаючих смерть від серцево-судинних причин, нелетальний інфаркт міокарда, інсульт без летального результату) - 1.3 порівняно з 0.3 випадків на 100 пацієнто-років. Згідно з об'єднаними даними клінічних дослідженнях III фази (дослідження APEX, FACT та CONFIRMS) частота порушень з боку серцево-судинної системи склала 0.7 у порівнянні з частотою 0.6 випадків на 100 пацієнтів.
В рамках довгострокових широкомасштабних досліджень частота серцево-судинних порушень ДСААТ склала 1.2 та 0.6 випадків на 100 пацієнто-років для фебуксостату та алопуринолу, відповідно. Відмінності були статистично достовірні, причинно-наслідковий зв'язок між зазначеними порушеннями і прийомом фебуксостата не було встановлено. Як фактори ризику вказаних подій у пацієнтів було встановлено наявність в анамнезі наступних станів: атеросклероз та/або інфаркт міокарда, або застійна серцева недостатність.
Профілактика та лікування гіперурикемії у пацієнтів з ризиком розвитку синдрому розпаду пухлини
У пацієнтів, які отримують цитостатичну терапію гемобластозів із ризиком розвитку синдрому розпаду пухлини від помірного до вираженого, застосування препарату за наявності показань має проводитися під наглядом кардіолога.
Захворювання печінки
Згідно з об'єднаними даними клінічних досліджень ІІІ фази при застосуванні фебуксостату у 5% пацієнтів відзначалися порушення функції печінки легкого ступеня тяжкості.
Перед призначенням препарату рекомендується провести оцінку функції печінки, а за наявності показань також під час застосування.
Захворювання щитовидної залози
У розширених довгострокових відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні фебуксостату у 5.5% пацієнтів відзначалося підвищення концентрації тиреотропного гормону (>5.5 мкМЕ/мл), у зв'язку з чим пацієнтам із порушенням функції щитовидної залози препарат слід призначати з обережністю.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
При прийомі препарату можлива поява сонливості, запаморочення, парестезії та нечіткості зору і, як наслідок, зниження реакції та здатності до концентрації уваги, тому під час застосування препарату необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують концентрації уваги та Швидкості психомоторних реакцій.
Застосування у разі порушення функції нирок
З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності тяжкого ступеня тяжкості (КК <30 мл/хв).
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Корекція дози препарату у пацієнтів похилого віку не потрібна.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування препарату до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)E79.9 Порушення пуринового та піримідинового обміну неуточнене E88.3 Синдром лізису пухлини M10 Подагра
Власник реєстраційного посвідчення
ALIUM AO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Азурикс таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Азурикс таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Есть еще похожий товар в рекомендуемом блоке, присмотритесь. Хотите приобрести Азурикс таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Аденурик таблетки покрытые пленочной оболочкой 120 мг 28 шт., Аденурик таблетки покрытые пленочной оболочкой 80 мг 28 шт., Азурикс таблетки покрытые пленочной оболочкой 120 мг 30 шт..
