Атаканд Плюс таблетки 16 мг+12,5 мг 28 шт Цена

Комбинированный антигипертензивный препарат.

Ангиотензин II - основной гормон РААС, который играет важную роль в патогенезе артериальной гипертензии, сердечной недостаточности и других сердечно-сосудистых заболеваний. Основными физиологическими эффектами ангиотензина II являются вазоконстрикция, стимуляция продукции альдостерона, регуляция водно-электролитного состояния и стимуляция клеточного роста. Эффекты опосредованы взаимодействием ангиотензина II с ангиотензиновыми рецепторами типа 1 (AT1-рецепторы).

Кандесартан - селективный антагонист AT1-рецепторов ангиотензина II, не ингибирует АПФ (осуществляющий превращение ангиотензина I в ангиотензин II, разрушающий брадикинин), не приводит к накоплению брадикинина или субстанции Р. В результате блокирования AT1-рецепторов ангиотензина II происходит дозозависимое повышение уровня ренина, ангиотензина I, ангиотензина II и снижение концентрации альдостерона в плазме крови.

При сравнении кандесартана с ингибиторами АПФ развитие кашля встречалось реже у пациентов, получавших кандесартана цилексетил. Кандесартан не связывается с рецепторами других гормонов и не блокирует ионные каналы, участвующие в регуляции функций сердечно-сосудистой системы.

Клиническое действие кандесартана цилексетила на уровень заболеваемости и смертности при применении в дозе 8-16 мг (средняя доза 12 мг) 1 раз/сут исследовалось в ходе рандомизированного клинического исследования с участием 4937 пациентов в возрасте от 70 до 89 лет (21% пациентов в возрасте 80 лет и старше) с артериальной гипертензией мягкой и умеренной степени тяжести, получающих терапию кандесартаном цилексетилом, в среднем, в течение 3.7 лет (исследование SCOPE - исследование когнитивных функций и прогноза у пожилых пациентов). Пациенты получали кандесартан или плацебо, при необходимости, в комбинации с другими антигипертензивными средствами.

В группе пациентов, получавших кандесартан, отмечено снижение АД с 166/90 до 145/80 мм рт.ст. и в контрольной группе с 167/90 до 149/82 мм рт.ст. Статистически значимых различий частоты сердечно-сосудистых осложнений (летальность в результате сердечно-сосудистых заболеваний, частота инфаркта миокарда и инсульта, не приведших к летальному исходу) между двумя группами пациентов отмечено не было.

Гидрохлоротиазид - тиазидоподобный диуретик, угнетает активную реабсорбцию натрия, в основном, в дистальных отделах почечных канальцев и усиливает выделение ионов натрия, хлора и воды. Выделение калия и магния почками усиливается в зависимости от дозы, в то время как кальций начинает реабсорбироваться в больших количествах, чем раньше.

Гидрохлоротиазид уменьшает объем плазмы крови и внеклеточной жидкости, уменьшает интенсивность транспорта крови сердцем, снижает АД. Во время долговременного лечения, гипотензивный эффект развивается за счет расширения артериол. При длительном применении гидрохлоротиазида уменьшается риск сердечно-сосудистых заболеваний и смертность.

Кандесартан и гидрохлоротиазид оказывают суммированное гипотензивное действие. У пациентов с артериальной гипертензией Атаканд® Плюс вызывает эффективное и продолжительное снижение АД без увеличения ЧСС. Ортостатической артериальной гипотензии при первом приеме препарата не наблюдается, после окончания лечения артериальная гипертензия не усиливается.

После однократного приема препарата Атаканд® Плюс основной гипотензивный эффект развивается в течение 2 ч. Применение препарата 1 раз/сут эффективно и мягко снижает АД в течение 24 ч с незначительной разницей между максимальным и средним эффектом действия. При продолжительном лечении стабильное снижение АД наступает в течение 4 недель после начала приема препарата и может поддерживаться при длительном курсе лечения.

В клинических исследованиях частота развития побочных эффектов, особенно кашля, была реже при применении Атаканд® Плюс, чем при приеме комбинации ингибиторов АПФ с гипотиазидом.

В настоящее время отсутствуют данные о применении комбинации кандесартан/гидрохлоротиазид у пациентов с почечной недостаточностью, нефропатией, сниженной функцией левого желудочка, острой сердечной недостаточностью и перенесших инфаркт миокарда.

Эффективность комбинации кандесартан/гидрохлоротиазид не зависит от пола и возраста.

Таблетки рожевого кольору, овальні, двоопуклі, з насічкою на обох сторонах та гравіюванням "A/CS" на одній стороні.

Допоміжні речовини : кармелозу кальцію, гіпоролозу, лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, макрогол, барвник заліза оксид жовтий, барвник заліза оксид червоний.

14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.

C09DA06 Кандесартан у комбінації з діуретиками

Антигіпертензивний препарат

гідрохлортіазид

кандесартану цілексетил

Гіпотензивний комбінований засіб (ангіотензину II рецепторів блокатор + діуретик)

Список Б. Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності – 3 роки.

Комбінований антигіпертензивний препарат.

Ангіотензин II – основний гормон РААС, який відіграє важливу роль у патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Основними фізіологічними ефектами ангіотензину II є вазоконстрикція, стимуляція продукції альдостерону, регуляція водно-електролітного стану та стимуляція клітинного зростання. Ефекти опосередковані взаємодією ангіотензину ІІ з ангіотензиновими рецепторами типу 1 (AT1-рецептори).

Кандесартан - селективний антагоніст AT1-рецепторів ангіотензину II, не інгібує АПФ (здійснює перетворення ангіотензину I на ангіотензин II, руйнуючий брадикінін), не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р. В результаті блокування AT1-рецепторів ангіотензин I, ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові.

При порівнянні кандесартану з інгібіторами АПФ розвиток кашлю зустрічалося рідше у пацієнтів, які отримували кандесартан цилексетил. Кандесартан не зв'язується з рецепторами інших гормонів та не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій серцево-судинної системи.

Клінічну дію кандесартану цилексетилу на рівень захворюваності та смертності при застосуванні в дозі 8-16 мг (середня доза 12 мг) 1 раз на добу досліджувалося в ході рандомізованого клінічного дослідження за участю 4937 пацієнтів віком від 70 до 89 років (21% пацієнтів у віці 80 років і старше) з артеріальною гіпертензією м'якого та помірного ступеня тяжкості, які отримують терапію кандесартаном цилексетилом, у середньому, протягом 3.7 років (дослідження SCOPE – дослідження когнітивних функцій та прогнозу у літніх пацієнтів). Пацієнти отримували кандесартан або плацебо, при необхідності, у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами.

У групі пацієнтів, які отримували кандесартан, відмічено зниження артеріального тиску з 166/90 до 145/80 мм рт.ст. та у контрольній групі з 167/90 до 149/82 мм рт.ст. Статистично значущих відмінностей частоти серцево-судинних ускладнень (летальність внаслідок серцево-судинних захворювань, частота інфаркту міокарда та інсульту, що не призвели до летального результату) між двома групами пацієнтів не було відзначено.

Гідрохлортіазид – тіазидоподібний діуретик, що пригнічує активну реабсорбцію натрію, в основному, у дистальних відділах ниркових канальців та посилює виділення іонів натрію, хлору та води. Виділення калію та магнію нирками посилюється залежно від дози, тоді як кальцій починає реабсорбуватися у більших кількостях, ніж раніше.

Гідрохлортіазид зменшує об'єм плазми та позаклітинної рідини, зменшує інтенсивність транспорту крові серцем, знижує АТ. Під час тривалого лікування гіпотензивний ефект розвивається за рахунок розширення артеріол. При тривалому застосуванні гідрохлортіазиду зменшується ризик серцево-судинних захворювань та смертність.

Кандесартан і гідрохлортіазид надають підсумовану гіпотензивну дію. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією Атаканд Плюс викликає ефективне та тривале зниження АТ без збільшення ЧСС. Ортостатична артеріальна гіпотензія при першому прийомі препарату не спостерігається, після закінчення лікування артеріальна гіпертензія не посилюється.

Після одноразового прийому препарату Атаканд Плюс основний гіпотензивний ефект розвивається протягом 2 годин. Застосування препарату 1 раз на добу ефективно та м'яко знижує АТ протягом 24 годин з незначною різницею між максимальним та середнім ефектом дії. При тривалому лікуванні стабільне зниження артеріального тиску настає протягом 4 тижнів після початку прийому препарату і може підтримуватись при тривалому курсі лікування.

У клінічних дослідженнях частота розвитку побічних ефектів, особливо кашлю, була рідше при застосуванні Атаканд Плюс, ніж при прийомі комбінації інгібіторів АПФ з гіпотіазидом.

В даний час відсутні дані про застосування комбінації кандесартан/гідрохлортіазид у пацієнтів з нирковою недостатністю, нефропатією, зниженою функцією лівого шлуночка, гострою серцевою недостатністю та інфарктом міокарда.

Ефективність комбінації кандесартан/гідрохлортіазид не залежить від статі та віку.

лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким показано комбіновану терапію.

Атаканд® Плюс слід приймати 1 раз на добу незалежно від їди.

Рекомендована доза – 1 таб. 1 раз на добу.

Рекомендується титрувати дозу кандесартану перед переведенням пацієнта на терапію Атакандом Плюс. При необхідності пацієнтів переводять з монотерапії Атакандом на терапію препаратом Атаканд Плюс. Основний гіпотензивний ефект досягається, як правило, у перші 4 тижні після початку лікування.

У пацієнтів з порушенням функції нирок краще застосування петлевих діуретиків у порівнянні з тіазидними. До початку терапії препаратом Атаканд® Плюс у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (КК > 30 мл/хв/1.73 м2), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , рекомендується титрування дози кандесартану (за допомогою монотерапії препаратом Атаканд®), починаючи з мг.

Препарат Атаканд Плюс протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК < 30 мл/хв/1.73 м2).

Для пацієнтів з ризиком артеріальної гіпотензії (наприклад, зі зниженим ОЦК) рекомендується титрування дози кандесартану (за допомогою монотерапії препаратом Атаканд®), починаючи з 4 мг.

У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.

Симптоми

Аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припустити, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску, запаморочення. Було описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану), що закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків. Основним проявом передозування гідрохлортіазиду є гостра втрата рідини та електролітів. Також спостерігалися такі симптоми, як запаморочення, зниження артеріального тиску, сухість у роті, тахікардія, шлуночкова аритмія, втрата свідомості та м'язові судоми.

Лікування

При розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину і підняти ноги. При необхідності слід збільшити ОЦК, наприклад, шляхом внутрішньовенного введення ізотонічного розчину хлориду натрію. У разі потреби можуть бути призначені симпатоміметичні засоби. Виведення кандесартану та гідрохлортіазиду за допомогою гемодіалізу малоймовірне.

У фармакокінетичних дослідженнях було вивчено поєднане застосування Атаканда Плюс з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом. Клінічно значимих лікарських взаємодій виявлено був.

Кандесартан метаболізується в печінці незначною мірою (CYP2C9). Проведені дослідження щодо взаємодії не виявили впливу препарату на CYP2C9 та CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена.

Спільне застосування Атаканда Плюс з іншими антигіпертензивними засобами посилює гіпотензивний ефект. Дія гідрохлортіазиду, що призводить до втрати калію, може посилюватись іншими засобами, що призводять до втрати калію та гіпокаліємії (наприклад, діуретики, проносні, амфотерицин, карбеноксолон, пеніцилін G натрій, похідні саліцилової кислоти).

Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, показує, що супутня терапія калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, та іншими засобами, що підвищують рівень калію в сироватці крові (наприклад, гепарин) розвитку гіперкаліємії.

Індуковані діуретичними засобами гіпокаліємія та гіпомагніємія привертають до можливої кардіотоксичної дії глікозиду наперстянки та антиаритмічних засобів. При прийомі Атаканд Плюс паралельно з такими препаратами потрібен контроль рівня калію в крові.

При поєднаному призначенні препаратів літію з інгібіторами АПФ виникає оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвиток токсичних реакцій. Подібні реакції можуть зустрічатися при використанні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати рівень літію в сироватці крові при комбінованому застосуванні цих препаратів.

Сечогінна, натрійуретична та гіпотензивна дії гідрохлортіазиду послаблюються НПЗЗ.

Всмоктування гідрохлортіазиду послаблюється при застосуванні колестиполу, колестираміну.

Дія недеполяризуючих міорелаксантів (наприклад, тубокурарину) може бути посилена гідрохлортіазидом.

Тіазидоподібні діуретики можуть викликати підвищення рівня кальцію в крові через зменшення його екскреції. При необхідності застосування харчових добавок або вітаміну D, які містять кальцій, слід контролювати рівень кальцію в плазмі крові і при необхідності коригувати дозу.

Тіазидоподібні діуретики посилюють гіперглікемічну дію бета-адреноблокаторів та діазоксиду.

Антихолінергічні засоби (наприклад, атропін, біперидин) можуть збільшувати біодоступність тіазидоподібних сечогінних засобів через зниження моторики ШКТ.

Тіазидоподібні діуретики можуть збільшити ризик несприятливої дії амантадину.

Тіазидоподібні діуретики здатні уповільнити виведення цитостатичних засобів (таких як циклофосфамід, метотрексат) з організму та посилити їхню мієлопригнічуючу дію.

Ризик гіпокаліємії може збільшитися при супутньому прийомі кортикостероїдів або АКТГ.

На фоні застосування препарату Атаканд Плюс може збільшуватися частота розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії при прийомі алкоголю, барбітуратів або загальних анестетиків.

При лікуванні тіазидоподібними діуретиками можливе зниження толерантності до глюкози, у зв'язку з чим може бути потрібним підбір дози гіпоглікемічних препаратів (в т.ч. інсуліну).

Гідрохлортіазид може зменшити вплив судинозвужувальних амінів (наприклад, епінефрину).

Гідрохлоротіазид може збільшити ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо в сукупності з великими дозами йодованого наповнювача.

Значної взаємодії гідрохлортіазиду з їжею не виявлено.

Досвід застосування препарату Атаканд Плюс у вагітних обмежений. Цих даних недостатньо, щоб судити про можливу небезпеку для плода в І триместрі вагітності.

У людського ембріона система кровопостачання нирки, яка залежить від розвитку РААС, починає формуватися у ІІ триместрі вагітності: ризик для плода збільшується при призначенні Атаканда Плюс за останні 6 місяців вагітності.

Засоби, що надають прямий вплив на РААС, можуть викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого (артеріальна гіпотензія, порушення функції нирок, олігурія та/або анурія, олігогідрамніон, гіпоплазія кісток черепа, затримка внутрішньоутробного розвитку), аж до летального результату, при застосування препарату протягом останніх шести місяців вагітності. Були також описані випадки гіпоплазії легень, лицьові аномалії та контрактури кінцівок.

У дослідженнях на тваринах виявлено пошкодження нирок в ембріональному та неонатальному періодах при застосуванні кандесартану. Передбачається, що механізм ушкодження обумовлений фармакологічною дією препарату на РААС.

Гідрохлортіазид здатний зменшити об'єм плазми крові, матково-плацентарний кровотік та стати причиною тромбоцитопенії у новонародженого.

На основі отриманої інформації, не слід застосовувати Атаканд® Плюс під час вагітності. Якщо вагітність настала в період лікування Атакандом Плюс, терапія має бути припинена.

Наразі невідомо, чи проникає кандесартан у грудне молоко. Однак кандесартан виділяється з молока щурів. Гідрохлортіазид проникає у молоко матері. У зв'язку з можливою небажаною дією на немовлят Атаканд® Плюс не повинен застосовуватися в період грудного вигодовування.

Побічні дії, виявлені в ході клінічних досліджень, мали помірний і минущий характер і були зіставні за частотою з групою плацебо. Частота випадків припинення терапії у зв'язку з побічними ефектами була подібною при використанні комбінації кандесартан/гідрохлортіазид (3.3%) та плацебо (2.7%).

В об'єднаному аналізі результатів клінічних досліджень було зазначено такі побічні ефекти, спричинені призначенням комбінації кандесартану та гідрохлортіазиду.

Описані побічні ефекти спостерігалися із частотою хоча б на 1% більше, ніж у групі плацебо.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, слабкість.

Кандесартана цилексетил

Про наступні побічні ефекти під час постмаркетингового застосування препарату повідомлялося дуже рідко (<1/10.000).

З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль.

З боку системи травлення: нудота, підвищення активності печінкових ферментів, порушення функції печінки, гепатит.

З боку кістково-м'язової системи: біль у спині, артралгія, міалгія.

Порушення функції нирок (в т.ч. ниркова недостатність у схильних пацієнтів).

З боку обміну речовин: гіперкаліємія, гіпонатріємія.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, висипання, кропив'янка, свербіж шкіри.

Гідрохлоротіазид

При монотерапії гідрохлортіазидом у дозі 25 мг або більше були відзначені такі побічні ефекти з частотою: часто (>1/100), іноді (>1/1000 та <1/100), рідко (<1/1000).

З боку системи кровотворення: рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, депресія кісткового мозку, анемія.

З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – легке запаморочення, головний біль; рідко – порушення сну, депресія, занепокоєння, парестезії.

З боку органів чуття: рідко - минуща нечіткість зображення.

З боку серцево-судинної системи: іноді – ортостатична артеріальна гіпотензія; рідко – аритмія, некротичний васкуліт, шкірний васкуліт.

З боку дихальної системи: рідко – утруднене дихання (пневмонія та набряк легень).

З боку травної системи: іноді – втрата апетиту, діарея, запор; рідко – панкреатит, внутрішньопечінкова холестатична жовтяниця.

З боку кістково-м'язової системи: рідко – міалгія.

З боку сечовидільної системи: часто – глюкозурія; рідко – порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит.

З боку обміну речовин: часто – гіперглікемія, гіперурикемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія; рідко – підвищення рівня креатиніну.

Алергічні реакції: іноді – шкірний висип, кропив'янка, фотосенсибілізація; рідко – анафілактичні реакції, некроз епідермісу, рецидив шкірного еритематозу, реакції, подібні до шкірного еритематозу.

Інші: часто – слабкість; рідко – почуття жару.

Підвищення вмісту сечової кислоти та АЛТ у плазмі крові та рівня глюкози в крові були відзначені як побічні ефекти, що зустрічаються при використанні кандесартану цилексетилу (приблизна частота скарг 1.1 %, 0.9 % та 1 % відповідно) незначно частіше, ніж при використанні плацебо (0.4 %). , 0% та 0.2% відповідно).

В окремих пацієнтів, які приймали комбінацію кандесартан/гідрохлортіазид, спостерігалося незначне зниження концентрації гемоглобіну та збільшення ACT у плазмі крові. Також спостерігалося підвищення вмісту креатиніну, сечовини, гіперкаліємії та гіпонатріємії.

порушення функції печінки та/або холестаз; порушення функції нирок (КК < 30 мл/хв/1.73 м2); анурія; рефрактерна гіпокаліємія та гіперкальціємія; подагра; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективний і безпека не встановлені); підвищена чутливість до активних або допоміжних компонентів препарату; підвищена чутливість до похідних сульфонамідів.

З обережністю застосовують препарат при тяжкій хронічній серцевій недостатності, двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, гемодинамічно значущому стенозі аортального та мітрального клапана, у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями, ІХС, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією. , порушенням всмоктування лактози та галактози, гіпонатріємією, первинним гіперальдостеронізмом, хірургічним втручанням, після трансплантації нирки, нирковою недостатністю та цукровим діабетом.

Порушення функції нирок

У цій ситуації застосування "петлевих" діуретиків переважно тіазидоподібних. Для пацієнтів з нирковою недостатністю при терапії Атакандом Плюс рекомендується постійно контролювати рівень калію, креатиніну та сечової кислоти.

Пересадка нирки

Дані про застосування Атаканда Плюс у пацієнтів, які недавно перенесли пересадку нирки, відсутні.

Стеноз ниркової артерії

Інші препарати, що впливають на РААС (наприклад, інгібітори АПФ), можуть призвести до підвищення вмісту сечовини в крові та рівня креатиніну у сироватці пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічного ефекту слід очікувати від антагоністів рецепторів ангіотензину II.

Зниження ОЦК

У пацієнтів з дефіцитом інтраваскулярного об'єму та/або натрію можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії: не рекомендується застосовувати Атаканд Плюс до зникнення цих симптомів.

Загальна анестезія та хірургічне втручання

У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади ренін-ангіотензинової системи. Дуже рідко можуть траплятися випадки тяжкої артеріальної гіпотензії, що потребує внутрішньовенного введення рідини та/або судинозвужувальних засобів.

Печінкова недостатність

Пацієнтам з порушенням функції печінки або прогресуючою хворобою печінки слід застосовувати тіазидоподібні діуретики з обережністю: незначні коливання обсягу рідини та електролітного складу можуть спричинити печінкову кому. Дані про застосування Атаканд Плюс пацієнтами з печінковою недостатністю відсутні.

Стеноз аортального та мітрального клапана (гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія)

При призначенні Атаканда Плюс пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапана слід бути обережним.

Первинний гіперальдостеронізм

Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай є резистентними до терапії антигіпертензивними засобами, що впливають на РААС. У зв'язку з цим не рекомендується призначати таким пацієнтам Атаканд Плюс.

Порушення водно-сольового балансу

Як і у всіх випадках прийому препаратів, що мають сечогінну дію, слід контролювати електроліти у плазмі крові.

Препарати на основі тіазидів, що мають сечогінну дію, здатні зменшити виділення іонів кальцію з сечею і можуть спричинити стрибкоподібні зміни та незначне збільшення концентрації іонів кальцію у плазмі крові.

Тіазиди, у т.ч. і гідрохлортіазид, можуть викликати порушення водно-сольового балансу (гіперкальціємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія та гіпохлоремічний алкалоз).

Виявлена гіперкальціємія може бути ознакою прихованого гіпертиреозу. Застосування тіазидоподібних діуретиків слід припинити до одержання результатів аналізів дослідження паращитовидної залози.

Гідрохлортіазид дозозалежно збільшує виділення калію, що може спричинити гіпокаліємію. Подібна дія гідрохлортіазиду проявляється меншою, якщо застосовувати її у поєднанні з кандесартаном цилексетилом. Ризик гіпокаліємії виявляється підвищеним у пацієнтів з цирозом печінки, підвищеним діурезом, які приймають рідину зі зниженим вмістом солей, що проходять паралельно курс лікування кортикостероїдами або АКТГ.

На підставі досвіду застосування препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, паралельне застосування Атаканд Плюс і збільшують виділення калію сечогінних засобів можна компенсувати застосуванням харчових добавок, що містять калій або інших препаратів, здатних підвищити вміст калію в плазмі крові.

Застосування Атаканд Плюс може спричинити гіпокаліємію, особливо у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю (подібні випадки документально не зареєстровані).

Тіазидоподібні діуретики збільшують виділення магнію, що може спричинити гіпомагніємію.

Вплив на метаболізм та ендокринну систему

Застосування тіазидоподібних діуретиків здатне змінити рівень глюкози в крові аж до прояву цукрового діабету, що латентно протікає. Може знадобитися корекція дози гіпоглікемічних засобів, зокрема інсуліну.

Із застосуванням тіазидоподібних діуретиків пов'язують збільшення рівня холестерину та тригліцериду у плазмі крові. Однак при використанні Атаканд Плюс у дозі 12.5 мг спостерігалася мінімальна кількість або відсутність подібних ефектів.

Тіазидоподібні діуретики збільшують концентрацію сечової кислоти у плазмі крові та можуть сприяти виникненню подагри у схильних пацієнтів.

Загальні

Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Призначення подібних препаратів супроводжується у цих пацієнтів різкою гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку цих ефектів не виключена і при використанні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження АТ у пацієнтів з ішемічною кардіопатією, цереброваскулярними захворюваннями ішемічного генезу при використанні будь-яких антигіпертензивних засобів може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Прояв реакцій підвищеної чутливості до гідрохлортіазиду найбільш ймовірний у пацієнтів з бронхіальною астмою, алергічними реакціями в анамнезі; що виключає появи алергічної симптоматики в інших пацієнтів.

При використанні тіазидоподібних діуретиків відмічені випадки загострення або появи симптомів застійної себореї.

Препарат містить лактозу, тому його не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, які виявляються у відсутності толерантності до лактози, дефіциту лактози або порушення всмоктування глюкози та лактози.

Використання у педіатрії

Безпека та ефективність застосування Атаканда Плюс у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою не вивчався, але фармакодинамічні властивості препарату вказують на те, що такого впливу немає. Пацієнтам слід бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з технікою, оскільки під час лікування може виникати запаморочення та спостерігатись підвищена втома.

Протипоказане застосування препарату при порушеннях функції нирок (КК < 30 мл/хв/1.73 м2), анурії.

З обережністю застосовують препарат у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій, стенозом артерії єдиної нирки, нирковою недостатністю та після трансплантації нирки.

Протипоказане застосування препарату при порушеннях функції печінки та/або холестазу.

З обережністю застосовують препарат при цирозі печінки.

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.

Протипоказано: дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

ASTRAZENECA AB (Швеція)

CORDEN PHARMA GmbH (Німеччина)

Страна производства (на момент написания) Швеция.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Атаканд Плюс таблетки 16 мг+12,5 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Атаканд Плюс таблетки 16 мг+12,5 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Атаканд Плюс таблетки 16 мг+12,5 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Ордисс Н таблетки 12,5 мг+16 мг 30 шт..