Каталог товаров

Арифам таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 5 мг+1,5 мг 30 шт Цена

Наличие уточняйте
946,00 грн
856,00 грн
-9.51 %
+
  • Страна:
    Франция
  • Форма выпуска:
    таблетки
  • Дозировка:
    5 мг+1,5 мг
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Механизм действия

Амлодипин является ингибитором притока ионов кальция, производное дигидропиридина (блокатор медленных кальциевых каналов, или антагонист ионов кальция), который ингибирует трансмембранный приток ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Механизм антигипертензивного действия амлодипина обусловлен прямым расслабляющим действием на гладкие мышцы сосудов.

Индапамид – производное сульфонамида с индольным кольцом, относящееся к фармакологической группе тиазидоподобных диуретиков. Действует путем уменьшения реабсорбции натрия в кортикальном сегменте петли нефрона. Индапамид повышает экскрецию натрия и хлоридов с мочой и, в меньшей степени, экскрецию калия и магния, тем самым повышая диурез и оказывая антигипертензивное действие.

Фармакодинамические эффекты

У пациентов с артериальной гипертензией прием амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД в положении лежа и стоя в течение 24 ч. В связи с медленным развитием эффекта амлодипин обычно не вызывает острую гипотензию.

Амлодипин не оказывает нежелательного влияния на липидный обмен и не вызывает изменения липидного профиля плазмы крови, поэтому он подходит для применения у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой.

Антигипертензивная активность индапамида связана с улучшением эластических свойств артерий и снижением артериолярного и общего периферического сосудистого сопротивления.

В клинических исследованиях II и III фаз при использовании индапамида в режиме монотерапии в дозах, не оказывающих выраженного диуретического эффекта, был продемонстрирован 24-часовой гипотензивный эффект.

Индапамид уменьшает гипертрофию левого желудочка сердца.

Увеличение дозы тиазидных диуретиков выше определенных сопровождается достижением плато терапевтического эффекта, но сопровождается возникновением побочных реакций. Если терапия не приводит к желаемому терапевтическому эффекту, дозу препарата увеличивать не следует.

Было также показано, что при кратковременном, средней продолжительности и длительном применении у пациентов с артериальной гипертензией индапамид:

не влияет на показатели липидного обмена, в т.ч. на уровень триглицеридов, холестерина, ЛПНП и ЛПВП;не влияет на показатели обмена углеводов, в т.ч. у пациентов с сахарным диабетом.

Арифам таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 5 мг+1,5 мг 30 шт инструкция на украинском

Форма випускутаб. з модифікованим вивільненням, укр. плівковою оболонкою, 5 мг+1.5 мг: 28, 30 чи 90 шт. таб. з модифікованим вивільненням, укр. плівковою оболонкою, 10 мг+1.5 мг: 28, 30 чи 90 шт.
Опис

Таблетки з модифікованим вивільненням , покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням логотипу компанії на одній стороні.

1 таб.
амлодипіну безілат 13.87 мг,
що відповідає змісту амлодипіну 10 мг
індапамід 1.5 мг

Допоміжні речовини : гіпромелоза-4 тис. - 84 мг, лактози моногідрат - 104.5 мг, магнію стеарат - 2.05 мг, повідон К-30 - 8.6 мг, кремнію діоксид колоїдний - 0.82 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат 1-6. мг, кроскармелоза натрію – 10.5 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 6.3 мг.

Склад плівкової оболонки: гліцерол - 0.61992 мг, гіпромелоза-6 тис. - 10.30445 мг, макрогол-6000 - 0.65797 мг, магнію стеарат - 0.61992 мг, титану діоксид (Е171) - 1,3 5. .

14 шт. - блістери ПВХ/Ал (2) - пачки картонні.
15 шт. - блістери ПВХ/Ал (2) - пачки картонні.

Упаковка для стаціонарів:
15 шт. - блістери ПВХ/Ал (6) - пачки картонні.


Коди АТХ

C08GA02 Амлодипін у комбінації з діуретиками


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Гіпотензивний комбінований препарат (блокатор повільних кальцієвих каналів + діуретик)


Діюча речовина

індапамід

амлодипіну безілат


Фармако-терапевтична група

Гіпотензивний комбінований засіб (блокатор повільних кальцієвих каналів + діуретичний засіб)


Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.


Термін придатності

Термін придатності – 2 роки.


Фармакологічна дія

Механізм дії

Амлодипін є інгібітором припливу іонів кальцію, похідне дигідропіридину (блокатор повільних кальцієвих каналів, або антагоніст іонів кальцію), який інгібує трансмембранний приплив іонів кальцію в кардіоміоцити та гладком'язові клітини судинної стінки. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну обумовлений прямою розслаблюючою дією на гладкі м'язи судин.

Індапамід – похідне сульфонаміду з індольним кільцем, що відноситься до фармакологічної групи тіазидоподібних діуретиків. Діє шляхом зменшення реабсорбції натрію у кортикальному сегменті петлі нефрону. Індапамід підвищує екскрецію натрію та хлоридів із сечею і, меншою мірою, екскрецію калію та магнію, тим самим підвищуючи діурез та надаючи антигіпертензивну дію.

Фармакодинамічні ефекти

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом 24 годин. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипін зазвичай не викликає гострої гіпотензії.

Амлодипін не має небажаного впливу на ліпідний обмін і не викликає зміни ліпідного профілю плазми, тому він підходить для застосування у пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.

Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей артерій та зниженням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.

У клінічних дослідженнях ІІ та ІІІ фаз при використанні індапаміду в режимі монотерапії в дозах, що не чинили вираженого діуретичного ефекту, було продемонстровано 24-годинний гіпотензивний ефект.

Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка серця.

Збільшення дози тіазидних діуретиків вище за певні супроводжується досягненням плато терапевтичного ефекту, але супроводжується виникненням побічних реакцій. Якщо терапія не призводить до бажаного терапевтичного ефекту, дозу препарату не слід збільшувати.

Було також показано, що при короткочасному, середній тривалості та тривалому застосуванні у пацієнтів з артеріальною гіпертензією індапамід:

не впливає показники ліпідного обміну, зокрема. на рівень тригліцеридів, холестерину, ЛПНГ та ЛПВЩ; не впливає на показники обміну вуглеводів, в т.ч. у пацієнтів із цукровим діабетом.


Показання

артеріальна гіпертензія у пацієнтів, яким потрібна терапія амлодипіном та індапамідом.


Спосіб застосування, курс та дозування

Всередину по 1 таб. 1 раз на добу, переважно вранці. Таблетку необхідно ковтати, не розжовуючи та запиваючи водою.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з порушенням функції нирок (див. розділи "Протипоказання" та "Особливі вказівки")

При тяжкому ураженні нирок (КК менше 30 мл/хв) прийом препарату протипоказаний. Корекція дози препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня не потрібна.

Пацієнти похилого віку (див. розділи "Особливі вказівки" та "Фармакокінетика")

Препарат Арифам® може призначатися пацієнтам похилого віку з урахуванням функції нирок.

Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділи "Протипоказання" та "Особливі вказівки")

При тяжкому ураженні печінки терапія препаратом Арифам протипоказана. Рекомендації щодо дозування амлодипіну не встановлені для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки, тому дозу слід підбирати з обережністю, і лікування слід розпочинати з найменшої дози (див. розділи "Особливі вказівки" та "Фармакокінетика").

Діти та підлітки

В даний час немає даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату Арифам® у дітей та підлітків.


Передозування

Інформація про передозування препарату Арифам відсутня.

Амлодипін

Інформація про навмисне передозування у людини обмежена.

Наявні дані демонструють, що значне передозування може призвести до надмірної периферичної вазодилатації та, можливо, до рефлекторної тахікардії. Спостерігалися випадки вираженої та ймовірно тривалої системної гіпотензії до розвитку шоку зі смертельним результатом.

При клінічно значущій гіпотензії внаслідок передозування амлодипіну необхідна активна підтримка функціонування серцево-судинної системи, включаючи частий моніторинг серцевої та дихальної функцій, підйом кінцівок, контроль ОЦК та діурезу.

Для відновлення тонусу судин та АТ може бути ефективним застосування судинозвужувальних засобів за відсутності протипоказань до їх застосування. Внутрішньовенне введення глюконату кальцію може сприяти ліквідації блокади кальцієвих каналів.

У деяких випадках може бути доцільним промивання шлунка. У здорових добровольців застосування активованого вугілля протягом 2 годин після прийому 10 мг амлодипіну призводило до зниження швидкості абсорбції амлодипіну.

Оскільки амлодипін високою мірою зв'язується з білками, діаліз навряд чи буде ефективним.

Індапамід

Індапамід не виявляв токсичності при застосуванні доз до 40 мг, тобто. у 27 разів вища за терапевтичну дозу.

Ознаками гострого отруєння є головним чином водно-електролітні порушення (гіпонатріємія, гіпокаліємія). У клінічній картині можуть спостерігатися нудота, блювання, гіпотензія, спазми м'язів, вертиго, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія, можливо, аж до анурії (внаслідок гіповолемії).

Початкові заходи невідкладної допомоги включають швидке виведення прийнятих речовин(а) за допомогою промивання шлунка та призначення активованого вугілля з подальшим відновленням водно-електролітного балансу до норми в спеціалізованому відділенні.


Лікарська взаємодія

Амлодипін

Дантролен (в/в введення): у тварин спостерігалася фібриляція шлуночків та серцево-судинний колапс з летальним результатом на фоні гіперкаліємії після прийому верапамілу та внутрішньовенного введення дантролену. У зв'язку з ризиком гіперкаліємії рекомендується уникати спільного застосування блокаторів повільних кальцієвих каналів, таких як амлодипін, у пацієнтів зі схильністю до злоякісної гіпертермії, а також при лікуванні злоякісної гіпертермії.

Прийом амлодипіну з грейпфрутом або грейпфрутовим соком не рекомендується, оскільки у деяких пацієнтів може збільшуватись біодоступність амлодипіну, що призводить до посилення ефектів зниження артеріального тиску.

Інгібітори цитохрому CYP3A4: Одночасне застосування амлодипіну з сильними або помірними інгібіторами CYP3A4 (інгібітори протеази, протигрибкові препарати з групи азолів, макроліди, такі як еритроміцин або кларитроміцин, вервести або дилтіазем). Клінічні прояви даних фармакокінетичних відхилень можуть бути більш вираженими у пацієнтів похилого віку. Може знадобитися моніторинг клінічного стану та корекція дози.

Індуктори CYP3A4: Інформація про вплив індукторів цитохрому CYP3A4 на амлодипін відсутня. Одночасне застосування індукторів CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, звіробій продірявлений) може призвести до зниження концентрації амлодипіну в плазмі. Амлодипін слід обережно застосовувати разом з індукторами CYP3A4.

Вплив амлодипіну на інші лікарські препарати

Амлодипін виявляє додаткову гіпотензивну дію при одночасному прийомі з іншими препаратами, що мають антигіпертензивну дію.

У клінічних дослідженнях лікарської взаємодії амлодипін не впливав на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, варфарину або циклоспорину.

Симвастатин: одночасне застосування багаторазових доз амлодипіну 10 мг та симвастатину 80 мг призводило до 77% збільшення концентрації симвастатину в порівнянні з монотерапією симвастатином. У пацієнтів, які отримують амлодипін, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.

Індапамід

Комбінації лікарських засобів, застосування яких не рекомендується

Препарати літію

При одночасному застосуванні індапаміду та препаратів літію може спостерігатися підвищення рівня літію в плазмі крові з ознаками передозування, як при дієті без солі (знижена екскреція літію з сечею). Однак якщо застосування діуретиків є необхідним, потрібний ретельний моніторинг літію у плазмі та корекція дозування.

Комбінації, при застосуванні яких потрібне дотримання запобіжних заходів

Препарати, що викликають тахікардію типу "пірует":

антиаритмічні препарати ІА класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід); антиаритмічні засоби III класу (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід); деякі антипсихотичні препарати: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромдизин , тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол); інші: беприділ, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин для внутрішньовенного введення, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкаміцин для внутрішньовенного введення.

Підвищений ризик шлуночкових аритмій, особливо тахікардії типу "пірует" (гіпокаліємія як фактор ризику)

Перед призначенням препаратів, що викликають тахікардію типу "пірует" на фоні прийому препарату Арифам®, слід провести дослідження з метою виявлення гіпокаліємії та провести корекцію при необхідності. Потрібен моніторинг клінічного стану, електролітів плазми та ЕКГ.

За наявності гіпокаліємії слід застосовувати препарати, що не викликають тахікардію типу "пірует".

НПЗП (системне застосування), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, саліцилова кислота у високих дозах (≥3 г/добу)

Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду. Ризик розвитку гострої ниркової недостатності у пацієнтів із дегідратацією (зниженою клубочковою фільтрацією). На початку лікування слід проводити гідратацію та моніторинг функції нирок.

Інгібітори АПФ

Ризик раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності на початку лікування інгібітором АПФ на фоні зниження рівня натрію (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії).

При артеріальній гіпертензії, якщо попереднє лікування діуретиками могло спричинити зменшення рівня натрію, необхідно:

за 3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, при необхідності, прийом діуретиків можна відновити; або призначити інгібітор АПФ у низькій початковій дозі та поступово підвищувати дозу.

При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід розпочинати з низьких доз із можливим попереднім зниженням доз діуретиків.

У всіх випадках слід проводити моніторинг функції нирок (рівень креатиніну в плазмі) протягом перших тижнів лікування інгібітором АПФ.

Інші препарати, що викликають гіпокаліємію: амфотерицин В (в/в), глюко- та мінералокортикоїди (системне призначення), тетракозактид, проносні, що стимулюють моторику кишечника

Підвищений ризик розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). Слід проводити моніторинг концентрації калію в плазмі та, при необхідності, її корекцію. Це особливо актуально при супутньому лікуванні серцевими глікозидами. Слід використовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.

Серцеві глікозиди

Гіпокаліємія посилює токсичні ефекти серцевих глікозидів. Слід проводити моніторинг концентрації калію у плазмі крові та показників ЕКГ, а також корекцію лікування за потреби.

Баклофен

Посилення антигіпертензивного ефекту. На початку лікування слід проводити гідратацію та моніторинг функції нирок.

Алопуринол

Одночасне застосування з індапамідом може збільшувати ризик виникнення реакцій підвищеної чутливості до алопуринолу.

Комбінації препаратів, які потребують уваги

Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен)

Хоча в деяких пацієнтів застосування комбінації є доцільним, може виникати гіпокаліємія або гіперкаліємія (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю та цукровим діабетом). Слід спостерігати за концентрацією калію у плазмі крові та показниками ЕКГ та, якщо необхідно, переглядати лікування.

Метформін

Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на тлі діуретиків, особливо "петльових", при одночасному призначенні метформіну підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу. Не слід застосовувати метформін, якщо рівень креатиніну у плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

Йодмісткі контрастні речовини

При дегідратації, викликаної діуретиками, є підвищений ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при використанні йодовмісних контрастних речовин у високих дозах. Перед введенням препарату, що містить йод, слід компенсувати втрату рідини.

Трициклічні антидепресанти, нейролептики

Спостерігається підвищений ризик ортостатичної гіпотензії та посилення антигіпертензивного ефекту (адитивний ефект).

Солі кальцію

Внаслідок зниження виведення кальцію із сечею є ризик гіперкальціємії.

Циклоспорин, такролімус

Спостерігається ризик підвищення рівня креатиніну в плазмі без будь-яких змін концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть за відсутності втрати води/натрію.

Кортикостероїди, тетракозактид (системне застосування)

Зниження антигіпертензивного ефекту (затримка води/натрію внаслідок прийому кортикостероїдів).


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Враховуючи ефект окремих компонентів даної комбінації при вагітності та годуванні груддю:

препарат Арифам® не рекомендується застосовувати під час вагітності; препарат Арифам® протипоказаний для застосування під час годування груддю.

Вагітність

Амлодипін

Безпека застосування амлодипіну у вагітних жінок не встановлена. В експериментальних дослідженнях на тваринах токсична дія щодо репродуктивної системи встановлена при використанні препарату у високих дозах.

Індапамід

На даний момент немає достатньої кількості даних щодо застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків). Тривале застосування тіазидних діуретиків у III триместрі вагітності може спричинити гіповолемію у матері, а також зменшити матково-плацентарний кровотік, що може призвести до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода. Крім того, були зареєстровані рідкісні випадки гіпоглікемії та тромбоцитопенії у новонароджених на фоні прийому діуретиків незадовго до пологів. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого токсичного впливу на репродуктивну функцію.

Період грудного вигодовування

Амлодипін

Здатність амлодипіну проникати у грудне молоко не вивчена.

Індапамід

Невідомо, чи виділяється індапамід чи його метаболіти із грудним молоком. Прийом тіазидних діуретиків спричинює зменшення кількості грудного молока або пригнічення лактації. У новонародженого при цьому може розвинутись підвищена чутливість до похідних сульфонаміду та гіпокаліємії. Ризик для новонародженої дитини не може бути виключений.

Фертильність

Амлодипін

У деяких пацієнтів, які отримували блокатори повільних кальцієвих каналів, спостерігалися оборотні біохімічні зміни головок сперматозоїдів. Немає достатньо клінічних даних, що стосуються потенційного ефекту амлодипіну на репродуктивну функцію. У дослідженні на щурах було виявлено небажані впливи на фертильність у самців.

Індапамід

Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей. Можна припустити відсутність впливу фертильність в людини.


Побічна дія

Найчастіше спостерігаються небажані реакції під час лікування амлодипіном та індапамідом включають сонливість, запаморочення, головний біль, серцебиття, почервоніння обличчя, біль у животі, нудоту, набряк гомілки, набряки та стомлюваність.

Під час лікування амлодипіном та індапамідом спостерігалися небажані реакції, подані нижче. Частота класифікується так: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту неможливо оцінити на основі наявних даних).

Небажані реакції Частота
Індапамід Амлодипін
З боку крові та лімфатичної системи
Лейкоцитопенія Дуже рідко Дуже рідко
Тромбоцитопенія Дуже рідко Дуже рідко
Агранулоцитоз Дуже рідко -
Апластична анемія Дуже рідко -
Гемолітична анемія Дуже рідко -
З боку імунної системи
Алергічні реакції - Дуже рідко
З боку обміну речовин та харчування
Гіпокаліємія Часто
У ході клінічних досліджень гіпокаліємія (рівень калію у плазмі <3.4 ммоль/л) відзначалася у 10% пацієнтів, а рівні <3.2 ммоль/л – у 4% пацієнтів після 4–6 тижнів лікування. Після 12 тижнів лікування середнє зниження рівня калію у плазмі становило 0.23 ммоль/л (див. розділ "Особливі вказівки")
-
Гіперглікемія - Дуже рідко
Гіперкальціємія Дуже рідко -
Гіпонатріємія з гіповолемією1 Частота невідома -
Порушення психіки
Безсоння - Не часто
Зміни настрою (включаючи тривогу) - Не часто
Депресія - Не часто
Сплутаність свідомості - Рідко
З боку нервової системи
Сонливість - Часто (особливо на початку лікування)
Запаморочення - Часто (особливо на початку лікування)
Головний біль Рідко Часто (особливо на початку лікування)
Тремор - Не часто
Зміни смаку - Не часто
Непритомність Частота невідома Не часто
Зниження чутливості - Не часто
Парестезії Рідко Не часто
Вертіго Рідко -
Гіпертонус - Дуже рідко
Периферична невропатія - Дуже рідко
З боку органу зору
Порушення зору (включаючи диплопію) - Не часто
Міопія Частота невідома -
Нечіткий зір Частота невідома -
Зниження гостроти зору Частота невідома -
З боку органу слуху та лабіринтні порушення
Шум в вухах - Не часто
З боку серця
Серцебиття - Часто
Інфаркт міокарда - Дуже рідко
Аритмія (в т.ч. брадикардія, шлуночкова тахікардія та фібриляція передсердь) Дуже рідко Дуже рідко
Тахікардія типу "пірует" (потенційно з летальним кінцем) Частота невідома (див. розділи "Лікарська взаємодія" та "Особливі вказівки") -
З боку судин
Припливи крові до шкіри обличчя - Часто
Артеріальна гіпотензія Дуже рідко Не часто
Васкуліт - Дуже рідко
З боку дихальної системи
Задишка - Не часто
Риніт - Не часто
Кашель - Дуже рідко
З боку травної системи
Біль в животі - Часто
Нудота Рідко Часто
Блювота Не часто Не часто
Диспепсія - Не часто
Зміна функції кишечника (в т.ч. діарея та запор) - Не часто
Сухість в роті Рідко Не часто
Панкреатит Дуже рідко Дуже рідко
Гастрит - Дуже рідко
Гіперплазія ясен - Дуже рідко
Запор Рідко Не часто
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Гепатит Частота невідома Дуже рідко
Жовтяниця - Дуже рідко
Підвищення активності печінкових ферментів Частота невідома Дуже редко2
Порушення функції печінки Дуже рідко -
Можливий розвиток печінкової енцефалопатії у разі печінкової недостатності Частота невідома (див. розділи "Протипоказання" та "Особливі вказівки") -
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Макуло-папульозний висип Часто -
Пурпура Не часто Не часто
Алопеція - Не часто
Зміна кольору шкіри - Не часто
Гіпергідроз - Не часто
Сверблячка - Не часто
Висипання на шкірі - Не часто
Екзантема - Не часто
Ангіоневротичний набряк Дуже рідко Дуже рідко
Кропивниця Дуже рідко Дуже рідко
Токсичний епідермальний некроліз Дуже рідко -
Синдром Стівенса-Джонсона Дуже рідко Дуже рідко
Багатоформна еритема - Дуже рідко
Ексфоліативний дерматит - Дуже рідко
Набряк Квінке - Дуже рідко
Фоточутливість Описано випадки реакції фоточутливості (див. розділ "Особливі вказівки") Дуже рідко
Можливе загострення вже наявної гострої ВКВ Частота невідома -
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини
Набряк гомілок - Часто
Артралгія - Не часто
Міалгія - Не часто
Спазми м'язів - Не часто
Біль у спині - Не часто
З боку сечовидільної системи
Порушення сечовипускання - Не часто
Ніктурія - Не часто
Почастішання сечовипускання - Не часто
Ниркова недостатність Дуже рідко -
З боку статевих органів та молочної залози
Імпотенція - Не часто
Гінекомастія - Не часто
Загальні розлади та симптоми
Набряк - Часто
Підвищена стомлюваність Рідко Часто
Біль у грудній клітці - Не часто
Астенія - Не часто
Біль - Не часто
нездужання - Не часто
Лабораторні та інструментальні дані
Збільшення маси тіла - Не часто
Зниження маси тіла - Не часто
Подовження інтервалу QT на електрокардіограмі Частота невідома (див. розділи "Лікарська взаємодія" та "Особливі вказівки") -
Підвищення рівня сечової кислоти та рівня глюкози в крові під час лікування Частота невідома
Доцільність призначення цих діуретиків пацієнтам з подагрою або цукровим діабетом слід ретельно оцінювати.
-

1 призводить до дегідратації та ортостатичної гіпотензії. Супутня втрата іонів хлору може призводити до вторинного компенсаторного метаболічного алкалозу: частота та рівень виразності цього ефекту незначні.

2 найчастіше у поєднанні з холестазом.

При застосуванні амлодипіну спостерігалися рідкісні випадки екстрапірамідного синдрому.


Протипоказання до застосування

тяжка ниркова недостатність (КК <30 мл/хв); важка печінкова недостатність або печінкова енцефалопатія; гіпокаліємія; виражена гіпотензія; шок (включаючи кардіогенний шок); міокарда з нестабільною гемодинамікою; непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. препарат містить лактозу); період годування груддю; речовин.

З обережністю слід призначати препарат при зниженні ОЦК (прийом діуретиків, безсольова дієта, блювання, діарея), пацієнтам з легкими та помірними порушеннями функції печінки, периферичними набряками та асцитом, при ІХС, хронічній серцевій недостатності, пацієнтам з подовженим інтервалом QT, хронічної серцевої недостатності III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, цукровим діабетом, стенозом ниркової артерії (в т.ч. двостороннім), пацієнтам з єдиною ниркою, що функціонує, при нирковій недостатності, подагрі, пацієнтам похилого віку.


особливі вказівки

Печінкова енцефалопатія

При порушенні функції печінки тіазидоподібні діуретики можуть спричинити печінкову енцефалопатію, особливо у разі електролітного дисбалансу. У зв'язку з наявністю у складі індапаміду при розвитку цього явища застосування препарату Арифам слід негайно припинити.

Фоточутливість

Описано випадки реакцій фоточутливості при прийомі тіазидних та тіазидоподібних діуретиків (див. розділ "Побічна дія") . Якщо реакція фоточутливості виникла під час лікування, рекомендується припинити лікування. Якщо повторне призначення діуретика вважається за необхідне, рекомендується захищати відкриті частини тіла від впливу сонця або штучних ультрафіолетових променів.

Гіпертонічний криз

Безпека та ефективність застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлені.

Водно-електролітний баланс

Вміст іонів натрію у плазмі крові. До початку лікування необхідно визначити вміст іонів натрію у плазмі крові. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Всі діуретичні засоби здатні спричинити гіпонатріємію, яка іноді призводить до серйозних ускладнень. Гіпонатріємія на початковому етапі може не супроводжуватись клінічними симптомами, тому необхідний регулярний лабораторний контроль. Більш частий контроль вмісту іонів натрію показаний пацієнтам похилого віку та пацієнтам з цирозом печінки (див. розділи "Побічна дія" та "Передозування").

Вміст іонів калію у плазмі крові. Виснаження запасів калію з розвитком гіпокаліємії є основним ризиком, пов'язаним з прийомом тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Необхідно запобігати розвитку гіпокаліємії (<3.4 ммоль/л), у пацієнтів з високим ризиком, а саме, літнього віку, ослаблених та/або тих, хто отримує поєднану медикаментозну терапію, пацієнтів з цирозом печінки, периферичними набряками та асцитом, ІХС, серцевою недостатністю. У таких пацієнтів гіпокаліємія посилює кардіотоксичність серцевих глікозидів та ризик розвитку аритмії.

Особи з подовженим інтервалом QT також відносяться до групи ризику, незалежно від походження цього порушення – вродженого або ятрогенного. Гіпокаліємія, а також брадикардія, є факторами, що сприяють виникненню тяжкої аритмії, зокрема потенційно фатальної тахікардії типу "пірует".

У всіх вищевказаних ситуаціях необхідно частіше вимірювати концентрацію калію в плазмі. Перший вимір рівня іонів калію в плазмі слід провести протягом першого тижня від початку лікування.

З появою гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування.

Зміст кальцію в плазмі . Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть знижувати екскрецію кальцію із сечею та викликати незначне та тимчасове підвищення рівня кальцію у плазмі крові. Справжня гіперкальціємія може бути пов'язана з раніше не діагностованим гіперпаратиреозом. До дослідження функції паращитовидної залози лікування слід припинити.

Вміст глюкози у плазмі крові

У зв'язку з наявністю індапаміду необхідно контролювати рівень глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.

Серцева недостатність

У пацієнтів із серцевою недостатністю лікування слід проводити з обережністю. У довгостроковому плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю (класи III та IV за класифікацією NYHA) частота розвитку набряку легень була вищою у групі, що отримувала амлодипін, ніж у групі плацебо. Блокатори кальцієвих каналів, зокрема. амлодипін, слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, оскільки вони можуть збільшувати ризик серцево-судинних подій та смертельного результату.

Функція нирок

Тіазидні та тіазидоподібні діуретики повною мірою ефективні лише при нормальній або незначно порушеній функції нирок (рівень креатиніну в плазмі нижче 25 мг/л, тобто 220 мкмоль/л у дорослих пацієнтів). У пацієнтів похилого віку нормальний рівень креатиніну в плазмі слід розраховувати залежно від віку, маси тіла та статі.

На початку лікування у пацієнтів може спостерігатись зниження СКФ, зумовлене гіповолемією, яка, у свою чергу, спричинена втратою води та іонів натрію на фоні прийому діуретичних препаратів. Це може призвести до підвищення концентрації сечовини та креатиніну у плазмі крові. Така функціональна транзиторна ниркова недостатність не має клінічного значення при нормальній функції нирок, проте може посилити вже існуючу ниркову недостатність.

У пацієнтів із нирковою недостатністю амлодипін можна застосовувати у звичайних дозах. Зміни концентрації амлодипіну в плазмі не корелюють зі ступенем порушення функції нирок. Амлодипін не виводиться з організму за допомогою діалізу.

Ефекти комбінованого препарату Арифам при порушенні функції нирок не вивчалися. При порушенні функції нирок дозу препарату слід вибирати з урахуванням вмісту окремих компонентів.

Сечова кислота

У зв'язку з наявністю індапаміду у пацієнтів з гіперурикемією може збільшитись ризик розвитку нападів подагри.

Функція печінки

У пацієнтів з порушенням функції печінки Т1/2 та AUC амлодипіну збільшуються. Рекомендації щодо дозування для таких пацієнтів не встановлені. Прийом амлодипіну необхідно почати з найнижчих доз і дотримуватися запобіжних заходів, як на початку лікування, так і при збільшенні дози.

Ефекти комбінованого прийому амлодипіну + індапаміду у разі порушення функції печінки не вивчалися. Зважаючи на ефекти роздільного застосування індапаміду та амлодипіну, препарат Арифам® протипоказаний для застосування у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки, при лікуванні пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки слід дотримуватися обережності.

Пацієнти похилого віку

Пацієнти похилого віку можуть приймати препарат Арифам® з урахуванням функції нирок (див. розділ "Режим дозування" та "Фармакологічна дія").

Допоміжні речовини

Арифам® не слід застосовувати для лікування пацієнтів з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, лактазною недостатністю та глюкозо-галактозною мальабсорбцією.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Арифам® надає невеликий, або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами.

Амлодипін надає незначний або помірний вплив на здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами. Якщо у пацієнтів, які отримують амлодипін, спостерігається запаморочення, біль голови, стомлюваність або нудота, здатність до реагування може бути порушена. Рекомендується бути обережним, особливо на початку лікування.

Індапамід не впливає на увагу, але в окремих випадках можуть виникати різні реакції, пов'язані зі зниженням АТ, особливо на початку лікування або при додаванні іншого антигіпертензивного препарату. В результаті може порушуватися здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.


Застосування при порушеннях функції нирок

Протипоказане застосування препарату при тяжкій нирковій недостатності (КК < 30 мл/хв).

З обережністю слід призначати препарат при стенозі ниркової артерії (в т.ч. двосторонньому), пацієнтам з єдиною ниркою, що функціонує, при нирковій недостатності.


Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказане застосування препарату при тяжкій печінковій недостатності або печінковій енцефалопатії.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з легкими та помірними порушеннями функції печінки.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку.


Застосування у дітей

В даний час немає даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату Арифам® у дітей та підлітків .


Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення

Les Laboratoires Servier (Франція)


Вироблено

Les Laboratoires Servier Industrie (Франція)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Франция.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Арифам таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 5 мг+1,5 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Арифам таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 5 мг+1,5 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. У нас еще есть схожая продукция, например этот товар. Хотите приобрести Арифам таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 5 мг+1,5 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Арифам таблетки с модифицированным высвобождением покрытые пленочной оболочкой 10 мг+1,5 мг 30 шт..

(4613)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Механизм действия Амлодипин является ингибитором притока ионов кальция, производное дигидропиридина (блокатор медленных кальциевых каналов, или антагонист ионов кальция), который ингибирует трансмембранный приток ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Механизм антигипертензивного действия амлодипина обусловлен прямым расслабляющим действием на гладкие мышцы сосудов. Индапамид – производное сульфонамида с индольным кольцом, относящееся к фармакологической группе тиазидоподобных диуретиков. Действует путем уменьшения реабсорбции натрия в кортикальном сегменте петли нефрона. Индапамид повышает экскрецию натрия и хлоридов с мочой и, в меньшей степени, экскрецию калия и магния, тем самым повышая диурез и оказывая антигипертензивное действие. Фармакодинамические эффекты У пациентов с артериальной гипертензией прием амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД в положении лежа и стоя в течение 24 ч. В связи с медленным развитием эффекта амлодипин обычно не вызывает острую гипотензию. Амлодипин не оказывает нежелательного влияния на липидный обмен и не вызывает изменения липидного профиля плазмы крови, поэтому он подходит для применения у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. Антигипертензивная активность индапамида связана с улучшением эластических свойств артерий и снижением артериолярного и общего периферического сосудистого сопротивления. В клинических исследованиях II и III фаз при использовании индапамида в режиме монотерапии в дозах, не оказывающих выраженного диуретического эффекта, был продемонстрирован 24-часовой гипотензивный эффект. Индапамид уменьшает гипертрофию левого желудочка сердца. Увеличение дозы тиазидных диуретиков выше определенных сопровождается достижением плато терапевтического эффекта, но сопровождается возникновением побочных реакций. Если терапия не приводит к желаемому терапевтическому эффекту, дозу препарата увеличивать не следует. Было также показано, что при кратковременном, средней продолжительности и длительном применении у пациентов с артериальной гипертензией индапамид: не влияет на показатели липидного обмена, в т.ч. на уровень триглицеридов, холестерина, ЛПНП и ЛПВП;не влияет на показатели обмена углеводов, в т.ч. у пациентов с сахарным диабетом.