Анданте капсулы 10 мг 7 шт Цена
-
Страна:Венгрия
-
Форма выпуска:капсулы
-
Дозировка:10 мг
-
В упаковке:7 шт.
Снотворное средство пиразоло-пиримидинового ряда, по химической структуре отличается от бензодиазепинов и других снотворных препаратов. Избирательно связывается с бензодиазепиновыми рецепторами I типа. Фармакокинетический профиль залеплона характеризуется быстрым всасыванием и выведением. В сочетании со свойственными его подтипу характеристиками селективного связывания рецепторов, с высокой селективностью и низкой аффинностью в отношении бензодиазепиновых рецепторов I типа, эти свойства определяют характеристики залеплона в целом. Существенно сокращает латентное время засыпания, продлевает время сна (в первой половине ночи), не вызывает изменений соотношения фаз сна. Не вызывает фармакологической толерантности при 2-4 недельном приеме.
Анданте капсулы 10 мг 7 шт инструкция на украинскомФорма випуску
капс. 10 мг: 7 або 14 шт.
Опис
Капсули тверді желатинові розмір №2; кришка блакитного кольору (L890), непрозора; корпус синього кольору OP.C038 (54.038) непрозорий. Вміст капсул: порошок світло-блакитного кольору із сіруватим відтінком.
| 1 капс. | |
| залеплон | 10 мг |
Допоміжні речовини : кремнію діоксид колоїдний, натрію лаурилсульфат, титану діоксид (CI77891, Е171), індигокармін (CI73015, E132), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, суміш (лактози моногідрат 85%).
Склад кришечки желатинової капсули: індигокармін (CI73015, E132), діоксид титану (CI77891, E171), желатин.
Склад корпусу желатинової капсули: індигокармін (CI73015, E132), діоксид титану (CI77891, E171), желатин.
7 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
Коди АТХ
N05CF03 Zaleplon
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Снодійний препарат
Діюча речовина
залеплон
Фармако-терапевтична група
Снодійний засіб
Умови зберігання
Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи, у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.
Термін придатності
Термін придатності – 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Снодійний засіб піразоло-піримідинового ряду, за хімічною структурою відрізняється від бензодіазепінів та інших снодійних препаратів. Виборчо зв'язується з бензодіазепіновими рецепторами І типу. Фармакокінетичний профіль залеплону характеризується швидким всмоктуванням та виведенням. У поєднанні з властивими його підтипу характеристиками селективного зв'язування рецепторів з високою селективністю і низькою афінністю щодо бензодіазепінових рецепторів I типу, ці властивості визначають характеристики залеплону в цілому. Істотно скорочує латентний час засинання, продовжує час сну (у першій половині ночі), не викликає змін співвідношення фаз сну. Не викликає фармакологічної толерантності при 2-4 тижневому прийомі.
Показання для лікування пацієнтів із безсонням, у яких утруднено засипання. Препарат показаний тільки в тих випадках, коли порушення носить тяжкий характер, призводить до надмірної втоми та спричиняє зниження працездатності.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо, через 2 години після їди, безпосередньо перед відходом до сну, або після того, як пацієнт відчує, що не може заснути.
Рекомендована доза для дорослих – 10 мг. Максимальна добова доза 10 мг (слід попереджати пацієнтів про шкоду прийому повторної дози протягом однієї ночі).
Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 тижні.
Пацієнтам похилого віку (старше 65 років) призначають дозу 5 мг (через більшу чутливість до снодійних).
При легкому та середньому ступені печінкової недостатності добова доза не повинна перевищувати 5 мг (через уповільнене виведення залеплону з організму).
При легкій та середній мірі ниркової недостатності корекція дози не потрібна. Дані щодо безпеки препарату при тяжкій нирковій недостатності відсутні.
Дані щодо застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років відсутні. У цій віковій групі залеплон протипоказаний.
Передозування
Клінічні дані про передозування залеплону обмежені, а дози у людини не встановлені.
Подібно до бензодіазепінів та інших бензодіазепіноподібних препаратів передозування не викликає життєзагрозних станів, якщо залеплон не приймався у комбінації з іншими лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС (в т.ч. з етанолом). У разі передозування ніколи не слід забувати про можливість комбінованого отруєння.
Симптоми: пригнічення ЦНС, що варіюється від сонливості до коми. У легких випадках можливі сплутаність свідомості, летаргія, у більш важких випадках – атаксія, м'язова гіпотонія, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання, забарвлення сечі в синьо-зелений колір (хроматурія), рідше – кома, у дуже рідкісних випадках із летальним результатом.
Лікування: антагоністом залеплону є флумазеніл, який можна застосовувати як антидот при передозуванні препарату Анданте ® та бензодіазепіноподібних препаратів. У першу годину після передозування у пацієнта у свідомості слід спричинити блювання; пацієнту у несвідомому стані промивають шлунок. У разі недостатньої ефективності промивання шлунка призначають активоване вугілля зниження абсорбції. Моніторинг серцевої та дихальної діяльності проводять у відділенні інтенсивної терапії.
Лікарська взаємодія
Прийом разом із етанолом не рекомендується. Алкоголь посилює седативну дію залеплону, що може впливати на здатність до керування транспортом та роботу з механізмами.
Спільне застосування з іншими речовинами, що діють на центральну нервову систему, потребує обережності. Одночасне застосування антипсихотика (нейролептика), інших снодійних, анксіолітичних, седативних, антидепресантів, протиепілептичних засобів, загальних анестетиків, блокаторів Н 1 гістамінових рецепторів із седативним ефектом, посилює седативну дію залеплону.
Спільне застосування седативних лікарських засобів, таких як бензодіазепіни або подібних до них діючих речовин, таких як залеплон, з опіоїдними анальгетиками підвищує ризик вираженого седативного ефекту, пригнічення дихання, коми та смерті через адитивну пригнічуючу дію на ЦНС. Доза та тривалість спільного застосування повинні бути обмежені.
При одночасному застосуванні з наркотичними анальгетиками можлива поява ейфоричного впливу останніх, що веде до розвитку лікарської залежності.
Циметидин, неселективний помірний інгібітор деяких ферментів печінки, включаючи як альдегідоксидазу, так і ізофермент CYP3A4, викликав підвищення концентрації залеплону в плазмі крові на 85%, що обумовлено його інгібуючою дією як на первинні , метаболізуючий залеплон. Тому рекомендується бути обережними при одночасному застосуванні циметидину і залеплону.
Одноразове застосування залеплону з еритроміцином (сильний селективний інгібітор ізоферменту CYP3A4) у дозі 800 мг викликало підвищення концентрації залеплону в плазмі на 34%. Корекція дози залеплону не потрібна, але пацієнту слід повідомити про можливе посилення седативної дії.
Рифампіцин, являючи собою потужний індуктор деяких ферментів печінки, включаючи CYP3A4, викликав зниження концентрації залеплону в плазмі крові в 4 рази. Спільне застосування залеплону та індукторів CYP3A4, таких як рифампіцин, карбамазепін та фенобарбітон, може призвести до зниження ефективності залеплону.
Залеплон не впливає на фармакодинаміку та фармакокінетику дигоксину та варфарину, речовин з вузьким терапевтичним діапазоном; корекція дози цих препаратів не потрібна через їх низький терапевтичний індекс.
Взаємодія ібупрофену із залеплоном не виявлено.
Застосування залеплону одноразово в дозі 10 мг та венлафаксину (уповільненого вивільнення) у дозі 75 мг або 150 мг на день не впливало на згадку (швидке або відстрочене відтворення слів) або психомоторну активність (тест заміни цифрових символів). Крім того, фармакокінетична взаємодія між залеплоном та венлафаксином (уповільненого вивільнення) була відсутня.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вагітність
Дослідження у тварин не показали тератогенних та ембріотоксичних ефектів, однак наявних даних недостатньо для оцінки безпеки залеплону під час вагітності та лактації.
Препарат Анданте протипоказаний при вагітності. Пацієнток дітородного віку слід попереджати про необхідність негайного звернення до лікаря у разі зачаття або планування вагітності.
Якщо за вагомими медичними показаннями залеплон застосовувався на пізніх термінах вагітності або у високих дозах під час пологів, у новонародженого можливий розвиток гіпотермії, м'язової гіпотонії, помірного пригнічення дихання внаслідок фармакологічної дії препарату.
У немовлят, народжених від матерів, які постійно приймали бензодіазепіни або бензодіазепіноподібні препарати на пізніх термінах вагітності, може розвинутись фізична залежність, а також ризик розвитку симптомів відміни у постнатальному періоді.
Період лактації
Залеплон проникає у грудне молоко, тому протипоказаний до застосування у період грудного вигодовування.
Побічна дія
Найбільш поширеними небажаними ефектами залеплону є амнезія, парестезія, сонливість та дисменорея.
Небажані ефекти, наведені нижче, представлені за системно-органними класами відповідно до класифікації MedDRA та з наступною частотою: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (неможливо оцінити на підставі наявних даних). У межах кожної групи небажані ефекти представлені порядку зменшення серйозності.
| З боку імунної системи | |
| Дуже рідко | Анафілактичні/анафілактоїдні реакції |
| З боку обміну речовин | |
| Не часто | Анорексія |
| Психічні порушення | |
| Не часто | Деперсоналізація Галюцинації Депресія Сплутаність свідомості Апатія |
| Невідомо | Сомнамбулізм |
| З боку нервової системи | |
| Часто | Амнезія Парестезія Сонливість |
| Не часто | Атаксія/порушення координації Запаморочення Порушення уваги Паросмія Порушення мови (дизартрія, невиразна мова) Гіпестезія |
| З боку органу зору | |
| Не часто | Порушення зору Диплопія |
| З боку органу слуху та лабіринту | |
| Не часто | Гіперакузія |
| З боку травної системи | |
| Не часто | Нудота |
| З боку печінки та жовчовивідних шляхів | |
| Невідомо | Гепатотоксичність (підвищення активності печінкових ферментів) |
| З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини | |
| Не часто | Реакції фотосенсибілізації |
| Невідомо | Ангіоневротичний набряк |
| З боку репродуктивної системи та молочної залози | |
| Часто | Дисменорея |
| Загальні порушення | |
| Не часто | Астенія нездужання |
Амнезія
При застосуванні препарату у рекомендованих терапевтичних дозах може розвинутись антероградна амнезія. Цей ризик підвищується прийому більш високих доз. Амнезія може супроводжуватися неадекватною поведінкою.
Депресія
На фоні лікування бензодіазепінами та бензодіазепіноподібними препаратами може маніфестувати прихована депресія.
Психічні та парадоксальні реакції
На тлі прийому бензодіазепінів або бензодіазепіноподібних препаратів можуть розвиватися реакції типу неусидливості, тривожності, дратівливості, зниженого контролю, агресії, порушень мислення, марення, нападів сильного гніву, нічних кошмарів, деперсоналізації, галюцинацій, психозу, неадек небажані поведінкові реакції. Вони частіше розвиваються у людей похилого віку.
Залежність
Прийом препарату (навіть у терапевтичних дозах) може призвести до розвитку фізичної залежності: припинення лікування може супроводжуватись синдромом відміни. Може сформуватись психічна залежність. Було описано зловживання бензодіазепінами та бензодіазепіноподібними речовинами.
Протипоказання до застосування - підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжка печінкова недостатність; тяжка ниркова недостатність; синдром обструктивного апное сну; тяжка дихальна недостатність; важка міастенія; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю: хронічна дихальна недостатність, печінкова та/або ниркова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, алкогольна або лікарська залежність (в т.ч. в анамнезі), депресія.
особливі вказівки
У пацієнтів, які приймали седативні/снодійні засоби, були описані такі види складної поведінки, як "керування автомобілем" (тобто керування автомобілем при неповному пробудженні після прийому седативних/снодійних засобів, з наступною амнезією). Ці явища можуть розвиватися як в осіб, які приймали седативні/снодійні засоби, так і в осіб, які їх не приймали. Хоча такі види поведінки, як "водіння уві сні", можуть розвиватися при прийомі лише седативних/снодійних засобів у терапевтичних дозах, очевидно, що вживання алкоголю та інших речовин, що пригнічують ЦНС, спільно з седативними/снодійними засобами може сприяти підвищенню ризику розвитку такої поведінки , а також перевищення максимальної рекомендованої добової дози. Через ризик для пацієнта та оточуючих при розвитку епізодів "водіння уві сні"рекомендується припинити прийом залеплону. Після прийому седативних/снодійних засобів у пацієнтів можуть спостерігатися й інші види складної поведінки при неповному пробудженні (наприклад, приготування та вживання їжі, здійснення телефонних дзвінків, статевий акт). Як і у разі водіння уві сні, пацієнти зазвичай не пам'ятають про ці події.
У пацієнтів, які приймають седативні/снодійні засоби, включаючи залеплон, описані важкі анафілактичні/анафілактоїдні реакції: ангіоневротичний набряк язика, голосових зв'язок або гортані після прийому першої або наступних доз седативних/снодійних засобів, включаючи залеплон. У деяких пацієнтів, які приймають седативні/снодійні засоби, додатково розвивалися задишка, спазм горла або нудота, блювання. Деяким пацієнтам була потрібна невідкладна медична допомога. Якщо ангіоневротичний набряк поширюється на мову, голосові зв'язки або гортань, може розвинутись обструкція дихальних шляхів, що може призвести до смерті. Пацієнтам, у яких розвинувся ангіоневротичний набряк на фоні лікування залеплоном, не слід приймати препарати, що містять цю речовину.
Безсоння може бути симптомом фізичного чи психічного захворювання. Якщо після короткострокового лікування залеплоном безсоння зберігається або прогресує, слід провести повторну діагностику для встановлення діагнозу.
Залеплон характеризується коротким Т 1/2 із плазми крові. Якщо пацієнт прокидається незабаром після опівночі, слід розглянути альтернативні варіанти лікування. Приймати другу дозу протягом однієї ночі заборонено. Спільне застосування залеплону з іншими лікарськими засобами, які мають відомий вплив на ізофермент CYP3A4, може призвести до змін концентрації залеплону в плазмі.
Ризик при сумісному застосуванні з опіоїдними анальгетиками
Сумісне застосування Анданте ® з опіоїдними анальгетиками може призвести до тяжкої седації, пригнічення дихання, коми та смерті. Через ці ризики спільне призначення седативних лікарських засобів, таких як бензодіазепіни, або подібних до них діючих речовин, таких як залеплон, з опіоїдними анальгетиками, має бути розглянуте для тих пацієнтів, для яких альтернативні варіанти лікування неможливі. Якщо рішення призначити Андант ®Разом з опіоїдними анальгетиками прийнято, слід використовувати найнижчу ефективну дозу, а тривалість лікування має бути якомога коротшим. Пацієнтам слід уважно стежити за ознаками та симптомами пригнічення дихання та седації. У цьому відношенні настійно рекомендується інформувати пацієнтів та їх опікунів (якщо, застосовно), щоб вони були обізнані про ці симптоми.
Звикання
Прийом бензодіазепінів та бензодіазепіноподібних препаратів короткої дії протягом декількох тижнів може супроводжуватися зниженням снодійного ефекту.
Залежність
Прийом бензодіазепінів та бензодіазепіноподібних препаратів може призвести до розвитку фізичної та психічної залежності, ймовірність якої підвищується при застосуванні у високих дозах, тривалій терапії, хронічному алкоголізмі та наявності лікарської залежності в анамнезі. При фізичній залежності, що сформувалася, різка відміна препарату призводить до розвитку синдрому відміни: головного болю, болю в м'язах, вираженого стану тривоги, підвищеної напруженості і дратівливості, непосидючості, сплутаності свідомості. У тяжких випадках можливі дереалізація, деперсоналізація, гіперакузія, оніміння та поколювання в кінцівках, підвищена реакція на світло, звукові та фізичні подразники, галюцинації та епілептичні напади. При постмаркетинговому застосуванні препарату отримано повідомлення про розвиток залежності,пов'язаної із застосуванням залеплону, переважно у комбінації з іншими психотропними речовинами.
Безсоння та тривожність на фоні відміни препарату
На тлі відміни лікування може розвинутись транзиторний синдром, який характеризується поверненням симптомів, які послужили показаннями для лікування бензодіазепінами або бензодіазепіноподібними речовинами, більш вираженою мірою. Цей синдром може супроводжуватися іншими реакціями, включаючи зміни настрою, тривожність або порушення сну та непосидючість.
Тривалість лікування
Тривалість лікування повинна бути якомога коротшою і не повинна перевищувати 2 тижнів. Збільшення тривалості лікування можливе лише після повторної клінічної оцінки.
На початку лікування доцільно повідомити пацієнта, що тривалість терапії обмежена. Важливо, щоб пацієнт був поінформований про можливість розвитку синдрому відміни, що може сприяти зменшенню тривожності, якщо такі симптоми з'являться після лікування.
Порушення пам'яті та психомоторні порушення
Бензодіазепіни та бензодіазепіноподібні речовини можуть викликати антероградну амнезію та психомоторні порушення. Це найчастіше відбувається протягом кількох годин після прийому препарату. Щоб зменшити ризик розвитку таких порушень пацієнтам, не слід виконувати дії, що вимагають психомоторної координації, протягом 4 годин або більше після прийому залеплону.
Психічні та парадоксальні реакції
Відомо, що на тлі прийому бензодіазепінів або бензодіазепіноподібних речовин можуть розвиватися такі реакції, як непосидючість, тривожність, дратівливість, знижений контроль, агресія, порушення мислення, марення, напади сильного гніву, нічні кошмари, деперсоналізація, галюцинація та інші. Вони можуть бути викликані діючою речовиною, спонтанно розвиватися або бути результатом основного психічного або фізичного захворювання. Найчастіше розвиваються у літніх людей. При розвитку слід припинити прийом препарату. Будь-яке нове порушення поведінки потребує ретельної та негайної оцінки.
Зловживання алкоголем чи лікарськими препаратами
З особливою обережністю слід призначати бензодіазепіни та бензодіазепіноподібні речовини пацієнтам, які мають в анамнезі алкогольну або лікарську залежність.
Печінкова недостатність
Бензодіазепіни та бензодіазепіноподібні речовини протипоказані пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки вони можуть сприяти розвитку енцефалопатії. У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості біодоступність залеплону підвищена через зниження кліренсу. У таких пацієнтів слід проводити корекцію дози.
Дихальна недостатність
При призначенні седативних препаратів пацієнтам з хронічною дихальною недостатністю слід дотримуватися обережності.
Псигосп
Бензодіазепіни та бензодіазепіноподібні препарати не рекомендується застосовувати для початкової терапії психотичних розладів.
Депресія
Бензодіазепіни та бензодіазепіноподібні препарати не слід застосовувати як монотерапію при депресії або тривожності, пов'язаній з депресією (у таких пацієнтів вони можуть спровокувати суїцидальну поведінку). Крім того, через підвищений ризик передозування у пацієнтів з депресією, лікарські засоби, включаючи залеплон, слід призначати в мінімально необхідних дозах.
При непереносимості лактози слід врахувати, що 1 капсула 10 мг містить 134 мг лактози моногідрату, тому препарат не слід приймати пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази та глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Залеплон надає виражений вплив на здатність керувати транспортом та працювати з механізмами через можливість розвитку седативного ефекту, амнезії, порушення концентрації уваги та порушення м'язових функцій. Якщо тривалість сну була недостатньою, можливість порушення уваги може бути підвищена. Пацієнтам, які виконують роботу, що вимагає особливих навичок, рекомендується бути обережними.
Застосування у разі порушення функції нирок
З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності.
При тяжкій нирковій недостатності застосування протипоказане.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності.
При тяжкій печінковій недостатності застосування протипоказане.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Пацієнтам похилого віку препарат призначають у дозі 5 мг (через більшу чутливість до снодійних).
Застосування у дітей
Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)F51.0 Безсоння неорганічної етіології
Власник реєстраційного посвідчення
GEDEON RICHTER Plc. (Угорщина)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Венгрия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Анданте капсулы 10 мг 7 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Анданте капсулы 10 мг 7 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Анданте капсулы 10 мг 7 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Донормил таблетки покрытые пленочной оболочкой 15 мг 30 шт..
