Алкеран лиофилизат для приготовления раствора для внутрисосудистого введения 50 мг флакон 1 шт Цена

Противоопухолевый препарат, бифункциональное алкилирующее соединение. Процесс алкилирования состоит в ковалентном связывании образующихся из двух бис-2-хлорэтильных групп углеродных промежуточных соединений с 7-азотом гуанина в ДНК и перекрестном связывании двух цепей ДНК, что приводит к нарушению репликации клеток.

В/в введение Алкерана в виде монотерапии или в комбинации с другими цитотоксическими препаратами также эффективно при множественной миеломе, как и пероральный прием Алкерана. В/в введение Алкерана в высоких дозах (с трансплантацией гемопоэтических стволовых клеток или без нее) в качестве первой линии терапии или для консолидации ремиссии после стандартной цитостатической химиотерапии приводит к полной ремиссии у 50% пациентов с множественной миеломой.

Алкеран в высоких дозах (с трансплантацией стволовых гемопоэтических клеток или без нее) применялся как в виде монотерапии, так и в комбинации с лучевой терапией и/или другими цитотоксическими препаратами, для консолидации ремиссии после стандартного лечения при распространенной нейробластоме у детей.

В/в введение Алкерана в виде монотерапии и в комбинации с другими цитотоксическими препаратами позволяет достичь объективного эффекта примерно у 50% пациенток с распространенной аденокарциномой яичника.

Прием препарата в виде монотерапии или в комбинации с другими препаратами оказывает значительный терапевтический эффект у ряда пациенток с распространенной карциномой молочной железы; кроме того, мелфалан применялся в рамках адъювантной терапии после операции по поводу карциномы молочной железы.

Эффективен при лечении больных истинной полицитемией.

Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньосудинного введення білого або майже білого кольору; прикладений розчинник - прозорий, безбарвний розчин із спиртовим запахом, що практично не містить видимих ​​частинок; при розчиненні 10 мл розчинника практично не містить видимих ​​частинок.

Допоміжні речовини : повідон К12, хлористоводнева кислота.

Розчинник: натрію цитрат, пропіленгліколь, етанол (96%), вода д/і.

Флакони скляні (1) у комплекті з розчинником (фл. 10 мл) - пачки картонні.

L01AA03 Melphalan

Протипухлинний препарат. Алкілююча сполука

мелфалан (у формі гідрохлориду)

Протипухлинний засіб, алкілююча сполука

Упаковку з препаратом у формі для парентерального введення слід зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності ліофілізованого порошку для приготування розчину – 3 роки.

Препарат у формі таблеток слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 2 до 8°С. Термін придатності до таблеток – 2 роки.

Препарат не слід використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Протипухлинний препарат, біфункціональна алкілююча сполука. Процес алкілування полягає в ковалентному зв'язуванні утворених з двох біс-2-хлоретильних груп вуглецевих проміжних сполук з 7-азотом гуаніну в ДНК та перехресному зв'язуванні двох ланцюгів ДНК, що призводить до порушення реплікації клітин.

В/в введення Алкерану у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими цитотоксичними препаратами також ефективне при множинній мієломі, як і пероральний прийом Алкерану. В/в введення Алкерану у високих дозах (з трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин або без неї) як перша лінія терапії або для консолідації ремісії після стандартної цитостатичної хіміотерапії призводить до повної ремісії у 50% пацієнтів з множинною мієломою.

Алкеран у високих дозах (з трансплантацією стовбурових гемопоетичних клітин або без неї) застосовувався як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з променевою терапією та/або іншими цитотоксичними препаратами для консолідації ремісії після стандартного лікування при поширеній нейробластомі у дітей.

В/в введення Алкерану у вигляді монотерапії та у комбінації з іншими цитотоксичними препаратами дозволяє досягти об'єктивного ефекту приблизно у 50% пацієнток із поширеною аденокарциномою яєчника.

Прийом препарату у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими препаратами має значний терапевтичний ефект у низки пацієнток із поширеною карциномою молочної залози; крім того, мелфалан застосовувався в рамках ад'ювантної терапії після операції з приводу карциноми молочної залози.

Ефективний при лікуванні хворих на істинну поліцитемію.

Для парентерального застосування

Регіонарна артеріальна перфузія показана при:

Внутрішнє введення в стандартних дозах застосовується при:

В/в введення у високих дозах застосовується для лікування:

Для прийому всередину

Показаний при:

Може застосовуватись при:

Алкеран повинен призначатися лише лікарями, які мають досвід проведення цитостатичної терапії злоякісних новоутворень.

Дорослим при множинні мієломи для парентерального введення розчин Алкерану для ін'єкцій призначається в інтермітуючому режимі як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими цитотоксичними засобами, в діапазоні доз від 8 до 30 мг/м 2 поверхні тіла, з інтервалами від 2 . Деякі схеми лікування додатково включають преднізолон. Докладніші схеми лікування наведені у спеціальній літературі. При внутрішньовенній монотерапії звичайний режим дозування Алкерану становить 0.4 мг/кг маси тіла (16 мг/м 2) з повторним введенням з відповідними інтервалами (наприклад, одноразово кожні 4 тижні) за умови відновлення за цей період показників периферичної крові. При застосуванні у режимі високодозової терапії Алкеран вводять одноразово внутрішньовенно у дозі від 100 до 200 мг/м 2 (приблизно від 2.5 до 5.0 мг/кг маси тіла). При застосуванні препарату у дозах понад 140 мг/м 2 поверхні тіла дуже важливо проводити трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин. При порушенні функції нирок дозу препарату слід зменшити на 50. З урахуванням вираженої мієлосупресивної дії при внутрішньовенній терапії у високих дозах ця терапія повинна проводитись лише у спеціалізованих центрах під наглядом досвідчених фахівців.

Дорослим при множинній мієломі для внутрішнього прийому зазвичай призначають по 0.15 мг/кг маси тіла в кілька прийомів протягом 4 днів, повторюючи цикли з інтервалами 6 тижнів. Однак використовувалися і багато інших режимів, з якими можна ознайомитися в спеціальній літературі. Прийом мелфалану внутрішньо з одночасним призначенням преднізолону може бути ефективнішим, ніж монотерапія мелфаланом. Комбінована терапія зазвичай призначається за уривчастою схемою.

Терапія тривалістю понад 1 рік у пацієнтів, що відповідають на терапію, мабуть, не супроводжується більш високою ефективністю.

При поширеній аденокарциномі яєчників при внутрішньовенному введенні в режимі монотерапії Алкеран зазвичай застосовують у дозі 1 мг/кг маси тіла (приблизно 40 мг/м 2 ) з інтервалом у 4 тижні. При застосуванні в комбінації з іншими цитотоксичними засобами рекомендовані дози алкерану становить від 0.3 до 0.4 мг/кг маси тіла (від 12 до 16 мг/м 2 ) з інтервалом 4-6 тижнів. При вживанні зазвичай призначають по 0.2 мг/кг маси тіла на добу протягом 5 днів, повторюючи цикли кожні 4 – 8 тижнів або після відновлення картини периферичної крові.

При меланомі гіпертермічна регіонарна перфузія розчином Алкерана застосовується як ад'ювантна терапія після видалення меланоми на ранній стадії захворювання, а також як паліативне лікування місцево-поширеної стадії. Детальна інформація з техніки перфузії та рекомендованих доз наведена в спеціальній літературі.

При саркомі м'яких тканин гіпертермічна регіонарна перфузія розчину Алкерана застосовується при всіх стадіях локалізованої саркоми м'яких тканин, зазвичай, у комбінації з хірургічним лікуванням. Алкеран також призначається у поєднанні з актиноміцином D. Детальна інформація щодо рекомендованих доз наведена в спеціальній літературі.

При карциномі молочної залози Алкеран призначають внутрішньо у дозі 0,15 мг/кг маси тіла або 6 мг/м 2 поверхні тіла на добу протягом 5 днів, повторюючи цикли кожні 6 тижнів. При токсичному впливі на кістковомозкове кровотворення дозу знижують.

При істинній поліцитемії для індукції ремісії препарат призначають внутрішньо у дозах від 6 до 10 мг на добу протягом 5-7 днів, після чого переходять прийом у дозі від 2 до 4 мг на добу до досягнення достатнього контролю захворювання. Для підтримуючої терапії препарат призначають у дозі від 2 мг до 6 мг один раз на тиждень.

Враховуючи можливість тяжкої мієлосупресії при безперервному прийомі мелфалану, дуже важливо протягом усієї терапії регулярно досліджувати картину крові, за необхідності коригуючи дозу або роблячи перерви у лікуванні для підтримки хорошого контролю картини крові.

При поширеній нейробластомі у дітей розчин алкерану для ін'єкцій призначають у дозах від 100 до 240 мг/м 2 (іноді цю дозу ділять на кілька рівних частин і вводять протягом трьох днів поспіль) як у режимі монотерапії, так і в комбінації з променевою терапією та /або з іншими цитотоксичними засобами, у поєднанні з трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин.

Мелфалан у традиційному діапазоні доз призначається дітям лише в окремих випадках, тому дати чітко визначені рекомендації з дозування неможливо.

Алкеран часто застосовується у пацієнтів похилого та старечого віку у стандартних дозах, інформації про особливості його застосування у цій віковій підгрупі немає.

Досвід застосування Алкерану у високих дозах у пацієнтів похилого та старечого віку обмежений. Перед початком високодозової внутрішньовенної терапії мелфаланом у пацієнтів цієї категорії слід досягти адекватного загального стану.

При порушенні функції нирок кліренс мелфалан може знизитися, хоча сильно варіює. При внутрішньовенному введенні препарату у стандартних дозах (8–40 мг/м 2 ) пацієнтам з помірною або тяжкою нирковою недостатністю рекомендується зменшити початкову дозу на 50%, а надалі підбирати дозу залежно від ступеня пригнічення функції кісткового мозку.

При внутрішньовенному введенні препарату у високих дозах (100–240 мг/м 2 ) необхідність зниження дози залежить від ступеня порушення функції нирок, від того, чи проводиться трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин та від терапевтичної необхідності. Як правило, при проведенні високодозової терапії мелфаланом без трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК 30-50 мл/хв) дозу зменшують на 50%. При тяжкій нирковій недостатності високодозна терапія мелфаланом без трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин не рекомендується.

Високодозна терапія мелфаланом у поєднанні з трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин успішно здійснювалася навіть у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі.

Існуючі в даний час дані по фармакокінетиці не дозволяють з упевненістю рекомендувати зниження дози мелфалану для прийому внутрішньо у хворих з порушеннями функції нирок, проте на початку терапії може бути доцільним зменшити дозу до з'ясування переносимості препарату.

При призначенні препарату слід враховувати, що оскільки всмоктування препарату після прийому внутрішньо варіює, то для гарантованого досягнення терапевтичних концентрацій може знадобитися обережне підвищення дози до розвитку мієлосупресії.

Правила приготування розчину для ін'єкцій

Розчин готується при кімнатній температурі шляхом змішування порошку ліофілізованого з розчинником, який додається до флакона з Алкераном.

У флакон з ліофілізованим порошком Алкерана слід додати 10 мл розчинника (одномоментно) та енергійно струшувати до повного розчинення. Отриманий розчин містить 5 мг безводного мелфалан в 1 мл і має pH близько 6.5.

Приготовлений розчин алкерану для ін'єкцій недостатньо стабільний і повинен бути приготовлений безпосередньо перед застосуванням. Невикористаний розчин слід знищити. Приготовлений розчин Алкерана не можна зберігати в холодильнику, оскільки це утворює осаду.

Розчин Алкерана для ін'єкцій вводиться лише внутрішньовенно, крім випадків, коли показана регіонарна артеріальна перфузія.

При внутрішньовенному застосуванні рекомендується вводити розчин Алкерана повільно через спеціальний доступ до інфузійної системи на фоні швидкої інфузії іншого розчину. Якщо введення безпосередньо в інший розчин, що швидко вводиться, неможливо, то розчин Алкерана можна розвести в ємності для інфузій.

Розчин Алкерана рекомендується розводити лише 0.9% розчином хлориду натрію для ін'єкцій та не змішувати з інфузійними розчинами, що містять декстрозу (глюкозу).

При подальшому розведенні розчину Алкерана для ін'єкцій в інфузійному розчині його стабільність знижується, а швидкість деградації швидко зростає при підвищенні температури навколишнього середовища. При кімнатній температурі (приблизно 25°C) загальний час від моменту приготування розчину алкерану для ін'єкцій до завершення його інфузії не повинен перевищувати 1,5 год.

Якщо в приготовленому або розведеному розчині Алкерану з'явиться помутніння або кристалізація, його слід знищити.

Необхідно бути обережними, щоб уникнути можливого введення Алкерану не у вену, а в навколишні тканини. У разі ускладненого доступу до периферичних вен препарат вводять у центральні вени. Високі дози Алкерана (з трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин або без неї) рекомендується вводити у центральні вени.

При використанні препарату для регіонарних артеріальних перфузій рекомендується ознайомитись з подробицями методики у спеціальній літературі.

Симптоми: першими проявами гострого передозування Алкерана при внутрішньовенному введенні є нудота і блювання, може розвинутися ураження слизової оболонки ШКТ з діареєю, іноді геморагічної. При прийомі внутрішньо найімовірнішими першими симптомами гострого передозування є побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту, включаючи нудоту, блювання та діарею. Основна токсична дія мелфалану (як при внутрішньому прийомі, так і при парентеральному введенні) полягає в придушенні кістковомозкового кровотворення з розвитком лейкопенії, тромбоцитопенії та анемії.

Лікування: при необхідності слід проводити загальні заходи підтримуючого характеру, разом з переливаннями крові та тромбоцитарної маси, а також вирішити питання госпіталізації пацієнтів для проведення протиінфекційної терапії та призначення стимуляторів гемопоезу. Специфічного антидоту немає. Необхідно ретельно контролювати показники периферичної крові протягом не менше чотирьох тижнів після передозування, доки не з'являться ознаки їх нормалізації.

В/в введення мелфалану у високих дозах одночасно з налідіксової кислотою призводило у дітей до летального результату внаслідок розвитку геморагічного ентероколіту.

У пацієнтів, яким перед трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин внутрішньовенно вводили мелфалан у високих дозах і надалі призначали циклоспорин для запобігання реакції «трансплантат проти господаря», описані випадки порушення функції нирок.

Фармацевтична несумісність

Розчин препарату несумісний з інфузійними розчинами, що містять декстрозу (глюкозу). Його рекомендується вводити тільки в розчині натрію хлориду 0.9% для внутрішньовенних інфузій.

Слід уникати застосування мелфалану при вагітності, особливо у І триместрі. У кожному індивідуальному випадку потенційний ризик для плода повинен співвідноситися з очікуваною користю матері.

Жінки, які отримують Алкеран, мають припинити грудне вигодовування.

Якщо будь-який партнер отримує Алкеран, слід користуватися надійними методами контрацепції.

Тератогенний потенціал Алкерану не вивчався. З урахуванням його мутагенних властивостей та структурної подібності з відомими тератогенними сполуками, не виключено, що Алкеран може викликати вроджені вади розвитку у дітей, які народилися у пацієнтів, які отримували цей препарат.

У значної кількості жінок, які досягли менопаузи, Алкеран пригнічує функцію яєчників, що викликає аменорею. Деякі дані вказують на можливість несприятливого впливу Алкерана на сперматогенез, отже, при його застосуванні не виключено розвиток минущої або стійкої стерильності у чоловіків.

Сучасні клінічні дані щодо частоти небажаних реакцій при використанні цього препарату відсутні. Частота небажаних реакцій варіює залежно від показань та введених доз, а також від застосування препарату в комбінації з іншими засобами.

Для класифікації частоти небажаних реакцій використовувалися такі принципи: дуже часто – ≥0.1, часто – ≥0.01, але <0.1, іноді – ≥0.001, але <0.01, рідко – ≥0.0001, але <0.001, дуже рідко – <0.00001

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи : дуже часто – пригнічення кістковомозкового кровотворення з розвитком лейкопенії та тромбоцитопенії; рідко – гемолітична анемія.

З боку імунної системи : рідко – алергічні реакції (кропив'янка, набряк, висипання на шкірі, свербіж та анафілактичний шок при першому та наступних введеннях відзначалися нечасто, головним чином при внутрішньовенній терапії Алкераном). Є повідомлення про поодинокі випадки зупинки серця при алергічних реакціях на Алкеран.

З боку дихальної системи : рідко – інтерстиціальна пневмонія та легеневий фіброз (в т.ч. із летальним результатом).

З боку травної системи: дуже часто - нудота, блювання та діарея; під час використання високодозного режиму – стоматит; рідко – ураження печінки, починаючи від зміни активності функціональних печінкових проб до клінічно маніфестного гепатиту та жовтяниці, вено-оклюзійна хвороба після високодозової терапії, стоматит при застосуванні стандартних доз. При парентеральному введенні: діарея, нудота, блювання є дозолімітуючими факторами токсичності у пацієнтів, які отримують внутрішньовенну високодозну терапію Алкераном разом з трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин. Попередня терапія циклофосфамідом, мабуть, зменшує вираженість симптомів з боку шлунково-кишкового тракту, зумовлених високою дозою Алкерану. При прийомі внутрішньо: за наявними даними, до 30% хворих, які отримують мелфалан внутрішньо у стандартних дозах, відзначають побічні ефекти з боку системи травлення,такі як нудота та блювання.

Дерматологічні реакції : дуже часто – алопеція при проведенні високодозної терапії, часто – алопеція при призначенні стандартних доз; рідко - макуло-папульозний висип і свербіж шкіри.

З боку сечовидільної системи : часто - достовірне транзиторне підвищення рівня сечовини в крові у хворих на мієломну хворобу з порушенням функції нирок.

Інші : при парентеральному введенні дуже часто – суб'єктивне транзиторне відчуття жару та/або поколювання.

Імунізація живої вакциною іноді може спричинити розвиток інфекції у пацієнта з ослабленим імунітетом. Тому застосування живих вакцин на фоні терапії мелфаланом не рекомендується.

При екстравазації розчин алкерану для ін'єкцій може викликати місцеве пошкодження оточуючих судин тканин, тому він не повинен вводитися безпосередньо в периферичну вену. Рекомендується вводити розчин Алкерана повільно на тлі швидкої інфузії через спеціальний доступ в інфузійній системі або в центральну вену.

Враховуючи високий ризик та необхідність у складній підтримувальній терапії при лікуванні препаратом, внутрішньовенну високодозну терапію Алкераном слід проводити лише у спеціалізованих центрах, що мають відповідні умови, під наглядом досвідчених фахівців. У пацієнтів, які отримують високодозну внутрішньовенну терапію Алкераном, необхідно вирішити питання про профілактичне призначення антибактеріальних препаратів і, якщо потрібно, компонентів крові. Перед проведенням високодозової терапії мелфаланом необхідно забезпечити адекватний загальний стан організму та функції органів.

Алкеран слід використовувати з обережністю у пацієнтів, які недавно пройшли курс променевої терапії або хіміотерапії, у зв'язку з можливістю посилення токсичного впливу на кістковий мозок.

При застосуванні Алкерану слід виконувати рекомендації щодо застосування цитотоксичних препаратів.

Виведення мелфалану у пацієнтів із нирковою недостатністю може знижуватися. Крім того, при нирковій недостатності може виникати пригнічення кісткового мозкового кровотворення уремічного генезу. У таких випадках може знадобитися зниження дози препарату, а пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря.

У пацієнтів, які отримували Алкеран, виявляли хромосомні аберації.

Мелфалан, як і інші алкілуючі препарати, може спричинити розвиток лейкозу у людини. Є повідомлення про гострий лейкоз після тривалої терапії мелфаланом з приводу амілоїдозу, меланоми, множинної мієломи, макроглобулінемії, холодового аглютинінового синдрому та раку яєчника. Порівняльний аналіз хворих на рак яєчника, які отримували і не отримували алкілуючі препарати, включаючи мелфалан, виявив достовірне зростання захворюваності на гострий лейкоз у першій групі. Перед призначенням Алкерана слід порівняти ризик розвитку лейкозу з потенційним терапевтичним ефектом препарату.

Контроль лабораторних показників

Оскільки Алкеран є мієлосупресивним засобом, в ході терапії дуже важливо регулярно визначати кількість формених елементів крові, за необхідності коригуючи дозу або тимчасово відкладаючи введення препарату, щоб уникнути можливого розвитку надмірної мієлосупресії та ризику необоротної аплазії кісткового мозку. Кількість клітин крові може продовжувати знижуватися і після припинення застосування препарату, тому за перших ознак занадто різкого зниження кількості лейкоцитів або тромбоцитів лікування має бути тимчасово припинено.

Правила безпечного поводження з препаратом

При поводженні з мелфаланом слід дотримуватися вказівок щодо поводження з цитостатиками відповідно до місцевих рекомендацій та/або нормативних актів.

Розчин Алкерана повинен готуватися під наглядом досвідченого фармацевта, який володіє правилами безпечного поводження з препаратом та знайомим із його властивостями. Розчин мелфалану повинен готуватися в асептичних умовах на спеціальному устаткуванні (у лабораторній шафі з вертикальною витяжкою), або, якщо такої немає, у спеціально виділеному ізольованому приміщенні в аптеці або клініці. Персонал, який готує розчини або робить ін'єкції, повинен одягати спеціальний захисний одяг: одноразові рукавички з хірургічного латексу або полівінілхлориду хорошої якості (гумові не підходять), хірургічну маску відповідної якості, захисні окуляри, які слід ретельно мити водою після використання.

При роботі в асептичних умовах буде потрібен інший одяг.

При розбризкуванні або проливанні розчину персонал, одягнений у відповідний захисний одяг, повинен негайно протерти поверхню вологими одноразовими паперовими рушниками, які потім відразу складають у контейнер для небезпечних відходів, а потім знищують відповідно до встановленої процедури. Поверхню, яку потрапив препарат, потрібно вимити великою кількістю води.

При попаданні розчину мелфалан на шкіру слід негайно і ретельно промити її великою кількістю холодної води з милом; у разі доцільно звернутися до лікаря.

При контакті зі слизовою оболонкою очей негайно промити розчином хлористого натрію для очей і негайно звернутися до лікаря. За відсутності розчину хлористого натрію можна використовувати велику кількість води.

Правила безпечного поводження з таблетками Мелфалан

При поводженні з лікарськими формами мелфалану необхідно дотримуватися вказівок щодо поводження з цитостатиками, що є в місцевих рекомендаціях та/або відповідних нормативних актах.

Якщо зовнішня оболонка таблетки не пошкоджена, поводження з таблетками мелфалану не пов'язане з ризиком. Таблетки мелфалан не слід розламувати.

Правила знищення препарату

Розчин Алкерана має бути знищений відповідно до встановлених вимог. За відсутності таких він підлягає такій же процедурі знищення, як і інші токсичні хімічні речовини, наприклад, високотемпературного спалювання та глибокого поховання.

Знищення гострих предметів (наприклад голок, шприців, інфузійних систем та ампул) повинно проводитись у жорстких контейнерах із застережливим написом про небезпеку. Персонал, який проводить знищення, повинен бути поінформований про дотримання всіх застережень. Процедури знищення мають відповідати місцевим нормативним вимогам.

Таблетки мелфалану знищують відповідно до місцевих нормативних вимог до знищення цитостатиків.

При порушенні функції нирок кліренс мелфалан може знизитися, хоча сильно варіює. При внутрішньовенному введенні препарату у стандартних дозах (8–40 мг/м 2 ) пацієнтам з помірною або тяжкою нирковою недостатністю рекомендується зменшити початкову дозу на 50%, а надалі підбирати дозу залежно від ступеня пригнічення функції кісткового мозку.

При внутрішньовенному введенні препарату у високих дозах (100–240 мг/м 2 ) необхідність зниження дози залежить від ступеня порушення функції нирок, від того, чи проводиться трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин та від терапевтичної необхідності. Як правило, при проведенні високодозової терапії мелфаланом без трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК 30-50 мл/хв) дозу зменшують на 50%. При тяжкій нирковій недостатності високодозна терапія мелфаланом без трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин не рекомендується.

Препарат відпускається за рецептом.

ASPEN PHARMA TRADING Limited (Ірландія)

GlaxoSmithKline Manufacturing SpA (Італія)

Страна производства (на момент написания) Италия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Алкеран лиофилизат для приготовления раствора для внутрисосудистого введения 50 мг флакон 1 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Алкеран лиофилизат для приготовления раствора для внутрисосудистого введения 50 мг флакон 1 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Алкеран лиофилизат для приготовления раствора для внутрисосудистого введения 50 мг флакон 1 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Алкеран таблетки покрытые пленочной оболочкой 2 мг 25 шт..