Верошпирон таблетки 25 мг 20 шт Цена

Спиронолактон является калийсберегающим диуретиком пролонгированного действия, конкурентным антагонистом альдостерона (минералокортикоидный гормон коры надпочечников). В дистальных отделах нефрона спиронолактон препятствует задержке альдостероном натрия и воды и подавляет калийвыводящий эффект альдостерона. Связываясь с рецепторами альдостерона, увеличивает экскрецию ионов натрия, хлора и воды с мочой, уменьшает выведение ионов калия и мочевины, снижает кислотность мочи.

Антигипертензивное действие препарата обусловлено наличием мочегонного эффекта.

таб. 25 мг: 20 шт.

Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з маркуванням "VEROSPIRON" на одній стороні, з характерним запахом.

Допоміжні речовини : кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат.

20 шт. - блістери (1) - пачки картонні.

C03DA01 Spironolactone

Калійзберігаючий діуретик

спіронолактон

Діуретичний калійзберігаючий засіб

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності – 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Спіронолактон є калійзберігаючим діуретиком пролонгованої дії, конкурентним антагоністом альдостерону (мінералокортикоїдний гормон кори надниркових залоз). У дистальних відділах нефрону спіронолактон перешкоджає затримці альдостероном натрію і води і пригнічує калій ефект альдостерону. Зв'язуючись з рецепторами альдостерону, збільшує екскрецію іонів натрію, хлору та води із сечею, зменшує виведення іонів калію та сечовини, знижує кислотність сечі.

Антигіпертензивна дія препарату обумовлена наявністю сечогінного ефекту.

есенціальна гіпертензія , переважно у разі гіпокаліємії, як правило, у комбінації з іншими гіпотензивними препаратами; застійна серцева недостатність у пацієнтів, які не реагують на іншу терапію або не переносять її, а також для посилення дії інших діуретиків; цироз печінки, що супроводжується асцитом та/або набряками, нефротичним синдромом; інших препаратів; діагностика та лікування первинного гіперальдостеронізму; профілактика гіпокаліємії у пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди, коли інші методи лікування не застосовуються.

Всередину, після їди, 1 або 2 рази на добу. Прийом добової дози або першої частини добової дози рекомендується вранці.

Дорослі

Есенціальна гіпертензія

Додаткова терапія при лікуванні артеріальної гіпертензії у разі недостатньої ефективності раніше застосовуваних гіпотензивних препаратів

Початкова доза спіронолактону при одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними препаратами становить 25 мг на добу. Якщо через 4 тижні артеріального тиску не досягає цільових значень, доза препарату може бути збільшена в 2 рази. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які отримують препарати, які можуть спричинити розвиток гіперкаліємії (наприклад, інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину), до початку застосування спіронолактону слід оцінити вміст калію та креатиніну у сироватці крові. Не слід застосовувати Верошпірон пацієнтам, у яких вміст калію у сироватці крові перевищує 5.0 ммоль/л, а концентрація креатиніну у сироватці крові перевищує 220 мкмоль/л. Протягом 3 місяців після початку прийому спіронолактону потрібний частий контроль вмісту калію та креатиніну в крові.

Застійна серцева недостатність

Набряки на тлі застійної серцевої недостатності або нефротичного синдрому

Початкова доза становить 100 мг і може змінюватися в інтервалі від 25 до 200 мг на добу, препарат можна приймати за 1-2 прийоми. При прийомі більш високих доз препарат Верошпірон може застосовуватися разом з діуретиком, що діє у проксимальному відділі ниркового канальця. У цьому випадку дозу спіронолактон слід скоригувати.

Додаткова терапія при лікуванні тяжкої серцевої недостатності (клас III-IV за класифікацією NYHA та фракцією викиду ≤35%)

Встановлено, що якщо вміст калію в сироватці крові не перевищує 5.0 ммоль/л, а концентрація креатиніну в сироватці крові не перевищує 220 мкмоль/л, на фоні базової стандартної терапії доза спіронолактону на початку застосування повинна становити 25 мг/добу. Пацієнтам з хорошою переносимістю препарату в дозі 25 мг на добу за клінічними показаннями можна збільшити дозу до 50 мг на добу. Для пацієнтів з поганою переносимістю терапії Верошпіроном у дозі 25 мг на добу можна знизити дозу препарату до 25 мг 1 раз на 2 дні.

Асцит та набряки, зумовлені цирозом печінки

Якщо співвідношення іонів натрію та калію у сечі перевищує 1.0, то добова доза препарату має становити 100 мг. Якщо зазначене співвідношення менше 1.0, то доза препарату повинна бути в інтервалі від 200 до 400 мг на добу.

Підтримуюча доза повинна визначатись індивідуально для кожного пацієнта.

Гіпокаліємія

Препарат призначають у дозі 25-100 мг на добу, якщо застосування препаратів калію або інших калійзберігаючих методів є недостатнім.

Первинний гіперальдостеронізм

Для діагностичних цілей

1) Тривалий тест: спіронолактон приймають по 400 мг на добу 3-4 тижні. При досягненні корекції гіпокаліємії та артеріальної гіпертензії можна припускати наявність первинного гіперальдостеронізму.

2) Короткий тест: спіронолактон приймається по 400 мг на добу протягом 4 днів. При збільшенні вмісту калію у сироватці крові під час прийому спіронолактону та зниженні після його відміни можна припускати наявність первинного гіперальдостеронізму.

Лікування

При підготовці до хірургічного лікування спіронолактон застосовують у дозах від 100 мг до 400 мг на добу. Якщо операцію не показано, спіронолактон можна застосовувати для тривалої підтримуючої терапії у найменшій ефективній дозі. У цьому випадку початкова доза може зменшуватися кожні 14 днів до досягнення найменшої ефективної дози. Для зниження побічних ефектів при тривалому застосуванні препарат Верошпірон рекомендується застосовувати у комбінації з іншими діуретиками.

Особливі групи пацієнтів

Діти та підлітки до 18 років. Початкова доза препарату становить 1-3 мг/кг маси тіла на добу за 1-4 прийоми. При проведенні підтримуючої терапії або при одночасному застосуванні з іншими діуретиками доза Верошпірону повинна бути знижена до 1-2 мг/кг маси тіла.

При застосуванні у дітей віком до 3 років можна використовувати суспензію. Для приготування суспензії таблетки слід подрібнити та змішати з рідиною або кашкоподібною їжею. Суспензію слід використовувати негайно відразу після приготування.

Пацієнти похилого віку (старше 65 років). Лікування препаратом рекомендується починати з найменшої дози з поступовим збільшенням до досягнення максимального бажаного ефекту. Слід бути обережними у пацієнтів з тяжкими порушеннями функцій нирок та печінки, які можуть впливати на метаболізм та екскрецію спіронолактону. Крім того, при застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку слід брати до уваги ризик гіперкаліємії (див. розділ "Особливі вказівки").

Симптоми: сонливість, сплутаність свідомості, нудота, блювання, запаморочення, діарея, макуло-папульозний або еритематозний висип. Рідше може виникати гіперкаліємія та гіпонатріємія, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки передозування може призвести до печінкової коми.

Лікування: специфічний антидот відсутній. Проводиться промивання шлунка, симптоматичне лікування дегідратації та відновлення кислотно-лужної рівноваги. При гіперкаліємії необхідно нормалізувати водно-електролітний обмін за допомогою калій, що виводять діуретиків, швидкого парентерального введення розчину декстрози з інсуліном. У тяжких випадках проводять гемодіаліз.

Одночасний прийом препарату Верошпірон з іншими калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ, антагоністами рецепторів ангіотензину II, блокаторами альдостерону, препаратами калію, а також дотримання багатою калієм дієти, або вживання калійвмісних замінників солі, може призвести до розвитку.

Крім лікарських засобів, що достовірно викликають гіперкаліємію, одночасне застосування комбінації триметоприм/сульфаметоксазол (ко-тримоксазол) зі спіронолактоном може призвести до клінічно значущої гіперкаліємії.

Одночасний прийом інших діуретиків: посилення діурезу.

Імунодепресанти, циклоспорин та такролімус можуть підвищувати ризик розвитку гіперкаліємії, що викликається спіронолактоном.

Колестирамін, амонію хлорид можуть також підвищувати ризик розвитку гіперкаліємії та гіперхлоремічного метаболічного ацидозу.

Трициклічні антидепресанти та антипсихотики можуть посилювати антигіпертензивний ефект спіронолактону.

Гіпотензивні засоби: спіронолактон потенціює дію гіпотензивних препаратів, дозу яких при одночасному прийомі зі спіронолактоном, можливо, потрібно знизити та коригувати надалі у разі потреби. Оскільки інгібітори АПФ знижують вироблення альдостерону, не слід використовувати препарати цієї групи разом із спіронолактоном на постійній основі, особливо у пацієнтів із встановленим порушенням функції нирок.

Одночасне застосування з нітрогліцерином, іншими нітратами або вазодилататорами може посилювати антигіпертензивний ефект спіронолактону.

Алкоголь, барбітурати або наркотичні препарати можуть потенціювати ортостатичну гіпотензію, пов'язану зі спіронолактоном.

Пресорні аміни (норепінефрін): спіронолактон знижує судинні реакції на норепінефрін. З цієї причини слід бути обережним при проведенні місцевої або загальної анестезії у пацієнтів, які приймають спіронолактон.

НПЗЗ: у деяких пацієнтів прийом НПЗЗ може знижувати діуретичний, натрійуретичний та антигіпертензивний ефекти "петлевих", калійзберігаючих та тіазидних діуретиків. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів (наприклад, ацетилсаліцилової кислоти, індометацину та мефенамової кислоти) з калійзберігаючими діуретиками може призвести до розвитку тяжкої гіперкаліємії. Таким чином, при одночасному прийомі спіронолактону з нестероїдними протизапальними засобами слід ретельно контролювати стан пацієнта на предмет досягнення бажаного ефекту сечогінного препарату.

Глюкокортикоїди, АКТГ: може збільшуватись швидкість виведення електролітів, зокрема, може спостерігатися гіпокаліємія.

Дигоксин: спіронолактон може збільшувати T1/2 дигоксину, що може призвести до збільшення концентрації дигоксину в сироватці крові та, як наслідок, посилення його токсичності. При прийомі спіронолактону може знадобитися зниження дози дигоксину. Слід ретельно контролювати стан пацієнта для запобігання передозуванню дигоксином або недостатній дигіталізації.

Вплив препарату на результати лабораторних досліджень: у літературі описано кілька випадків впливу спіронолактону або його метаболітів на показник концентрації дигоксину, визначений методом радіоімунного аналізу. Клінічна значимість цієї взаємодії поки що неясна.

При флуориметричному аналізі спіронолактон може впливати на результат аналізу вмісту сполук з аналогічними параметрами флуоресценції (наприклад, кортизол, епінефрін).

Антипірин: спіронолактон прискорює метаболізм антипірину.

Препарати літію: як правило, препарати літію не слід застосовувати спільно з діуретиками. Діуретики знижують нирковий кліренс літію та підвищують ризик розвитку токсичних ефектів препаратів літію.

Карбеноксолон може викликати затримку натрію в організмі та, як наслідок, знижувати ефективність спіронолактону. Слід уникати одночасного застосування карбеноксолону та спіронолактону.

Карбамазепін: при одночасному застосуванні з діуретиками препарат може спричинити клінічно значущу гіпонатріємію.

Гепарин, низькомолекулярний гепарин: одночасне застосування зі спіронолактоном може призвести до тяжкої гіперкаліємії.

Похідні кумарину: спіронолактон знижує ефективність цієї групи препаратів.

Спіронолактон може посилювати дію аналогів ГнРГ: триптореліну, бусереліну, гонадореліну.

Вагітність

Спіронолактон має антиандрогенний ефект у людини. Спіронолактон та його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр. Застосування спіронолактону при вагітності протипоказане.

Період грудного вигодовування

Метаболіти спіронолактону проникають у грудне молоко. При необхідності застосування спіронолактону грудне вигодовування слід припинити та перейти на альтернативні методи годування дитини.

Небажані реакції найчастіше зумовлені конкурентним антагонізмом спіронолактону щодо альдостерону, а також антиандрогенним ефектом спіронолактону. Зазвичай, після припинення прийому спіронолактону небажані ефекти зникають.

Небажані реакції представлені відповідно до системно-органних класів згідно MedDRA та із зазначенням частоти виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, еозинофілія.

З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість.

З боку ендокринної системи: дуже рідко – гірсутизм.

З боку обміну речовин: дуже часто – гіперкаліємія (у пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів, які одночасно отримують препарати калію); часто - гіперкаліємія (у літніх пацієнтів, при цукровому діабеті та у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ); рідко – гіпонатріємія, дегідратація, порфірія; частота невідома – гіперхлоремічний ацидоз.

Порушення психіки: нечасто – сплутаність свідомості.

З боку нервової системи: нечасто – сонливість (у пацієнтів із цирозом печінки), головний біль; дуже рідко – параліч, параплегія.

З боку серця: дуже часто – аритмії (у пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів, які отримують препарати калію одночасно зі спіронолактоном).

З боку судин: дуже рідко – васкуліт; частота невідома – зниження АТ.

З боку дихальної системи: дуже рідко – зміна тональності голосу.

З боку травної системи: часто – нудота, блювання; рідко – гастрит, виразка, шлункова кровотеча, біль у шлунку, діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – висипання, кропив'янка; дуже рідко – алопеція, екзема, кільцеподібна еритема, вовчаковоподібні зміни шкіри; частота невідома – бульозний пемфігоїд (як правило, при тривалому застосуванні).

З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – остеомаляція.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – гостра ниркова недостатність.

З боку статевих органів та молочної залози: дуже часто – зниження лібідо, еректильна дисфункція, гінекомастія (у чоловіків), болючість молочних залоз, біль у грудях (у чоловіків), збільшення молочних залоз, порушення менструального циклу (у жінок); часто – безпліддя (при застосуванні препарату у високих дозах (450 мг на добу)).

Загальні розлади: нечасто – астенія, втома.

Лабораторні та інструментальні дані: дуже рідко – підвищення концентрації сечовини у сироватці крові, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові; частота невідома – підвищення вмісту глікозильованого гемоглобіну (HbA1c).

підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого з компонентів препарату; хвороба Аддісона; гіперкаліємія, гіпонатріємія; /1.73 м2 або концентрація креатиніну в сироватці крові більше 220 мкмоль/л); спільне застосування з еплереном або іншими калійзберігаючими діуретиками.

З обережністю

Гіперкальціємія; метаболічний ацидоз; AV-блокада (гіперкаліємія сприяє її посиленню); ниркова недостатність; цукровий діабет (у пацієнтів із підтвердженою або передбачуваною нирковою недостатністю); прийом лікарських засобів, що викликають гіперкаліємію; місцева та загальна анестезія; літній вік; печінкова недостатність; цироз печінки, порфірія.

З особливою обережністю спіронолактон слід застосовувати у пацієнтів, основне захворювання яких може провокувати розвиток ацидозу та/або гіперкаліємії.

Пацієнти з діабетичною нефропатією мають підвищений ризик гіперкаліємії.

Прийом спіронолактону може спричинити транзиторне підвищення азоту сечовини крові (АМК), особливо на тлі наявного порушення функції нирок та гіперкаліємії. Спіронолактон може спричинити оборотний гіперхлоремічний метаболічний ацидоз. Таким чином, при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок та печінки, а також у пацієнтів похилого віку необхідний регулярний контроль показників електролітів сироватки крові та функції нирок.

Одночасне застосування спіронолактону з препаратами, що викликають гіперкаліємію (наприклад, інші калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, блокатори альдостерону, гепарин, низькомолекулярний гепарин, препарати калію, багата калієм дієта, вживання .

Гіперкаліємія може призвести до смерті. Критично важливо контролювати та коригувати вміст калію у пацієнтів з тяжкою формою серцевої недостатності, які отримують спіронолактон. Не слід застосовувати препарат спільно з іншими калійзберігаючими діуретиками. У пацієнтів із вмістом калію у сироватці крові вище 3.5 ммоль/л протипоказано застосування препаратів калію. Рекомендована частота моніторингу вмісту калію та креатиніну – через тиждень після початку прийому препарату або збільшення дози спіронолактону, щомісяця протягом перших 3 місяців, потім щокварталу протягом року, після чого – кожні 6 місяців. При вмісті калію у сироватці крові більше 5 ммоль/л або креатиніну більше 350 мкмоль/л слід тимчасово або повністю припинити прийом спіронолактону.

У пацієнтів з порфірією Верошпірон слід застосовувати з особливою обережністю, оскільки багато препаратів провокують загострення порфірії.

При вживанні препарату забороняється вживання алкоголю.

У разі непереносимості лактози слід брати до уваги, що кожна таблетка Верошпірону містить 146 мг лактози моногідрату. Даний препарат не слід приймати пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, повна лактазна недостатність або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

У початковому періоді лікування забороняється керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Тривалість обмежень встановлюється у індивідуальному порядку.

Препарат протипоказаний при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК менше 10 мл/хв). З обережністю слід призначати препарат при діабетичній нефропатії.

З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності, цирозі печінки.

Препарат відпускається за рецептом.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку.

Протипоказане застосування у дітей віком до 3 років.

GEDEON RICHTER Plc. (Угорщина)

GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)

GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Венгрия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Верошпирон таблетки 25 мг 20 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Верошпирон таблетки 25 мг 20 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Верошпирон таблетки 25 мг 20 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Спиронолактон таблетки 25 мг 20 шт., Спиронолактон капсулы 100 мг 30 шт., Спиронолактон капсулы 50 мг 30 шт., Верошпилактон капсулы 100 мг 30 шт., Верошпилактон капсулы 50 мг 30 шт., Верошпилактон таблетки 25 мг 20 шт., Верошпирон капсулы 50 мг 30 шт., Верошпирон капсулы 100 мг 30 шт..