Венлаксор таблетки 75 мг 30 шт Цена

Антидепрессант. По химической структуре венлафаксин не относится ни к одному классу антидепрессантов (трициклические, тетрациклические или другие), является рацематом двух активных энантомеров.

Механизм антидепрессивного действия препарата связан с его способностью потенцировать передачу нервного импульса в ЦНС. Венлафаксин и его основной метаболит О-десметилвенлафаксин (ОДВ) являются сильными ингибиторами обратного захвата серотонина и норадреналина и слабыми ингибиторами обратного захвата допамина. Кроме того, венлафаксин и ОДВ снижают бета-адренергическую реактивность как после однократного введения, так и при постоянном приеме. Венлафаксин и ОДВ одинаково эффективно влияют на обратный захват нейротрансмиттеров.

Венлафаксин не обладает сродством к м-холинорецепторам, гистаминовым H1-рецепторам и α1-адренорецепторам головного мозга. Венлафаксин не подавляет активность МАО. Не обладает сродством к опиоидным, бензодиазепиновым, фенциклидиновым или NMDA-рецепторам.

Таблетки світло-рожеві з темно-рожевими вкрапленнями, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком на одному боці.

Допоміжні речовини : кальцію гідрофосфат безводний, лактоза безводна, карбоксиметилкрохмаль натрію, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, барвник заліза оксид червоний (Е172).

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.

N06AX16 Venlafaxine

Антидепресант

венлафаксин (у формі гідрохлориду)

Антидепресант

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Антидепресант. За хімічною структурою венлафаксин не відноситься до жодного класу антидепресантів (трициклічні, тетрациклічні або інші), є рацематом двох активних енантомерів.

Механізм антидепресивної дії препарату пов'язаний з його здатністю потенціювати передачу нервового імпульсу ЦНС. Венлафаксин та його основний метаболіт О-десметилвенлафаксин (ОДВ) є сильними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну та слабкими інгібіторами зворотного захоплення допаміну. Крім того, венлафаксин та ОДВ знижують бета-адренергічну реактивність як після одноразового введення, так і при постійному прийомі. Венлафаксин та ОДВ однаково ефективно впливають на зворотне захоплення нейротрансмітерів.

Венлафаксин не має спорідненості до м-холінорецепторів, гістамінових H 1 -рецепторів і α 1 -адренорецепторів головного мозку. Венлафаксин не пригнічує активність МАО. Не має спорідненості з опіоїдними, бензодіазепіновими, фенциклідиновими або NMDA-рецепторами.

Таблетки рекомендується приймати під час їди.

Рекомендована початкова доза становить 75 мг на 2 прийоми (по 37.5 мг 2 рази на добу) щодня. Якщо після декількох тижнів лікування не спостерігається значного поліпшення, добову дозу можна збільшити до 150 мг (по 75 мг 2 рази на добу). Якщо потрібна більш висока доза (важкий депресивний розлад або інші стани, що потребують стаціонарного лікування), можна відразу призначити 150 мг на 2 прийоми (по 75 мг 2 рази на добу). Після цього добову дозу можна збільшувати на 75 мг кожні 2-3 дні до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Максимальна добова доза препарату Венлаксор ® становить 375 мг. Після досягнення необхідного терапевтичного ефекту добова доза може поступово знижуватися до мінімального ефективного рівня.

Підтримуюче лікування може тривати 6 місяців і більше. Призначаються мінімальні ефективні дози, що застосовувалися під час лікування депресивного епізоду.

При нирковій недостатності легкого ступеня тяжкості (ШКФ більше 30 мл/хв) корекція режиму дозування не потрібна. При нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (ШКФ 10-30 мл/хв) дозу слід зменшити на 25-50%. У зв'язку з подовженням T 1/2 венлафаксину та його активного метаболіту ОДВ таким пацієнтам слід приймати всю дозу 1 раз на добу. Не рекомендується застосовувати венлафаксин при нирковій недостатності тяжкого ступеня (ШКФ менше 10 мл/хв), оскільки надійних даних про таку терапію немає. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі , призначають 50% звичайної добової дози венлафаксину після завершення гемодіалізу.

При легкій печінковій недостатності (протромбіновий час /ПВ/ менше 14 с) корекція режиму дозування не потрібна. При помірній печінковій недостатності (ПВ від 14 до 18 с) дозу слід знизити на 50%. Не рекомендується застосовувати венлафаксин при тяжкій печінковій недостатності , оскільки надійні дані про таку терапію відсутні.

Пацієнтам похилого віку не потрібна зміна дози, проте необхідно бути обережними, наприклад, у зв'язку з можливістю порушення функції нирок. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу. При підвищенні дози пацієнт повинен перебувати під ретельним медичним наглядом.

Припинення прийому препарату Венлаксор®

Після закінчення прийому Венлаксору ® рекомендується поступово зменшувати дозу препарату, принаймні протягом тижня, та контролювати стан пацієнта з метою мінімізації ризику, пов’язаного з відміною препарату.

Період, необхідний для припинення прийому препарату, залежить від його дози, тривалості курсу лікування та індивідуальних особливостей пацієнта.

Симптоми: зміни ЕКГ (подовження інтервалу QT, блокада ніжки пучка Гіса, розширення комплексу QRS), синусова або шлуночкова тахікардія, брадикардія, гіпотензія, судомні стани, зміна свідомості (зниження рівня неспання). При передозуванні венлафаксину при одночасному прийомі з алкоголем та/або іншими психотропними препаратами повідомлялося про смертельний результат.

Лікування: проводять симптоматичну терапію. Специфічні антидоти невідомі. Призначають активоване вугілля зниження всмоктування препарату. Не рекомендується викликати блювоту через небезпеку аспірації. Рекомендується безперервний контроль життєво важливих функцій (дихання та кровообігу). Венлафаксин та його метаболіт ОДВ не виводяться при діалізі.

Одночасне застосування інгібіторів МАО та венлафаксину протипоказане. Починати прийом Венлаксор ® можна принаймні через 14 днів після закінчення терапії інгібіторами МАО. Якщо застосовувався оборотний інгібітор МАО (моклобемід), цей інтервал може бути коротшим (24 год). Терапію інгібіторами МАО можна починати щонайменше через 7 днів після відміни препарату Венлаксор ® .

Венлафаксин не впливає на фармакокінетику літію.

При одночасному застосуванні з іміпраміном фармакокінетика венлафаксину та його метаболіту ОДВ не змінюється.

При одночасному застосуванні з галоперидолом ефект останнього може посилюватись через підвищення його концентрації в крові.

При одночасному застосуванні з діазепамом фармакокінетика препаратів та їх основних метаболітів суттєво не змінюється. Також не виявлено впливу на психомоторні та психометричні ефекти діазепаму.

При одночасному застосуванні з клозапіном може спостерігатися підвищення його концентрації у плазмі та розвиток побічних ефектів (наприклад, епілептичних нападів).

При одночасному застосуванні з рисперидоном (попри збільшення AUC рисперидону) фармакокінетика суми активних компонентів (рисперидону та його активного метаболіту) суттєво не змінювалася.

Венлаксор ® посилює дію етанолу на психомоторні реакції.

З огляду на прийому венлафаксина слід дотримуватися особливої ​​обережність під час проведення електросудомної терапії, т.к. досвіду застосування венлафаксину в цих умовах немає.

Ізофермент CYP2D6 перетворює венлафаксин на активний метаболіт ОДВ. На відміну від багатьох інших антидепресантів, дозу венлафаксину можна не знижувати при одночасному введенні з препаратами, що пригнічують активність CYP2D6, або у пацієнтів із генетично обумовленим зниженням активності CYP2D6, оскільки сумарна концентрація венлафаксину та його метаболіту ОДВ при цьому не зміниться. Основний шлях виведення венлафаксину включає метаболізм за участю CYP2D6 та CYP3A4; тому слід дотримуватися особливої ​​обережності при призначенні венлафаксину у поєднанні з лікарськими препаратами, що пригнічують обидва ці ферменти. Така лікарська взаємодія ще не досліджена.

Венлафаксин - відносно слабкий інгібітор CYP2D6 та не пригнічує активність ізоферментів CYP1A2, CYP2C9 та CYP3A4; тому слід очікувати його взаємодії коїться з іншими препаратами, у метаболізмі яких беруть участь ці печінкові ферменти.

Циметидин пригнічує метаболізм при "першому проходженні" венлафаксину через печінку і не впливає на фармакокінетику ОДВ. У більшості пацієнтів очікується лише незначне підвищення загальної фармакологічної активності венлафаксину та його метаболіту ОДВ (більше виражено у літніх пацієнтів та при порушенні функції печінки).

Клінічно значуща взаємодія венлафаксину з антигіпертензивними (в т.ч. з бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ та діуретиками) та гіпоглікемічними препаратами не виявлена.

Зв'язування з білками плазми становить 27% для венлафаксину та 30% – для ОДВ. Тому не відзначено впливу на концентрацію лікарських засобів у плазмі крові, які мають високий рівень зв'язування з білками.

При одночасному прийомі з Варфарин може посилюватися антикоагулянтний ефект останнього.

При одночасному прийомі з індинавіром змінюється фармакокінетика індинавіру (AUC зменшується на 28%, Cmax – на 36%), а фармакокінетика венлафаксину та його метаболіту ОДВ не змінюється. Проте клінічне значення цього ефекту невідоме.

Безпека застосування венлафаксину при вагітності не доведена, тому застосування препарату під час вагітності (або передбачуваної вагітності) протипоказане. Жінки дітородного віку повинні бути попереджені про це до початку лікування та негайно звернутися до лікаря у разі настання вагітності або планування вагітності в період лікування препаратом.

Жінки дітородного віку повинні застосовувати відповідні методи контрацепції під час прийому венлафаксину.

Якщо лікування матері було завершено незадовго до пологів, у новонародженого можуть виникнути ознаки відміни препарату.

Венлафаксин та його метаболіт ОДВ виділяються із грудним молоком. Безпека цих речовин для новонароджених не доведена, тому прийом венлафаксину в період грудного вигодовування не рекомендується. За необхідності прийому препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Більшість побічних ефектів залежить від дози. При тривалому лікуванні тяжкість і частота більшості цих ефектів знижується, причому немає необхідності скасування терапії.

Визначення частоти побічних ефектів часто (>1%), нечасто (0.1-1%), рідко (0.01-0.1%), дуже рідко (<0.01%).

З боку центральної нервової системи: часто – запаморочення, астенія, безсоння, кошмарні сновидіння, підвищена нервова збудливість, парестезії, гіпертонус м'язів, тремор, седативний ефект; нечасто - апатія, галюцинації, міоклонус, непритомність; рідко – судоми, маніакальні розлади, ЗНС.

З боку серцево-судинної системи: часто – підвищення артеріального тиску, гіперемія шкірних покровів; нечасто – зниження АТ, постуральна гіпотензія, тахікардія; дуже рідко – зміна інтервалу QT, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія (в т.ч. мерехтіння шлуночків).

З боку травної системи: часто – зниження апетиту, нудота, блювання; нечасто – бруксизм (мимовільне скрегітання зубами), підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко – гепатит.

З боку сечовивідної системи: часто – порушення сечовипускання; нечасто – затримка сечі.

З боку статевої системи: часто – зниження лібідо, порушення ерекції та/або еякуляції, аноргазмія, менорагія; нечасто – порушення оргазму у жінок.

З боку органів чуття: часто – порушення акомодації, мідріаз, порушення зору; нечасто – порушення смакового сприйняття.

З боку системи кровотворення: частота невідома – агранулоцитоз, апластична анемія, нейтропенія, панцитопенія.

Алергічні реакції: нечасто – висипання, фотосенсибілізація; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), анафілаксія.

Лабораторні показники: нечасто – тромбоцитопенія; рідко – збільшення часу кровотечі, гіпонатріємія; при тривалому призначенні та застосуванні у високих дозах – гіперхолестеринемія.

Інші: часто – втрата маси тіла, пітливість (в т.ч. нічна); нечасто – екхімози, збільшення маси тіла; рідко – синдром неадекватної секреції АДГ, серотоніновий синдром (нудота, блювання, біль у животі, діарея, метеоризм, психомоторне збудження, тахікардія, гіпертермія, м'язова ригідність, судоми, міоклонус, пітливість, пригнічення сознання).

При виникненні синдрому відміни: запаморочення, головний біль, астенія, підвищена стомлюваність, порушення сну (зміна характеру сновидінь, сонливість або безсоння, утруднення засипання), гіпоманія, тривожність, підвищена нервова збудливість, сплутаність свідомості, парестезії, підвищене зниження апетиту, нудота, блювання, діарея (більшість цих реакцій виражені незначно і вимагають лікування).

З обережністю слід призначати препарат при нещодавно перенесеному інфаркті міокарда, нестабільній стенокардії, артеріальній гіпертензії, тахікардії, судомному синдромі в анамнезі, підвищенні внутрішньоочного тиску, закритокутовій глаукомі, маніакальних станах в анамнезі, схильності до кровотеч. тіла, гіпонатріємії, гіповолемії, одночасному прийомі діуретиків, суїцидальних схильностях, нирковій або печінковій недостатності.

Як і при лікуванні іншими антидепресантами, різке припинення терапії венлафаксином – особливо після високих доз препарату – може спричинити симптоми відміни, у зв'язку з чим рекомендується перед скасуванням препарату поступово знизити його дозу. Тривалість періоду, необхідного зниження дози, залежить від величини дози, тривалості терапії, і навіть індивідуальної чутливості пацієнта.

Призначаючи Венлаксор ® пацієнтам з непереносимістю лактози, слід мати на увазі, що кожна таблетка 37,5 мг містить 30 мг лактози, кожна таблетка 75 мг містить 60 мг лактози.

У пацієнтів із депресивними розладами перед початком будь-якої лікарської терапії слід враховувати ймовірність суїцидальних спроб. Тому для зниження ризику передозування початкова доза препарату повинна бути якомога нижчою, а пацієнт повинен перебувати під ретельним медичним наглядом.

У пацієнтів з афективними розладами при лікуванні антидепресантами (у тому числі венлафаксином) можуть виникати гіпоманіакальні або маніакальні стани. Як і інші антидепресанти, венлафаксин слід призначати обережно хворим з манією в анамнезі. Такі пацієнти потребують медичного спостереження.

Як і інші антидепресанти, венлафаксин слід призначати обережно пацієнтам з епілептичними нападами в анамнезі. Лікування венлафаксином має бути перервано у разі виникнення епілептичних нападів.

Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно звернутися до лікаря у разі виникнення висипу, кропив'янки або інших алергічних реакцій.

У деяких пацієнтів під час прийому венлафаксину відмічено дозозалежне підвищення артеріального тиску, у зв'язку з чим рекомендується регулярний контроль артеріального тиску, особливо в період підбору або підвищення дози.

Обережно слід призначати препарат при тахіаритмії, т.к. можливе збільшення частоти серцевого ритму, особливо під час прийому високих доз.

Пацієнти, особливо літні, повинні бути попереджені про можливість виникнення запаморочення та порушення почуття рівноваги.

Як і інші інгібітори зворотного захоплення серотоніну, венлафаксин може підвищити ризик крововиливів у шкіру та слизові оболонки. При лікуванні пацієнтів, схильних до таких станів, потрібна обережність.

Під час прийому венлафаксину, особливо в умовах дегідратації або зниження об'єму крові (в т.ч. у літніх пацієнтів та хворих, які приймають діуретики), може спостерігатися гіпонатріємія та/або синдром неадекватної секреції АДГ.

Під час прийому препарату може спостерігатися мідріаз, у зв'язку з чим рекомендується контроль внутрішньоочного тиску у пацієнтів, схильних до його підвищення або із глаукомою.

Застосування венлафаксину не досліджено у пацієнтів, які недавно перенесли інфаркт міокарда та з декомпенсованою серцевою недостатністю. Таким пацієнтам слід призначати з обережністю.

Необхідно встановити спостереження за пацієнтами для виявлення ознак зловживання препаратом, особливо для пацієнтів, які мають в анамнезі такі симптоми.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Незважаючи на те, що венлафаксин не впливає на психомоторні та когнітивні функції, слід враховувати, що будь-яка лікарська терапія психоактивними препаратами може знизити здатність до винесення суджень, мислення або виконання рухових функцій. Про це слід попередити пацієнта перед початком лікування. У разі виникнення таких ефектів ступінь та тривалість обмежень повинні бути встановлені лікарем. Також не рекомендовано вживання алкоголю.

Протипоказане застосування препарату при тяжких порушеннях функції нирок (ШКФ менше 10 мл/хв).

При нирковій недостатності легкого ступеня тяжкості (ШКФ більше 30 мл/хв) корекція режиму дозування не потрібна. При нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (ШКФ 10-30 мл/хв) дозу слід зменшити на 25-50%. У зв'язку з подовженням періоду напіввиведення венлафаксину та його активного метаболіту ОДВ таким пацієнтам слід приймати всю дозу 1 раз на добу. Не рекомендується застосовувати венлафаксин при нирковій недостатності тяжкого ступеня (ШКФ менше 10 мл/хв), оскільки надійних даних про таку терапію немає. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі , призначають 50% звичайної добової дози венлафаксину після завершення гемодіалізу.

Протипоказане застосування препарату при тяжких порушеннях функції печінки.

При легкій печінковій недостатності (протромбіновий час /ПВ/ менше 14 с) корекція режиму дозування не потрібна. При помірній печінковій недостатності (ПВ від 14 до 18 с) дозу слід знизити на 50%.

Препарат відпускається за рецептом.

Пацієнти, особливо літні, повинні бути попереджені про можливість виникнення запаморочення та порушення почуття рівноваги.

Пацієнтам похилого віку не потрібна зміна дози, проте необхідно бути обережними, наприклад, у зв'язку з можливістю порушення функції нирок. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу. При підвищенні дози пацієнт повинен перебувати під ретельним медичним наглядом.

Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (безпека та ефективність для цієї категорії пацієнтів не доведена).

GRINDEX AO (Латвія)

Страна производства (на момент написания) Латвия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Венлаксор таблетки 75 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Венлаксор таблетки 75 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите Ваше внимание на этот товар в нашем каталоге. Хотите приобрести Венлаксор таблетки 75 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Венлафаксин таблетки 37,5 мг 30 шт., Венлафаксин таблетки 75 мг 30 шт., Велаксин капсулы пролонгированного действия 75мг 28 шт., Венлаксор таблетки 37,5 мг 30 шт., Велаксин капсулы пролонгированного действия 150 мг 28 шт., Велаксин таблетки 75 мг 28 шт., Велафакс таблетки 75 мг 28 шт., Велафакс таблетки 37,5 мг 28 шт., Велаксин таблетки 37,5 мг 28 шт., Венлафаксин таблетки 37,5 мг 30 шт. Органика, Ньювелонг таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 75 мг 30 шт..