Велаксин капсулы пролонгированного действия 150 мг 28 шт Цена
-
Страна:Венгрия
-
Форма выпуска:капсулы
-
Дозировка:150 мг
-
В упаковке:28 шт.
Антидепрессант. По химической структуре венлафаксин нельзя отнести ни к одному известному классу антидепрессантов (трициклические, тетрациклические или другие). Он имеет две активные энантиомерные рацемические формы.
Антидепрессивный эффект венлафаксина связан с усилением нейротрансмиттерной активности в ЦНС. Венлафаксин и его основной метаболит О-десметилвенлафаксин (ОДВ) являются мощными ингибиторами обратного захвата серотонина и норадреналина и слабо подавляют обратный захват допамина нейронами. Венлафаксин и ОДВ одинаково эффективно влияют на обратный захват нейротрансмиттеров. Венлафаксин и ОДВ снижают бета-адренергические реакции.
Венлафаксин не обладает сродством к м- и н-холинорецепторам, гистаминовым H1-рецепторам и α1-адренорецепторам головного мозга. Венлафаксин не подавляет активность МАО. Не обладает сродством к опиоидным, бензодиазепиновым, фенциклидиновым или NMDA-рецепторам.
Велаксин капсулы пролонгированного действия 150 мг 28 шт инструкция на украинскомФорма випускукапс. пролонгованої дії 75 мг: 28 чи 30 шт. капс. пролонгованої дії 150 мг: 28 чи 30 шт.
Опис
Капсули пролонгованої дії тверді желатинові, CONI-SNAP 0EL, з безбарвним, прозорим корпусом та кришкою оранжево-коричневого кольору; вміст капсул - суміш пелет білого та жовтого кольору, без або майже без запаху.
| 1 капс. | |
| венлафаксину гідрохлорид | 169.68 мг, |
| що відповідає змісту венлафаксину | 150 мг |
Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна, натрію хлорид, етилцелюлоза, тальк, диметикон, калію хлорид, коповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, ксантанова камедь, заліза оксид жовтий.
Склад желатинової капсули: титану діоксид, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, желатин.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
Коди АТХ
N06AX16 Venlafaxine
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Антидепресант
Діюча речовина
венлафаксину гідрохлорид
Фармако-терапевтична група
Антидепресант
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у сухому та недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C.
Термін придатності
Термін придатності – 5 років.
Фармакологічна дія
Антидепресант. За хімічною структурою венлафаксин не можна віднести до жодного відомого класу антидепресантів (трициклічні, тетрациклічні чи інші). Він має дві активні енантіомерні рацемічні форми.
Антидепресивний ефект венлафаксину пов'язаний із посиленням нейротрансмітерної активності у ЦНС. Венлафаксин та його основний метаболіт О-десметилвенлафаксин (ОДВ) є потужними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну та слабо пригнічують зворотне захоплення допаміну нейронами. Венлафаксин та ОДВ однаково ефективно впливають на зворотне захоплення нейротрансмітерів. Венлафаксин та ОДВ знижують бета-адренергічні реакції.
Венлафаксин не має спорідненості до м- та н-холінорецепторів, гістамінових H 1 -рецепторів і α 1 -адренорецепторів головного мозку. Венлафаксин не пригнічує активність МАО. Не має спорідненості з опіоїдними, бензодіазепіновими, фенциклідиновими або NMDA-рецепторами.
Показання депресії (в т.ч. за наявності тривоги), лікування та профілактика рецидивів.
Спосіб застосування, курс та дозування
Капсули пролонгованої дії слід приймати під час їжі. Кожну капсулу слід ковтати повністю і запивати рідиною. Капсули не можна ділити, подрібнювати, жувати чи поміщати у воду. Добову дозу слід приймати в один прийом (вранці або ввечері) щоразу приблизно одночасно.
При депресії початкова доза, що рекомендується, становить 75 мг 1 раз на добу. Якщо на думку лікаря необхідна більш висока доза (важкий депресивний розлад або інші стани, що потребують стаціонарного лікування), можна призначити 150 мг 1 раз на добу. Після цього добову дозу можна збільшувати на 75 мг з інтервалом 2 тижні або більше (але не частіше ніж через 4 дні) до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Максимальна добова доза Велаксин ® становить 350 мг. Після досягнення необхідного терапевтичного ефекту добова доза може поступово знижуватися до мінімального ефективного рівня.
Підтримуюча терапія та профілактика рецидивів. Лікування депресії має тривати не менше 6 місяців. При стабілізуючій терапії та терапії з метою профілактики рецидивів або нових епізодів депресії препарат призначають у дозах, що продемонстрували свою ефективність. Лікар повинен регулярно, не менше 1 разу на 3 місяці, контролювати ефективність тривалої терапії Велаксином.
Пацієнтів, які приймають Велаксин ® у формі таблеток, можна перевести на прийом препарату у формі капсул пролонгованого вивільнення з призначенням еквівалентної дози 1 раз на добу. Однак може знадобитися індивідуальна корекція дози.
При нирковій недостатності легкого ступеня тяжкості (КК > 30 мл/хв) корекція режиму дозування не потрібна. При нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК 10-30 мл/хв) дозу слід зменшити на 25-50%. У зв'язку з подовженням T 1/2 венлафаксину та його активного метаболіту (ОДВ) таким пацієнтам слід приймати всю дозу 1 раз на добу. Не рекомендується застосовувати венлафаксин при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК < 10 мл/хв) , оскільки надійні дані щодо безпеки такої терапії відсутні.
Пацієнти, що перебувають на гемодіалізі , можуть отримувати 50% звичайної добової дози венлафаксину після завершення сеансу гемодіалізу.
При легкій печінковій недостатності (протромбіновий час менше 14 с) корекція режиму дозування не потрібна. При помірній печінковій недостатності (протромбіновий час від 14 до 18 с) дозу слід знизити на 50%. Не рекомендується застосовувати венлафаксин при тяжкій печінковій недостатності , оскільки надійні дані щодо безпеки такої терапії відсутні.
У пацієнтів похилого віку препарат слід застосовувати з обережністю через можливість порушення функції нирок. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу. При підвищенні дози пацієнт повинен перебувати під ретельним медичним наглядом.
Різке припинення терапії Велаксином (як і іншими антидепресантами), особливо після застосування у високих дозах, може спричинити симптоми відміни, у зв'язку з чим рекомендується перед скасуванням препарату поступово зменшити його дозу. Якщо препарат у високих дозах застосовувався понад 6 тижнів, рекомендується знижувати дози протягом 2 тижнів. Тривалість періоду, необхідного зниження дози, залежить від величини дози, тривалості терапії, і навіть індивідуальної чутливості пацієнта.
Передозування
Симптоми: зміни ЕКГ (подовження інтервалу QT, блокада ніжки пучка Гіса, розширення комплексу QRS), синусова або шлуночкова тахікардія, брадикардія, гіпотензія, судомні стани, зміна свідомості (зниження рівня неспання). При передозуванні венлафаксину при одночасному прийомі з алкоголем та/або іншими психотропними препаратами повідомлялося про смертельний результат.
Лікування: проведення симптоматичної терапії. Специфічні антидоти невідомі. Рекомендується безперервний контроль життєво важливих функцій (дихання та кровообігу). Призначення активованого вугілля зниження всмоктування препарату. Не рекомендується викликати блювоту через небезпеку аспірації. Венлафаксин та ОДВ не виводяться при діалізі.
Лікарська взаємодія
Одночасне застосування Велаксину з інгібіторами МАО протипоказане. Прийом Велаксину можна починати не менше ніж через 14 днів після закінчення терапії інгібіторами МАО. Якщо застосовувався оборотний інгібітор МАО (моклобемід), цей інтервал може бути коротшим (24 год). Терапію інгібіторами МАО можна починати щонайменше через 7 днів після відміни препарату Велаксин ® .
Одночасне застосування венлафаксину з літієм може підвищити рівень останнього.
При одночасному застосуванні з іміпраміном фармакокінетика венлафаксину та його метаболіту ОДВ не змінюється. У той же час їх одночасне застосування посилює ефекти дезіпраміну - основного метаболіту іміпраміну - та його іншого метаболіту 2-ОН-іміпраміну, хоча клінічне значення цього феномену невідоме.
Можливе посилення ефектів галоперидолу через підвищення його концентрації у крові при сумісному застосуванні з Велаксином.
При одночасному застосуванні з діазепамом фармакокінетика препаратів та їх основних метаболітів суттєво не змінюється. Також не виявлено впливу на психомоторні та психометричні ефекти діазепаму.
При одночасному застосуванні з клозапіном може спостерігатися підвищення його рівня у плазмі та розвиток побічних ефектів (наприклад, епілептичних нападів).
При одночасному застосуванні з рисперидоном (попри збільшення AUC рисперидону) фармакокінетика суми активних компонентів (рисперидону та його активного метаболіту) суттєво не змінювалася.
При одночасному застосуванні венлафаксину з етанолом не спостерігалося зниження психомоторних реакцій. Однак під час терапії венлафаксином не рекомендується вживати алкоголь.
Метаболізм венлафаксину з утворенням активного метаболіту ОДВ відбувається за участю ізоферменту CYP2D6. На відміну від багатьох інших антидепресантів, дозу венлафаксину можна не знижувати при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP2D6 або у пацієнтів з генетично обумовленим зниженням активності CYP2D6, оскільки сумарна концентрація активної речовини та метаболіту (венлафаксину та ОДВ) при цьому не змінюється.
Основний шлях виведення венлафаксину включає метаболізм за участю CYP2D6 та CYP3A4, тому слід дотримуватись особливої обережності при призначенні венлафаксину у поєднанні з лікарськими препаратами, які є інгібіторами цих обох ферментів. Характер цієї взаємодії ще вивчений.
Венлафаксин є відносно слабким інгібітором CYP2D6 та не пригнічує активність ізоферментів CYP1A2, CYP2C9 та CYP3A4; тому слід очікувати його взаємодії коїться з іншими препаратами, у метаболізмі яких беруть участь ці печінкові ферменти.
Циметидин пригнічує метаболізм венлафаксину при "першому проходженні" через печінку і не впливає на фармакокінетику ОДВ. У більшості пацієнтів очікується лише незначне підвищення загальної фармакологічної активності венлафаксину та ОДВ (більше виражено у літніх пацієнтів та при порушенні функції печінки).
Не виявлено клінічно значущої взаємодії венлафаксину з антигіпертензивними (в т.ч. з бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ та діуретиками) та гіпоглікемічними препаратами.
Оскільки зв'язування з білками плазми венлафаксину та ОДВ становить відповідно 27% та 30%, не передбачається лікарської взаємодії, зумовленої порушенням зв'язування з білками плазми.
При одночасному прийомі з варфарином можливе посилення антикоагулянтного ефекту останнього, при цьому подовжується протромбіновий час та підвищується MHO.
При одночасному прийомі з індинавіром спостерігається зменшення AUC індинавіру на 28% і зниження його max на 36%, при цьому фармакокінетичні параметри венлафаксину та ОДВ не змінюються. Клінічне значення цього ефекту невідоме.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Безпека застосування Велаксину при вагітності не доведена. Тому застосування при вагітності (або передбачуваної вагітності) можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.
Жінки дітородного віку повинні застосовувати надійні методи контрацепції під час лікування препаратом та негайно звернутися до лікаря у разі настання вагітності або планування вагітності.
Венлафаксин та метаболіт ОДВ виділяються з грудним молоком. Безпека цих речовин для новонароджених дітей не доведена, тому за необхідності прийому препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Якщо лікування матері було завершено незадовго до пологів, у новонародженого можуть виникнути ознаки відміни препарату.
Побічна дія
Більшість побічних ефектів залежить від дози. При тривалому лікуванні тяжкість і частота більшості цих ефектів знижується, причому немає необхідності скасування терапії.
У порядку зниження частоти: часто (<1/10 та >1/100), нечасто (<1/100 та >1/1000), рідко (<1/1000), дуже рідко (<1/10 000).
З боку організму загалом: слабкість, стомлюваність, озноб, підвищення температури тіла.
З боку травної системи: зниження апетиту, запор, нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі; нечасто – бруксизм, оборотне підвищення активності печінкових ферментів; рідко – шлунково-кишкова кровотеча; дуже рідко – гепатит.
З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, сонливість; часто – незвичайні сновидіння, тривожність, сплутаність свідомості, парестезії, підвищення м'язового тонусу, тремор; нечасто – апатія, галюцинації, міоклонус; рідко – атаксія, порушення мови, манія або гіпоманія, симптоми, що нагадують злоякісний нейролептичний синдром, серотонінергічний синдром, судомні напади; дуже рідко - марення, екстрапірамідні розлади (в т.ч. дискінезія, дистонія, пізня дискінезія), психомоторне збудження/акатизія.
Серцево-судинна система: артеріальна гіпертензія, розширення кровоносних судин (припливи крові), прискорене серцебиття; нечасто – ортостатична гіпотензія, непритомність, тахікардія; дуже рідко – аритмія типу "пірует", подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків.
З боку органів чуття: порушення акомодації, мідріаз, порушення зору, шум у вухах; нечасто – порушення смакових відчуттів.
З боку системи кровотворення: нечасто – крововилив у шкіру (екхімози) та слизові оболонки; рідко – тромбоцитопенія, подовження часу кровотечі; дуже рідко – агранулоцитоз, апластична анемія, нейтропенія, панцитопенія.
Дерматологічні реакції: підвищене потовиділення; нечасто – фотосенсибілізація; рідко – алопеція.
З боку обміну речовин: підвищення рівня сироваткового холестерину крові, зниження маси тіла; нечасто – гіпонатріємія, синдром недостатньої секреції АДГ, порушення печінкових проб; дуже рідко – підвищення рівня пролактину.
З боку сечовивідної системи: нечасто – затримка сечі.
Порушення еякуляції, ерекції, аноргазмія; нечасто – зниження лібідо, порушення менструального циклу, менорагія; рідко – галакторея.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія; нечасто – м'язовий спазм; дуже рідко – рабдоміоліз.
Алергічні реакції: свербіж шкіри, висипання; нечасто - ангіоневротичний набряк, макуло-папульозний висип, кропив'янка; рідко – багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона.
У дітей відзначалися такі побічні ефекти: біль у животі, біль у грудях, тахікардія, відмова від їди, зниження маси тіла, запор, нудота, екхімози, носова кровотеча, мідріаз, міалгія, запаморочення, емоційна лабільність, тремор, ворожість, суїцид .
Після різкої відміни Велаксину або зниження дози можливі стомлюваність, сонливість, головний біль, нудота, блювання, анорексія, сухість у роті, запаморочення, діарея, безсоння, занепокоєння, тривога, нервова дратівливість, дезорієнтація, гіпоманія, парестез. Ці симптоми зазвичай слабо виражені та проходять без лікування. Через можливість виникнення цих симптомів дуже важливо поступово знижувати дозу препарату (як і будь-якого іншого антидепресанту), особливо після прийому у високих дозах.
Протипоказання до застосування тяжкі порушення функції нирок (КК менше 10 мл/хв); тяжкі порушення функції печінки; одночасний прийом інгібіторів МАО; вік до 18 років (безпека та ефективність для цієї категорії пацієнтів не доведена); встановлена або передбачувана вагітність; період лактації (грудне вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при нещодавно перенесеному інфаркті міокарда, нестабільній стенокардії, серцевій недостатності, захворюваннях коронарних артерій, змінах ЕКГ (у т.ч. подовження інтервалу QT), порушеннях електролітного балансу, артеріальній гіпертензії, гіпертензії, тахікардії, судомах; закритокутовій глаукомі, маніакальних станах в анамнезі, схильності до кровотеч з боку шкірних покривів та слизових оболонок, початково зниженій масі тіла.
особливі вказівки
У хворих із депресивними розладами перед початком будь-якої лікарської терапії слід враховувати ймовірність суїцидальних спроб. Тому для зниження ризику зловживання та/або передозування на початку лікування слід видавати лише невелику кількість капсул, а пацієнт повинен перебувати під ретельним медичним наглядом.
Повідомлялося про агресивну поведінку під час прийому венлафаксину (особливо на початку лікування та після відміни препарату).
Застосування венлафаксину може викликати психомоторне збудження, яке клінічно нагадує акатизію, характеризується занепокоєнням із потребою рухатися, часто у поєднанні з нездатністю сидіти чи стояти дома. Це найчастіше спостерігається протягом перших кількох тижнів лікування. При виникненні цих симптомів підвищення дози може мати несприятливий ефект і слід розглянути питання про доцільність продовження прийому препарату.
У пацієнтів з афективними розладами при лікуванні антидепресантами (в т.ч. венлафаксином) можуть виникати гіпоманіакальні або маніакальні стани. Як і інші антидепресанти, венлафаксин слід призначати з обережністю пацієнтам з манією та/або гіпоманією в анамнезі. Такі пацієнти потребують медичного спостереження.
Велаксин ® (як інші антидепресанти) слід призначати з обережністю хворим з епілептичними нападами в анамнезі. Лікування венлафаксином має бути перервано при виникненні епілептичних нападів або підвищення їх частоти.
Обережно слід призначати препарат одночасно з антипсихотичними засобами, т.к. можливий розвиток симптомів, що нагадують злоякісний нейролептичний синдром.
Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно звернутися до лікаря у разі виникнення висипу, уртикарних елементів або інших алергічних реакцій.
У деяких хворих під час прийому венлафаксину відмічено дозозалежне підвищення артеріального тиску, у зв'язку з цим рекомендується регулярний контроль артеріального тиску, особливо в період уточнення або підвищення дози.
Пацієнтів, особливо літнього віку, слід попередити про можливість виникнення запаморочення та порушення почуття рівноваги.
З обережністю слід призначати Венлафаксин пацієнтам, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда і страждають на декомпенсовану серцеву недостатність, оскільки безпека застосування препарату у цієї категорії хворих не вивчена.
З обережністю рекомендується застосовувати препарат у пацієнтів із тахіаритмією. На фоні лікування препаратом можливе підвищення ЧСС, особливо під час прийому у високих дозах.
На тлі прийому препарату можливий розвиток ортостатичної гіпотензії.
Як і інші антидепресанти, що впливають на обмін серотоніну, венлафаксин може підвищувати ризик крововиливів у шкіру та слизові оболонки. При лікуванні хворих, схильних до таких станів, потрібна обережність.
Під час прийому венлафаксину, особливо в умовах дегідратації або зниження ОЦК (у т.ч. у літніх пацієнтів та хворих, які приймають діуретики), може спостерігатися гіпонатріємія та/або синдром недостатньої секреції АДГ.
Під час прийому препарату може спостерігатися мідріаз, у зв'язку з чим рекомендується контроль внутрішньоочного тиску у хворих, схильних до його підвищення або страждають на закритокутову глаукому.
З огляду на прийому венлафаксина слід дотримуватися особливої обережність під час проведення електросудомної терапії, т.к. досвіду застосування венлафаксину в цих умовах немає.
З обережністю призначають препарат при нирковій та печінковій недостатності.
Безпека та ефективність застосування венлафаксину із засобами, що знижують масу тіла, у т.ч. фентерміном, не встановлені, тому їх одночасне застосування (як і застосування венлафаксину як монотерапію для зниження маси тіла) не рекомендується.
Клінічно значуще підвищення рівня холестерину сироватки відзначено у деяких пацієнтів, які отримують венлафаксин протягом не менше 4 місяців. Тому, при тривалому прийомі препарату доцільно проводити контроль рівня холестерину сироватки крові.
Після припинення прийому препарату, особливо раптового, можуть виникнути симптоми відміни. Ризик виникнення симптомів відміни може залежати від кількох факторів, зокрема. тривалості курсу та дози, а також швидкості зниження дози. Симптоми скасування (запаморочення, сенсорні порушення /в т.ч. парестезії/, порушення сну /в т.ч. безсоння та незвичайні сновидіння/, збудження або тривога, нудота та/або блювота, тремор, пітливість, головний біль, діарея, прискорене і посилене серцебиття та емоційна лабільність) зазвичай мають невелику або середню вираженість, однак у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими. Зазвичай спостерігаються у перші дні після відміни препарату, хоча були окремі повідомлення про виникнення таких симптомів у пацієнтів, які випадково пропустили одну дозу. Зазвичай, ці явища проходять самостійно протягом 2 тижнів.Однак у деяких пацієнтів вони можуть бути тривалішими (2-3 місяці або більше). Тому перед скасуванням венлафаксину рекомендується поступово зменшити його дозу протягом декількох тижнів або місяців залежно від стану пацієнта.
Використання у педіатрії
Безпека та ефективність застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років не вивчені. Підвищення ймовірності суїцидальної поведінки, а також ворожості у клінічних випробуваннях частіше спостерігається серед дітей та підлітків, які отримують антидепресанти, та порівняно з групами, які отримують плацебо.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Слід враховувати, що будь-яка лікарська терапія психоактивними препаратами може погіршувати розумові процеси та знижувати здатність до виконання рухових функцій. Про це слід попередити пацієнта перед початком лікування. У разі виникнення таких порушень ступінь і тривалість обмежень повинні бути встановлені лікарем.
Застосування у разі порушення функції нирок
При нирковій недостатності легкого ступеня тяжкості (КК понад 30 мл/хв) корекція режиму дозування не потрібна. При нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК 10-30 мл/хв) дозу слід зменшити на 25-50%. У зв'язку з подовженням T 1/2 венлафаксину та його активного метаболіту (ОДВ) таким пацієнтам слід приймати всю дозу 1 раз на добу. Не рекомендується застосовувати венлафаксин при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК менше 10 мл/хв) , оскільки надійні дані щодо безпеки такої терапії відсутні.
Пацієнти, що перебувають на гемодіалізі , можуть отримувати 50% звичайної добової дози венлафаксину після завершення сеансу гемодіалізу.
Застосування при порушеннях функції печінки
При легкій печінковій недостатності (протромбіновий час менше 14 с) корекція режиму дозування не потрібна. При помірній печінковій недостатності (протромбіновий час від 14 до 18 с) дозу слід знизити на 50%. Не рекомендується застосовувати венлафаксин при тяжкій печінковій недостатності , оскільки надійні дані про безпеку такої терапії відсутні
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку препарат слід застосовувати з обережністю через можливість порушення функції нирок. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу. При підвищенні дози пацієнт повинен перебувати під ретельним медичним наглядом.
Застосування у дітей
Протипоказано: вік до 18 років (безпека та ефективність для цієї категорії пацієнтів не доведена).
Нозологія (коди МКЛ)F31 Біполярний афективний розлад F32 Депресивний епізод F33 Рекурентний депресивний розлад F41.2 Змішаний тривожний та депресивний розлад
Власник реєстраційного посвідчення
EGIS Pharmaceuticals PLC (Угорщина)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Венгрия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Велаксин капсулы пролонгированного действия 150 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Велаксин капсулы пролонгированного действия 150 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Велаксин капсулы пролонгированного действия 150 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Венлафаксин таблетки 37,5 мг 30 шт., Венлафаксин таблетки 75 мг 30 шт., Венлаксор таблетки 75 мг 30 шт., Велаксин капсулы пролонгированного действия 75мг 28 шт., Венлаксор таблетки 37,5 мг 30 шт., Велаксин таблетки 75 мг 28 шт., Велафакс таблетки 75 мг 28 шт., Велафакс таблетки 37,5 мг 28 шт., Велаксин таблетки 37,5 мг 28 шт., Венлафаксин таблетки 37,5 мг 30 шт. Органика, Ньювелонг таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 75 мг 30 шт..
