Каталог товаров

Твинста таблетки 10 мг+80 мг 28 шт Цена

Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    Германия
  • Форма выпуска:
    таблетки
  • Дозировка:
    10 мг+80 мг
  • В упаковке:
    28 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий два активных компонента с взаимодополняющим действием, позволяющих контролировать АД у пациентов с артериальной (эссенциальной) гипертензией: антагонист рецепторов ангиотензина II (телмисартан) и блокатор медленных кальциевых каналов, производное дигидропиридина (амлодипин). Комбинация этих веществ обладает аддитивным антигипертензивным действием, снижая АД в большей степени, чем каждый компонент по отдельности. Препарат Твинста®, принимаемый 1 раз/сут, приводит к эффективному и устойчивому снижению АД в течение 24 ч.

Телмисартан

Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан связывается только с подтипом AT1-рецепторов ангиотензина II. Связывание носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецептору. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует АПФ (кининазу II) - фермент, который также разрушает брадикинин, поэтому усиление вызываемых брадикинином побочных эффектов не ожидается.

У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало антигипертензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается значимым до 48 ч. Выраженный антигипертензивный эффект обычно развивается через 4-8 недель регулярного применения.

У пациентов с артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС.

В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.

Амлодипин

Амлодипин - производное дигидропиридина, относится к классу блокаторов медленных кальциевых каналов. Ингибирует трансмембранное поступление ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудов. Механизм антигипертензивного действия амлодипина связан с прямым релаксирующим эффектом на гладкомышечные клетки сосудов, что приводит к уменьшению периферического сосудистого сопротивления и снижению АД.

У пациентов с артериальной гипертензией применение амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч.

Ортостатическая артериальная гипотензия не характерна при применении амлодипина вследствие медленного начала действия препарата.

У пациентов с артериальной гипертензией и нормальной функцией почек амлодипин в терапевтических дозах приводил к уменьшению сопротивления сосудов почек, повышению скорости клубочковой фильтрации и эффективному кровотоку плазмы в почках, без изменения фильтрации или протеинурии.

Амлодипин не приводит к каким-либо метаболическим неблагоприятным эффектам или изменению содержания липидов плазмы крови, поэтому подходит для применения у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой.

Применение амлодипина у пациентов с сердечной недостаточностью не сопровождается отрицательным инотропным действием (не снижается толерантность к физической нагрузке, не снижается фракция выброса левого желудочка).

Твинста таблетки 10 мг+80 мг 28 шт инструкция на украинском

Форма випускутаб. 5 мг+40 мг: 14 або 28 шт. таб. 5 мг+80 мг: 14 або 28 шт. таб. 10 мг+80 мг: 14 або 28 шт. таб. 10 мг+40 мг: 14 або 28 шт.
Опис

Таблетки овальні, двоопуклі, без оболонки, двошарові, один шар від білого до майже білого кольору, інший шар сіро-блакитного кольору; на білій поверхні - логотип фірми та гравіювання "А4", інша сторона таблетки гладка.

1 таб.
амлодипіну безілат 13.870 мг,
що відповідає вмісту амлодипіну 10 мг
телмісартан 80 мг

Допоміжні речовини : натрію гідроксид - 6.720 мг, повідон К25 - 24.000 мг, меглюмін - 24.000 мг, сорбітол - 337.280 мг, магнію стеарат - 10.000 мг, целюлоза микрокристаллический0,00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000. діоксид колоїдний – 2.000 мг, суміш барвників – 0.300 мг*.

7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (4) - пачки картонні.

* Суміш барвників складається з 76% оксиду заліза чорного (E172, найменування в НФ: оксид заліза), 4% оксиду заліза жовтого (Е172, найменування в НФ: оксид заліза) та 20% FD&C синього №1 (діамантового блакитного FCF алюми) (Е133).


Коди АТХ

C09DB04 Телмісартан у комбінації з амлодипіном


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антигіпертензивний препарат


Діюча речовина

телмісартан

амлодипін


Фармако-терапевтична група

Гіпотензивний комбінований засіб (ангіотензину II рецепторів блокатор + БМКК)


Умови зберігання

Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці, у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки. Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності.


Фармакологічна дія

Комбінований антигіпертензивний препарат, що містить два активні компоненти із взаємодоповнювальною дією, що дозволяють контролювати АТ у пацієнтів з артеріальною (есенціальною) гіпертензією: антагоніст рецепторів ангіотензину II (телмісартан) та блокатор повільних кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину ( Комбінація цих речовин має адитивну антигіпертензивну дію, знижуючи АТ більшою мірою, ніж кожен компонент окремо. Препарат Твінста®, який приймається 1 раз на добу, призводить до ефективного та стійкого зниження артеріального тиску протягом 24 годин.

Телмісартан

Телмісартан - специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (тип AT1), ефективний прийому внутрішньо. Має високу спорідненість до підтипу AT1-рецепторів ангіотензину II, через які реалізується дія ангіотензину II. Витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не маючи дії агоніста щодо цього рецептора. Телмісартан зв'язується лише з підтипом AT1-рецепторів ангіотензину ІІ. Зв'язування має тривалий характер. Не має спорідненості з іншими рецепторами, в т.ч. до АТ2-рецептора. Знижує концентрацію альдостерону в крові, не інгібує ренін у плазмі та не блокує іонні канали. Телмісартан не інгібує АПФ (кініназу II) - фермент, який також руйнує брадикінін, тому посилення побічних ефектів, що викликаються брадикініном, не очікується.

У пацієнтів телмісартан у дозі 80 мг повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину ІІ. Початок антигіпертензивної дії відзначається протягом 3 годин після першого прийому телмісартану. Дія препарату зберігається протягом 24 годин і залишається значною до 48 годин. Виражений антигіпертензивний ефект зазвичай розвивається через 4-8 тижнів регулярного застосування.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан знижує систолічний та діастолічний АТ, не впливаючи на ЧСС.

У разі різкого скасування телмісартану АТ поступово повертається до вихідного рівня без розвитку синдрому відміни.

Амлодипін

Амлодипін - похідне дигідропіридину, відноситься до класу блокаторів повільних кальцієвих каналів. Інгібує трансмембранне надходження іонів кальцію в кардіоміоцити та гладком'язові клітини судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну пов'язаний з прямим релаксуючим ефектом на гладком'язові клітини судин, що призводить до зменшення периферичного судинного опору та зниження артеріального тиску.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин.

Ортостатична гіпотензія не характерна при застосуванні амлодипіну внаслідок повільного початку дії препарату.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нормальною функцією нирок амлодипін у терапевтичних дозах призводив до зменшення опору судин нирок, підвищення швидкості клубочкової фільтрації та ефективного кровотоку плазми у нирках, без зміни фільтрації або протеїнурії.

Амлодипін не призводить до будь-яких метаболічних несприятливих ефектів або зміни вмісту ліпідів плазми, тому підходить для застосування у пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.

Застосування амлодипіну у пацієнтів із серцевою недостатністю не супроводжується негативною інотропною дією (не знижується толерантність до фізичного навантаження, не знижується фракція викиду лівого шлуночка).


Показання

Для лікування артеріальної гіпертензії:

у пацієнтів, АТ яких недостатньо контролюється телмісартаном або амлодипіном, що застосовуються як монотерапія; у пацієнтів, яким показана комбінована терапія;


Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат Твінста приймають внутрішньо 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі.

Препарат Твінста® можна призначати пацієнтам, які отримують ті ж дози телмісартану та амлодипіну у вигляді окремих таблеток, для зручності терапії та збільшення прихильності до лікування.

Препарат Твінста® можна призначати пацієнтам, у яких застосування амлодипіну або телмісартану як монотерапія не призводить до адекватного контролю артеріального тиску. Пацієнтів, які приймають амлодипін у дозі 10 мг, у яких відзначаються побічні реакції, що обмежують застосування препарату (наприклад, периферичні набряки), можна перевести на застосування препарату Твінста у дозі 40 мг/5 мг 1 раз на добу, що дозволить зменшити дозу амлодипіну. але не зменшить загальний очікуваний гіпотензивний ефект.

Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнта можна починати з застосування препарату Твінста у тому випадку, коли передбачається, що досягнення контролю артеріального тиску за допомогою будь-якого одного препарату малоймовірне. Рекомендована початкова доза препарату Твінста - 40 мг/5 мг 1 раз на добу. Пацієнти, яким необхідне значне зниження артеріального тиску, початкова доза препарату Твінста може становити 80 мг/5 мг 1 раз на добу.

Якщо принаймні через 2 тижні лікування потрібно додаткове зниження артеріального тиску, дозу препарату можна поступово збільшити до максимальної - 80 мг/10 мг 1 раз на добу.

Препарат Твінста можна застосовувати разом з іншими гіпотензивними препаратами.

У пацієнтів із порушеннями функції нирок, у т.ч. у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , зміна дози препарату не потрібна. Амлодипін та телмісартан не видаляються з організму під час проведення гемодіалізу.

У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня препарат Твінста слід застосовувати з обережністю. Доза телмісартану не повинна перевищувати 40 мг 1 раз на добу.

У пацієнтів похилого віку режим дозування не потребує змін.

Особливості дії лікарського препарату при першому прийомі або при його скасуванні

Після прийому першої дози телмісартану гіпотензивна дія поступово розвивається протягом перших 3 годин, зберігається протягом 24 годин і залишається значущою до 48 годин.

У разі різкого скасування телмісартану АТ поступово повертається до вихідного рівня без розвитку синдрому відміни.


Передозування

Випадки передозування не виявлено. Можливі симптоми складаються із симптомів передозування окремих компонентів препарату.

Симптоми передозування телмісартана : тахікардія, можлива брадикардія, запаморочення, підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові, гостра ниркова недостатність.

Симптоми передозування амлодипіну : надмірне зниження АТ з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та симптомами надмірної периферичної вазодилатації (ризик розвитку вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у т.ч. з розвитком шоку та летального результату).

Лікування: проведення симптоматичної та підтримуючої терапії, контроль стану пацієнта. Можуть застосовуватися такі методи лікування, як індукція блювання, промивання шлунка, застосування активованого вугілля. У разі вираженого зниження артеріального тиску пацієнта слід перевести в горизонтальне положення з низьким узголів'ям; рекомендовано введення плазмозамінних розчинів. З метою протидії блокаді кальцієвих каналів показано внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз неефективний.


Лікарська взаємодія

Взаємодія між двома активними компонентами, що входять до фіксованих доз до складу даного препарату, у клінічних дослідженнях не виявлено.

Спеціальних досліджень лікарської взаємодії препарату Твінста з іншими препаратами не проводилося.

Комбінація активних компонентів

При одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними препаратами антигіпертензивна дія Твінсту може посилюватися.

Очікується, що деякі препарати (наприклад, баклофен та аміфостин), завдяки своїм фармакологічним властивостям, посилюватимуть гіпотензивну дію всіх анітгіпертензивних засобів, включаючи препарат Твінста®. Крім того, ортостатична гіпотензія може посилюватись етанолом, барбітуратами, наркотичними засобами або антидепресантами.

При одночасному застосуванні з кортикостероїдами (для системного застосування) можливе зниження гіпотензивної дії.

Грунтуючись на досвіді застосування інших препаратів, що впливають на РААС, одночасне застосування препарату Твінста і калійзберігаючих діуретиків, калійвмісних добавок, калійвмісної харчової солі, інших засобів, що підвищують вміст калію в крові (наприклад, гепарину), може призводити до гіперкаліємії. Тому застосування подібних комбінацій вимагає дотримання обережності та контролю вмісту калію в крові.

Телмісартан

При одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами, можливе посилення гіпотензивного ефекту. В одному дослідженні при комбінованому застосуванні телмісартану та раміприлу спостерігалося збільшення AUC0-24 та Cmax раміприлу та раміприлату у 2.5 рази. Клінічна значимість цієї взаємодії не встановлено.

Подвійна блокада РААС (наприклад, одночасне застосування інгібітору АПФ або аліскірену, прямого інгібітору реніну з антагоністами рецепторів ангіотензину II) не рекомендується через можливе порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність).

Відзначалося оборотне збільшення концентрації літію у крові, що супроводжується токсичними явищами при застосуванні одночасно з інгібіторами АПФ. В окремих випадках подібні зміни зареєстровані при призначенні антагоністів рецептора ангіотензину II, зокрема, телмісартану. При одночасному застосуванні препаратів літію та антагоністів рецептора ангіотензину II рекомендується проводити визначення вмісту літію у крові.

НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову кислоту (у дозах, що застосовуються як протизапальний засіб), інгібітори ЦОГ-2 та неселективні НПЗЗ можуть викликати розвиток гострої ниркової недостатності у пацієнтів зі зниженим ОЦК. Препарати, що впливають активність РААС, зокрема. телмисартан, можуть мати синергічний ефект. У пацієнтів, які отримують НПЗЗ та телмісартан, на початку лікування слід компенсувати ОЦК та провести дослідження функції нирок.

При одночасному застосуванні НПЗЗ та антигіпертензивних препаратів, подібних до телмісартану, повідомлялося про зменшення антигіпертензивного ефекту за допомогою інгібування судинорозширювального ефекту простагландинів.

Не виявлено клінічно значущої взаємодії з дигоксином, варфарином, гідрохлортіазидом, глібенкламідом, симвастатином, ібупрофеном, парацетамолом та амлодипіном. Відзначено збільшення середньої концентрації дигоксину в плазмі в середньому на 20% (в одному випадку на 39%). При одночасному застосуванні телмісартану та дигоксину доцільно проводити періодичне визначення концентрації дигоксину в крові.

Амлодипін

Одночасне застосування препарату Твінста з грейпфрутом або грейпфрутовим соком не рекомендується, т.к. у деяких пацієнтів внаслідок підвищення біодоступності амлодипіну може посилюватись його антигіпертензивна дія.

У дослідженні у пацієнтів похилого віку було показано, що дилтіазем пригнічує метаболізм амлодипіну, ймовірно впливаючи на CYP3A4 (концентрації амлодипіну в плазмі збільшуються приблизно на 50% і посилюється ефект амлодипіну). Не можна виключити, що активніші інгібітори CYP3A4 (такі як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть збільшувати концентрації амлодипіну в плазмі крові більшою мірою, ніж дилтіазем.

Одночасне застосування з індукторами ізоферменту CYP3A4 (протисудомні препарати (наприклад, карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, фосфенітоїн, примідон), рифампіцин, звіробій продірявлений (Hypericum perforatum)) може призвести до зниження концентрацій. Показано регулярне медичне спостереження. Під час застосування індукторів CYP3A4, а також після їх відміни рекомендується (по можливості) зміна дози амлодипіну.

Одночасне застосування симвастатину в дозі 80 мг з амлодипіном, незалежно від дози, сприяє збільшенню експозиції симвастатину до 77% порівняно з монотерапією симвастатином. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.

При одночасному застосуванні амлодипін може підвищувати системну експозицію циклоспорину або тасонерміну. У таких випадках рекомендується регулярний контроль концентрації циклоспорину або тасонерміну в крові та корекція дози за необхідності.

Встановлено безпеку одночасного застосування амлодипіну з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином (застосовуваним сублінгвально), НПЗЗ, антибіотиками та гіпоглікемічними препаратами для прийому внутрішньо.

При одночасному застосуванні амлодипіну та силденафілу показано, що кожен препарат мав незалежну антигіпертензивну дію.

додаткова інформація

Одночасне застосування у 20 здорових добровольців 240 мл соку грейпфруту з одноразовою дозою 10 мг амлодипіну, що приймалася внутрішньо, не призводило до істотного впливу на фармакокінетичні властивості амлодипіну.

Одночасне застосування амлодипіну з циметидином не впливало на фармакокінетику амлодипіну.

Одночасне застосування амлодипіну з аторвастатином, дигоксином або варфарином істотно не впливало на фармакокінетику або фармакодинаміку цих препаратів.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Спеціальних досліджень щодо застосування препарату Твінста® при вагітності та в період лактації не проводилося. Впливи, пов'язані з окремими компонентами препарату, наведені нижче.

Вагітність

Телмісартан

Застосування антагоністів-рецепторів ангіотензину II протипоказане при вагітності. При настанні вагітності застосування препарату слід негайно припинити. За необхідності слід призначити альтернативну терапію.

Доклінічні дослідження телмісартану не виявили тератогенних властивостей, але встановили наявність фетотоксичності.

Відомо, що застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II у II та III триместрах вагітності має фетотоксичну дію (зниження функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації черепа плода), а також спостерігається неонатальна токсичність (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія та гіперкаліємія).

У пацієнток, які планують вагітність, слід замінити антагоністи рецепторів ангіотензину II іншими антигіпертензивними препаратами, які мають встановлений профіль безпеки при застосуванні у вагітних жінок (якщо тільки продовження лікування антагоністами рецепторів ангіотензину II не вважається необхідним).

Якщо антагоністи рецепторів ангіотензину II застосовуються при вагітності, то, починаючи з II триместру вагітності, рекомендується проводити УЗД нирок та кісток черепа плода. Новонароджених, матері яких отримували антагоністи рецепторів ангіотензину II, слід ретельно спостерігати щодо розвитку гіпотензії.

Амлодипін

Наявні обмежені дані щодо впливу амлодипіну або інших блокаторів кальцієвих каналів не вказують на наявність негативного впливу на плід. Однак можливий ризик уповільнення процесу пологів.

Період годування груддю

Спеціальних досліджень про виділення телмісартану та/або амлодипіну з грудним молоком у жінок не проводилося. В експериментальних дослідженнях на тваринах виявлено, що телмісартан виділяється з молоком лактуючих тварин. Враховуючи можливі несприятливі реакції, рішення про продовження годування груддю або скасування терапії має прийматися з урахуванням її значущості для матері.

Досліджень впливу препарату на фертильність людини не проводилось.


Побічна дія

Всередині системно-органних класів частота виникнення побічних ефектів класифікується так: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не може бути підрахована за наявними даними).

Небажані побічні реакції класифіковані за органами та системами відповідно до термінів MedDRA.

Побічний ефект Частота виникнення
Інфекції та інвазії:
Інфекції сечовивідних шляхів1, інфекції верхніх дихальних шляхів1 Не часто
Сепсис, зокрема. з летальним результатом1, цистит3 Рідко
Психічні порушення:
Депресія3, занепокоєння3, безсоння3 Рідко
Лабільність настрою2, сплутаність свідомості2 Частота невідома
З боку нервової системи:
Запаморочення3 Часто
Сонливість3, мігрень3, головний біль3, парестезії3 Не часто
Зниження чутливості або резистентність до зовнішніх факторів3, порушення смаку3, непритомність3, тремор3, периферична невропатія3 Рідко
Екстрапірамідні порушення2 Частота невідома
З боку імунної системи:
Анафілактична реакція1 Рідко
Підвищена чутливість1, 2 Рідко1, частота невідома2
З боку органу зору:
Зорові розлади1 Рідко
Зниження зору2 Частота невідома
З боку органу слуху та вестибулярного апарату:
Вертиго3 Не часто
Шум у вухах2 Частота невідома
З боку серцево-судинної системи:
Брадикардія3, відчуття серцебиття3, виражене зниження АТ3, ортостастична гіпотензія3 Не часто
Тахікардія1 Рідко
Інфаркт міокарда2, аритмія2, шлуночкова тахікардія2, фібриляція передсердь2 Частота невідома
З боку дихальної системи:
Кашель3 Не часто
Задишка1,2 Нечасто1, частота невідома2
Риніт2 Частота невідома
З боку травної системи:
Біль у животі3, діарея3, нудота3, метеоризм1, підвищення активності печінкових ферментів3 Не часто
Блювота3, диспепсія3, дискомфорт у ділянці шлунка1, порушення функції печінки1 Рідко
Гепатит2, жовтяниця2, зміна ритму дефекації2, панкреатит2, гастрит2, підвищення активності печінкових трансаміназ (переважно відбивають холестаз)2 Частота невідома
З боку шкіри та підшкірної клітковини:
Свербіння шкіри3) Не часто
Екзема3, еритема3, висипка3, лікарська висипка1, токсична висипка1 Рідко
Гіпергідроз1, 2 Нечасто1, частота невідома2
Ангіоневротичний набряк1, 2, кропив'янка1, 2 Рідко1, частота невідома2
Алопеція2, пурпура2, зміна кольору шкіри2, багатоформна еритема2, ексфоліативний дерматит2, синдром Стівенса-Джонсона2, реакція фотосенсибілізації2, васкуліт2 Частота невідома
З боку кістково-м'язової системи:
Артралгії3, спазми м'язів (судоми литкових м'язів)3, міалгії3 Не часто
Біль у нижніх кінцівках3, біль у сухожиллях (симптоми, що нагадують тендиніт)1, біль у спині3 Рідко
З боку сечовивідної системи:
Ніктурія3 Рідко
Порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність1, порушення сечовипускання2, прискорене сечовипускання2 Частота невідома
З боку репродуктивної системи та молочної залози:
Еректильна дисфункція3) Не часто
Загальні порушення:
Периферичні набряки3 Часто
Астенія (слабкість)3, біль у грудній клітці3, підвищена стомлюваність3, набряки3, відчуття припливу крові до обличчя3 Не часто
нездужання3, грипоподібний синдром1, гіпертрофія слизової оболонки ясен3, сухість слизової оболонки порожнини рота3 Рідко
Біль2, збільшення маси тіла2, зменшення маси тіла2, гінекомастія2 Частота невідома
З боку лабораторних показників:
Гіперкаліємія1, анемія1, підвищення концентрації креатиніну в крові1 Не часто
Підвищення концентрації сечової кислоти в крові3, підвищення активності КФК1, зниження гемоглобіну1, гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом)1, еозинофілія1 Рідко
Тромбоцитопенія1,2 Рідко1, частота невідома2
Лейкопенія2, гіперглікемія2 Частота невідома

1 очікувані на підставі досвіду застосування телмісартану

2 очікувані на підставі досвіду застосування амлодипіну

3 очікувані при одночасному застосуванні телмісартану та амлодипіну

Додаткова інформація щодо окремих компонентів

Побічні ефекти, про які раніше повідомлялося при застосуванні одного з компонентів препарату (амлодипіну або телмісартану), можуть посилюватися при застосуванні препарату Твінста, навіть якщо вони не спостерігалися у клінічних дослідженнях або під час постмаркетингового періоду.

Додаткова інформація щодо комбінації компонентів

Периферичні набряки, дозозалежний побічний ефект амлодипіну, спостерігався рідше у пацієнтів, які отримували комбінацію телмісартану та амлодипіну, ніж у пацієнтів, які отримували лише амлодипін.


Протипоказання до застосування

обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів; важка артеріальна гіпотензія; обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (в т.ч. високий ступінь аортального стенозу); гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після перенесеного гострого інфаркту міокарда; цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2); непереносимість фруктози та синдром порушення всмоктування глюкози/галактози або дефіцит сахарази/ізомальтази; ; підвищена чутливість до активних компонентів або допоміжних речовин; підвищена чутливість до інших похідних дигідропіридину.

З обережністю слід призначати препарат при порушенні функції печінки, реноваскулярній артеріальній гіпертензії, первинному альдостеронізмі, стенозі аортального та мітрального клапанів, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, серцевій недостатності, цукровому діабеті, нестабільній стенокардії, гострому інфаркті. ОЦК та/або гіпонатріємії, гіперкаліємії, інших станах, що характеризуються активацією РААС.


особливі вказівки

Під час лікування лікарськими засобами, що впливають на РААС, особливо за наявності порушень функції нирок та/або серцевої недостатності, може виникати гіперкаліємія. У таких пацієнтів рекомендується регулярний контроль вмісту калію у сироватці крові. Пацієнтам із порушеннями функції нирок також рекомендується періодичний контроль концентрації креатиніну у сироватці крові. У деяких пацієнтів, внаслідок пригнічення РААС, особливо при застосуванні комбінації засобів, що діють на цю систему (наприклад, додавання інгібітору АПФ або аліскірену, прямого інгібітору реніну, до антагоністів рецепторів ангіотензину II), порушується функція нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Терапія, що супроводжується подібною подвійною блокадою РААС, не рекомендована і тому повинна бути обмежена і проводитися строго індивідуально при ретельному контролю функції нирок.

У випадках залежності судинного тонусу та функції нирок переважно від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, у т.ч. при стенозі ниркових артерій) призначення препаратів, що впливають на цю систему, може супроводжуватись розвитком гострої артеріальної гіпотензії, гіперазотемії, олігурії, і, в окремих випадках, гострої ниркової недостатністю.

У пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки, які приймають лікарські препарати, що впливають на РААС, існує підвищений ризик розвитку вираженої гіпотензії та ниркової недостатності.

У пацієнтів з первинним альдостеронізмом антигіпертензивні лікарські препарати, механізм дії яких полягає в інгібуванні РААС, як правило, не є ефективними. Таким чином, застосування телмісартану в таких випадках не рекомендується.

У пацієнтів з аортальним або мітральним стенозом, або при обструктивній гіпертрофічній кардіоміопатії застосування препарату Твінста, також як і інших вазодилататорів, потребує особливої обережності.

У клінічному дослідженні встановлено, що застосування амлодипіну у пацієнтів із серцевою недостатністю неішемічної етіології III та IV функціонального класу (за класифікацією NYHA) супроводжувалося більш частим розвитком набряку легень (попри відсутність суттєвих відмінностей у частоті погіршення серцевої недостатності порівняно з плацебо).

У пацієнтів з цукровим діабетом ішемічна хвороба серця може протікати безсимптомно, внаслідок чого може бути недіагностованою. Пацієнтам із цукровим діабетом необхідно пройти відповідне обстеження для діагностики та лікування ІХС (наприклад, пробу з фізичним навантаженням) перед початком лікування препаратом Твінста®. У пацієнтів з цукровим діабетом із супутньою ІХС ймовірність фатального інфаркту міокарда та раптової серцево-судинної смерті може бути збільшена при лікуванні такими антигіпертензивними засобами, як антагоністи рецепторів ангіотензину II та інгібітори АПФ.

Немає даних про застосування препарату Твінста у пацієнтів з нестабільною стенокардією, в гострому періоді та протягом одного місяця після інфаркту міокарда.

Обмеження споживання кухонної солі, інтенсивна терапія діуретиками, діарея або блювання може призвести до зниження ОЦК та/або гіпонатріємії, внаслідок чого можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії, особливо після прийому першої дози препарату. Перед застосуванням препарату Твінста такі стани вимагають корекції.

Досвід застосування препарату Твінста у пацієнтів, яким нещодавно проведена трансплантація нирки, відсутній. Амлодипін та телмісартан не видаляються при гемодіалізі. Пацієнтам з порушеннями функції нирок рекомендується періодичний контроль вмісту калію та креатиніну у сироватці крові.

Рекомендації щодо дозування препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки не розроблені, тому слід бути обережним.

Препарат Твінста® ефективний при лікуванні пацієнтів негроїдної раси (у цій популяції зазвичай знижено активність реніну в крові).

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Дослідження впливу на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами не проводилися. Однак слід брати до уваги, що під час лікування можуть спостерігатися такі небажані ефекти, як непритомність, сонливість або запаморочення. Тому слід дотримуватися обережності або уникати виконання таких потенційно небезпечних дій, як керування автотранспортом або керування механізмами.


Застосування при порушеннях функції нирок

У пацієнтів із порушеннями функції нирок, у т.ч. у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі , корекція дози препарату не потрібна. Амлодипін та телмісартан не видаляються з організму під час проведення гемодіалізу.

З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції нирок, стані після трансплантації нирки.


Застосування при порушеннях функції печінки

У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня препарат Твінста слід застосовувати з обережністю. Доза телмісартану не повинна перевищувати 40 мг 1 раз на добу.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

У пацієнтів похилого віку режим дозування не потребує змін.


Застосування у дітей

Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).


Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення

BOEHRINGER INGELHEIM INTERNATIONAL GmbH (Німеччина)


Вироблено

BOEHRINGER INGELHEIM PHARMA GmbH & Co.KG (Німеччина)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Твинста таблетки 10 мг+80 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Твинста таблетки 10 мг+80 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Твинста таблетки 10 мг+80 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Телзап АМ таблетки 5 мг+80 мг 28 шт., Телсартан АМ таблетки 10 мг+80 мг 28 шт., Телсартан АМ таблетки 5 мг+80 мг 28 шт., Твинста таблетки 5 мг+40 мг 28 шт., Твинста таблетки 5 мг+80 мг 28 шт., Телсартан АМ таблетки 5 мг+40 мг 28 шт., Телсартан АМ таблетки 10 мг+40 мг 28 шт..

(5279)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Препарат Телзап® AM содержит два гипотензивных вещества с взаимодополняющими механизмами действия, которые обеспечивают контроль показателей АД у пациентов с эссенциальной артериальной гипертензией; амлодипин принадлежит к фармакологической группе блокаторов медленных кальциевых каналов (БМКК), а телмисартан - к группе антагонистов рецепторов ангиотензина II (АРА II). Комбинация данных веществ проявляет аддитивный антигипертензивный эффект, вызывая более выраженное снижение АД, чем каждый из компонентов препарата по отдельности. Амлодипин Амлодипин - производное дигидропиридина, относится к классу БМКК, ингибирует трансмембранное поступление ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки кровеносных сосудов. Механизм антигипертензивного действия амлодипина связан с вазодилатирующим действием на гладкие мышцы сосудов. Точный механизм, с помощью которого амлодипин уменьшает частоту и выраженность приступов стенокардии, до конца не установлен, но амлодипин может уменьшать ишемию миокарда за счет указанных ниже двух эффектов: амлодипин расширяет периферические артериолы и за счет этого уменьшает ОПСС, так называемую постнагрузку. Т.к. ЧСС при приеме амлодипина практически не увеличивается, это уменьшение нагрузки на сердечную мышцу снижает энергозатраты миокарда и его потребность в кислороде;механизм антиангинального действия амлодипина также, по-видимому, связан с расширением главных коронарных артерий и артериол, как в зонах миокарда с нормальным кровотоком, так и в ишемизированных зонах. Это расширение увеличивает доставку кислорода к миокарду у пациентов со спазмом коронарных артерий (при стенокардии Принцметала или вариантной стенокардии).У пациентов с артериальной гипертензией прием амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД в положении лежа и стоя в течение 24 ч. Ортостатическая артериальная гипотензия не характерна во время применения амлодипина вследствие медленного начала действия препарата. У пациентов с артериальной гипертензией и нормальной функцией почек амлодипин в терапевтических дозах приводит к уменьшению сопротивления сосудов почек, повышению СКФ и эффективного кровотока плазмы в почках без изменения фильтрации или протеринурии. При приеме амлодипина не наблюдалось каких-либо нежелательных метаболических эффектов или изменения концентрации липидов в плазме крови. Амлодипин можно принимать пациентам с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. Применение амлодипина у пациентов с сердечной недостаточностью не сопровождается отрицательным инотропным действием (не снижается толерантность к физической нагрузке, не снижается фракция выброса левого желудочка). Телмисартан Телмисартан представляет собой специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладая очень высоким сродством к центру связывания рецептора подтипа AT1 с ангиотензином II, телмисартан вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан не проявляет свойств частичного агониста рецептора АТ1. Телмисартан селективно связывается с рецептором АТ1. Связывание с рецептором - долговременное. Телмисартан не проявляет сродства к другим рецепторам, включая рецепторы типа АТ2 и другие менее изученные рецепторы ангиотензина. Телмисартан снижает концентрацию альдостерона в плазме крови, не ингибирует ренин и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не угнетает активность ангиотензинпревращающего фермента (кининазы II) - фермента, который также разрушает брадикинин. Это позволяет сделать вывод, что препарат не будет усиливать нежелательные явления, связанные с действием брадикинина. Доза телмисартана 80 мг/сут практически полностью купирует повышение АД под влиянием ангиотензина II. Антигипертензивный эффект сохраняется в течение 24 ч и остается значимым на протяжении 48 ч. После приема первой дозы телмисартана антигипертензивный эффект развивается постепенно на протяжении 3 ч. Выраженное антигипертензивное действие обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема. Действие сохраняется в течение 24 ч после приема телмисартана и остается значимым до 48 ч. У пациентов с артериальной гипертензией телмисартан обеспечивает снижение САД и ДАД, не оказывая влияния на ЧСС. После резкой отмены лечения телмисартаном наблюдается постепенный (на протяжении нескольких дней) возврат показателей АД к их значениям до начала приема препарата без развития синдрома отмены. У пациентов, принимавших телмисартан, частота возникновения сухого кашля была значительно ниже, чем у пациентов, получавших ингибиторы АПФ. Эти данные были получены в ходе клинических исследований с прямым сравнением этих двух типов антигипертензивной терапии. Комбинированный препарат (амлодипин+телмисартан), применяемый 1 раз/сут, приводит к эффективному и устойчивому снижению АД в течение 24 ч.
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий активные компоненты с дополняющим друг друга гипотензивным действием: амлодипин (блокатор кальциевых каналов) и телмисартан (антагонист рецепторов ангиотензина II). Комбинация этих веществ обладает аддитивным гипотензивным действием, снижая АД в большей степени, чем каждый компонент по отдельности.Амлодипин - блокатор кальциевых каналов, производное дигидропиридина. Оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. Амлодипин ингибирует трансмембранный переход ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Антигипертензивное действие амлодипина обусловлено прямым расслабляющим эффектом на гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Механизм антиангинального действия амлодипина до конца не изучен, предположительно он связан со следующими эффектами: вызывает расширение периферических артериол, снижая ОПСС - постнагрузку, что приводит к уменьшению потребности миокарда в кислороде; вызывает расширение коронарных артерий и артериол как в интактных, так и в ишемизированных участках миокарда, что увеличивает поступление кислорода в миокард, в т.ч. у пациентов со стенокардией Принцметала. Амлодипин уменьшает выраженность гипертрофии левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, увеличивает СКФ, обладает слабым натрийуретическим действием.У пациентов с артериальной гипертензией прием амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД (в положении лежа и стоя) в течение 24 ч. Антигипертензивное действие развивается медленно, в связи с чем развитие острой артериальной гипотензии нехарактерно. У пациентов со стенокардией прием амлодипина 1 раз/сут повышает толерантность к физической нагрузке, время до развития приступа стенокардии и до ишемической депрессии сегмента ST, снижает частоту приступов стенокардии и потребность в приеме нитроглицерина (короткодействующие формы). Амлодипин не оказывает нежелательного влияния на липидный обмен и не вызывает изменения липидного профиля плазмы крови. Амлодипин можно применять у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. При однократном приеме внутрь эффект амлодипина начинается через 2-4 ч и сохраняется в течение 24 ч. Максимальный гипотензивный эффект достигается не ранее 4 недель от начала приема препарата. Гемодинамические эффекты препарата сохраняются неизменными при долгосрочном применении.Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан связывается только с подтипом AT1-рецепторов ангиотензина II. Связывание носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецептору. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует АПФ (кининаза II), фермент, который также разрушает брадикинин, поэтому усиление вызываемых брадикинином побочных эффектов не ожидается.У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало гипотензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается значимым до 48 ч. Выраженный гипотензивный эффект обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема.У пациентов с артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС. В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий активные компоненты с дополняющим друг друга гипотензивным действием: амлодипин (блокатор кальциевых каналов) и телмисартан (антагонист рецепторов ангиотензина II). Комбинация этих веществ обладает аддитивным гипотензивным действием, снижая АД в большей степени, чем каждый компонент по отдельности.Амлодипин - блокатор кальциевых каналов, производное дигидропиридина. Оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. Амлодипин ингибирует трансмембранный переход ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Антигипертензивное действие амлодипина обусловлено прямым расслабляющим эффектом на гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Механизм антиангинального действия амлодипина до конца не изучен, предположительно он связан со следующими эффектами: вызывает расширение периферических артериол, снижая ОПСС - постнагрузку, что приводит к уменьшению потребности миокарда в кислороде; вызывает расширение коронарных артерий и артериол как в интактных, так и в ишемизированных участках миокарда, что увеличивает поступление кислорода в миокард, в т.ч. у пациентов со стенокардией Принцметала. Амлодипин уменьшает выраженность гипертрофии левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, увеличивает СКФ, обладает слабым натрийуретическим действием.У пациентов с артериальной гипертензией прием амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД (в положении лежа и стоя) в течение 24 ч. Антигипертензивное действие развивается медленно, в связи с чем развитие острой артериальной гипотензии нехарактерно. У пациентов со стенокардией прием амлодипина 1 раз/сут повышает толерантность к физической нагрузке, время до развития приступа стенокардии и до ишемической депрессии сегмента ST, снижает частоту приступов стенокардии и потребность в приеме нитроглицерина (короткодействующие формы). Амлодипин не оказывает нежелательного влияния на липидный обмен и не вызывает изменения липидного профиля плазмы крови. Амлодипин можно применять у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. При однократном приеме внутрь эффект амлодипина начинается через 2-4 ч и сохраняется в течение 24 ч. Максимальный гипотензивный эффект достигается не ранее 4 недель от начала приема препарата. Гемодинамические эффекты препарата сохраняются неизменными при долгосрочном применении.Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан связывается только с подтипом AT1-рецепторов ангиотензина II. Связывание носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецептору. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует АПФ (кининаза II), фермент, который также разрушает брадикинин, поэтому усиление вызываемых брадикинином побочных эффектов не ожидается.У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало гипотензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается значимым до 48 ч. Выраженный гипотензивный эффект обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема.У пациентов с артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС. В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий два активных компонента с взаимодополняющим действием, позволяющих контролировать АД у пациентов с артериальной (эссенциальной) гипертензией: антагонист рецепторов ангиотензина II (телмисартан) и блокатор медленных кальциевых каналов, производное дигидропиридина (амлодипин). Комбинация этих веществ обладает аддитивным антигипертензивным действием, снижая АД в большей степени, чем каждый компонент по отдельности. Препарат Твинста®, принимаемый 1 раз/сут, приводит к эффективному и устойчивому снижению АД в течение 24 ч. ТелмисартанТелмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан связывается только с подтипом AT1-рецепторов ангиотензина II. Связывание носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецептору. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует АПФ (кининазу II) - фермент, который также разрушает брадикинин, поэтому усиление вызываемых брадикинином побочных эффектов не ожидается.У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало антигипертензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается значимым до 48 ч. Выраженный антигипертензивный эффект обычно развивается через 4-8 недель регулярного применения.У пациентов с артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС.В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.АмлодипинАмлодипин - производное дигидропиридина, относится к классу блокаторов медленных кальциевых каналов. Ингибирует трансмембранное поступление ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудов. Механизм антигипертензивного действия амлодипина связан с прямым релаксирующим эффектом на гладкомышечные клетки сосудов, что приводит к уменьшению периферического сосудистого сопротивления и снижению АД.У пациентов с артериальной гипертензией применение амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч.Ортостатическая артериальная гипотензия не характерна при применении амлодипина вследствие медленного начала действия препарата.У пациентов с артериальной гипертензией и нормальной функцией почек амлодипин в терапевтических дозах приводил к уменьшению сопротивления сосудов почек, повышению скорости клубочковой фильтрации и эффективному кровотоку плазмы в почках, без изменения фильтрации или протеинурии.Амлодипин не приводит к каким-либо метаболическим неблагоприятным эффектам или изменению содержания липидов плазмы крови, поэтому подходит для применения у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой.Применение амлодипина у пациентов с сердечной недостаточностью не сопровождается отрицательным инотропным действием (не снижается толерантность к физической нагрузке, не снижается фракция выброса левого желудочка).
Быстрый заказ
Комбинированный препарат, содержащий два гипотензивных вещества с взаимодополняющим действием, позволяющими контролировать АД у пациентов с артериальной (эссенциальной) гипертензией: антагонист рецепторов ангиотензина II, телмисартан, и блокатор медленных кальциевых каналов, производное дигидропиридина, амлодипин. Комбинация этих веществ обладает аддитивным гипотензивным действием, снижая артериальное давление в большей степени, чем каждый отдельный компонент. Препарат Твинста®, принимаемый 1 раз/сут, приводит к эффективному и устойчивому снижению АД в течение 24 ч. ТелмисартанТелмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан связывается только с подтипом AT1-рецепторов ангиотензина II. Связь носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецептору. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует ангиотензинпревращающий фермент (АПФ, кининаза II) (фермент, который также разрушает брадикинин). Поэтому усиление вызываемых брадикинином побочных эффектов не ожидается.У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало гипотензивного действия отмечается в течение 3-х ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается значимым до 48 ч. Выраженный гипотензивный эффект обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема.У пациентов с артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС.В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.АмлодипинАмлодипин - производное дигидропиридина, относится к классу блокаторов медленных кальциевых каналов. Он ингибирует трансмембранное поступление ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудов. Механизм антигипертензивного действия амлодипина связан с прямым релаксирующим эффектом на гладкомышечные клетки сосудов, что приводит к уменьшению периферического сосудистого сопротивления и снижению АД.У пациентов с артериальной гипертензией применение амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч.Ортостатическая артериальная гипотензия не характерна во время применения амлодипина вследствие медленного начала действия препарата. У пациентов с артериальной гипертензией и нормальной функцией почек амлодипин в терапевтических дозах приводил к уменьшению сопротивления сосудов почек, повышению скорости клубочковой фильтрации и эффективному кровотоку плазмы в почках, без изменения фильтрации или протеинурии.Амлодипин не приводит к каким-либо метаболическим неблагоприятным эффектам или изменениям содержания липидов плазмы крови, и поэтому подходит для применения у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. Применение амлодипина у пациентов с сердечной недостаточностью не сопровождается отрицательным инотропным действием (не снижается толерантность к физической нагрузке, не снижается фракция выброса левого желудочка).
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий активные компоненты с дополняющим друг друга гипотензивным действием: амлодипин (блокатор кальциевых каналов) и телмисартан (антагонист рецепторов ангиотензина II). Комбинация этих веществ обладает аддитивным гипотензивным действием, снижая АД в большей степени, чем каждый компонент по отдельности.Амлодипин - блокатор кальциевых каналов, производное дигидропиридина. Оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. Амлодипин ингибирует трансмембранный переход ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Антигипертензивное действие амлодипина обусловлено прямым расслабляющим эффектом на гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Механизм антиангинального действия амлодипина до конца не изучен, предположительно он связан со следующими эффектами: вызывает расширение периферических артериол, снижая ОПСС - постнагрузку, что приводит к уменьшению потребности миокарда в кислороде; вызывает расширение коронарных артерий и артериол как в интактных, так и в ишемизированных участках миокарда, что увеличивает поступление кислорода в миокард, в т.ч. у пациентов со стенокардией Принцметала. Амлодипин уменьшает выраженность гипертрофии левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, увеличивает СКФ, обладает слабым натрийуретическим действием.У пациентов с артериальной гипертензией прием амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД (в положении лежа и стоя) в течение 24 ч. Антигипертензивное действие развивается медленно, в связи с чем развитие острой артериальной гипотензии нехарактерно. У пациентов со стенокардией прием амлодипина 1 раз/сут повышает толерантность к физической нагрузке, время до развития приступа стенокардии и до ишемической депрессии сегмента ST, снижает частоту приступов стенокардии и потребность в приеме нитроглицерина (короткодействующие формы). Амлодипин не оказывает нежелательного влияния на липидный обмен и не вызывает изменения липидного профиля плазмы крови. Амлодипин можно применять у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. При однократном приеме внутрь эффект амлодипина начинается через 2-4 ч и сохраняется в течение 24 ч. Максимальный гипотензивный эффект достигается не ранее 4 недель от начала приема препарата. Гемодинамические эффекты препарата сохраняются неизменными при долгосрочном применении.Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан связывается только с подтипом AT1-рецепторов ангиотензина II. Связывание носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецептору. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует АПФ (кининаза II), фермент, который также разрушает брадикинин, поэтому усиление вызываемых брадикинином побочных эффектов не ожидается.У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало гипотензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается значимым до 48 ч. Выраженный гипотензивный эффект обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема.У пациентов с артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС. В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.
Быстрый заказ
Комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий активные компоненты с дополняющим друг друга гипотензивным действием: амлодипин (блокатор кальциевых каналов) и телмисартан (антагонист рецепторов ангиотензина II). Комбинация этих веществ обладает аддитивным гипотензивным действием, снижая АД в большей степени, чем каждый компонент по отдельности.Амлодипин - блокатор кальциевых каналов, производное дигидропиридина. Оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. Амлодипин ингибирует трансмембранный переход ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Антигипертензивное действие амлодипина обусловлено прямым расслабляющим эффектом на гладкомышечные клетки сосудистой стенки. Механизм антиангинального действия амлодипина до конца не изучен, предположительно он связан со следующими эффектами: вызывает расширение периферических артериол, снижая ОПСС - постнагрузку, что приводит к уменьшению потребности миокарда в кислороде; вызывает расширение коронарных артерий и артериол как в интактных, так и в ишемизированных участках миокарда, что увеличивает поступление кислорода в миокард, в т.ч. у пациентов со стенокардией Принцметала. Амлодипин уменьшает выраженность гипертрофии левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, увеличивает СКФ, обладает слабым натрийуретическим действием.У пациентов с артериальной гипертензией прием амлодипина 1 раз/сут обеспечивает клинически значимое снижение АД (в положении лежа и стоя) в течение 24 ч. Антигипертензивное действие развивается медленно, в связи с чем развитие острой артериальной гипотензии нехарактерно. У пациентов со стенокардией прием амлодипина 1 раз/сут повышает толерантность к физической нагрузке, время до развития приступа стенокардии и до ишемической депрессии сегмента ST, снижает частоту приступов стенокардии и потребность в приеме нитроглицерина (короткодействующие формы). Амлодипин не оказывает нежелательного влияния на липидный обмен и не вызывает изменения липидного профиля плазмы крови. Амлодипин можно применять у пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. При однократном приеме внутрь эффект амлодипина начинается через 2-4 ч и сохраняется в течение 24 ч. Максимальный гипотензивный эффект достигается не ранее 4 недель от начала приема препарата. Гемодинамические эффекты препарата сохраняются неизменными при долгосрочном применении.Телмисартан - специфический антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1), эффективный при приеме внутрь. Обладает высоким сродством к подтипу AT1-рецепторов ангиотензина II, через которые реализуется действие ангиотензина II. Вытесняет ангиотензин II из связи с рецептором, не обладая действием агониста в отношении этого рецептора. Телмисартан связывается только с подтипом AT1-рецепторов ангиотензина II. Связывание носит длительный характер. Не обладает сродством к другим рецепторам, в т.ч. к АТ2-рецептору. Снижает концентрацию альдостерона в крови, не ингибирует ренин в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Телмисартан не ингибирует АПФ (кининаза II), фермент, который также разрушает брадикинин, поэтому усиление вызываемых брадикинином побочных эффектов не ожидается.У пациентов телмисартан в дозе 80 мг полностью блокирует гипертензивное действие ангиотензина II. Начало гипотензивного действия отмечается в течение 3 ч после первого приема телмисартана. Действие препарата сохраняется в течение 24 ч и остается значимым до 48 ч. Выраженный гипотензивный эффект обычно развивается через 4-8 недель после регулярного приема.У пациентов с артериальной гипертензией, телмисартан снижает систолическое и диастолическое АД, не оказывая влияния на ЧСС. В случае резкой отмены телмисартана АД постепенно возвращается к исходному уровню без развития синдрома отмены.