Пирамил таблетки 5 мг 28 шт Цена

Ингибитор АПФ. Рамиприл быстро абсорбируется в ЖКТ и подвергается гидролизу в печени с образованием активного метаболита рамиприлата. Рамиприлат является длительно действующим ингибитором АПФ, фермента, катализирующего превращение ангиотензина I в ангиотензин II.

Рамиприл вызывает снижение уровня ангиотензина II в плазме крови, повышение активности ренина и снижение выброса альдостерона. Подавляет уровень киназы II, препятствует распаду брадикинина, усиливает синтез простагландинов. Под действием рамиприла расширяются периферические сосуды и снижается ОПСС.

Артериальная гипертензия

Оказывает гипотензивное действие в положении пациента лежа и стоя. Снижает ОПСС (постнагрузку), давление заклинивания в легочных капиллярах без компенсаторного увеличения ЧСС. Усиливает коронарный и почечный кровоток, не влияя на скорость клубочковой фильтрации.

Начало гипотензивного действия - через 1-2 ч после приема внутрь, максимальный эффект развивается через 3-6 ч после приема. Действие сохраняется не менее 24 ч.

Хроническая сердечная недостаточность и сердечная недостаточность вследствие острого инфаркта миокарда

Рамиприл снижает ОПСС и, в конечном итоге, АД. Повышает минутный объем сердца и толерантность к физической нагрузке. При длительном применении способствует обратному развитию гипертрофии миокарда у пациентов с сердечной недостаточностью I и II ФК по классификации NYHA; улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда.

Рамиприл повышает выживаемость пациентов с симптомами транзиторной или хронической сердечной недостаточности после инфаркта миокарда. Обладает кардиопротекторным действием, предотвращает коронарные ишемические эпизоды, снижает вероятность развития инфаркта миокарда и уменьшает длительность госпитализации.

Диабетическая и недиабетическая нефропатия

У пациентов с диабетической и недиабетической нефропатией прием рамиприла замедляет скорость прогрессирования почечной недостаточности и время наступления терминальной стадии почечной недостаточности и, благодаря этому, уменьшает потребность в процедурах гемодиализа или трансплантации почки. При начальных стадиях диабетической или недиабетической нефропатии рамиприл уменьшает степень выраженности альбуминурии.

Пациенты с высоким риском сердечно-сосудистых заболеваний

У пациентов с высоким риском сердечно-сосудистых заболеваний вследствие сосудистых поражений (диагностированная ИБС, облитерирующие заболевания периферических артерий или инсульт в анамнезе), сахарного диабета с не менее чем одним дополнительным фактором риска (микроальбуминурия, артериальная гипертензия, повышение плазменных концентраций общего холестерина, снижение плазменных концентраций холестерина липопротеинов высокой плотности (Хс-ЛПВП), курение) присоединение рамиприла к стандартной терапии значительно снижает частоту развития инфаркта миокарда, инсульта и смертности от сердечно-сосудистых причин.

таб. 5 мг: 28 шт.

Таблетки світло-рожевого кольору, довгасті, двоопуклі, з шорсткою поверхнею, з рідкісними вкрапленнями темнішого кольору і ризиком на одному боці.

допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна - 293.6 мг, крохмаль прежелатинізований - 18 мг, кремнію діоксид обложений - 32 мг, гліцину гідрохлорид - 3 мг, гліцерила дибегенат - 8 мг, барвник заліза оксид червоний (E172) - 0.

7 шт. - блістери (4) - пачки картонні.

C09AA05 Ramipril

Інгібітор АПФ

раміприл

АПФ блокатор

Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Інгібітор АПФ. Раміприл швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту і піддається гідролізу в печінці з утворенням активного метаболіту раміприлату. Раміприлат є довготривалим інгібітором АПФ, ферменту, що каталізує перетворення ангіотензину I на ангіотензин II.

Раміприл спричиняє зниження рівня ангіотензину II у плазмі крові, підвищення активності реніну та зниження викиду альдостерону. Пригнічує рівень кінази II, перешкоджає розпаду брадикініну, посилює синтез простагландинів. Під дією раміприлу розширюються периферичні судини та знижується ОПСС.

Артеріальна гіпертензія

Чинить гіпотензивну дію в положенні пацієнта і стоячи. Знижує ОПСС (постнавантаження), тиск заклинювання в легеневих капілярах без компенсаторного збільшення ЧСС. Підсилює коронарний та нирковий кровотік, не впливаючи на швидкість клубочкової фільтрації.

Початок гіпотензивної дії - через 1-2 години після прийому внутрішньо, максимальний ефект розвивається через 3-6 годин після прийому. Дія зберігається щонайменше 24 год.

Хронічна серцева недостатність та серцева недостатність внаслідок гострого інфаркту міокарда

Раміприл знижує ОПСС і, зрештою, АТ. Підвищує хвилинний об'єм серця та толерантність до фізичного навантаження. При тривалому застосуванні сприяє зворотному розвитку гіпертрофії міокарда у пацієнтів із серцевою недостатністю І та ІІ ФК за класифікацією NYHA; покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.

Раміприл підвищує виживання пацієнтів із симптомами транзиторної або хронічної серцевої недостатності після інфаркту міокарда. Має кардіопротекторну дію, запобігає коронарним ішемічним епізодам, знижує ймовірність розвитку інфаркту міокарда і зменшує тривалість госпіталізації.

Діабетична та недіабетична нефропатія

У пацієнтів з діабетичною та недіабетичною нефропатією прийом раміприлу уповільнює швидкість прогресування ниркової недостатності та час настання термінальної стадії ниркової недостатності та, завдяки цьому, зменшує потребу в процедурах гемодіалізу або трансплантації нирки. При початкових стадіях діабетичної або недіабетичної нефропатії раміприл зменшує рівень виразності альбумінурії.

Пацієнти з високим ризиком серцево-судинних захворювань

У пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних захворювань внаслідок судинних уражень (діагностована ІХС, облітеруючі захворювання периферичних артерій або інсульт в анамнезі), цукрового діабету з не менш ніж одним додатковим фактором ризику (мікроальбумінурія, артеріальна гіпертензія, підвищення плазмових концентрацій концентрацій холестерину ліпопротеїнів високої щільності (Хс-ЛПВЩ), куріння) приєднання раміприлу до стандартної терапії значно знижує частоту розвитку інфаркту міокарда, інсульту та смертності від серцево-судинних причин.

артеріальна гіпертензія; хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії); діабетична або недіабетична нефропатія, доклінічні та клінічно виражені стадії, в т.ч. з вираженою протеїнурією, особливо при поєднанні з артеріальною гіпертензією та наявністю мікроальбумінурії; зниження ризику інфаркту міокарда, інсульту або серцево-судинної смертності у пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних захворювань: у пацієнтів з підтвердженою ІХС або інфарктом міокард , включаючи пацієнтів, які перенесли черезшкірну транслюмінальну коронарну ангіопластику, аортокоронарне шунтування; у пацієнтів з інсультом в анамнезі; у пацієнтів з оклюзійними ураженнями периферичних артерій; загального холестерину, зниження плазмових концентрацій Хс-ЛПВЩ, куріння; серцева недостатність, що розвинулася протягом перших кількох днів (з 2 по 9 добу) після гострого інфаркту міокарда.

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю (1/2 склянки) води.

Артеріальна гіпертензія

Рекомендована початкова доза препарату Піраміл для пацієнтів без серцевої недостатності, які не приймають діуретики, становить 2,5 мг на добу. Дозу можна поступово підвищувати кожні 2-3 тижні залежно від ефекту та переносимості. Максимальна доза становить 10 мг 1 раз на добу. Зазвичай підтримуюча доза становить 2,5-5 мг 1 раз на добу. За відсутності задовільного терапевтичного ефекту при прийомі препарату Піраміл у дозі 10 мг на добу рекомендується призначення комбінованого медикаментозного лікування.

Якщо пацієнт приймає діуретики, слід закінчити їх прийом або знизити їхню дозу за 2-3 доби до початку лікування препаратом Піраміл®. Для таких пацієнтів рекомендована початкова доза становить 1.25 мг (1/2 таб. по 2.5 мг) 1 раз на добу.

Хронічна серцева недостатність

Рекомендована початкова доза препарату Піраміл становить 1.25 мг (1/2 таб. по 2.5 мг) 1 раз на добу.

Дозу можна поступово підвищувати залежно від ефекту та переносимості, подвоюючи її кожні 1-2 тижні. Дози 2.5 мг/добу і вище можна приймати в 1-2 прийоми. Максимальна доза становить 10 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів, які приймають високі дози діуретиків, слід знизити їх дози перед початком лікування препаратом Піраміл®, щоб мінімізувати ризик розвитку симптоматичної артеріальної гіпотензії.

Для зниження ризику інфаркту міокарда, інсульту або серцево-судинної смертності у пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком

Рекомендована початкова доза – 2.5 мг 1 раз на добу. Залежно від переносимості дозу можна подвоювати через 1 тиждень лікування, а протягом наступних 3 тижнів лікування збільшити до звичайної підтримуючої дози 10 мг 1 раз на добу.

Серцева недостатність внаслідок гострого інфаркту міокарда

Лікування починається на 3-10 день після гострого інфаркту міокарда. Початкова доза препарату Піраміл становить 5 мг на добу (2.5 мг 2 рази - вранці та ввечері), через дві доби дозу підвищують до 5 мг 2 рази на добу. При поганій переносимості початкової дози 2.5 мг 2 рази на добу слід протягом 2 днів призначити дозу 1.25 мг (1/2 таб. по 2.5 мг) 2 рази на добу, потім підвищивши дозу до 2.5 мг та 5 мг 2 рази на добу. Підтримуюча доза препарату Піраміл становить 2.5-5 мг 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 10 мг.

Діабетична та недіабетична нефропатія

Рекомендована початкова доза препарату Піраміл становить 1.25 мг (1/2 таб. по 2.5 мг) 1 раз на добу. Залежно від переносимості, дозу можна подвоювати з інтервалами 2-3 тижні до максимальної дози 5 мг на добу. Якщо пацієнт приймає діуретики, слід закінчити їх прийом або зменшити дозу за 2-3 доби до початку лікування препаратом Піраміл; у цьому випадку рекомендована початкова доза препарату Піраміл становить 1.25 мг (1/2 таб. по 2.5 мг) 1 раз на добу.

Особливі групи пацієнтів

Для пацієнтів з порушенням функції нирок (КК 20-50 мл/хв/1.73 м2) рекомендована початкова доза препарату Піраміл становить 1.25 мг (1/2 таб. по 2.5 мг) 1 раз на добу, а максимальна доза не повинна перевищувати 5 мг. /сут. При тяжкій нирковій недостатності (КК нижче 20 мл/хв/1.73 м2) рекомендована початкова доза препарату Піраміл становить 1.25 мг (1/2 таб. по 2.5 мг) 1 раз на добу, при необхідності доза може бути підвищена до 2.5 мг на добу. .

У пацієнтів з порушенням функції печінки може спостерігатись як посилення, так і ослаблення терапевтичної дії препарату Піраміл. Лікування слід розпочинати під наглядом лікаря із призначення дози 1.25 мг (1/2 таб. по 2.5 мг). Максимальна доза не повинна перевищувати 2,5 мг на добу.

Слід бути обережними при призначенні препарату Піраміл® пацієнтам похилого віку (старше 65 років) за наявності у них ниркової або печінкової недостатності, а також серцевої недостатності та/або одночасного прийому діуретиків. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від цільового рівня АТ. Початкова доза зменшується до 1.25 мг на добу.

Симптоми: надмірна периферична вазодилатація з розвитком вираженого зниження артеріального тиску, шоку; брадикардія, порушення водно-електролітного балансу, шок, ниркова недостатність, ступор.

Лікування: у легких випадках передозування – промивання шлунка, введення адсорбентів, натрію сульфату (бажано протягом перших 30 хв після прийому). Слід контролювати функцію життєво важливих органів. У більш важких випадках - заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: внутрішньовенне введення 0.9% розчину хлориду натрію, плазмозамінників, встановлення тимчасового штучного водія ритму при стійкій до медикаментозної терапії брадикардії, гемодіаліз. При вираженому зниженні АТ до терапії з поповнення ОЦК та відновлення водно-електролітного балансу може бути додане введення альфа-адреноміметиків (норепінефрін, допамін). У разі брадикардії рекомендується призначення атропіну або встановлення тимчасового штучного водія ритму. Необхідно ретельно контролювати АТ, функцію нирок та вміст електролітів у сироватці крові.

Досвіду застосування форсованого діурезу, зміни pH сечі, гемофільтрації або діалізу для прискореного виведення раміприлу з організму немає. Гемодіаліз показаний у разі розвитку ниркової недостатності.

Протипоказані комбінації

Застосування деяких високопроточних мембран з негативно зарядженою поверхнею (наприклад, поліакрилнітрилових мембран) при проведенні гемодіалізу або гемофільтрації, застосування декстрану сульфату при аферезі ЛПНГ може спричинити ризик розвитку тяжких анафілактичних реакцій; якщо пацієнту необхідно проведення цих процедур, слід використовувати інші типи мембран (у разі проведення плазмаферезу та гемофільтрації) або перевести пацієнта на прийом гіпотензивних препаратів інших груп.

Одночасне застосування препарату Піраміл і препаратів, що містять аліскірен , у пацієнтів з цукровим діабетом або помірною або тяжкою нирковою недостатністю з КК < 60 мл/хв протипоказано та не рекомендується у інших пацієнтів.

Одночасне застосування препарату та антагоністів рецепторів ангіотензину II у пацієнтів з діабетичною нефропатією протипоказано та не рекомендується у інших пацієнтів.

Нерекомендовані комбінації

Одночасне застосування з солями калію, калійзберігаючими діуретиками (наприклад, амілоридом, тріамтереном, спіронолактоном, еплероном [похідним спіроналактону]), а також препаратами, що сприяють підвищенню вмісту калію в сироватці крові (включаючи антагоністи рецепторів ангіотензин, сульфаметоксазол, що входять до складу котримаксозолу [комбінований антибактеріальний засіб]) може призвести до підвищення вмісту калію в сироватці крові, іноді значно вираженому (потрібний регулярний контроль вмісту калію в сироватці крові).

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю

Гіпотензивні засоби (наприклад, діуретики) та інші лікарські засоби, здатні знижувати АТ (нітрати, трициклічні антидепресанти, засоби для загальної та місцевої анестезії, баклофен, алфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин) посилюють антигіпертензивну дію раміприлу. При комбінації з діуретиками слід регулярно контролювати вміст натрію у сироватці крові.

При одночасному застосуванні зі снодійними, наркотичними та знеболюючими лікарськими засобами можливе більш виражене зниження артеріального тиску.

Вазопресорні симпатоміметики та інші препарати, що викликають антигіпертензивну дію (наприклад, ізопротеренол, добутамін, допамін, епінефрін), зменшують антигіпертензивну дію раміприлу, при цьому потрібний регулярний контроль артеріального тиску.

Одночасне застосування з алопуринолом, прокаїнамідом, цитостатиками, імунодепресантами, кортикостероїдами (глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами) та іншими засобами, які можуть впливати на гематологічні показники, збільшує ризик розвитку лейкопенії.

Солі літію призводять до підвищення концентрації літію в сироватці крові та посилення кардіо- та нейротоксичної дії літію. Тому слід контролювати вміст літію у сироватці крові.

Інгібітори АПФ можуть зменшувати інсулінорезистентність. В окремих випадках у пацієнтів, які отримують гіпоглікемічні засоби, таке зменшення інсулінорезистентності може призводити до розвитку гіпоглікемії. Цей ефект може розвиватися за кілька днів або місяців лікування. Гідрохлортіазид може послаблювати дію гіпоглікемічних засобів. Тому на початковому етапі одночасного застосування гіпоглікемічних засобів (наприклад, інсуліни та гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо [похідні сульфанілсечовини]) та препарату Піраміл® потрібний особливо ретельний контроль концентрації глюкози в крові.

Одночасне застосування з віллдагліптином призводить до збільшення частоти розвитку ангіоневротичного набряку.

Одночасне застосування раміприлу з mTOR (mammalian Target of Rapamycin - мета рапаміцину в клітинах ссавців) , наприклад, з темсіролімусом , може призвести до збільшення частоти розвитку ангіоневротичного набряку.

При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та інгібіторів нейтральної ендопептидази (рецекадотрил) повідомлялося про підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку.

Комбінації, які слід брати до уваги

Нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, ацетилсаліцилова кислота (більше 3 г на добу), інгібітори ЦОГ2) можуть послаблювати дію препарату Піраміл®, підвищують ризик порушення функції нирок та збільшення вмісту калію у сироватці крові.

Гепарин може підвищувати вміст калію у сироватці крові.

При одночасному застосуванні з етанолом можливе посилення симптомів вазодилатації. Препарат Піраміл може посилювати вплив етанолу на організм.

Естрогени послаблюють антигіпертензивну дію (затримка рідини).

Десенсибілізуюча терапія при підвищеній чутливості до отрути комах. Інгібітори АПФ, включаючи раміприл, збільшують ймовірність розвитку тяжких анафілактичних або анафілактоїдних реакцій на отрути комах. Передбачається, що цей ефект може виникнути при застосуванні інших алергенів.

Застосування препарату Піраміл під час вагітності та грудного вигодовування протипоказано, т.к. застосування раміприлу може надавати несприятливий вплив на плід: порушення розвитку нирок плода, зниження артеріального тиску плода та новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, гіпоплазія легень. Піраміл не рекомендується призначати жінкам, які планують вагітність. У разі настання вагітності під час терапії препаратом Піраміл слід якомога раніше припинити прийом препарату та проводити контроль розвитку плода.

Жінки репродуктивного віку, які отримують терапію інгібіторами АПФ, повинні використовувати ефективні засоби контрацепції. Якщо жінки дітородного віку з артеріальною гіпертензією приймають інгібітори АПФ, слід пам'ятати про необхідність у разі вагітності переведення пацієнтки на прийом гіпотензивного препарату з іншої групи. У всіх випадках потрібне ретельне медичне спостереження.

Немає відомостей про те, чи виділяється раміприл із грудним молоком. Дослідження на тваринах показали, що раміприл виділяється з молоком щурів, що лакують. Застосування препарату Піраміл у період грудного вигодовування протипоказане. При необхідності призначення препарату Піраміл® матері-годувальниці, слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

За даними ВООЗ, небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних).

З боку серцево-судинної системи: часто - надмірне зниження артеріального тиску, порушення ортостатичної регуляції судинного тонусу (ортостатична гіпотензія), синкопальні стани; нечасто - ішемія міокарда, включаючи розвиток нападу стенокардії або інфаркту міокарда, тахікардія, аритмія (поява або посилення), периферичні набряки, відчуття серцебиття, "припливи" крові до шкіри обличчя; рідко – виникнення або посилення порушень кровообігу на фоні стенозуючих судинних уражень, васкуліт; частота невідома – синдром Рейно.

З боку системи кровотворення: нечасто – еозинофілія; рідко - лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз (нейтропенія та агранулоцитоз носять оборотний характер і зникають при відміні інгібіторів АПФ), анемія, тромбоцитопенія, лімфаденопатія, зниження гемоглобіну; частота невідома – пригнічення кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, гемолітична анемія.

З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови; нечасто – вертиго, парестезія, агевзія, дисгевзія; рідко – тремор, порушення рівноваги; частота невідома - ішемія головного мозку, включаючи інсульт та минуще порушення мозкового кровообігу, паросмія, порушення психомоторних реакцій, відчуття печіння.

Порушення психіки: нечасто - пригнічений настрій, тривога, нервозність, руховий неспокій, порушення сну, включаючи сонливість; рідко – сплутаність свідомості; частота невідома - нарулення концентрації уваги.

З боку органу зору: нечасто – зорові розлади, включаючи розпливчастість зображення; рідко – кон'юнктивіт.

З боку органу слуху: рідко – порушення слуху, дзвін у вухах.

З боку дихальної системи: часто – сухий кашель, бронхіт, синусит, задишка; нечасто – бронхоспазм, включаючи обтяження перебігу бронхіальної астми, закладеність носа.

З боку травної системи: часто – запальні реакції у шлунку та кишечнику, розлади травлення, відчуття дискомфорту в ділянці живота, диспепсія, діарея, нудота, блювання; нечасто - анорексія, зниження апетиту, панкреатит (випадки панкреатиту з летальним результатом під час прийому інгібіторів АПФ спостерігалися дуже рідко), підвищення активності ферментів підшлункової залози, ангіоневротичний набряк кишечника, біль у верхньому відділі живота, зокрема. пов'язані з гастритом, запор, сухість у роті, підвищення активності печінкових трансаміназ та концентрації кон'югованого білірубіну у плазмі крові; рідко – глосит, холестатична жовтяниця, гепатоцелюлярні ураження; частота невідома – афтозний стоматит, гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолітичний гепатит (летальний кінець спостерігався вкрай рідко).

З боку сечовидільної системи: рідко – порушення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, збільшення виділення кількості сечі, посилення раніше існуючої протеїнурії, підвищення концентрації сечовини та креатиніну в крові.

З боку шкірних покривів і слизових оболонок: часто - шкірні висипи, зокрема макуло-папульозні; нечасто – ангіоневротичний набряк, у т.ч. з летальним результатом (набряк гортані може викликати обструкцію дихальних шляхів, що призводить до летального результату), свербіж шкіри, гіпергідроз; рідко – ексфоліативний дерматит, кропив'янка, оніхолізис; дуже рідко – реакції фотосенсибілізації; частота невідома - токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема, пемфігус, обтяження перебігу псоріазу, псоріазоподібний дерматит, пемфігоїдна або ліхеноїдна екзантема або енантема, алопеція.

З боку кістково-м'язової системи: часто – м'язові судоми, міалгія; нечасто – артралгія.

З боку обміну речовин: часто – підвищення вмісту калію в крові; частота невідома – зниження вмісту натрію в крові.

З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичні або анафілактоїдні реакції, підвищення титру антинуклеарних антитіл.

З боку ендокринної системи: частота невідома – синдром неадекватної секреції АДГ.

З боку репродуктивної системи: нечасто – минуща імпотенція за рахунок еректильної дисфункції, зниження лібідо; частота невідома – гінекомастія.

Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – біль у грудній клітці, підвищена стомлюваність; нечасто – лихоманка; рідко – астенія.

спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк Квінке (в т.ч. при прийомі інгібіторів АПФ в анамнезі); гемодинамічно значущий стеноз ниркових артерій (двосторонній або однобічний у разі єдиної нирки); кардіогенний шок; рт.ст.) або стану з нестабільними показниками гемодинаміки; тяжка ниркова недостатність (КК менше 20 мл/хв/1.73 м2); тяжка печінкова недостатність (немає досвіду клінічного застосування); мембрани з поліакрилнітрилу (небезпека розвитку реакцій підвищеної чутливості); аферез ЛПНГ з використанням декстрану сульфату (небезпека розвитку реакцій підвищеної чутливості); застосування в гострій стадії інфаркту міокарда: тяжка хронічна серцева недостатність (ХСН) IV ФК за класифікацією NYHA) е для життя шлуночкові порушення ритму серця, "легеневе" серце; ангіотензину II у пацієнтів з діабетичною нефропатією; нефропатія, лікування якої проводиться кортикостероїдами, нестероїдними протизапальними засобами, імуномодуляторами та/або іншими цитотоксичними препаратами (досвід клінічного застосування недостатній); гемодинамічно значущий аортальний або мітральний стеноз 20 мл/хв/1.73м2)); гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років (ефективність та безпека застосування не вивчена); підвищена чутливість до раміприлу, інших інгібіторів АПФ або допоміжних компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат при одночасному застосуванні препаратів, що містять аліскірен або антагоністів рецепторів ангіотензину II, що призводить до подвійної блокади РААС; гіперкаліємії, гіпонатріємії (в т.ч. на фоні застосування діуретиків та дотримання дієти з обмеженням споживання кухонної солі); цукровому діабеті (ризик розвитку гіперкаліємії); хронічної серцевої недостатності, особливо тяжкої або щодо якої приймаються інші лікарські препарати з антигіпертензивною дією; тяжких ураженнях коронарних та церебральних артерій (небезпека зниження кровотоку при надмірному зниженні АТ); гемодинамічно значущому односторонньому стенозі ниркової артерії (за наявності обох нирок); станах, що супроводжуються зниженням ОЦК (в т.ч. діарея, блювання), одночасному застосуванні препаратів літію, імунодепресантів та салуретиків; захворюваннях сполучної тканини (в т.ч. системний червоний вовчак, склеродермія – підвищений ризик розвитку нейтропенії або агранулоцитозу); проведення десенсибілізуючої терапії; пацієнтам похилого віку (старше 65 років) (підвищений ризик супутніх порушень функції печінки та/або нирок та серцевої недостатності); стан після трансплантації нирки; печінкової недостатності.

Перед початком лікування препаратом Піраміл® необхідно усунути гіпонатріємію та гіповолемію. У пацієнтів, які раніше приймали діуретики, необхідно їх відмінити або знизити дозу за 2-3 дні до початку прийому препарату Піраміл®. У цьому випадку слід ретельно контролювати стан пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю у зв'язку з можливістю розвитку у них декомпенсації на тлі збільшення ОЦК.

Після прийому першої дози, а також при збільшенні дози діуретика та/або препарату Піраміл® пацієнти повинні перебувати протягом 8 годин під медичним наглядом через можливість розвитку ортостатичної гіпотензії.

Транзиторна артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування препаратом Піраміл, т.к. при відновленні ОЦК та нормалізації АТ прийом наступних доз препарату зазвичай не викликає симптоматичної артеріальної гіпотензії. У разі повторного виникнення вираженої гіпотензії слід зменшити дозу або відмінити препарат. Пацієнти зі злоякісною артеріальною гіпертензією або супутньою серцевою недостатністю, особливо на гострій стадії інфаркту міокарда, повинні починати лікування лише в умовах стаціонару.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю прийом препарату Піраміл може призвести до розвитку вираженого зниження артеріального тиску, яке в ряді випадків супроводжується олігурією або азотемією і рідко - розвитком гострої ниркової недостатності.

У пацієнтів з підвищеною активністю РААС, які приймають препарат вперше або у високій дозі, слід регулярно контролювати артеріальний тиск та функцію нирок, особливо на початку лікування, т.к. у цих пацієнтів є підвищений ризик надмірного зниження артеріального тиску та порушення функції нирок внаслідок придушення АПФ.

Слід бути обережним при лікуванні літніх пацієнтів, т.к. вони можуть бути особливо чутливими до інгібіторів АПФ.

Слід бути обережними також при фізичному навантаженні та/або спекотній погоді через ризик підвищеного потовиділення та дегідратації з розвитком артеріальної гіпотензії внаслідок зменшення ОЦК та зниження вмісту натрію в крові.

До і під час лікування препаратом Піраміл необхідно регулярно контролювати функцію нирок (креатинін, сечовина), вміст калію в плазмі крові, загальний аналіз крові, гемоглобін, функціональні проби печінки.

При розвитку холестатичної жовтяниці або вираженому підвищенні активності печінкових трансаміназ слід припинити прийом інгібіторів АПФ.

Групу ризику щодо гіперкаліємії складають пацієнти з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, а також приймаючі калійзберігаючі діуретики, препарати калію або замінники калій, що містять, харчової солі та препарати, що сприяють підвищенню вмісту калію в сироватці крові (наприклад, гепарин).

У деяких пацієнтів, які приймають раміприл, спостерігався синдром неадекватної секреції АДГ із подальшою гіпонатріємією. Рекомендується регулярний контроль концентрації натрію в плазмі крові у осіб похилого віку та інших пацієнтів з ризиком розвитку гіпонатріємії.

У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку нейтропенії (при порушенні функції нирок, системних захворюваннях сполучної тканини) при призначенні препарату Піраміл необхідний контроль загального аналізу крові 1 раз на місяць протягом перших 3-6 місяців терапії, а також за перших ознак інфекції. При виявленні нейтропенії (число нейтрофілів менше 2000/мкл) терапію інгібіторами АПФ слід припинити.

В окремих випадках при лікуванні інгібіторами АПФ, в т.ч. раміприлом, відзначаються ангіоневротичний набряк особи, кінцівок, губ, язика, гортані та/або глотки.

Ризик розвитку ангіоневротичного набряку підвищується при сумісному застосуванні з такими лікарськими засобами, як інгібітори мішені рапаміцину ссавців (mTOR) (наприклад, темсіролімус, еверолімус, сиралімус) або віллдагліптин.

При появі набряку, який може розвинутись раптово у будь-який період лікування, слід негайно припинити прийом препарату, вжити екстрених заходів медичної допомоги та забезпечити ретельне спостереження за пацієнтом аж до повного та сталого зникнення симптоматики.

Ангіоневротичний набряк, що локалізується в області язика, глотки або гортані (можливі симптоми: порушення ковтання або дихання), може загрожувати життю та вимагає проведення невідкладних заходів щодо його усунення: підшкірне введення 0.1 мг епінефрину (адреналіну) (під контролем АТ, ЧСС і ЕКГ з подальшим застосуванням кортикостероїдів (в/в, внутрішньом'язово або внутрішньо), також рекомендується внутрішньовенне введення антигістамінних засобів (блокаторів гістамінових Н1- та Н2-рецепторів), а у разі недостатності інактиваторів ферменту С1-естерази можна розглянути питання про необхідність введення на додаток до епінефрину (адреналіну) інгібіторів ферменту С1-естерази.

У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, спостерігалися випадки ангіоневротичного набряку кишечника, який виявлявся болями в животі з нудотою та блюванням або без них, у деяких випадках одночасно спостерігався ангіоневротичний набряк обличчя. З появою у пацієнта на фоні лікування інгібіторами АПФ вищеописаних симптомів слід при проведенні диференціального діагнозу розглядати та можливість розвитку у них ангіоневротичного набряку кишечника.

Застосування інгібіторів АПФ, зокрема. раміприлу, у пацієнтів, які зазнають хірургічного втручання із застосуванням загальної анестезії, може призвести до розвитку артеріальної гіпотензії. Рекомендується припинити прийом препарату Піраміл за 1 день до хірургічного втручання.

Слід уникати застосування деяких високоміцних мембран із негативно зарядженою поверхнею (наприклад, поліакрилнітрилових мембран), наприклад, для термінового гемодіалізу або гемофільтрації у поєднанні з інгібіторами АПФ (через можливість розвитку у пацієнтів анафілактоїдних реакцій). У поодиноких випадках при аферезі ЛПНГ з декстрану сульфатом та одночасному прийомі інгібіторів АПФ можливий розвиток анафілактоїдних реакцій. Тому цей метод не слід застосовувати у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ.

Гіпотензивні засоби, що інгібують РААС, зазвичай виявляються неефективними при лікуванні пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом, тому застосування раміприлу у таких випадках не рекомендується.

Як і у випадку з іншими інгібіторами АПФ, протипоказано спільне застосування раміприлу з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом або помірною або тяжкою нирковою недостатністю. (КК менше 60 мл/хв/1.73 м2).

Одночасне застосування з препаратами, що містять аліскірен, або з антагоністами рецепторів ангіотензину II, що призводить до подвійної блокади РААС, не рекомендується через ризик надмірного зниження АТ, розвитку гіперкаліємії та погіршення функції нирок порівняно з монотерапією.

Одночасне застосування з антагоністами рецепторів ангіотензину II у пацієнтів із діабетичною нефропатією протипоказано.

Ризик розвитку ангіоневротичного набряку при застосуванні інгібіторів АПФ вищий у темношкірих пацієнтів у порівнянні зі світлошкірими. Як і інші інгібітори АПФ, раміприл може менш ефективно знижувати АТ у темношкірих пацієнтів у порівнянні зі світлошкірими, що може бути пов'язане з більш частою гіпертензією з низькими концентраціями реніну у темношкірих пацієнтів з гіпертензією.

При застосуванні інгібіторів АПФ повідомляли про розвиток кашлю. Кашель сухий, персистуючий та проходить після припинення терапії. Кашель, індукований інгібіторами АПФ, має розглядатися при диференціальній діагностиці кашлю.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Даних про негативний вплив препарату Піраміл у рекомендованих дозах на здатність до керування транспортними засобами або роботу з механізмами немає. Однак через ймовірність прояву побічних ефектів, таких як зниження артеріального тиску та сонливість, рекомендується утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, включаючи керування транспортним засобом, особливо після прийому початкової дози, переході на інший препарат, одночасному прийомі діуретиків та алкоголю.

Протипоказано застосування препарату при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 20 мл/хв/1.73 м2), нефропатії, лікування якої проводиться кортикостероїдами, нестероїдними протизапальними засобами, імуномодуляторами та/або іншими цитотоксичними препаратами (досвід клінічного застосування недостатній).

З обережністю слід призначати препарат при стані після трансплантації нирки, що гемодинамічно значущому односторонньому стенозі ниркової артерії (за наявності обох нирок).

Протипоказано застосування препарату при тяжкій печінковій недостатності (немає досвіду клінічного застосування).

З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності.

Препарат відпускається за рецептом.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку (старше 65 років) (підвищений ризик супутніх порушень функції печінки та/або нирок та серцевої недостатності).

Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років (ефективність та безпека застосування не вивчена).

SANDOZ dd (Словенія)

LEK SA (Польща)

Страна производства (на момент написания) Польша.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Пирамил таблетки 5 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Пирамил таблетки 5 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Обратите Ваше внимание на этот товар в нашем каталоге. Хотите приобрести Пирамил таблетки 5 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Рамиприл капсулы 2,5 мг 28 шт., Рамиприл таблетки 2,5 мг 28 шт., Рамиприл таблетки 2,5 мг 30 шт., Рамиприл таблетки 10 мг 28 шт., Тритаце таблетки 10 мг 28 шт., Амприлан таблетки 10 мг 30 шт., Амприлан таблетки 5 мг 30 шт., Амприлан таблетки 2,5 мг 30 шт., Амприлан таблетки 1,25 мг 30 шт., Хартил таблетки 10 мг 28 шт., Хартил таблетки 5 мг 28 шт., Тритаце таблетки 5 мг 28 шт., Пирамил таблетки 2,5 мг 28 шт., Рамиприл -СЗ таблетки 10 мг 30 шт., Рамиприл-СЗ таблетки 2,5 мг 30 шт., Рамиприл -СЗ таблетки 5 мг 30 шт., Пирамил таблетки 10 мг 28 шт..