Отрио таблетки 10 мг 30 шт Цена
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:10 мг
Эзетимиб является представителем нового класса гиполипидемических средств, которые селективно ингибируют абсорбцию холестерина (Хс) и некоторых растительных стеролов в кишечнике.
Препарат Отрио эффективен при приеме внутрь. Механизм действия эзетимиба отличается от механизма действия других классов гиполипидемических средств (например, ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы (статинов), секвестрантов желчных кислот, фибратов и растительных станолов). Молекулярной мишенью эзетимиба является транспортный белок (Niemann-Pick Cl-Like 1, NPC1L1), ответственный за всасывание в кишечнике холестерина и фитостеролов.
Эзетимиб локализуется в щеточной каемке тонкого кишечника и препятствует всасыванию Хс, приводя к снижению поступления Хс из кишечника в печень, за счет чего снижаются запасы Хс в печени и усиливается выведение Хс из крови. Эзетимиб не усиливает экскрецию желчных кислот (в отличие от секвестрантов желчных кислот) и не ингибирует синтез Хс в печени (в отличие от статинов).
В клиническом исследовании, в которое были включены пациенты с гиперхолестеринемией, эзетимиб снижал абсорбцию Хс в кишечнике на 54% по сравнению с плацебо. Ингибируя абсорбцию Хс в кишечнике, эзетимиб снижает поступление Хс в печень. Статины снижают синтез Хс в печени. При одновременном применении препараты этих двух групп обеспечивают дополнительное снижение концентрации Хс. Эзетимиб, принимаемый одновременно со статинами, снижает концентрацию общего холестерина (ОХс), холестерина липопротеинов низкой плотности (Хс-ЛПНП), аполипопротеина В (апо-В), холестерина липопротеинов невысокой плотности (Хс-неЛПВП, рассчитывается как разность между концентрацией ОХс и концентрацией Хс-ЛПВП) и триглицеридов (ТГ), а также повышает концентрацию холестерина липопротеинов высокой плотности (Хс-ЛПВП) в плазме крови у пациентов с гиперхолестеринемией в большей степени, чем эзетимиб или статин, принимаемые в монотерапии. Одновременное применение эзетимиба с фенофибратом снижает концентрацию ОХс, Хс ЛПНП, апо-В, ТГ и Хс-неЛПВП, а также повышает концентрацию Хс-ЛПВП в плазме крови у пациентов со смешанной гиперхолестериненимей.
Клинические исследования показали, что повышенные концентрации ОХс, Хс-ЛПНП и апо-В (главного белкового компонента ЛПНП) способствуют развитию атеросклероза. Кроме того, сниженная концентрация Хс-ЛПВП также ассоциируется с развитием атеросклероза. Результаты эпидемиологических исследований показали, что сердечно-сосудистая заболеваемость и смертность находятся в прямой зависимости от концентраций ОХс и Хс-ЛПНП и в обратной зависимости от концентраций Хс-ЛПВП. Как и ЛПНП, липопротеины, богатые Хс и ТГ, включая липопротеины очень низкой плотности (ЛПОНП), липопротеины промежуточной плотности (ЛППП) и ремнанты также могут способствовать развитию атеросклероза.
Для определения селективности эзетимиба в отношении ингибирования всасывания Хс была проведена серия доклинических исследований. Эзетимиб ингибировал всасывание [14С]-холестерина и не оказывал влияния на всасывание ТГ, жирных кислот, желчных кислот, прогестерона, этинилэстрадиола или жирорастворимых витаминов А и D.
Отрио таблетки 10 мг 30 шт инструкция на украинскомФорма випуску
Пігулки
Опис
Таблетки від білого до білого з жовтуватим кольором, круглі, плоскоциліндричні, з фаскою.
| 1 таб. | |
| езетимиб (у перерахунку на 100% речовину) | 10 мг |
Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, кроскармелоза натрію, лаурилсульфат натрію, повідон (тип К30), стеарилфумарат натрію.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (9) - пачки картонні.
Коди АТХ
C10AX09 Ezetimibe
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Гіполіпідемічний препарат – інгібітор абсорбції холестерину
Діюча речовина
езетимиб
Фармако-терапевтична група
Гіполіпідемічний засіб – інгібітор абсорбції холестерину.
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Езетиміб є представником нового класу гіполіпідемічних засобів, які селективно пригнічують абсорбцію холестерину (Хс) та деяких рослинних стеролів у кишечнику.
Препарат Отріо ефективний при прийомі внутрішньо. Механізм дії езетимибу відрізняється від механізму дії інших класів гіполіпідемічних засобів (наприклад, інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів), секвестрантів жовчних кислот, фібратів та рослинних станолів). Молекулярною мішенню езетимибу є транспортний білок (Niemann-Pick Cl-Like 1, NPC1L1), відповідальний за всмоктування у кишечнику холестерину та фітостеролів.
Езетиміб локалізується в щітковій облямівці тонкого кишечника і перешкоджає всмоктування Хс, призводячи до зниження надходження Хс із кишечника до печінки, за рахунок чого знижуються запаси Хс у печінці та посилюється виведення Хс із крові. Езетиміб не посилює екскрецію жовчних кислот (на відміну від секвестрантів жовчних кислот) та не інгібує синтез Хс у печінці (на відміну від статинів).
У клінічному дослідженні, до якого були включені пацієнти з гіперхолестеринемією, езетимиб знижував абсорбцію Хс у кишечнику на 54% порівняно з плацебо. Інгібуючи абсорбцію Хс у кишечнику, езетимиб знижує надходження Хс до печінки. Статини знижують синтез Хс печінки. При одночасному застосуванні препарати цих двох груп забезпечують додаткове зниження концентрації Хс. Езетиміб, що приймається одночасно зі статинами, знижує концентрацію загального холестерину (ОХс), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (Хс-ЛПНГ), аполіпопротеїну В (апо-В), холестерину ліпопротеїнів невисокої щільності (Хс-неЛПВП і концентрацією Хс-ЛПВЩ) та тригліцеридів (ТГ), а також підвищує концентрацію холестерину ліпопротеїнів високої щільності (Хс-ЛПВЩ) у плазмі крові у пацієнтів з гіперхолестеринемією більшою мірою, ніж езетимиб або статин, що приймаються в монотерапії. Одночасне застосування езетимибу з фенофібратом знижує концентрацію ОХс, Хс ЛПНЩ, апо-В, ТГ та Хс-неЛПЗП, а також підвищує концентрацію Хс-ЛПВЩ у плазмі крові у пацієнтів зі змішаною гіперхолестериненімею.
Клінічні дослідження показали, що підвищені концентрації ОХс, Хс-ЛПНЩ та апо-В (головного білкового компонента ЛПНЩ) сприяють розвитку атеросклерозу. Крім того, знижена концентрація ХС-ЛПЗЩ також асоціюється з розвитком атеросклерозу. Результати епідеміологічних досліджень показали, що серцево-судинна захворюваність і смертність знаходяться у прямій залежності від концентрацій ОХС та ХС-ЛПНЩ та у зворотній залежності від концентрацій ХС-ЛПВЩ. Як і ЛПНГ, ліпопротеїни, багаті на Хс та ТГ, включаючи ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ліпопротеїни проміжної щільності (ЛППП) та реманти також можуть сприяти розвитку атеросклерозу.
Для визначення селективності езетимибу щодо інгібування всмоктування Хс було проведено серію доклінічних досліджень. Езетиміб інгібував всмоктування [14С]-холестерину і не впливав на всмоктування ТГ, жирних кислот, жовчних кислот, прогестерону, етинілестрадіолу або жиророзчинних вітамінів А та D.
Показання
Первинна гіперхолестеринемія
у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами) або в монотерапії на додаток до дієти для зниження підвищеної концентрації ОХс, Хс-ЛПНГ, апо-В, ТГ та Хс-неЛПВП, а також для підвищення концентрації Хс-ЛПВЩ у дорослих та підлітків (10-17 років) з первинною (гетерозиготною сімейною та несемейною) гіперхолестеринемією; у комбінації з фенофібратом на додаток до дієти для зниження підвищеної концентрації ОХС, Хс-ЛПНГ, апо-В та Хс-неЛПВЩ у пацієнтів зі змішаною гіперхолестери.Профілактика серцево-судинних захворювань
у комбінації зі статинами для зниження ризику розвитку серцево-судинних подій (серцево-судинна смерть, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт, госпіталізації з приводу нестабільної стенокардії або за потреби проведення реваскуляризації) у пацієнтів з ІХС.Профілактика основних серцево-судинних ускладнень у пацієнтів із хронічною хворобою нирок
у комбінації з симвастатином для зниження ризику серйозних серцево-судинних подій (нефатальний інфаркт міокарда або серцева смерть, інсульт або будь-яка процедура реваскуляризації) у пацієнтів з хронічною хворобою нирок.Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія
у комбінації зі статином для зниження підвищеної концентрації ОХС та ХС-ЛПНГ у дорослих та підлітків (10-17 років) з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Пацієнти можуть також отримувати допоміжне лікування (наприклад, ЛПНЩ-аферез).Спосіб застосування, курс та дозування
Перед початком лікування пацієнти повинні перейти до відповідної ліпідзнижуючої дієти та продовжувати дотримуватися цієї дієти під час всього періоду терапії препаратом Отріо.
Препарат приймають внутрішньо будь-якої доби незалежно від їди.
У пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією доза Отріо при монотерапії або в комбінації зі статином або фенофібратом становить 10 мг 1 раз на добу. Доза фенофібрату не повинна перевищувати 160 мг 1 раз на добу при одночасному застосуванні препарату Отріо.
Для додаткового зниження серцево-судинних подій у пацієнтів з ІХС препарат Отріо 10 мг може застосовуватися у складі комбінованої терапії зі статином з доведеним ефектом зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.
При комбінованій терапії з секвестрантами жовчних кислот препарат Отріо слід приймати в дозі 10 мг 1 раз на добу щонайменше за 2 години до або через 4 години після прийому секвестрантів жовчних кислот.
При застосуванні препарату як монотерапія у пацієнтів з порушенням функції нирок підбір дози препарату не потрібний. При застосуванні препарату у складі комбінованої терапії з симвастатином у пацієнтів з легким ступенем порушення функції нирок (ШКФ не менше 60 мл/хв/1.73 м2) підбір дози препарату Отріо або симвастатину не потрібний. Пацієнтам з порушенням функції нирок та СКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 препарат Отріо призначають у дозі 10 мг та симвастатин у дозі 20 мг 1 раз на добу ввечері. У цих пацієнтів застосування симвастатину у вищій дозі слід ретельно контролювати.
Для пацієнтів похилого віку підбір дози препарату не потрібен.
Для дітей та підлітків від 6 років корекція дози препарату не потрібна. Застосування препарату Отріо у дітей віком до 6 років не рекомендується через відсутність даних щодо безпеки та ефективності у цій віковій групі.
Для пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) добір препарату не потрібний. Застосування препарату Отріо не рекомендується пацієнтам з помірним (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) та тяжким (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) порушенням функції.
Передозування
Повідомлялося про кілька випадків передозування, більшість з яких не супроводжувалося виникненням небажаних явищ, а у разі виникнення небажаних явищ не було серйозним.
У клінічних дослідженнях, у яких езетимиб призначався 15 здоровим добровольцям у дозі 50 мг на добу протягом 14 днів, 18 пацієнтам з первинною гіперхолестеринемією у дозі 40 мг на добу протягом 56 днів або 27 пацієнтам з гомозиготною ситостеролемією у дозі 40 мг. протягом 26 тижнів була продемонстрована хороша переносимість препарату.
Лікування: у разі передозування слід проводити симптоматичне лікування та підтримуючу терапію.
Лікарська взаємодія
У доклінічних дослідженнях було показано, що езетимиб не індукує ізоферменти цитохрому Р450, що у метаболізмі лікарських засобів. Між езетимибом та засобами, що метаболізуються під дією ізоферментів 1А2, 2D6, 2С8, 2С9 та 3А4 цитохрому Р450 або N-ацетилтрансферази, клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії не спостерігалося.
При одночасному застосуванні езетимиб не впливає на фармакокінетику дапсону, декстрометорфану, дигоксину, пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу та левоноргестрелу), гліпізиду, толбутаміду, мідазоламу. Одночасне застосування циметидину та езетимибу не впливає на біодоступність езетимибу.
Антациди: одночасний прийом антацидів знижує швидкість всмоктування езетимибу, але не впливає на його біодоступність. Це зниження швидкості всмоктування не сприймається як клінічно значуще.
Колестирамін: одночасний прийом колестираміну зменшує середнє значення AUC сумарного езетимибу (езетимиб + езетимиб-глюкуронід) приблизно на 55%. Ефект додаткового зниження концентрації Хс-ЛПНГ за рахунок одночасного застосування езетимибу та колестираміну може бути зменшений цією взаємодією.
Циклоспорин: у пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, з КК понад 50 мл/хв, які приймали циклоспорин у постійній дозі, одноразовий прийом езетимибу в дозі 10 мг спричиняв збільшення значення AUC сумарного езетимибу в середньому в 3.4 рази (від 2.3 до 7.9 разів). порівняно з цим показником у здорових добровольців. У одного пацієнта після трансплантації нирки та з тяжкою нирковою недостатністю (КК 13.2 мл/хв/1.73 м2), який приймав комплексну терапію, включаючи циклоспорин, спостерігалося 12-кратне збільшення концентрації сумарного езетимибу порівняно з контрольною групою. У перехресному дослідженні з двома періодами за участю 12 здорових добровольців, які приймали протягом 8 днів езетимиб у дозі 20 мг 1 раз на добу з прийомом одноразової дози 100 мг циклоспорину на 7-й день терапії езетимибом, було виявлено збільшення значення AUC циклоспорину в середньому на 15% (від зниження на 10% до збільшення на 51%) порівняно з цим показником у здорових добровольців, які приймали циклоспорин одноразово у дозі 100 мг у монотерапії.
Фібрати: безпека та ефективність застосування езетимибу одночасно з фенофібратом були оцінені у клінічних дослідженнях. Безпека та ефективність застосування езетимибу одночасно з іншими фібратами не вивчені. Фібрати можуть підвищувати виділення Хс із жовчю, що може призвести до жовчнокам'яної хвороби. У доклінічному дослідженні на собаках езетимиб підвищував концентрацію ХС у жовчі. Хоча значення цих даних для людини поки що невідоме, одночасне застосування езетимибу з фібратами (за винятком фенофібрату) до отримання додаткових даних за результатами клінічних досліджень не рекомендується. Одночасний прийом езетимибу та фенофібрату або гемфіброзилу підвищує концентрацію сумарного езетимибу приблизно в 1.5 та 1.7 рази відповідно, проте ці підвищення не розглядаються як клінічно значущі.
Статини: при одночасному прийомі езетимибу з аторвастатином, ловастатином, правастатином, симвастатином, флувастатином та розувастатином клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії не спостерігалося.
Непрямі антикоагулянти: одночасне застосування езетимибу в дозі 10 мг 1 раз на добу і варфарину не впливало на біодоступність варфарину та протромбіновий час у дослідженні за участю 12 здорових добровольців. У постреєстраційному періоді були отримані повідомлення про збільшення МНО у пацієнтів, які одночасно приймали езетимиб з варфарином або флуіндіоном. Ці пацієнти також приймали інші лікарські засоби.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Дослідження на тваринах із введенням езетимибу не виявили прямих та опосередкованих несприятливих ефектів щодо вагітності, розвитку ембріона/плоду, пологів та постнатального розвитку. При введенні вагітним щурам езетимибу у комбінації з ловастатином, симвастатином, правастатином або аторвастатином тератогенних ефектів не спостерігалося. При введенні вагітним кролицям з невеликою частотою спостерігалися дефекти розвитку скелета у плода.
Клінічних даних щодо застосування езетимибу при вагітності немає, тому слід бути обережним при призначенні препарату вагітним жінкам. У разі настання вагітності прийом езетимибу слід припинити.
При одночасному застосуванні препарату Отріо та статину необхідно дотримуватися інструкцій щодо застосування даного статину.
У дослідженнях на щурах було виявлено, що езетимиб виділяється із грудним молоком. Даних щодо виділення езетимибу з грудним молоком у жінок немає. У зв'язку з цим езетимиб не рекомендується застосовувати в період грудного вигодовування, якщо потенційна користь не перевищує потенційного ризику для дитини. Якщо застосування препарату необхідне, пацієнтка повинна припинити годування груддю.
Побічна дія
У клінічних дослідженнях, у яких пацієнти приймали езетимиб у дозі 10 мг на добу в монотерапії, одночасно зі статином або одночасно з фенофібратом, езетимиб показав хорошу переносимість. Небажані реакції зазвичай були легкими та минущими; загальна частота небажаних ефектів та частота випадків відміни лікування у зв'язку з небажаними ефектами при прийомі препарату езетимибу були зіставні з даними показниками прийому плацебо.
Наступні небажані реакції (часто (≥1/100 та <1/10) або нечасто (≥1/1000 та <1/100)) спостерігалися при прийомі езетимибу в монотерапії з частотою, що перевищує аналогічну частоту при прийомі плацебо, або при одночасному прийомі езетимибу зі статином з частотою, що перевищує аналогічну частоту прийому статину в монотерапії.
Застосування езетимибу в монотерапії
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – зниження апетиту.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – "припливи" крові до шкіри обличчя, підвищення артеріального тиску.
З боку дихальної системи: нечасто – кашель.
З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея, метеоризм; нечасто – диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, нудота.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – артралгія, м'язові спазми, біль у шиї.
Загальні розлади: часто – стомлюваність; нечасто – біль у грудях, біль.
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – підвищення активності АЛТ та/або ACT, підвищення активності КФК у сироватці крові, підвищення активності ГГТ, порушення показників функції печінки.
Застосування езетимибу одночасно зі статином
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – парестезія.
З боку травної системи: нечасто – сухість слизової оболонки порожнини рота, гастрит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – свербіж шкіри, шкірний висип, кропив'янка.
З боку кістково-м'язової системи: часто – міалгія; нечасто – біль у спині, м'язова слабкість, біль у кінцівці.
Загальні розлади: нечасто – астенія, периферичні набряки.
Лабораторні та інструментальні дані: часто – підвищення активності АЛТ та/або ACT.
Застосування езетимибу одночасно з фенофібратом
З боку травної системи: часто – біль у животі.
У клінічному дослідженні за участю пацієнтів зі змішаною гіперліпідемією частота послідовного клінічно значущого підвищення (більш ніж у 3 рази вище ВГН) активності печінкових трансаміназ сироватки крові склала 4.5% у групі пацієнтів, що приймали фенофібрат у монотерапії, та 2.7% у групі пацієнтів, із фенофібратом. Частота холецистектомії склала 0.6% у групі пацієнтів, які приймали фенофібрат у монотерапії, та 1.7% у групі пацієнтів, які приймали езетимиб одночасно з фенофібратом. Не спостерігалося підвищення активності КФК (більш ніж у 10 разів вище за ВГН) в жодній із груп лікування в даному дослідженні.
Пацієнти з ІХС
У клінічному дослідженні пацієнти з ІХС приймали симвастатин + езетимиб у дозі 40 мг + 10 мг або симвастатин у дозі 40 мг. Профіль безпеки препаратів у двох групах був подібним за період спостереження (медіана тривалості спостереження становила 6 років). Частота припинення прийому препарату через небажані явища склала 10.6% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб, та 10.1% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин. Частота розвитку міопатії склала 0.2% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб, і 0.1% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин, де міопатія визначалася як незрозуміла м'язова слабкість або м'язовий біль, що супроводжується підвищенням активності КФК не менше ніж у 10 разів вище. послідовними підвищеннями активності КФК від 5 до 10 разів вище за ВГН. Частота розвитку рабдоміолізу склала 0.1% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб, і 0.2% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин, де рабдоміоліз визначався як незрозуміла м'язова слабкість або м'язовий біль, що супроводжується підвищенням активності КФК не менше ніж у 10 разів. порушення функції нирок, двома послідовними підвищеннями активності КФК від 5 до 10 разів вище від ВГН з ознаками порушення функції нирок, або активністю КФК не менше 10000 МО/мл без ознак порушення функції нирок. Частота послідовних підвищень активності печінкових трансаміназ (не менше ніж у 3 рази вище за ВГН) була 2.5% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб, та 2.3% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин. Небажані явища з боку жовчного міхура спостерігалися у 3.1% пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб та 3.5% пацієнтів, які приймали симвастатин. Частота госпіталізації з холецистектомією була 1.5% в обох групах. Рак (визначався як будь-яке нове злоякісне новоутворення) діагностувався протягом дослідження у 9.4% пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб, та 9.5% пацієнтів, які приймали симвастатин.
Пацієнти з хронічною хворобою нирок
У клінічному дослідженні кардіо- та нефропротекторної дії за участю пацієнтів, які приймали комбінований гіполіпідемічний препарат з фіксованими дозами езетимибу (10 мг) та симвастатину (20 мг) 1 раз на добу, та пацієнтів, які приймали плацебо, профілі безпеки були порівняні протягом усього періоду спостереження. (Медіана тривалості спостереження склала 4.9 року). У цьому клінічному дослідженні реєструвалися лише серйозні небажані явища та припинення прийому препарату через розвиток небажаних явищ. Частота припинення прийому препарату була порівнянна в обох групах (10.4% у групі пацієнтів, які приймали комбінований препарат з фіксованими дозами езетимибу та симвастатину, та 9.8% у групі пацієнтів, які приймали плацебо). Частота розвитку міопатії/рабдоміолізу склала 0.2% у групі пацієнтів, які приймали комбінований препарат з фіксованими дозами езетимибу та симвастатину, та 0.1% у групі пацієнтів, які приймали плацебо. Послідовне підвищення активності печінкових трансаміназ (більш ніж у 3 рази вище від ВГН) спостерігалося у 0.7% пацієнтів, які приймали комбінований препарат з фіксованими дозами езетимибу та симвастатину, та у 0.6% пацієнтів, які приймали плацебо. У даному клінічному дослідженні не спостерігалося статистично достовірного збільшення частоти таких небажаних явищ, як злоякісні новоутворення (9.4% у групі пацієнтів, які приймали комбінований препарат з фіксованими дозами езетимибу та симвастатину, та 9.5% у групі пацієнтів, які приймали плацебо), гепат жовчнокам'яної хвороби чи панкреатиту.
Діти та підлітки віком від 6 до 17 років
У клінічному дослідженні за участю дітей віком від 6 до 10 років з гетерозиготною сімейною або несемейною гіперхолестеринемією профіль безпеки та переносимості езетимибу був порівнянний з профілем у дорослих пацієнтів, які отримували езетимиб.
У клінічному дослідженні за участю дітей віком від 10 до 17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймали комбіновану терапію езетимибом та симвастатином, профіль безпеки та переносимості був порівнянний з профілем безпеки у дорослих пацієнтів, які отримували комбіноване лікування езетимибом та .
Лабораторні показники
У клінічних дослідженнях частота послідовного клінічно значущого підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці крові (активність АЛТ та/або ACT у 3 або більше разів перевищує ВГН) була порівнянна при застосуванні езетимибу в монотерапії (0.5%) та при прийомі плацебо (0.3%). При вивченні безпеки комбінованої терапії частота клінічно значущого підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці крові склала 1.3% у пацієнтів, які приймали езетимиб одночасно зі статином, та 0.4% у пацієнтів, які приймали статин у монотерапії. Підвищення активності трансаміназ у сироватці крові зазвичай протікало безсимптомно, не супроводжувалося розвитком холестазу та поверталося на вихідний рівень як при продовженні лікування, так і після відміни препарату.
Частота виникнення клінічно значущого підвищення активності КФК (у 10 і більше разів вище за ВГН) у пацієнтів, які приймали езетіміб у монотерапії, була схожою з цим показником у пацієнтів, які приймали плацебо або статин у монотерапії.
Післяреєстраційні спостереження
При застосуванні езетимибу в післяреєстраційному періоді повідомлялося про наступні небажані реакції без зазначення причинно-наслідкового зв'язку.
З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі і кропив'янку.
Порушення з боку психіки: депресія.
З боку нервової системи: запаморочення, парестезія.
Порушення з боку травної системи: панкреатит, запор.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, холелітіаз, холецистит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: багатоформна еритема.
З боку кістково-м'язової системи: міалгія, міопатія/рабдоміоліз.
Загальні розлади: астенія.
Протипоказання до застосування
підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; пацієнтам з помірним та тяжким ступенем печінкової недостатності (7-9 і більше балів за шкалою Чайлд-П'ю); непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 6 років.
З обережністю: при одночасному застосуванні препарату з фібратами, циклоспорином та непрямими антикоагулянтами (включаючи варфарин та флуїндіон); одночасному застосуванні з фенофібратом (пацієнти повинні знати про можливий ризик розвитку захворювань жовчного міхура).
При призначенні езетимибу одночасно зі статином або фенофібратом необхідно дотримуватися інструкцій щодо застосування додатково призначених препаратів.
особливі вказівки
Перед початком лікування пацієнти повинні перейти до відповідної ліпідзнижуючої дієти та продовжувати дотримуватися цієї дієти під час всього періоду терапії препаратом езетимибу.
Якщо езетимиб призначають у комбінації зі статином або фенофібратом, слід уважно ознайомитися з інструкцією щодо застосування додаткового препарату.
Ферменти печінки
У клінічних дослідженнях з одночасним застосуванням езетимибу та статину у пацієнтів спостерігалося послідовне підвищення активності печінкових трансаміназ (у 3 та більше разів вище за ВГН). Якщо езетимиб призначається у комбінації зі статином, контроль функції печінки слід проводити на початку лікування та далі відповідно до рекомендацій для даного статину.
У клінічному дослідженні пацієнти з ІХС приймали симвастатин + езетимиб у дозі 40 мг + 10 мг щодня або симвастатин у дозі 40 мг щодня (медіана тривалості спостереження становила 6 років). Частота послідовного підвищення активності печінкових трансаміназ (не менше ніж у 3 рази вище за ВГН) була 2.5% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб, та 2.3% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин.
У клінічному дослідженні за участю пацієнтів з хронічною хворобою нирок частота послідовного підвищення активності печінкових трансаміназ (у 3 і більше разів вище за ВГН) склала 0.7% у групі пацієнтів, які приймали комбінований гіполіпідемічний препарат з фіксованими дозами езетимибу (10 мг) та симвастатину (20 1 раз на добу, та 0.6% у групі пацієнтів, які приймали плацебо.
Скелетна мускулатура
У клінічних дослідженнях частота виникнення міопатії або рабдоміолізу, пов'язаних із застосуванням езетимибу, не перевищувала таку порівняно з відповідною контрольною групою (плацебо або монотерапії статином), проте міопатія та рабдоміоліз є відомими небажаними реакціями статинів та інших ліпідзнижуючих засобів. У клінічних дослідженнях частота підвищення активності КФК (більш ніж у 10 разів перевищує ВГН) склала 0.2% у групі езетимибу порівняно з 0.1% у групі плацебо та 0.1% у групі одночасного застосування езетимибу та статину у порівнянні з 0.4% у групі монотерапії стати.
У післяреєстраційному періоді застосування езетимибу були отримані повідомлення про випадки розвитку міопатії та рабдоміолізу незалежно від причин їх розвитку. Більшість пацієнтів, у яких розвивався рабдоміоліз, приймали статини на початок прийому препарату езетимибу. Тим не менш, дуже рідко повідомлялося про розвиток рабдоміолізу при застосуванні езетімібу в монотерапії та при одночасному застосуванні езетімібу та лікарських препаратів, застосування яких, як відомо, асоційоване з підвищеним ризиком розвитку рабдоміолізу.
Усі пацієнти, яким призначається езетимиб, повинні бути попереджені про ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу і повинні повідомляти лікаря про будь-які незрозумілі м'язові болі, хворобливість або слабкість. Якщо міопатія діагностована або підозрюється, застосування езетимибу та будь-якого статину, який приймається одночасно з езетимибом, слід негайно припинити. Наявність даних симптомів та підвищення активності КФК (більш ніж у 10 разів вище за ВГН) вказує на розвиток міопатії.
У клінічному дослідженні пацієнти з ІХС приймали симвастатин + езетимиб у дозі 40 мг + 10 мг щодня або симвастатин у дозі 40 мг щодня (медіана тривалості спостереження становила 6 років). Частота розвитку міопатії склала 0.2% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб, і 0.1% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин, де міопатія визначалася як незрозуміла м'язова слабкість або м'язовий біль, що супроводжується підвищенням активності КФК не менше ніж у 10 разів вище. послідовними підвищеннями активності КФК від 5 до 10 разів вище за ВГН. Частота розвитку рабдоміолізу склала 0.1% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин + езетимиб, і 0.2% у групі пацієнтів, які приймали симвастатин, де рабдоміоліз визначався як незрозуміла м'язова слабкість або м'язовий біль, що супроводжується підвищенням активності КФК не менше ніж у 10 разів. порушення функції нирок, двома послідовними підвищеннями активності КФК від 5 до 10 разів вище від ВГН з ознаками порушення функції нирок, або активністю КФК не менше 10000 МО/мл без ознак порушення функції нирок.
У клінічному дослідженні за участю пацієнтів з хронічною хворобою нирок частота розвитку міопатії/рабдоміолізу склала 0.2% у групі пацієнтів, які приймали комбінований гіполіпідемічний препарат з фіксованими дозами езетимибу (10 мг) та симвастатину (20 мг) щоденно, та 0.1%. плацебо.
Використання у педіатрії
Безпека та ефективність езетимибу у дітей віком від 6 до 10 років з гетерозиготною сімейною або несемейною гіперхолестеринемією були вивчені у клінічному дослідженні тривалістю 12 тижнів. Профіль побічних явищ у дітей, які отримували езетимиб, можна порівняти з профілем побічних явищ у дорослих пацієнтів, які отримували езетимиб. У цьому клінічному дослідженні не спостерігалося явного на зростання чи статевий дозрівання хлопчиків чи дівчаток. Однак вплив езетимибу на зріст та статеве дозрівання не були вивчені при лікуванні тривалістю понад 12 тижнів.
Безпека та ефективність езетимибу, що приймається одночасно з симвастатином, у дітей віком від 10 до 17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією були вивчені у клінічному дослідженні у хлопчиків-підлітків та дівчаток (щонайменше один рік після менархе). Профіль побічних явищ у підлітків, які отримували езетимиб та симвастатин у дозі до 40 мг на добу, був порівнянний з профілем побічних явищ у дорослих пацієнтів, які отримували езетимиб та симвастатин. У даному клінічному дослідженні не спостерігалося явного впливу на зріст або статеве дозрівання у підлітків (хлопчиків або дівчаток) або будь-якого впливу на тривалість менструального циклу у дівчаток.
Печінкова недостатність
Оскільки наслідки збільшення значення AUC сумарного езетимибу невідомі, препарат не рекомендується пацієнтам з помірним та тяжким ступенем печінкової недостатності.
Фібрати
Безпека та ефективність застосування езетимибу одночасно з фібратами (за винятком фенофібрату) не встановлена. Одночасне застосування Ортіо з фібратами (за винятком фенофібрату) не рекомендується.
Фенофібрат
Пацієнти, які приймають фенофібрат одночасно з езетимибом, повинні бути попереджені про можливий ризик виникнення жовчнокам'яної хвороби та захворювань жовчного міхура. Якщо лікар передбачає можливий розвиток зазначених вище захворювань у пацієнта, необхідно провести дослідження жовчного міхура та призначити альтернативну ліпід-знижувальну терапію.
Циклоспорин
При призначенні езетимибу пацієнтам, які приймають циклоспорин, слід дотримуватися запобіжних заходів. Необхідний регулярний контроль концентрації циклоспорину в плазмі при одночасному застосуванні езетимибу та циклоспорину.
Непрямі антикоагулянти
При одночасному застосуванні езетимибу з непрямими антикоагулянтами, включаючи варфарин або флуїндіон, необхідно контролювати значення МНО.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Не проводилося досліджень для оцінки впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, проте деякі небажані ефекти, що спостерігалися при прийомі езетимибу, можуть впливати на здатність деяких пацієнтів керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Застосування при порушеннях функції нирок
При застосуванні препарату як монотерапія у пацієнтів з порушенням функції нирок підбір дози препарату не потрібний.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказано застосування препарату пацієнтам з помірним та тяжким ступенем печінкової недостатності (7-9 і більше балів за шкалою Чайлд-П'ю).
Для пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) добір дози препарату не потрібний.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Для пацієнтів похилого віку підбір дози препарату не потрібен.
Застосування у дітей
Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 6 років.
Нозологія (коди МКЛ)E78.0 Чиста гіперхолестеринемія E78.2 Змішана гіперліпідемія I20.0 Нестабільна стенокардія I21 Гострий інфаркт міокарда I63 Інфаркт мозку
Власник реєстраційного посвідчення
AKRIHIN AO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Отрио таблетки 10 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Отрио таблетки 10 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Рекомендуем присмотреться к этому товару. Хотите приобрести Отрио таблетки 10 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Эзетрол таблетки 10 мг 28 шт..