Омез капсулы кишечнорастворимые 40 мг 28 шт Цена

Омепразол является рацемической смесью двух энантиомеров, снижает секрецию соляной кислоты за счет специфического ингибирования протонной помпы париетальных клеток желудка. При однократном применении быстро действует и оказывает обратимое угнетение секреции соляной кислоты.

Механизм действия

Омепразол является слабым основанием, переходит в активную форму в кислой среде канальцев клеток пристеночного слоя слизистой оболочки желудка, где активируется и ингибирует Н+-К+-АТФ-азу протоновой помпы. Оказывает дозозависимое действие на последний этап синтеза соляной кислоты, угнетает как базальную, так и стимулированную секрецию независимо от стимулирующего фактора.

Влияние на секрецию соляной кислоты в желудке

После перорального применения омепразола 1 раз/сут происходит быстрое и эффективное снижение дневной и ночной секреции соляной кислоты, которое достигает максимума в течение 4 дней лечения.

У пациентов с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки применение 20 мг омепразола вызывает устойчивое снижение 24-часовой желудочной кислотности не менее чем на 80%. При этом снижение средней Cmax соляной кислоты после стимуляции пентагастрином на 70% достигается в течение 24 ч. Ежедневный пероральный прием 20 мг омепразола у пациентов с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки поддерживает значение кислотности на уровне pH≥3 в среднем в течение 17 ч. Степень угнетения секреции соляной кислоты пропорциональна AUC омепразола и не пропорциональна действительной концентрации препарата в крови в данный момент времени.

Во время лечения омепразолом тахифилаксия не отмечалась.

Омепразол in vitro оказывает бактерицидное действие на Helicobacter pylori. Эрадикация Helicobacter pylori при применении омепразола совместно с антибактериальными средствами сопровождается быстрым устранением симптомов, высокой степенью заживления дефектов слизистой оболочки ЖКТ и длительной ремиссией язвенной болезни, что снижает вероятность таких осложнений, как кровотечения также эффективно, как и постоянная поддерживающая терапия.

капс. кишковорозчинні 40 мг: 28 шт.

Капсули кишковорозчинні тверді желатинові, непрозорі, розмір №0, зі світло-фіолетовим корпусом, жовтою кришечкою та маркуванням чорного кольору "OMEZ 40" на кришечці та корпусі капсули; вміст капсул – гранули від майже білого до світло-жовтого кольору.

Допоміжні речовини : манітол - 236 мг, кросповідон - 18 мг, полоксамер (407) - 5 мг, гіпромелоза (1828) - 8 мг, меглюмін - 3 мг.

Склад покриття: повідон K30 – 26.8 мг.
Склад кишковорозчинного покриття: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] (сополімер метакрилової кислоти [тип С]) – 72 мг, триетилацетат – 7.2 мг, магнію стеарат – 4 мг.
Склад корпусу капсули: барвник діамантовий блакитний (E133), барвник сонячний захід жовтий (E110), барвник червоний чарівний (E129), барвник флоксин B (барвник червоний D&C RED#28), титану діоксид (E171), натрію .
Склад кришечки капсули: барвник заліза оксид жовтий (E172), діоксид титану (E171), натрію лаурилсульфат, вода, желатин.
Склад напису чорного кольору на капсулах: чорнило S-1-8114: шеллак (20% етерифікований) в етанолі, барвник заліза оксид чорний (E172), н-бутанол, пропіленгліколь (E1520), барвник індигокармін (E132), барвник червоний E129), барвник хіноліновий жовтий (E104), барвник діамантовий блакитний (E133); чорнило S-1-8115: шеллак (20% етерифікований) в етаноле, барвник заліза оксид чорний (E172), етанол, метанол, барвник індигокармін (E132), барвник червоний чарівний (E129), барвник хіноліновий жовтий (E1 блакитний (E133).

7 шт. - блістери з (ПВХ/АЛ/ПА) фольги/алюмінієвої фольги (4) - пачки картонні.

A02BC01 Omeprazole

Інгібітор Н<SUP>+</SUP>-К<SUP>+</SUP>-АТФ-ази. Противиразковий препарат

омепразол

Залізо шлунка секрецію знижувальний засіб - протонного насоса інгібітор

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей сухому місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки.

Омепразол є рацемічною сумішшю двох енантіомерів, що знижує секрецію соляної кислоти за рахунок специфічного інгібування протонної помпи парієтальних клітин шлунка. При одноразовому застосуванні швидко діє та чинить оборотне пригнічення секреції соляної кислоти.

Механізм дії

Омепразол є слабкою основою, переходить в активну форму в кислому середовищі канальців клітин пристінкового шару слизової оболонки шлунка, де активується та інгібує Н+-К+-АТФ-азу протонової помпи. Чинить дозозалежну дію на останній етап синтезу соляної кислоти, пригнічує як базальну, так і стимульовану секрецію незалежно від стимулюючого фактора.

Вплив на секрецію соляної кислоти у шлунку

Після перорального застосування омепразолу 1 раз на добу відбувається швидке та ефективне зниження денної та нічної секреції соляної кислоти, що досягає максимуму протягом 4 днів лікування.

У пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки застосування 20 мг омепразолу спричиняє стійке зниження 24-годинної шлункової кислотності не менше ніж на 80%. При цьому зниження середньої Cmax соляної кислоти після стимуляції пентагастрином на 70% досягається протягом 24 год. Щоденний пероральний прийом 20 мг омепразолу у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки підтримує значення кислотності на рівні pH≥3 в середньому протягом 17 годин. соляної кислоти пропорційна AUC омепразолу та не пропорційна дійсної концентрації препарату в крові в даний момент часу.

Під час лікування омепразолом тахіфілаксія не відзначалася.

Омепразол in vitro має бактерицидну дію на Helicobacter pylori. Ерадикація Helicobacter pylori при застосуванні омепразолу спільно з антибактеріальними засобами супроводжується швидким усуненням симптомів, високим ступенем загоєння дефектів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та тривалою ремісією виразкової хвороби, що знижує ймовірність таких ускладнень, як кровотечі також ефективно, як і постійна.

Дорослі:

Діти старше 2 років, з масою тіла понад 20 кг:

Всередину. Капсули зазвичай приймають вранці, переважно за 30 хв до їди, ковтати повністю, запиваючи половиною склянки води.

Дорослі

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

Пацієнтам із загостренням виразкової хвороби дванадцятипалої кишки , резистентної до лікування, зазвичай призначають 40 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів.

Для профілактики рецидивів пацієнтам з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки рекомендують приймати препарат у дозі 20 мг (необхідне застосування капсул по 20 мг) 1 раз на добу. У разі потреби дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу.

Виразкова хвороба шлунка

Пацієнтам з виразковою хворобою шлунка, резистентною до лікування зазвичай призначають 40 мг 1 раз на добу, загоєння зазвичай досягається протягом 8 тижнів. Для профілактики рецидивів пацієнтам з виразковою хворобою шлунка рекомендують приймати препарат у дозі 20 мг (необхідне застосування капсул по 20 мг) 1 раз на добу. У разі потреби дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу.

Режим ерадикації Helicobacter pylori при виразковій хворобі

Омепразол по 40 мг 1 раз на добу, а також амоксицилін по 500 мг з метронідазолом по 400 мг (або по 500 мг або тінідазол по 500 мг) обидва 3 рази на добу протягом 1 тижня.

Якщо після проведеного лікування пацієнт Helicobacter pylori - позитивний, то можливий повторний курс лікування.

Лікування рефлюкс-езофагіту

При тяжкому езофагіті рекомендована доза становить 40 мг омепразолу 1 раз на добу і курс лікування становить 8 тижнів.

Для підтримуючої терапії у пацієнтів з рефлюкс-езофагітом рекомендована доза омепразолу становить 10 мг 1 раз на добу (необхідно застосовувати капсули, що містять 10 мг омепразолу). При необхідності доза може бути збільшена до 20-40 мг на 1 раз на добу.

Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона

Доза встановлюється індивідуально. Початкова доза, що рекомендується, 60 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 80-120 мг на добу. При дозі більше 80 мг слід розділити на два прийоми.

Діти

Застосування у дітей старше 2 років та масою тіла ≥20 кг при лікуванні рефлюкс-езофагіту, симптоматичному лікуванні печії та відрижки кислим при ГЕРХ

Рекомендована доза – 20 мг (необхідно використовувати капсули по 20 мг) 1 раз на добу. Доза може бути збільшена до 40 мг 1 раз на добу за необхідності. Курс лікування при рефлюкс-езофагіт - 4-8 тижнів, при симптоматичному лікуванні печії та відрижки кислим при ГЕРХ - 2-4 тижні.

За збереження симптомів через 2-4 тижні пацієнту потрібне додаткове обстеження

Особливі групи пацієнтів

При печінковій недостатності препарат протипоказаний через неможливість досягнення необхідної дози - 10-20 мг (максимальна добова доза 20 мг); при порушенні функції нирок та у пацієнтів похилого віку корекція режиму дозування не потрібна.

Пацієнти із утрудненням ковтання. Пацієнти можуть відкрити капсулу і проковтнути її вміст, запив його половиною склянки води або, змішавши вміст капсули з фруктовим соком, пюре, негазованої водою, випити отриману завись відразу (або протягом 30 хвилин), попередньо ретельно розмішавши. Щоб бути впевненим у прийомі повної дози, слід знову налити у використану ємність половину склянки води, збовтати та випити.

Існують відомості про випадки передозування при застосуванні омепразолу внутрішньо у дозі 2400 мг.

Симптоми: нудота, блювання, запаморочення, біль у животі, діарея, біль голови, апатія, депресія, сплутаність свідомості.

Лікування: симптоматичне. Гемодіаліз недостатньо ефективний.

Активні речовини з pH-залежною абсорбцією

Зниження кислотності шлункового соку при застосуванні омепразолу може збільшувати або знижувати абсорбцію фармакологічно активних речовин.

Нелфінавір, атазанавір

При одночасному застосуванні з омепразолом може спостерігатися значне зниження плазмової концентрації атазанавіру та нелфінавіру.

Одночасне застосування омепразолу та нелфінавіру протипоказане. Спільне застосування омепразолу (40 мг на добу) знижує експозицію нелфінавіру приблизно на 40% і середня експозиція фармакологічно активного метаболіту М8 знижується на 75-90%. У взаємодії може брати участь механізм пригнічення CYP1C19.

Одночасне застосування омепразолу з атазанавіром не рекомендується. Спільне застосування омепразолу (40 мг/добу) та атазанавіру 300 мг/ритонавіру 100 мг здоровими добровольцями призводило до 75% зниження експозиції атазанавіру. Підвищення дози атазанавіру до 400 мг не компенсує вплив омепразолу на експозицію атазанавіру. Застосування омепразолу в дозі 20 мг/добу з 400 мг атазанавіру та 100 мг ритонавіру здоровими добровольцями призводило приблизно до 30% зниження експозиції атазанавіру та порівняно з експозицією при одноразовому прийомі 300 мг атазанавіру та 1.

Дігоксин

Супутнє лікування омепразолом (20 мг на добу) та дигоксином у здорових добровольців підвищувало біодоступність дигоксину на 10%. Незважаючи на те, що глікозидна інтоксикація на фоні прийому омепразолу не є частою подією, необхідний посилений моніторинг, особливо при лікуванні пацієнтів похилого віку.

Клопідогрів

У перехресному клінічному дослідженні тривалість прийому клопідогрелу в навантажувальній дозі 300 мг (по 75 мг на добу) та комбінації клопідогрелу з омепразолом у дозі 80 мг становила 5 днів. Вплив активного метаболіту клопідогрелу зменшився на 46% (в 1-й день) та 42% (на 5-й день) при сумісному прийомі клопідогрелу та омепразолу. Середній час інгібування агрегації тромбоцитів скоротився на 47% (24 год) та 30% (на 5-й день) при сумісному прийомі клопідогрелу та омепразолу. В іншому дослідженні було показано, що прийом клопідогрелу та омепразолу в різний час не запобігає їхній взаємодії, що ймовірно пояснюється інгібуючим впливом омепразолу на CYP2C19. За результатами спостережних та клінічних досліджень отримано суперечливі дані щодо клінічного впливу цієї фармакокінетичної/фармакодинамічної взаємодії з точки зору розвитку тяжких серцево-судинних подій.

Інші лікарські засоби

Абсорбція позаконазолу, ерлотинібу, кетоконазолу та ітраконазолу значно знижується, відповідно погіршується їхня клінічна ефективність. Слід уникати сумісного прийому омепразолу із позаконазолом або ерлотинібом.

Лікарські засоби, що метаболізуються ізоферментом CYP2C19

Омепразол помірно пригнічує CYP2C19 - основний фермент метаболізму омепразолу. Таким чином, метаболізм інших лікарських засобів, що також метаболізуються CYP2C19, може бути знижений, а їх системний вплив збільшено. Прикладами таких лікарських засобів є R-варфарин та інші антагоністи вітаміну К, цилостазол, діазепам та фенітоїн.

Цилостазол

У перехресному клінічному дослідженні прийом здоровими добровольцями омепразолу в дозі 40 мг підвищував Cmax та AUC цилостазолу на 18% та 26% відповідно, та одного з активних метаболітів цилостазолу на 29% та 69% відповідно.

Фенітоїн

Моніторинг плазмової концентрації фенітоїну рекомендований протягом перших двох тижнів після початку терапії омепразолом та у разі корекції дози фенітоїну. Моніторинг та подальшу корекцію дози фенітоїну слід проводити до закінчення лікування омепразолом.

Невідомий механізм взаємодії

Саквінавір. Спільний прийом омепразолу та саквінавіру/ритонавіру добре переноситься у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, а також призводить до зниження плазмової концентрації саквінавіру приблизно до 70%.

Такролімус. Спільний прийом з омепразолом підвищує сироваткову концентрацію такролімусу. Слід проводити посилений моніторинг концентрацій такролімусу та функції нирок (КК) з корекцією дози такролімусу за необхідності.

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику омепразолу

Інгібітори ізоферменту CYP2C19 та/або CYP3A4. Враховуючи метаболізм омепразолу за участю ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4, лікарські засоби, здатні інгібувати ці ферменти (такі як кларитроміцин та вориконазол), можуть підвищувати сироваткову концентрацію омепразолу, знижуючи швидкість його метаболізму.

Результати епідеміологічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого негативного впливу омепразолу на вагітність та стан здоров'я плода чи новонародженого. Омепразол проникає у материнське молоко, проте при застосуванні препарату у терапевтичних дозах негативного впливу на дитину не очікується.

Найчастішими побічними ефектами (1-10% пацієнтів) є головний біль, біль у животі, запор, діарея, метеоризм та нудота/блювота.

Наступні небажані лікарські реакції були зареєстровані в ході клінічних та постмаркетингових досліджень омепразолу. Жодна з цих реакцій була визнана дозозависимой. Небажані реакції, наведені нижче, класифіковані відповідно до частоти виникнення. Частота виникнення небажаних реакцій визначена відповідно до наступної класифікації: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1 /10000 до <1/1000), дуже рідко (<10000), частота невідома (не може бути оцінена на підставі доступних даних).

Дитяча популяція

Безпека омепразолу була оцінена в популяції з 310 пацієнтів у віці 0-16 років, які страждають на кислотозалежні захворювання. Обмежені дані щодо довгострокової безпеки отримані в рамках клінічного дослідження за участю 46 дітей з важким ерозивним езофагітом, які отримували підтримуючу терапію омепразолом на строк до 749 днів. Профіль небажаних явищ був, загалом, подібним до таких у дорослих пацієнтів при короткостроковому і довгостроковому лікуванні. Дані щодо довгострокового впливу омепразолу на статевий розвиток та зростання відсутні.

підвищена чутливість до омепразолу, заміщених бензімідазолів або інших компонентів препарату; одночасне застосування з препаратами нелфінавіру, атазанавіру, ерлотинібу, позаконазолу; за винятком показання гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дітей віком від 2 років (див. розділ "Режим дозування").

З обережністю

За наявності таких симптомів, як значне спонтанне зниження маси тіла, блювота, що повторюється, блювота з домішкою крові, порушення ковтання, зміна кольору калу (дьогтеподібний стілець), а також за наявності виразки шлунка (або при підозрі на її наявність) до початку лікування слід виключити злоякісне новоутворення, оскільки лікування може призвести до маскування симптомів та затримати постановку правильного діагнозу.

У разі якщо до початку лікування омепразолом присутній один з таких симптомів, як значне спонтанне зниження маси тіла, блювання, блювота з домішкою крові, порушення ковтання, зміна кольору калу (дьогтеподібний стілець), а також за наявності виразки шлунка (або при підозрі на її наявність) до початку лікування слід виключити злоякісне новоутворення, оскільки лікування може призвести до маскування симптомів та затримати постановку правильного діагнозу.

Інгібітори протонового насоса, особливо при застосуванні препарату у високих дозах та при тривалому застосуванні (>1 року), можуть помірно підвищувати ризик переломів стегна, кісток зап'ястя та хребців, особливо у пацієнтів похилого віку або за наявності інших факторів ризику.

У пацієнтів, які отримували омепразол протягом, як мінімум, трьох місяців була зареєстрована важка гіпомагніємія, що виявляється такими симптомами, як стомлюваність, маячня, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія. У більшості пацієнтів гіпомагніємія усувалася після відміни інгібіторів протонового насоса та введенням препаратів магнію. У пацієнтів, яким планується тривала терапія або призначений омепразол з дигоксином або іншими препаратами, здатними викликати гіпомагніємію (наприклад, діуретики), слід оцінити вміст магнію до початку терапії та періодично контролювати його під час лікування.

Омепразол, як і всі лікарські засоби, що знижують кислотність, може призводити до зниження всмоктування вітаміну В12 (ціанокобаламіну). Про це необхідно пам'ятати щодо пацієнтів зі зниженим запасом вітаміну В12 в організмі або з факторами ризику порушення всмоктування вітаміну В12 за тривалої терапії.

У пацієнтів, які приймали перорально протягом тривалого часу препарати, що знижують секрецію залоз шлунка, частіше відзначалося утворення залізистих кіст у шлунку. Ці явища обумовлені фізіологічними змінами внаслідок інгібування секреції соляної кислоти, і піддаються зворотному розвитку на тлі продовження терапії.

Зниження секреції соляної кислоти в шлунку призводить до підвищення росту нормальної мікрофлори кишечника, що, в свою чергу, може призводити до незначного підвищення ризику розвитку кишкових інфекцій, спричинених бактеріями Salmonella spp. та Campylobacter spp., а також, ймовірно, Clostridium difficile.

Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромограніну A (CgA). Підвищення концентрації CgA може впливати на результати досліджень для виявлення нейроендокринних пухлин, щоб уникнути тимчасового припинення прийому омепразолу за 5 днів до визначення концентрації CgA.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Під час застосування омепразолу слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та механізмами, а також при зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Протипоказання: тяжкі захворювання печінки, що супроводжуються печінковою недостатністю (у зв'язку з неможливістю досягнення необхідної дози 10-20 мг).

Препарат відпускається за рецептом.

Незважаючи на те, що швидкість метаболізму омепразолу в осіб похилого віку знижується, корекція дози при застосуванні препарату у добовій дозі 20 мг не вимагається.

Протипоказання: дитячий вік до 18 років, за винятком показання гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дітей старше 2 років.

Dr. Reddy`s Laboratories LTD (Індія)

Dr. Reddy`s Laboratories LTD (Індія)

MAKIZ-PHARMA OOO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Омез капсулы кишечнорастворимые 40 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Омез капсулы кишечнорастворимые 40 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Омез капсулы кишечнорастворимые 40 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Гастрозол капсулы 20 мг 28 шт., Омепразол капсулы 20 мг 30 шт., Омепразол-OBL капсулы 20 мг 28 шт., Омепразол-Тева капсулы кишечнорастворимые 40 мг 28 шт., Омез лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 40 мг флакон 1 шт., Омепразол капсулы кишечнорастворимые 20 мг 30 шт., Омепразол капсулы 20 мг 30 шт., Омепразол-Тева капсулы кишечнорастворимые 20 мг 14 шт., Омепразол-Тева капсулы кишечнорастворимые 10 мг 28 шт., Омез капсулы кишечнорастворимые 10 мг 10 шт., Лосек МАПС Лосек Мапс таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 28 шт., Ортанол капсулы 10 мг 28 шт., Ортанол капсулы 20 мг 28 шт., Ультоп капсулы 20 мг 28 шт., Ультоп капсулы 10 мг 28 шт., Ультоп капсулы 40 мг 28 шт., Омепразол-Тева капсулы кишечнорастворимые 20 мг 28 шт., Ультоп капсулы 20 мг 14 шт., Омез капсулы 20 мг 30 шт., Лосек МАПС Лосек Мапс таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 14 шт., Ультоп лиофилизат для приготовления раствора для инфузий 40 мг флакон, Ортанол капсулы 40 мг 28 шт., Омепразол-Акрихин капсулы кишечнорастворимые 20 мг 30 шт., Омепразол Штада капсулы кишечнорастворимые 20 мг 30 шт., Омепразол капсулы 20 мг 20 шт., Омез Инста порошок для приготовления суспензии для приема внутрь 20 мг пакетики 5 шт., Омез капсулы 20 мг 10 шт. (Р), Ортанол капсулы 40 мг 14 шт., Омепразол капсулы 20 мг 30 шт., Ортанол капсулы 10 мг 14 шт., Ортанол капсулы 20 мг 14 шт., Омепразол-Рихтер капсулы 20 мг 14 шт., Ультоп капсулы 40 мг 14 шт., Омепразол-Рихтер капсулы 20 мг 28 шт., Ультоп капсулы 10 мг 14 шт., Омитокс капсулы 20 мг 30 шт., Омепразол капсулы 20 мг 14 шт., Гастрозол капсулы 20 мг 14 шт..