Метипред таблетки 4 мг 100 шт Цена
-
Страна:Германия
-
Форма выпуска:таблетки
Синтетический ГКС. Оказывает противовоспалительное, противоаллергическое, иммунодепрессивное действие, повышает чувствительность β-адренорецепторов к эндогенным катехоламинам.
Взаимодействует со специфическими цитоплазматическими рецепторами (рецепторы для ГКС есть во всех тканях, особенно их много в печени) с образованием комплекса, индуцирующего образование белков (в т.ч. ферментов, регулирующих в клетках жизненно важные процессы).
Воздействие метилпреднизолона на белковый обмен: уменьшает количество глобулинов в плазме, повышает синтез альбуминов в печени и почках (с повышением коэффициента альбумин/глобулин), снижает синтез и усиливает катаболизм белка в мышечной ткани.
Воздействие метилпреднизолона на липидный обмен: повышает синтез высших жирных кислот и триглицеридов, перераспределяет жир (накопление жира происходит преимущественно в области плечевого пояса, лица, живота), приводит к развитию гиперхолестеринемии.
Воздействие метилпреднизолона на углеводный обмен: увеличивает абсорбцию углеводов из ЖКТ, повышает активность глюкозо-6-фосфатазы (увеличивает поступление глюкозы из печени в кровь), повышает активность фосфоэнолпируваткарбоксилазы и синтез аминотрансфераз (активирует глюконеогенез), способствует развитию гипергликемии.
Воздействие метилпреднизолона на водно-электролитный обмен: задерживает натрий и воду в организме, стимулирует выведение калия (минералокортикоидная активность), снижает абсорбцию кальция из ЖКТ, снижает минерализацию костной ткани.
Противовоспалительное действие связано с угнетением высвобождения эозинофилами и тучными клетками медиаторов воспаления, индуцированием образования липокортинов и уменьшения количества тучных клеток, вырабатывающих гиалуроновую кислоту, с уменьшением проницаемости капилляров, стабилизацией клеточных мембран (особенно лизосомальных) и мембран органелл. Действует на все этапы воспалительного процесса: ингибирует синтез простагландинов на уровне арахидоновой кислоты (липокортин угнетает фосфолипазу А2, подавляет либерацию арахидоновой кислоты и ингибирует биосинтез эндоперекисей, лейкотриенов, способствующих в т.ч. процессам воспаления, аллергии), синтез провоспалительных цитокинов (в т.ч. интерлейкин 1, фактор некроза опухоли альфа), повышает устойчивость клеточной мембраны к действию различных повреждающих факторов.
Иммунодепрессивное действие обусловлено вызываемой инволюцией лимфоидной ткани, угнетением пролиферации лимфоцитов (особенно Т-лимфоцитов), подавлением миграции В-клеток и взаимодействия Т- и В-лимфоцитов, торможением высвобождения цитокинов (интерлейкина-1, 2, гамма-интерферона) из лимфоцитов и макрофагов и снижением образования антител.
Противоаллергическое действие развивается в результате снижения синтеза и секреции медиаторов аллергии, торможения высвобождения из сенсибилизированных тучных клеток и базофилов гистамина и других биологически активных веществ, уменьшения числа циркулирующих базофилов, Т- и В-лимфоцитов, тучных клеток, подавления развития лимфоидной и соединительной ткани, снижения чувствительности эффекторных клеток к медиаторам аллергии, угнетения антителообразования, изменения иммунного ответа организма.
При обструктивных заболеваниях дыхательных путей действие обусловлено, главным образом, торможением воспалительных процессов, предупреждением или уменьшением выраженности отека слизистых оболочек, снижением эозинофильной инфильтрации подслизистого слоя эпителия бронхов и отложении в слизистой бронхов циркулирующих иммунных комплексов, а также торможением эрозирования и десквамации слизистой. Повышает чувствительность β-адренорецепторов бронхов мелкого и среднего калибра к эндогенным катехоламинам и экзогенным симпатомиметикам, снижает вязкость слизи за счет уменьшения ее продукции.
Подавляет синтез и секрецию АКТГ и вторично - синтез эндогенных ГКС.
Тормозит соединительнотканные реакции в ходе воспалительного процесса и снижает возможность образования рубцовой ткани.
Метипред таблетки 4 мг 100 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб. 4 мг: 30 чи 100 шт.
Опис
Пігулки від майже білого до білого кольору, круглі, плоскі, зі скошеними краями, з ризиком з одного боку.
| 1 таб. | |
| метилпреднізолон | 4 мг |
Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 70 мг, крохмаль кукурудзяний – 38 мг, желатин – 2 мг, магнію стеарат – 1 мг, тальк – 5 мг.
30 шт. - флакони пластикові (1) - пачки картонні.
100 шт. - флакони пластикові (1) - пачки картонні.
Коди АТХ
H02AB04 Methylprednisolone
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
ГКС для перорального застосування
Діюча речовина
метилпреднізолон
Фармако-терапевтична група
Глюкокортикостероїд
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 15°С до 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Синтетичний глюкокортикоїд. Чинить протизапальну, протиалергічну, імунодепресивну дію, підвищує чутливість β-адренорецепторів до ендогенних катехоламінів.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами (рецептори для кортикостероїдів є у всіх тканинах, особливо їх багато в печінці) з утворенням комплексу, що індукує утворення білків (в т.ч. ферментів, що регулюють у клітинах життєво важливі процеси).
Вплив метилпреднізолону на білковий обмін: зменшує кількість глобулінів у плазмі, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках (з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін), знижує синтез та посилює катаболізм білка у м'язовій тканині.
Вплив метилпреднізолону на ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот та тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового пояса, особи, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вплив метилпреднізолону на вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів із шлунково-кишкового тракту, підвищує активність глюкозо-6-фосфатази (збільшує надходження глюкози з печінки в кров), підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансферази.
Вплив метилпреднізолону на водно-електролітний обмін: затримує натрій та воду в організмі, стимулює виведення калію (мінералокортикоїдна активність), знижує абсорбцію кальцію із ШКТ, знижує мінералізацію кісткової тканини.
Протизапальна дія пов'язана з пригніченням вивільнення еозинофілами та опасистими клітинами медіаторів запалення, індукуванням утворення ліпокортину та зменшення кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту, зі зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран (особливо лізом мембран). Діє на всі етапи запального процесу: інгібує синтез простагландинів на рівні арахідонової кислоти (ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує ліберацію арахідонової кислоти і інгібує біосинтез ендоперекисів, лейкотрієнів, що сприяють у т.ч. ч. інтерлейкін 1, фактор некрозу пухлини альфа), підвищує стійкість клітинної мембрани до дії різних факторів, що ушкоджують.
Імунодепресивна дія обумовлена викликаною інволюцією лімфоїдної тканини, пригніченням проліферації лімфоцитів (особливо Т-лімфоцитів), придушенням міграції В-клітин та взаємодії Т- і В-лімфоцитів, гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкінафо-1, та зниженням утворення антитіл.
Протиалергічна дія розвивається в результаті зниження синтезу та секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення числа циркулюючих базофілів, Т- і В-лімфоцитів, опасистих розвитку чутливість ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.
При обструктивних захворюваннях дихальних шляхів дія обумовлена, головним чином, гальмуванням запальних процесів, попередженням або зменшенням вираженості набряку слизових оболонок, зниженням еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів і відкладення в слизовій оболонці бронзу циркулюючих імунних комплексів. Підвищує чутливість β-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок зменшення її продукції.
Пригнічує синтез та секрецію АКТГ і вдруге – синтез ендогенних глюкокортикоїдів.
Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.
Показання системні захворювання сполучної тканини (ВКВ, склеродермія, вузликовий періартеріїт, дерматоміозит, ревматоїдний артрит); гострі та хронічні запальні захворювання суглобів - подагричний та псоріатичний артрит, остеоартрит (в т.ч. посттравматичний), поліартрит (в т.ч. старечий), плечолопатковий періартрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева), ювенільний арт бурсит, неспецифічний тендосиновіт, синовіт та епікондиліт; гострий ревматизм, ревматичний кардит; мала хорея; бронхіальна астма; астматичний статус; гострі та хронічні алергічні захворювання (в т.ч. алергічні реакції на лікарські засоби та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, набряк Квінке, лікарська екзантема, поліноз); захворювання шкіри - пухирчатка, псоріаз, екзема, атопічний дерматит (поширений нейродерміт), контрактний дерматит (з ураженням великої поверхні шкіри), токсидермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром ; набряк мозку (в т.ч. на фоні пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією) після попереднього парентерального застосування кортикостероїдів; алергічні захворювання очей – алергічні форми кон'юнктивіту; запальні захворювання очей - симпатична офтальмія, важкі уповільнені передні та задні увеїти, неврит зорового нерва; первинна або вторинна надниркова недостатність (в т.ч. стан після видалення надниркових залоз); вроджена гіперплазія надниркових залоз; захворювання нирок аутоімунного генезу (в т.ч. гострий гломерулонефрит); нефротичний синдром; підгострий тиреоїдит; захворювання крові та системи кровотворення - агранулоцитоз, панмієлопатія, аутоімунна гемолітична анемія, лімфо- та мієлоїдний лейкози, лімфогрануломатоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія у дорослих, еритрообластопенія; інтерстиціальні захворювання легень – гострий альвеоліт, фіброз легень, саркоїдоз ІІ-ІІІ стадії; туберкульозний менінгіт, туберкульоз легень, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною хіміотерапією); бериліоз, синдром Леффлера (що не піддається іншій терапії); рак легені (у комбінації з цитостатиками); розсіяний склероз, у т.ч. у стадії загострення; виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит; гепатит; гіпоглікемічні стани; профілактика реакції відторгнення трансплантату при пересадці органів; гіперкальціємія на фоні онкологічних захворювань, нудота та блювання при проведенні цитостатичної терапії; мієломна хвороба.
Спосіб застосування, курс та дозування
Препарат приймають внутрішньо. Доза препарату та тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально залежно від показань та тяжкості захворювання.
Всю добову дозу препарату рекомендується приймати внутрішньо одноразово або подвійну добову дозу – через день з урахуванням циркадного ритму ендогенної секреції кортикостероїдів в інтервалі від 6 до 8 год ранку. Високу добову дозу можна розподілити на 2-4 прийоми, при цьому вранці слід приймати більшу дозу. Таблетки слід приймати під час або безпосередньо після їди, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Початкова доза препарату може становити від 4 до 48 мг метилпреднізолону на добу, залежно від характеру захворювання. Дозу слід зменшити після досягнення терапевтичного ефекту. При менш тяжких захворюваннях зазвичай досить застосування нижчих доз, хоча окремим хворим можуть знадобитися і більш високі дози. Високі дози можуть бути потрібні при таких захворюваннях і станах, як розсіяний склероз (200 мг на добу), набряк мозку (200-1000 мг на добу) та трансплантація органів (до 7 мг на кг на добу). Якщо через достатній період часу не буде отримано задовільного клінічного ефекту, препарат слід відмінити та призначити хворому на інший вид терапії.
Дітям дозу визначає лікар з урахуванням маси чи поверхні тіла. При наднирковій недостатності - внутрішньо 0.18 мг/кг або 3.33 мг/м 2 /сут на 3 прийоми, при інших показаннях - по 0.42-1.67 мг/кг або 12.5-50 мг/м 2 /сут на 3 прийоми.
При тривалому прийомі препарату добову дозу слід поступово знижувати. Тривалу терапію не можна припиняти раптово.
Передозування
Гостра інтоксикація метилпреднізолон малоймовірна. Після хронічного передозування через можливу недостатність функції надниркових залоз слід поступово зменшувати дозу препарату. У разі одноразового перорального прийому надлишкової дози лікування має бути підтримуючим; можна провести промивання шлунка та призначити активоване вугілля. Немає специфічних антидотів метилпреднізолону. Метилпреднізолон виводиться при діалізі.
Лікарська взаємодія
Метилпреднізолон є субстратом ферменту цитохрому Р450; метаболізується головним чином ферментом CYP3A4. Фермент CYP3A4 є ключовим ферментом підродини CYP. Найбільша кількість міститься у печінці. Він каталізує 6-бета-гідроксилювання стероїдів і є важливою першою фазою метаболічного процесу як для ендогенних, так і для синтетичних кортикостероїдів. Відомо багато речовин-субстратів CYP3A4, деякі з них (включаючи інші лікарські речовини) здатні впливати на метаболізм кортикостероїдів шляхом індукції або інгібування ферменту CYP3A4.
Інгібітори ізоферменту CYP3A4: лікарські препарати, що інгібують активність CYP3A4, знижують печінковий кліренс та підвищують концентрацію в крові лікарських речовин, що діють як субстрати ізоферменту CYP3A4 (метилпреднізолон). Якщо пацієнт отримує інгібітор CYP3A4, дозу препарату Метипред слід коригувати таким чином, щоб не допустити явищ передозування.
До цієї групи належить еритроміцин, кларитроміцин, тролеандоміцин, кетоконазол, ітраконазол, ізоніазид, ділтіазет, Апрепітант, fozaprepitant, ВІЛ інгібіторів протеази (індинавір і ритонавір), циклоспорин і етинілестрадіол, норетистерон, блокатори гістаміну Н 2 антагоністів рецепторів (циметидин). Інгібітором CYP3A4 є грейпфрутовий сік.
Індуктори ізоферменту CYP3A4: лікарські речовини, що індукують активність CYP3A4, збільшують печінковий кліренс і цим знижують концентрації в крові лікарських речовин, що діють як субстрати ізоферменту CYP3A4. Супутня терапія індукторами CYP3A4 вимагає збільшення дози Метипреду для досягнення необхідного результату від лікування. До препаратів цієї групи належать: рифампіцин, карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн.
Субстрати ізоферменту CYP3A4
Якщо пацієнт вже отримує будь-які субстрати CYP3A4, це може інгібувати або індукувати печінковий кліренс метилпреднізолону. У такому разі потрібна корекція дози препарату Метипред. Існує ймовірність, що побічні явища, характерні для обох препаратів, можуть виникати частіше при їхньому спільному прийомі. Одночасний прийом метилпреднізолону та такролімусу може знизити концентрації такролімусу в організмі.
Одночасний прийом циклоспорину та метилпреднізолону інгібує їх спільний метаболізм, що може підвищити концентрації у плазмі або однієї з цих речовин, або їх обох. Як наслідок, небажані впливи даних препаратів, що виникають при монотерапії, можуть виявитися сильнішими при їх комбінуванні. Відомі випадки судом, що виникали при одночасному лікуванні циклоспорином та метилпреднізолоном.
ГКС можуть прискорювати метаболізм інгібіторів протеази ВІЛ, тим самим знижуючи їхню концентрацію в плазмі.
Метилпреднізолон може впливати на швидкість ацетилювання та кліренс ізоніазиду.
Вплив на інші речовини, крім ферменту CYP3A4
Інші взаємодії та впливи, пов'язані із застосуванням метилпреднізолону, наводяться в Таблиці 1.
Таблиця 1. Важливі взаємодії та впливи при застосуванні метилпреднізолону та супутньої терапії іншим лікарським препаратом
| Клас або тип лікарського засобу - лікарський засіб або речовина | Взаємодія/ефект |
| Антикоагулянти (для прийому внутрішньо) | Метилпреднізолон надає різноманітний вплив на дію непрямих антикоагулянтів. Повідомляється як про посилення, так і про зменшення ефекту антикоагулянтів, які приймаються одночасно з метилпреднізолоном. Для підтримки необхідного ефекту антикоагулянту потрібен постійний контроль гемостазіограми. |
| Антихолінергічні препарати – блокатори нейром'язової передачі | Метилпреднізолон може впливати на антихолінергічні препарати. 1. Повідомлялося про випадки гострої міопатії при одночасному застосуванні метилпреднізолону у високих дозах та антихолінергічних препаратів, таких як блокатори нейром'язової передачі. 2. Відзначався антагонізм ефекту блокади панкуронію при одночасному застосуванні з метилпреднізолоном. Цей ефект очікується при застосуванні будь-яких блокаторів нейром'язової передачі. |
| Гіпоглікемічні препарати | Т.к. метилпреднізолон може підвищувати концентрацію глюкози в плазмі, слід коригувати дозу гіпоглікемічних препаратів. |
| Інгібітори ароматази - аміноглутетімід | Пригнічення функції надниркових залоз, індуковане аміноглутетімідом, може перешкоджати ендокринним змінам, викликаним тривалою терапією метилпреднізолоном. |
| Імунодепресанти | Імунодепресивна дія метилпреднізолону зростає при його комбінуванні з іншими імунодепресантами. У цьому випадку можуть збільшитись як ефект від терапії, так і небажані явища. |
| НПЗП – високі дози аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) | 1. Можливе підвищення частоти випадків шлунково-кишкової кровотечі та утворення виразок при одночасному застосуванні метилпреднізолону та НПЗЗ. 2. Метилпреднізолон може збільшувати кліренс ацетилсаліцилової кислоти, що приймається у високих дозах протягом тривалого періоду, що може призвести до зниження концентрації саліцилатів у плазмі або збільшити ризик токсичності саліцилатів при відміні метилпреднізолону. Слід з обережністю призначати ацетилсаліцилову кислоту у поєднанні з метилпреднізолоном. |
| Препарати, що знижують концентрацію калію у плазмі крові | При одночасному застосуванні метилпреднізолону та препаратів, що знижують концентрацію калію у плазмі крові (наприклад, діуретиків, амфотерицину В), пацієнтів слід ретельно спостерігати на предмет розвитку гіпокаліємії. Слід також мати на увазі, що при одночасному застосуванні метилпреднізолону та ксантинів або бета- 2- адреноміметиків підвищується ризик гіпокаліємії . |
| Серцеві глікозиди | У пацієнтів з гіпокаліємією при одночасному застосуванні метилпреднізолону та серцевих глікозидів підвищений ризик розвитку аритмій. |
| Інгібітори антихолінестерази | ГКС можуть знижувати ефект інгібіторів антихолінестерази у пацієнтів із міастенією gravis. |
| Антибактеріальні препарати - фторхінолони | Спільне застосування фторхінолонів та кортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожилля, особливо у літніх пацієнтів. |
Застосування при вагітності та годуванні груддю
У ряді досліджень на тваринах при введенні метилпреднізолону у високих дозах були виявлені потворності у плода. Відповідних досліджень впливу на репродуктивну функцію людини не проводилося. Т.к. не можна виключити можливу шкоду застосування метилпреднізолону, прийом препарату при вагітності та у жінок, які планують вагітність, показаний лише в тому випадку, якщо очікуваний лікувальний ефект у матері перевищує ризик негативного впливу на плід. Метилпреднізолон слід призначати під час вагітності лише за абсолютними показаннями. Метилпреднізолон проникає крізь плацентарний бар'єр. Було виявлено збільшення кількості новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку, народжених від матерів, які отримували метилпреднізолон, також відзначалися випадки катаракти у новонароджених. Вплив метилпреднізолону на перебіг та результат пологів невідомий. Новонароджені,народжені від матерів, які отримували метилпреднізолон під час вагітності, повинні ретельно обстежуватися з метою виявлення можливих симптомів недостатності функції надниркових залоз.
Оскільки метилпреднізолон проникає у грудне молоко, у разі потреби застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Побічна дія
Частота розвитку та вираженість побічних ефектів залежить від тривалості застосування, величини дози, що використовується, та можливості дотримання циркадного ритму призначення препарату Метипред. Ризик розвитку побічних ефектів збільшується при прийомі понад 6 мг на добу.
При застосуванні препарату Метипред можуть спостерігатися:
З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет, маніфестація латентного цукрового діабету, синдром Іценко-Кушинга (луноподібна особа, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення артеріального тиску, дисменорея, аменорея, м'язова слабкість, дітей, придушення синтезу власного АКТГ та кортизолу (при тривалому прийомі), недостатність функції гіпофізу, синдром "скасування".
З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, шлунково-кишкові кровотечі, перфорація стінки шлунка та кишечника, порушення травлення, метеоризм, перитоніт, біль у животі, ді.
З боку серця та судин: аритмії, у схильних пацієнтів розвиток або посилення виразності серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози; атеросклероз, васкуліт. У хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: підвищений внутрішньочерепний тиск (що супроводжується папіллоедемою – набряк диска зорового нерва), судоми, амнезія, когнітивні порушення, головний біль, запаморочення.
Порушення психіки: пригнічений настрій, ейфорія, зміни настрою, психологічна залежність, суїцидальні думки, психотичні розлади (включаючи манії, маячні ідеї, галюцинації, шизофренію або її загострення), сплутаність свідомості, нервозність або неспокій, зміни особистості, , дезорієнтація, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя У дітей найчастіше зустрічаються зміна настрою, розлади поведінки, безсоння, дратівливість.
З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм, глаукома.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: вертиго.
З боку обміну речовин і харчування: гіперкальціурія, гіпокальцемія, збільшення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищена пітливість, гіпокаліємічний алкалоз, дисліпідемія, метаболічний ацидоз, підвищення концентрації сечовини в крові, ліпоматоз, підвищення потреби в інсуліні препарати у пацієнтів з цукровим діабетом
Порушення обумовлені мінералокортикоїдною активністю: затримка рідини та натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість та стомлюваність).
З боку нирок та сечовивідних шляхів: ймовірність утворення сечових каменів та незначне збільшення кількості лейкоцитів та еритроцитів у сечі без явного пошкодження нирок.
З боку кістково-м'язової системи: уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко – патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), некроз кісток, розрив сухожилля м'язів, компрес , стероїдна міопатія, зниження м'язової маси (атрофія), хвороба Шарко, артралгія, міалгія
З боку шкіри та підшкірних тканин: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів, пурпура, атрофічні зміни шкіри, стероїдний паннікуліт, гематома, .
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, анафілактичний шок, місцеві алергічні реакції.
З боку крові та лімфатичної системи: збільшення загальної кількості лейкоцитів, зниження загальної кількості еозинофільних лейкоцитів, моноцитів та лімфоцитів, зменшення маси лімфоїдної тканини.
З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості до препарату.
З боку статевих органів та молочної залози: нерегулярні менструації.
Системні порушення: недостатність функції надниркових залоз при тривалому лікуванні.
Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), "припливи" крові до голови, підвищення або зниження апетиту, гикавка.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): кортикостероїд-індукований синдром лізису пухлини.
Лабораторні та інструментальні дані: зниження концентрації калію в крові, підвищення концентрації АЛТ, ACT та ЛФ у крові; порушення засвоєння вуглеводів; підвищення вмісту кальцію у сечі; пригнічення реакцій шкірних проб.
Протипоказання до застосування системний мікоз; одночасне застосування живих та ослаблених вакцин з імуносупресивними дозами препарату; період грудного вигодовування.
Для короткочасного застосування за життєвими показаннями єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до метилпреднізолону або до компонентів препарату.
У дітей у період зростання препарат Метипред слід застосовувати лише за абсолютними показаннями та при ретельному спостереженні лікаря.
З обережністю слід призначати препарат при наступних захворюваннях та станах:
захворювання ШКТ - виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, нещодавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт із загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт; паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або недавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір, амебіаз, стронгілоїдоз, системний мікоз; активний та латентний туберкульоз (застосування при тяжких інфекційних захворюваннях допустиме лише на тлі специфічної терапії); пре- та поствакцинальний період (8 тижнів до та 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ; імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД чи ВІЛ-інфекція); захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. нещодавно перенесений інфаркт міокарда); тяжка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія; ендокринні захворювання – цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, ожиріння (III-IV ступеня); тяжка хронічна ниркова та/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз; гіпоальбумінемія та стани, що привертають до її виникнення; системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- та закритокутова глаукома; вагітність; вторинна надниркова недостатність; судомний синдром.Не рекомендується застосування препарату у пацієнтів із хворобою Іценко-Кушинга; у пацієнтів з гострим та підгострим інфарктом міокарда (можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини та, внаслідок цього, – розрив серцевого м'яза).
Застосування препарату при хронічній серцевій недостатності можливе лише за абсолютними показаннями.
особливі вказівки
Оскільки ускладнення терапії препаратом Метипред залежать від величини дози та тривалості лікування, то в кожному конкретному випадку на підставі аналізу співвідношення ризик/користування приймають рішення про необхідність такого лікування, а також визначають тривалість лікування та частоту прийому.
З метою кращого контролю за станом пацієнта слід застосовувати найменшу дозу препарату Метипред. При досягненні ефекту, по можливості, слід поступово зменшити дозу до підтримуючої або припинити лікування.
З огляду на небезпеку розвитку аритмії застосування препарату Метипред у високих дозах слід проводити в умовах стаціонару, оснащеного необхідним обладнанням (електрокардіографом, дефібрилятором).
При настанні тривалої спонтанної ремісії лікування слід припинити.
При тривалому лікуванні пацієнту слід проходити регулярне обстеження (рентгенографія органів грудної клітки, концентрація глюкози в плазмі крові через 2 години після їди, загальний аналіз сечі, АТ, контроль маси тіла, бажано проведення рентгенологічного або ендоскопічного обстеження за наявності в анамнезі виразкових захворювань ШКТ).
Слід ретельно контролювати зростання та розвиток дітей, які перебувають на тривалій терапії препаратом Метіпред. Затримка зростання може спостерігатися у дітей, які одержують тривалу щоденну, розділену на кілька доз, терапію. Щоденне застосування метилпреднізолону протягом тривалого часу у дітей можливе лише за абсолютними показаннями. Застосування препарату через день може зменшити ризик розвитку цього побічного ефекту або дозволити уникнути його.
Діти, які отримують тривалу терапію препаратом Метіпред, знаходяться у групі підвищеного ризику внутрішньочерепної гіпертензії.
Препарат Метипред також слід призначати з великою обережністю хворим з підтвердженими або підозрюваними паразитарними інфекціями, такими як стронгілоїдоз. Викликана метилпреднізолоном імуносупресія у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним результатом.
Хворі, які отримують препарати, що пригнічують імунну систему, більш сприйнятливі до інфекцій, ніж здорові особи. Наприклад, вітряна віспа та кір можуть мати тяжчий перебіг, аж до летального результату у неімунізованих дітей або у дорослих, які отримують препарат Метипред.
Хворим, які можуть зазнати впливу стресу на фоні терапії препаратом Метипред, показано збільшення дози препарату до, під час та після стресової ситуації.
На фоні терапії препаратом Метипред може збільшуватися сприйнятливість до інфекцій, деякі інфекції можуть протікати у стертій формі, крім того, можуть розвиватися нові інфекції. Крім того, знижується здатність організму до локалізації інфекційного процесу. Розвиток інфекцій, що викликаються різними патогенними організмами, такими як віруси, бактерії, гриби, найпростіші або гельмінти, які локалізуються в різних системах організму людини, може бути пов'язане із застосуванням препарату Метипред, як монотерапії, так і в поєднанні з іншими імунодепресантами, що впливають на клітинний імунітет, гуморальний імунітет чи функцію нейтрофілів. Ці інфекції можуть протікати легко, проте, часом можливо тяжкий перебіг і навіть летальний результат. Причому більш високі дози препарату застосовуються,тим вище ймовірність розвитку інфекційних ускладнень.
Хворим, які одержують лікування Метипредом у дозах, що мають імуносупресивну дію, протипоказано введення живих або живих ослаблених вакцин, але можна вводити вбиті або інактивовані вакцини, проте реакція на введення таких вакцин може бути знижена або навіть відсутня. Хворим, які отримують лікування препаратом Метипред у дозах, що не надають імуносупесивної дії, за відповідними показаннями може проводитись імунізація.
Застосування препарату Метипред при активному туберкульозі слід обмежити випадками блискавичного та дисемінованого туберкульозу, коли препарат Метипред застосовують для лікування захворювання у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.
Якщо препарат Метипред призначають хворим з латентним туберкульозом або з позитивними туберкуліновими пробами, лікування слід проводити під суворим лікарським контролем, оскільки можлива реактивація захворювання. Під час тривалої терапії такі хворі повинні отримувати відповідне профілактичне лікування.
Повідомляється, що у хворих, які отримували терапію препаратом Метіпред, відзначалася саркома Капоші. При відміні препарату може настати клінічна ремісія.
При застосуванні препарату Метипред у терапевтичних дозах протягом тривалого періоду може розвинутись супресія гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (вторинна недостатність кори надниркових залоз). Ступінь і тривалість недостатності кори надниркових залоз індивідуальні у кожного пацієнта і залежать від дози, частоти застосування, часу прийому та тривалості терапії.
Виразність цього ефекту можна зменшити за допомогою застосування препарату через день або поступовим зниженням дози. Цей тип відносної недостатності кори надниркових залоз може тривати протягом декількох місяців після закінчення лікування, тому при будь-яких стресових ситуаціях у цей період слід знову призначити препарат Метипред. Оскільки може порушуватися секреція мінералокортикостероїдів, необхідне супутнє призначення електролітів та/або мінералокортикостероїдів.
Розвиток гострої наднирникової недостатності, що призводить до смерті, можливе при різкій відміні препарату Метипред. Синдром "скасування", що, мабуть, не відноситься до надниркової недостатності, також може виникати внаслідок різкої відміни препарату Метипред. Цей синдром включає такі симптоми, як анорексія, нудота, блювання, летаргія, головний біль, лихоманка, біль у суглобах, лущення шкіри, міалгія, зниження маси тіла та зниження артеріального тиску. Передбачається, що дані ефекти виникають у зв'язку з різким коливанням концентрації метилпреднізолону в плазмі, а не через зниження концентрації метилпреднізолону в плазмі.
У пацієнтів з гіпотиреозом або цирозом печінки відзначається посилення ефекту Метипреду.
Застосування препарату Метипред може спричинити збільшення концентрації глюкози в плазмі крові, погіршення перебігу наявного цукрового діабету. Пацієнти, які отримують тривалу терапію препаратом Метипред, можуть бути схильними до розвитку цукрового діабету.
На тлі терапії препаратом Метипред можливий розвиток різних психічних розладів: від ейфорії, безсоння, нестійкості настрою, змін особистості та тяжкої депресії до гострих психічних проявів. Крім того, можуть посилюватися вже наявні емоційна нестабільність або схильність до психотичних реакцій.
Потенційно-тяжкі психічні розлади можуть виникати при застосуванні препарату Метипред. Симптоми зазвичай виявляються протягом кількох днів чи тижнів після початку терапії. Більшість реакцій зникає або після зниження дози або після відміни препарату. Незважаючи на це, може знадобитися специфічне лікування.
Пацієнтів та/або їхніх родичів слід попередити, що у разі появи змін у психологічному статусі пацієнта (особливо у разі розвитку депресивного стану та суїцидальних спроб) необхідно звернутися за медичною допомогою. Також слід попередити пацієнтів або їхніх родичів про можливість розвитку психічних порушень під час або одразу після зниження дози препарату або повного його відміни.
Тривале застосування препарату Метипред може призвести до виникнення задньої субкапсулярної катаракти та ядерної катаракти (особливо у дітей), екзофтальму або глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та провокувати приєднання вторинної очної грибкової або вірусної інфекції. При застосуванні препарату Метипред відзначається підвищення артеріального тиску, затримка рідини та солей в організмі, втрата калію, гіпокаліємічний алкалоз. Дані ефекти меншою мірою виявляються при застосуванні синтетичних похідних, за винятком випадків застосування їх у великих дозах. Можливо, може знадобитися обмеження потреби солі та продуктів, що містять натрій.
Терапія препаратом Метипред може маскувати симптоми виразки і в цьому випадку перфорація або кровотеча можуть розвинутися без значного больового синдрому.
Такі побічні реакції препарату Метипред з боку серцево-судинної системи, як дисліпідемія, підвищення артеріального тиску, можуть провокувати у схильних пацієнтів нові реакції у разі застосування високих доз препарату Метипред та тривалого лікування. У зв'язку з цим препарат Метипред слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із факторами ризику серцево-судинних захворювань. Необхідний регулярний контроль функції серця. Застосування низьких доз Метипреду через день може знизити вираженість даних побічних ефектів.
Пацієнтам, які приймають препарат Метипред, слід з обережністю призначати аналгетики на основі ацетилсаліцилової кислоти та нестероїдних протизапальних засобів.
Можливі алергічні реакції. З огляду на те, що у пацієнтів, які отримували кортикостероїд, рідко відзначалися такі явища, як подразнення шкіри та анафілактичні або псевдоанафілактичні реакції, перед призначенням кортикостероїдів слід вжити необхідних заходів, особливо якщо в анамнезі пацієнта є історія алергічних реакцій на лікарські препарати. В силу існуючого ризику перфорації рогівки, призначати глюкокортикоїди при терапії інфекції очей, викликаної вірусом простого герпесу (офтальмогерпесу) слід з обережністю.
Високі дози кортикостероїдів можуть викликати гострий панкреатит.
Терапія високими дозами кортикостероїдів може стати причиною гострої міопатії; при цьому захворюванню найбільше схильні пацієнти з порушеннями нейром'язової передачі (наприклад, міастенія gravis), а також пацієнти, які отримують супутню терапію холінолітиками, наприклад, блокаторами нервово-м'язової передачі. Міопатія такого роду є генералізованою; вона може торкнутися м'язів очей або дихальної системи і навіть призвести до паралічу всіх кінцівок. Крім цього, може підвищитись рівень креатинкінази. У подібних випадках клінічне одужання може тривати тижні і навіть роки.
Остеопороз часто зустрічається (але рідко виявляється) ускладненням при тривалій терапії високими дозами кортикостероїдів.
ГКС з обережністю призначають для тривалої терапії у пацієнтів похилого віку через збільшений ризик остеопорозу та затримки рідини в організмі, що потенційно спричинює підвищення артеріального тиску.
Одночасне лікування метилпреднізолоном та фторхінолонами збільшує ризик розриву сухожилля, особливо у пацієнтів похилого віку.
Високі дози кортикостероїдів можуть спричинити панкреатит у дітей.
Високі дози метилпреднізолону не слід застосовувати при ураженні головного мозку, зумовленого травмою голови.
Т.к. метилпреднізолон може посилювати клінічні прояви синдрому Кушинга, слід уникати застосування метилпреднізолону у пацієнтів із хворобою Іценко-Кушинга.
Необхідно ретельне спостереження за пацієнтами, які отримують системні кортикостероїди, і недавно перенесли інфаркт міокарда.
Необхідно ретельне спостереження за пацієнтами, які мають в анамнезі або зараз тромбози або тромбоемболічні ускладнення.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У зв'язку з можливістю розвитку запаморочення, порушення зору та слабкості при застосуванні препарату Метипред слід бути обережним особам, які керують транспортними засобами або займаються видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Застосування у разі порушення функції нирок
З обережністю слід застосовувати препарат при тяжкій хронічній нирковій недостатності, нефроуролітіазі.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю слід застосовувати препарат при печінковій недостатності.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у дітей
У дітей у період зростання кортикостероїдів слід застосовувати лише за абсолютними показаннями та при ретельному спостереженні лікаря.
У дітей під час тривалого лікування Метипредом необхідне ретельне спостереження за динамікою зростання та розвитку.
Нозологія (коди МКЛ)A15 Туберкульоз органів дихання, підтверджений бактеріологічно та гістологічно A17.0 Туберкульозний менінгіт B15 Гострий гепатит А B16 Гострий гепатит В B17.1 Гострий гепатит С B18.1 Хронічний вірусний гепатит B без дельта-агента B18.2 Хронічний вірусний гепатит С C34 Злоякісне новоутворення бронхів та легені C81 Хвороба Ходжкіна [лімфогранулематоз] C90.0 Множинна мієлома C91 Лімфоїдний лейкоз [лімфолейкоз] C92 Мієлоїдний лейкоз [мієлолейкоз] D59 Набута гемолітична анемія D60 Набута чиста червоноклітинна аплазія (еритробластопенія) D61 Інші апластичні анемії D69.3 Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура D69.5 Вторинна тромбоцитопенія D70 Агранулоцитоз D86 Саркоїдоз E06 Тиреоїдит E16.2 Гіпоглікемія неуточнена E25 Адреногенітальні розлади E27.1 Первинна недостатність кори надниркових залоз E27.2 Аддісонів криз E27.4 Інша та неуточнена недостатність кори надниркових залоз E83.5 Порушення обміну кальцію G35 Розсіяний склероз G93.6 Набряк мозку H10.1 Гострий атопічний (алергічний) кон'юнктивіт H20.0 Гострий і підгострий іридоцикліт (передній увеїт) H20.1 Хронічний іридоцикліт H30 Хоріоретинальне запалення H44.1 Інші ендофтальміти (симпатичний увеїт) H46 Неврит зорового нерва I00 Ревматична лихоманка без згадки про залучення серця I01 Ревматична лихоманка із залученням серця I02 Ревматична хорея J30.1 Алергічний риніт, спричинений пилком рослин J30.3 Інші алергічні риніти (цілорічний алергічний риніт) J45 Астма J46 Астматичний статус [status asthmaticus] J63.2 Бериліоз J69 Пневмоніт, викликаний твердими речовинами та рідинами J82 Легенева еозинофілія, що не класифікована в інших рубриках (в т.ч. еозинофільна астма, пневмонія Леффлера) J84 Інші інтерстиціальні легеневі хвороби K50 Хвороба Крона [регіонарний ентерит] K51 Язвений коліт K73 Хронічний гепатит не класифікований в інших рубриках L10 Пухирчатка [пемфігус] L13.0 Дерматит герпетиформний L20.8 Інші атопічні дерматити (нейродерміт, екзема) L21 Себорейний дерматит L23 Алергічний контактний дерматит L24 Простий дратівливий [irritant] контактний дерматит L26 Ексфоліативний дерматит L27 Дерматит, спричинений речовинами, прийнятими всередину L40 Псоріаз L50 Кропивниця L51.1 Бульозна еритема багатоформна (синдром Стівенса-Джонсона) L51.2 Токсичний епідермальний некроліз [Лайєлла] M05 Серопозитивний ревматоїдний артрит M06.1 Хвороба Стілла, що розвинулася у дорослих M07 Псоріатичні та ентеропатичні артропатії M08 Юнацький [ювенільний] артрит M10 Подагра M12.5 Травматична артропатія M13 Інші артрити M15 Поліартроз M30 Вузликовий поліартеріїт та споріднені стани M32 Системна червона вовчанка M33 Дерматополіміозит M34 Системний склероз M45 Анкілозуючий спондиліт M65 Синовіти та тіносиновити M70 Хвороби м'яких тканин, пов'язані з навантаженням, перевантаженням та тиском M71 Інші бурсопатії M75.0 Адгезивний капсуліт плеча M77 Інші ентезопатії (епікондиліт) N00 Гострий нефритичний синдром (гострий гломерулонефрит) N04 Нефротичний синдром R11 Нудота та блювота T78.1 Інші прояви патологічної реакції на їжу T78.3 Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) T88.7 Патологічна реакція на лікарський засіб чи медикаменти неуточнена Z94 Наявність трансплантованих органів та тканин
Власник реєстраційного посвідчення
ORION CORPORATION (Фінляндія)
Власник товарного знаку
PHARMAKOR PRODUCTION ТОВ (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Метипред таблетки 4 мг 100 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Метипред таблетки 4 мг 100 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. А еще мы продаем в Киеве такой товар. Хотите приобрести Метипред таблетки 4 мг 100 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Медрол таблетки 16 мг 50 шт., Медрол таблетки 32 мг 20 шт., Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 500 мг флакон 1 шт., Медрол таблетки 4мг 30 шт., Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 250 мг флакон 1 шт., Метипред лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 250 мг флакон 1 шт., Солу-Медрол лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения 1000 мг с растврорителем флакон 1 шт..
