Лотонел таблетки 5 мг 30 шт Цена

Торасемид является "петлевым" диуретиком. Основной механизм действия препарата обусловлен обратимым связыванием торасемида с котранспортером ионов натрия/хлора/калия, расположенным в апикальной мембране толстого сегмента восходящей петли Генле, в результате чего снижается или полностью ингибируется реабсорбция ионов натрия и уменьшаются осмотическое давление внутриклеточной жидкости и реабсорбция воды. Торасемид блокирует альдостероновые рецепторы миокарда, уменьшает фиброз и улучшает диастолическую функцию миокарда. Благодаря антиальдостероновому действию торасемид в меньшей степени, чем фуросемид, вызывает гипокалиемию, при этом он проявляет большую активность и его действие более продолжительно.

Диуретический эффект развивается примерно через час после приема внутрь, достигая максимума через 2-3 ч, и сохраняется до 18 ч, что облегчает переносимость терапии из-за отсутствия очень частого мочеиспускания в первые часы после приема препарата внутрь, ограничивающего активность пациентов.

Торасемид снижает систолическое и диастолическое АД в положении лежа и стоя.

Применение торасемида является наиболее обоснованным выбором для проведения длительной терапии.

Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком.

Допоміжні речовини : лактози моногідрат – 150 мг, крохмаль кукурудзяний – 35 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмалю гліколат, тип А) – 2 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1.5 мг, магнію стеарат – 1.5 мг.

10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (6) - пачки картонні.
15 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
15 шт. - упаковки осередкові контурні (4) - пачки картонні.
20 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.

C03CA04 Torasemide

Діуретик

торасемід

Діуретичний засіб

Препарат слід зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Торасемід є "петльовим" діуретиком. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з котранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшуються осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбція води. Торасемід блокує альдостеронові рецептори міокарда, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда. Завдяки антиальдостероновій дії торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому він виявляє більшу активність і його дію більш тривало.

Діуретичний ефект розвивається приблизно через годину після прийому внутрішньо, досягаючи максимуму через 2-3 години, і зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання в перші години після прийому препарату внутрішньо, що обмежує активність пацієнтів.

Торасемід знижує систолічний та діастолічний АТ у положенні лежачи та стоячи.

Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.

набряковий синдром різного генезу, у т.ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок; артеріальна гіпертензія.

Препарат застосовують внутрішньо, 1 раз на добу, одночасно, незалежно від прийому їжі. Таблетки слід приймати, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю води.

Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності

Звичайна початкова доза становить 10-20 мг 1 раз на добу. При необхідності, доза може бути збільшена вдвічі до отримання необхідного ефекту.

Набряковий синдром при захворюванні нирок

Звичайна початкова доза становить 20 мг 1 раз на добу. При необхідності, доза може бути збільшена вдвічі до отримання необхідного ефекту.

Набряковий синдром при захворюванні печінки

Звичайна початкова доза становить 5-10 мг 1 раз на добу. При необхідності, доза може бути збільшена вдвічі до отримання необхідного ефекту.

Максимальна разова доза становить 40 мг, її перевищувати не рекомендується (відсутня досвід застосування).

Препарат застосовують протягом тривалого періоду або до зникнення набряків.

Артеріальна гіпертензія

Початкова доза становить 2.5 мг (1/2 таб. по 5 мг) 1 раз на добу. За відсутності терапевтичного ефекту протягом 4 тижнів дозу збільшують до 5 мг на 1 раз на добу. За відсутності адекватного зниження АТ при прийомі в дозі 5 мг 1 раз на добу протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг на 1 раз на добу. Якщо доза 10 мг не дасть необхідного ефекту, до лікувальної схеми слід додати гіпотензивний препарат іншої групи.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Симптоми: посилений діурез, що супроводжується зниженням ОЦК та порушенням водно-електролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням АТ, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади.

Лікування. Специфічного антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно поповнення ОЦК та корекція показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем вмісту електролітів у плазмі крові та рівня гематокриту. Гемодіаліз є неефективним, т.к. виведення торасеміду та його метаболітів не прискорюється.

При одночасному застосуванні торасеміду з мінерало- та глюкокортикоїдами, амфотерицином підвищується ризик розвитку гіпокаліємії; з серцевими глікозидами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних серцевих глікозидів) та подовження T1/2 (для низькополярних серцевих глікозидів).

Прийом торасеміду підвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакрінової кислоти, антибіотиків, саліцилатів, цисплатину, препаратів платини, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення).

Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину II може призвести до різкого зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, зменшивши початкову дозу інгібітору АПФ або знизивши дозу торасеміду (або тимчасово відмінивши його).

Нестероїдні протизапальні засоби, сукральфат знижують діуретичний ефект торасеміду внаслідок інгібування синтезу простагландинів, порушення активності реніну в плазмі крові та виведення альдостерону.

Торасемід посилює гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин).

Торасемід знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації.

Торасемід підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує ефективність гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.

Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність один одного.

Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію торасеміду у плазмі крові.

При одночасному застосуванні циклоспорину та торасеміду збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію.

Одночасне застосування пробенециду або метотрексату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів.

Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію.

Біодоступність і, як наслідок, ефективність торасеміду може бути знижена при спільній терапії з колестираміном.

Торасемід не має тератогенного афекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода.

Контрольованих досліджень щодо застосування торасеміду у вагітних не проводилося, препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності.

Даних щодо виділення торасеміду з грудним молоком немає, тому при необхідності застосування торасеміду в період лактації необхідно припинити грудне вигодовування.

Частота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто – ≥1/10 (>10%); часто - від ≥1/100 до <1/10 (>1% та <10%); нечасто - від ≥1/1000 до <1/100 (>0.1% та <1%); рідко - від ≥1/10 000 до <1/1000 (>0.01% та <0.1%); дуже рідко – <1/10 000 (<0.01%); частота невідома - частота може бути оцінена виходячи з наявних даних.

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – судоми м'язів нижніх кінцівок; частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парестезії в кінцівках (відчуття оніміння, "повзання мурашок" та поколювання).

З боку органів чуття: частота невідома – порушення зору, порушення слуху, шум у вухах та втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром).

З боку серцево-судинної системи: нечасто – екстрасистолія, аритмія, тахікардія; частота невідома – надмірне зниження АТ, ортостатична гіпотезія, колапс, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, зниження ОЦК.

З боку дихальної системи: нечасто – носова кровотеча.

З боку травної системи: часто – діарея; нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія; частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, панкреатит, диспепсичні розлади, внутрішньопечінковий холестаз.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: частота невідома – свербіж шкіри, висипання, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація.

З боку кістково-м'язової системи: частота невідома – м'язова слабкість.

З боку сечовивідної системи: часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія; нечасто - прискорені позиви до сечовипускання; частота невідома – олігурія, затримка сечі (у пацієнтів із обструкцією сечовивідних шляхів), інтерстиціальний нефрит, гематурія.

З боку репродуктивної системи: частота невідома – зниження потенції.

З боку обміну речовин: частота невідома – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіповолемія, дегідратація (частіше у пацієнтів похилого віку).

З боку лабораторних показників: нечасто – гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія; частота невідома - гіперурикемія, невелике підвищення активності ЛФ у плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну та сечовини у плазмі крові, підвищення активності деяких печінкових ферментів у плазмі крові (наприклад, гамма-глутамілтрансферази), тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, глікеко (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає).

Алергічні реакції: частота невідома – кропив'янка, багатоформна еритема.

Інші: частота невідома – апластична або гемолітична анемія.

ниркова недостатність з анурією; хронічна ниркова недостатність з наростаючою азотемією; гострий гломерулонефрит; різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів); гіперурікемія; печінкова кома та прекома; її) або дегідратація; глікозидія інтоксикація; синоатріальна та AV-блокада II-III ступеня; декомпенсований аортальний та мітральний стеноз; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм рт. ст.); аритмія; і ефективність не встановлені); вагітність; період грудного вигодовування; одночасне застосування аміноглікозидів і цефалоспоринів; непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція; ть до торасеміду або будь-якого з компонентів препарату.

З обережністю: артеріальна гіпотензія; стенозуючий атеросклероз церебральних артерій; гіпопротеїнемія; порушення відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечівника або гідронефроз); шлуночкова аритмія в анамнезі; гострий інфаркт міокарда (збільшення ризику розвитку кардіогенного шоку); діарея; панкреатит; гіпокаліємія; гіпонатріємія; порушення функції печінки, цироз печінки, ниркова недостатність; гепаторенальний синдром; цукровий діабет (зниження толерантності до глюкози); подагра, схильність до гіперурикемії; анемія; одночасне застосування серцевих глікозидів, кортикостероїдів та АКТГ.

Препарат Лотонел застосовують строго за призначенням лікаря.

Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до торасеміду.

Пацієнтам, які отримують високі дози торасеміду протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, гіпокаліємії та метаболічного алкалозу рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі та застосування препаратів калію.

Ризик гіпокаліємії найбільший у пацієнтів з цирозом печінки, посиленим діурезом, при недостатньому споживанні електролітів з їжею, а також при одночасному застосуванні кортикостероїдів або АКТГ.

Підвищений ризик розвитку при порушенні водно-електролітного балансу відзначається у пацієнтів із нирковою недостатністю. У ході курсового лікування препаратом Лотонел® необхідно періодично контролювати вміст електролітів у плазмі крові (в т.ч. натрію, кальцію, калію, магнію), кислотно-основний стан, концентрацію залишкового азоту, креатиніну, сечової кислоти та проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (З більшою кратністю у пацієнтів з частою блювотою і на тлі рідин, що вводяться парентерально).

У пацієнтів з розвиненими водно-електролітними порушеннями, гіповолемією або преренальною азотемією дані лабораторних аналізів можуть включати: гіпер- або гіпонатріємію, гіпер- або гіпохлоремію, гіпер- або гіпокаліємію, порушення кислотно-лужного балансу та підвищення концентрації сечовини у плазмі крові. При виникненні зазначених відхилень від лабораторних показників необхідно припинити прийом препарату Лотонел до відновлення нормальних значень, а потім відновити лікування препаратом Лотонел у меншій дозі.

У разі появи або посилення азотемії та олігурії у пацієнтів з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування препаратом Лотонел®.

Підбір режиму дозування пацієнтам з асцитом на фоні цирозу печінки слід проводити в стаціонарних умовах (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Даної категорії пацієнтів показано регулярний контроль електролітів плазми.

Застосування препарату Лотонел може обумовлювати загострення подагри.

У пацієнтів з цукровим діабетом або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібний періодичний контроль концентрації глюкози у крові та сечі.

У пацієнтів у несвідомому стані, з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, звуженням сечоводів, необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі.

У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, що особливо приймають серцеві глікозиди, викликана діуретиками гіпокаліємія може стати причиною розвитку аритмій.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

У період лікування пацієнти повинні утримуватися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (ризик розвитку запаморочення та сонливості).

Застосування препарату протипоказане пацієнтам з нирковою недостатністю з анурією, хронічною нирковою недостатністю з наростаючою азотемією, гострим гломерулонефритом, різко вираженим порушенням відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів).

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з нирковою недостатністю, при порушеннях відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечівника або гідронефроз).

Застосування препарату протипоказане пацієнтам з печінковою комою та прекомою.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам із порушеннями функції печінки, цирозом печінки, гепаторенальним синдромом.

Препарат відпускається за рецептом.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Застосування препарату протипоказане у віці до 18 років (безпека та ефективність не встановлені).

VERTEX AO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Лотонел таблетки 5 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Лотонел таблетки 5 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Лотонел таблетки 5 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!