Каталог товаров

Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 90 шт Цена

( 4 )
Бренд: KRKA [КРКА]
Наличие уточняйте
1 152,00 грн
1 060,00 грн
-7.99 %
+
  • Страна:
    Словения
  • Форма выпуска:
    таблетки
  • Дозировка:
    12.5 мг+50 мг
  • В упаковке:
    90 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Комбинированное антигипертензивное средство. Лозартан и гидрохлоротиазид оказывают аддитивное антигипертензивное действие, снижая АД в большей степени, чем каждый из компонентов в отдельности.

Лозартан является селективным антагонистом рецепторов ангиотензина II (типа AT1) для приема внутрь. In vivo и in vitro лозартан и его фармакологически активный метаболит Е-3174 блокируют все физиологически значимые эффекты ангиотензина II на AT1 -рецепторы независимо от пути его синтеза: приводит к повышению активности ренина плазмы крови, снижает концентрацию альдостерона в плазме крови. Лозартан косвенно вызывает активацию АТ2-рецепторов за счет повышения концентрации ангиотензина II. Не подавляет активность кининазы II, фермента, который участвует в метаболизме брадикинина. Снижает ОПСС, давление в малом круге кровообращения, уменьшает постнагрузку на миокард, оказывает диуретический эффект. Препятствует развитию гипертрофии миокарда, повышает толерантность к физической нагрузке у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН). Прием лозартана 1 раз/сут приводит к статистически значимому снижению систолического и диастолического АД.

Лозартан равномерно контролирует АД в течение суток, при этом антигипертензивный эффект соответствует естественному циркадному ритму. Снижение АД в конце действия дозы препарата составляло примерно 70-80% от максимального эффекта лозартана, через 5-6 ч после приема внутрь. Синдром отмены отсутствует.

Лозартан не оказывает клинически значимого действия на ЧСС, обладает умеренным и преходящим урикозурическим эффектом.

Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик, диуретический эффект которого связан с нарушением реабсорбции ионов натрия, хлора, калия, магния, воды в дистальном отделе нефрона; задерживает выведение ионов кальция, мочевой кислоты. Обладает антигипертензивным эффектом, действие которого развивается за счет расширения артериол. Практически не оказывает влияния на нормальное АД. Диуретический эффект наступает через 1-2 ч, достигает максимума через 4 ч и продолжается 6-12 ч. Максимальный антигипертензивный эффект наступает через 3-4 дня, но для достижения оптимального терапевтического эффекта может потребоваться 3-4 недели.

Вследствие диуретического эффекта гидрохлоротиазид повышает активность ренина плазмы, стимулирует секрецию альдостерона, увеличивает концентрацию ангиотензина II и снижает концентрацию калия в плазме крови. Прием лозартана блокирует все физиологические эффекты ангиотензина II и, вследствие подавления эффектов альдостерона, может способствовать уменьшению потери калия, связанной с приемом диуретика. Гидрохлоротиазид вызывает небольшое повышение концентрации мочевой кислоты в крови; комбинация лозартана и гидрохлоротиазида способствует уменьшению выраженности гиперурикемии, вызванной диуретиком.

Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 90 шт инструкция на украинском

Форма випуску

таб., покр. плівковою оболонкою, 50 мг+12.5 мг: 30, 60 чи 90 шт.


Опис

Таблетки, покриті плівковою оболонкою від жовтого до жовтого із зеленуватим відтінком кольору, овальні, злегка двоопуклі, з ризиком на одному боці; подання таблетки на поперечному розрізі - ядро таблетки білого кольору.

1 таб.
лозартан калію 50 мг
гідрохлортіазид 12.5 мг

Допоміжні речовини : крохмаль прежелатинізований – 34.92 мг, целюлоза мікрокристалічна – 87.7 мг, лактози моногідрат – 63.13 мг, магнію стеарат – 1.75 мг.

Склад плівкової оболонки: гіпромелоза – 5 мг, макрогол 4000 – 0.5 мг, барвник хіноліновий жовтий (Е104) – 0.11 мг, титану діоксид (Е171) – 1.39 мг, тальк – 0.5 мг.

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (9) - пачки картонні.


Коди АТХ

C09DA01 Лозартан у комбінації з діуретиками


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антигіпертензивний препарат


Діюча речовина

гідрохлортіазид

лозартан калію


Фармако-терапевтична група

Гіпотензивний комбінований засіб (ангіотензину II рецепторів блокатор + діуретик)


Фармакологічна дія

Комбінований антигіпертензивний засіб. Лозартан і гідрохлортіазид мають адитивну антигіпертензивну дію, знижуючи АТ більшою мірою, ніж кожен із компонентів окремо.

Лозартан є селективним антагоністом рецепторів ангіотензину II (типу AT1) для внутрішнього прийому. In vivo та in vitro лозартан та його фармакологічно активний метаболіт Е-3174 блокують усі фізіологічно значущі ефекти ангіотензину II на AT1-рецептори незалежно від шляху його синтезу: призводить до підвищення активності реніну плазми крові, знижує концентрацію альдостерону у плазмі крові. Лозартан опосередковано викликає активацію АТ2-рецепторів за рахунок підвищення концентрації ангіотензину ІІ. Чи не пригнічує активність кінінази II, ферменту, який бере участь у метаболізмі брадикініну. Знижує ОПСС, тиск у малому колі кровообігу, зменшує постнавантаження на міокард, має діуретичний ефект. Перешкоджає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН). Прийом лозартану 1 раз на добу призводить до статистично значущого зниження систолічного та діастолічного АТ.

Лозартан рівномірно контролює артеріальний тиск протягом доби, при цьому антигіпертензивний ефект відповідає природному циркадному ритму. Зниження артеріального тиску в кінці дії дози препарату становило приблизно 70-80% від максимального ефекту лозартану, через 5-6 годин після прийому внутрішньо. Синдром відміни відсутній.

Лозартан не має клінічно значущої дії на ЧСС, має помірний і минущий урикозуричний ефект.

Гідрохлортіазид тіазидний діуретик, діуретичний ефект якого пов'язаний з порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору, калію, магнію, води у дистальному відділі нефрону; затримує виведення іонів кальцію, сечової кислоти. Має антигіпертензивний ефект, дія якого розвивається за рахунок розширення артеріол. Практично не впливає на нормальний АТ. Діуретичний ефект настає через 1-2 години, досягає максимуму через 4 години і триває 6-12 годин. Максимальний антигіпертензивний ефект настає через 3-4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися 3-4 тижні.

Внаслідок діуретичного ефекту гідрохлортіазид підвищує активність реніну плазми, стимулює секрецію альдостерону, збільшує концентрацію ангіотензину ІІ та знижує концентрацію калію у плазмі крові. Прийом лозартану блокує всі фізіологічні ефекти ангіотензину II і внаслідок придушення ефектів альдостерону може сприяти зменшенню втрати калію, пов'язаної з прийомом діуретика. Гідрохлортіазид викликає невелике підвищення концентрації сечової кислоти у крові; комбінація лозартану та гідрохлортіазиду сприяє зменшенню вираженості гіперурикемії, спричиненої діуретиком.


Показання

артеріальна гіпертензія (пацієнтам, яким показана комбінована терапія); зниження ризику серцево-судинної захворюваності та смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка.


Спосіб застосування, курс та дозування

Приймаю внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

Рекомендована доза комбінації у перерахуванні на лозартан 50-100 мг 1 раз на добу. Максимальна доза – 100 мг 1 раз на добу.

Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 3 тижнів терапії.


Лікарська взаємодія

Одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен, амілорид), препаратами калію або замінниками калій кухонної солі, а також застосування інших препаратів, що сприяють підвищенню концентрації калію в плазмі крові, збільшують ризик розвитку гіперкаліємії.

НПЗЗ, в т.ч. селективні інгібітори ЦОГ-2 можуть знижувати ефект діуретиків та інших гіпотензивних засобів, включаючи лозартан.

Антигіпертензивний ефект лозартану, як і інших гіпотензивних засобів, може бути знижений при застосуванні індометацину.

Подвійна блокада РААС, тобто. додавання інгібітору АПФ до терапії антагоністом рецепторів ангіотензину II, можливе лише в окремих випадках під ретельним контролем функції нирок.

У пацієнтів з атеросклерозом, серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней, подвійна блокада РААС (при одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, інгібіторів АПФ або аліскірену) супроводжується підвищеною частотою розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкалієм ниркову недостатність) у порівнянні із застосуванням препарату однієї з перерахованих груп.

Можливе зниження виведення іонів літію. Тому при одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II з солями літію слід ретельно контролювати сироваткові концентрації літію.

При одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками такі лікарські засоби, як етанол, барбітурати та опіоїдні анальгетики, можуть потенціювати ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.

При одночасному застосуванні можливе посилення гіпоглікемічної дії гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо (похідні сульфонілсечовини) та/або інсуліну у пацієнтів з цукровим діабетом; при таких комбінаціях можливе підвищення толерантності до глюкози, що може вимагати корекції доз гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування та/або інсуліну.

При одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними засобами – адитивний ефект.

Всмоктування гідрохлортіазиду порушується у присутності колестираміну та колестиполу.

При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами, АКТГ спостерігається виражене зниження вмісту електролітів, зокрема гіпокаліємія.

Спостерігається зниження вираженості терапевтичного ефекту гідрохлортіазиду на фоні застосування амінів пресорних (наприклад, епінефрин (адреналін), норепінефрин (норадреналін)).

Гідрохлоротіазид посилює ефект міорелаксантів недеполяризуючого типу дії (наприклад, тубокурарину хлориду).

Діуретики знижують нирковий кліренс літію та підвищують ризик розвитку токсичної дії літію. Одночасне застосування не рекомендується.

При одночасному застосуванні з барбітуратами, наркотичними анальгетиками, антидепресантами, етанолом підвищується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.

Препарати, що застосовуються для лікування подагри (пробенецид, сульфінпіразон та алопуринол): гідрохлортіазид здатний підвищувати сироваткову концентрацію сечової кислоти, тому може знадобитися корекція дози препаратів урикозурічної дії – підвищення дози пробенециду або сульфінпіразону. Одночасне застосування тіазидних діуретиків може збільшувати частоту реакцій підвищеної чутливості до алопуринолу.

Одночасне застосування з циклоспорином може підвищувати ризик розвитку гіперурикемії та призвести до загострення перебігу подагри.

Антихолінергічні засоби (наприклад, атропін, біпериден) підвищують біодоступність тіазидних діуретиків шляхом зниження моторики шлунково-кишкового тракту та швидкості спорожнення шлунка.

Тіазидні діуретики можуть знижувати ниркову екскрецію цитотоксичних препаратів (циклофосфамід, метотрексат) та посилювати їх мієлосупресивний ефект.

У разі застосування саліцилатів у високих дозах гідрохлортіазид може посилювати їх токсичну дію на ЦНС.

Є обмежені дані про розвиток гемолітичної анемії при одночасному застосуванні гідрохлортіазиду та метилдопи.

Викликана тіазидними діуретиками гіпокаліємія або гіпомагніємія може призводити до розвитку аритмії на фоні серцевих глікозидів.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).


Побічна дія

З боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк (включаючи набряк гортані та язика, що викликає обструкцію дихальних шляхів та/або набряк обличчя, губ, глотки), уртикарний висип.

З боку системи кровотворення: нечасто – анемія, пурпура Шенлейн-Геноха, екхімоз, гемоліз, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, безсоння, підвищена стомлюваність; нечасто - мігрень, тривожність, сплутаність свідомості, депресія, порушення сну, порушення пам'яті, сонливість, нервозність, парестезія, тремор, непритомність.

З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія (дозозалежна), відчуття серцебиття, тахікардія; нечасто – AV-блокада II ступеня, біль за грудиною, інфаркт міокарда, аритмії; рідко – васкуліт.

З боку дихальної системи: часто – кашель, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, синусит, набряк слизової оболонки носа, закладеність носа; нечасто – фарингіт, ларингіт, риніт, диспное, бронхіт, носова кровотеча.

З боку травної системи: часто – діарея, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі; рідко – гепатит, порушення функції печінки.

З боку сечовивідної системи: нечасто – інфекції сечовивідного тракту, часте сечовипускання, ніктурія, глюкозурія.

З боку статевої системи: нечасто – ослаблення лібідо, зниження потенції.

З боку органів чуття: нечасто – нечіткість зору, відчуття печіння в очах, кон'юнктивіт.

З боку шкірних покривів: часто – алопеція, сухість шкіри, еритема, фоточутливість, підвищене потовиділення; нечасто - кропив'янка, свербіж шкіри.

З боку кістково-м'язової системи: часто – міалгія, біль у спині; нечасто – артралгія.

Інші: часто – астенія, слабкість, периферичні набряки; нечасто – анорексія, загострення перебігу подагри.

З боку лабораторних показників: часто – гіперкаліємія, незначне зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту; нечасто – помірне підвищення концентрації сечовини та креатиніну в плазмі крові, гіперглікемія, гіперурикемія, порушення з боку водно-електролітного балансу; рідко – підвищення активності АЛТ; дуже рідко – підвищення активності ACT та концентрації білірубіну.


Протипоказання до застосування

Анурія; тяжка ниркова недостатність (КК <30 мл/хв); тяжкі порушення функції печінки; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до похідних сульфонаміду

З обережністю

Порушення водно-електролітного балансу крові (гіпонатріємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіпомагніємія, гіпокаліємія), двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної функціонуючої нирки, стан після трансплантації нирки, гіперкальціємія, гіперурикемія та/або систем сполучної тканини (в т.ч. системний червоний вовчак), одночасне застосування НПЗЗ, в т.ч., інгібіторів ЦОГ-2, цукровий діабет, порушення функції печінки, порушення функції нирок (КК від 30-50 мл/хв), гіповолемія (В т.ч. на фоні прийому діуретиків у високих дозах), гострий напад закритокутової глаукоми.


особливі вказівки

На фоні застосування лозартану можливі оборотні порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність, які відбуваються після відміни лозартану. Лікарські засоби, що впливають на РААС, можуть призводити до підвищення концентрації сечовини та креатиніну в плазмі у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Дані зміни функції нирок можуть бути оборотними та проходити після відміни терапії.

У пацієнтів з порушенням функції нирок, які отримували терапію НПЗЗ (включаючи інгібітори ЦОГ-2), терапія антагоністами рецепторів ангіотензину II може призводити до подальшого погіршення порушень функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, яка зазвичай оборотна, а також підвищувати концентрацію калію у плазмі. пацієнтів із вже існуючими порушеннями функції нирок. Таку комбінацію рекомендується застосовувати з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини, а також проводити контроль функції нирок до та після початку лікування комбінацією.

Слід контролювати стан пацієнтів з метою своєчасного виявлення клінічних ознак порушень водно-електролітного балансу, наприклад, зневоднення, гіпонатріємії, гіпохлоремічного алкалозу, гіпомагніємії або гіпокаліємії, які можуть розвинутись на тлі супутньої діареї або блювання. У таких пацієнтів необхідний контроль вмісту електролітів у плазмі.

Терапія тіазидними діуретиками може порушувати толерантність до глюкози. У ряді випадків може знадобитися корекція доз гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування та/або інсуліну.

Тіазиди можуть зменшувати виведення кальцію нирками та викликати короткочасне та незначне підвищення концентрації кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може свідчити про прихований гіперпаратиреоз.

У зв'язку з впливом тіазидів на метаболізм кальцію їх застосування може спотворювати результати дослідження функції паращитовидних залоз, тому перед дослідженням функції паращитовидних залоз тіазидний діуретик повинен бути скасований.

Підвищення концентрації холестерину та тригліцеридів крові також може бути пов'язане з терапією тіазидними діуретиками.

У деяких пацієнтів застосування тіазидних діуретиків може призводити до гіперурикемії та/або розвитку подагри. Оскільки лозартан зменшує концентрацію сечової кислоти, його комбінація з гідрохлортіазидом знижує вираженість гіперурикемії, спричиненої діуретиком.

Гідрохлортіазид - сульфонамід, який може викликати ідіосинкразічну реакцію, що призводить до розвитку гострого нападу глаукоми.

У пацієнтів, які отримують тіазидні діуретики, реакції підвищеної чутливості можуть спостерігатися навіть за відсутності в анамнезі вказівок на алергічні реакції або бронхіальну астму. Є повідомлення про розвиток загострення або прогресування системного червоного вовчаку на фоні застосування тіазидних діуретиків.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими технічними пристроями, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.


Застосування при порушеннях функції нирок

Протипоказаний при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК<30 мл/хв).

З обережністю при легких та середньотяжких порушеннях функції нирок (КК від 30-50 мл/хв).


Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний при тяжких порушеннях функції печінки.

З обережністю при легких та середньотяжких порушеннях функції печінки.


Застосування у пацієнтів похилого віку

Препарат дозволено для застосування у пацієнтів похилого віку.


Застосування у дітей

Препарат протипоказаний для застосування у дітей та підлітків віком до 18 років.


Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення

KRKA dd (Словенія)


Власник товарного знаку

KRKA dd (Словенія)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Словения.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 90 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 90 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. А еще мы продаем в Украине этот товар. Хотите приобрести Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 90 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Лозартан Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 30 шт., Лозартан-Н Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг+100 мг 30 шт., Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+100 мг 30 шт., Лозартан-Н Канон таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг+12,5 мг 30 шт., Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+100 мг 90 шт., Лориста НД таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг+100 мг 90 шт., Гизаар Форте таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг+12,5 мг 28 шт., Лориста НД таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг+25 мг 60 шт., Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 60 шт., Лориста НД таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг+25 мг 30 шт., Лориста Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 30 шт., Гизаар таблетки покрытые оболочкой 50 мг+12,5 мг 14 шт., Блоктран ГТ таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 20 шт., Лозарел Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг+100 мг 30 шт., Вазотенз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг+25 мг 100 шт., Вазотенз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг+12,5 мг 100 шт., Лозап плюс Лозап Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг+12,5 мг 60 шт., Вазотенз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг+12,5 мг 30 шт., Вазотенз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 100 мг+25 мг 30 шт., Блоктран ГТ таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 30 шт., Лозарел Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+50 мг 30 шт., Лозартан-Н Рихтер Лозартан-Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг+12,5 мг 30 шт., Вазотенз Н таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг+12,5 мг 28 шт., Лозап плюс Лозап Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг+12,5 мг 90 шт., Лозап плюс Лозап Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 50 мг+12,5 мг 30 шт..

(5744)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Комбинированное антигипертензивное средство. Лозартан и гидрохлоротиазид оказывают аддитивное антигипертензивное действие, снижая АД в большей степени, чем каждый из компонентов в отдельности.Лозартан является селективным антагонистом рецепторов ангиотензина II (типа AT1) для приема внутрь. In vivo и in vitro лозартан и его фармакологически активный метаболит Е-3174 блокируют все физиологически значимые эффекты ангиотензина II на AT1 -рецепторы независимо от пути его синтеза: приводит к повышению активности ренина плазмы крови, снижает концентрацию альдостерона в плазме крови. Лозартан косвенно вызывает активацию АТ2-рецепторов за счет повышения концентрации ангиотензина II. Не подавляет активность кининазы II, фермента, который участвует в метаболизме брадикинина. Снижает ОПСС, давление в малом круге кровообращения, уменьшает постнагрузку на миокард, оказывает диуретический эффект. Препятствует развитию гипертрофии миокарда, повышает толерантность к физической нагрузке у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН). Прием лозартана 1 раз/сут приводит к статистически значимому снижению систолического и диастолического АД.Лозартан равномерно контролирует АД в течение суток, при этом антигипертензивный эффект соответствует естественному циркадному ритму. Снижение АД в конце действия дозы препарата составляло примерно 70-80% от максимального эффекта лозартана, через 5-6 ч после приема внутрь. Синдром отмены отсутствует.Лозартан не оказывает клинически значимого действия на ЧСС, обладает умеренным и преходящим урикозурическим эффектом.Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик, диуретический эффект которого связан с нарушением реабсорбции ионов натрия, хлора, калия, магния, воды в дистальном отделе нефрона; задерживает выведение ионов кальция, мочевой кислоты. Обладает антигипертензивным эффектом, действие которого развивается за счет расширения артериол. Практически не оказывает влияния на нормальное АД. Диуретический эффект наступает через 1-2 ч, достигает максимума через 4 ч и продолжается 6-12 ч. Максимальный антигипертензивный эффект наступает через 3-4 дня, но для достижения оптимального терапевтического эффекта может потребоваться 3-4 недели.Вследствие диуретического эффекта гидрохлоротиазид повышает активность ренина плазмы, стимулирует секрецию альдостерона, увеличивает концентрацию ангиотензина II и снижает концентрацию калия в плазме крови. Прием лозартана блокирует все физиологические эффекты ангиотензина II и, вследствие подавления эффектов альдостерона, может способствовать уменьшению потери калия, связанной с приемом диуретика. Гидрохлоротиазид вызывает небольшое повышение концентрации мочевой кислоты в крови; комбинация лозартана и гидрохлоротиазида способствует уменьшению выраженности гиперурикемии, вызванной диуретиком.