Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 14 шт Цена

Механизм действия

Ривароксабан - высокоселективный прямой ингибитор фактора Ха, обладающий высокой биодоступностью при приеме внутрь.

Активация фактора X с образованием фактора Ха через внутренний и внешний пути свертывания играет центральную роль в коагуляционном каскаде. Фактор Ха является компонентом формирующегося протромбиназного комплекса, действие которого приводит к превращению протромбина в тромбин. В результате эти реакции приводят к формированию фибринового тромба и активации тромбоцитов тромбином. Одна молекула фактора Ха катализирует образование более 1000 молекул тромбина, что получило название "тромбинового взрыва". Скорость реакции связанного в протромбиназе фактора Ха увеличивается в 300 000 раз по сравнению с таковой свободного фактора Ха, что обеспечивает резкий скачок в уровне тромбина. Селективные ингибиторы фактора Ха могут остановить "тромбиновый взрыв". Таким образом, ривароксабан оказывает влияние на результаты некоторых специфических или общих лабораторных исследований, применяемых для оценки свертывающих систем.

Фармакодинамические эффекты

У человека наблюдалось дозозависимое ингибирование фактора Ха. Ривароксабан оказывает дозозависимое влияние на протромбиновое время и хорошо коррелирует с концентрациями в плазме (r=0.98), если для анализа используется набор Neoplastin. При использовании других реактивов результаты будут отличаться. Протромбиновое время следует измерять в секундах, поскольку MHO откалибровано и сертифицировано только для производных кумарина и не может применяться для других антикоагулянтов.

У пациентов с фибрилляцией предсердий неклапанного происхождения, принимающих ривароксабан для профилактики инсульта и системной тромбоэмболии, 5/95-процентили для протромбинового времени (Neoplastin) через 1-4 ч после приема таблетки (т.е. на максимуме эффекта) варьируют от 14 до 40 сек у пациентов, принимающих 20 мг 1 раз/сут, и от 10 до 50 сек у пациентов с почечной недостаточностью (КК 49-30 мл/мин), принимающих 15 мг 1 раз/сут.

У пациентов, получающих ривароксабан для лечения и профилактики рецидивов тромбоза глубоких вен (ТГВ) и тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА), 5/95-процентили для протромбинового времени (Neoplastin) через 2-4 ч после приема таблетки (т.е. на максимуме эффекта) варьируют от 17 до 32 сек у пациентов, принимающих 15 мг 2 раза/сут, и от 15 до 30 сек у пациентов, принимающих 20 мг 1 раз/сут.

Также ривароксабан дозозависимо увеличивает АЧТВ и результат HepTest®; однако эти параметры не рекомендуется использовать для оценки фармакодинамических эффектов ривароксабана. Также, если для этого есть клиническое обоснование, концентрация ривароксабана может быть измерена при помощи калиброванного количественного теста анти-фактора Ха.

В период лечения препаратом Ксарелто® проводить мониторинг параметров свертывания крови не требуется.

У здоровых мужчин и женщин старше 50 лет удлинение интервала QT на ЭКГ под влиянием ривароксабана не наблюдалось.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою червоно-коричневого кольору, круглі, двоопуклі; методом видавлювання нанесено гравіювання: з одного боку - трикутник з позначенням дозування "20", з іншого - фірмовий байєровский хрест.

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна - 35 мг, кроскармелоза натрію - 3 мг, гіпромелоза 5 cP (гідроксипропілметилцелюлоза 2910) - 3 мг, лактози моногідрат - 22.9 мг, магнію стеарат - 0.6 мг.

Склад оболонки: барвник заліза оксид червоний – 0.35 мг, гіпромелоза 15 cP (гідроксипропілметилцелюлоза 2910) – 1.5 мг, макрогол 3350 (поліетиленгліколь (3350)) – 0.5 мг, титану діоксид – 0.15 мг.

10 шт. - блістери (10) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (1) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні з контролем першого розтину.
14 шт. - блістери (7) - пачки картонні з контролем першого розтину.

B01AF01 Rivaroxaban

Антикоагулянт - прямий інгібітор фактору Xa

рівароксабан (мікронізований)

Прямі інгібітори фактору Xa

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Механізм дії

Рівароксабан - високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що має високу біодоступність при прийомі внутрішньо.

Активація фактора X з утворенням фактора Ха через внутрішній та зовнішній шляхи згортання відіграє центральну роль коагуляційному каскаді. Фактор Ха є компонентом протромбіназного комплексу, що формується, дія якого призводить до перетворення протромбіну в тромбін. В результаті ці реакції призводять до формування фібринового тромбу та активації тромбоцитів тромбіном. Одна молекула фактора Ха каталізує утворення понад 1000 молекул тромбіну, що отримало назву "тромбінового вибуху". Швидкість реакції пов'язаного в протромбіназі фактора Ха збільшується в 300 000 разів у порівнянні з такою вільного фактора Ха, що забезпечує різкий стрибок на рівні тромбіну. Селективні інгібітори фактора Ха можуть зупинити "тромбіновий вибух". Таким чином, ривароксабан впливає на результати деяких специфічних або загальних лабораторних досліджень, що застосовуються для оцінки систем згортання.

Фармакодинамічні ефекти

У людини спостерігалося дозозалежне пригнічення фактора Ха. Рівароксабан має дозозалежний вплив на протромбіновий час і добре корелює з концентраціями у плазмі (r=0.98), якщо для аналізу використовується набір Neoplastin. При використанні інших реактивів результати відрізнятимуться. Протромбіновий час слід вимірювати в секундах, оскільки MHO відкалібровано та сертифіковано лише для похідних кумарину та не може застосовуватись для інших антикоагулянтів.

У пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження, що приймають ривароксабан для профілактики інсульту та системної тромбоемболії, 5/95-процентили для протромбінового часу (Neoplastin) через 1-4 години після прийому таблетки (тобто на максимумі ефекту) 4 сік у пацієнтів, які приймають 20 мг 1 раз на добу, та від 10 до 50 с у пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 49-30 мл/хв), які приймають 15 мг 1 раз на добу.

У пацієнтів, які отримують ривароксабан для лікування та профілактики рецидивів тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), 5/95-процентили для протромбінового часу (Neoplastin) через 2-4 години після прийому таблетки (тобто. ефекту) варіюють від 17 до 32 с у пацієнтів, які приймають 15 мг 2 рази на добу, і від 15 до 30 с у пацієнтів, які приймають 20 мг 1 раз на добу.

Також ривароксабан дозозалежно збільшує АЧТВ та результат HepTest®; однак ці параметри не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних ефектів ривароксабану. Також, якщо для цього є клінічне обґрунтування, концентрація ривароксабану може бути виміряна за допомогою каліброваного кількісного тесту антифактору Ха.

У період лікування препаратом Ксарелто проводити моніторинг параметрів згортання крові не потрібно.

У здорових чоловіків та жінок старше 50 років подовження інтервалу QT на ЕКГ під впливом ривароксабану не спостерігалося.

профілактика інсульту та системної тромбоемболії у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження; лікування тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА.

Всередину.

Препарат Ксарелто 15 мг та 20 мг слід приймати під час їжі.

Якщо пацієнт не здатний проковтнути таблетку повністю, таблетку Ксарелто можна подрібнити і змішати з водою або рідким харчуванням, наприклад, яблучним пюре, безпосередньо перед прийомом. Після прийому подрібненої таблетки Ксарелто 15 мг або 20 мг необхідно негайно здійснити їжу.

Подрібнену таблетку Ксарелто можна ввести через шлунковий зонд. Положення зонда в шлунково-кишковому тракті необхідно додатково узгодити з лікарем перед прийомом препарату Ксарелто. Подрібнену таблетку слід вводити через шлунковий зонд у невеликій кількості води, після чого необхідно ввести невелику кількість води, щоб змити залишки препарату зі стінок зонда. Після прийому подрібненої таблетки Ксарелто 15 мг або 20 мг необхідно негайно здійснити прийом ентерального харчування.

Профілактика інсульту та системної тромбоемболії у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження

Рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок (КК 30-49 мл/хв) рекомендована доза становить 15 мг 1 раз на добу.

Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 20 мг.

Тривалість лікування: терапія Ксарелто повинна розглядатися як довготривале лікування, що проводиться доти, доки користь від лікування перевищує ризик можливих ускладнень.

Дії під час пропуску прийому дози. Якщо прийом чергової дози пропущений, пацієнт повинен негайно прийняти Ксарелто і наступного дня продовжувати регулярний прийом препарату відповідно до рекомендованого режиму. Не слід подвоювати прийняту дозу для компенсації раніше пропущеної.

Лікування ТГВ та ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА

Рекомендована початкова доза при лікуванні гострих ТГВ або ТЕЛА становить 15 мг 2 рази на добу протягом перших 3 тижнів з подальшим переходом на дозу 20 мг 1 раз на добу для подальшого лікування та профілактики рецидивів ТГВ та ТЕЛА.

Після як мінімум 6 місяців лікування ТГВ або ТЕЛА рекомендована доза препарату Ксарелто становить 10 мг 1 раз на добу або 20 мг 1 раз на добу, залежно від індивідуального співвідношення ризику рецидиву ТГВ або ТЕЛА та ризику кровотечі.

Таблиця 1

* У разі необхідності прийому препарату в дозі 10 мг слід застосовувати препарат Ксарелто®, що випускається у відповідному дозуванні.

Максимальна добова доза становить 30 мг (по 15 мг 2 рази на добу) протягом перших 3 тижнів лікування та максимум 20 мг при подальшому застосуванні препарату.

Тривалість лікування визначається індивідуально після ретельного зважування співвідношення користі лікування та ризику виникнення кровотечі . Мінімальна тривалість курсу лікування (не менше 3 місяців) повинна ґрунтуватися на оцінці щодо оборотних факторів ризику (тобто попереднє хірургічне втручання, травма, період іммобілізації). Рішення про продовження курсу лікування більш тривалий час ґрунтується на оцінці, що стосується постійних факторів ризику, або у разі розвитку ідіопатичного ТГВ або ТЕЛА.

Дії під час пропуску прийому дози

Важливо дотримуватись встановленого режиму дозування.

Якщо прийом чергової дози пропущено при дозуванні 15 мг 2 рази на добу, пацієнт повинен негайно прийняти Ксарелто для досягнення добової дози 30 мг. Таким чином, дві таблетки 15 мг можуть бути прийняті в один прийом. Наступного дня пацієнт повинен продовжувати регулярний прийом препарату відповідно до рекомендованого режиму.

Якщо прийом чергової дози пропущений при дозуванні 20 мг 1 раз на добу, пацієнт повинен негайно прийняти Ксарелто і наступного дня продовжувати регулярний прийом препарату відповідно до рекомендованого режиму.

Якщо прийом чергової дози пропущений при режимі дозування 1 раз на добу, пацієнт повинен негайно прийняти таблетку Ксарелто і наступного дня продовжувати регулярний прийом препарату відповідно до рекомендованого режиму.

Окремі групи пацієнтів

Корекція дози в залежності від віку пацієнта (старше 65 років), статі, маси тіла або етнічної приналежності не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Рівароксабан протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що супроводжуються коагулопатією , що обумовлює клінічно значущий ризик кровотечі. Пацієнтам з іншими захворюваннями печінки зміни дози не потрібні. Наявні обмежені клінічні дані, отримані у пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) , вказують на значне посилення фармакологічної активності препарату. Для пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (клас З класифікації Чайлд-П'ю) клінічні дані відсутні.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Наявні обмежені клінічні дані демонструють значне підвищення концентрацій ривароксабану у пацієнтів з тяжким ступенем порушення функції нирок (КК 15-29 мл/хв) . Для цієї категорії пацієнтів препарат Ксарелто слід застосовувати з обережністю.

Застосування ривароксабану не рекомендується у пацієнтів з КК < 15 мл/хв .

При призначенні препарату Ксарелто® пацієнтам із середнім (КК 30-49 мл/хв) або важким (КК 15-29 мл/хв) ступенем порушення функції нирок необхідно слідувати рекомендаціям нижче:

При застосуванні препарату Ксарелто у дозі 10 мг корекція дози не потрібна.

При призначенні Ксарелто® пацієнтам з легким ступенем порушення функції нирок (КК 50-80 мл/хв) корекція дози не потрібна.

Перехід із лікування антагоністами вітаміну К (АВК) на препарат Ксарелто®

При профілактиці інсульту та системної тромбоемболії слід припинити лікування АВК та розпочати лікування Ксарелто® при величині MHO≤3.

При ТГВ та ТЕЛА слід припинити лікування АВК та розпочати лікування Ксарелто® при величині MHO≤2.5.

При переході пацієнтів з АВК на Ксарелто® після прийому Ксарелто® значення MHO будуть помилково підвищеними. MHO не підходить для визначення антикоагулянтної активності препарату Ксарелто і тому цей показник не слід використовувати з цією метою.

Перехід з препарату Ксарелто на лікування антагоністами вітаміну К (АВК)

Існує ймовірність недостатнього антикоагулянтного ефекту під час переходу з препарату Ксарелто на АВК. У зв'язку з цим необхідно забезпечити достатній безперервний антикоагулянтний ефект під час подібного переходу за допомогою альтернативних антикоагулянтів. Слід зазначити, що Ксарелто може сприяти підвищенню MHO. Пацієнтам, які перейшли з Ксарелто® на АВК, слід одночасно приймати АВК, доки MHO не досягне ≥2. Протягом перших двох днів перехідного періоду повинна застосовуватися стандартна доза АВК з наступною дозою АВК, яка визначається залежно від величини MHO. Таким чином, під час одночасного застосування Ксарелто® та АВК MHO має визначатися не раніше, ніж через 24 години після попереднього прийому, але до прийому наступної дози Ксарелто®. Після припинення застосування Ксарелто значення MHO може бути достовірно визначено через 24 години після прийому останньої дози.

Перехід із парентеральних антикоагулянтів на препарат Ксарелто®

У пацієнтів, які отримують парентеральні антикоагулянти, застосування препарату Ксарелто слід починати за 0-2 години до часу наступного планового парентерального введення препарату (наприклад, низькомолекулярного гепарину) або в момент припинення безперервного парентерального введення препарату (наприклад, внутрішньовенне введення нефракціонованого гепарину).

Перехід з препарату Ксарелто на парентеральні антикоагулянти

Слід відмінити препарат Ксарелто і ввести першу дозу парентерального антикоагулянту в той момент, коли потрібно було прийняти наступну дозу препарату.

Кардіоверсія при профілактиці інсульту та системної тромбоемболії

Лікування препаратом Ксарелто може бути розпочато або продовжено у пацієнтів, яким може знадобитися кардіоверсія. При кардіоверсії під контролем чресхарчоводної ехокардіографії (ЧПЕхо-КГ) у пацієнтів, які раніше не отримували антиокоагулянтну терапію, для забезпечення адекватної антикоагуляції лікування препаратом Ксарелто слід починати щонайменше за 4 години до кардіоверсії.

Профілактика інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь, які перенесли черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ) зі стентуванням

Пацієнтам з фібриляцією передсердь неклапанного походження після ЧКВ зі стентуванням рекомендується приймати препарат Ксарелто у зменшеній дозі 15 мг 1 раз на добу (або 10 мг 1 раз на добу для пацієнтів із середнім ступенем порушення функції нирок / КК 30-49 мл/хв/) у комбінації з інгібітором рецептора P2Y12. Рекомендується продовжувати цю схему терапії протягом максимум 12 місяців після ЧКВ зі стентуванням. Через 12 місяців терапії слід припинити прийом інгібітору рецептора P2Y12 та продовжити монотерапію препаратом Ксарелто з використанням стандартних доз для пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження.

Були зареєстровані рідкісні випадки передозування при прийомі ривароксабану до 600 мг без кровотеч або інших несприятливих реакцій. Внаслідок обмеженого всмоктування очікується розвиток низькорівневого плато концентрації препарату без подальшого збільшення його середньої концентрації у плазмі при застосуванні у дозах, що перевищують терапевтичні (≥50 мг).

Лікування: специфічний антидот рівароксабану невідомий. У разі передозування для зниження всмоктування ривароксабану можна використовувати активоване вугілля. Враховуючи інтенсивне зв'язування з білками плазми, очікується, що ривароксабан не буде виводитися при проведенні діалізу.

Лікування кровотеч

Якщо у пацієнта, який отримує ривароксабан, виникло ускладнення у вигляді кровотечі, наступний прийом препарату слід відкласти або, при необхідності, відмінити лікування цим препаратом. Т1/2 ривароксабану становить приблизно 5-13 год. Лікування слід підбирати індивідуально залежно від тяжкості та локалізації кровотечі.

При необхідності можна застосовувати відповідне симптоматичне лікування, таке як механічна компресія (наприклад, при важких носових кровотечах), хірургічний гемостаз з оцінкою його ефективності, інфузійна терапія та гемодинамічна підтримка, застосування препаратів крові (еритроцитарна маса або свіжозаморожена плазма, анемія або коагулопатія) або тромбоцитів.

Якщо перераховані вище заходи не призводять до усунення кровотечі, можуть бути призначені специфічні прокоагулянтні препарати, такі як концентрат протромбінового комплексу, активований концентрат факторів протромбінового комплексу або рекомбінантний фактор VIIa. Проте в даний час досвід застосування цих препаратів у пацієнтів, які отримують Ксарелто, дуже обмежений.

Очікується, що протаміну сульфат і вітамін К не впливатимуть на протизгортальну активність ривароксабану.

Є обмежений досвід застосування транексамової кислоти та відсутній досвід застосування амінокапронової кислоти та апротиніну у пацієнтів, які отримують Ксарелто®. Наукове обґрунтування доцільності або досвід застосування системного гемостатичного препарату десмопресин у пацієнтів, які отримують Ксарелто, відсутнє.

Фармакокінетична взаємодія

Виведення ривароксабану здійснюється головним чином за допомогою метаболізму в печінці, опосередкованого системою цитохрому Р450 (CYP3A4, CYP2J2), а також - шляхом ниркової екскреції незміненої лікарської речовини з використанням систем переносників P-gp/Bcrp (Р-глікопротеїну/ .

Інгібування CYP

Рівароксабан не пригнічує CYP3A4 або будь-які інші основні ізоферменти CYP.

Індукція CYP

Рівароксабан не індукує CYP3A4 або будь-які інші основні ізоферменти CYP.

Вплив на ривароксабан

Одночасне застосування ривароксабану та потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну може призвести до зниження ниркового та печінкового кліренсу ривароксабану і, таким чином, значно збільшити його системний вплив.

Спільне застосування ривароксабана і протигрибкового засобу з групи азолів кетоконазолу (400 мг 1 раз на добу), що є потужним інгібітором CYP3A4 і Р-глікопротеїну, призводило до підвищення середньої рівноважної AUC ривароксабана в 2.6 раза на 1000000000000000. посилення фармакодинамічної дії препарату.

Спільне призначення ривароксабана і інгібітору протеази ВІЛ ритонавіру (600 мг 2 рази/сут), що є потужним інгібітором CYP3A4 і Р-глікопротеїну, призводило до збільшення середньої рівноважної AUC ривароксабана в 2.5 раза . дії препарату. У зв'язку з цим ривароксабан не рекомендується застосовувати у пацієнтів, які отримують системне лікування протигрибковими препаратами групи азолів або інгібіторами протеази ВІЛ.

Кларитроміцин (500 мг 2 рази на добу), потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4 та помірний інгібітор Р-глікопротеїну, викликав збільшення значень AUC у 1.5 рази та Cmax ривароксабану у 1.4 рази. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Cmax та вважається клінічно незначущим.

Еритроміцин (500 мг 3 рази на добу), помірний інгібітор ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну, викликав збільшення значень AUC та Cmax ривароксабану в 1.3 рази. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Cmax та вважається клінічно незначущим.

У пацієнтів з легким ступенем порушення функції нирок (КК 50-80 мл/хв) еритроміцин (500 мг 3 рази на добу) викликав збільшення значень AUC ривароксабану в 1.8 рази та Cmax у 1.6 рази порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок, які не отримували супутньої терапії. У пацієнтів із середнім ступенем порушення функції нирок (КК 30-49 мл/хв) еритроміцин викликав збільшення значень AUC ривароксабану у 2.0 рази та Cmax у 1.6 рази порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок, які не отримували супутньої терапії.

Флуконазол (400 мг 1 раз на добу), помірний інгібітор ізоферменту CYP3A4, викликав збільшення середньої AUC ривароксабану в 1.4 рази та збільшення середньої Cmax у 1.3 рази. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Cmax вважається клінічно незначним.

Слід уникати одночасного застосування ривароксабану з дронедароном через обмеженість клінічних даних про спільне застосування.

Спільне застосування Ксарелто® та рифампіцину, що є потужним індуктором CYP3A4 та Р-глікопротеїну, призводило до зниження середньої AUC ривароксабану приблизно на 50% та паралельному зменшенню його фармакодинамічних ефектів. Спільне застосування ривароксабану з іншими потужними індукторами CYP3A4 (наприклад, фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом або препаратами звіробою продірявленого) також може призвести до зниження концентрації ривароксабану в плазмі. Зменшення концентрації ривароксабану у плазмі визнано клінічно незначущим. Потужні індуктори CYP3A4 слід застосовувати з обережністю.

Фармакодинамічна взаємодія

Після одночасного застосування еноксапарину натрію (одноразова доза 40 мг) та препарату Ксарелто® (одноразова доза 10 мг) спостерігався сумований ефект щодо активності анти-фактору Ха, який не супроводжувався додатковими сумованими ефектами щодо проб на згортання крові (протромбіновий час, АЧТВ). Еноксапарин не змінював фармакокінетику ривароксабану.

У зв'язку з підвищеним ризиком кровотечі необхідно бути обережними при спільному застосуванні з будь-якими іншими антикоагулянтами.

Не виявлено фармакокінетичної взаємодії між препаратом Ксарелто® (15 мг) та клопідогрелом (навантажувальна доза 300 мг з подальшим призначенням підтримуючої дози 75 мг), але в підгрупі пацієнтів виявлено значне збільшення часу кровотечі, що не корелювало зі ступенем агрегації. GPIIb/IIIa-рецептора.

Після спільного застосування препарату Ксарелто (15 мг) та напроксену (500 мг) клінічно значущого збільшення часу кровотечі не спостерігалося. Тим не менш, у окремих осіб можлива більш виражена фармакодинамічна відповідь.

Необхідно бути обережними при сумісному застосуванні Ксарелто® з НПЗП (включаючи ацетилсаліцилову кислоту) та інгібіторами агрегації тромбоцитів, оскільки застосування цих препаратів зазвичай підвищує ризик кровотечі.

Перехід пацієнтів з варфарину (MHO від 2 до 3) на препарат Ксарелто® (20 мг) або з препарату Ксарелто® (20 мг) на варфарин (MHO від 2 до 3) збільшував протромбіновий час/МНО (Неопластин) більшою мірою, ніж цього можна було б очікувати при простому підсумовуванні ефектів (окремі значення MHO можуть досягати 12), тоді як вплив на АЧТВ, пригнічення активності фактора Ха та ендогенний потенціал тромбіну було адитивним.

У разі необхідності дослідження фармакодинамічних ефектів препарату Ксарелто® під час перехідного періоду, як необхідні тести, на які не впливає варфарин, можна використовувати визначення активності анти-Ха, PiCT та HepTest®. Починаючи з 4-го дня після припинення застосування варфарину всі результати аналізів (в т.ч. ПВ, АЧТВ, інгібування активності фактора Ха та на ЕЛТ (ендогенний потенціал тромбіну)) відображають лише вплив препарату Ксарелто®.

У разі необхідності дослідження фармакодинамічних ефектів варфарину під час перехідного періоду, може бути використаний вимірювання величини MHO при Спроміж. ривароксабана (через 24 години після попереднього прийому ривароксабана), оскільки ривароксабан має мінімальний ефект на цей показник у даний період.

Між варфарином та препаратом Ксарелто® не було зареєстровано жодної фармакокінетичної взаємодії.

Лікарська взаємодія препарату Ксарелто з АВК феніндіоном не вивчалася. Рекомендується у міру можливості уникати переведення пацієнтів з терапії препаратом Ксарелто на терапію АВК феніндіоном і навпаки.

Є обмежений досвід переведення пацієнтів з терапії АВК аценокумаролом на препарат Ксарелто.

Якщо виникає необхідність перевести пацієнта з терапії препаратом Ксарелто на терапію АВК феніндіоном або аценокумаролом, то слід дотримуватися особливої обережності, в період спільного прийому препарату Ксарелто і АВК щоденний контроль фармакодинамічної дії препаратів (MHO, протромбіновий час) повинен проводитися безпосередньо препарату Ксарелто. Якщо виникає необхідність перевести пацієнта з терапії АВК феніндіоном або аценокумаролом на терапію препаратом Ксарелто®, слід дотримуватися особливої обережності, контроль фармакодинамічної дії препаратів при цьому не потрібно.

Як і в разі застосування інших антикоагулянтів, необхідно дотримуватися обережності при сумісному застосуванні препарату Ксарелто з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норепінефрину (СІЗЗСН), оскільки застосування цих препаратів. Результати клінічних досліджень продемонстрували чисельне підвищення великих та невеликих клінічно значущих кровотеч у всіх групах лікування при сумісному застосуванні цих препаратів.

Продукти харчування та молочні продукти

Препарат Ксарелто 15 мг та 20 мг слід приймати під час їди.

Взаємодії не виявлено

Жодної фармакокінетичної взаємодії між ривароксабаном та мідазоламом (субстрат CYP3A4), дигоксином (субстрат Р-глікопротеїну) або аторвастатином (субстрат CYP3A4 та Р-глікопротеїну) не виявлено.

Спільне застосування з інгібітором протонової помпи омепразолом, блокатором гістамінових Н2-рецепторів ранітидином, антацидами алюмінію гідроксидом/магнію гідроксидом, напроксеном, клопідогрелом або еноксапарином не впливає на біодоступність та фармакоакна.

Не спостерігалося жодної клінічно значущої фармакокінетичної або фармакодинамічної взаємодії при сумісному застосуванні препарату Ксарелто та ацетилсаліцилової кислоти у дозі 500 мг.

Вплив на лабораторні параметри

Препарат Ксарелто впливає на показники згортання крові (протромбіновий час, АЧТВ, Hep-Test®) у зв'язку зі своїм механізмом дії.

Вагітність

Безпека та ефективність застосування ривароксабану у вагітних жінок не встановлені.

Дані, отримані в експериментальних дослідженнях у тварин, показали виражену токсичність ривароксабана для материнського організму, пов'язану з фармакологічною дією препарату (наприклад, ускладнення у формі крововиливів), що призводить до репродуктивної токсичності. Первинного тератогенного потенціалу не виявлено.

Внаслідок можливого ризику розвитку кровотечі та здатності проникати через плацентарний бар'єр, ривароксабан протипоказаний при вагітності.

Жінкам із збереженою репродуктивною здатністю слід використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування препаратом Ксарелто®.

Період грудного вигодовування

Дані щодо застосування препарату Ксарелто для лікування жінок у період грудного вигодовування відсутні. Дані, отримані в експериментальних дослідженнях у тварин, показують, що ривароксабан виділяється із грудним молоком. Препарат Ксарелто® можна застосовувати лише після відміни грудного вигодовування.

Фертильність

Дослідження показали, що ривароксабан не впливає на чоловічу та жіночу фертильність у щурів. Досліджень впливу ривароксабану на фертильність у людини не проводилося.

Безпека препарату Ксарелто® оцінювалася у тринадцяти дослідженнях III фази, що включали 53103 пацієнтів, які приймали препарат Ксарелто®.

Число пацієнтів, які брали участь у дослідженні та прийняли щонайменше 1 дозу ривароксабану, сумарну добову дозу та максимальну тривалість лікування у клінічних дослідженнях III фази з використанням препарату Ксарелто® вказано в таблиці 2.

Таблиця 2

* Пацієнти, які отримали щонайменше одну дозу ривароксабану.

Таблиця 3. Частота виникнення кровотеч та анемії у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Ксарелто® у клінічних дослідженнях ІІІ фази

* При зборі даних про небажані явища застосовувався встановлений вибірковий підхід.

З огляду на механізм дії застосування препарату Ксарелто може супроводжуватися підвищеним ризиком прихованої або явної кровотечі з будь-яких тканин та органів, які можуть призводити до розвитку постгеморагічної анемії. Ризик розвитку кровотеч може збільшуватися у пацієнтів з тяжкою неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при сумісному застосуванні з препаратами, що впливають на гемостаз. Ознаки, симптоми та ступінь тяжкості (включаючи можливий летальний кінець) варіюють залежно від локалізації, інтенсивності або тривалості кровотечі та/або анемії. Геморагічні ускладнення можуть виявлятися у вигляді слабкості, блідості, запаморочення, головного болю або незрозумілих набряків, задишки або шоку, розвиток якого не можна пояснити іншими причинами. У деяких випадках внаслідок анемії розвивалися симптоми ішемії міокарда, такі як біль у грудях та стенокардія.

При застосуванні препарату Ксарелто реєструвалися і такі відомі ускладнення, вторинні щодо важких кровотеч, як синдром підвищеного субфасциального тиску (компартмент-синдром) та ниркова недостатність внаслідок гіпоперфузії. Таким чином, слід враховувати можливість розвитку кровотечі в оцінці стану будь-якого пацієнта, який отримує антикоагулянти.

Частота народження НЛР (небажаних лікарських реакцій) при використанні препарату Ксарелто наведена в таблиці нижче. У межах кожної групи, виділеної за частотою, небажані явища представлені порядку зменшення їх серйозності. Частота народження визначається як: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/ 1000).

Таблиця 4: Усі небажані лікарські реакції, що виникли на тлі лікування, зареєстровані у пацієнтів у клінічних дослідженнях III фази (кумулятивні дані RECORD 1-4, ROCKET AF, J-ROCKET, MAGELLAN, ATLAS та EINSTEIN (DVT/PE/Extension CHOICE) та COMPASS *)

A спостерігалися переважно після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках;

B спостерігалися при лікуванні ВТЕ як дуже часті у жінок віком <55 років;

C спостерігалися як нечасті у межах профілактики ускладнень при ГКС (після черезшкірних втручань).

* Застосовувався попередньо заданий вибірковий підхід до збору даних за небажаними явищами. Т.к. частота небажаних лікарських реакцій не підвищилася і т.к. ніяких нових небажаних лікарських реакцій не було ідентифіковано, дані з дослідження COMPASS не були включені для розрахунку частоти в даній таблиці.

Під час постреєстраційного моніторингу повідомлялося про випадки наведених нижче небажаних реакцій, розвиток яких мав тимчасовий зв'язок із застосуванням препарату Ксарелто. Оцінити частоту таких небажаних реакцій у рамках постреєстраційного моніторингу неможливо.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, алергічний набряк. У рамках реєстраційних клінічних досліджень (РКІ) III фази такі небажані реакції були розцінені як нечасті (від >1/1000 до <1/100).

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: холестаз, гепатит (включаючи гепатоцелюлярне ушкодження). У рамках РКИ III фази такі небажані реакції розцінили як рідкісні (від >1/10000 до <1/1000).

З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія. В рамках РКІ III фази такі небажані реакції були розцінені як нечасті (від >1/1000 до <1/100).

підвищена чутливість до ривароксабану або будь-яких допоміжних компонентів препарату; клінічно значущі активні кровотечі (наприклад, внутрішньочерепні кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі); пошкодження або стан, пов'язаний з підвищеним ризиком великої кровотечі, наприклад, наявна або недавно перенесена шлунково-кишкова пухлин з високим ризиком кровотечі, недавні травми головного або спинного мозку, операції на головному, спинному мозку або очах, внутрішньочерепний крововилив, діагностований або передбачуваний варикозний розширення вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, аневризми судин або патологія судин; або іншими антикоагулянтами, наприклад, нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепаринами (в т.ч. еноксапарин, дальтепарин), похідними гепарину (в т.ч. фондапарінукс), пероральними антикоагулянтами (в т.ч. варфарин, апіксабан, дабігат) крім випадків переходу з або на ривароксабан або при застосуванні нефракціонованого гепарину в дозах, необхідних для забезпечення функціонування центрального венозного або артеріального катетера; захворювання печінки, що протікають з коагулопатією, яка обумовлює клінічно значущий ризик кровотечі; хв) (клінічні дані про застосування ривароксабану у даної категорії пацієнтів відсутні); вагітність; період грудного вигодовування; дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека для пацієнтів даної вікової групи не встановлені); галактозна мальабсорбція (у зв'язку з наявністю у складі лактози).

З обережністю

З обережністю слід застосовувати препарат:

Застосування супутніх препаратів

Рівароксабан не рекомендується у пацієнтів, які отримують супутнє системне лікування протигрибковими препаратами групи азолів (наприклад, кетоконазолом) або інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад, ритонавіром). Ці препарати є сильними інгібіторами CYP3A4 та Р-глікопротеїну. Таким чином, дані препарати можуть підвищувати концентрацію ривароксабану в плазмі крові до клінічно значущих значень (у 2.6 рази в середньому), що може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Однак протигрибковий препарат групи азолів флуконазол, помірний інгібітор CYP3A4, менш виражено впливає на експозицію ривароксабану і може застосовуватися з ним одночасно.

Порушення функції нирок

Рівароксабан слід обережно застосовувати у пацієнтів із середнім ступенем порушення функції нирок (КК 30-49 мл/хв), які отримують супутні препарати, які можуть призводити до підвищення концентрації ривароксабану в плазмі.

У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК < 30 мл/хв) концентрація ривароксабану в плазмі може бути значно підвищена (в 1,6 раза в середньому), що може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Тому внаслідок наявності зазначеного основного захворювання, такі пацієнти мають підвищений ризик розвитку як кровотеч, так і тромбозів. У зв'язку з обмеженою кількістю клінічних даних ривароксабан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із КК 15-29 мл/хв.

Клінічні дані щодо застосування ривароксабану у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК < 15 мл/хв) відсутні. Тому застосування препарату Ксарелто не рекомендується у таких пацієнтів.

За пацієнтами з тяжким ступенем порушення функції нирок (КК 15-29 мл/хв), підвищеним ризиком кровотечі, а також пацієнтами, які отримують супутнє системне лікування протигрибковими препаратами групи азолів або інгібіторами ВІЛ-протеаз, необхідно проводити ретельне спостереження щодо наявності ознак кровотечі після початку лікування

Ризик кровотечі

Як і при прийомі інших антикоагулянтів, необхідно ретельно спостерігати пацієнтів, які приймають препарат Ксарелто®, для виявлення ознак кровотечі.

У разі тяжкої кровотечі прийом препарату Ксарелто® має бути припинено.

У клінічних дослідженнях кровотечі зі слизових оболонок (а саме: кровотеча з носа, ясен, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, включаючи аномальну вагінальну або посилену менструальну кровотечу) та анемія спостерігалися частіше при тривалому лікуванні ривароксабаном порівняно з лікуванням АВК. Таким чином, на додаток до належного клінічного спостереження, лабораторне дослідження гемоглобіну/гематокриту може бути значущим для виявлення прихованих кровотеч та кількісної оцінки клінічної значущості явних кровотеч, які будуть вважатися допустимими.

Ксарелто®, як і інші антитромботичні засоби, слід обережно застосовувати у пацієнтів, які мають підвищений ризик кровотеч, у т.ч.:

Слід дотримуватись обережності, якщо пацієнт одночасно отримує лікарські препарати, що впливають на гемостаз, такі як НПЗП, інгібітори агрегації тромбоцитів, інші антитромботичні препарати або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та селективні інгібітори СНЗС

Пацієнтам із ризиком розвитку виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки може бути призначене відповідне профілактичне лікування.

При незрозумілому зниженні гемоглобіну або артеріального тиску необхідно шукати джерело кровотечі.

Терапія ривароксабаном не потребує рутинного моніторингу його експозиції. Проте вимір концентрації ривароксабана за допомогою каліброваного тесту для кількісного визначення анти-Ха активності може бути корисним у виняткових випадках, коли інформація про експозицію ривароксабана може бути використана при прийнятті клінічно значущих рішень, наприклад, у разі передозування або екстреного хірургічного втручання.

Пацієнти із штучними клапанами серця

На основі даних рандомізованого контрольованого клінічного дослідження порівняно з терапією препаратом Ксарелто® та антитромбоцитарної терапії, застосування препарату Ксарелто® не рекомендується для профілактики тромбозів у пацієнтів, які перенесли недавню транскатетерну заміну аортального клапана. Безпека та ефективність застосування Ксарелто® у пацієнтів зі штучними клапанами серця не вивчалися, отже, немає даних, що підтверджують, що застосування Ксарелто® 20 мг (15 мг у пацієнтів із середнім та тяжким ступенем порушення функції нирок при КК 15-49 мл/хв) забезпечує достатній антикоагулянтний ефект цієї категорії пацієнтів.

Пацієнти з високим ризиком потрійного позитивного антифосфоліпідного синдрому

Застосування препарату Ксарелто® не рекомендується у пацієнтів, які мають тромбози в анамнезі, у яких діагностовано стійкий потрійний позитивний антифосфоліпідний синдром (наявність вовчакового антикоагулянту, антитіл до кардіоліпіну та антитіл до бета-2-глікопротеїну І). у порівнянні з терапією антагоністами вітаміну К (АВК).

Пацієнти з фібриляцією передсердь неклапанного походження, що перенесли ЧКВ зі стентуванням

Є дані міжнародного клінічного дослідження, первинною метою якого була оцінка безпеки у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження, які перенесли ЧКЗ зі стентуванням. Дані ефективності у цієї популяції обмежені. Дані щодо таких пацієнтів з інсультом/транзиторною ішемічною атакою в анамнезі відсутні.

Пацієнти з гемодинамічно нестабільною ТЕЛА та пацієнти, яким потрібне проведення тромболізису або тромбектомії

Рівароксабан не рекомендується як альтернатива нефракціонованому гепарину у пацієнтів з гемодинамічно нестабільною тромбоемболією легеневої артерії, а також у пацієнтів, які можуть потребувати проведення тромболізису або тромбектомії, оскільки безпека та ефективність Ксарелто при таких клінічних ситуаціях не встановлена.

Хірургічні операції та втручання

Якщо необхідно проведення інвазивної процедури або хірургічного втручання, прийом препарату Ксарелто слід припинити принаймні за 24 години до втручання та на підставі висновку лікаря.

Якщо процедуру не можна відкласти, то підвищений ризик кровотечі слід оцінювати в порівнянні з необхідністю термінового втручання.

Прийом препарату Ксарелто слід відновити після інвазивної процедури або хірургічного втручання, за умови наявності відповідних клінічних показників та адекватного гемостазу.

Спинальна анестезія

При виконанні епідуральної/спінальної анестезії або спинномозкової пункції у пацієнтів, які отримують інгібітори агрегації тромбоцитів з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень, існує ризик розвитку епідуральної або спинномозкової гематоми, що може призвести до тривалого паралічу.

Ризик цих подій надалі підвищується при застосуванні постійного епідурального катетера або супутньої терапії лікарськими засобами, що впливають на гемостаз. Травматичне виконання епідуральної або спинномозкової пункції або повторна пункція також можуть збільшувати ризик.

Пацієнти повинні бути під наглядом для виявлення ознак і симптомів неврологічних порушень (наприклад, оніміння або слабкість ніг, дисфункція кишечника або сечового міхура). При виявленні неврологічних розладів потрібна термінова діагностика та лікування.

Лікар повинен зіставити потенційну користь та відносний ризик перед проведенням спинномозкового втручання пацієнтам, які отримують антикоагулянти або яким планується призначення антикоагулянтів з метою профілактики тромбозів. Досвід клінічного застосування ривароксабану у дозах 15 мг та 20 мг у описаних ситуаціях відсутній.

З метою зниження потенційного ризику кровотечі, асоційованого з одночасним застосуванням ривароксабану та епідуральної/спінальної анестезії або спінальної пункції, слід враховувати фармакокінетичний профіль ривароксабану. Встановлення або видалення епідурального катетера або люмбальну пункцію краще проводити тоді, коли антикоагулянтний ефект рівароксабану оцінюється як слабкий. Проте, точний час для досягнення досить низького антикоагулянтного ефекту у кожного пацієнта невідомий.

Грунтуючись на загальних фармакокінетичних характеристиках, епідуральний катетер отримують після закінчення як мінімум дворазового Т1/2, тобто. не раніше ніж через 18 годин після прийому останньої дози Ксарелто® для молодих пацієнтів і не раніше ніж через 26 годин – для пацієнтів похилого віку. Препарат Ксарелто слід призначати не раніше ніж через 6 годин після отримання епідурального катетера.

У разі травматичної пункції прийом Ксарелто слід відкласти на 24 год.

Шкірні реакції

Під час проведення постмаркетингових спостережень повідомлялося про випадки виникнення синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу. При першій появі важкої шкірної висипки (наприклад, при її поширенні, інтенсифікації та/або утворенні пухирів) або за наявності інших симптомів гіперчутливості, пов'язаних з ураженням слизової оболонки, слід припинити терапію препаратом Ксарелто.

Жінки репродуктивного віку

Препарат Ксарелто® можна використовувати у жінок дітородного віку лише за умови застосування ефективних методів контрацепції.

Подовження коригованого інтервалу QT

Впливу препарату Ксарелто на тривалість інтервалу QT виявлено не було.

Дані безпеки, отримані з доклінічних досліджень

За винятком ефектів, пов'язаних із посиленням фармакологічної дії (кровотеч), при аналізі доклінічних даних, отриманих у дослідженнях з фармакологічної безпеки, специфічної небезпеки для людини не виявлено.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

На тлі прийому препарату відзначалося виникнення непритомності та запаморочення, які можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Пацієнти, які мають подібні небажані реакції, не повинні керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

Пацієнтам з нирковою недостатністю (КК 80-50 мл/хв) корекція дози не потрібна.

З обережністю слід призначати препарат при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 49-30 мл/хв), які отримують одночасно препарати, що підвищують концентрацію ривароксабану у плазмі; при лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю (КК 29-15 мл/хв).

Застосування Ксарелто® у пацієнтів з КК<15 мл/хв не рекомендується (клінічні дані щодо застосування ривароксабану у даної категорії пацієнтів відсутні).

Рівароксабан протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що супроводжуються коагулопатією, що обумовлює клінічно значущий ризик кровотечі.

Пацієнтам з іншими захворюваннями печінки зміни дози не потрібні.

Препарат відпускається за рецептом.

Корекція дози в залежності від віку хворого (старше 65 років) не потрібна.

Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років (ефективність та безпека для пацієнтів даної вікової групи не встановлені).

BAYER AG (Німеччина)

BAYER AG (Німеччина)

BAYER AG (Німеччина)

Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 14 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 14 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. А еще мы продаем в Украине этот товар. Хотите приобрести Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 14 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 98 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 28 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 56 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 15 мг 28 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 28 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 15 мг 100 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 100 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 15 мг 14 шт., Ксарелто таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 100 шт..