Хинаприл-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 30 шт Цена
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:20 мг
-
В упаковке:30 шт.
АПФ представляет собой фермент, катализирующий превращение ангиотензина I в ангиотензин II, который оказывает сосудосуживающее действие и повышает тонус сосудов, в т.ч. за счет стимуляции секреции альдостерона корой надпочечников. Хинаприл конкурентно ингибирует АПФ и вызывает снижение вазопрессорной активности и секреции альдостерона.
Устранение отрицательного влияния ангиотензина II на секрецию ренина по механизму обратной связи приводит к увеличению активности ренина плазмы крови. При этом снижение АД сопровождается уменьшением ОПСС и сопротивления почечных сосудов, в то время как изменения ЧСС, сердечного выброса, почечного кровотока, скорости клубочковой фильтрации и фильтрационной фракции являются незначительными или отсутствуют.
Хинаприл повышает толерантность к физической нагрузке. При длительном применении способствует обратному развитию гипертрофии миокарда у пациентов с артериальной гипертензией; улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда. Усиливает коронарный и почечный кровоток. Снижает агрегацию тромбоцитов.
Начало действия после приема однократной дозы - через 1 ч, максимум - через 2-4 ч, продолжительность действия зависит от величины принятой дозы (до 24 ч).
Клинически выраженный эффект развивается через несколько недель после начала терапии.
Хинаприл-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 30 шт инструкция на украинскомФорма випуску
таб., покр. плівковою оболонкою, 20 мг: 30 або 60 шт.
Опис
Таблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
| 1 таб. | |
| хінаприлу гідрохлорид | 21.664 мг, |
| що відповідає змісту хінаприлу | 20 мг |
Допоміжні речовини : лактози моногідрат (цукор молочний) - 48.736 мг, магнію гідроксикарбонату пентагідрат (магнію карбонат основний водний) - 157 мг, кроскармелоза натрію (примелоза) - 6.3 мг, повідон (полівінілпіролідон 5) – 1.3 мг, магнію стеарат – 2.5 мг.
Склад оболонки: Опадрай II (спирт полівініловий, частково гідролізований - 3.2 мг, тальк - 1.184 мг, титану діоксид (E171) - 1.7496 мг, макрогол (поліетиленгліколь 3350) - 1.616 мг, алюмінієвий лак на основі барвника сонячний захід жовтий – 0.0056 мг, барвник заліза оксид (II) жовтий – 0.0024 мг, алюмінієвий лак на основі барвника індигокармін – 0.0016 мг).
10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (6) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
30 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
30 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.
30 шт. - флакони полімерні (1) - пачки картонні.
Коди АТХ
C09AA06 Quinapril
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Інгібітор АПФ
Діюча речовина
хінаприл
Фармако-терапевтична група
Гіпотензивний комбінований засіб (інгібітор АПФ+діуретик)
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки.
Фармакологічна дія
АПФ являє собою фермент, що каталізує перетворення ангіотензину I на ангіотензин II, який має судинозвужувальну дію і підвищує тонус судин, в т.ч. за рахунок стимуляції секреції альдостерону корою надниркових залоз. Хінаприл конкурентно інгібує АПФ та викликає зниження вазопресорної активності та секреції альдостерону.
Усунення негативного впливу ангіотензину II на секрецію реніну за механізмом зворотного зв'язку призводить до збільшення активності реніну плазми. При цьому зниження АТ супроводжується зменшенням ОПСС та опору ниркових судин, у той час як зміни ЧСС, серцевого викиду, ниркового кровотоку, швидкості клубочкової фільтрації та фільтраційної фракції є незначними або відсутні.
Хінапріл підвищує толерантність до фізичного навантаження. При тривалому застосуванні сприяє зворотному розвитку гіпертрофії міокарда у пацієнтів із артеріальною гіпертензією; покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Підсилює коронарний та нирковий кровообіг. Знижує агрегацію тромбоцитів.
Початок дії після прийому одноразової дози – через 1 год, максимум – через 2-4 год, тривалість дії залежить від величини прийнятої дози (до 24 год).
Клінічно виражений ефект розвивається за кілька тижнів після початку терапії.
Показання
артеріальна гіпертензія (як монотерапія або комбінація з тіазидними діуретиками та бета-адреноблокаторами); хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Спосіб застосування, курс та дозування
Приймають внутрішньо, не розжовуючи, незалежно від часу їди, запиваючи водою.
Артеріальна гіпертензія
При монотерапії початкова доза препарату Хинаприл-СЗ, що рекомендується, у пацієнтів, які не отримують діуретики, становить 10 мг 1 раз на добу. Залежно від клінічного ефекту дозу можна збільшувати (збільшуючи вдвічі) до підтримуючої дози 20 або 40 мг на добу, яку зазвичай призначають у 1 або 2 прийоми. Як правило, змінювати дозу слід з інтервалами 4 тижні. У більшості пацієнтів застосування препарату Хінаприл-СЗ 1 раз на добу дозволяє досягти стійкої терапевтичної відповіді. Максимальна добова доза становить 80 мг на добу.
При одночасному застосуванні з діуретиками початкова доза препарату Хінаприл-СЗ, що рекомендується, у пацієнтів, які продовжують прийом діуретиків, становить 5 мг 1 раз на добу; надалі її підвищують (як зазначено вище) до тих пір, поки не буде досягнутий оптимальний терапевтичний ефект.
Хронічна серцева недостатність
Рекомендована початкова доза препарату Хінаприл становить 5 мг 1-2 рази на добу.
Після прийому препарату пацієнт повинен перебувати під медичним наглядом з метою виявлення симптоматичної гіпотензії. У разі хорошої переносимості початкової дози препарату Хінаприл-СЗ її можна підвищувати до 10-40 мг на добу розділивши на 2 прийоми.
З урахуванням клінічних та фармакокінетичних даних у пацієнтів з порушеною функцією нирок початкову дозу рекомендується підбирати наступним чином:
| КК (мл/хв) | Рекомендована початкова доза (мг) |
| понад 60 | 10 |
| 30-60 | 5 |
| 10-30 | 2.5 мг (1/2 таб. 5 мг) |
Якщо переносимість початкової дози хороша, то препарат Хінапріл-СЗ можна застосовувати 2 рази на добу. Дозу препарату Хинаприл-СЗ можна поступово, не частіше ніж один раз на тиждень, збільшувати з урахуванням клінічного, гемодинамічного ефектів, а також функції нирок.
Рекомендована початкова доза препарату Хінаприл-СЗ у пацієнтів похилого віку становить 10 мг 1 раз на добу; в подальшому її підвищують доти, доки не буде досягнутий оптимальний терапевтичний ефект.
Передозування
Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, слабкість, порушення зору.
Лікування: симптоматичне. Пацієнту слід прийняти горизонтальне положення, доцільно проведення внутрішньовенної інфузії із застосуванням 0.9% розчину натрію хлориду (з метою збільшення ОЦК). Гемодіаліз та перитонеальний діаліз неефективні.
Лікарська взаємодія
Тетрациклін та інші препарати, що взаємодіють з магнієм
Одночасне застосування тетрацикліну з хінаприлом знижує всмоктування тетрацикліну приблизно на 28-37% за рахунок магнію карбонату як допоміжного компонента препарату. При одночасному застосуванні слід враховувати можливість такої взаємодії.
Літій
У пацієнтів, які одночасно отримували препарати літію та інгібітори АПФ, спостерігали підвищення вмісту літію у сироватці крові та ознаки інтоксикації літієм за рахунок посилення виведення натрію. Застосовувати зазначені препарати слід з обережністю; при лікуванні показано регулярне визначення вмісту літію у сироватці крові. Одночасний прийом діуретиків може посилити ризик інтоксикації літієм.
Діуретики
При одночасному застосуванні хінаприлу з діуретиками спостерігається посилення антигіпертензивної дії.
Препарати, що підвищують вміст калію у сироватці крові
Якщо пацієнту, який отримує хінаприл, показані калійзберігаючі діуретики (наприклад, спіронолактон, тріамтерен або амілорид), препарати калію та замінники солі, що містять калій, застосовувати їх слід обережно під контролем концентрації калію в сироватці крові.
Етанол (напої, що містять алкоголь)
Етанол посилює антигіпертензивну дію хінаприлу.
Гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо та інсулін
Терапія інгібіторами АПФ іноді супроводжується розвитком гіпоглікемії у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують інсулін або гіпоглікемічні засоби для внутрішнього застосування. Хінаприл посилює ефект гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо та інсуліну.
Інші препарати
Ознак клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії хінаприлу з пропранололом, гідрохлортіазидом, дигоксином або циметидином не виявлено. Застосування хінаприлу 2 рази на добу суттєво не відбивалось на антикоагулянтному ефекті варфарину при його одноразовому застосуванні (оцінювали на підставі протромбінового часу).
Одночасне багаторазове застосування аторвастатину в дозі 10 мг з хінаприлом у дозі 80 мг не призводило до значних змін у рівноважних фармакокінетичних параметрах аторвастатину.
Хінаприл збільшує ризик розвитку лейкопенії при одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичними засобами, імунодепресантами, прокаїнамідом.
Гіпотензивні препарати, наркотичні аналгетики, лікарські засоби для загальної анестезії посилюють антигіпертензивну дію хінаприлу.
Естрогени, нестероїдні протизапальні засоби (в т.ч. селективні інгібітори ЦОГ-2) послаблюють антигіпертензивний ефект хінаприлу внаслідок затримки рідини. Крім того, у літніх пацієнтів, у пацієнтів зі зниженим ОЦК (включаючи пацієнтів, які отримують терапію діуретиками) або у пацієнтів з порушеною функцією нирок, одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів (включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2), з інгібіторами АПФ, у т.ч. хінаприлом може призводити до погіршення ниркової функції, включаючи можливу гостру ниркову недостатність. Слід регулярно контролювати стан функції нирок у пацієнтів, які отримують одночасно НПЗП та хінаприл.
Застосування АРА II, інгібіторів АПФ або аліскірену може призводити до подвійної блокади активності РААС. Даний ефект може проявлятися зниженням АТ, гіперкаліємією та змінами функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно з монотерапією.
Не слід одночасно застосовувати хінаприл з аліскіреном та аліскіренсодержащими засобами або з АРА II або з іншими препаратами, що інгібують РААС (подвійна блокада РААС):
у пацієнтів з цукровим діабетом або у пацієнтів з цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней (діабетична нефропатія); у пацієнтів з порушенням функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2); ;у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та артеріальною гіпертензією.Лікарські засоби, що спричиняють пригнічення функції кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та/або агранулоцитозу.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів золота (натрію ауротіомалат, внутрішньовенно) описаний симптомокомплекс, що включає гіперемію обличчя, нудоту, блювання та зниження артеріального тиску.
Пацієнти, які одночасно отримують терапію інгібіторами ферментів mTOR (наприклад, темсиролімус) або інгібіторами ДПП-4 (ситагліптин, віллдагліптин, алогліптин, саксагліптин, лінагліптин) або естрамустином можуть бути схильні до більшого ризику розвитку ангіоневротичного набряку. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів з препаратом Хінаприл-СЗ.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування препарату Хінаприл-СЗ протипоказане при вагітності, у жінок, які планують вагітність, а також у жінок репродуктивного віку, які не застосовують надійні методи контрацепції.
Жінки репродуктивного віку, які приймають препарат Хінапріл-СЗ, повинні використовувати надійні методи контрацепції.
При діагностуванні вагітності препарат Хінаприл-СЗ слід відмінити якомога раніше.
Застосування інгібіторів АПФ при вагітності супроводжується збільшенням ризику розвитку аномалій з боку серцево-судинної та нервової систем плода. Крім того, на фоні прийому інгібіторів АПФ при вагітності, описані випадки маловоддя, передчасних пологів, народження дітей з артеріальною гіпотензією, патологією нирок (включаючи гостру ниркову недостатність), гіпоплазією кісток черепа, контрактурами кінцівок, черепно-лицьовими каліцтво, гіпоплазією легень розвитку, відкритою артеріальною протокою, а також випадки внутрішньоутробної загибелі плода та смерті новонародженого. Часто маловоддя діагностується після того, як плід був необоротно пошкоджений.
Новонароджених, які піддавалися впливу інгібіторів АПФ внутрішньоутробно, слід спостерігати з метою виявлення артеріальної гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії. При появі олігурії слід підтримувати артеріальний тиск і перфузію нирок.
Препарат Хінаприл-СЗ не слід призначати в період грудного вигодовування у зв'язку з тим, що інгібітори АПФ, включаючи хінаприл, обмеженою мірою проникають у грудне молоко. Враховуючи можливість розвитку серйозних небажаних явищ у новонародженого, препарат Хінаприл-СЗ необхідно відмінити у період лактації або припинити грудне вигодовування.
Побічна дія
Небажані явища при застосуванні хінаприлу зазвичай є слабко вираженими та минущими. Найчастіше відзначаються головний біль (7.2%), запаморочення (5.5%), кашель (3.9%), підвищена стомлюваність (3.5%), риніт (3.2%), нудота та/або блювання (2.8%) та міалгія (2.2%) . Слід зазначити, що в типовому випадку кашель є непродуктивним, стійким та проходить після припинення лікування.
Частота випадків відміни хінаприлу внаслідок прояву побічних ефектів спостерігалася у 5.3% випадків.
Нижче наведено перелік небажаних реакцій, розподілених за системами органів та частотою виникнення (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто (більше 1/10); часто (від понад 1/100 до менше 1/10); нечасто (від понад 1/1000 до 1/100); рідко (від понад 1/10000 до менше 1/1000); дуже рідко (від 1/10 000, включаючи окремі повідомлення).
З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, безсоння, парестезія, підвищена стомлюваність; нечасто – депресія, підвищена збудливість, сонливість, вертиго.
З боку органу зору: нечасто – порушення зору.
З боку травного тракту: часто - нудота та/або блювання, діарея, диспепсія, біль у животі; нечасто – сухість слизової оболонки рота чи горла, метеоризм, панкреатит*, ангіоневротичний набряк кишечника, шлунково-кишкова кровотеча; рідко – гепатит.
З боку системи кровотворення: нечасто – гемолітична анемія*, тромбоцитопенія*.
З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску; нечасто – стенокардія, відчуття серцебиття, тахікардія, серцева недостатність, інфаркт міокарда, інсульт, підвищення артеріального тиску, кардіогенний шок, постуральна гіпотензія*, непритомність*, симптоми вазодилатації.
З боку дихальної системи: часто – кашель, диспное, фарингіт, біль у грудях.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – алопеція*, ексфоліативний дерматит*, підвищене потовиділення, пухирчатка*, реакції фоточутливості*, свербіж шкіри, висипання.
З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині; нечасто – артралгія.
З боку сечовидільної системи: нечасто – інфекції сечових шляхів, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – зниження потенції.
З боку імунної системи: нечасто – анафілактичні реакції*, рідко – ангіоневрогічний набряк.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – набряки (периферичні або генералізовані), нездужання, вірусні інфекції.
Інші: рідко – еозинофільний пневмоніт.
Лабораторні показники: дуже рідко відзначали агранулоцитоз та нейтропенію, хоча причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням хінаприлу поки не встановлено.
Гіперкаліємія (див. «Особливі вказівки»).
Креатинін та азот сечовини крові: підвищення (більш ніж у 1.25 рази порівняно з ВГН) концентрації креатиніну в сироватці крові та азоту сечовини крові спостерігалося відповідно у 2% та 2% пацієнтів, які отримували монотерапію хінаприлом. Імовірність збільшення цих показників у пацієнтів, які одночасно отримують діуретики, вища, ніж на фоні застосування одного хінаприлу. При проведенні подальшої терапії показники часто повертаються до норми.
* - менш часті небажані явища або зазначені під час постмаркетингових досліджень.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів золота (натрію ауротіомалат, внутрішньовенно) описаний симптомокомплекс, що включає гіперемію обличчя, нудоту, блювання та зниження артеріального тиску.
Протипоказання до застосування
ангіоневротичний набряк в анамнезі внаслідок попередньої терапії інгібіторами АПФ; спадковий та/або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози та синдром глюкозомі з антагоністами рецепторів ангіотензину II (АРА II) або з іншими препаратами, що інгібують РААС (подвійна блокада РААС): у пацієнтів з цукровим діабетом або у пацієнтів з цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней (діабетична нефропатія); у пацієнтів з порушенням функції нирок СКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2); у пацієнтів з гіперкаліємією (більше 5 ммоль/л); у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та артеріальною гіпотензією; підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
З обережністю:
симптоматична артеріальна гіпотензія у пацієнтів, які раніше приймали діуретики і дотримувалися дієти з обмеженням споживання кухонної солі; важка серцева недостатність у пацієнтів з високим ризиком артеріальної гіпотензії; важка хронічна серцева недостатність; гіперкаліємія; пригнічення кістковомозкового кровотворення; аортальний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, мітральний стеноз; недостатність мозкового кровообігу, ІХС, коронарна недостатність – різке зниження АТ на фоні терапії інгібіторами АПФ, може погіршити перебіг даних; стан після трансплантації нирки; порушення функції нирок; у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК менше 10 мл/хв) (даних про застосування хінаприлу у таких пацієнтів недостатньо); аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (в т.ч. системний червоний вовч анка, склеродермія); порушення функції печінки (особливо при одночасному застосуванні з діуретиками); при одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками; цукровий діабет; великі хірургічні втручання та проведення загальної анестезії; .особливі вказівки
При лікуванні інгібіторами АПФ описані випадки ангіоневротичного набряку в ділянці голови та шиї, у тому числі й у 0.1% пацієнтів, які отримували хінаприл. При появі гортанного свисту або ангіоневротичного набряку особи, мови або голосових складок хінаприл слід негайно скасувати. Пацієнту необхідно призначити адекватне лікування та спостерігати до регресії симптомів набряку. Для зменшення симптомів можуть бути застосовані антигістамінні засоби. Ангіоневротичний набряк із залученням гортані може призвести до смерті. Якщо набряк язика, голосових складок або гортані загрожує розвитком обструкції дихальних шляхів, необхідна адекватна невідкладна терапія, що включає введення розчину епінефрину (адреналіну) 1:1000 (0.3-0.5 мл).
При лікуванні інгібіторами АПФ описані також випадки ангіоневротичного набряку кишківника. У пацієнтів відзначали біль у животі (з/без нудоти чи блювання); у деяких випадках без попереднього ангіоневротичного набряку особи та нормальною активністю С1-естерази. Діагноз встановлювали за допомогою КТ черевної області, УЗД або на момент хірургічного втручання. Симптоми зникали після припинення інгібіторів АПФ. Тому у пацієнтів з болем у животі, які приймають інгібітори АПФ, при проведенні диференціального діагнозу необхідно враховувати можливість розвитку ангіоневротичного набряку кишечника.
У пацієнтів, у яких в анамнезі спостерігався ангіоневротичний набряк, не пов'язаний із застосуванням інгібітору АПФ, може бути підвищений ризик розвитку при лікуванні препаратами цієї групи.
У пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ під час проведення десенсибілізуючої терапії отрутою перетинчастокрилих, можуть розвинутись анафілактоїдні реакції, що загрожують життю. Шляхом тимчасового припинення застосування інгібіторів АПФ цих реакцій вдалося уникнути, проте вони виникали знову при випадковому прийомі зазначених препаратів.
Анафілактоїдні реакції можуть також розвиватися при застосуванні інгібіторів АПФ у пацієнтів, яким проводили аферез ЛПНГ абсорбцією за допомогою декстран сульфату або у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі з використанням високопроточних мембран, таких як поліакрилонітрилові (наприклад, AN69). Тому подібних комбінацій слід уникати, застосовуючи інші гіпотензивні препарати, або альтернативні мембрани для гемодіалізу.
Симптоматична артеріальна гіпотензія рідко зустрічається при лікуванні хінаприлом у пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією, однак вона може розвинутись внаслідок терапії інгібіторами АПФ у пацієнтів зі зниженим ОЦК, наприклад, при дотриманні дієти з обмеженим споживанням кухонної солі, проведенні гемодіалу. У разі появи симптоматичної артеріальної гіпотензії необхідно провести симптоматичну терапію (пацієнту слід прийняти горизонтальне положення і при необхідності провести йому внутрішньовенну інфузію із застосуванням 0.9% розчину натрію хлориду). Минуща артеріальна гіпотензія не є протипоказанням до подальшого застосування препарату, однак у подібних випадках слід зменшити його дозу або оцінити доцільність одночасної терапії з діуретиками.
Інші причини зниження ОЦК, такі як блювання або діарея, можуть призвести до вираженого зниження АТ. У таких випадках пацієнтам слід звернутися до лікаря.
У пацієнтів, які отримують діуретики, застосування хінаприлу також може призвести до розвитку симптоматичної гіпотензії. Таким пацієнтам доцільно тимчасово припинити прийом діуретика за 2-3 дні до початку лікування хінаприлом, крім пацієнтів зі злоякісною або артеріальною гіпертензією, що важко піддається лікуванню. Якщо монотерапія хінаприлом не дає необхідного терапевтичного ефекту, лікування діуретиками слід відновити. Якщо скасувати діуретик неможливо, то хінаприл застосовують у низькій початковій дозі.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, у яких підвищений ризик вираженої гіпотензії, лікування хінаприлом слід починати з рекомендованої дози під ретельним контролем лікаря; пацієнтів слід спостерігати протягом перших двох тижнів лікування, а також у всіх випадках, коли підвищується доза хінаприлу.
При терапії інгібіторами АПФ у пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією у поодиноких випадках розвивався агранулоцитоз, який найчастіше зустрічався у пацієнтів з порушеною функцією нирок та захворюваннями сполучної тканини. Під час лікування хінаприлом агранулоцитоз розвивався рідко. При застосуванні хінаприлу (як і інших інгібіторів АПФ) у пацієнтів із захворюваннями сполучної тканини та/або захворюванням нирок слід контролювати кількість лейкоцитів у крові.
У сприйнятливих пацієнтів пригнічення активності РААС може спричинити порушення функції нирок. У пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, у яких функція нирок може залежати від активності РААС, лікування інгібіторами АПФ, включаючи хінаприл, може супроводжуватися олігурією та/або прогресуючою азотемією, а в поодиноких випадках гострою нирковою недостатністю та/або летальним результатом. Застосування АРА II, інгібіторів АПФ або аліскірену може призводити до подвійної блокади активності РААС. Даний ефект може проявлятися зниженням АТ, гіперкаліємією та змінами функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно з монотерапією. Слід ретельно контролювати АТ, функцію нирок та вміст електролітів у плазмі крові у пацієнтів, які приймають хінаприл та інші препарати, що впливають на РААС. Слід уникати одночасного застосування РААС-активних засобів та хінаприлу. За необхідності застосування цієї комбінації слід у кожному індивідуальному випадку оцінювати відношення очікуваної користі до можливого ризику застосування комбінації та регулярно контролювати функцію нирок та вміст калію.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або артеріальною гіпертензією з одностороннім або двостороннім стенозом ниркової артерії, при лікуванні інгібіторами АПФ, у деяких випадках спостерігали підвищення концентрації азоту сечовини в крові та сироваткового креатиніну. Ці зміни практично завжди були оборотними та зникали після відміни інгібітору АПФ та/або діуретика. У таких випадках протягом перших кількох тижнів лікування слід контролювати функцію нирок.
Т1/2 хінапрілату збільшується при зниженні КК. У пацієнтів з КК менше 60 мл/хв хінаприл слід застосовувати у нижчій початковій дозі. У таких пацієнтів дозу препарату слід збільшувати з урахуванням терапевтичного ефекту, при регулярному контролі функції нирок, хоча у клінічних дослідженнях не було зазначено подальшого погіршення функції нирок при лікуванні препаратом.
Хінаприл у комбінації з діуретиками слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушенням функції або прогресуючим захворюванням печінки, т.к. невеликі зміни водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми.
Інгібітори АПФ, включаючи хінаприл, можуть збільшувати вміст калію у сироватці крові.
Хінаприл може зменшити гіпокаліємію, що викликається тіазидними діуретиками при одночасному застосуванні. Застосування хінаприлу у складі комбінованої терапії з калійзберігаючими діуретиками не вивчалося. Враховуючи ризик подальшого збільшення вмісту калію у сироватці крові, комбіновану терапію з калійзберігаючими діуретиками слід проводити з обережністю, під контролем вмісту калію у сироватці крові.
Пацієнтам із цукровим діабетом може знадобитися більш ретельне спостереження та корекції дози гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо та інсуліну, та контроль глікемії, особливо під час першого місяця терапії інгібітором АПФ, включаючи хінаприл.
При лікуванні інгібіторами АПФ, включаючи хінаприл, відзначали розвиток кашлю. У типовому випадку він є непродуктивним, стійким та проходить після припинення терапії. При диференціальній діагностиці кашлю слід зважати на його можливий зв'язок з інгібіторами АПФ.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) необхідно попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
З появою будь-яких симптомів інфекції (наприклад, гострого тонзиліту, лихоманки) пацієнту слід негайно звернутися до лікаря, т.к. вони можуть бути проявом нейтропенії.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
При застосуванні препарату Хінаприл-СЗ слід бути обережним при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що потребує підвищеної уваги, особливо на початку лікування, у зв'язку з небезпекою розвитку артеріальної гіпотензії та запаморочення.
Застосування при порушеннях функції нирок
З урахуванням клінічних та фармакокінетичних даних у пацієнтів з порушеною функцією нирок початкову дозу рекомендується підбирати за формулою (див. розділ "Режим дозування").
З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції нирок та у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК менше 10 мл/хв) (даних про застосування хінаприлу у таких пацієнтів недостатньо).
Застосування при порушеннях функції печінки
Приймати обережно при порушенні функції печінки.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Рекомендована початкова доза препарату Хінаприл-СЗ у пацієнтів похилого віку становить 10 мг 1 раз на добу; в подальшому її підвищують доти, доки не буде досягнутий оптимальний терапевтичний ефект.
Застосування у дітей
Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія I50.0 Застійна серцева недостатність
Власник реєстраційного посвідчення
SEVERNAYA ZVEZDA ZAO (Росія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Хинаприл-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Хинаприл-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Хинаприл-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Аккупро таблетки покрытые пленочной оболочкой 40 мг 30 шт., Аккупро таблетки покрытые пленочной оболочкой 20 мг 30 шт., Аккупро таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт, Хинаприл-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт..
