Каталог товаров

Энанорм таблетки 20 мг+10 мг 30 шт Цена

876,00 грн
770,00 грн
-12.1 %
+
  • Страна:
    Испания
  • Форма выпуска:
    таблетки
  • Дозировка:
    20 мг+10 мг
  • В упаковке:
    30 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Комбинированный антигипертензивный препарат, состоящий из двух гипотензивных средств с дополняющим друг друга механизмом снижения АД: эналаприл - ингибитор АПФ и нитрендипин - блокатор медленных кальциевых каналов.

Эналаприл является пролекарством. В результате его гидролиза образуется активный метаболит эналаприлат, который и ингибирует АПФ. Механизм действия связан с уменьшением образования из ангиотензина I ангиотензина II, снижение содержания которого ведет к прямому уменьшению выделения альдостерона. При этом снижается ОПСС, систолическое и диастолическое АД, постнагрузка и преднагрузка на миокард.

Эналаприл расширяет артерии в большей степени, чем вены, при этом рефлекторного повышения ЧСС не отмечается.

Антигипертензивный эффект более выражен при высокой активности ренина плазмы крови, чем при нормальной или сниженной его активности. Снижение АД в терапевтических пределах не оказывает влияния на мозговое кровообращение: кровоток в сосудах мозга поддерживается на достаточном уровне и на фоне сниженного АД. Усиливает коронарный и почечный кровоток.

При длительном применении уменьшается гипертрофия левого желудочка миокарда и миоцитов стенок артерий резистивного типа, предотвращается прогрессирование сердечной недостаточности и замедляется развитие дилатации левого желудочка. Эналаприл улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда.

Время наступления антигипертензивного эффекта при приеме внутрь составляет 1 ч, достигает максимума через 4-6 ч и сохраняется в течение суток.

Нитрендипин - блокатор медленных кальциевых каналов из группы производных дигидропиридина, оказывает антигипертензивное действие. Уменьшает ток ионов кальция в гладкомышечные клетки коронарных и периферических артерий. Вызывает некоторое увеличение экскреции натрия и воды. Уменьшает постнагрузку и потребность миокарда в кислороде, не угнетает проводимость сердечной мышцы.

Уменьшает количество функционирующих каналов, не оказывая воздействия на время их активации, инактивации и восстановления. Разобщает процессы возбуждения и сокращения в миокарде, опосредуемое тропомиозином и тропонином, и в гладких мышцах сосудов, опосредуемое кальмодулином. В терапевтических дозах нормализует трансмембранный ток ионов кальция, нарушенный при ряде патологических состояний, прежде всего при артериальной гипертензии.

Результаты клинического изучения препарата Энанорм у пациентов с артериальной гипертензией, у которых не был достигнут удовлетворительный контроль АД при монотерапии эналаприлом в дозе 10 мг или нитрендипином в дозе 20 мг, показали, что препарат Энанорм обладает более выраженным действием в отношении снижения как диастолического, так и систолического АД и степени выраженности терапевтического ответа на проводимую терапию.

Энанорм таблетки 20 мг+10 мг 30 шт инструкция на украинском

Форма випуску

Пігулки


Опис

Таблетки жовтого кольору, довгасті, двоопуклі, з тисненням на одному боці "E/N".

1 таб.
еналаприлу малеат 10 мг
нітрендипін 20 мг

Допоміжні речовини : натрію гідрокарбонат – 5 мг, целюлоза мікрокристалічна – 20 мг, крохмаль кукурудзяний – 20 мг, натрію лаурилсульфат – 8 мг, повідон К25 – 6 мг, магнію стеарат – 1.2 мг, лактози моногідрат – 6 мг.

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (10) - пачки картонні.


Коди АТХ

C09BB Інгібітори АПФ у комбінації з блокаторами кальцієвих каналів


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антигіпертензивний препарат


Діюча речовина

еналаприлу малеат

нітрендипін


Фармако-терапевтична група

Гіпотензивний комбінований засіб (інгібітор АПФ + БМКК)


Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки.


Фармакологічна дія

Комбінований антигіпертензивний препарат, що складається з двох гіпотензивних засобів з механізмом зниження АТ, що доповнює один одного: еналаприл - інгібітор АПФ і нітрендипін - блокатор повільних кальцієвих каналів.

Еналаприл є проліками. В результаті його гідролізу утворюється активний метаболіт еналаприлат, який інгібує АПФ. Механізм дії пов'язаний зі зменшенням утворення ангіотензину I ангіотензину II, зниження вмісту якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується ОПСС, систолічний та діастолічний АТ, постнавантаження та переднавантаження на міокард.

Еналаприл розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення ЧСС не відзначається.

Антигіпертензивний ефект більш виражений при високій активності реніну плазми, ніж при нормальній або зниженій його активності. Зниження АТ у терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг: кровообіг у судинах мозку підтримується на достатньому рівні та на тлі зниженого АТ. Підсилює коронарний та нирковий кровообіг.

При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда та міоцитів стінок артерій резистивного типу, запобігається прогресу серцевої недостатності та уповільнюється розвиток дилатації лівого шлуночка. Еналаприл покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.

Час настання антигіпертензивного ефекту при внутрішньому прийомі становить 1 год, досягає максимуму через 4-6 год і зберігається протягом доби.

Нітрендипін - блокатор повільних кальцієвих каналів із групи похідних дигідропіридину, що має антигіпертензивну дію. Зменшує струм іонів кальцію в гладком'язові клітини коронарних та периферичних артерій. Викликає деяке збільшення екскреції натрію та води. Зменшує постнавантаження та потребу міокарда в кисні, не пригнічує провідність серцевого м'яза.

Зменшує кількість функціонуючих каналів, не впливаючи на час їх активації, інактивації та відновлення. Роз'єднує процеси збудження та скорочення в міокарді, опосередковане тропоміозином та тропоніном, та у гладких м'язах судин, опосередковане кальмодуліном. У терапевтичних дозах нормалізує трансмембранний струм іонів кальцію, порушений при низці патологічних станів, насамперед при артеріальній гіпертензії.

Результати клінічного вивчення препарату Енанорм у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких не був досягнутий задовільний контроль АТ при монотерапії еналаприлом у дозі 10 мг або нітрендипіном у дозі 20 мг, показали, що препарат Енанорм має більш виражену дію щодо зниження як діастолічного, так і систолічного АТ і ступеня вираженості терапевтичної відповіді на терапію, що проводиться.


Показання

есенціальна гіпертензія (пацієнтам, яким показана комбінована терапія).


Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат приймають внутрішньо не більше 1 таб./добу.

Таблетки слід ковтати повністю, не розламувати і не розжовувати, запиваючи достатньою кількістю води.

Рекомендується індивідуально вибирати дози компонентів.

Пацієнтам з легкими та помірними порушеннями функції печінки монотерапія ні еналаприлом, ні нітрендипіном не протипоказана, але через те, що досвід застосування Енанорма у таких пацієнтів відсутній, препарат слід призначати з обережністю.

У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК >30 мл/хв, креатинін сироватки крові ≤ 3 мг/мл) немає потреби у корекції дози; під час лікування слід контролювати функцію нирок.


Передозування

До цього часу випадки передозування цієї комбінації не зареєстровані.

Симптоми: найімовірніше виражене зниження артеріального тиску.

Лікування: специфічного антидоту немає. Промивання шлунка, введення адсорбентів (по можливості, у перші 30 хв). Слід контролювати життєві функції організму. У разі вираженого зниження артеріального тиску пацієнта переводять у горизонтальне положення з низьким узголів'ям. У легких випадках показані промивання шлунка та прийом внутрішньо сольового розчину натрію хлориду, у більш тяжких випадках - заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: внутрішньовенне введення 0.9% розчину натрію хлориду; плазмозамінні розчини; при необхідності – введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення еналаприлату – 62 мл/хв).


Лікарська взаємодія

Антигіпертензивний ефект препарату Енанорм може посилюватися при одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними засобами, наприклад, діуретиками, бета-адреноблокаторами або альфа-адреноблокаторами.

Еналаприл

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю

Калійзберігаючі діуретики та препарати калію. Інгібітори АПФ знижують втрату калію, що викликається діуретиками. Калійзберігаючі діуретики, препарати калію та інші препарати, здатні підвищувати вміст калію у сироватці крові (наприклад, гепарин), можуть надавати адитивний вплив на вміст калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок. Якщо спільне застосування таких препаратів необхідне, наприклад, для усунення гіпокаліємії, то при цьому слід бути обережним і часто контролювати вміст калію в сироватці крові.

Літій. Застосування еналаприлу в комбінації з літієм не рекомендується через ризик значного підвищення концентрації літію у сироватці крові з подальшим розвитком тяжкої нейротоксичності. Якщо спільне застосування цих препаратів необхідне, слід ретельно контролювати концентрацію літію в сироватці крові.

НПЗЗ та інгібітори АПФ адитивно підвищують вміст калію у сироватці крові, що може призводити до погіршення функції нирок. У пацієнтів похилого віку та пацієнтів зі зниженим ОЦК така комбінація може викликати гостру ниркову недостатність за рахунок прямого впливу на швидкість клубочкової фільтрації. Більш того, НПЗЗ можуть послаблювати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ.

Гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо. Еналаприл може посилювати гіпоглікемічну дію цих препаратів, тому слід ретельно контролювати концентрацію глюкози у крові.

Баклофен може посилювати антигіпертензивний ефект. За необхідності поєднаного застосування слід контролювати АТ та коригувати дозу.

Застосування препарату Енанорм разом із нейролептиками може спричинити ортостатичну гіпотензію.

Застосування разом із трициклічними антидепресантами може викликати ортостатичну гіпотензію.

Алопуринол, цитостатики, імунодепресанти, системні кортикостероїди (застосовані парентерально або внутрішньо), прокаїнамід. При одночасному застосуванні з препаратом Енанорм можливий розвиток лейкопенії.

Комбінації, які слід враховувати

При одночасному застосуванні Енанорма з аміфостином посилюється антигіпертензивна дія.

Нітрендипін

Циметидин і, меншою мірою, ранітидин , здатні підвищувати концентрацію нітрендипіну в плазмі, але клінічне значення цих даних невідоме.

Дігоксин. Еналаприл застосовувався разом з дигоксином без будь-яких ознак клінічно значущої несприятливої взаємодії. Одночасне застосування нітрендипіну та дигоксину може призводити до підвищення концентрації дигоксину в плазмі. Тому слід контролювати появу симптомів передозування дигоксину або, якщо необхідно, контролювати концентрацію дигоксину у плазмі крові.

Міорелаксанти. Застосування нітрендипіну може збільшувати тривалість та вираженість ефектів міорелаксантів, наприклад панкуронію бромід.

Грейпфрутовий сік пригнічує окисний метаболізм нітрендипіну. Прийом останнього з грейпфрутовим соком підвищує концентрацію нітрендипіну в плазмі, що може посилювати його антигіпертензивну дію.

Нітрендипін метаболізується ізоферментом CYP3A4 у слизовій оболонці кишечника та в печінці. Індуктори ізоферменту CYP3A4 , наприклад, протисудомні засоби (фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін) та рифампіцин, можуть значно зменшувати біодоступність нітрендипіну. Інгібітори ізоферменту CYP3A4 , наприклад, протигрибкові імідазоли (в т.ч. ітраконазол) можуть збільшувати концентрацію нітрендипіну в плазмі.

Нітрендипін та бета-адреноблокатори діють синергічно. Це може мати особливе значення для пацієнтів, у яких додаткова блокада β-адренорецепторів не дозволяє компенсувати симпатичні судинні реакції, і щодо таких пацієнтів рекомендується виявляти обережність.


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказане застосування препарату при вагітності. Епідеміологічні дані про ризик тератогенної дії інгібіторів АПФ у І триместрі вагітності не переконливі; однак не можна виключати збільшення цього ризику. Якщо продовження застосування інгібіторів АПФ при вагітності не вважається абсолютно необхідним, то при плануванні вагітності пацієнтів слід перевести на альтернативну терапію, безпеку якої встановлено при вагітності. Відомо, що застосування інгібіторів АПФ у ІІ та ІІІ триместрах вагітності надає токсичну дію на плід (порушення функції нирок, маловоддя, затримка окостеніння черепа) та новонароджених (порушення функції нирок, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). Якщо інгібітори АПФ застосовувалися у ІІ або ІІІ триместрах вагітності, то рекомендується проводити ультразвукове дослідження для оцінки функції нирок та стану кісток черепа. Слід також ретельно спостерігати за новонародженими для виявлення гіпотензії, якщо мати приймала інгібітори АПФ.

Нечисленні фармакокінетичні дані свідчать про дуже низьку концентрацію еналаприлу у грудному молоці. Хоча ці концентрації видаються клінічно не значущими, не слід застосовувати препарат у період грудного вигодовування недоношених дітей, а також у перші кілька тижнів після народження через теоретично можливий ризик дії на серцево-судинну систему та нирки новонароджених та через відсутність достатньої кількості клінічних даних. У немовлят старшого віку можна розглянути можливість прийому препарату жінками, що годують, якщо таке лікування необхідне для матері, і якщо проводиться спостереження за дитиною для виявлення будь-яких несприятливих явищ.


Побічна дія

Класифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10 000) , <1/1000), дуже рідко (1/10 000, включаючи окремі повідомлення), частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).

Несприятливі реакції, що спостерігаються при застосуванні препарату Енанорм, подібні до реакцій на прийом кожного з компонентів препарату окремо.

З боку серцево-судинної системи: часто – припливи крові до шкіри обличчя, периферичні набряки; нечасто – тахікардія, запаморочення, виражене зниження артеріального тиску; дуже рідко – порушення периферичного кровообігу, задишка.

З боку нервової системи: часто – головний біль; дуже рідко – астенія, гіпотермія, сонливість, парестезія, тремор, судоми.

З боку дихальної системи: часто – кашель; дуже рідко – фарингіт, трахеїт, диспное.

З боку травної системи: нечасто – нудота, диспепсія; дуже рідко – метеоризм, підвищення активності печінкових трансаміназ.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – еритематозний висип.

З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гематурія.

З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – м'язовий спазм.

З боку обміну речовин: дуже рідко – гіпокаліємія.

Наступні побічні реакції відзначалися прийому препаратів, що містять аналогічні компоненти.

Еналаприл

З боку серцево-судинної системи: нечасто, особливо на початку лікування та у пацієнтів зі зниженим ОЦК та/або солей; або застосування діуретиків та/або в положенні стоячи - запаморочення, слабкість, порушення зору; рідко - непритомність; дуже рідко - у зв'язку з посиленням антигіпертензивного ефекту виникала тахікардія, прискорене серцебиття, передсердна брадикардія, фібриляція передсердь, біль у грудях, стенокардія, інфаркт міокарда, минуще порушення мозкового кровообігу; зупинка серця, емболія та інфаркт легень, набряк легенів.

З боку сечовидільної системи: нечасто – поява або посилення порушень функції нирок, підвищення концентрації сечовини, креатиніну, посилення екскреції альбуміну нирками (особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок, тяжкою серцевою недостатністю, реноваскулярною гіпертензією); дуже рідко – гостра ниркова недостатність; рідко – олігурія, протеїнурія, у деяких випадках із супутнім погіршенням функції нирок, біль у здухвинній ділянці.

З боку дихальної системи: нечасто – сухий кашель, біль у горлі, захриплість, бронхіт; рідко – задишка, синусит, риніт; дуже рідко – бронхоспазм/приступ бронхіальної астми, легеневі інфільтрати, стоматит, глосит, сухість у роті, пневмонія.

З боку травної системи: нечасто – нудота, біль у верхній частині живота, порушення травлення; рідко - блювання, діарея, запор, втрата апетиту, зміна або минуща втрата смакових відчуттів, аносмія; дуже рідко – підвищення концентрації білірубіну та підвищення активності печінкових трансаміназ, панкреатит, кишкова непрохідність, стоматит, глосит, порушення функції печінки, гепатит, печінкова недостатність, синдром, що починається з холестатичної жовтяниці та прогресує до некрозу печінки, у деяких випадках зі смертю.

З боку нервової системи: нечасто – головний біль, слабкість; рідко – запаморочення, депресія, порушення сну, імпотенція, периферична невропатія з парестезією, порушення рівноваги, м'язові спазми, нервозність, сплутаність свідомості.

З боку органів чуття: рідко – шум у вухах, затуманений зір, сухість очей, підвищена сльозотеча.

З боку ендокринної системи: дуже рідко – гінекомастія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип; дуже рідко – важкі шкірні реакції, наприклад, пемфігус, пухирчатка, багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз; явища, що нагадують псоріаз, фоточутливість, припливи крові до шкіри обличчя, підвищене потовиділення, алопеція, оніхолізис. Шкірні прояви можуть супроводжуватися лихоманкою, міалгією/міозитом, артралгією/артритом, васкулітом, серозитом, еозинофілією, лейкоцитозом, підвищенням ШОЕ та/або появою титрів антинуклеарних антитіл. При підозрі на тяжку реакцію шкіри припиняють.

Алергічні реакції: рідко - кропив'янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк губ, обличчя та/або верхніх і нижніх кінцівок; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, що зачіпає горлянку, гортань та/або язик і що призводить в окремих випадках до смерті (частіше у пацієнтів негроїдної раси).

З боку системи кровотворення: нечасто – зниження гемоглобіну, гематокриту, лейкоцитів чи тромбоцитів; рідко - анемія, тромбоцитемія, нейтропенія, еозинофілія (в окремих випадках агранулоцитоз або панцитопенія), особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, із системними захворюваннями сполучної тканини, пацієнтів, які отримують алопуринол, прокаїнамід або імунодепресанти; дуже рідко – гемоліз/гемолітична анемія (також у поєднанні з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази).

З боку обміну речовин: нечасто – підвищення вмісту калію у сироватці крові, зниження вмісту натрію у сироватці крові, гіперкаліємія (у пацієнтів з цукровим діабетом).

Нітрендипін

З боку імунної системи: нечасто – грипоподібний синдром.

З боку серцево-судинної системи: нечасто – аритмія, тахікардія, відчуття серцебиття, периферичні набряки, припливи крові до шкіри обличчя, посилення симптомів вазодилатації; рідко – виражене зниження артеріального тиску, стенокардія, біль у грудях.

З боку травної системи: нечасто – нудота, діарея; рідко – біль у животі, запор, диспепсія, блювання; дуже рідко – гіперплазія ясен, підвищення активності печінкових ферментів.

З боку ендокринної системи: дуже рідко – гінекомастія.

З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія, агранулоцитоз.

З боку кістково-м'язової системи: рідко – міалгія.

З боку нервової системи: нечасто – головний біль, астенія; рідко – нервозність, парестезії, тремор, запаморочення.

З боку дихальної системи: рідко – задишка.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – свербіж шкіри, висип, кропив'янка.

З боку органу зору: рідко – порушення зору.

З боку сечовивідної системи: дуже рідко – збільшення частоти сечовипускання, поліурія.

Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або пацієнт відзначив будь-які інші побічні ефекти не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря.


Протипоказання до застосування

вказівка в анамнезі на ангіоневротичний набряк, пов'язаний з лікуванням інгібіторами АПФ; спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; шок, колапс; гостра серцева недостатність; відзначається нестабільна гемодинаміка (наприклад, серцево-судинний шок, гостра серцева недостатність, гострий коронарний синдром, гострий період інсульту); виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт. ст.); 4 тижні після перенесеного інфаркту міокарда), хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу (за класифікацією NYHA); гемодинамічно значущий стеноз аортального або мітрального клапана та гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії; тяжкі порушення функції нирок (КК менше 10 мл/хв) і гемодіаліз; тяжкі порушення функції печінки; непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ефективність та безпека не встановлені); підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до інших похідних дигідропіридину.

З обережністю слід застосовувати препарат при аортальному стенозі, цереброваскулярних захворюваннях (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу), ІХС, коронарній недостатності, важких аутоімунних системних захворюваннях сполучної тканини (в т.ч. системний червоний вовчак, склеродермія), пригніченні кісток цукровий діабет, гіперкаліємії, стан після трансплантації нирки, ниркову недостатність, легкі або помірні порушення функції печінки, стани, що супроводжуються зниженням ОЦК (в т.ч. діарея, блювання), дотримання дієти з обмеженням кухонної солі, у пацієнтів похилого віку.


особливі вказівки

Препарат слід застосовувати строго за призначенням лікаря.

Набряк Квінке

При застосуванні інгібіторів АПФ, особливо в перші тижні, а також у поодиноких випадках після тривалого застосування, можливий розвиток ангіоневротичного набряку кінцівок, особи, губ, слизових оболонок, язика, гортані або глотки. У таких випадках лікування слід одразу відмінити.

При ангіоневротичному набряку язика, гортані або глотки можливий летальний кінець; у цих випадках слід проводити екстрену терапію з госпіталізацією пацієнта, спостереження за пацієнтом принаймні 12-24 год, і його можна виписати з лікарні лише після повного зникнення симптомів.

Нейтропенія/агранулоцитоз

Еналаприл слід вкрай обережно застосовувати у пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини, у пацієнтів, які отримують імунодепресанти, алопуринол або прокаїнамід, або їх комбінацію, особливо за наявності порушення функції нирок. При застосуванні Енанорму у таких пацієнтів рекомендується контролювати лейкоцитарну формулу. У період лікування слід проінструктувати пацієнтів про необхідність повідомляти лікаря про будь-які ознаки інфекції. Енанорм слід скасувати при виявленні нейтропенії або підозрі на неї (зміст нейтрофілів менше 1000/мкл).

Порушення функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок при застосуванні інгібіторів АПФ необхідно контролювати функцію нирок, особливо на перших тижнях лікування. Слід виявляти обережність щодо пацієнтів з активованою ренін-ангіотензиновою системою.

Для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (КК >30 мл/хв, креатинін сироватки ≤ 3 мг/мл) корекція дози не потрібна, але необхідний контроль функції нирок.

У деяких пацієнтів виражене зниження артеріального тиску на початку лікування інгібіторами АПФ може призвести до невеликого подальшого погіршення функції нирок. За таких обставин спостерігалися випадки гострої ниркової недостатності, яка зазвичай була оборотною.

Досвіду застосування препарату Енанорм у пацієнтів, які нещодавно піддавалися пересадці нирки, немає.

Протеїнурія

У пацієнтів з порушенням функції нирок у поодиноких випадках розвивалася протеїнурія. У пацієнтів з клінічно значущою протеїнурією (>1 г на добу) Енанорм можна застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі терапії та під регулярним контролем клінічних та біохімічних показників крові.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Досвіду застосування препарату Енанорм у пацієнтів зі слабким або помірним порушенням функції печінки немає, тому цей препарат слід застосовувати у таких пацієнтів з обережністю, якщо для цього є показання.

Оскільки описані окремі випадки синдрому, що починається з холестатичної жовтяниці та прогресує до некрозу печінки зі смертельним наслідком, то при появі жовтяниці або вираженого підвищення активності печінкових трансаміназ необхідно припинити лікування та спостерігати за пацієнтами.

Ортостатична гіпотензія

У деяких випадках препарат Енанорм може спричинити ортостатичну гіпотензію, ризик якої підвищений у пацієнтів з активованою РААС. Наприклад, при зниженому ОЦК або порушенні водно-електролітного балансу крові, або дефіциту солей через застосування діуретиків, дотримання низькосольової дієти, проведення гемодіалізу, наявності діареї або блювоти, а також при ослабленні функції лівого шлуночка та при реноваскулярній гіпертензії. У таких пацієнтів спочатку потрібно скоригувати ОЦК чи концентрацію солей. У пацієнтів із серцевою недостатністю (з супутнім порушенням функцій нирок або без нього) може розвинутись симптоматична артеріальна гіпотензія. Ризик розвитку артеріальної гіпотензії у таких пацієнтів підвищений при вираженій серцевій недостатності, при застосуванні "петлевих" діуретиків у високих дозах та за наявності гіпонатріємії або порушення функції нирок.

Минуща гіпотензивна реакція не є протипоказанням для продовження застосування препарату Енанорм, і зазвичай не становить труднощів після відновлення ОЦК та АТ.

Стеноз аортального клапана

У пацієнтів зі стенозом аортального клапана інгібітори АПФ слід застосовувати з обережністю. При гемодинамічно значущому стенозі еналаприл протипоказаний.

Первинний гіперальдостеронізм

Застосування еналаприлу у пацієнтів із первинним альдостеронізмом не рекомендується.

Пацієнти, що перебувають на гемодіалізі

Застосування препарату Енанорм при проведенні діалізу через високопроточні мембрани (з поліакрилонітрилу, метилаліл-сульфонату натрію, наприклад, AN69) може призводити до анафілактичних реакцій, у т.ч. викликати набряк обличчя, припливи крові до шкіри обличчя, виражену ортостатичну гіпотензію та задишку протягом кількох хвилин після початку діалізу. Тому таких комбінацій слід уникати.

Анафілактоїдні реакції в процесі аферезу ЛПНГ та десенсибілізації до отрути перетинчастокрилих

Застосування АПФ при проведенні аферезу ЛПНГ за допомогою сульфату декстрану може супроводжуватися анафілактоїдними реакціями, що загрожують життю. Застосування інгібіторів АПФ при проведенні специфічної імунотерапії (десенсибілізації) до отрут комах (бджоли, оси) може супроводжуватися анафілактоїдними реакціями, які в деяких випадках можуть загрожувати життю. При необхідності аферезу ЛПНГ або специфічної імунотерапії (десенсибілізації) до отрут комах АПФ слід тимчасово замінити іншими засобами для лікування артеріальної гіпертензії або серцевої недостатності.

Хірургія/анестезія

При проведенні великих хірургічних операцій або анестезії із застосуванням препаратів, що викликають ортостатичну гіпотензію, еналаприл призводить до блокування синтезу ангіотензину II внаслідок компенсаторного викиду реніну. У таких випадках, якщо розвивається ортостатична гіпотензія (і передбачається, що розвиток ортостатичної гіпотензії відбувається за цим механізмом), її слід скоригувати збільшенням обсягу плазми крові.

Вплив на фертильність у чоловіків

В окремих випадках запліднення in vitro блокатори повільних кальцієвих каналів, подібні до нітрендипіну, викликали оборотні біохімічні зміни в головках сперматозоїдів, що може призвести до порушення функції сперми. При повторюваних невдалих спробах штучного запліднення слід брати до уваги, крім інших факторів, і прийом чоловіком блокаторів повільних кальцієвих каналів, таких як нітрендипін.

Расові відмінності

Як і інші інгібітори АПФ, еналаприл як компонент фіксованої дозової комбінації, ймовірно, менш ефективно знижує артеріальний тиск у представників негроїдної раси, ніж у пацієнтів інших рас. Можливо, це пов'язано з більш високою поширеністю низької активності реніну у представників негроїдної раси з гіпертензією.

Використання у педіатрії

Енанорм не слід призначати дітям та підліткам віком до 18 років через відсутність даних щодо застосування.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

При застосуванні препарату Енанорм необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та складними механізмами.


Застосування при порушеннях функції нирок

Протипоказання: двосторонній стеноз ниркової артерії або стеноз артерії єдиної нирки; тяжкі порушення функції нирок (КК менше 10 мл/хв) та гемодіаліз.

З обережністю слід застосовувати препарат після трансплантації нирки, ниркової недостатності.

У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК >30 мл/хв, креатинін сироватки крові ≤ 3 мг/мл) немає потреби у корекції дози; під час лікування слід контролювати функцію нирок.


Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказання: тяжкі розлади функції печінки.

Пацієнтам з легкими та помірними порушеннями функції печінки монотерапія ні еналаприлом, ні нітрендипіном не протипоказана, але через те, що досвід застосування Енанорма у таких пацієнтів відсутній, препарат слід призначати з обережністю.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку.


Застосування у дітей

Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).


Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення

FERRER INTERNACIONAL SA (Іспанія)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Испания.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Энанорм таблетки 20 мг+10 мг 30 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Энанорм таблетки 20 мг+10 мг 30 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Заодно прочитайте об этом товаре. Хотите приобрести Энанорм таблетки 20 мг+10 мг 30 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!

(5746)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*