Целзентри таблетки покрытые пленочной оболочкой 150 мг 60 шт Цена

Противовирусное средство, антагонист хемокиновых рецепторов ССR5. Рецептор CCR5 клетки-мишени необходим для связывания ВИЧ с клеткой и для проникновения вируса внутрь клетки. Маравирок селективно связывается с хемокиновыми рецепторами CCR5, предотвращая проникновение ВИЧ-1, тропного к данным рецепторам, внутрь клетки.

Ингибирующая концентрация, при которой активность возбудителя in vitro подавляется на 90% (ЕC90), в 43 первичных клинических изолятах ССR5-тропного ВИЧ-1 составила 0.57 (0.06-10.7) нг/мл, без значимых изменений между различными протестированными подтипами.

При совместном применении с другими антиретровирусными препаратами в культуре клеток, не наблюдалось антагонизма маравирока с нуклеозидными ингибиторами обратной транскриптазы (НИОТ), ненуклеозидными ингибиторами обратной транскриптазы (ННИОТ), ингибиторами протеазы (ИП) ВИЧ, а также ингибитором слияния – энфувиртидом.

Устойчивость вируса к маравироку может проявляться двумя путями: за счет селекции вируса, способного связываться с хемокиновыми рецепторами CXCR4 в качестве ко-рецептора для входа в клетку (CXCR4-тропный вирус), либо селекции вируса, продолжающего использовать исключительно ССR5 (ССR5-тропный вирус) в присутствии маравирока.

Варианты ВИЧ-1, обладающие пониженной чувствительностью к маравироку, были отобраны в культуре клеток CCR5-тропных клинических вирусных изолятов. Устойчивые к маравироку вирусы оставались CCR5-тропными, конверсии CCR5-тропного вируса в CXCR4-тропный не происходило.

Фенотипическая резистентность: кривые зависимости ингибирующих концентраций для устойчивых к маравироку вирусов не достигали 100% угнетения в испытаниях, использовавших серии разведений маравирока.

Генотипическая резистентность: было обнаружено накопление мутаций в оболочечном гликопротеине gp120 (вирусный белок, который связывается с ко-рецептором CCR5). Положение этих мутаций в различных изолятах не было постоянным.

Перекрестная резистентность: все клинические изоляты ВИЧ-1, устойчивые к НИОТ,ННИОТ, ИП ВИЧ и энфувиртиду, были чувствительны к маравироку в культуре клеток. Устойчивые к маравироку вирусы в культуре клеток оставались чувствительными к ингибитору слияния энфувиртиду и к ИП ВИЧ саквинавиру.

Оба пути развития устойчивости наблюдались в клинических исследованиях маравирока как у пациентов, ранее не получавших лечения, так и с ранее проводившейся антиретровирусной терапией.

Наличие CXCR4-тропного вируса при неудаче лечения обусловлено его присутствием исходно. Проведение теста для исключения присутствия этого варианта ВИЧ до назначения маравирока сокращает риск неудачи терапии, связанной с данным путем развития устойчивости.

У пациентов, получавших антиретровирусную терапию ранее, за период между скринингом и началом лечения (4–6 недель) иногда изменялся тропизм вирусов с ССR5 на CXCR4 либо двойной/смешанный.

таб., покр. плівковою оболонкою, 150 мг: 30, 60, 90 чи 180 шт.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору, капсулоподібні, двоопуклі, з гравіюванням "150 MVC" на одній стороні таблетки; на поперечному розрізі видно 2 шари, ядро ​​таблетки білого кольору.

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна 282 мг, кальцію гідрофосфат 142.5 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 18 мг, магнію стеарат 7.5 мг, опадрай блакитний (85G20583) (полівініловий спирт 10.5 6 , 3 , 3, 6 , 3 , 3 , 3 , 3 , 3 . 0.84 мг, алюмінієвий лак на основі індигокарміну (0.21 мг) 24 мг.

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (9) - пачки картонні.
180 шт. - флакони (1) - пачки картонні.

J05AX09 Maraviroc

Противірусний препарат, активний щодо ВІЛ

маравірок

Противірусний засіб

Противірусний засіб, антагоніст хемокінових рецепторів ССR5. Рецептор CCR5 клітини-мішені необхідний для зв'язування ВІЛ із клітиною та для проникнення вірусу всередину клітини. Маравірок селективно зв'язується з хемокіновими рецепторами CCR5, запобігаючи проникненню ВІЛ-1, тропного до даних рецепторів, усередину клітини.

Інгібуюча концентрація, при якій активність збудника in vitro пригнічується на 90% (EC 90 ), у 43 первинних клінічних ізолятах ССR5-тропного ВІЛ-1 склала 0.57 (0.06-10.7) нг/мл, без значних змін між різними протестованими.

При сумісному застосуванні з іншими антиретровірусними препаратами в культурі клітин, не спостерігалося антагонізму маравіроку з нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази (НІТ), ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази (ННІОТ), інгібіторами протеази (ІП) ВІЧ

Стійкість вірусу до маравіроку може проявлятися двома шляхами: за рахунок селекції вірусу, здатного зв'язуватися з хемокіновими рецепторами CXCR4 як ко-рецептор для входу в клітину (CXCR4-тропний вірус), або селекції вірусу, що продовжує використовувати виключно ССR5 (ССR5-тропний) у присутності маравіроку.

Варіанти ВІЛ-1, які мають знижену чутливість до маравіроку, були відібрані в культурі клітин CCR5-тропних клінічних вірусних ізолятів. Стійкі до маравіроку віруси залишалися CCR5-тропними, конверсії CCR5-тропного вірусу в CXCR4-тропний не відбувалося.

Фенотипова резистентність: криві залежності інгібуючих концентрацій для стійких до маравіроку вірусів не досягали 100% пригнічення у випробуваннях, що використовували серії розведень маравіроку.

Генотипова резистентність: було виявлено накопичення мутацій в оболонковому глікопротеїні gp120 (вірусний білок, який зв'язується з корецептором CCR5). Становище цих мутацій у різних ізолятах був постійним.

Перехресна резистентність: всі клінічні ізоляти ВІЛ-1, стійкі до НІОТ, ННІОТ, ІП ВІЛ та енфувіртиду, були чутливі до маравіроку в культурі клітин. Стійкі до маравіроку віруси у культурі клітин залишалися чутливими до інгібітора злиття енфувіртиду та до ІП ВІЛ саквінавіру.

Обидва шляхи розвитку стійкості спостерігалися в клінічних дослідженнях маравироку як у пацієнтів, які раніше не отримували лікування, так і з антиретровірусною терапією, що раніше проводилася.

Наявність CXCR4-тропного вірусу при невдачі лікування зумовлено його присутністю вихідно. Проведення тесту для запобігання присутності цього варіанта ВІЛ до призначення маравіроку скорочує ризик невдачі терапії, пов'язаної з цим шляхом розвитку стійкості.

У пацієнтів, які отримували антиретровірусну терапію раніше, за період між скринінгом та початком лікування (4-6 тижнів) іноді змінювався тропізм вірусів із ССR5 на CXCR4 або подвійний/змішаний.

Лікування ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які раніше отримували антиретровірусну терапію, інфікованих ВІЛ-1 з тропізмом тільки до CCR5 ко-рецептора в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.

Приймають усередину.

Рекомендована доза становить 150 мг, 300 мг або 600 мг 2 рази на добу, залежно від супутнього прийому антиретровірусних препаратів або інших лікарських засобів.

Передбачається, що спільне застосування маравіроку та препаратів звіробою продірявленого може частково знизити концентрацію маравіроку до субоптимального рівня, що може призвести до втрати вірусологічного контролю та можливої ​​резистентності до маравіроку.

Маравірок є субстратом ізоферменту CYP3A4. Супутнє застосування маравіроку з лікарськими індукторами ізоферменту CYP3A4 може знизити концентрацію маравіроку в плазмі та послабити його терапевтичний ефект. Спільне використання маравироку з лікарськими засобами, що пригнічують ізофермент CYP3A4, може підвищити концентрацію маравіроку в плазмі. При супутньому застосуванні маравироку з інгібіторами та індукторами ізоферменту CYP3A4 потрібна корекція дози.

При одночасному застосуванні з ефавірензом спостерігалося зменшення Cmax та AUC 12 маравіроку. Концентрація ефавірензу не вимірювалася, впливу не очікується. При даній комбінації дозу маравироку слід збільшити до 600 мг 2 рази на добу при супутньому застосуванні з ефавірензом та без потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4.

При одночасному застосуванні з ефавірензом спостерігалося зменшення Cmax та AUC 12 маравіроку. Дозу маравироку слід збільшити до 600 мг 2 рази на добу при сумісному застосуванні з етравірином та без потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4.

При одночасному застосуванні з атазанавіром або з комбінаціями атазанавір/ритонавір, лопінавір/ритонавір, дарунавір/ритонавір, саквінавір/ритонавір спостерігалося значне збільшення Cmax та AUC 12 маравіроку. При сумісному прийомі з інгібіторами протеази ВІЛ дозу маравироку слід знижувати до 150 мг 2 рази на добу; за винятком комбінації з типранавіром/ритонавіром, коли слід застосовувати дозу 300 мг 2 рази на добу. Маравірок не має значного впливу на концентрації інгібіторів протеази ВІЛ.

Дані щодо спільного застосування з нелфінавіром обмежені. Нелфінавір є потужним інгібітором ізоферменту CYP3A4, і очікується, що він підвищуватиме концентрацію маравироку.

Дані щодо спільного застосування з індинавіром обмежені. Індинавір є сильним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Дані популяційного фармакокінетичного аналізу в ході 3-ї фази досліджень свідчать про те, що при сумісному застосуванні з індинавіром потрібне зниження дози маравіроку.

Фосампренавір є помірним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Передбачається, що корекції дози маравіроку не потрібні.

При одночасному застосуванні з кетоконазолом спостерігалося збільшення Cmax та AUC 12 маравіроку. При даній комбінації дозу маравироку слід зменшити до 150 мг 2 рази на добу.

Флуконазол є помірним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Передбачається, що корекція дози маравіроку не потрібна. Слід виявляти обережність при сумісному використанні маравіроку у дозі 300 мг 2 рази на добу та флуконазолу.

При більш високій експозиції маравірок не можна виключити можливе пригнічення ізоферменту CYP2D6.

При використанні маравироку без інгібіторів ізоферменту CYP3A4 його нирковий кліренс становить приблизно 23%. Т.к. задіяні і пасивний, і активний механізми, є ймовірність конкуренції за ниркову екскрецію з іншими активними речовинами, що нирками.

Клінічні дані щодо застосування маравіроку під час вагітності відсутні. Дослідження на тваринах не виявили прямого чи опосередкованого небажаного впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток. Маравірок слід застосовувати при вагітності тільки в тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Невідомо, чи виділяється маравірок із грудним молоком. ВІЛ-інфікованим жінкам рекомендується відмовитися від грудного вигодовування через ризик передачі ВІЛ грудній дитині. Жінкам, які приймають маравірок, рекомендується утриматися від грудного вигодовування через ризик розвитку небажаних явищ у дітей.

Інфекції та інвазії: часто – герпетичні інфекції, фолікуліт, пневмонія, аногенітальні бородавки, грип, бактеріальні інфекції, вірусні інфекції; нечасто – кандидоз стравоходу, септичний шок.

Новоутворення: часто - доброякісні новоутворення шкіри; рідко - абдомінальні пухлини, холангіокарцинома, метастази в кістки, метастази в печінку, метастази в очеревину, пухлини анальної області, рак носоглотки, рак стравоходу, пухлини язика (стадія малігнізації не встановлена), хвороба Ходжкіна, дифузна В- карцинома, хвороба Боуена, лімфома, анапластичні великоклітинні лімфоми Т- та нуль-клітинного типу, плоскоклітинна карцинома шкіри, ендокринні злоякісні та неуточнені пухлини.

З боку системи крові та кровотворних органів: часто – анемія; нечасто – панцитопенія, нейтропенія, лімфаденопатія; рідко – гранулоцитопенія, гіпопластична анемія.

З боку обміну речовин та харчування: часто – гіпертригліцеридемія, ліподистрофія; рідко – розлад апетиту.

З боку ендокринної системи: рідко – цукровий діабет 2 типу.

Порушення психіки: часто – анорексія, депресія, патологічні сновидіння; нечасто – збудження, галюцинації; рідко – мутизм.

З боку нервової системи: часто – парестезії, дизестезії, гіперестезія, безсоння, порушення смакових відчуттів, сонливість, периферична невропатія, головний біль, порушення чутливості, втрата пам'яті, непритомність; нечасто – судоми; рідко – втрата свідомості, епілепсія, малі епілептичні напади, параліч лицевого нерва, арефлексія, менінгіт (в т.ч. вірусний), порушення мозкового кровообігу, тремор.

З боку органу зору: часто – кон'юнктивіт, інші прояви очних інфекцій; нечасто – катаракта, геміанопія.

З боку органів слуху та лабіринтні порушення: часто – середній отит; нечасто – запаморочення.

З боку серцево-судинної системи: часто – припливи; нечасто – ІХС, інфаркт міокарда; рідко – тромбоз глибоких вен, зниження артеріального тиску, ендокардит.

З боку дихальної системи: часто – кашель, інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, синусит, бронхіт, закладеність носа; нечасто – респіраторний дистрес-синдром, бронхоспазм; рідко – апное.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто -нудота; часто - біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм, здуття живота, блювання, діарея, атонія та гіпотонія кишечника, гастроезофагальний рефлюкс; нечасто – панкреатит, ректальна кровотеча, псевдомембранозний коліт.

З боку гепатобіліарної системи: нечасто – цироз печінки; рідко – печінкова недостатність, токсичний гепатит, жовтяниця (у тому числі холестатична), тромбоз ворітної вени; дуже рідко – гепатотоксичність та печінкова недостатність з алергічними реакціями були зареєстровані у клінічних та постреєстраційних дослідженнях.

З боку шкірних покровів: часто – висипання, свербіж шкіри, порушення функції апокринових та еккрінових залоз, еритема, акне, алопеція; рідко – синдром Стівенса-Джонсона.

З боку кістково-м'язової системи: часто – спазми у м'язах, біль у спині, біль у кінцівках, біль у шиї, артралгії; нечасто – міозит; рідко – м'язова атрофія, остеонекроз, рабдоміоліз.

З боку сечостатевої системи: часто – порушення еякуляції та ерекції, ніктурія; нечасто – ниркова недостатність, протеїнурія, поліурія.

З боку лабораторних показників: часто – підвищення активності АЛТ, АСТ.

Інші: часто – астенія, стомлюваність, зниження маси тіла, лихоманка, біль неясної локалізації.

Дитячий та підлітковий вік до 18 років; одночасний прийом з препаратами, що містять звіробій продірявлений; підвищена чутливість до маравіроку.

З обережністю застосовувати маравірок у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, а також у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями; у пацієнтів з ортостатичною гіпотензією в анамнезі або при прийомі препаратів, які здатні надавати гіпотензивну дію; у таких пацієнтів із порушенням функції печінки; з особливою обережністю – у пацієнтів із супутнім гепатитом B або C.

Існують обмежені дані щодо безпеки та ефективності маравироку у пацієнтів з порушенням функції нирок, отримані у порівняльному фармакокінетичному дослідженні. Дослідження проводилося у пацієнтів з нирковою недостатністю та здорових добровольців, які приймають маравірок у комбінації із саквінавіром/ритонавіром. В цілому, прийом маравироку переносився добре, але у пацієнтів з нирковою недостатністю була вища частота побічних реакцій (переважно невиражених).

Ризик розвитку ортостатичної гіпотензії підвищується у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, які отримують бустовані інгібітори протеази ВІЛ та маравірок. Найбільший ризик може очікуватися при спільному прийомі маравіроку та таких інгібіторів протеази ВІЛ, як саквінавір, дарунавір, лопінавір – все у поєднанні з ритонавіром. Пацієнти з порушенням функції нирок мають високий ризик серцево-судинних захворювань, який може бути посилений наявністю ортостатичної гіпотензії. Дослідження з маравірок у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, які отримують потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, не проводилося. Корекція дози та інтервали прийому базуються на фармакокінетичному моделюванні та програмах симуляції.

Маравірок слід застосовувати виключно у тих випадках, коли за допомогою адекватно валідованого та чутливого методу визначається лише CCR5-тропний ВІЛ-1 (тобто не визначається вірус із тропізмом до CXCR4 або має подвійний/змішаний тропізм). Тропізм вірусу не можна визначити на підставі анамнезу лікування або оцінки зразків крові пацієнта, що знаходилися на зберіганні.

У ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів із часом відбуваються зміни тропізму вірусу. Тому необхідно розпочинати лікування невдовзі після визначення тропізму.

Антиретровірусна терапія, включаючи застосування маравіроку , не запобігає ризику передачі ВІЛ іншим людям статевим шляхом або через контакт з кров'ю. Маравірок не призводить до ерадикації ВІЛ-1.

Слід переконатися, що доза маравірок правильно скоригована при спільному застосуванні з інгібіторами та індукторами ізоферменту CYP3A4, т.к. вони можуть впливати на концентрацію та терапевтичну ефективність маравіроку.

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів з тяжким імунодефіцитом у перші кілька тижнів або місяців від початку високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ) можуть з'явитися симптоми запальних реакцій внаслідок загострення вторинних інфекцій, що протікали у безсимптомній формі. Такі реакції можуть спричинити погіршення стану пацієнта. Прикладами є цитомегаловірусний ретиніт, генералізовані та/або осередкові мікобактеріальні інфекції та пневмонія, викликана Pneumocystis jiroveci (раніше відома як Pneumocystis carinii). Слід виявляти будь-які симптоми запалення та при необхідності розпочинати відповідне лікування.

Антагоністи хемокінових рецепторів ССR5 можуть негативно впливати на імунну відповідь при деяких інфекціях. Це необхідно враховувати при лікуванні таких інфекцій, як активна форма туберкульозу та інвазивні грибкові інфекції.

Незважаючи на те, що природа остеонекрозу вважається мультифакторіальною (застосування кортикостероїдів, зловживання алкоголем, тяжка імуносупресія, високий індекс маси тіла), випадки остеонекрозу спостерігаються частіше у пацієнтів з ВІЛ та/або при тривалому застосуванні ВААРТ. Пацієнтам необхідно рекомендувати звертатися до лікаря у випадках, якщо їх непокоїть біль у суглобах або рухи у суглобі утруднені.

Безпека та ефективність маравіроку у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки не вивчена.

У пацієнтів із захворюваннями печінки, включаючи хронічний активний гепатит під час комбінованої антиретровірусної терапії, може підвищуватися частота порушення функції печінки, тому таких пацієнтів слід спостерігати відповідно до стандартної практики ведення пацієнтів із захворюваннями печінки. У всіх пацієнтів з ознаками або симптомами гострого гепатиту, особливо при підозрі на гіперчутливість до маравіроку або при підвищенні активності печінкових трансаміназ у поєднанні з висипом або іншими симптомами можливої ​​гіперчутливості (висип, еозинофілія або підвищення концентрації IgE в плазмі) слід приймати.

За відсутності інгібіторів метаболізму маравироку, нирковий кліренс становить приблизно 23% від загального кліренсу маравироку, отже, не очікується, що порушення функції нирок зможе значно збільшити концентрацію маравироку в сироватці крові. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, які отримують терапію інгібіторами протеази ВІЛ та маравірок, можливе підвищення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії. Цей ризик пов'язаний із збільшенням C maxмаравіроку. Максимальний ризик ортостатичної гіпотензії спостерігається при одночасному застосуванні маравіроку з інгібіторами протеази ВІЛ, які мають найбільш потужний інгібуючий ефект щодо ізоферменту CYP3A4 (саквінавір/ритонавір, дарунавір/ритонавір), лопінавір/ритонавір. Пацієнти з порушенням функції нирок частіше страждають на супутні серцево-судинні захворювання, а також схильні до підвищеного ризику серцево-судинних небажаних явищ, які можуть бути посилені ортостатичною гіпотензією.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Маравірок може викликати запаморочення. Якщо пацієнти зазнають запаморочення, слід уникати потенційно небезпечних занять, таких як керування автотранспортом або робота з механізмами.

ViiV Healthcare UK Limited (Велика Британія)

PFIZER MANUFACTURING DEUTSCHLAND GmbH (Німеччина)

Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Целзентри таблетки покрытые пленочной оболочкой 150 мг 60 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Целзентри таблетки покрытые пленочной оболочкой 150 мг 60 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Целзентри таблетки покрытые пленочной оболочкой 150 мг 60 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Целзентри таблетки покрытые пленочной оболочкой 300 мг 60 шт..