БидопКор таблетки 2,5 мг 56 шт Цена

Селективный бета1-адреноблокатор без собственной симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующим действием. Бисопролол в терапевтических дозах обладает незначительным сродством к β2-адренорецепторам внутренних органов (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки), а также к β2-адренорецепторам, участвующим в регуляции метаболизма.

Следовательно, бисопролол (в отличие от неселективных бета-адреноблокаторов) в целом не влияет на сопротивление дыхательных путей, оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие β2-адренорецепторы, и на углеводный обмен, не вызывает задержки ионов натрия в организме. Выраженность атерогенного действия бисопролола не отличается от действия пропранолола.

В терапевтических дозах бисопролол блокирует β1-адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование цАМФ из АТФ. Снижает внутриклеточный ток ионов кальция, оказывает отрицательное хроно-, дромо-, батмо- и не явно выраженное инотропное действие. Бисопролол уменьшает ЧСС в покое и при нагрузке, замедляет AV-проводимость, уменьшает возбудимость миокарда. Снижает сердечный выброс, в незначительной степени снижает ударный объем. Уменьшает потребность миокарда в кислороде, снижает активность ренина плазмы крови.

В начале лечения в первые 24 ч после приема бисопролола ОПСС несколько увеличивается (в результате реципрокного возрастания активности α-адренорецепторов). Через 1-3 сут ОПСС возвращается к исходному. При длительной терапии изначально повышенное ОПСС снижается.

Максимальный гемодинамический эффект достигается через 3-4 ч после приема внутрь. При применении 1 раз/сут терапевтический эффект бисопролола сохраняется в течение 24 ч благодаря 10-12-часовому Т1/2 из плазмы крови.

Бисопролол обладает такими же электрофизиологическими эффектами, как и другие бета-адреноблокаторы. В электрофизиологических исследованиях бисопролол урежал ЧСС, увеличивал время проведения и рефрактерные периоды синоатриального и атриовентрикулярного узлов. Отмечается удлинение интервалов RR и PQ, а также корригированного интервала QT (QTc) на ЭКГ (в пределах нормальных значений). Бисопролол оказывает антигипертензивное, антиаритмическое и антиангинальное действие.

Пігулки

Таблетки білого кольору, довгасті, з ризиком на обох сторонах та маркуванням "BI" ліворуч від ризику та цифрою "2.5" праворуч від ризику на одній стороні.

Допоміжні речовини : лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кросповідон.

14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (4) - пачки картонні.

C07AB07 Bisoprolol

Бета<SUB>1</SUB>-адреноблокатор

бісопрололу фумарат

Бета1-адреноблокатор селективний

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Селективний бета1-адреноблокатор без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Бісопролол у терапевтичних дозах має незначну спорідненість до β2-адренорецепторів внутрішніх органів (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів та матки), а також до β2-адренорецепторів, що беруть участь у регуляції метаболізму.

Отже, бісопролол (на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів) в цілому не впливає на опір дихальних шляхів, менш впливає на органи, що містять β2-адренорецептори, і на вуглеводний обмін, не викликає затримки іонів натрію в організмі. Вираженість атерогенної дії бісопрололу не відрізняється від дії пропранололу.

У терапевтичних дозах бісопролол блокує β1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламіном утворення цАМФ з АТФ. Знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, виявляє негативну хроно-, дромо-, батмо- і не явно виражену інотропну дію. Бісопролол зменшує ЧСС у спокої та при навантаженні, уповільнює AV-провідність, зменшує збудливість міокарда. Знижує серцевий викид, незначною мірою знижує ударний об'єм. Зменшує потребу міокарда у кисні, знижує активність реніну плазми крові.

На початку лікування в перші 24 години після прийому бісопрололу ОПСС дещо збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності α-адренорецепторів). Через 1-3 діб ОПСС повертається до вихідного. При тривалій терапії спочатку підвищений ОПСС знижується.

Максимальний гемодинамічний ефект досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. При застосуванні 1 раз на добу терапевтичний ефект бісопрололу зберігається протягом 24 годин завдяки 10-12-годинному Т1/2 із плазми крові.

Бісопролол має такі ж електрофізіологічні ефекти, як і інші бета-адреноблокатори. У електрофізіологічних дослідженнях бісопролол уріджував ЧСС, збільшував час проведення та рефрактерні періоди синоатріального та атріовентрикулярного вузлів. Відзначається подовження інтервалів RR та PQ, а також коригованого інтервалу QT (QTc) на ЕКГ (у межах нормальних значень). Бісопролол має антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію.

Хронічна серцева недостатність.

Бідоп® Кор слід приймати внутрішньо 1 раз на добу з невеликою кількістю рідини вранці до сніданку, під час або після нього. Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок.

Стандартна схема лікування ХСН включає застосування інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II (у разі непереносимості інгібіторів АПФ), бета-адреноблокаторів, діуретиків та факультативно серцевих глікозидів. Початок лікування ХСН препаратом Бідоп® Кор вимагає обов'язкового проведення спеціальної фази титрування та регулярного лікарського контролю.

Попередньою умовою для лікування препаратом Бідоп Кор є стабільна ХСН без ознак загострення.

Лікування ХСН препаратом Бідоп®Кор починається відповідно до наступної схеми титрування. У цьому може знадобитися індивідуальна адаптація залежно від цього, наскільки добре пацієнт переносить призначену дозу, тобто. дозу можна збільшувати лише у тому випадку, якщо попередня доза добре переносилася.

Початкова доза, що рекомендується, становить 1.25 мг (0.5 таб. по 2.5 мг) 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2.5 мг, 3.75 мг (1.5 таб. по 2.5 мг), 5 мг, 7.5 мг (3 таб. по 2.5 мг або 1.5 таб. бісопрололу по 5 мг з ризиком) та 10 мг (2 таб. бісопрололу 5 мг або 1 таб. бісопрололу 10 мг) 1 раз на добу. Для забезпечення наведеного режиму дозування можна застосовувати препарат Бідоп. Кожне подальше збільшення дози повинно здійснюватись не менше ніж через 2 тижні.

Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливе зниження дози.

Максимальна рекомендована доза при ХСН становить 10 мг препарату Бідоп® Кор 1 раз на добу.

Під час титрування рекомендується регулярний контроль артеріального тиску, частота серцевих скорочень та ступеня вираженості симптомів ХСН. Посилення симптомів перебігу ХСН можливе вже з першого дня застосування препарату.

Якщо пацієнт погано переносить максимально рекомендовану дозу, можливе поступове зниження дози.

Під час або після фази титрування можуть виникнути тимчасове погіршення перебігу ХСН, артеріальна гіпотензія або брадикардія. У цьому випадку рекомендується насамперед провести корекцію доз препаратів супутньої терапії. Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Бідоп® Кор або його відміна.

Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування або продовжити лікування.

Тривалість лікування

Лікування препаратом Бідоп® Кор зазвичай є довготривалою терапією.

Порушення функції нирок або печінки

При порушенні функції печінки або нирок легкого або помірного ступеня зазвичай не потрібна корекція дози.

При виражених порушеннях функції нирок (КК менше 20 мл/хв) та у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки максимальна добова доза становить 10 мг.

Збільшення дози таких пацієнтів має здійснюватися з особливою обережністю.

Літні пацієнти

Корекція дози не потрібна.

Діти

Не рекомендується призначати Бідоп Кор дітям до 18 років, у зв'язку з тим, що досвід клінічного застосування препарату у дітей відсутній.

На цей час недостатньо даних щодо застосування бісопрололу у пацієнтів з ХСН у поєднанні з цукровим діабетом 1 типу, вираженими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатніх даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців.

Симптоми

Найчастіші симптоми передозування: AV-блокада, виражена брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, бронхоспазм, гостра серцева недостатність та гіпоглікемія.

Чутливість до одноразового прийому високої дози бісопрололу сильно варіює серед окремих пацієнтів, і ймовірно пацієнти з ХСН мають високу чутливість.

Лікування

У разі передозування, перш за все, необхідно припинити прийом препарату та розпочати підтримуючу симптоматичну терапію.

При вираженій брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести лікарський препарат, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму.

При вираженому зниженні АТ: внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів та вазопресорних препаратів. В/в введення глюкагону може бути доцільним.

При AV-блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом та отримувати лікування бета-адреноміметиками, такими як епінефрін. У разі потреби – постановка штучного водія ритму.

При загостренні перебігу ХСН: внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів з позитивним інотропним ефектом та вазодилататорів.

При бронхоспазму: застосування бронходилататорів, у т.ч. бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну.

При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).

Нерекомендовані комбінації

Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV-провідність та скорочувальну здатність міокарда.

Блокатори повільних кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу та меншою мірою дилтіазему при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до зниження скорочувальної здатності міокарда та порушення AV-провідності. Зокрема, внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та AV-блокади.

Гіпотензивні засоби центральної дії (такі як клонідин, метилдопа, моксонідин, рілменідин) можуть призводити до ушкодження ЧСС та зниження серцевого викиду, а також до вазодилатації внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу. Різке скасування, особливо до відміни бета-адреноблокаторів, може збільшити ризик розвитку "рикошетної" артеріальної гіпертензії.

Фінголімоди можуть посилити негативний хронотропний ефект бета-адреноблокаторів і призвести до вираженої брадикардії. Одночасне застосування фінголімоду та метопрололу не рекомендується. У разі необхідності одночасного застосування фінголімоду та препарату Бідоп® Кор потрібно ретельне спостереження за станом пацієнта. Рекомендується розпочинати комбіновану терапію в умовах стаціонару та здійснювати відповідний моніторинг (показаний тривалий контроль ЧСС, щонайменше до ранку наступного дня після першого одночасного прийому фінголімоду та препарату Бідоп®Кор).

Комбінації, що потребують особливої обережності

БМКК, похідні дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії. У пацієнтів із ХСН не можна виключити ризик подальшого погіршення скорочувальної функції серця.

Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV-провідності.

Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, очних крапель для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження артеріального тиску, ушкодження ЧСС).

Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV-провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.

Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування може посилюватися. Ознаки гіпоглікемії, зокрема тахікардія, можуть маскуватись або пригнічуватися. Подібна взаємодія більш ймовірна при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.

Кошти для проведення загальної анестезії можуть збільшувати ризик кардіодепресивної дії, що призводить до артеріальної гіпотензії.

Серцеві глікозиди при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до збільшення часу проведення імпульсу та, таким чином, до розвитку брадикардії.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати антигіпертензивний ефект бісопрололу.

Одночасне застосування препарату Бідоп Кор з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів.

Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на β- та α-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин) може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих препаратів, що виникають за участю α-адренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібна взаємодія більш ймовірна при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.

Гіпотензивні засоби, як і інші засоби з можливим антигіпертензивним ефектом (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазини), можуть посилювати антигіпертензивний ефект бісопрололу.

Мефлохін при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик брадикардії.

Інгібітори МАО (крім інгібіторів МАО-В) можуть посилювати антигіпертензивний ефект бета-адреноблокаторів. Одночасне застосування може призвести до розвитку гіпертонічного кризу.

Комбінації, які слід брати до уваги

Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу. Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу.

Фармакокінетична взаємодія

У фармакокінетичних дослідженнях не виявлено взаємодію бісопрололу з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид та циметидин.

Бісопролол не справляв ефекту на фармакокінетику теофіліну.

Рифампіцин збільшує метаболічний кліренс та вкорочує Т1/2 бісопрололу, проте корекції дози препарату не потрібне.

Бісопролол не впливає на протромбіновий час у пацієнтів, які отримують стабільну дозу варфарину.

Вагітність

Фармакологічні ефекти бісопрололу можуть надавати несприятливий вплив протягом вагітності та організм плода/новонародженого. В цілому, бета-адреноблокатори знижують кровообіг у плаценті, що може призводити до затримки зростання плода, внутрішньоутробної загибелі плода або передчасних пологів. У плода та новонародженого можуть розвиватися небажані явища (наприклад, гіпоглікемія та брадикардія).

При необхідності лікування бета-адреноблокаторами перевагу слід надавати селективним бета-адреноблокаторам.

При вагітності бісопролол слід застосовувати лише у разі абсолютної необхідності, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик розвитку побічних ефектів у плода та новонародженого. Слід відстежувати кровообіг у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком майбутньої дитини. У разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плода рекомендується прийняти альтернативні методи терапії.

Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. У перші три дні життя можуть виникати симптоми брадикардії та гіпоглікемії.

Період грудного вигодовування

За даними доклінічних досліджень бісопролол та/або його метаболіти виділяються в молоко щурів, що лакують. Даних щодо виділення бісопрололу в грудне молоко немає. Тому прийом бісопрололу не рекомендується жінкам у період грудного вигодовування. Якщо прийом бісопрололу в період лактації необхідний, грудне вигодовування слід припинити.

Частота розвитку побічних реакцій визначається так: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000).

З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови; рідко – втрата свідомості.

Порушення психіки: нечасто – депресія, безсоння; рідко – галюцинації, нічні кошмари.

З боку органу зору: рідко – зменшення сльозотечі (слід враховувати при носінні контактних лінз); дуже рідко – кон'юнктивіт.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія; часто - посилення симптомів перебігу ХСН, відчуття похолодання або оніміння в кінцівках, виражене зниження артеріального тиску; нечасто – порушення AV-провідності, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи: нечасто – бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструкцією дихальних шляхів в анамнезі; рідко – алергічний риніт.

З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, запор; рідко – гепатит.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язова слабкість, судоми м'язів.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – реакції підвищеної чутливості, такі як свербіж шкіри, висип, гіперемія шкірних покривів; дуже рідко – алопеція. Бета-адреноблокатори можуть сприяти загостренню симптомів псоріазу або викликати псоріазоподібний висип.

З боку статевих органів та молочної залози: рідко – еректильна дисфункція.

Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, підвищена стомлюваність.

Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: рідко – гіпертригліцеридемія, підвищення активності печінкових трансаміназ (АЛТ, ACT).

гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що вимагає проведення інотропної терапії; кардіогенний шок; AV-блокада II та III ступеня у пацієнтів без електрокардіостимулятора; синдром слабкості синусового вузла; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.); тяжкі форми бронхіальної астми; виражені порушення периферичного артеріального кровообігу або синдром Рейно; у дітей відсутня); непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;

З обережністю: проведення десенсибілізуючої терапії, стенокардія Принцметалу, гіпертиреоз, цукровий діабет 1 типу та цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози в крові, AV-блокада I ступеня, тяжка ниркова недостатність (КК менше 20 мл/хв), виражені порушення функції печінки псоріаз, рестриктивна кардіоміопатія, вроджені вади серця або вада клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями, ХСН з інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців, порушення периферичного артеріального кровообігу легкого та помірного ступеня, тяжкі форми ХОЗЛ, нетяжкі форми бронхіальні , алергічні реакції (в анамнезі), великі хірургічні втручання та загальна анестезія, вагітність, сувора дієта

Припинення терапії та синдром скасування

Не слід різко переривати лікування бісопрололом або міняти рекомендовану дозу без попередньої консультації з лікарем. це може призвести до тимчасового погіршення діяльності серця. Лікування не слід переривати раптово, особливо у пацієнтів з ІХС (відзначалося обтяження нападів стенокардії, розвиток інфаркту міокарда та виникнення шлуночкових аритмій у пацієнтів з ІХС при раптовому припиненні прийому бета-адреноблокаторів). Якщо припинення лікування необхідне, дозу слід поступово знижувати. У разі значного тяжіння стенокардії або розвитку гострого коронарного синдрому слід тимчасово відновити прийом бісопрололу.

Захворювання, при яких необхідно з обережністю застосовувати препарат

Бісопролол слід застосовувати з обережністю у таких випадках:

• тяжкі форми ХОЗЛ та неважкі форми бронхіальної астми;

• цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози у крові: бісопролол може маскувати симптоми гіпоглікемії (вираженого зниження концентрації глюкози у крові), такі як тахікардія, серцебиття або підвищена пітливість;

• сувора дієта;

• проведення десенсибілізуючої терапії;

• AV блокада І ступеня;

• вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметалу); спостерігалися випадки коронароспазму. Незважаючи на високу бета1-селективність, напади стенокардії не можна повністю виключити при прийомі бісопрололу у пацієнтів зі стенокардією Принцметалу. Слід особливо обережно приймати препарат;

• порушення периферичного артеріального кровообігу легкого та помірного ступеня (на початку терапії може виникнути посилення симптомів);

• псоріаз (в т.ч. в анамнезі).

Захворювання серцево-судинної системи

Бета-адреноблокатори не слід застосовувати при декомпенсованій хронічній серцевій недостатності, доки стан пацієнта не стабілізується.

На початкових етапах застосування бісопрололу пацієнти потребують постійного спостереження.

Бета-адреноблокатори можуть спричиняти брадикардію. При урізанні ЧСС у спокої менше 50-55 уд/хв слід зменшити дозу або припинити прийом бісопрололу.

Як і інші бета-адреноблокатори, бісопролол може спричинити подовження інтервалу PQ на ЕКГ. Слід з обережністю застосовувати бісопролол у пацієнтів із AV-блокадою І ступеня.

Неселективні бета-адреноблокатори можуть збільшувати частоту та тривалість ангінозних нападів у пацієнтів з вазоспастичною стенокардією (стенокардією Принцметала) внаслідок опосередкованої альфа-рецепторами вазоконстрикції коронарної артерії. Кардіоселективні бета1-адреноблокатори (включаючи бісопролол) при вазоспастичній стенокардії слід застосовувати з обережністю.

На цей час недостатньо даних щодо застосування бісопрололу у пацієнтів з ХСН у поєднанні з цукровим діабетом 1 типу, вираженими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатніх даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців.

Дихальна система

Незважаючи на те, що селективні бета-адреноблокатори меншою мірою впливають на функцію дихальної системи, ніж неселективні бета-адреноблокатори, пацієнтам з ХОЗЛ та неважкими формами бронхіальної астми бісопролол слід призначати з особливою обережністю і тільки в тому випадку, якщо можливі потенційний ризик. При бронхіальній астмі або ХОЗЛ показано одночасне застосування бронходилатуючих засобів.

У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе підвищення резистентності дихальних шляхів, що потребує більш високої дози бета2-адреноміметиків.

У пацієнтів з ХОЗЛ бісопролол, що призначається в комплексній терапії з метою лікування серцевої недостатності, слід починати з найменшої можливої дози, а пацієнтів ретельно спостерігати за появою нових симптомів (наприклад, задишки, непереносимості фізичних навантажень, кашлю).

Великі хірургічні втручання та загальна анестезія

При необхідності проведення хірургічних втручань слід попередити лікаря-анестезіолога про те, що пацієнт приймає бета-адреноблокатори (ризик лікарської взаємодії з розвитком тяжких брадіаритмій, зменшення рефлекторної тахікардії та гіпотензії). Рекомендується без явної необхідності не припиняти прийом бісопрололу в периопераційному періоді (бо блокада β-адренорецепторів знижує ризик виникнення аритмій та ішемії міокарда під час вступного наркозу та інтубації трахеї). У разі необхідності переривання лікування бісопрололом перед проведенням хірургічного втручання препарат слід відмінити не менше ніж за 48 годин до операції.

Феохромоцитома

У пацієнтів з феохромоцитомою бісопролол може бути призначений лише на фоні застосування альфа-адреноблокаторів.

Тиреотоксикоз

При гіперфункції щитовидної залози бета-адреноблокатори (включаючи бісопролол) можуть маскувати тахікардію та зменшувати вираженість симптомів тиреотоксикозу. Різка відміна препарату може спричинити загострення симптомів захворювання та розвиток тиреотоксичного кризу.

Реакції підвищеної чутливості

Бета-адреноблокатори, включаючи бісопролол, можуть підвищити чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій/реакцій гіперчутливості через ослаблення адренергічного компенсаторного регулювання під дією бета-адреноблокаторів. Застосування звичайних терапевтичних доз епінефрину (адреналіну) на фоні прийому бета-адреноблокаторів не завжди призводить до досягнення бажаного клінічного ефекту. Необхідно бути обережними при призначенні бісопрололу пацієнтам з тяжкими реакціями гіперчутливості в анамнезі або проходять курс десенсибілізації.

Псоріаз

При вирішенні питання застосування бісопрололу у пацієнтів з псоріазом слід ретельно співвіднести передбачувану користь від застосування препарату та можливий ризик загострення перебігу псоріазу.

Контактні лінзи

Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні застосування бета-адреноблокаторів можливе зниження продукції слізної рідини.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Бісопролол не впливає на здатність до керування транспортними засобами згідно з результатами дослідження у пацієнтів з ІХС. Проте внаслідок індивідуальних реакцій здатність до керування транспортними засобами та механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.

З обережністю слід призначати препарат при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 20 мл/хв).

З обережністю слід призначати препарат у разі виражених порушень функції печінки.

Препарат відпускається за рецептом.

Корекція дози у літніх пацієнтів не потрібна.

Не рекомендується призначати препарат пацієнтам віком до 18 років, тому досвід клінічного застосування препарату у дітей відсутній.

GEDEON RICHTER Plc. (Угорщина)

GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)

GEDEON RICHTER-RUS AO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать БидопКор таблетки 2,5 мг 56 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить БидопКор таблетки 2,5 мг 56 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Есть еще похожий товар в рекомендуемом блоке, присмотритесь. Хотите приобрести БидопКор таблетки 2,5 мг 56 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 60 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 30 шт., Бидоп таблетки 10 мг 56 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 50 шт. Изварино, Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 60 шт., Биол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 50 шт., Бипрол таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 30 шт. Макиз-Фарма, Бипрол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 100 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт. Изварино, Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 60 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 30 шт., Коронал таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 100 шт., Коронал таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 100 шт., Бидоп таблетки 5 мг 28 шт., Бидоп таблетки 10 мг 28 шт., Бипрол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 50 шт., БидопКор таблетки 2,5 мг 28 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Бисопролол-СЗ таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 50 шт., Бипрол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Биол таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 30 шт., Коронал таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 60 шт., Бисопролол-Прана таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Бисопролол-Прана таблетки 10 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 30 шт., Нипертен таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 100 шт., Бисопролол-Тева Бисопролол таблетки 5 мг 50 шт. Тева, Бисопролол-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 50 шт., Бисопролол-Тева таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Нипертен таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 30 шт., Нипертен таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Биол таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Биол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Коронал таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 60 шт., Бипрол таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Коронал таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Коронал таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Бисогамма таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Бисогамма таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Нипертен таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 100 шт., Бисопролол-Тева Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Конкор Кор таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 30 шт., Конкор таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 50 шт., Конкор таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 50 шт., Конкор таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Конкор таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Бисомор таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Бисомор таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 50 шт. Северная Звезда, Биол таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 50 шт., Кординорм Кор таблетки 2,5 мг 30 шт., Кординорм Кор таблетки 2,5 мг 90 шт., Тирез таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Бидоп таблетки 5 мг 56 шт., Арител Кор таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 30 шт., Арител таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт. Канонфарма, Арител таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Кординорм таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 90 шт., Кординорм таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 90 шт., Нипертен таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Кординорм таблетки покрытые пленочной оболочкой 5 мг 30 шт., Бидоп таблетки 5 мг 14 шт., Бидоп таблетки 10 мг 14 шт., Кординорм таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 30 шт., Нипертен таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 100 шт..