Амитриптилин таблетки 25 мг 50 шт АЛСИ Фарма Цена

Антидепрессивное средство (трициклический антидепрессант). Оказывает также некоторое анальгезирующее (центрального генеза), антисеротониновое действие, способствует устранению ночного недержания мочи и снижает аппетит.

Обладает сильным периферическим и центральным антихолинергическим действием, обусловленным высоким сродством к м-холинорецепторам; сильным седативным эффектом, связанным со сродством к Н1-гистаминовым рецепторам, и альфа- адреноблокирующим действием.

Обладает свойствами антиаритмического лекарственного средства IA класса, подобно хинидину в терапевтических дозах замедляет желудочковую проводимость (при передозировке может вызывать тяжелую внутрижелудочковую блокаду).

Механизм антидепрессивного действия связан с увеличением концентрации норадреналина и/или серотонина в центральной нервной системе (ЦНС) (снижение их обратного всасывания).

Накопление этих нейромедиаторов происходит в результате ингибирования обратного их захвата мембранами пресинаптических нейронов. При длительном применении снижает функциональную активность бета-адренергических и серотониновых рецепторов головного мозга, нормализует адренергическую и серотонинергическую передачу, восстанавливает равновесие этих систем, нарушенное при депрессивных состояниях. При тревожно-депрессивных состояниях уменьшает тревогу, ажитацию и депрессивные проявления.

Механизм противоязвенного действия обусловлен способностью оказывать седативное и м-холиноблокирующее действие. Эффективность при ночном недержании мочи обусловлена, по-видимому, антихолинергической активностью, приводящей к повышению способности мочевого пузыря к растяжению, прямой бета-адренергической стимуляцией, активностью альфа-адренергических агонистов, сопровождающейся повышением тонуса сфинктера, и центральной блокадой захвата серотонина. Оказывает центральное анальгезирующее действие, которое, как полагают, может быть связано с изменениями концентрации моноаминов в ЦНС, особенно серотонина, и влиянием на эндогенные опиоидные системы.

Механизм действия при нервной булимии неясен (может быть сходным с таковым при депрессии). Показан отчетливый эффект препарата при булимии у больных как без депрессии, так и при ее наличии, при этом снижение булимии может отмечаться без сопутствующего ослабления самой депрессии.

При проведении общей анестезии снижает АД и температуру тела. Не ингибирует моноаминоксидазу (МАО).

Антидепрессивное действие развивается в течение 2-3 недель после начала применения.

Таблетки від білого до білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою; допускається легка мармуровість.

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна – 40 мг, лактози моногідрат (цукор молочний) – 40 мг, крохмаль прежелатинізований – 25.88 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 400 мкг, тальк – 1.2 мг, магнію.

10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (4) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні.
100 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.

N06AA09 Amitriptyline

Антидепресант

амітріптілін

Антидепресант

Препарат зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Антидепресивний засіб (трициклічний антидепресант). Чинить також деяку аналгетичну (центрального генезу), антисеротонінову дію, сприяє усуненню нічного нетримання сечі та знижує апетит.

Має сильну периферичну та центральну антихолінергічну дію, обумовлену високою спорідненістю до м-холінорецепторів; сильним седативним ефектом, пов'язаним із спорідненістю до Н1-гістамінових рецепторів, та альфа-адреноблокуючою дією.

Має властивості антиаритмічного лікарського засобу IA класу, подібно до хінідину в терапевтичних дозах уповільнює шлуночкову провідність (при передозуванні може викликати важку внутрішньошлуночкову блокаду).

Механізм антидепресивної дії пов'язаний із збільшенням концентрації норадреналіну та/або серотоніну в центральній нервовій системі (ЦНС) (зниження їх зворотного всмоктування).

Накопичення цих нейромедіаторів відбувається в результаті інгібування їх зворотного захоплення мембранами пресинаптичних нейронів. При тривалому застосуванні знижує функціональну активність бета-адренергічних та серотонінових рецепторів головного мозку, нормалізує адренергічну та серотонінергічну передачу, відновлює рівновагу цих систем, порушену при депресивних станах. При тривожно-депресивних станах зменшує тривогу, ажитацію та депресивні прояви.

Механізм противиразкової дії обумовлений здатністю надавати седативну та м-холіноблокуючу дію. Ефективність при нічному нетриманні сечі обумовлена, мабуть, антихолінергічною активністю, що призводить до підвищення здатності сечового міхура до розтягування, прямою бета-адренергічною стимуляцією, активністю альфа-адренергічних агоністів, що супроводжується підвищенням тонусу сфінктера, та центральною блокадою захоплення серо. Має центральну аналгетичну дію, яка, як вважають, може бути пов'язана зі змінами концентрації моноамінів у ЦНС, особливо серотоніну, та впливом на ендогенні опіоїдні системи.

Механізм дії при нервовій булімії неясний (може бути подібним до такого при депресії). Показаний виразний ефект препарату при булімії у хворих як без депресії, так і за її наявності, при цьому зниження булімії може відзначатись без супутнього послаблення самої депресії.

При проведенні загальної анестезії знижує артеріальний тиск і температуру тіла. Не пригнічує моноаміноксидазу (МАО).

Антидепресивна дія розвивається протягом 2-3 тижнів після початку застосування.

Депресії (особливо з тривогою, ажитацією та порушеннями сну, у т.ч. у дитячому віці, ендогенна, інволюційна, реактивна, невротична, лікарська, при органічних ураженнях мозку).

У складі комплексної терапії застосовується при змішаних емоційних розладах, психозах при шизофренії, алкогольній абстиненції, порушеннях поведінки (активності та уваги), нічному енурезі (за винятком хворих з гіпотонією сечового міхура), нервової булімії, хронічному больовому синдромі (хронічні болі у онк мігрень, ревматичні захворювання, атипові болі в області обличчя, постгерпетична невралгія, посттравматична невропатія, діабетична або інша периферична невропатія), головний біль, мігрені (профілактика), виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки.

Призначають внутрішньо, не розжовуючи, відразу після їди (для зменшення подразнення слизової оболонки шлунка).

Дорослі

Дорослим при депресії початкова доза – 25-50 мг на ніч, потім поступово доза може бути збільшена з урахуванням ефективності та переносимості препарату до максимальної 300 мг на добу. у 3 прийоми (найбільша частина дози приймається на ніч). Досягши терапевтичного ефекту дозу можна поступово знижувати до мінімальної ефективної залежно від стану пацієнта. Тривалість курсу лікування визначається станом пацієнта, ефективністю та переносимістю терапії, що проводиться, і може становити від декількох місяців до 1 року, а при необхідності і більше. У літньому віці при легких порушеннях, а також при нервовій булемії, у складі комплексної терапії при змішаних емоційних розладах та порушеннях поведінки, психозах при шизофренії та алкогольній абстиненції призначають у дозі 25-100 мг на добу. (на ніч),після досягнення терапевтичного ефекту переходять на мінімальні ефективні дози – 10-50 мг на добу.

Для профілактики мігрені, при хронічному больовому синдромі неврогенного характеру (в т.ч. тривалих головних болях), а також у комплексній терапії виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки – від 10-12.5-25 до 100 мг/добу. (максимальна частина дози приймається на ніч).

Діти

Дітям як антидепресант: від 6 до 12 років - 10-30 мг на добу. або 1-5 мг/кг/добу. дрібно, у підлітковому віці - до 100 мг на добу.

При нічному енурезі в дітей віком 6-10 років - 10-20 мг/сут. на ніч, 11-16 років – до 50 мг на добу.

Симптоми.

З боку ЦНС: сонливість, ступор, кома, атаксія, галюцинації, занепокоєння, психомоторне збудження, зниження здатності до концентрації уваги, дезорієнтація, сплутаність свідомості, дизартрія, гіперрефлексія, ригідність м'язів, хореоатетоз, епілептичний синдром.

З боку ССС: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія, порушення внутрішньосерцевої провідності, характерні для інтоксикації трициклічними антидепресантами зміни ЕКГ (особливо QRS), шок, серцева недостатність; у дуже рідкісних випадках – зупинка серця.

Інші: пригнічення дихання, задишка, ціаноз, блювання, гіпертермія, мідріаз, підвищений потовиділення, олігурія або анурія.

Симптоми розвиваються через 4 години після передозування, досягають максимуму через 24 години і тривають 4-6 діб. При підозрі на передозування, особливо у дітей пацієнта слід госпіталізувати.

При пероральному прийомі : промивання шлунка, прийом активованого вугілля; симптоматична та підтримуюча терапія; при тяжких антихолінергічних ефектах (зниженні АТ, аритмії, комі, міоклонічних епілептичних нападах) – введення інгібіторів холінестерази (застосування фізостигміну не рекомендується через підвищений ризик виникнення судом); підтримання АТ та водно-електролітного балансу. Показано контроль функцій ССС (включаючи ЕКГ) протягом 5 днів (рецидив може наступити через 48 год та пізніше), протисудомна терапія, штучна вентиляція легенів (ШВЛ) та ін. реанімаційні заходи. Гемодіаліз та форсований діурез неефективні.

При сумісному застосуванні етанолу та лікарських засобів, що пригнічують ЦНС (в т.ч. ін. антидепресантів, барбітуратів, бензадіазепінів та загальних анестетиків), можливе значне посилення пригнічуючої дії на ЦНС, пригнічення дихання та гіпотензивний ефект. Підвищує чутливість до напоїв, які містять етанол.

Підвищує антихолінергічну дію лікарських засобів з антихолінергічною активністю (наприклад, похідних фенотіазину, протипаркінсонічних лікарських засобів, амантадину, атропіну, біперидену, антигістамінних лікарських засобів), що збільшує ризик виникнення побічних ефектів (з боку ЦНС, зору, кишечника та сечового міхура). При сумісному застосуванні з холіноблокаторами, похідними фенотіазину та бензодіазепінами – взаємне посилення седативного та центрального холіноблокуючого ефектів та підвищення ризику виникнення епілептичних нападів (зниження порога судомної активності); похідні фенотіазину, крім того, можуть збільшувати ризик виникнення нейролептичного злоякісного синдрому.

При сумісному застосуванні з протисудомними лікарськими засобами можливе посилення гнітючої дії на ЦНС, зниження порога судомної активності (при використанні у високих дозах) та зниження ефективності останніх.

При сумісному застосуванні з антигістамінними лікарськими засобами, клонідином – посилення гнітючої дії на ЦНС; з атропіном – збільшує ризик виникнення паралітичної кишкової непрохідності; з лікарськими засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, - збільшення тяжкості та частоти екстрапірамідних ефектів.

При одночасному застосуванні амітриптиліну та непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину або індадіону) можливе підвищення антикоагулянтної активності останніх. Амітриптилін може посилювати депресію, спричинену глюкокортикостероїдами (ГКС). Лікарські засоби для лікування тиреотоксикозу підвищують ризик розвитку агранулоцитозу. Знижує ефективність фенітоїну та альфа-адреноблокаторів.

Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) подовжують T 1/2 , підвищують ризик розвитку токсичних ефектів амітриптиліну (може знадобитися зниження дози на 20-30%), індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, карбамазепін, фенітоїн, плазматин та зменшують ефективність амітриптиліну.

Спільне застосування з дисульфірамом та ін інгібіторами ацетальдегідрогенази провокує делірій.

Флуоксетин і флувоксамін збільшують концентрацію амітриптиліну в плазмі (може знадобитися зниження дози амітриптиліну на 50%).

Естрогеновмісні пероральні протизаплідні лікарські засоби та естрогени можуть підвищувати біодоступність амітриптиліну.

При одночасному застосуванні амітриптіліїну з клонідином, гуанітидином, бетанідином, резерпіном та метилдопою – зниження гіпотензивного ефекту останніх; з кокаїном – ризик розвитку аритмій серця.

Антиаритмічні лікарські засоби (типу хінідину) посилюють ризик розвитку порушень ритму (можливе уповільнення метаболізму амітриптиліну).

Пімозід та пробукол можуть посилювати аритмії серця, що проявляється у подовженні інтервалу QT на ЕКГ.

Посилює дію на ССС епінефрину, норепінефрину, ізопреналіну, ефедрину та фенілефрину (в т.ч. і тоді, коли ці лікарські засоби входять до складу місцевих анестетиків) та підвищує ризик розвитку порушень серцевого ритму, тахікардії, тяжкої артеріальної гіпертензії.

При сумісному призначенні з альфа-адреноміметиками для інтраназального введення або для застосування в офтальмології (при значному системному всмоктуванні) може посилюватися судинозвужувальна дія останніх.

При спільному прийомі з гормонами щитовидної залози – взаємне посилення терапевтичного ефекту та токсичної дії (включають аритмії серця та стимулюючу дію на ЦНС).

М-холіноблокатори та антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) підвищують ризик розвитку гіперпірексії (особливо при спекотній погоді).

При сумісному призначенні з ін. гематотоксичними лікарськими засобами можливе посилення гематотоксичності.

Несумісний з інгібіторами МАО (можливі збільшення частоти періодів гіперпірексії, тяжкі судоми, гіпертонічні кризи та смерть пацієнта).

У вагітних жінок застосовувати препарат слід лише, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Проникає у грудне молоко і може викликати сонливість у немовлят. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування" у новонароджених (виявляється задишкою, сонливістю, кишковими коліками, підвищеною нервовою збудливістю, підвищенням або зниженням АТ, тремором або спастичними явищами) прийом амітриптиліну поступово скасовується принаймні за 7 тижнів до очікуваних пологів.

Пов'язані з холіноблокуючою дією препарату: нечіткість зору, параліч акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску (тільки у осіб з локальною анатомічною схильністю - вузьким кутом передньої камери), тахікардія, сухість у роті, сплутаність свідомості (делірій або галюцинації) непрохідність, утруднення сечовипускання.

З боку ЦНС: сонливість, непритомність, стомлюваність, дратівливість, занепокоєння, дезорієнтація, галюцинації (особливо у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з хворобою Паркінсона), тривожність, порушення психомоторне, манія, гіпоманія, порушення пам'яті, зниження здатності до концентрації безсоння, "кошмарні" сновидіння, астенія; головний біль; дизартрія, тремор дрібних м'язів, особливо рук, кистей, голови та язика, периферична невропатія (парестезії), міастенія, міоклонус; атаксія, екстрапірамідний синдром, почастішання та посилення епілептичних нападів; зміни на електроенцефалограмі (ЕЕГ).

З боку ССС: тахікардія, відчуття серцебиття, запаморочення, ортостатична гіпотензія, неспецифічні зміни на електрокардіограмі (ЕКГ) (інтервал S-T або зубця Т) у пацієнтів без захворювань серця; аритмія, лабільність АТ (зниження або підвищення АТ), порушення внутрішньошлуночкової провідності (розширення комплексу QRS, зміни інтервалу PQ, блокада ніжок пучка Гіса).

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, печія, гастралгія, гепатит (включаючи порушення функції печінки та холестатичну жовтяницю), блювання, збільшення апетиту та маси тіла або зниження апетиту та маси тіла, стоматит, зміна смаку, діарея, потемніння язика.

З боку ендокринної системи: збільшення у розмірах (набряк) яєчок, гінекомастія; збільшення розмірів молочних залоз, галактореї; зниження або підвищення лібідо, зниження потенції, гіпо-або гіперглікемія, гіпонатріємія (зниження виробітку вазопресину), синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (АДГ). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, фотосенсибілізація, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.

Інші: випадання волосся, шум у вухах, набряки, гіперпірексія, збільшення лімфатичних вузлів, затримка сечі, півлакіурія.

При тривалому лікуванні, особливо у високих дозах, при його різкому припиненні можливий розвиток синдрому відміни: нудота, блювання, діарея, біль голови, нездужання, порушення сну, незвичайні сновидіння, незвичайне збудження; при поступовій відміні після тривалого лікування – дратівливість, рухове занепокоєння, порушення сну, незвичайні сновидіння.

Зв'язок із прийомом препарату не встановлений: вовчаковоподібний синдром (мігруючий артрит, поява антинуклеарних антитіл та позитивний ревматоїдний фактор), порушення функції печінки, агевзія.

Гіперчутливість, застосування спільно з інгібіторами МАО та за 2 тижні перед початком лікування, інфаркт міокарда (гострий та підгострий періоди), гостра алкогольна інтоксикація, гостра інтоксикація снодійними, аналгетичними та психоактивними лікарськими засобами, закрита вугілка пучка Гіса, AV блокада II ст.), період лактації, дитячий вік до 6 років.

У зв'язку із вмістом у таблетках лактози моногідрату (молочного цукру) препарат не повинні приймати пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.

З обережністю. Амітриптилін слід з обережністю застосовувати у осіб з алкоголізмом, при бронхіальній астмі, шизофренії (можлива активація психозу), біполярному розладі, епілепсії, при пригніченні кістково-мозкового кровотворення, захворюваннях серцево-судинної системи (ССС), стенокардія, а серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія), внутрішньоочної гіпертензії, інсульті, зниженні моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (ризик виникнення паралітичної кишкової непрохідності), печінкової та/або ниркової недостатності, тиреотоксикозі, гіперплазіі сечового міхура, при вагітності (особливо I триместр), у похилому віці.

Перед початком лікування необхідний контроль АТ (у пацієнтів зі зниженим або лабільним АТ він може знижуватися ще більшою мірою); у період лікування – контроль периферичної крові (в окремих випадках може розвиватися агранулоцитоз, у зв'язку з чим рекомендується стежити за картиною крові, особливо при підвищенні температури тіла, розвитку грипоподібних симптомів та ангіни), при тривалій терапії – контроль функцій ССС та печінки. У літніх та пацієнтів із захворюваннями ССС показаний контроль за ЧСС, АТ, ЕКГ. На ЕКГ можлива поява клінічно незначних змін (згладжування зубця Т, депресія сегмента ST, розширення комплексу QRS).

Необхідна обережність при різкому переході у вертикальне положення із положення "лежачи" або "сидячи".

У період лікування слід виключити вживання етанолу.

Призначають не раніше, ніж через 14 днів після відміни інгібіторів МАО, починаючи з малих доз.

При раптовому припиненні прийому після тривалого лікування можливий розвиток синдрому "скасування".

Амітриптілін у дозах вище 150 мг на добу. знижує поріг судомної активності (слід враховувати ризик виникнення епілептичних нападів у схильних хворих, а також за наявності ін. схильних до виникнення судомного синдрому факторів, наприклад ушкодженнях головного мозку будь-якої етіології, одночасному використанні антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків), у період відмови від етанолу або відміни лікарських засобів, що мають протисудомні властивості, наприклад, бензодіазепінів). Вираженим депресіям властивий ризик суїцидальних дій, який може зберігатися до досягнення істотної ремісії.У зв'язку з цим на початку лікування може бути показана комбінація з лікарськими засобами з групи бензодіазепінів або нейролептичними лікарськими засобами та постійний лікарський контроль (дорукувати довіреним особам на зберігання та видачу лікарських засобів). У дітей, підлітків та молодих людей (менше 24 років) з депресією та ін. психічними порушеннями антидепресанти, порівняно з плацебо, підвищують ризик виникнення суїцидальних думок та суїцидальної поведінки. Тому при призначенні амітриптиліну або будь-яких антидепресантів у даної категорії пацієнтів слід співвіднести ризик суїциду і користь від їх застосування. У короткострокових дослідженнях у людей старших 24 років ризик суїциду не підвищувався, а у людей старших 65 років дещо знижувався.Під час лікування антидепресантами за всіма пацієнтами має бути встановлене спостереження з метою раннього виявлення суїцидальних нахилів.

У пацієнтів з циклічними афективними розладами в період депресивної фази на фоні терапії можуть розвиватися маніакальні або гіпоманіакальні стани (необхідне зниження дози або відміна препарату та призначення антипсихотичного лікарського засобу). Після усунення зазначених станів, якщо є показання, лікування в низьких дозах може бути відновлено.

Через можливі кардіотоксичні ефекти потрібно дотримуватися обережності при лікуванні хворих на тиреотоксикоз або пацієнтів, які отримують препарати гормонів щитовидної залози.

У поєднанні з електросудомною терапією призначається лише за умови ретельного медичного спостереження.

У схильних пацієнтів та пацієнтів похилого віку може провокувати розвиток лікарських психозів, переважно у нічний час (після відміни препарату проходять протягом декількох днів).

Може викликати паралітичну кишкову непрохідність, переважно у пацієнтів з хронічною запором, похилого віку або у пацієнтів, змушених дотримуватися постільного режиму.

Перед проведенням загальної або місцевої анестезії слід попереджати анестезіолога про те, що пацієнт приймає амітриптілін.

Внаслідок антихолінергічної дії можливе зниження сльозовиділення та відносне збільшення кількості слизу у складі слізної рідини, що може призвести до пошкодження епітелію рогівки у пацієнтів, які користуються контактними лінзами.

При тривалому застосуванні спостерігається збільшення частоти карієсу зубів. Може бути підвищена потреба у рибофлавін.

Вивчення репродукції на тваринах виявило несприятливу дію на плід, а адекватних та строго контрольованих досліджень у вагітних жінок не проведено. У вагітних жінок застосовувати препарат слід лише, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Проникає у грудне молоко і може викликати сонливість у немовлят. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування" у новонароджених (виявляється задишкою, сонливістю, кишковими коліками, підвищеною нервовою збудливістю, підвищенням або зниженням АТ, тремором або спастичними явищами) прийом амітриптиліну поступово скасовується принаймні за 7 тижнів до очікуваних пологів.

Діти більш чутливі до гострого передозування, яке слід вважати небезпечним та потенційно смертельним для них.

У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Застосовувати з обережністю при нирковій недостатності.

Застосовувати з обережністю при печінковій недостатності.

Препарат відпускається за рецептом.

Застосовувати з обережністю в осіб похилого віку.

У пацієнтів похилого віку препарат може провокувати розвиток лікарських психозів, переважно у нічний час (після відміни препарату проходять протягом кількох днів).

Протипоказаний дітям віком до 6 років.

У дітей, підлітків та молодих людей (менше 24 років) з депресією та ін. психічними порушеннями антидепресанти, порівняно з плацебо, підвищують ризик виникнення суїцидальних думок та суїцидальної поведінки. Тому, при призначенні амітриптиліну або будь-яких антидепресантів у даної категорії пацієнтів, слід співвіднести ризик суїциду і користь від їх застосування.

ALSI Pharma AO (Росія)

Страна производства (на момент написания) Россия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Амитриптилин таблетки 25 мг 50 шт АЛСИ Фарма с доставкой в любой город или село Украины. Купить Амитриптилин таблетки 25 мг 50 шт АЛСИ Фарма можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Присмотритесь еще к такому товару на нашем сайте. Хотите приобрести Амитриптилин таблетки 25 мг 50 шт АЛСИ Фарма быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Амитриптилин раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Амитриптилин таблетки 25 мг 50 шт., Амитриптилин таблетки 25 мг 50 шт., Амитриптилин таблетки 25 мг 50 шт., Амитриптилин Никомед таблетки 10 мг 50 шт., Амитриптилин таблетки 25 мг 50 шт., Амитриптилин-Гриндекс таблетки покрытые пленочной оболочкой 25 мг 50 шт., Амитриптилин-АКОС раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Амитриптилин раствор для внутримышечного введения 10 мг/мл ампулы 2 мл 10 шт., Апо-Амитриптилин Ало-Амитриптилин таблетки покрытые пленочной оболочкой 10 мг 50 шт., Амитриптилин-Гриндекс таблетки покрытые оболочкой 10 мг 50 шт., Амитриптилин таблетки 10 мг 50 шт..