Адемпас таблетки покрытые пленочной оболочкой 1 мг 42 шт Цена

Гипотензивное средство, стимулятор гуанилатциклазы.

Механизм действия

Риоцигуат является стимулятором растворимой гуанилатциклазы (рГЦ), фермента сердечно-легочной системы и рецептора оксида азота (NO).

При связывании NO с рГЦ фермент катализирует синтез сигнальной молекулы циклического гуанозинмонофосфата (цГМФ). Внутриклеточный цГМФ играет важную роль в регуляции процессов, влияющих на тонус сосудов, пролиферацию, фиброз и воспаление.

Легочная гипертензия ассоциируется с эндотелиальной дисфункцией, нарушением синтеза оксида азота и недостаточной стимуляцией метаболического пути NO-рГЦ-цГМФ. Риоцигуат имеет двойной механизм действия. Он сенсибилизирует цГМФ к эндогенному NO путем стабилизации связи NO-цГМФ. Риоцигуат также напрямую стимулирует рГЦ через другой участок связи, независимо от NO.

Риоцигуат восстанавливает метаболический путь NO-рГЦ-цГМФ и вызывает увеличение продукции цГМФ.

Эффективность у пациентов с хронической тромбоэмболической легочной гипертензией (ХТЭЛГ)

Эффективность оценивалась в ходе рандомизированного двойного слепого международного многоцентрового плацебо-контролируемого исследования III фазы (CHEST-1), включавшего неоперабельных пациентов или пациентов с персистирующей и/или рецидивирующей ХТЭЛГ после проведенной легочной эндартерэктомии (группа 4, по классификации Всемирной организации здравоохранения, ВОЗ). В исследование был включен 261 пациент с различной степенью тяжести заболевания (функциональными классами, ФК), из них 31% пациентов относится ко II функциональному классу по классификации ВОЗ (ФК I ВОЗ), 64% - ФК III ВОЗ, со средней дистанцией в тесте 6-минутной ходьбы (6МХТ, 150-450 м) 347 м.

Первичная конечная точка эффективности: изменение дистанции в 6МХТ к 16 неделе по сравнению с исходной

В ходе лечения достигнуты результаты:

Наблюдалось улучшение гемодинамических параметров в группе риоцигуата по сравнению с плацебо: статистически значимое снижение ЛСС, среднего давления в легочной артерии (сДЛА) (минус 5.0 мм рт.ст., р<0.0001) и увеличение сердечного индекса (СИ) на 0.47 л/мин/м2; (р<0.0001).

Долговременное лечение ХТЭЛГ (CHEST-2) включало 237 пациентов, которые завершили исследование CHEST-1. Средняя продолжительность лечения на момент среза данных - 388 дней. В исследовании CHEST-2 наблюдались дальнейшие улучшения со стороны дистанции 6МХТ и ФК. Однолетняя выживаемость - 98%.

Эффективность у пациентов с легочной артериальной гипертензией (ЛАГ)

Эффективность оценивалась в ходе рандомизированного двойного слепого международного многоцентрового плацебо-контролируемого исследования III фазы (PATENT-1), в котором принимало участие 443 пациента (исходный клинический статус: 42% ФК II, 54% ФК III по классификации ВОЗ, средняя дистанция в 6МХТ (150-450 м) 363 м), не получавших лечения, либо получавших терапию антагонистами рецепторов эндотелина (ЭРА) или аналогом простациклина (АП) (ингаляционно, внутрь или п/к). Популяция пациентов включала в себя мужчин и женщин в возрасте от 18 до 80 лет; 61% - идиопатическая ЛАГ, 2% - наследственная ЛАГ, 25% - ЛАГ, ассоциированная с болезнями соединительной ткани, 8% - ЛАГ, ассоциированная с врожденным пороком сердца, 3% - ЛАГ, ассоциированная с портальной гипертензией, 1% - ЛАГ, ассоциированная с приемом аноректиков или амфетамина (группа 1 по классификации ВОЗ).

Первичная конечная точка эффективности: изменение дистанции в 6МХТ к 12 неделе

В ходе лечения достигнуты результаты:

Наблюдалось улучшение гемодинамических параметров в группе риоцигуата по сравнению с плацебо: сДЛА (минус 3.8 мм рт.ст., р<0.0001) и увеличение СИ (на 0.56 л/мин/м2; р<0.0001).

Долговременное лечение ЛАГ (PATENT-2) включало 363 пациента, которые завершили исследование PATENT-1. Средняя продолжительность лечения на момент среза данных - 438 дней. В исследовании PATENT-2 наблюдались дальнейшие улучшения со стороны дистанции 6МХТ и ФК. Однолетняя выживаемость - 96%.

таб., покр. плівковою оболонкою, 2.5 мг: 42 або 84 шт.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою коричнево-жовтогарячого кольору, круглі, двоопуклі, на одному боці методом видавлювання нанесено "R" і "2.5", на іншій стороні логотип компанії Байєр у вигляді хреста.

Допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна – 35 мг, кросповідон – 6 мг, гіпромелоза 2910 – 3 мг, лактози моногідрат – 37.7 мг, магнію стеарат – 0.6 мг, натрію лаурилсульфат – 0.2 мг.

Склад плівкової оболонки: гіпролоза – 1.1 мг, гіпромелоза 2910 – 0.36 мг, пропіленгліколь – 0.21 мг, титану діоксид – 0.35 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0.4 мг, барвник заліза оксид червоний – 0.08 мг.

21 шт. - блістери (2) - пачки картонні з контролем першого розтину.
21 шт. - блістери (4) - пачки картонні з контролем першого розтину.

C02KX05 Riociguat

Стимулятор гуанілатциклази. Препарат, що застосовується при легеневій гіпертензії

ріоцигуат

Гіпотензивний засіб - стимулятор гуанілатциклази

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

Термін придатності – 3 роки.

Гіпотензивний засіб, стимулятор гуанілатциклази.

Механізм дії

Ріоцигуат є стимулятором розчинної гуанілатциклази (рГЦ), ферменту серцево-легеневої системи та рецептора оксиду азоту (NO).

При зв'язуванні NO із рГЦ фермент каталізує синтез сигнальної молекули циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ). Внутрішньоклітинний цГМФ грає важливу роль у регуляції процесів, що впливають на тонус судин, проліферацію, фіброз та запалення.

Легенева гіпертензія асоціюється з ендотеліальною дисфункцією, порушенням синтезу оксиду азоту та недостатньою стимуляцією метаболічного шляху NO-рГЦ-цГМФ. Ріоцигуат має подвійний механізм дії. Він сенсибілізує цГМФ до ендогенного NO шляхом стабілізації зв'язку NO-цГМФ. Ріоцигуат також стимулює рГЦ через іншу ділянку зв'язку, незалежно від NO.

Ріоцигуат відновлює метаболічний шлях NO-рГЦ-цГМФ та викликає збільшення продукції цГМФ.

Ефективність у пацієнтів з хронічною тромбоемболічною легеневою гіпертензією (ХТЕЛГ)

Ефективність оцінювалася в ході рандомізованого подвійного сліпого міжнародного багатоцентрового плацебо-контрольованого дослідження III фази (CHEST-1), що включало неоперабельних пацієнтів або пацієнтів з персистуючою та/або рецидивною ХТЕЛГ після проведеної легеневої ендартеректомії (група 4, по клас. До дослідження було включено 261 пацієнт з різним ступенем тяжкості захворювання (функціональними класами, ФК), з них 31% пацієнтів належить до II функціонального класу за класифікацією ВООЗ (ФК I ВООЗ), 64% - ФК III ВООЗ, із середньою дистанцією у тесті 6 -хвилинної ходьби (6МХТ, 150-450 м) 347м.

Первинна кінцева точка ефективності: зміна дистанції у 6МХТ до 16 тижня порівняно з вихідною

У ході лікування досягнуто результатів:

Спостерігалося поліпшення гемодинамічних параметрів у групі ріоцигуату порівняно з плацебо: статистично значуще зниження ЛСС, середнього тиску в легеневій артерії (сДЛА) (мінус 5.0 мм рт.ст., р<0.0001) та збільшення серцевого індексу (СІ) на 0.47 /м2; (Р<0.0001).

Довготривале лікування ХТЕЛГ (CHEST-2) включало 237 пацієнтів, які завершили дослідження CHEST-1. Середня тривалість лікування на момент зрізу даних – 388 днів. У дослідженні CHEST-2 спостерігалися подальші покращення з боку дистанції 6МХТ та ФК. Однорічне виживання - 98%.

Ефективність у пацієнтів із легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ)

Ефективність оцінювалася в ході рандомізованого подвійного сліпого міжнародного багатоцентрового плацебо-контрольованого дослідження III фази (PATENT-1), в якому брали участь 443 пацієнти (початковий клінічний статус: 42% ФК II, 54% ФК III за класифікацією ВООЗ, середня дистанція у 6МХТ) 150-450 м) 363 м), які не отримували лікування, або отримували терапію антагоністами рецепторів ендотеліну (ЕРА) або аналогом простацикліну (АП) (інгаляційно, внутрішньо або п/к). Популяція пацієнтів включала чоловіків і жінок віком від 18 до 80 років; 61% – ідіопатична ЛАГ, 2% – спадкова ЛАГ, 25% – ЛАГ, асоційована з хворобами сполучної тканини, 8% – ЛАГ, асоційована з вродженою пороком серця, 3% – ЛАГ, асоційована з портальною гіпертензією, 1% – ЛАГ, асоційована з прийомом аноректиків чи амфетаміну (група 1 за класифікацією ВООЗ).

Первинна кінцева точка ефективності: зміна дистанції 6МХТ до 12 тижня

У ході лікування досягнуто результатів:

Спостерігалося покращення гемодинамічних параметрів у групі ріоцигуату порівняно з плацебо: сДЛА (мінус 3.8 мм рт.ст., р<0.0001) та збільшення СІ (на 0.56 л/хв/м2; р<0.0001).

Довготривале лікування ЛАГ (PATENT-2) включало 363 пацієнти, які завершили дослідження PATENT-1. Середня тривалість лікування на момент зрізу даних – 438 днів. У дослідженні PATENT-2 спостерігалися подальші покращення з боку дистанції 6МХТ та ФК. Однорічне виживання – 96%.

Хронічна тромбоемболічна легенева гіпертензія (ХТЕЛГ), група 4 за класифікацією ВООЗ:

Легенева артеріальна гіпертензія (ЛАГ), група 1 за класифікацією ВООЗ, ІІ-ІІІ ФК за класифікацією ВООЗ (у монотерапії або в комбінації з антагоністами рецепторів ендотеліну або простаноїдами):

Препарат приймають внутрішньо. Адемпас можна приймати під час їжі або незалежно від часу їди.

Початок терапії

Початкова доза, що рекомендується, становить 1 мг 3 рази на добу протягом 2 тижнів. Таблетки повинні прийматися 3 рази на добу з інтервалом приблизно 6-8 годин, одночасно з їдою або незалежно від часу їди.

При систолічному АТ ≥95 мм рт.ст. і відсутність симптомів артеріальної гіпотензії, дозу слід збільшувати на 0.5 мг кожні 2 тижні до максимальної добової дози 2.5 мг 3 рази на добу.

При систолічному АТ <95 мм рт. та за умови відсутності симптомів артеріальної гіпотензії дозу слід залишити незмінною.

Якщо будь-якої миті на етапі титрування дози систолічний АТ <95 мм рт.ст. і при цьому відзначаються ознаки гіпотензії, поточну разову дозу слід зменшити на 0.5 мг, тобто. рекомендувати призначити раніше прийняту та добре переносиму дозу.

Підтримуюча доза

Підібрану дозу слід підтримувати, якщо не розвиваються симптоми артеріальної гіпотензії.

Максимальна добова доза препарату Адемпас становить 7,5 мг.

У разі пропуску чергової дози препарату слід прийняти наступну дозу відповідно до призначеної схеми застосування.

У разі розвитку небажаних реакцій після застосування призначеної дози препарату доза може бути знижена у будь-який момент проведення лікування.

Скасування лікування

У разі необхідності перерви у лікуванні на 3 дні і більше, слід повернутися до початкової дози та відновити прийом препарату, починаючи з дози 1 мг 3 рази на добу протягом 2 тижнів; потім продовжити лікування з наступним титруванням дози, як описано вище.

Особливі групи пацієнтів

Безпека та ефективність препарату Адемпас не були вивчені у пацієнтів віком до 18 років . Оскільки доступні дані щодо застосування препарату у дітей відсутні, Адемпас протипоказаний пацієнтам віком до 18 років.

У пацієнтів похилого віку (65 років і старше) слід дотримуватися особливої обережності при доборі дози.

У пацієнтів з порушенням функції нирок (КК менше 80 мл/хв, але більше 15 мл/хв) відзначався більш виражений ефект препарату Адемпас, тому при доборі дози у таких пацієнтів слід дотримуватися особливої обережності. Протипоказано застосування препарату Адемпас у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 15 мл/хв) або на гемодіалізі , оскільки дослідження у таких пацієнтів не проводилися.

Концентрації ріоцигуату в плазмі крові у пацієнтів з легким порушенням функції печінки (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю, клас А) подібні до концентрацій ріоцигуату в плазмі крові у здорових добровольців. У пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю, клас В) відзначався більш виражений ефект адемпасу. При доборі дози у таких пацієнтів слід дотримуватися особливої обережності. Застосування препарату Адемпас у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю, клас С) протипоказано, тому що симптоми інфекції хворі. Дослідження у цієї групи пацієнтів не проводилися.

Пацієнтам, що палять, настійно рекомендується відмовитися від тютюнопаління, оскільки концентрація ріоцигуату в плазмі крові у пацієнтів, що палять, істотно знижена в порівнянні з некурцями. Якщо пацієнт починає або припиняє курити в процесі лікування препаратом Адемпас, може знадобитися корекція дози препарату.

Симптоми

Повідомлялося про ненавмисне передозування при застосуванні ріоцигуату у дозі 9-25 мг протягом 2-32 днів. Небажані реакції були аналогічні тим, що спостерігалися при прийомі препарату в нижчих дозах.

Лікування

Специфічний антидот невідомий. У разі передозування слід застосовувати стандартні підтримувальні заходи відповідно до клінічної необхідності. При надмірному зниженні АТ може знадобитися активна гемодинамічна підтримка. Оскільки ріоцигуат має високий ступінь зв'язування з білками плазми крові, можливість виведення його за допомогою діалізу є малоймовірною.

Фармакокінетичні взаємодії

Ріоцигуат виводиться в основному за допомогою окисного метаболізму, опосередкованого системою ізоферментів цитохрому Р450 (ізоферменти CYP1A1, CYP3A4, CYP2C8, CYP2J2), а також у незміненому вигляді через кишечник або нирками у процесі клубочкової фільтрації. На підставі досліджень in vitro було виявлено, що ріоцигуат є субстратом для мембранних транспортних білків P-gp/BCRP (Р-глікопротеїну/білка резистентності раку молочної залози). Інгібітори або індуктори цих ферментів та/або транспортних білків можуть вплинути на ефективність ріоцигуату.

In vitro було показано, що кетоконазол (потужний інгібітор CYP3A4 та P-gp) є інгібітором множинних метаболічних шляхів за участю системи CYP та P-gp/BCRP, що беруть участь у метаболізмі та екскреції ріоцигуату. Одночасне застосування кетоконазолу в дозі 400 мг 1 раз на добу призводило до збільшення на 150% (діапазон до 370%) середньої AUC ріоцигуату та збільшення Cmax на 46%. Кінцевий Т1/2 збільшувався з 7.3 до 9.2 год, а загальний кліренс ріоцигуату знижувався з 6.1 до 2.4 л/год.

Таким чином, не рекомендовано одночасне застосування препарату Адемпас з сильними інгібіторами множинних метаболічних шляхів за участю ізоферментів цитохрому та P-gp/BCRP, такими як протигрибкові препарати з групи азолів (наприклад, кетоконазол, ітраконазол) або інгібітори ВІЧ- .

Препарати, які значно інгібують P-gp/BCRP, такі як імунодепресант циклоспорин А, слід застосовувати з обережністю.

З рекомбінантних ізоферментів цитохрому Р450, досліджених in vitro, CYP1A1 найбільш ефективно каталізував утворення основного метаболіту ріоцигуату. Препарати класу інгібіторів тирозинкінази є сильними інгібіторами ізоферменту CYP1A1, при цьому ерлотиніб та гефітиніб виявляли найбільшу інгібуючу активність in vitro. Таким чином, одночасне застосування з препаратами, що є інгібіторами CYP1A1, може призводити до посилення ефекту ріоцигуату, особливо у пацієнтів, що палять. Отже, потужні інгібітори CYP1A1 слід застосовувати з обережністю.

Одночасне застосування кларитроміцину (500 мг 2 рази/добу), що відноситься до сильних інгібіторів CYP3A4, що також є інгібітором P-gp, помірно підвищувало середню AUC ріоцигуату на 41% без істотної зміни Cmax. Такі зміни клінічно незначні.

Одночасне застосування препаратів, що підвищують рН ШКТ, може призвести до нижчої біодоступності при прийомі внутрішньо, оскільки розчинність ріоцигуату значно нижча за нейтрального рН порівняно з кислим середовищем.

Призначення до та під час терапії ріоцигуатом інгібітору протонної помпи омепразолу (40 мг 1 раз на добу) знижує середню AUC ріоцигуату на 26%, а середню Cmax на 35%. Ці зміни клінічно незначні.

Антациди слід приймати щонайменше через годину після прийому ріоцигуату, оскільки одночасне застосування антацидів на основі алюмінію гідроксиду та/або гідроксиду магнію знижує середню AUC ріоцигуату на 34%, а середню Cmax на 56%.

Бозентан, який є помірним інгібітором CYP3A4, спричиняє зниження Css ріоцигуату у плазмі крові у пацієнтів з ЛАГ на 27%, не впливаючи на ефективність комбінації.

Одночасне застосування ріоцигуату та сильних індукторів CYP3A4 (наприклад, фенітоїну, карбамазепіну, фенобарбіталу або препаратів, що містять звіробій продірявлений) може також призвести до зниження концентрації ріоцигуату у плазмі крові.

Вплив ріоцигуату на інші лікарські засоби

Ріоцигуат та його основний метаболіт не є ні інгібіторами, ні індукторами основних ізоферментів цитохрому Р450 (включно з CYP3A4) або транспортними білками (наприклад, P-gp/BCRP) при терапевтичних концентраціях в умовах in vitro.

Відсутність фармакокінетичної взаємодії між ріоцигуатом та маркерним субстратом CYP3A4 мідазоламом була продемонстрована in vivo.

Було виявлено, що in vitro ріоцигуат та його основний метаболіт є сильними інгібіторами CYP1A1. Таким чином, не можна виключити клінічно значущу лікарську взаємодію з препаратами, що одночасно приймаються, які значною мірою виводяться шляхом метаболізму, опосередкованого CYP1A1, такими як ерлотініб або гранісетрон.

Фармакодинамічна взаємодія

Нітрати

Одночасне застосування ріоцигуату та нітратів або донаторів оксиду азоту (таких як амілнітрит) у будь-якій лікарській формі протипоказано, оскільки при застосуванні ріоцигуату у дозі 2.5 мг у формі таблеток, покритих плівковою оболонкою, спостерігалося посилення гіпотензивного ефекту нітрогліцерину (0.4 мг під язик) 4 та 8 год після прийому ріоцигуату.

Інгібітори ФДЕ-5

У дослідженнях на тваринах було продемонстровано зниження системного АТ при поєднанні ріоцигуату з силденафілом або варденафілом. При застосуванні у збільшених дозах часом спостерігалося додаткове зниження системного АТ.

В екстрополяційному дослідженні лікарської взаємодії за участю 7 пацієнтів з ЛАГ, які отримували постійне лікування силденафілом (20 мг 3 рази на добу), одноразовий прийом ріоцигуату (0.5 мг та 1 мг послідовно) призвів до підсумовування впливу препаратів на гемодинаміку. Дози ріоцигуату понад 1 мг у цьому дослідженні не вивчали.

Було проведено 12-тижневе дослідження застосування комбінації стабільної дози силденафілу (20 мг 3 рази на добу) та ріоцигуату (у дозі 1-2.5 мг 3 рази на добу) порівняно з монотерапією силденафілом у 18 пацієнтів з ЛАГ. У продовженій фазі дослідження (за відсутності групи контролю) одночасне застосування силденафілу та ріоцигуату призводило до більш високої частоти відміни ріоцигуату, переважно внаслідок артеріальної гіпотензії. Не було отримано доказів сприятливого клінічного ефекту цієї комбінації у досліджуваній популяції. Одночасне застосування ріоцигуату та інгібіторів ФДЕ-5 (таких як силденафіл, тадалафіл, варденафіл) протипоказано.

Варфарін

Одночасне лікування ріоцигуатом та варфарином не впливало на протромбіновий час. Передбачається, що одночасне застосування ріоцигуату з іншими похідними кумарину також не впливатиме на протромбіновий час.

Відсутність фармакокінетичної взаємодії між ріоцигуатом та субстратом CYP2C9 варфарином була продемонстрована в умовах in vivo.

Ацетилсаліцилова кислота

Ріоцигуат не викликав подовження часу кровотечі, викликаного прийомом ацетилсаліцилової кислоти як антиагрегантний засіб, а також не впливав на агрегацію тромбоцитів у людини.

При вагітності препарат Адемпас протипоказаний.

Препарат Адемпас не слід призначати жінкам у період лактації через можливість розвитку серйозних небажаних реакцій у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Рішення про припинення грудного вигодовування або скасування та/або утримання від прийому препарату в період лактації слід приймати з урахуванням оцінки співвідношення ризик-корисність.

У дослідженнях на щурах не спостерігалося впливу на чоловічу та жіночу фертильність. Вивчення ембріотоксичності на моделях щурів та кролів продемонструвало репродуктивну токсичність ріоцигуату. У дослідженні на щурах спостерігався підвищений ризик розвитку вад серця, так само як і зменшення частоти наступу вагітності у зв'язку з ранньою резорбцією плода при системному впливі на організм матері, яке приблизно в 7 разів перевищувало вплив у людини (2.5 мг 3 рази на добу). У дослідженні на кроликах, починаючи з рівня системного впливу, що перевищує вплив на людину в 3 рази (2.5 мг 3 рази на добу), спостерігалися викидні та ембріотоксичність.

Не проводилося спеціальних досліджень із застосуванням ріоцигуату з метою оцінки його впливу на фертильність людини. Під час лікування препаратом Адемпас жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні методи контрацепції.

Небажані явища, представлені нижче, перераховані відповідно до частоти народження в клінічних дослідженнях. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та < 1/1000), дуже рідко (<1/10000).

Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – гастроентерит.

З боку крові та лімфатичної системи: часто – анемія (включаючи відповідні лабораторні показники).

З боку нервової системи: дуже часто – запаморочення, біль голови.

З боку серця та судин: часто – прискорене серцебиття, зниження артеріального тиску.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кровохаркання, носова кровотеча, закладеність носа; нечасто – легенева кровотеча*.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – диспепсія, діарея, нудота, блювання; часто - гастрит, ГЕРХ, дисфагія, біль у різних відділах шлунково-кишкового тракту, запор, здуття живота.

Загальні розлади та порушення разом: дуже часто - периферичні набряки.

* повідомлялося про випадок фатальної легеневої кровотечі в рамках довготривалого дослідження без групи контролю.

одночасний прийом з нітратами або донаторами оксиду азоту (такими як амілнітрит) у будь-якій лікарській формі; одночасне застосування з препаратами групи інгібіторів фосфодіестерази (ФДЕ), в т.ч. з препаратами групи інгібіторів ФДЕ-5, такими як силденафіл, варденафіл, тадалафіл, або з препаратами групи неспецифічних інгібіторів ФДЕ, такими як дипіридамол і теофілін; вроджений дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна ); важкі порушення функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-Пью, клас З), т.к. досвід клінічного застосування відсутня; важка артеріальна гіпотензія на момент початку терапії (систолічний артеріальний тиск менше 95 мм рт.ст.), т.к. досвід клінічного застосування відсутній); тяжкі порушення функції нирок (КК менше 15 мл/хв) та застосування у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (досвід клінічного застосування відсутній); вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років; іншому компоненту, що входить до складу препарату.

З обережністю слід призначати препарат у таких ситуаціях:

Венооклюзійна хвороба легень

Застосування препарату Адемпас у пацієнтів з венооклюзійною хворобою легень (ВОБЛ) не рекомендовано, оскільки легеневі вазодилататори можуть суттєво погіршити клінічний стан таких пацієнтів. З появою симптомів набряку легень слід припустити можливість розвитку асоційованої ВОБЛ. У такому разі лікування препаратом Адемпас слід припинити.

Кровотечі з дихальних шляхів

У пацієнтів з легеневою гіпертензією існує підвищена ймовірність кровотечі з дихальних шляхів, особливо серед пацієнтів, які отримують антикоагулянтну терапію.

При лікуванні препаратом Адемпас ризик серйозних та/або фатальних кровотеч з дихальних шляхів може збільшуватись, особливо у присутності факторів ризику, таких як недавній епізод серйозного кровохаркання, включаючи його лікування за допомогою бронхіальної артеріальної емболізації. Слід регулярно оцінювати співвідношення ризик-корисність у кожного окремого пацієнта.

Судинорозширювальний ефект

Препарат Адемпас має судинорозширюючі властивості, що може призвести до зниження артеріального тиску. До призначення препарату слід ретельно оцінити ризик виникнення небажаних судинно-розширювальних ефектів у пацієнтів з супутніми захворюваннями (наприклад, у пацієнтів, які отримують антигіпертензивну терапію, або з вихідною артеріальною гіпотензією, гіповолемією, тяжкою обструкцією шляхів відтоку з лівого шлуночка).

Поєднане застосування з іншими лікарськими засобами

Одночасне застосування препарату Адемпас з потужними інгібіторами ізоферментів цитохрому та P-gp/BCRP, такими як протигрибкові препарати з групи азолів (наприклад, кетоконазол, ітраконазол) або інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад, ритонавір), не рекомендовано внаслідок вираженого.

Одночасне застосування препарату Адемпас з потужними інгібіторами ізоферменту CYP1A1, такими як інгібітор тирозинкінази ерлотиніб, та сильними інгібіторами P-gp/BCRP, такими як імунодепресант циклоспорин А, можуть посилити дію препарату Адемпас. Ці препарати слід застосовувати з обережністю. Слід контролювати АТ та розглянути можливість зниження дози препарату Адемпас.

Популяції пацієнтів, дослідження яких не проводилися

Адемпас не був вивчений у наступних групах пацієнтів, отже, його застосування вони протипоказано:

Інформація для окремих груп пацієнтів

У пацієнтів, що палять, ефективність ріоцигуату знижується на 50-60%. Таким пацієнтам рекомендується кинути палити.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Повідомлялося про випадки запаморочення у деяких пацієнтів, тому слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та при роботі з іншими механізмами.

У пацієнтів з порушенням функції нирок (КК менше 80 мл/хв, але більше 15 мл/хв) відзначався більш виражений ефект препарату Адемпас, тому при доборі дози у таких пацієнтів слід дотримуватися особливої обережності.

Протипоказано застосування препарату Адемпас у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 15 мл/хв) або на гемодіалізі, оскільки дослідження у таких пацієнтів не проводилися.

Концентрації ріоцигуату в плазмі крові у пацієнтів з легким порушенням функції печінки (5-6 балів за шкалою Чайлда-П'ю, клас А) подібні до концентрацій ріоцигуату в плазмі крові у здорових добровольців.

У пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (7-9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, клас В) відзначався більш виражений ефект адемпасу. При доборі дози у таких пацієнтів слід дотримуватися особливої обережності.

Застосування препарату Адемпас у пацієнтів з тяжким порушенням функцій печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, клас С) протипоказано, т.к. дослідження таких пацієнтів не проводилися.

Препарат відпускається за рецептом.

У пацієнтів похилого віку (65 років і старше) слід дотримуватися особливої обережності при доборі дози.

Безпека та ефективність препарату Адемпас не була вивчена у пацієнтів віком до 18 років. Оскільки доступні дані щодо застосування препарату у дітей відсутні, Адемпас протипоказаний пацієнтам віком до 18 років.

BAYER AG (Німеччина)

BAYER AG (Німеччина)

STEGEMANN LOHNVERPACKUNG & LOGISTISCHER SERVICE eK (Німеччина)

Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Адемпас таблетки покрытые пленочной оболочкой 1 мг 42 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Адемпас таблетки покрытые пленочной оболочкой 1 мг 42 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Хотите приобрести Адемпас таблетки покрытые пленочной оболочкой 1 мг 42 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Адемпас таблетки покрытые пленочной оболочкой 2,5 мг 42 шт., Адемпас таблетки покрытые пленочной оболочкой 1,5 мг 42 шт., Адемпас таблетки покрытые пленочной оболочкой 2 мг 42 шт..