Кардосал Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+20 мг 28 шт Цена
-
Страна:Германия
-
Форма выпуска:таблетки
-
В упаковке:28 шт.
Кардосал® плюс - это комбинированный препарат, в состав которого входят антагонист рецепторов ангиотензина II (олмесартана медоксомил) и тиазидный диуретик (гидрохлоротиазид). Сочетание двух действующих веществ обладает комбинированным антигипергензивным действием, вследствие чего АД снижается в большей степени, чем при приеме каждого из них в отдельности. При приеме препарата один раз в сутки достигается эффективное и равномерное снижение АД в течение 24 ч.
Олмесартана медоксомил является специфическим антагонистом рецепторов ангиотензина II (типа AT1). Ангиотензин II является первичным вазоактивным компонентом ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС) и играет значимую роль в патофизиологии артериальной гипертензии посредством влияния на AT1-рецепторы. Предполагается, что олмесартана медоксомил блокирует все эффекты ангиотензина П, опосредованные АТ1-рецепторами независимо от источника и пути синтеза ангиотензина II.
При артериальной гипертензии олмесартана медоксомил вызывает дозозависимое продолжительное снижение АД. Нет данных о развитии артериальной гипотензии после приема первой дозы препарата и о развитии синдрома «отмены» (резкое повышение АД после отмены препарата).
Прием олмесартана медоксомила один раз в сутки обеспечивает эффективное и мягкое снижение АД в течение 24 ч. Гипотензивное действие олмесартана медоксомила наступает, как правило, уже через 2 нед., а максимальный эффект развивается приблизительно через 8 нед. после начала терапии.
Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик - нарушает реабсорбцию ионов натрия, хлора и воды в почечных канальцах. Увеличивает выведение ионов калия, магния, гидрокарбонатов, задерживает в организме ионы кальция. Диуретический эффект наступает через 2 ч после приема гидрохлоротиазида внутрь, достигает максимума через 4 ч и продолжается до 12 ч. Способствует снижению повышенного АД. При сочетанном приеме олмесартана медоксомила и гидрохлоротиазида происходит уменьшение потерь ионов калия, вызванных действием диуретика. Результатом комбинированной терапии олмесартана медоксомилом и гидрохлоротиазидом является потенцирование гипотензивного эффекта, который зависит от дозы каждого компонента препарата. Комбинированная терапия хорошо переносится пациентами. При длительном лечении эффективность комбинированной терапии (олмесартана медоксомил/гидрохлоротиазид) сохраняется, развития синдрома «отмены» не наблюдается.
Кардосал Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+20 мг 28 шт инструкция на украинскомФорма випускутаб., покр. плівковою оболонкою, 12.5 мг + 20 мг: 14, 28, 56 або 98 прим. таб., покр. плівковою оболонкою, 25 мг + 20 мг: 14, 28, 56 або 98 шт.
Опис
| Пігулки, покриті плівковою оболонкою | 1 таб. |
| гідрохлортіазид | 25 мг |
| олмесартану медоксоміл | 20 мг |
14 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки осередкові контурні (4) - пачки картонні.
14 шт. - упаковки осередкові контурні (7) - пачки картонні.
Коди АТХ
C09DA08 Олмесартан медоксоміл у комбінації з діуретиками
Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність
Антагоніст рецепторів ангіотензину II у комбінації з діуретиком
Діюча речовина
гідрохлортіазид
олмесартан медоксоміл
Фармако-терапевтична група
Гіпотензивний комбінований засіб (ангіотензину II рецепторів блокатор + діуретик)
Умови зберігання
Зберігати за нормальної температури не вище 30°С. Лікарський засіб зберігати у недоступному для дітей місці!
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки.
Фармакологічна дія
Кардосал плюс - це комбінований препарат, до складу якого входять антагоніст рецепторів ангіотензину II (олмесартану медоксоміл) та тіазидний діуретик (гідрохлортіазид). Поєднання двох діючих речовин має комбіновану антигіпергензивну дію, внаслідок чого АТ знижується більшою мірою, ніж при прийомі кожного з них окремо. При прийомі препарату один раз на добу досягається ефективне та рівномірне зниження артеріального тиску протягом 24 год.
Олмесартану медоксоміл є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (типу AT1). Ангіотензин II є первинним вазоактивним компонентом ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) та відіграє значну роль у патофізіології артеріальної гіпертензії за допомогою впливу на AT1-рецептори. Передбачається, що олмесартану медоксоміл блокує всі ефекти ангіотензину П, опосередковані АТ1-рецепторами незалежно від джерела та шляхи синтезу ангіотензину II.
При артеріальній гіпертензії олмесартану медоксоміл спричинює дозозалежне тривале зниження артеріального тиску. Немає даних про розвиток артеріальної гіпотензії після прийому першої дози препарату та про розвиток синдрому «скасування» (різке підвищення артеріального тиску після відміни препарату).
Прийом олмесартану медоксомілу один раз на добу забезпечує ефективне та м'яке зниження артеріального тиску протягом 24 годин. Гіпотензивна дія олмесартану медоксомілу настає, як правило, вже через 2 тижні, а максимальний ефект розвивається приблизно через 8 тижнів. після початку терапії.
Гідрохлортіазид – тіазидний діуретик – порушує реабсорбцію іонів натрію, хлору та води у ниркових канальцях. Збільшує виведення іонів калію, магнію, гідрокарбонатів, затримує в організмі іони кальцію. Діуретичний ефект настає через 2 години після прийому гідрохлортіазиду всередину, досягає максимуму через 4 години і триває до 12 годин. Сприяє зниженню підвищеного артеріального тиску. При поєднаному прийомі олмесартану медоксомілу та гідрохлортіазиду відбувається зменшення втрат іонів калію, спричинених дією діуретика. Результатом комбінованої терапії олмесартану медоксомілом та гідрохлортіазидом є потенціювання гіпотензивного ефекту, який залежить від дози кожного компонента препарату. Комбінована терапія добре переноситься пацієнтами. При тривалому лікуванні ефективність комбінованої терапії (олмесартану медоксоміл/гідрохлортіазид) зберігається, розвитку синдрому відміни не спостерігається.
Показання
есенціальна артеріальна гіпертензія (при неефективності монотерапії олмесартаном медоксомілом).
Спосіб застосування, курс та дозування
Таблетки Кардосал плюс приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі. Перед призначенням комбінованого препарату Кардосал плюс рекомендується попередній підбір дози кожної з діючих речовин окремо (тобто олмесартану медоксомілу та гідрохлортіазиду).
Рекомендована доза:
Щодня по 1 таблетці препарату Кардосал плюс, що містить 20 мг олмесартану медоксомілу та 12,5 мг гідрохлортіазиду, за відсутності адекватного контролю АТ на тлі монотерапії олмесартаном медоксомілом у дозі 20 мг;
При відсутності адекватного контролю артеріального тиску на фоні прийому препарату Кардосал плюс, що містить 20 мг олмесартану медоксомілу і 12,5 мг гідрохлортіазиду, можливе застосування препарату Кардосал плюс, що містить 20 мг олмесартану медоксомілу і 25 мг гідрохлортіазиду щоденно.
Максимальна доза препарату Кардосал плюс становить 20 мг олмесартану медоксомілу та 25 мг гідрохлортіазиду 1 раз на добу.
Літнім пацієнтам (старше 65 років) з нормальною функцією нирок (КК понад 90 мл/хв) та пацієнтам з порушенням функції нирок (КК = 30-60 мл/хв.) корекції дози препарату не потрібне.
Передозування
Симптоми: при передозуванні олмесартану медоксомілу найбільш ймовірно виражене зниження артеріального тиску, а також тахікардія, брадикардія, нудота, сонливість; при передозуванні гідрохлортіазиду – симптоми дефіциту електролітів (гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія) та дегідратації внаслідок надмірного діурезу.
Лікування: рекомендовано промивання шлунка та/або прийом активованого вугілля; терапія, спрямована на корекцію дегідратації та порушень водно-електролітного балансу. При вираженому зниженні артеріального тиску рекомендується укласти пацієнта в горизонтальне положення, піднявши ноги, і провести терапію, спрямовану на заповнення ОЦК. Гемодіаліз не є ефективним.
Лікарська взаємодія
Олмесартану медоксоміл
Не рекомендується спільне застосування з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, замінниками солей, що містять калій, або іншими лікарськими засобами, здатними підвищити концентрацію калію у сироватці крові (наприклад, гепарин) – можливе підвищення концентрації калію у сироватці крові.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозах більше 3 г/добу, а також інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), та антагоністи рецепторів ангіотензину II можуть діяти синергічно, зменшуючи гломерулярну фільтрацію. При одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів та антагоністів рецепторів ангіотензину II може виникнути ризик розвитку гострої ниркової недостатності, тому рекомендується контроль функції нирок на початку лікування, а також регулярний прийом достатньої кількості рідини. Водночас одночасне лікування може зменшити антигіпертензивну дію антагоністів рецепторів ангіотензину II, що призводить до часткової втрати їхньої терапевтичної ефективності. При одночасному застосуванні з антацидами (магнію та алюмінію гідроксиди) можливе помірне зниження біодоступності олмесартану медоксомілу. Є повідомлення про оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові та прояв токсичності під час одночасного застосування препаратів літію з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та з антагоністами рецепторів ангіотензину II, тому застосування олмесартану медоксомілу в комбінації з препаратами літію не рекомендується. У разі потреби застосування відповідної комбінованої терапії рекомендується регулярний контроль концентрації літію у сироватці крові. У поодиноких випадках інгібітори АПФ можуть посилювати гіпоглікемічну дію інсуліну та гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо (наприклад, похідних сульфонілсечовини) у хворих на цукровий діабет. У цих випадках при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ може знадобитися зниження дози гіпоглікемічного засобу для внутрішнього застосування та інсуліну.
Гідрохлоротіазид
Глюкокортикостероїди, адренокортикотропний гормон (АКТГ), амфотерицин В (парентерально), карбеноксолон, пеніциліну G натрієва сіль, похідні саліцилової кислоти: при одночасному їх прийомі з гідрохлортіазидом може мати місце підвищення втрат електролітів, особливо розвиток
Одночасний прийом іонообмінних препаратів (колестерамін, колестепол) зменшує всмоктування гідрохлортіазиду.
При одночасному застосуванні гідрохлортіазиду із солями кальцію можливе підвищення концентрації кальцію у сироватці крові, внаслідок зменшення його виведення. При необхідності призначення препаратів кальцію слід контролювати його концентрацію у сироватці крові та відповідним чином коригувати його дозу.
При одночасному застосуванні гідрохлортіазиду із серцевими глікозидами можлива поява аритмій.
Лікарські засоби, здатні викликати аритмію типу «пірует» («torsades des pointes») (особлива форма поліморфної шлуночкової тахікардії з хвиле-, гвинто- або веретеноподібною конфігурацією шлуночкових комплексів у поєднанні зі збільшенням або зменшенням амплітуди зубців комплексу QRS, яка може призвести шлуночків або асистолії): через ризик розвитку гіпокаліємії потрібна обережність при одночасному застосуванні гідрохлортіазиду з деякими антиаритмічними засобами (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), , сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галоперидол, дроперидол) та іншими (бепридал, цизаприд, дифеманілу метилсульфат, еритроміцин для внутрішньовенного введення, галофантрин, мізоластин, нентамідин, спарфлоксацин, терфенадін, викликати аритмію типу "пірует".
При сумісному застосуванні гідрохлортіазиду з недеполяризуючими міорелаксантами (в т.ч. тубокурарину хлорид) – посилення дії міорелаксантів.
Тіазиди можуть збільшувати ризик розвитку побічних ефектів амантадину. Лікування тіазидними діуретиками може порушити толерантність до глюкози. При одночасному застосуванні М-холіноблокаторів (атропін) та тіазидів через зниження моторики шлунково-кишкового тракту біодоступність тіазидних діуретиків може підвищуватися.
Може знадобитися зниження дози гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування та інсуліну.
Протиподагричні засоби (пробенецид, сульфінпіразон, алопуринол): може виникнути необхідність корекції дози гіпоурикемічного засобу (збільшення дози пробенециду або сульфінпіразону), оскільки гідрохлортіазид може підвищувати концентрацію сечової кислоти в сироватці крові. Одночасне застосування з тіазидними діуретиками може підвищити частоту розвитку реакцій підвищеної чутливості до алопуринолу. Дія симпатоміметиків при одночасному прийомі тіазидних діуретиків може послаблюватися.
Тіазидні діуретики можуть зменшувати виведення нирками цитотоксичних засобів та посилювати їх мієлосупресивний ефект.
При прийомі саліцилатів у високих дозах гідрохлортіазид може посилювати їхню токсичну дію на ЦНС.
Є повідомлення про поодинокі випадки гемолітичної анемії при одночасному прийомі метилдопи з гідрохлортіазидом.
Одночасне застосування циклоспорину з гідрохлортіазидом може підвищувати ризик розвитку гіперурикемії та загострення подагри.
Одночасне застосування тетрациклінів з тіазидними діуретиками підвищує ризик збільшення концентрації сечовини зумовленого тетрациклінами. Ця взаємодія не стосується доксицикліну.
Олмесартану медоксоміл/гідрохлортіазид у комбінації
Одночасне застосування препаратів літію з тіазидними діуретиками може збільшити без того підвищений ризик інтоксикації літієм, зумовлений інгібіторами АПФ, тому спільне застосування препарату Кардосал плюс і препаратів літію не рекомендується. Якщо така комбінація все ж таки необхідна, то також необхідний ретельний контроль концентрації літію в сироватці крові.
При одночасному застосуванні препарату Кардосал плюс з баклофеном та аміфостином можливе посилення антигіпертензивної дії.
При одночасному застосуванні інших антигіпертензивних засобів гіпотензивна дія препарату Кардосал плюс може посилитися. Етанол, барбітурати, наркотичні анальгетики або антидепресанти при застосуванні препарату Кардосал плюс можуть призвести до посилення ортостатичної гіпотензії.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Досвід застосування олмесартану медоксомілу у вагітних відсутній. Однак зважаючи на наявні повідомлення про тяжку тератогенну дію лікарських засобів, що діють на РААС, як і будь-який лікарський препарат цього класу, Кардосал плюс протипоказаний до застосування при вагітності. У разі планування або настання вагітності під час терапії препаратом Кардосал плюс препарат необхідно відмінити якомога раніше. Невідомо, чи виділяється олмесартану медоксоміл з грудним молоком, але тіазиди виділяються у грудне молоко і можуть пригнічувати лактацію, тому при необхідності застосування препарату Кардосал плюс у період лактації грудне вигодовування на період його прийому слід припинити.
Побічна дія
Можливі побічні ефекти наведені нижче за низхідною частотою виникнення: часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення.
Комбінація олмесартану медоксомілу та гідрохлоротіазиду
З боку ЦНС
Часто: запаморочення.
Нечасто: синкопе.
З боку серцево-судинної системи
Нечасто: серцебиття, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія.
З боку шкірних покривів
Нечасто: шкірний висип, екзема.
З боку обміну речовин
Нечасто: гіпер- або гіпокаліємія, гіперкальціємія, гіпертригліцеридемія, гіперурикемія, підвищення концентрації ліпідів у крові.
З боку лабораторних показників
Дуже рідко: незначне підвищення концентрації креатиніну, сечової кислоти та азоту сечовини у сироватці крові, незначне зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту.
Олмесартана Медоксоміл (монотерапія)
З боку системи кровотворення
Дуже рідко: тромбоцитопенія.
З боку ЦНС
Дуже рідко: запаморочення, біль голови.
З боку серцево-судинної системи
Рідко: виражене зниження артеріального тиску.
Нечасто стенокардія.
З боку дихальної системи
Часто: бронхіт, фарингіт, риніт.
Дуже рідко: кашель.
З боку травного тракту
Часто: діарея, диспепсія, гастроентерит.
Дуже рідко: біль у животі, нудота, блювання.
З боку сечовидільної системи
Часто гематурія, інфекція сечових шляхів.
Дуже рідко: гостра ниркова недостатність.
З боку опорно-рухового апарату
Часто: артрит, біль у спині.
Дуже рідко: судоми м'язів, міалгія.
З боку шкірних покривів
Дуже рідко: свербіж шкіри, екзантема, ангіоневротичний набряк, алергічний дерматит, кропив'янка.
З боку обміну речовин
Часто: підвищення активності креатинфосфокінази, гіпертригліцеридемія, гіперурикемія.
Рідко: гіперкаліємія.
З боку лабораторних показників
Дуже рідко: підвищення концентрації креатиніну та сечовини у сироватці крові.
Часто: підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Інші порушення
Часто: біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, периферичні набряки.
Дуже рідко: слабкість, підвищена стомлюваність, сонливість, нездужання.
Гідрохлоротіазид (монотерапія)
З боку системи кровотворення
Рідко: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, а пластична анемія, гемолітична анемія, пригнічення кістковомозкового кровотворення.
З боку центральної та периферичної нервової системи
Часто: запаморочення, слабкість, біль голови, підвищена стомлюваність.
Рідко: занепокоєння, порушення сну, сплутаність свідомості, апатія, депресія, обнубіляція, парестезія, судоми.
З боку органу зору
Рідко: ксантопсія, минуще порушення акомодації, зменшення утворення слізної рідини.
З боку серцево-судинної системи
Нечасто: ортостатична гіпотензія.
Рідко аритмії, тромбоз, емболія.
З боку дихальної системи
Рідко: диспное (включаючи інтерстиціальну пневмонію та набряк легень).
З боку травного тракту
Нечасто: анорексія, біль у животі, нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, запалення слинних залоз.
Рідко: панкреатит, гострий холецистит, внутрішньопечінкова холестатична жовтяниця.
Дуже рідко: паралітична кишкова непрохідність.
З боку сечостатевої системи
Рідко: порушення ниркової функції, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність, порушення потенції.
З боку опорно-рухового апарату
Рідко: судома м'язів, м'язова слабкість, парези.
З боку шкірних покривів
Нечасто: фотосенсибілізація, шкірний висип, кропив'янка.
Рідко: розвиток вовчаковоподібного синдрому (лихоманка, артралгія, міалгія, серозит, васкуліт, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкоцитоз, еозинофілія), активація шкірної форми системного червоного вовчаку, анафілактичні реакції, токсичний епідерм.
З боку лабораторних показників
Часто: гіперглікемія, глюкозурія, гіперурикемія, підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові, порушення водно-електролітного балансу (включаючи гіпонатріємію, гіпомагніємію, гіпохлоремію, гіпокаліємію та гіперкальціємію), підвищення концентрації холестерину та тригліцеридів у крові.
Інші порушення
Рідко: гарячка.
Протипоказання до застосування
спадкова непереносимість лактози, нестача в організмі лактази або синдром мальабсорбції глюкози та лактози; мл/хв.); рефрактерні гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія та симптоматична гіперурикемія; вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність та безпека препарату не вивчені); речовин, що входять до складу препарату (див. Склад).
З обережністю:
бронхіальна астма; ішемічна хвороба серця (ІХС); хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації; важкі цереброваскулярні порушення; стеноз аортального або мітрального клапана; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; функції нирок (КК більше 30 мл/хв, але менше 60 мл/хв.); двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки; порушення водно-електролітного балансу, дегідратація; захворювання сполучної тканини, у тому числі системний червоний вовчак; пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженням солі або які знаходяться на гемодіалізі; при пригніченні кістковомозкового кровотворення; год. діарея, блювання або попередня терапія діуретиками.особливі вказівки
Симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після прийому першої дози препарату, може зустрічатися у пацієнтів зі зниженим ОЦК та/або зниженою концентрацією натрію внаслідок інтенсивної терапії діуретиками, обмеження споживання солі з їжею при дієтичному харчуванні, а також внаслідок діареї чи блювання. Відповідні фактори слід усунути до початку застосування препарату Кардосал плюс.
Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлортіазид, можуть спричинити порушення ОЦК або водно-електролітного балансу сироватки крові (включаючи гіпокаліємію, гіпонатріємію та гіпохлоремічний алкалоз). Симптомами-провісниками є: сухість слизової оболонки ротової порожнини, спрага, слабкість, сонливість, занепокоєння, міалгія або судоми, м'язова слабкість, артеріальна гіпотензія, олігурія, тахікардія, нудота і блювання (див. розділ Побічна дія).
Найвищий рівень ризику розвитку гіпокаліємії існує у пацієнтів з цирозом печінки, у пацієнтів при проведенні форсованого діурезу та у тих пацієнтів, які одночасно приймають глюкокортикостероїди або АКТТ (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами). І, навпаки, внаслідок антагонізму, що міститься в препараті Кардосал® плюс олмесартану медоксомілу, що виявляється щодо рецепторів ангіотензину II (AT1), може мати місце гіперкаліємія - насамперед у пацієнтів зі зниженням функції нирок та/або хронічною серцевою недостатністю, а також пацієнтів з цукровим діабетом. У пацієнтів із факторами ризику рекомендується регулярний контроль концентрації калію у сироватці крові. Даних про те, чи може олмесартану медоксоміл зменшувати гіпонатріємію, спричинену діуретиками або перешкоджати її розвитку, немає. При спекотній погоді у пацієнтів схильних до набряків може мати місце дилюційна гіпонатріємія. Зниження концентрації хлоридів у цілому виражено незначно і лікування зазвичай не потребує.
Тіазиди можуть зменшувати виведення нирками іонів кальцію і також призводити до минущого незначного підвищення концентрації кальцію в сироватці крові за відсутності в анамнезі порушень його обміну. Гіперкалігіємія може вказувати на прихований гіперпаратиреоз. Перед дослідженням функції паращитовидних залоз тіазиди слід відмінити.
Доведено, що тіазидні діуретики підвищують виведення нирками іонів магнію, що може призводити до гіпомагніємії.
У пацієнтів, у яких судинний тонус та функція нирок залежать великою мірою від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю або порушенням функції нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування іншими засобами, що впливають на РААС, пов'язане з можливістю розвитку гострої артеріальної гіпотензії, азотемії, олігурії або, в окремих випадках, гострої ниркової недостатності. Можливість подібної дії може бути виключена при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину П.
Є підвищений ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності у тому випадку, якщо пацієнт із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки отримує терапію лікарськими засобами, що впливають на РААС. При застосуванні препарату Кардосал плюс у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендується проводити періодичний контроль концентрації іонів калію, креатиніну та сечової кислоти у сироватці крові. Досвід застосування олмесартану медоксомілу у пацієнтів з нещодавно проведеною трансплантацією нирки або патентів з останньою стадією порушення функції нирок відсутній.
У пацієнтів з обмеженням функції нирок прийом тіазидних діуретиків може супроводжуватись азотемією. При очевидному прогресуванні ниркової недостатності необхідно переглянути терапію та вирішити питання про відміну діуретиків.
Як у разі будь-якого антигіпертензивного препарату, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ІХС або цереброваскулярною недостатністю може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.
Тіазидні діуретики можуть викликати порушення толерантності до глюкози, а також підвищення концентрації холестерину, тригліцеридів та сечової кислоти у сироватці крові. У пацієнтів з цукровим діабетом може виникнути необхідність корекції дози інсуліну або гіпоглікемічного засобу для внутрішнього застосування (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами). При лікуванні тіазидними діуретиками цукровий діабет, що латентно протікає, може маніфестувати.
Є повідомлення про те, що тіазидні діуретики можуть сприяти розвитку нападу подагри і викликати загострення системного червоного вовчака. Реакції підвищеної чутливості до гідрохлортіазиду можуть мати місце з більшою ймовірністю у пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом або бронхіальною астмою (в анамнезі).
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Вплив препарату Кардосал® плюс на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами спеціально не вивчався, тому в період лікування препаратом Кардосал® плюс слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказаний при виражених порушеннях функції нирок (КК менше 30 мл/хв).
З обережністю:
порушення функції нирок (КК більше 30 мл/хв, але менше 60 мл/хв.); двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки; стан після недавно перенесеної трансплантації нирки (досвід застосування препарату відсутній)Пацієнтам з порушенням функції нирок (КК = 30-60 мл/хв) корекції дози препарату не потрібно.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказаний при тяжких порушеннях функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) (ризик розвитку печінкової коми), при обструкції жовчовивідних шляхів та холестазі.
Умови реалізації
За рецептом.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Літнім пацієнтам (старше 65 років) з нормальною функцією нирок (КК понад 90 мл/хв) корекції дози препарату не потрібно.
Застосування у дітей
Протинадання дітям до 18 років.
Нозологія (коди МКЛ)I10 Есенціальна [первинна] гіпертензія
Власник реєстраційного посвідчення
BERLIN-PHARMA ZAO (Росія)
Вироблено
DAIICHI SANKYO EUROPE GmbH (Німеччина)
Власник товарного знаку
BERLIN-CHEMIE AG (Німеччина)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Германия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Кардосал Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+20 мг 28 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Кардосал Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+20 мг 28 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Среди всего ассортимента у нас еще есть такой товар со смежным действием. Хотите приобрести Кардосал Плюс таблетки покрытые пленочной оболочкой 12,5 мг+20 мг 28 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!