Каталог товаров

Фраксипарин раствор для подкожного введения 5700 МЕ 0,6 мл шприц 10 шт Цена

Наличие уточняйте
0,00 грн
0,00 грн
+
  • Страна:
    Франция
  • Форма выпуска:
    раствор
  • В упаковке:
    2 шт.
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Надропарин - низкомолекулярный гепарин (НМГ), полученный путем деполимеризации из стандартного гепарина. Представляет собой гликозаминогликан со средней молекулярной массой приблизительно 4300 дальтон.

Проявляет высокую способность к связыванию с белком плазмы крови антитромбином III (АТ III). Это связывание приводит к ускоренному ингибированию фактора Xа, чем и обусловлен высокий антитромботический потенциал надропарина.

Другие механизмы, обеспечивающие антитромботический эффект надропарина, включают активацию ингибитора превращения тканевого фактора (TFPI), активацию фибринолиза посредством прямого высвобождения активатора тканевого плазминогена из эндотелиальных клеток и модификацию реологических свойств крови (снижение вязкости крови и увеличение проницаемости мембран тромбоцитов и гранулоцитов).

Надропарин характеризуется более высокой активностью в отношении фактора Xа по сравнению с активностью в отношении фактора. Обладает как немедленной, так и продленной антитромботической активностью.

По сравнению с нефракционированным гепарином (НФГ) надропарин обладает меньшим влиянием на функции тромбоцитов и их способность к агрегации и мало выраженным влиянием на первичный гемостаз.

Фраксипарин раствор для подкожного введения 5700 МЕ 0,6 мл шприц 10 шт инструкция на украинском

Форма випускурозчин д/п/к введення 9500 МО анти-Ха/1 мл: шприци 1 мл 2 або 10 шт. розчин д/п/к введення 9500 МО анти-Ха/1 мл: шприци 0.3 мл 2 або 10 шт. розчин д/п/к введення 9500 МО анти-Ха/1 мл: шприци 0.4 мл 2 або 10 шт. розчин д/п/к введення 9500 МО анти-Ха/1 мл: шприци 0.6 мл 2 або 10 шт. розчин д/п/к введення 9500 МО анти-Ха/1 мл: шприци 0.8 мл 2 або 10 шт.
Опис

Розчин для підшкірного введення прозорий або слабо опалесцентний, безбарвний або світло-жовтого кольору.

1 мл
надропарин кальцію 9500 МО анти-Ха

[PRING] розчин кальцію гідроксиду (або розведена хлористоводнева кислота) – достатня кількість для доведення рН до 5.0-7.0, вода д/і – до 1 мл.

1 мл (9500 МО анти-Ха) – шприци скляні однодозові (2) – блістери (1) – пачки картонні.
1 мл (9500 МО анти-Ха) – шприци скляні однодозові (2) – блістери (5) – пачки картонні.


Коди АТХ

B01AB06 Nadroparin


Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Антикоагулянт прямої дії – гепарин низькомолекулярний.


Діюча речовина

надропарин кальцію


Фармако-терапевтична група

Антикоагулянтний засіб прямої дії


Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C; не заморожувати.


Термін придатності

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.


Фармакологічна дія

Надропарин – низькомолекулярний гепарин (НМГ), отриманий шляхом деполімеризації зі стандартного гепарину. Являє собою глікозаміноглікан із середньою молекулярною масою приблизно 4300 дальтон.

Виявляє високу здатність до зв'язування з білком плазми антитромбіном III (АТ III). Це зв'язування призводить до прискореного пригнічення фактора Xа, чим і обумовлений високий антитромботичний потенціал надропарину.

Інші механізми, що забезпечують антитромботичний ефект надропарину, включають активацію інгібітору перетворення тканинного фактора (TFPI), активацію фібринолізу за допомогою прямого вивільнення активатора тканинного плазміногену з ендотеліальних клітин та модифікацію реологічних властивостей крові (зниження в'язкості крові) і збільшення пров.

Надропарин характеризується вищою активністю щодо фактора Xа порівняно з активністю щодо фактора. Має як негайну, так і продовжену антитромботічну активність.

У порівнянні з нефракціонованим гепарином (НФГ) надропарин має менший вплив на функції тромбоцитів та їх здатність до агрегації та мало виражений вплив на первинний гемостаз.


Показання

профілактика тромбоемболічних ускладнень: при хірургічних та ортопедичних втручаннях; у пацієнтів з високим ризиком тромбоутворення (при гострій дихальній недостатності та/або респіраторній інфекції та/або серцевій недостатності), які перебувають на постільному режимі у зв'язку з гострою терапевтичною патологією або госпіталізованими до відділень реанімації або інтенсивної терапії; лікування тромбоемболії легеневої артерії середнього/важкого ступеня тяжкості або проксимального тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок; профілактика зсідання крові під час гемодіалізу; лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q.


Спосіб застосування, курс та дозування

Надропарин слід вводити підшкірно або внутрішньовенно болюсно.

Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q: перше введення – внутрішньовенно.

Гемодіаліз: введення до артеріальної лінії екстракорпорального контуру гемодіалізу. Чи не вводити в/м.

Профілактика тромбоемболічних ускладнень

При загальнохірургічних втручаннях

Рекомендована доза Фраксипарину становить 0.3 мл (2850 анти-Ха ME) підшкірно за 2-4 години до операції. Потім препарат вводять 1 раз на добу протягом усього періоду ризику тромбоутворення (але не менше 7 днів) та до переведення пацієнта на амбулаторний режим.

При ортопедичних втручаннях

Фраксипарин призначають підшкірно з розрахунку 38 анти-Ха МО/кг ваги, доза залежить від маси тіла пацієнта (вказана в таблиці 1 нижче) і може бути збільшена до 50% на 4-й післяопераційний день. Початкова доза призначається за 12 годин до операції, друга доза - через 12 годин після завершення операції. Далі Фраксипарин продовжують застосовувати 1 раз на добу протягом усього періоду ризику тромбоутворення до переведення пацієнта на амбулаторний режим. Мінімальний термін терапії становить 10 днів.

Таблиця 1. Дозування Фраксипарину при профілактиці тромбоемболічних ускладнень при ортопедичних втручаннях

Маса тіла пацієнта (кг) Доза Фраксипарину, що вводиться за 12 годин до і через 12 годин після операції, далі 1 раз на добу до 3-го дня після операції Доза Фраксипарину, що вводиться 1 раз на добу, починаючи з 4-го дня після операції
Об'єм, мл Анті-Ха ME Об'єм, мл Анті-Ха ME
<50 0.2 1900 0.3 2850
50-69 0.3 2850 0.4 3800
≥70 0.4 3800 0.6 5700

У пацієнтів з високим ризиком тромбоутворення (при гострій дихальній недостатності та/або респіраторній інфекції та/або серцевій недостатності), які перебувають на постільному режимі у зв'язку з гострою терапевтичною патологією або госпіталізованими до відділень реанімації або інтенсивної терапії

Фраксипарин призначають підшкірно 1 раз на добу. Доза залежить від маси тіла пацієнта та вказана в таблиці 2 нижче. Фраксипарин застосовують протягом усього періоду ризику тромбоутворення.

Таблиця 2. Дозування Фраксипарину при профілактиці тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із високим ризиком тромбоутворення

Маса тіла пацієнта (кг) Доза Фраксипарину, що вводиться 1 раз на добу
Об'єм Фраксипарину, мл Анті-Ха ME
≤70 0.4 3800
>70 0.6 5700

Для пацієнтів похилого віку доцільно зниження дози до 0.3 мл (2 850 анти-Ха ME).

Лікування тромбоемболії легеневої артерії середнього/важкого ступеня тяжкості або проксимального тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок

За відсутності протипоказань необхідно якомога раніше розпочати терапію пероральними антикоагулянтами. При лікуванні тромбоемболії терапія Фраксипарином повинна продовжуватися доти, доки не буде досягнуто цільових показників МНО.

Фраксипарин призначають підшкірно 2 рази на добу (кожні 12 год) протягом 10 днів. Доза залежить від маси тіла пацієнта та вказана в таблиці 3 нижче (з розрахунку 86 анти-Ха МО/кг маси тіла).

Таблиця 3. Дозування Фраксипарину при лікуванні тромбоемболії легеневої артерії середнього/важкого ступеня тяжкості або проксимального тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок

Маса тіла пацієнта (кг) Двічі на день, тривалість 10 днів
Об'єм (мл) Анті-Ха ME
<50 0.4 3800
50-59 0.5 4750
60-69 0.6 5700
70-79 0.7 6650
80-89 0.8 7600
≥90 0.9 8550

Профілактика зсідання крові в системі екстракорпорального кровообігу при гемодіалізі

Доза Фраксипарину повинна бути встановлена для кожного пацієнта індивідуально з урахуванням технічних умов діалізу.

Фраксипарин вводиться одноразово до артеріальної лінії петлі діалізу на початку кожного сеансу. Для пацієнтів, які не мають підвищеного ризику кровотечі, рекомендуються початкові дози, достатні для проведення 4-годинного сеансу діалізу залежно від маси тіла (див. таблицю 4).

Таблиця 4. Початкові дози Фраксипарину при профілактиці зсідання крові в системі екстракорпорального кровообігу при гемодіалізі

Маса тіла пацієнта (кг) Ін'єкція в артеріальну лінію петлі діалізу на початку сеансу діалізу
Об'єм (мл) Анті-Ха ME
<50 0.3 2850
50-69 0.4 3800
≥70 0.6 5700

У пацієнтів із підвищеним ризиком кровотечі рекомендовано застосовувати половинну дозу для проведення діалізу.

Якщо сеанс діалізу триває довше 4 годин, Фраксипарин може бути введений додатково у менших дозах. При проведенні наступних сеансів діалізу доза повинна підбиратися індивідуально залежно від ефектів, що спостерігаються. Слід спостерігати за пацієнтом протягом процедури діалізу у зв'язку з можливим виникненням кровотеч або ознак тромбоутворення у системі діалізу.

Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q

Фраксипарин призначають підшкірно 2 рази на добу (кожні 12 год). Тривалість лікування зазвичай становить 6 днів. У клінічних дослідженнях пацієнтам з нестабільною стенокардією/інфарктом міокарда без зубця Q Фраксипарин призначався у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою у дозі 325 мг на добу.

Початкова доза застосовується як одноразова внутрішньовенна болюсна ін'єкція, наступні дози вводяться підшкірно. Дози залежить від маси тіла пацієнта та вказані в таблиці 5 нижче з розрахунку 86 анти-Ха МО/кг маси тіла.

Таблиця 5. Дозування Фраксипарину при лікуванні нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q

Маса тіла пацієнта (кг) Початкова доза для внутрішньовенного введення (болюсно) П/к ін'єкція (кожні 12 год) Анті-Ха ME
<50 0.4 мл 0.4 мл 3800
50-59 0.5 мл 0.5 мл 4750
60-69 0.6 мл 0.6 мл 5700
70-79 0.7 мл 0.7 мл 6650
80-89 0.8 мл 0.8 мл 7600
90-99 0.9 мл 0.9 мл 8550
≥100 1.0 мл 1.0 мл 9500

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти похилого віку

Профілактика тромбоемболічних ускладнень при загальнохірургічних втручаннях, профілактика зсідання крові під час гемодіалізу та лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q

У пацієнтів похилого віку корекція доз не потрібна, крім пацієнтів з нирковою недостатністю. До початку лікування Фраксіпарином рекомендується провести оцінку функції нирок.

Профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з високим ризиком тромбоутворення (при гострій дихальній недостатності та/або респіраторній інфекції та/або серцевій недостатності), які перебувають на постільному режимі або госпіталізовані до відділень реанімації або інтенсивної терапії

У пацієнтів похилого віку може знадобитися зниження дози до 0.3 мл (2850 анти-Ха ME).

Ниркова недостатність

Профілактика тромбоемболії

У пацієнтів з легким ступенем ниркової недостатності (КК ≥50 мл/хв) зниження дози не потрібне.

У пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю спостерігається зниження екскреції надропарину, що призводить до підвищеного ризику виникнення тромбоемболії та кровотеч.

Якщо, враховуючи індивідуальні фактори ризику розвитку кровотеч та тромбоемболії у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК ≥30 мл/хв і менше 50 мл/хв), лікар приймає рішення про зниження дози, доза повинна бути знижена на 25-33%.

Доза Фраксипарину повинна бути знижена на 25-33% у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв).

Лікування тромбоемболії, нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q

У пацієнтів з легкою нирковою недостатністю (КК ≥50 мл/хв) зниження дози не потрібне.

У пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю спостерігається зниження екскреції надропарину, що призводить до підвищеного ризику розвитку тромбоемболії та кровотеч.

Якщо, враховуючи індивідуальні фактори ризику кровотеч та тромбоемболії у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК ≥30 мл/хв і менше 50 мл/хв), лікар приймає рішення про зниження дози, доза повинна бути знижена на 25-33%. Фраксипарин протипоказаний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Не проводилося спеціальних досліджень цієї групи пацієнтів.

загальні вказівки

Особливу увагу слід приділяти конкретним інструкціям із застосування кожного лікарського препарату, що належить до класу низькомолекулярних гепаринів, т.к. їм можуть бути використані різні одиниці дозування (ME чи мг). Саме тому при тривалому лікуванні неприпустиме чергування надропарину з іншими НМГ. Необхідно звертати увагу, який саме препарат використовується - Фраксипарин чи Фраксипарин Форте, т.к. це також впливає на режим дозування.

Градовані шприци призначені для добору дози залежно від маси тіла пацієнта.

Фраксипарин не призначений для внутрішньом'язового введення.

При лікуванні Фраксипарином слід проводити клінічний моніторинг вимірювання кількості тромбоцитів (див. розділ "Особливі вказівки").

Необхідно дотримуватись рекомендацій щодо часу дозування Фраксипарину, якщо пацієнту проводиться спінальна/епідуральна анестезія або люмбальна пункція (див. розділ "Особливі вказівки").

Інструкція з самостійного виконання ін'єкції препарату Фраксіпарін

Підготовка до ін'єкції та техніка підшкірного введення

1. Ретельно вимити руки з водою та милом і висушити рушником.

2. Вийняти попередньо заповнений шприц із пачки та повірити, що:

термін придатності препарату не минув; шприц не був розкритий та не пошкоджений.

3. Прийняти положення сидячи або лежачи.

Вибрати місце в нижній частині живота, крім області приблизно 5 см навколо пупка. Переважно вводити препарат у праву та ліву сторони передньої черевної стінки почергово. Це допоможе зменшити дискомфорт у місці ін'єкції. Якщо введення в нижню частину живота неможливе, пацієнту слід звернутися за порадою до лікаря або медичної сестри.

4. Обробити місце ін'єкції тампоном, змоченим спиртом.

5. Зняти захисний ковпачок спочатку прокрутивши, а потім потягнувши його по прямій лінії від захисного корпусу. Викинути захисний ковпачок.

Якщо об'єм розчину в шприці більший, ніж необхідно для ін'єкції, необхідно видалити надлишок розчину перед ін'єкцією.

шприц слід тримати голкою донизу; обережно натискайте на поршень доти, доки нижня частина поршня не опиниться на лінії об'єму, призначеного лікарем; надлишки розчину необхідно викинути; Тепер шприц готовий до використання.

Не слід торкатися голки після зняття ковпачка і не допускати контакту голки з будь-якими поверхнями.

У шприці можна побачити бульбашки повітря. Не слід намагатися видалити бульбашки повітря перед ін'єкцією – це може призвести до втрати частини препарату.

6. Обережно затиснути шкіру для формування складки. Шкірну складку необхідно утримувати великим та вказівним пальцями до закінчення введення препарату.

7. Слід тримати шприц міцно. Голку слід вводити перпендикулярно, а не під кутом, на всю довжину затиснутої складки шкіри.

8. Ввести весь вміст шприца, натиснувши на поршень. Потім акуратно видалити голку і притиснути ін'єкції тампоном, змоченим спиртом. Не слід розтирати місце застосування препарату після ін'єкції.

9. Після виконання ін'єкції на використаний шприц встановлюється система захисту: утримуючи використаний шприц в одній руці за захисний корпус, іншою рукою потягнути за тримач для вивільнення клямки та зсуву корпусу для захисту голки до чутного клацання, що позначає фіксацію захисного корпусу.

Використовуваний шприц слід утилізувати відповідно до звичайної процедури утилізації медичних відходів.

При застосуванні препарату необхідно суворо дотримуватися рекомендацій, наведених в інструкції, а також вказівок лікаря. У разі виникнення питань пацієнту слід звернутися до лікаря.


Передозування

Симптоми: основною клінічною ознакою передозування при підшкірному та внутрішньовенному введенні є кровотеча; необхідно стежити за кількістю тромбоцитів та іншими параметрами системи згортання крові.

Лікування: незначні кровотечі не вимагають спеціальної терапії (зазвичай достатньо зменшити дозу або відтермінувати подальше введення препарату). Протамін сульфат має виражену нейтралізуючу дію по відношенню до антикоагулянтних ефектів гепарину, проте в деяких випадках анти-Ха активність може частково відновитися. Застосування протаміну сульфату необхідне лише у тяжких випадках. Слід враховувати, що 0.6 мл сульфату протаміну нейтралізує близько 950 анти-Ха ME надропарину. Доза протаміну сульфату розраховується з урахуванням часу, що минув після гепарину, з можливим зниженням дози антидоту.


Лікарська взаємодія

Застосування деяких препаратів та класів препаратів збільшує ризик розвитку гіперкаліємії. До таких препаратів відносяться: солі калію, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину II, нестероїдні протизапальні засоби, гепарини (низкомолекулярні або нефракціоновані), циклоспорин і такролімус, триметоприм.

Розвиток гіперкаліємії може залежати від поєднання кількох факторів ризику.

При комбінації перерахованих вище препаратів з надропарином підвищується ризик гіперкаліємії.

Нерекомендовані комбінації

Застосування надропарину не рекомендується пацієнтам, які використовують інші препарати, які можуть збільшити ризик кровотечі:

ацетилсаліцилова кислота у дозах, що застосовуються для знеболювання та інші саліцилати; НПЗП та ГКС для системного застосування; антиагреганти (абциксимаб, ацетилсаліцилова кислота в дозах, що застосовуються для запобігання згортанню за кардіологічними та неврологічними показаннями, берапрост, клопідогрел, ептифібатид, ілопрост, тіклопідін, тирофібан).

Спільне застосування надропарину з цими препаратами збільшує ризик розвитку кровотеч, т.к. саліцилати та НПЗП пригнічують активність тромбоцитів та негативно впливають на слизову оболонку шлунка та дванадцятипалої кишки.

Для знеболювання та зниження температури слід застосовувати препарати, які не містять саліцилатів (наприклад, парацетамол).

У ході клінічних досліджень при лікуванні нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q надропарин застосовували у комбінації з ацетилсаліцилової кислотою у дозах, що не перевищують 325 мг на добу.

За необхідності спільного застосування надропарину з нестероїдними протизапальними засобами слід забезпечити ретельний клінічний моніторинг.

Спільне застосування надропарину з декстраном 40 (для парентерального застосування) підвищує ризик розвитку кровотеч, оскільки декстран 40 пригнічує активність тромбоцитів.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю

Слід обережно призначати надропарин пацієнтам, які приймають пероральні антикоагулянти, т.к. таке поєднання призводить до взаємного посилення ефекту.

При заміні надропарину пероральним антикоагулянтом слід забезпечити посилене клінічне спостереження та продовжувати застосування надропарину до стабілізації МНО до необхідного значення.

Комбінації, які слід брати до уваги

Спільне застосування надропарину з препаратами, що впливають на гемостаз на різних рівнях, збільшує ризик кровотеч. Таким чином, у пацієнтів різного віку спільне застосування НМГ у терапевтичних дозах з антикоагулянтами для перорального застосування, антиагрегантами (абциксимаб, нестероїдні протизапальні засоби, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел, ептифібатид, ілопрост, тиклопідин, тирофібан) та тромотіло


Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність

Досліди на тваринах не показали тератогенного чи фетотоксичного ефектів надропарину.

Застосування для профілактики у І триместрі вагітності. Наявних клінічних даних недостатньо для оцінки можливого тератогенного та фетотоксичного ефектів надропарину у людини при застосуванні у профілактичних дозах у І триместрі вагітності та у терапевтичних дозах протягом усієї вагітності. Тому слід уникати застосування препарату у профілактичних дозах у І триместрі вагітності та у терапевтичних дозах протягом усієї вагітності.

Застосування для профілактики у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. При застосуванні надропарину протягом II та III триместрів вагітності у обмеженої кількості пацієнток не було виявлено ознак тератогенної або фетотоксичної дії препарату. Однак для оцінки впливу надропарину необхідні подальші дослідження. Тому застосовувати Фраксипарин у профілактичних дозах у II та III триместрах вагітності слід лише у разі потреби.

При необхідності застосування епідуральної анестезії рекомендується зупинення профілактичного лікування гепарином не менше ніж за 12 годин до анестезії.

Грудне годування

В даний час є лише обмежені дані щодо виділення надропарину з грудним молоком, хоча всмоктування надропарину у новонароджених малоймовірне. У зв'язку з цим застосування надропарину у період грудного вигодовування не протипоказане.

Фертильність

Дані клінічних досліджень щодо впливу надропарину на фертильність відсутні.


Побічна дія

Класифікація небажаних реакцій залежно від частоти народження: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10000) , <1/1000), дуже рідко (<1/10000).

З боку крові та лімфатичної системи: дуже часто – кровотеча1; рідко - тромбоцитопенію, включаючи гепарин-індуковану тромбоцитопенію, тромбоцитоз; дуже рідко – еозинофілія, оборотна після припинення лікування.

З боку імунної системи: дуже рідко – реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк та шкірні реакції, бронхоспазм), анафілактоїдні реакції.

З боку обміну речовин: дуже рідко – оборотна гіперкаліємія, пов'язана з гіпоальдостеронізмом, індукована гепарином або його похідними у пацієнтів із групи ризику.

З боку статевих органів: дуже рідко – пріапізм.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірний висип, кропив'янка, еритема, свербіж шкіри.

Лабораторні та інструментальні дані: часто – підвищення активності печінкових трансаміназ, як правило, транзиторне.

Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – гематоми у місці ін'єкції2; часто - реакції у місці ін'єкції; рідко – кальциноз у місці ін'єкції3; дуже рідко – некроз у місці ін'єкції.

1 Геморагічні прояви найчастіше виявлялися у пацієнтів з іншими факторами ризику (див. розділи "Протипоказання" та "Лікарська взаємодія").

2 У деяких випадках відбувається утворення твердих вузликів, які не пов'язані з інкапсулюванням гепарину. Ці вузлики зазвичай зникають за кілька днів після появи.

3 Кальциноз частіше зустрічається у пацієнтів із порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, наприклад, у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю.


Протипоказання до застосування

наявність в анамнезі важкої гепарин-індукованої тромбоцитопенії (ГІТ) II типу, викликаної застосуванням нефракціонованого або низькомолекулярного гепарину, або будь-якої тромбоцитопенії, викликаної застосуванням надропарину; тромбоцитопенія у поєднанні з позитивним тестом на антитромбоцитарні антитіла in vitro у присутності надропарину кальцію; ознаки кровотечі або підвищений ризик кровотечі, пов'язаний із порушенням гемостазу (за винятком ДВЗ-синдрому, не спричиненого гепарином); органічні ураження органів зі схильністю до кровоточивості (наприклад, гостра виразка шлунка або дванадцятипалої кишки); внутрішньочерепний крововилив; гострий інфекційний ендокардит; тяжка ниркова недостатність (КК <30 мл/хв) у пацієнтів, які отримують Фраксипарин для лікування тромбоемболії та венозних тромбозів, нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q; травми або оперативні втручання на головному та спинному мозку або на очах; місцева та регіонарна анестезія при плановій хірургії у пацієнтів, які отримують Фраксипарин з метою лікування тромбоемболії легеневої артерії, тромбозу глибоких вен, нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q; підвищена чутливість до надропарину або до будь-якого іншого компонента препарату.

З обережністю:

печінкова недостатність; ниркова недостатність; тяжка артеріальна гіпертензія; виразки в анамнезі або інші захворювання з підвищеним ризиком кровотечі; хоріоретинальні судинні захворювання; післяопераційний період після операцій на головному та спинному мозку або на очах; при перевищенні рекомендованої тривалості лікування (10 днів); недотримання рекомендованих умов лікування (особливо тривалості та встановлення дози на основі маси тіла для курсового застосування); у комбінації з препаратами, що посилюють ризик кровотечі, такими як ацетилсаліцилова кислота та інші саліцилати, нестероїдні протизапальні засоби, антиагреганти; літній вік; пацієнти із масою тіла менше 40 кг; проведення спинальної або епідуральної анестезії (ризик розвитку гематоми), спинномозкова пункція (в т.ч. нещодавно перенесена); при тривалому застосуванні низькомолекулярних гепаринів у високих дозах не можна виключати ризик розвитку остеопорозу, особливо у пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку остеопорозу.


особливі вказівки

Гепарин-індукована тромбоцитопенія

Оскільки при застосуванні гепаринів існує можливість розвитку гепариніндукованої тромбоцитопенії, протягом усього курсу лікування препаратом Фраксипарин необхідно моніторувати кількість тромбоцитів.

Повідомлялося про поодинокі випадки тромбоцитопенії, в т.ч. тяжкі, які могли бути пов'язані з артеріальним або венозним тромбозами. Можливість розвитку гепарин-індукованої тромбоцитопенії важливо враховувати у таких випадках:

при тромбоцитопенії; при значному зменшенні вмісту тромбоцитів (на 30-50% проти нормальними показниками); при негативній динаміці клінічних проявів тромбозу, щодо якого пацієнт отримує лікування; у разі виникнення тромбозу на фоні лікування флебіту, легеневої емболії, тромбозу артерій нижніх кінцівок, інфаркту міокарда або інсульту; при ДВЗ-синдромі.

У таких випадках необхідно негайно організувати постійний моніторинг вмісту тромбоцитів. Застосування надропарину слід припинити.

Зазначені ефекти мають імуноалергічну природу і зазвичай відзначаються між 5-м та 21-м днем лікування, але можуть виникати і раніше, якщо у пацієнта була гепарин-індукована тромбоцитопенія в анамнезі. Також повідомлялося про окремі випадки розвитку гепарин-індукованої тромбоцитопенії після 21 дня лікування.

За наявності гепарин-індукованої тромбоцитопенії в анамнезі (на фоні нефракціонованих або низькомолекулярних гепаринів) лікування препаратом Фраксипарин за необхідності може бути призначене. Однак у цій ситуації показано суворий клінічний моніторинг і щонайменше щоденний вимір числа тромбоцитів. У разі виникнення тромбоцитопенії застосування препарату Фраксипарин слід негайно припинити.

Якщо на тлі гепаринів (нефракціонованих або низькомолекулярних) виникає тромбоцитопенія, слід розглянути можливість призначення антикоагулянтів інших груп. Якщо інші препарати недоступні, а лікування антикоагулянтами необхідно продовжити, можливе застосування іншого низькомолекулярного гепарину. У цьому випадку слід щодня спостерігати за кількістю тромбоцитів у крові та лікування має бути припинено якомога раніше, оскільки ознаки вихідної тромбоцитопенії продовжують спостерігатися після заміни препарату.

Контроль агрегації тромбоцитів, заснований на тестах in vitro, має обмежене значення при діагностиці гепарин-індукованої тромбоцитопенії.

Слід виявляти обережність при призначенні препарату Фраксипарин у таких ситуаціях, оскільки вони можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком:

печінкова недостатність; тяжка артеріальна гіпертензія; наявність в анамнезі виразкової хвороби або інших органічних уражень, що можуть кровоточити; хоріоретинальні судинні захворювання; період після операції на головному мозку, спинному мозку чи очах; літній вік; пацієнти із масою тіла менше 40 кг.

Контроль числа тромбоцитів у пацієнтів, які отримують НМГ та мають фактори ризику гепарин-індукованої тромбоцитопенії

Для своєчасного виявлення гепарин-індукованої тромбоцитопенії в ході лікування оптимально проводити моніторинг стану пацієнтів таким чином:

Після хірургічного втручання або травми (за останні 3 місяці): при застосуванні надропарину для лікування або профілактики необхідний регулярний біологічний моніторинг, т.к. захворюваність на гепарин-індуковану тромбоцитопенію у таких пацієнтів становить 0.1% і навіть >1%. Визначення концентрації тромбоцитів необхідно проводити: до початку лікування НМГ або у перші 24 години після початку лікування; 2 рази на тиждень протягом першого місяця лікування (період максимального ризику); 1 раз на тиждень до закінчення лікування у разі тривалої терапії. За відсутності хірургічного втручання або травми за останні 3 місяці: при застосуванні надропарину з метою лікування або профілактики регулярний біологічний моніторинг необхідний у таких випадках: за наявності в анамнезі терапії НФГ або НМГ за останні 6 місяців - зважаючи на захворюваність на гепарин-индуцированийй0>. навіть >1%; за наявності супутніх захворювань - зважаючи на потенційну небезпеку гепарин-індукованої тромбоцитопенії у таких пацієнтів.

В інших випадках, через низьку захворюваність на гепарин-індуковану тромбоцитопенію (<0.1%), визначення кількості тромбоцитів необхідно проводити:

до початку лікування НМГ або перші 24 год після початку терапії; при появі специфічних клінічних ознак гепарин-індукованої тромбоцитопенії (артеріальна або венозна тромбоемболія, хворобливе ураження шкіри у місці ін'єкції, ознаки алергії та гіперчутливості під час терапії). Слід повідомляти пацієнтам про можливість появи подібних клінічних ознак та необхідність звернутися до свого лікаря у разі їх появи. Можливість розвитку гепариніндукованої тромбоцитопенії слід розглянути при зниженні вмісту тромбоцитів до рівня <150000/мм3 (150×109/л) або на 30-50% порівняно з вихідним значенням. При легкій нирковій недостатності (КК ≥50 мл/хв) не потрібно знижувати дозу надропарину.

Будь-яке значне зниження кількості тромбоцитів (на 30-50% від вихідного значення) потребує термінової уваги ще до того, як рівень досягне критичного порогового значення. У разі зниження кількості тромбоцитів необхідно:

1) негайно оцінити динаміку тромбоцитопенії;

2) припинити застосування гепарину, якщо підтверджено зниження рівня тромбоцитів, що продовжується, за відсутності інших очевидних причин тромбоцитопенії;

3) провести профілактику або лікування тромботичного ускладнення гепарин-індукованої тромбоцитопенії.

Якщо потрібне подальше лікування антикоагулянтами, слід замінити гепарин антикоагулянтом іншого класу у профілактичній або терапевтичній дозі залежно від ситуації.

Що стосується заміни гепарину на антагоністи вітаміну До (АВК) останні слід призначати лише після нормалізації рівня тромбоцитів, т.к. інакше існує ризик посилення тромботичного ефекту.

Заміна гепарину антагоністами вітаміну К

Необхідно забезпечити ретельний клінічний та лабораторний моніторинг (протромбіновий час за Квіком та МНО) для контролю дії АВК.

Т.к. Повна дія антагоністів вітаміну К проявляється після закінчення деякого періоду часу, слід продовжувати введення гепарину в еквівалентній дозі, поки це необхідно для досягнення рівня МНО, допустимого при даному показанні, при двох послідовних вимірах.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Т.к. надропарин переважно виводиться нирками, це призводить до зменшення екскреції надропарину у пацієнтів з нирковою недостатністю. Тому у такої групи пацієнтів є більший ризик кровотечі і потрібна велика обережність при лікуванні. Рішення про зменшення або збереження дози для пацієнта з КК від 30 до 50 мл/хв приймається лікарем, який має оцінити індивідуальний ризик кровотечі для пацієнта порівняно з ризиком розвитку тромбоемболії.

Пацієнти похилого віку

Перед початком лікування препаратом Фраксіпарін необхідно оцінити функцію нирок.

Гіперкаліємія

Гепарини можуть пригнічувати секрецію альдостерону, що може призвести до гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з підвищеною концентрацією калію в крові або у пацієнтів з ризиком підвищення вмісту калію в крові (наприклад, пацієнти з цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатністю, метаболічним ацидозом або пацієнти, які приймають препарати). , які можуть спричиняти гіперкаліємію (в т.ч. інгібітори АПФ, НПЗП)). Ризик гіперкаліємії підвищується при тривалій терапії, але зазвичай оборотний при відміні. У пацієнтів, які перебувають у групі ризику, слід контролювати концентрацію калію у крові.

Спінальна/епідуральна анестезія/спинномозкова пункція та супутні лікарські препарати

Ризик виникнення спинальних/епідуральних гематом після застосування надропарину, що призводять до неврологічними розладами, у т.ч. тривалим або постійним паралічам, підвищується у пацієнтів із встановленими епідуральними катетерами або супутнім застосуванням інших лікарських засобів, які можуть вплинути на гемостаз, таких як НПЗЗ, антиагрегантні засоби або інші антикоагулянти. Ризик також збільшується при проведенні травматичних або повторних епідуральних або спинномозкових пункцій.

Тому питання про комбіноване застосування нейроаксіальної блокади та антикоагулянтів має вирішуватися індивідуально після оцінки співвідношення користь/ризик у наступних ситуаціях:

у пацієнтів, які вже отримують антикоагулянти, має бути обґрунтовано необхідність спінальної або епідуральної анестезії; у пацієнтів, яким планується елективне хірургічне втручання із застосуванням спинальної або епідуральної анестезії, має бути обґрунтовано необхідність введення антикоагулянтів.

Якщо пацієнту проводиться люмбальна пункція або спинальна або епідуральна анестезія, слід дотримуватися інтервалу мінімум 12 годин між введенням Фраксипарину у профілактичних дозах або 24 годин у терапевтичних дозах та введенням або видаленням спинального/епідурального катетера або голки. Для пацієнтів з нирковою недостатністю можуть розглядатися тривалі інтервали.

Необхідно ретельне спостереження за пацієнтом з метою виявлення ознак та симптомів неврологічних порушень, таких як біль у спині, сенсорні або рухові порушення (оніміння або слабкість нижніх кінцівок), проблеми із сечовим міхуром та/або кишечником. Пацієнтів слід проінструктувати про необхідність інформування лікаря у разі неврологічних симптомів.

При виявленні порушень у неврологічному статусі пацієнта потрібна термінова відповідна терапія, включаючи декомпресію спинного мозку.

Саліцилати, НПЗП та антиагрегантні засоби

При профілактиці або лікуванні венозних тромбоемболій, а також при профілактиці зсідання крові в системі екстракорпорального кровообігу при гемодіалізі не рекомендується спільне призначення Фраксипарину з такими препаратами, як ацетилсаліцилова кислота, інші саліцилати, НПЗЗ та антирегант. це може збільшити ризик розвитку кровотеч. Якщо таких комбінацій не можна уникнути, необхідно проводити ретельне клінічне та біологічне спостереження.

У клінічних дослідженнях у пацієнтів з нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда без підвищення зубця Q надропарин застосовувався у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою у дозах, що не перевищують 325 мг на добу.

Некроз шкіри

Про шкірні некрози повідомлялося дуже рідко. Цьому передували пурпури або інфільтровані або болючі еритематозні плями з присутністю або відсутністю загальних ознак. У таких випадках лікування має бути негайно припинено.

Алергія на латекс

Ковпачок голки попередньо заповненого шприца складається з натуральної зневодненої гуми - похідного латексу, що може стати причиною алергічної реакції.

Пацієнти з механічними клапанними протезами (включаючи вагітні жінки)

Застосування надропарину кальцію для профілактики тромбоутворення у пацієнтів з штучними механічними клапанами серця вивчено недостатньо. У зв'язку з неможливістю оцінити ефективність та безпеку застосування препарату Фраксипарин для зниження ризику тромбозів та емболій у пацієнтів з механічними штучними клапанами серця не рекомендується.

Вагітні жінки з механічними штучними клапанами серця мають високий ризик розвитку тромбозів та емболій. Наявний обмежений досвід застосування надропарину кальцію не дозволяє рекомендувати застосування препарату Фраксипарин для зниження ризику тромбозів та емболій у вагітних жінок із механічними штучними клапанами серця.

Низька маса тіла

Перед початком лікування Фраксипарин необхідно оцінити функцію нирок.

Пацієнти з ожирінням

У пацієнтів з ожирінням є підвищений ризик виникнення тромбоемболічних ускладнень. Безпека та ефективність профілактичних доз препарату Фраксипарин не повністю оцінені у пацієнтів з ожирінням (ІМТ >30 кг/м2) та рекомендації щодо підбору дози відсутні. Тому рекомендується спостереження даних пацієнтів щодо появи ознак і симптомів тромбоемболічних ускладнень.

Використання у педіатрії

В даний час недостатньо клінічних даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату у пацієнтів до 18 років, у зв'язку з чим призначення Фраксипарину дітям та підліткам не рекомендується.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Немає даних про вплив препарату Фраксіпарін на здатність керувати транспортними засобами, механізмами.


Застосування при порушеннях функції нирок

З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності.

Протипоказано застосування при тяжкій нирковій недостатності (КК <30 мл/хв) у пацієнтів, які отримують Фраксипарин для лікування тромбоемболії та венозних тромбозів, нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q.


Застосування при порушеннях функції печінки

У пацієнтів із печінковою недостатністю не проводилося спеціальних досліджень. З обережністю слід застосовувати препарат у цієї групи пацієнтів.


Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом.


Застосування у пацієнтів похилого віку

З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам похилого віку.


Застосування у дітей

В даний час недостатньо клінічних даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату у пацієнтів до 18 років, у зв'язку з чим призначення Фраксипарину дітям та підліткам не рекомендується.


Нозологія (коди МКЛ)I20.0 Нестабільна стенокардія I21 Гострий інфаркт міокарда I26 Легенева емболія I74 Емболія та тромбоз артерій I82 Емболія та тромбоз інших вен T81.7 Судинні ускладнення, пов'язані з процедурою, не класифіковані в інших рубриках
Власник реєстраційного посвідчення

ASPEN PHARMA TRADING Limited (Ірландія)


Вироблено

ASPEN NOTRE DAME DE BONDEVILLE (Франція)


Власник товарного знаку

НАНОЛЕК ТОВ (Росія)


Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару


Страна производства (на момент написания) Франция.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Фраксипарин раствор для подкожного введения 5700 МЕ 0,6 мл шприц 10 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Фраксипарин раствор для подкожного введения 5700 МЕ 0,6 мл шприц 10 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, еще похожий товар станем Вам интересен. Хотите приобрести Фраксипарин раствор для подкожного введения 5700 МЕ 0,6 мл шприц 10 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Фраксипарин раствор для подкожного введения 2850 МЕ 0,3 мл шприц 10 шт., Фраксипарин раствор для подкожного введения 3800 МЕ шприц 0,4 мл 10 шт., Фраксипарин раствор для подкожного введения 7600 МЕ 0,8 мл шприц 10 шт., Фраксипарин раствор для подкожного введения 3800 МЕ 0,4мл шприц 1 шт., Фраксипарин раствор для подкожного введения 7600 МЕ 0,8 мл шприц 1 шт., Фраксипарин раствор для подкожного введения 2850 МЕ 0,3 мл шприц 1 шт., Фраксипарин раствор для подкожного введения 5700 МЕ шприц одноразовый 0,6 мл 1 шт..

(5807)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Надропарин - низкомолекулярный гепарин (НМГ), полученный путем деполимеризации из стандартного гепарина. Представляет собой гликозаминогликан со средней молекулярной массой приблизительно 4300 дальтон. Проявляет высокую способность к связыванию с белком плазмы крови антитромбином III (АТ III). Это связывание приводит к ускоренному ингибированию фактора Xа, чем и обусловлен высокий антитромботический потенциал надропарина. Другие механизмы, обеспечивающие антитромботический эффект надропарина, включают активацию ингибитора превращения тканевого фактора (TFPI), активацию фибринолиза посредством прямого высвобождения активатора тканевого плазминогена из эндотелиальных клеток и модификацию реологических свойств крови (снижение вязкости крови и увеличение проницаемости мембран тромбоцитов и гранулоцитов). Надропарин характеризуется более высокой активностью в отношении фактора Xа по сравнению с активностью в отношении фактора. Обладает как немедленной, так и продленной антитромботической активностью. По сравнению с нефракционированным гепарином (НФГ) надропарин обладает меньшим влиянием на функции тромбоцитов и их способность к агрегации и мало выраженным влиянием на первичный гемостаз.
Быстрый заказ
Надропарин - низкомолекулярный гепарин (НМГ), полученный путем деполимеризации из стандартного гепарина. Представляет собой гликозаминогликан со средней молекулярной массой приблизительно 4300 дальтон. Проявляет высокую способность к связыванию с белком плазмы крови антитромбином III (АТ III). Это связывание приводит к ускоренному ингибированию фактора Xа, чем и обусловлен высокий антитромботический потенциал надропарина. Другие механизмы, обеспечивающие антитромботический эффект надропарина, включают активацию ингибитора превращения тканевого фактора (TFPI), активацию фибринолиза посредством прямого высвобождения активатора тканевого плазминогена из эндотелиальных клеток и модификацию реологических свойств крови (снижение вязкости крови и увеличение проницаемости мембран тромбоцитов и гранулоцитов). Надропарин характеризуется более высокой активностью в отношении фактора Xа по сравнению с активностью в отношении фактора. Обладает как немедленной, так и продленной антитромботической активностью. По сравнению с нефракционированным гепарином (НФГ) надропарин обладает меньшим влиянием на функции тромбоцитов и их способность к агрегации и мало выраженным влиянием на первичный гемостаз.
Быстрый заказ
Надропарин - низкомолекулярный гепарин (НМГ), полученный путем деполимеризации из стандартного гепарина. Представляет собой гликозаминогликан со средней молекулярной массой приблизительно 4300 дальтон. Проявляет высокую способность к связыванию с белком плазмы крови антитромбином III (АТ III). Это связывание приводит к ускоренному ингибированию фактора Xа, чем и обусловлен высокий антитромботический потенциал надропарина. Другие механизмы, обеспечивающие антитромботический эффект надропарина, включают активацию ингибитора превращения тканевого фактора (TFPI), активацию фибринолиза посредством прямого высвобождения активатора тканевого плазминогена из эндотелиальных клеток и модификацию реологических свойств крови (снижение вязкости крови и увеличение проницаемости мембран тромбоцитов и гранулоцитов). Надропарин характеризуется более высокой активностью в отношении фактора Xа по сравнению с активностью в отношении фактора. Обладает как немедленной, так и продленной антитромботической активностью. По сравнению с нефракционированным гепарином (НФГ) надропарин обладает меньшим влиянием на функции тромбоцитов и их способность к агрегации и мало выраженным влиянием на первичный гемостаз.
Быстрый заказ
Надропарин - низкомолекулярный гепарин (НМГ), полученный путем деполимеризации из стандартного гепарина. Представляет собой гликозаминогликан со средней молекулярной массой приблизительно 4300 дальтон. Проявляет высокую способность к связыванию с белком плазмы крови антитромбином III (АТ III). Это связывание приводит к ускоренному ингибированию фактора Xа, чем и обусловлен высокий антитромботический потенциал надропарина. Другие механизмы, обеспечивающие антитромботический эффект надропарина, включают активацию ингибитора превращения тканевого фактора (TFPI), активацию фибринолиза посредством прямого высвобождения активатора тканевого плазминогена из эндотелиальных клеток и модификацию реологических свойств крови (снижение вязкости крови и увеличение проницаемости мембран тромбоцитов и гранулоцитов). Надропарин характеризуется более высокой активностью в отношении фактора Xа по сравнению с активностью в отношении фактора. Обладает как немедленной, так и продленной антитромботической активностью. По сравнению с нефракционированным гепарином (НФГ) надропарин обладает меньшим влиянием на функции тромбоцитов и их способность к агрегации и мало выраженным влиянием на первичный гемостаз.
Быстрый заказ
Надропарин - низкомолекулярный гепарин (НМГ), полученный путем деполимеризации из стандартного гепарина. Представляет собой гликозаминогликан со средней молекулярной массой приблизительно 4300 дальтон. Проявляет высокую способность к связыванию с белком плазмы крови антитромбином III (АТ III). Это связывание приводит к ускоренному ингибированию фактора Xа, чем и обусловлен высокий антитромботический потенциал надропарина. Другие механизмы, обеспечивающие антитромботический эффект надропарина, включают активацию ингибитора превращения тканевого фактора (TFPI), активацию фибринолиза посредством прямого высвобождения активатора тканевого плазминогена из эндотелиальных клеток и модификацию реологических свойств крови (снижение вязкости крови и увеличение проницаемости мембран тромбоцитов и гранулоцитов). Надропарин характеризуется более высокой активностью в отношении фактора Xа по сравнению с активностью в отношении фактора. Обладает как немедленной, так и продленной антитромботической активностью. По сравнению с нефракционированным гепарином (НФГ) надропарин обладает меньшим влиянием на функции тромбоцитов и их способность к агрегации и мало выраженным влиянием на первичный гемостаз.
Быстрый заказ
Надропарин - низкомолекулярный гепарин (НМГ), полученный путем деполимеризации из стандартного гепарина. Представляет собой гликозаминогликан со средней молекулярной массой приблизительно 4300 дальтон. Проявляет высокую способность к связыванию с белком плазмы крови антитромбином III (АТ III). Это связывание приводит к ускоренному ингибированию фактора Xа, чем и обусловлен высокий антитромботический потенциал надропарина. Другие механизмы, обеспечивающие антитромботический эффект надропарина, включают активацию ингибитора превращения тканевого фактора (TFPI), активацию фибринолиза посредством прямого высвобождения активатора тканевого плазминогена из эндотелиальных клеток и модификацию реологических свойств крови (снижение вязкости крови и увеличение проницаемости мембран тромбоцитов и гранулоцитов). Надропарин характеризуется более высокой активностью в отношении фактора Xа по сравнению с активностью в отношении фактора. Обладает как немедленной, так и продленной антитромботической активностью. По сравнению с нефракционированным гепарином (НФГ) надропарин обладает меньшим влиянием на функции тромбоцитов и их способность к агрегации и мало выраженным влиянием на первичный гемостаз.
Быстрый заказ
Надропарин - низкомолекулярный гепарин (НМГ), полученный путем деполимеризации из стандартного гепарина. Представляет собой гликозаминогликан со средней молекулярной массой приблизительно 4300 дальтон. Проявляет высокую способность к связыванию с белком плазмы крови антитромбином III (АТ III). Это связывание приводит к ускоренному ингибированию фактора Xа, чем и обусловлен высокий антитромботический потенциал надропарина. Другие механизмы, обеспечивающие антитромботический эффект надропарина, включают активацию ингибитора превращения тканевого фактора (TFPI), активацию фибринолиза посредством прямого высвобождения активатора тканевого плазминогена из эндотелиальных клеток и модификацию реологических свойств крови (снижение вязкости крови и увеличение проницаемости мембран тромбоцитов и гранулоцитов). Надропарин характеризуется более высокой активностью в отношении фактора Xа по сравнению с активностью в отношении фактора. Обладает как немедленной, так и продленной антитромботической активностью. По сравнению с нефракционированным гепарином (НФГ) надропарин обладает меньшим влиянием на функции тромбоцитов и их способность к агрегации и мало выраженным влиянием на первичный гемостаз.