Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 2 мл ампулы 10 шт Цена
-
Страна:Индия
-
Форма выпуска:раствор для инъекций
-
Дозировка:4 мг/мл
Синтетический глюкокортикоид (ГКС), метилированное производное фторпреднизолона. Оказывает противовоспалительное, противоаллергическое, иммунодепрессивное действие, повышает чувствительность бета-адренорецепторов к эндогенным катехоламинам.
Взаимодействует со специфическими цитоплазматическими рецепторами (рецепторы для ГКС есть во всех тканях, особенно их много в печени) с образованием комплекса, индуцирующего образование белков (в т.ч. ферментов, регулирующих в клетках жизненно важные процессы.)
Белковый обмен: уменьшает количество глобулинов в плазме, повышает синтез альбуминов в печени и почках (с повышением коэффициента альбумин/глобулин), снижает синтез и усиливает катаболизм белка в мышечной ткани.
Липидный обмен: повышает синтез высших жирных кислот и триглицеридов, перераспределяет жир (накопление жира происходит преимущественно в области плечевого пояса, лица, живота), приводит к развитию гиперхолестеринемии.
Углеводный обмен: увеличивает абсорбцию углеводов из желудочно-кишечного тракта; повышает активность глюкозо-6-фосфатазы (повышение поступления глюкозы из печени в кровь); увеличивает активность фосфоэнолпируваткарбоксилазы и синтез аминотрансфераз (активация глюконеогенеза); способствует развитию гипергликемии.
Водно-электролитный обмен: задерживает Na+ и воду в организме, стимулирует выведение К+ (минералокортикоидная активность), снижает абсорбцию Са+ из ЖКТ, снижает минерализацию костной ткани.
Противовоспалительный эффект связан с угнетением высвобождения эозинофилами и тучными клетками медиаторов воспаления; индуцированием образования липокортинов и уменьшения количества тучных клеток, вырабатывающих гиалуроновую кислоту; с уменьшением проницаемости капилляров; стабилизацией клеточных мембран (особенно лизосомальных) и мембран органелл. Действует на все этапы воспалительного процесса: ингибирует синтез простагландинов (Pg) на уровне арахидоновой кислоты (липокортин угнетает фосфолипазу А2, подавляет либерацию арахидоновой кислоты и ингибирует биосинтез эндоперекисей, лейкотриенов, способствующих процессам воспаления, аллергии и др.), синтез "провоспалительных цитокинов" (интерлейкин 1, фактор некроза опухоли альфа и др.); повышает устойчивость клеточной мембраны к действию различных повреждающих факторов.
Иммунодепрессивный эффект обусловлен вызываемой инволюцией лимфоидной ткани, угнетением пролиферации лимфоцитов (особенно Т-лимфоцитов), подавлением миграции В-клеток и взаимодействия Т- и В- лимфоцитов, торможением высвобождения цитокинов (интерлейкина-1, 2; гамма-интерферона) из лимфоцитов и макрофагов и снижением образования антител.
Противоаллергический эффект развивается в результате снижения синтеза и секреции медиаторов аллергии, торможения высвобождения из сенсибилизированных тучных клеток и базофилов гистамина и других биологически активных веществ, уменьшения числа циркулирующих базофилов, Т- и В- лимфоцитов, тучных клеток; подавления развития лимфоидной и соединительной ткани, снижения чувствительности эффекторных клеток к медиаторам аллергии, угнетения антителообразования, изменения иммунного ответа организма.
При обструктивных заболеваниях дыхательных путей действие обусловлено, главным образом, торможением воспалительных процессов, предупреждением или уменьшением выраженности отека слизистых оболочек, снижением эозинофильной инфильтрации подслизистого слоя эпителия бронхов и отложении в слизистой бронхов циркулирующих иммунных комплексов, а также торможением эрозирования и десквамации слизистой. Повышает чувствительность бета-адренорецепторов бронхов мелкого и среднего калибра к эндогенным катехоламинам и экзогенным симпатомиметикам, снижает вязкость слизи за счет уменьшения ее продукции.
Подавляет синтез и секрецию АКТГ и вторично - синтез эндогенных ГКС.
Тормозит соединительнотканные реакции в ходе воспалительного процесса и снижает возможность образования рубцовой ткани.
Особенность действия - значительное ингибирование функции гипофиза и практически полное отсутствие минералокортикостероидной активности.
Дозы 1-1.5 мг/сут угнетают функцию коры надпочечников; биологический период полувыведения - 32-72 ч (продолжительность угнетения системы гипоталамус-гипофиз-корковое вещество надпочечников).
По силе глюкокортикоидной активности 0.5 мг дексаметазона соответствуют примерно 3.5 мг преднизона (или преднизолона), 15 мг гидрокортизона или 17.5 мг кортизона.
Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 2 мл ампулы 10 шт инструкция на украинскомФорма випускур-р д/ін'єкц. 4 мг/1 мл: амп. 5, 10, 20, 25 чи 25 шт. р-р д/ін'єкц. 8мг/2мл: амп. 5, 10, 15, 20 чи 25 шт.
Опис
Розчин для ін'єкцій прозорий, безбарвний чи блідо-жовтого кольору.
| 1 мл | 1 амп. | |
| дексаметазону фосфат (у формі дексаметазону натрію фосфату) | 4 мг | 8 мг |
Допоміжні речовини : метилпарабен – 1.5 мг, пропілпарабен – 0.2 мг, натрію метабісульфіт – 2 мг, динатрію едетат – 1 мг, натрію гідроксид – до pH 7.0-8.5, вода д/і – до 1 мл.
2 мл – ампули темного скла (5) – пачки картонні.
2 мл – ампули темного скла (10) – пачки картонні.
2 мл – ампули темного скла (15) – пачки картонні.
2 мл – ампули темного скла (20) – пачки картонні.
2 мл – ампули темного скла (25) – пачки картонні.
Коди АТХ
H02AB02 Dexamethasone
Діюча речовина
дексаметазону фосфат (у формі натрієвої солі)
Фармако-терапевтична група
Глюкокортикостероїд
Умови зберігання
Список Б. Зберігати при температурі не вище 25°С у недоступному для дітей місці. Чи не заморожувати.
Термін придатності
Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Фармакологічна дія
Синтетичний глюкокортикоїд (ГКС), метильоване похідне фторпреднізолону. Чинить протизапальну, протиалергічну, імунодепресивну дію, підвищує чутливість бета-адренорецепторів до ендогенних катехоламінів.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами (рецептори для кортикостероїдів є у всіх тканинах, особливо їх багато в печінці) з утворенням комплексу, що індукує утворення білків (в т.ч. ферментів, що регулюють у клітинах життєво важливі процеси.)
Білковий обмін: зменшує кількість глобулінів у плазмі, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках (з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін), знижує синтез та посилює катаболізм білка у м'язовій тканині.
Ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот та тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового пояса, особи, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів із шлунково-кишкового тракту; підвищує активність глюкозо-6-фосфатази (підвищення надходження глюкози з печінки до крові); збільшує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансфераз (активація глюконеогенезу); сприяє розвитку гіперглікемії.
Водно-електролітний обмін: затримує Na+ та воду в організмі, стимулює виведення К+ (мінералокортикоїдна активність), знижує абсорбцію Са+ із ШКТ, знижує мінералізацію кісткової тканини.
Протизапальний ефект пов'язаний з пригніченням вивільнення еозинофілами та опасистими клітинами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортину та зменшення кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; із зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран (особливо лізосомальних) та мембран органел. Діє на всі етапи запального процесу: інгібує синтез простагландинів (Pg) на рівні арахідонової кислоти (цитоцитів та ін.). інтерлейкін 1, фактор некрозу пухлини альфа та ін); підвищує стійкість клітинної мембрани до дії різних факторів, що ушкоджують.
Імунодепресивний ефект обумовлений викликаною інволюцією лімфоїдної тканини, пригніченням проліферації лімфоцитів (особливо Т-лімфоцитів), пригніченням міграції В-клітин і взаємодії Т-і В-лімфоцитів, гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкінафо-1, та зниженням утворення антитіл.
Протиалергічний ефект розвивається в результаті зниження синтезу та секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення із сенсибілізованих опасистих клітин та базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення числа циркулюючих базофілів, Т- та В-лімфоцитів, опасистих клітин; придушення розвитку лімфоїдної та сполучної тканини, зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.
При обструктивних захворюваннях дихальних шляхів дія обумовлена, головним чином, гальмуванням запальних процесів, попередженням або зменшенням виразності набряку слизових оболонок, зниженням еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів і відкладення в слизовій оболонці. Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок зменшення її продукції.
Пригнічує синтез та секрецію АКТГ і вдруге – синтез ендогенних глюкокортикоїдів.
Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.
Особливість дії – значне інгібування функції гіпофізу та практично повна відсутність мінералокортикостероїдної активності.
Дози 1-1.5 мг на добу пригнічують функцію кори надниркових залоз; біологічний період напіввиведення – 32-72 год (тривалість пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-кіркова речовина надниркових залоз).
За силою глюкокортикоїдної активності 0.5 мг дексаметазону відповідають приблизно 3.5 мг преднізону (або преднізолону), 15 мг гідрокортизону або 17.5 мг кортизону.
Показання
Захворювання, що вимагають введення швидкодіючого кортикостероїду, а також випадки, коли пероральний прийом препарату неможливий:
ендокринні захворювання: гостра недостатність кори надниркових залоз, первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз, вроджена гіперплазія кори надниркових залоз, підгострий тиреоїдит; шок (опіковий, травматичний, операційний, токсичний) - при неефективності судинозвужувальних засобів; при пухлини головного мозку, черепно-мозковій травмі, нейрохірургічному втручанні, крововиливі в мозок, енцефаліті, менінгіті, променевому ураженні); астматичний статус; тяжкий бронхоспазм (загострення бронхіальної астми, хронічного обструктивного бронхіту); тяжкі алергічні реакції, анафілактичний шок; ревматичні захворювання; системні захворювання сполучної тканини; гострі тяжкі дерматози; гостра лейкемія у дітей; гіперкальціємія у пацієнтів, які страждають на злоякісні пухлини, при неможливості перорального лікування; захворювання крові: гострі гемолітичні анемії, агранулоцитоз, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих; важкі інфекційні захворювання (у поєднанні з антибіотиками); алергічний кон'юнктивіт, кератит, кератокон'юнктивіт без пошкодження епітелію, ірит, іридоцикліт, блефарит, блефарокон'юнктивіт, склерит, епісклерит, запальний процес після травм ока та оперативних втручань, симпатична офтальмія, імуносупресивне лікування; , дискоїдний червоний вовчак, кільцеподібна гранульома.Спосіб застосування, курс та дозування
Режим дозування є індивідуальним та залежить від показань, стану хворого та його реакції на терапію. Препарат вводять внутрішньовенно повільно струминно або краплинно (при гострих та невідкладних станах); в/м; можливе також локальне (в патологічне утворення) введення. З метою приготування розчину для внутрішньовенної краплинної інфузії слід використовувати ізотонічний розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози.
У гострому періоді при різних захворюваннях та на початку терапії Дексаметазон застосовують у більш високих дозах. Протягом доби можна вводити від 4 до 20 мг Дексаметазону 3-4 рази.
Дози препарату для дітей (в/м):
Доза препарату при проведенні замісної терапії (за недостатності кори надниркових залоз) становить 0.0233 мг/кг маси тіла або 0.67 мг/м2 площі поверхні тіла, розділена на 3 дози, кожен 3-й день або 0.00776 - 0.01165 мг/кг маси тіла або 0. 0.335 мг/м2 площі поверхні тіла щодня. При інших показаннях рекомендована доза становить від 0.02776 до 0.16665 мг/кг маси тіла або 0.833 - 5 мг/м2 площі поверхні тіла кожні 12-24 год.
При досягненні ефекту дозу знижують до підтримуючої або припинення лікування. Тривалість парентерального застосування зазвичай становить 3-4 дні, потім переходять на підтримуючу терапію дексаметазоном у таблетках.
Тривале застосування високих доз препарату вимагає поступового зниження дози з метою запобігання розвитку гострої недостатності кори надниркових залоз.
Передозування
Можливе посилення описаних вище побічних явищ.
Необхідно зменшити дозу Дексаметазону. Лікування симптоматичне.
Лікарська взаємодія
Можлива фармацевтична несумісність дексаметазону з іншими внутрішньовенними препаратами - його рекомендується вводити окремо від інших препаратів (в/в болюсно, або через ін. крапельницю, як другий розчин). При змішуванні розчину дексаметазону з гепарином утворюється осад.
Одночасне призначення дексаметазону з:
індукторами печінкових мікросомальних ферментів (фенобарбітал, рифампіцин, фенітоїн, теофілін, ефедрин) призводить до зниження його концентрації; діуретиками (особливо тіазидними та інгібіторами карбоангідрази) та амфотерицином В – може призвести до посилення виведення з організму К+ та збільшення ризику розвитку серцевої недостатності; з натрійсодержащими препаратами - до розвитку набряків та підвищення артеріального тиску; серцевими глікозидами - погіршується їх переносимість і підвищується ймовірність розвитку шлуночкової екстраситолії (через викликану гіпокаліємію); непрямими антикоагупянтами - послаблює (рідше посилює) їхню дію (потрібна корекція дози); антикоагулянтами та тромболітиками - підвищується ризик розвитку кровотеч із виразок у ШКТ; етанолом та НПЗЗ – посилюється ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень у шлунково-кишковому тракті та розвитку кровотеч (у комбінації з НПЗЗ при лікуванні артритів можливе зниження дози глюкокортикостероїдів через сумацію терапевтичного ефекту); парацетамолом – зростає ризик розвитку гепатотоксичності (індукція печінкових ферментів та утворення токсичного метаболіту парацетамолу); ацетилсаліциловою кислотою - прискорює її виведення та знижує концентрацію в крові (при відміні дексаметазону рівень саліцилатів у крові збільшується та зростає ризик розвитку побічних явищ); інсуліном та пероральними гіпоглікемічними препаратами, гіпотензивними засобами – зменшується їх ефективність; вітаміном D – знижується його вплив на всмоктування Са2+ у кишечнику; соматотропним гормоном - знижує ефективність останнього, і з празиквантелом - його концентрацію; М-холіноблокаторами (включаючи антигістамінні препарати та трициклічні антидепресанти) та нітратами – сприяє підвищенню внутрішньоочного тиску; ізоніазидом та мексилетином - збільшує їх метаболізм (особливо у "повільних" ацетилаторів), що призводить до зниження їх плазмових концентрацій.Інгібітори карбоангідрази та "петлеві" діуретики можуть збільшувати ризик розвитку остеопорозу.
Індометацин, витісняючи дексаметазон через альбуміни, збільшує ризик розвитку його побічних ефектів.
АКТГ посилює дію дексаметазону.
Ергокальциферол і паратгормон перешкоджають розвитку остеопатії, що викликається дексаметазоном.
Циклоспорин і кетоконазол, уповільнюючи метаболізм дексаметазону, можуть часом збільшувати його токсичність.
Одночасне призначення андрогенів та стероїдних анаболічних препаратів з дексаметазоном сприяє розвитку периферичних набряків та гірсутизму, появі вугрів.
Естрогени та пероральні естрогеновмісні контрацептиви знижують кліренс дексаметазону, що може супроводжуватися посиленням виразності його дії.
Мітотан та інші інгібітори функції кори надниркових залоз можуть обумовлювати необхідність підвищення дози дексаметазону.
При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізації збільшує ризик активації вірусів та розвитку інфекцій.
Антипсихотичні засоби (нейролептики) та азатіоприн підвищують ризик розвитку катаракти при призначенні дексаметазону.
При одночасному застосуванні з антитиреоїдними препаратами знижується, а з тиреоїдними гормонами – підвищується кліренс дексаметазону.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
При вагітності (особливо у І триместрі) препарат може бути застосований лише тоді, коли очікуваний лікувальний ефект перевищує потенційний ризик для плода. При тривалій терапії під час вагітності не виключена можливість порушення зростання плода. У разі застосування наприкінці вагітності існує небезпека виникнення атрофії кори надниркових залоз у плода, що може вимагати проведення замісної терапії у новонародженого.
Якщо необхідно проводити лікування препаратом під час грудного вигодовування, годування груддю слід припинити.
Побічна дія
Зазвичай Дексаметазон добре переноситься. Він має низьку мінералокортикоїдну активність, тобто. його вплив на водно-електролітний обмін невеликий. Як правило, низькі та середні дози Дексаметазону не викликають затримки натрію та води в організмі, підвищеної екскреції калію. Описано такі побічні ефекти:
З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібне обличчя, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення артеріального тиску, дисмен , затримка статевого розвитку у дітей
З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, шлунково-кишкові кровотечі та перфорація стінки шлунково-кишкового тракту, підвищення або зниження апетиту, порушення травлення, метеоризм. У поодиноких випадках – підвищення активності печінкових трансаміназ та лужної фосфатази.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або посилення виразності серцевої недостатності, зміни на електрокардіограмі, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози. У хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми.
З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим пошкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм, раптова втрата зору (при парентеральному введенні в області голови, шиї раковин, шкіри голови можливе відкладення кристалів препарату в судинах ока).
З боку обміну речовин: підвищений виведення кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний баланс азоту (підвищений розпад білків), підвищена пітливість.
Обумовлені мінералокортикоїдною активністю - затримка рідини та натрію (периферичні набряки), гіпонарнемія, гіпокаліємний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і стомлюваність).
З боку опорно-рухового апарату: уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко – патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), розрив сухожилля м'язів, стероїдна міопати (Атрофія).
З боку шкірних покривів та слизових оболонок: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, анафілактичний шок, місцеві алергічні реакції.
Місцеві при парентеральному введенні: печіння, оніміння, біль, поколювання у місці введення, інфекції у місці введення, рідко – некроз навколишніх тканин, утворення рубців у місці ін'єкції; атрофія шкіри та підшкірної клітковини при внутрішньом'язовому введенні (особливо небезпечне введення в дельтовидний м'яз).
Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, "припливи" крові до обличчя, синдром "скасування".
Протипоказання до застосування
Для короткочасного застосування за життєвими показаннями єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до дексаметазону або до компонентів препарату.
У дітей у період зростання кортикостероїдів повинні застосовуватися тільки за абсолютними показаннями і під особливо ретельним наглядом лікаря.
З обережністю препарат слід призначати при наступних захворюваннях та станах:
захворювання шлунково-кишкового тракту - виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, нещодавно створений анастомоз кишечника, неспецифічний виразковий коліт з загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт; або недавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір; амебіаз, стронгілоїдоз; системний мікоз; активний та латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях допустиме тільки на фоні специфічної терапії. -судинної системи (в т.ч. недавно перенесений інфаркт міокарда - у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і, внаслідок цього, - розрив серцевого м'яза), тяжка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія); ендокринні захворювання - цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценко-Кушинга, ожиріння (III-IV ст.); тяжка хронічна ниркова та/або печінкова недостатність, нефроуролітіза; стани, що спричиняють її виникнення; системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, поліомієліт (за винятком єнням форми бульбарного енцефаліту), відкрито- та закритокутова глаукома; вагітність.особливі вказівки
Під час лікування Дексаметазоном (особливо тривалого) необхідне спостереження окуліста, контроль артеріального тиску та стану водно-електролітного балансу, а також картини периферичної крові та рівня глюкози крові.
З метою зменшення побічних явищ можна призначати антациди, також слід збільшити надходження К+ в організм (дієта, препарати калію). Їжа має бути багатою білками, вітамінами, з обмеженням вмісту жирів, вуглеводів та кухонної солі.
Дія препарату посилюється у хворих з гіпотиреозом та цирозом печінки. Препарат може посилювати існуючі емоційну нестабільність чи психотичні порушення. При вказівці на психози в анамнезі Дексаметазон у високих дозах призначають під суворим контролем лікаря.
З обережністю слід застосовувати при гострому та підгострому інфаркті міокарда - можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини та розрив серцевого м'яза.
У стресових ситуаціях під час підтримуючого лікування (наприклад, хірургічні операції, травма або інфекційні захворювання) слід провести корекцію дози препарату через підвищення потреби в глюкокортикостероїдах. Слід ретельно спостерігати за хворими протягом року після закінчення тривалої терапії Дексаметазоном у зв'язку з можливим розвитком відносної недостатності кори надниркових залоз у стресових ситуаціях.
При раптовій відміні, особливо у разі попереднього застосування високих доз, можливий розвиток синдрому "скасування" (анорексія, нудота, загальмованість, генералізовані м'язово-скелетні болі, загальна слабкість), а також загострення захворювання, з приводу якого було призначено Дексаметазон.
Під час лікування Дексаметазоном не слід проводити вакцинацію через зниження її ефективності (імунної відповіді).
Призначаючи Дексаметазон при інтеркурентних інфекціях, септичних станах та туберкульозі, необхідно одночасно проводити лікування антибіотиками бактерицидної дії.
У дітей під час тривалого лікування Дексаметазоном необхідне ретельне спостереження за динамікою зростання та розвитку. Дітям, які в період лікування перебували в контакті з хворими на кір або вітряною віспою, профілактично призначають специфічні імуноглобуліни.
Внаслідок слабкого мінералокортикоїдного ефекту для замісної терапії при наднирковій недостатності Дексаметазон використовують у комбінації з мінералокортикоїдами.
У хворих на цукровий діабет слід контролювати вміст глюкози крові та при необхідності коригувати терапію.
Показано рентгенологічний контроль за кістково-суглобовою системою (знімки хребта, кисті).
У хворих з латентними інфекційними захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів Дексаметазон здатний викликати лейкоцитурію, що може мати діагностичне значення.
Дексаметазон підвищує вміст метаболітів 11- та 17-оксикетокортикостероїдів.
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказання: тяжка хронічна ниркова недостатність, нефроуролітіаз.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказання: тяжка хронічна печінкова недостатність.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом.
Застосування у дітей
У дітей у період зростання кортикостероїдів повинні застосовуватися тільки за абсолютними показаннями і під особливо ретельним наглядом лікаря.
Нозологія (коди МКЛ)D59 Набута гемолітична анемія D69.3 Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура D70 Агранулоцитоз E06 Тиреоїдит E25 Адреногенітальні розлади E27.1 Первинна недостатність кори надниркових залоз E27.2 Аддисонів криз E27.4 Друг. .1 Гострий атопічний (алергічний) кон'юнктивіт H10.5. Хронічний іридоцикліт H30 Хоріоретинальне запалення H44.1 Інші ендофтальміти (симпатичний увеїт) J44 Інша хронічна обструктивна легенева хвороба J45 Астма J46 Астматичний статус [status asthmaticus] L20.8 Інші атопічні дерматідер15 Бульозна еритема багатоформна (синдром Стівенса-Джонсона) L51.2 Токсичний епід рмальний некроліз [Лайєлла] L91.0 Гіпертрофічний рубець L93.0 дискоїдний червоний вовчак M05 Серопозитивним ревматоїдний артрит M07 Псоріатичні і ентеропатичні артропатии M08 Юнацький [ювенільний] артрит M30 Вузликовий поліартеріїт і споріднені стани M31 Інші некротизуючий васкулопатії M32 Системний червоний вовчак M33 дерматополимиозит M34 Системний склероз M35 Інші системні ураження сполучної тканини R57 Шок, не класифікований в інших рубриках R57.0 Кардіогенний шок R57.8 Інші види шоку T78.2 Анафілактичний шок неуточнений T78.3 Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) T79.4 Травматичний шок Z5
Власник реєстраційного посвідчення
SHREYA LIFE SCIENCES Pvt.Ltd. (Індія)
Відео на цю темуДополнительная информация по товару
Страна производства (на момент написания) Индия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 2 мл ампулы 10 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 2 мл ампулы 10 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Хотите приобрести Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 2 мл ампулы 10 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Дексаметазон таблетки 0,5 мг 10 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл ампулы 1 мл 10 шт., Дексаметазон таблетки 0,5 мг 10 шт., Офтан Дексаметазон капли глазные 0,1% флакон-капельница 5 мл, Дексаметазон таблетки 0,5 мг 56 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 2 мл ампулы 25 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 25 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/1 мл ампулы 5 шт. (Р), Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 5 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 5 шт., Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 25 шт. Эльфа Лаб, Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл ампулы 25 шт., Озурдекс имплант для интравитреального введения 0,7мг, Дексаметазон-Виал Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл ампулы 1 мл 25 шт..
